Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: практика, проблеми та шляхи удосконалення

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: практика, проблеми та шляхи удосконалення (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Курсова робота на тему:

«Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: практика, проблеми та шляхи удосконалення».

Виконала:

студентка гр. *****.

**********.

Перевірив: ******.

Тернопіль — 2004.

ПЛАН Вступ.

Розділ І. Теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення функціонування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

1.1 Завдання, структура, функції та права Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

1.2 Нормативно-правове забезпечення діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розділ ІІ. Аналіз діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2.1 Порядок планування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2.2 Формування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2.3 Фінансова звітність та контрольно-аналітична робота Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: реалії та проблеми.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Висновки.

Зміст Вступ. …ст.3.

Розділ І. Теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення функціонування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.6.

1.1 Завдання, структура, функції та права Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.6.

1.2 Нормативно-правове забезпечення діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.11.

Розділ ІІ. Аналіз діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.14.

2.1 Порядок планування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.14.

2.2 Формування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.17.

2.3 Фінансова звітність та контрольно-аналітична робота.

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: реалії та проблеми… ст. 31.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення.

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…ст.34.

Висновки…ст.36.

Список використаної літератури…ст.38.

Вступ.

Головною метою реформування системи соціального забезпечення населення є розширення соціальної бази ринкових перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків реформ для найвразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.

Ситуація, що склалася в соціальній сфері, не дозволяє відкладати її формування на пізніші строки. В зв’язку з цим необхідно переосмислення орієнтирів у формуванні соціально-економічної політики. Вона має орієнтуватись на органічне поєднання політики фінансової стабілізації та економічного зростання з активною соціальною політикою, спрямованою на досягнення відчутного покращення матеріального добробуту та умов життя населення України.

Проблеми пошуку національних підходів до перспективи реформування та розбудови фінансових механізмів соціального забезпечення ще недостатньо висвітлені в українській фінансово-економічній літературі. Потребує теоретичного узагальнення велика кількість фактичного матеріалу з цієї проблеми. Система соціального забезпечення має велике значення, адже Україна знаходиться на шляху реформування ринкової структури, тому важливим для нас є теоретичне обґрунтування досвіду розвинутих країн у застосуванні виправданих часом методів соціального забезпечення, а також з’ясування проблем, які виникають або можуть виникнути на цьому шляху.

Внаслідок складності та заплутаності зв’язків систем соціальних служб, через велику розмаїтість громадських і приватних складових та зрослі технологічні труднощі при їх наданні, соціальне забезпечення вимагає підвищеної уваги.

Оснащення соціальної політики не менш важливе, ніж сама політика, і не лише з причин адміністративної ефективності чи обов’язків клієнта. Не оснащенні належним чином соціальні програми дуже легко можуть спотворюватись і призводити до тяжких наслідків. Погано оснащенні програма породжують громадське невдоволення, зловживання, ізоляцію чи обман громадян.

В Україні на нинішньому етапі демократичні перетворення в суспільстві поставили на порядок денний і питання про удосконалення системи соціального страхування. Соціальне страхування — це система, яка має безпосереднє відношення буквально до кожної людини, починаючи від її народження і до останнього дня життя. Система управління соціальним страхуванням та механізм його практичного здійснення вимагає відповідних знань і певної спеціальної підготовки.

В умовах трансформаційних перетворень через державні фінанси здійснюється вплив на економічний та соціальний розвиток. Виконуючи властивості для даного періоду функції держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки державного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загальнодержавних програм. Основну роль у перерозподілі фінансових ресурсів між територіями, галузями, сферами діяльності, фізичними, юридичними особами відіграють державний та місцеві бюджети. На видаткову частину бюджетів в Україні в сучасних умовах впливають: економічна ситуація, зростання державного боргу, дефіцит бюджетів усіх рівнів, зовнішні показники. Ці негативні чинники викликають скорочення видатків з метою максимального їх наближення до обсягу доходів бюджетів. Для вирішення соціальних та економічних загальнодержавних програм залучаються нові форми перерозподілу централізованих фінансових ресурсів.

Ринкові відносини, наявність різних форм власності та господарювання створюють об «єктивні умови для запровадження позабюджетного механізму мобілізації грошових коштів. Він дозволяє залучити додаткові фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що є важливим в умовах дефіциту бюджетів.

