Зміст і виконання договору поставки

ЗМІСТ І ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов «язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови поставки.

Відповідно до статті 153 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними умовами договору поставки є: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити. У разі відсутності таких істотних умов у договорі, договір поставки вважається неукладеним.

Умови про комплектність і порядок розрахунків вважаються істотними, якщо на цьому наполягає одна зі сторін або коли це випливає з змісту поставки.

При укладенні довгострокового договору зазначені вище умови погоджуються на перший рік поставки. На наступні роки вони повинні бути погоджені не пізніше як за 45 днів до початку періоду поставки.

Кількість визначається на основні замовлення покупця. Для підприємств-постачальників найважливіших видів матеріально-технічних ресурсів у разі необхідності можуть встановлюватись спеціальні квоти (державне бронювання) на обов «язковий продаж цих ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення і пов «язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.

З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов «язане поняття асортименту. Перш за все асортимент — це розподіл товарів за окремими групами та їх співвідношення. Він обумовлюється або в самому договорі, або в спеціалізації, яка додається до договору і є його невід «ємною частиною. Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна «асортимент «іноді вживається рівнозначний йому термін «номенклатура ». Також розрізняють асортимент:

1) груповий;

2) розгорнутий.

Під груповим асортиментом визначають співвідношення більш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі.

Розгорнутий асортимент — це характеристика в договорі окремих груп належної до поставки продукції більш детальними показниками (за артикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).

Розгорнута номенклатура (асортимент) належної до поставки продукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Постачальник повинен задовольняти вимоги покупця за номенклатурою, якщо вони відповідають спеціалізації і профілю постачальника. Якщо в ході виконання договору постачальник допускає відхилення від погодженого асортименту, то діє таке правило: поставлена продукція однієї назви, що входить в асортимент, не зараховується в покриття недопоставки продукції іншої назви, крім випадків, коли поставку здійснено з попередньої згоди покупця або останній прийняв продукцію для використання.

Однією з істотних умов договору, яка характеризує предмет поставки з точки зору придатності його до використання за цільовим призначенням. є умова щодо якості продукції. За якістю продукція і товари повинні відповідати стандартам, технічним умовам, еталонам, зразкам або умовам договору. Якість за договором поставки — це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність. економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів.

Декретом Кабінету Міністрів України визначено1, що нормативні вимоги щодо якості встановлюються такими видами нормативних документів із стандартизації:

а) державними стандартами України.

б) галузевими стандартами;

в) стандартами науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

г) технічними умовами;

д) стандартами підприємств.

У договорі на поставку продукції потрібно зазначити посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими буде поставлятися продукція.

Договором можуть бути передбачені більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Це дає змогу своєчасно врахувати зростаючі вимоги споживачів. Виготовлювач засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов «язковими правилами чи договором.

За статтею 250 ЦК України гарантійний строк — це передбачений стандартом, технічними умовами або договором більш тривалий, порівняно із загальними строками якості перевірки строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції.

Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вже встановлені гарантійні строки.

Характеристика предмету договору поставки іноді пов «язана з визначенням комплектності продукції. Дотримання умови про комплектність поставки має надзвичайно важливе значення у справі своєчасного і раціонального використання машин, устаткування, в освоєнні нових виробничих потужностей, бо поставлений без якихось складових частин агрегат осідає у споживача мертвим вантажем.

Продукція повинна поставлятися комплектно, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими документами, вона в необхідних випадках обумовлюється договором. У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами або без окремих непотрібних покупцеві виробів, що входять до комплекту2.

До найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відносить строки поставки. В договорі поставки розрізняють загальні та окремі (часткові) строки. Загальний строк поставки збігається, по суті, із строком дії договору.

Окремі строки визначають поставку продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремих строків поставки передане на повний розсуд сторін. Строки або періоди поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціна на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовив.

Крім розглянутих умов у договорі можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.

Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонами усіх прав та виконанні ними всіх обов «язків, що передбачені договором. Відповідно до статті 171 Цивільного кодексу України взаємні зобов «язання за договором повинні виконуватись одночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов «язання. Свій головний обов «язок — передати покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцю певну продукцію — постачальник здійснює таким чином: він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами і за свій рахунок.

У статтях 161, 207, 208 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов «язання повинні виконуватися в натурі, належним чином і в установлений строк згідно з законом, договором, а за відсутності таких вказівок — згідно з вимогами, що звичайно ставляться. При виконанні договорів кожна із сторін повинна зважати на інтереси іншої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею своїх обов «язків.

Передача продукції місцевому покупцеві має відмінності від іногородніх поставок. Основним способом здійснення місцевих поставок є централізована доставка продукції на склад покупця автомобільним транспортом. Роздрібним торговельним організаціям і позаринковим споживачам за прямими договорами товари довозять підприємства промисловості. Якщо у договірних відносинах беруть участь оптові торговельні і постачально-збутові організації, централізовану доставку товарів одержувачам, як правило, ці організації як із своїх складів, так і зі складів промислових підприємств у порядку транзитного завезення.

У разі централізованих перевезень навантаження продукції і вивантаження поворотної тари проводяться силами і засобами постачальника, а вивантаження товарів і навантаження поворотної тари на складі одержувача — силами і засобами одержувача і за його рахунок. У договорі може бути передбачено, що покупець, який перебуває в одному населеному пункті з постачальником, вибирає продукцію зі складу постачальника (виготовлювача).

У разі іногородніх поставок продукцію здебільшого відправляють залізничним або водним транспортом вантажною швидкістю або здають установі зв «язку для пересилання покупцеві. Одержувачам, що перебувають у важкодоступних районах, куди немає іншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставка здійснюється цим видом транспорту. Виконуючи зобов «язання, постачальник повинен дотримуватись умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків та інших умов поставки.

Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України поставлену відповідно до умов договору продукцію покупець повинен прийняти й оплатити за встановленими цінами.

Продукція, що доставлена транспортною організацією, приймається одержувачем, відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів1. Остаточна перевірка відповідності одержаної продукції умовам договору, як правило, проводиться одержувачем на його складі за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного значення і товарів народного споживання за кількістю (від 15 червня 1965 року) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (від 25 квітня 1966 року).

Перевірка продукції і товарів за кількістю і якістю часто оформляється одним актом.

Перевірка продукції на складі одержувача здійснюється у певні строки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Так вагу нетто і кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряються одночасно з відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання продукції. Для перевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, а при іногородній — не більше 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції до складу одержувача.

Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписами сторін, уповноважених на приймання керівником підприємства-одержувача.

Результати перевірки продукції оформляють актом; його підписують усі особи, що брали участь у перевірці, і затверджує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього є підставою для пред «явлення претензій і позовів у зв «язку з порушенням умов договору.

Реалізація поставленої договором продукції завершується її оплатою. Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцем, тобто якщо відповідні кошти надійшли на розрахунковий рахунок підприємства-виготовлювача.

Під час виконання договору поставки може виникнути потреба внести зміни або доповнення до окремих його умов. Закон забороняє односторонню відмову від виконання зобов «язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених спеціальним законодавством. Сторони можуть продовжити дію договору на новий строк. Зміна, розірвання або продовження дії договору оформляються додатковою угодою, яку підписують сторони, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо.

Положеннями про поставки передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, попередивши контрагента за один місяць:

а) при поставці продукції з відхиленням за якістю від нормативної документації;

б) при завищенні постачальником ціни на продукцію тощо.

Покупець може також відмовитися від передбаченої договором продукції (повністю або частково) за умови, що він повністю відшкодує постачальникові збитки, спричинені такою відмовою.