Особливості проектування GPS мережі

• — Відстань між суміжними пунктами становить 2−10 км;
• — Пункти GPS (маркери) закладають якомога ближче до дороги, бажано на околицях міст і населених пунктів;
• — Маркери закладають здебільшого на державних землях, рідше на землях приватної власності. У виключних випадках маркери закладають на приватних землях;
• — Місцезнаходження маркера повинно гарантувати оптимальний захват «сузір'я супутників». Біля маркера не повинно бути передаючих антенн, ліній ЛЕП, ретрансляторів, великих відбиваючих поверхонь, високих будівель, дерев тощо;
• — Видимість між сусідніми пунктами GPS не обов’язкова головне, щоб пункти рівномірно покривали територію.

Як бачимо, особливості міського нівелірної мережі полягає у тому, що повторне нівелювання в них виконується частіше ніж у державних мережах, полігони лінії - коротші, а репери закладають значно щільніше.

GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, що повинно забезпечити середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше ніж 0,05 метра. Основні вимоги щодо тривалості спостережень при GPS-нівелюванні наведені в таблиці.

Табл. 3.

До переваг GPS-мереж можна віднести:

• · точність GPS-вимірів мало залежить від погодних умов (дощу, снігу, високої чи низької температури, а також вологості);
• · GPS дозволяє значно скоротити терміни проведення робіт порівняно з традиційними методами;
• · GPS дозволяє визначити результати в єдиній світовій системі координат WGS-84;
• · GPS-результати представляються в цифровій формі і можуть бути легко трансформовані в картографічні чи географічні інформаційні (ГІС) системи.

Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS-мережі:

• — радіальний;
• — тип замкнутої геометричної мережі.