При написанні магістерської роботи необхідно засвоїти знання з організації та управління державного цільового фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. До основних завдань відносять:

— вивчення сутності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його роль у фінансуванні державних соціальних та економічних програм;

— визначення структури та повноважень робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, їх діяльність по плануванню, обліку та контролю за надходженням коштів та цільовим використанням;

— набуття навиків з управління діяльністю державного соціального фонду;

Предметом державного соціального фонду є його організаційно-контрольна діяльність.

Суб'єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 закону «Про загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», страхувальник та страховик.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім'ї.

В сьогоднішніх складних умовах в цілому сфера соціального захисту громадян, в т. ч. і система соціального страхування, зазнають постійного тиску і скорочення. Крім того, на жаль, буває, що кошти соціального страхування використовуються не за призначенням.

Інколи можна почути окремі нарікання на адресу Фонду соціального страхування України про те, що мовляв, діюча система соціального страхування застаріла, отже — потребує радикального реформування.

Соціальна політика має створити й підтримувати соціальні зв’язки та солідарність у суспільстві. Отож, важливо щоб при соціальному забезпеченні про цю мету ніколи не забували.

Розробка і проведення активної соціальної політики залишається одним із найскладніших завдань України. Однобічне реформування економіки при забезпеченні основ старої системи соціально захисту призвело до надмірного навантаження на державний бюджет, високого ступеня оподаткування підприємств, глибоких деформацій у соціальній політиці.

Розділ І. Теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення функціонування Фонду соціального струхування з тимчасової втрати працездатності.

1.1 Завдання, структура, функції та прва Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Історія створення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціального страхування бере свої витоки ще здавна. В Україні вона започаткована у часи, коли чумаки їздили до Криму по сіль і рибу, а на випадок загибелі волів чи коней збирали певні кошти у загальний гаманець звідки, при потребі, за рішенням чумацького загалу, видавалися певні суми потерпілому на придбання тяглової сили.

Більш окреслена модель соціального страхування вперше з «явилася, як вважається, в Німеччині, де протягом 1883−1889 років на державному рівні було прийнято низку законів про організацію соціального страхування робітників. Цей приклад досить швидко поширився спочатку у Західній Європі, а потім і у більшості держав світу. Сьогодні державна система соціального страхування майже всюди в тій чи іншій формі існує. Природно, що в різних державах різний ступінь соціального захисту людей.

Що стосується соціального страхування в Україні на нинішньому етапі, то, як відомо, демократичні перетворення в суспільстві поставили на порядок денний і питання про удосконалення системи соціального страхування.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності створений у 2001 році відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 21.12.2000р. і є правонаступником фонду соціального страхування України.

Кошти соціального страхування з 1991р. до 2001р. були у розпорядженні профспілкових організацій. В період з 1991р. по 1997р. Кабінет Міністрів України встановлював єдиний тариф внеску на соціальне страхування та співвідношення (у відсотках) надходжень коштів до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України.

Законом України «Про збір на загальнообов’язкове соціальне страхування» № 402/97-ВР від 26.06. 97р. встановлено ставку збору на обов’язкове соціальне страхування та відносні величини надходжень коштів до Фонду соціального страхування і Державного фонду сприяння зайнятості населення.

У період функціонування Фонду соціального страхування України діюча система соціального страхування мала ряд недоліків, а саме:

— грошові допомоги були низькими і виплачувалися несвоєчасно;

— не спрацював принцип солідарності;

— велика кількість працівників перебувала в тіньовому секторі та не сплачувала страхових внесків;

— відсутня координація дій в організаційній системі, що призводило до значних адміністративних витрат;

— певні системи допомог не мали чіткого зв’язку зі страховим випадком;

— мала місце велика кількість зловживань, пов’язаних з використанням коштів Фонду соціального страхування, наприклад, виплати по тимчасовій непрацездатності перевищували розміри заробітної плати, зловживання з коштами на санаторно-курортне лікування тощо.

Фонд соціального страхування потребував корінних змін з метою підвищення його ефективності. На початку 2001 року він був трансформований у два фонди: Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Фонд державного соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Усі застраховані особи є членами цього Фонду.

Діяльність Фонду регулюється Законом та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.

Напрями діяльності Фонду:

а) організаційно-управлінські заходи по виконанню завдань, покладених на Фонд;

б) керівництво та управління загальнообов «язковим державним соціальним страхуванням у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

в) збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, признаних для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом;

г) матеріальне забезпечення (надання допомоги) застрахованим особам у зв «язку з настанням страхового випадку: тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, народження дитини, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, смерті застрахованої особи, а також членів сім «ї, які перебували на її утриманні;

д) часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми (утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільне обслуговування) в поряд, ку, визначеному правлінням Фонду.

Фонд не може проводити будь-яку діяльність, крім перед, баченої Законом України «Про Загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням «та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Права, обов «язки і відповідальність Фонду.

Фонд має право:

• видавати у межах своєї компетенції постанови, розпорядження, накази, положення, інструкції, методичні рекомендації з питань надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов «язковим державним соціальним страхуванням у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

• здійснювати перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;

• здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників;

• одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) 3 питань, що виникають під час перевірок;

• застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням «та іншими актами законодавства;

Фонд несе відповідальність згідно з законодавством України за шкоду, заподіяну особам внаслідок неповного та несвоєчасного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням » .

Органи управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

До складу правління Фонду входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) сторонами самостійно.

Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління.

Повноваження правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

1) визначає поточні та перспективні завдання Фонду;

2) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;

3) подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

4) визначає за погодженням із Національним банком України порядок надходження та обліку коштів Фонду;

5) розглядає та затверджує річний бюджет Фонду, звіт про його виконання;

6) визначає порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах (у тому числі дитячих);

7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання;

8) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду, правлінь і виконавчих дирекцій відділень Фонду;

9) обирає голову правління Фонду та його заступників;

Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова обирається на закритому засіданні правління Фонду.

Основною формою роботи правління Фонду є засідання, які проводяться згідно з Регламентом правління Фонду, що затверджується на його першому засіданні.

Рішення правління Фонду, прийняте на засіданні, оформляється постановою, яка є обов «язковою для виконання органами Фонду страхувальниками та застрахованими особами.

Члени правління Фонду несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов «язків перед правлінням Фонду та стороною, що їх делегувала. У разі систематичного невиконання членом правління своїх обов «язків за рішенням правління Фонду, стороні, представником якої він є, направляється обгрунтоване подання. Ця сторона зобов «язана до наступного засідання правлінні Фонду прийняти відповідне рішення і повідомити про нього правління. У разі прийняття стороною, представником якої він є, рішення про відкликання члена правління, ця сторона делегує іншого представника на строк повноважень правління, що залишився.

Правління відділення Фонду створюється на паритетних засадах із представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. до складу правління відділення Фонду включаються від кожної сторони по 7 представників, які виконують свої обов «язки на громадських засадах.

Правління відділення Фонду здійснює свою діяльність згідно з Положенням про відділення Фонду, що затверджується правлінням Фонду.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених Статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Виконавча дирекція Фонду:

1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;

3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;

4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;

6) готує та подає на розгляд правління:

— пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;

— проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;

— пропозиції щодо розміру резервних коштів;

питань стимулювання праці працівників органів Фонду.

Виконавчу дирекцію Фонду очолює директор, який має трьох заступників, в тому числі одного першого Директор Виконавчо дирекції Фонду та його заступники призначаються та звільняються з посад правлінням Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

1.2 Нормативно-правове забезпесення діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сформований і функціонує як некомерційна самоврядна організація. Він несе відповідальність за зобов’язання держави, яка виступає гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам за даним видом страхування. У своїй діяльності Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чинними законодавчими та нормативно-правовими актами, а також Статутом, затвердженим Постановою правління № 9 від 05.06.2001р.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, печатки із зображенням Державного Герба України, а також власну символіку.

Закон України «Про загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) суб'єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, — застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик;

2) застрахована особа — найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

3) страхувальник відповідно до цього Закону — це:

а) роботодавець — для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;

б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону;

4) страховик — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

5) роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної);

6) найманий працівник — фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;

7) страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом;

8) страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески;

9) страхові внески — відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами:

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

2) обов’язковості страхування осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, і добровільності страхування осіб, зазначених у частинах другій та третій статті 6 цього Закону;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов’язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

Спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Розділ ІІ. Аналіз діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності .

2.1 Порядок планування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Проект бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складається на рік в розрізі його відділень відповідно до Інструкції про порядок складання і виконання бюджету ФСС ТВП, яка затверджується його правлінням. Погоджений з відділеннями проект бюджету подається його виконавчою дирекцією на розгляд і затвердження правлінню.

Робочі органи відділень Фонду соціального страхування з тимча-сової втрати працездатності розробляють, затверджують відповідно до бюджету відділення та доводять до страхувальників, що знаходяться у них на обліку, з чисельністю працівників 300 і більше, кошториси по страхових коштах. Страхувальникам з чисельністю працівників до 300 чоловік затверджується зведений кошторис по страхових коштах.

Кошти бюджетів відділень ФСС ТВП не включаються до Держав-ного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, не під-лягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначе-нням. У разі їх невикористання у поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Розрахунок суми страхових внесків здійснюється на основі даних про фонд оплати праці за рік, що передує звітному, очікуваний за поточний період та прогнозований на наступний рік, а також законодавчо визначеного розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Для визначення планового показника фонду оплати праці використовуються звітні дані ФСС ТВП, а також дані Міністерства економіки України та органів Держкомстату України.

Сума надходжень коштів за путівки визначається як середній розмір цих надходжень за останні два роки.

Сума грошових коштів по статті «Інші надходження» планується в розмірі середнього фактичного показника по цій статті, для розрахунку якого беруться дані за минулий рік та очікувані за поточний рік в процентному співвідношенні до суми страхових внесків.

Для збалансування дохідної і видаткової частин бюджетів відділень, а також робочих органів відділень ФСС ТВП враховується зали-шок коштів на кінець останнього звітного періоду за винятком суми резерву страхових коштів.

Сума позитивного залишку в бюджеті відділення чи робочому органі відділення планується як дохід, з урахуванням якого розраховується видаткова частина бюджету, в тому числі визначається сума централізованих перерахувань. Сума від'ємного залишку в бюджеті враховується для визначення відповідної суми дотації.

Витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаються шляхом здійснення таких розрахунків:

— множення очікуваної суми фонду оплати праці в році, на який складається бюджет, на середнє процентне відношення витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності до фонду оплати праці за останні три роки (без врахування суми на виплату допомоги по догляду за хворим) та подальшим зменшенням отриманої суми на суму виплат за цим видом допомоги за перші п’ять днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

— множення очікуваної суми фонду оплати праці в наступному році на середнє процентне співвідношення суми витрат на виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворим за останні три роки;

— складання одержаних результатів від попередніх двох розрахунків визначає загальну розрахункову суму витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на наступний рік.

Суми витрат на виплату допомоги по вагітності і пологах та на поховання визначаються шляхом множення суми фонду оплати праці на наступний рік на процентне співвідношення витрат за кожним видом допомоги до фонду оплати праці минулого року.

Необхідні асигнування на виплату допомоги при народженні дитини визначаються на підставі даних Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за попередній рік і розрахункових даних за поточний рік про кількість народжених та з урахуванням розміру допомоги.

Асигнування на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається шляхом множення встановленого розміру допомоги на 12 місяців та на середню кількість отримувачів такої допомоги за попередній рік.

Витрати по статті «Оздоровчі заходи» визначаються в бюджеті ФСС ТВП для забезпечення фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб, членів їх сімей, часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, дитячих оздоровчих таборів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та позашкільного обслуговування.

Інструкція про порядок планування і видачі путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок, придбаних за кошти соціального страхування (надалі - Інструкція) регламентує умови та порядок планування, розподілу, обліку та звітності путівок на.

санаторно-курортне лікування і відпочинок, придбаних за кошти Фонду соціального страхування України (далі - Фонд), а також їх видачу застрахованим працівникам і членам їх сімей.

Планування путівок на санаторно-курортне лікування відпочинок здійснюється Фондом для його відділень всеукраїнських галузевих профспілок і профоб «єднань, які бюджет Фонду (далі - всеукраїнські галузеві профспілки).

Санаторно-курортні заклади України подають не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, Виконавчій дирекції плани випуску путівок, які складаються за графіками, профілями лікування, періодами року, залежно від зручностей у палатах та цін на путівки.

План розподілу путівок визначає загальну їх кількість урахуванням чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості та фінансового стану в регіоні (галузі). Ця чисельність повинна відповідати даним звіту про виконання бюджету соціального страхування на 1 січня попереднього року.

Плани розподілу путівок у відділеннях Фонду всеукраїнських галузевих профспілках затверджуються відповідно їх керівними органами в строк до 1 вересня.

Путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення закуповуються за рахунок коштів соціального страхування за цінами,.

За фінансових можливостей Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції його відділень, всеукраїнські галузеві профспілки закуповують додатково до плану путівки і видають їх згідно з заявками та листами галузевих комітетів профспілок або окремих страхувальників.

Путівки одержані галузевими комітетами профспілок по план, розподіляються за рішенням їх керівних органів серед профспілкових організацій та окремих страхувальників урахуванням внесків, які вони перерахували.

Путівки видаються представникові профспілкової організації або окремому страхувальнику за довіреністю, яка оформлена в установленому порядку.

Для забезпечення фінансової стабільності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в бюджеті утворюється резерв страхових коштів для фінансування всіх видів матеріального забезпечення (виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини, на поховання, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) в розрахунку на місяць (на 2004р. в розрахунку на 15 календарних днів).

Виходячи з доходів і витрат бюджету, правління визначає: диференційовані суми централізованих перерахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від його відділень з позитивним балансом бюджетів для фінансування відділень з плановим дефіцитом коштів, а також виконавчої дирекції, створення резерву страхових коштів та інших витрат, передбачених статутом.

2.2 Формування та використання коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Джерелами формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку; (Частину першу статті 19 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2980-III від 17.01.2002).

6) інші надходження відповідно до законодавства.

Бюджет Коломийської міської виконавчої дирекції на 2004рік по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджений постановою правління Івано-Франківсь-кого обласного відділення ФСС ТВП від 11.01.2004р.а з 30.06.2004р. постановою правління Івано-Франківського обласного відділення затверджено зміни до бюджету по коштах соціального страхування з тимчасової втрати працездатності(бюджет Коломийської міської виконавчої дирекції на 2004рік додається додоток 2). Надхадження грошових коштів до бюджету становлять:

— страхові внески — 4273,8 тис. грн.

— від платників єдиного податку — 635,8 тис. грн.

— від платників фіксованого сільськогосподарського податку — 5,7 тис. грн.

— від часткової плати запутівки — 104,2 тис. грн.

— інші надходження — 85,2 тис. грн.

Ознайомившись з вище навединими даними побудуємо діаграму надходжень грошових коштів до бюджету.

Розглянувши діаграму надходжень грошових коштів до бюджету ми бачемо, що найменшу частку бюджету складюють кошти від фіксованого сільськогосподарького податку.

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди з окремих видів страхування.

Для забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування всіх видів матеріального забезпечення.

На 2004 рік резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, сформований у роз-рахунку на 15 календарних днів.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» (стаття 58) кошти державних цільових фондів обслугову-ються органами Державного казначейства України. Тому кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підляга-ють казначейському обслуговуванню. В органах Державного казна-чейства відкриваються рахунки за балансовими рахунками 3717 «Рахунки державних цільових фондів».

Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Плалатниками страхових внесків на загальнообов «язкове держав-не соціальне срахування з тимчасової втрати працездатності є страху-вальники та застраховані особи. До страхувальників належать:

1.Підприємства, установи, організації, їх об «єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об «єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу.

2.Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, зазначених в підпункті 1, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб «єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи.

3.Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників.

4.Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи. організації (в тому числі міжнародні), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов «язковість яких надана Верховною Радою України.

5.Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

6. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).

7. Фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-право-вими угодами.

Розмір страхових внесків на загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, річно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України з питань загальнообов «язкового державного соціального страхування «від 17.01.2002р. № 2980-ІІ розмір страхових внесків складає:

1. Для роботодавців — 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні плати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці «, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян (тобто, крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян » .

На підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд заробітної плати таких інвалідів не менше 25% суми витрат на оплату праці, розмір обов’язкових внесків складає окремо 0,7% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 2,9% суми витрат на оплату праці інших працівників. На підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС — 0,5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування» № 1678-ІV від 09.04.2004р. для найманих працівників — від суми оплати праці, яка підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

— 0,25% - для найманих працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

— 0,5% - для найманих працівників, які мають заробітну плату до 365 гривень на місяць включно;

— 1% - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 365 гривень на місяць.

Для осіб, які беруть участь у загальнообов «язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах — 3,4 відсотка від суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

Таблиця 2.1.

Розміри страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розрізі платників Нарахування Утримання Категорії платників Розмір внесків, % Категорії платників Розмір внесків, %.

роботодавці-підприємства й організації товариств УТОГ і УТОС.

0,5 наймані працівники підприємств і орга-нізацій товариств УТОГ і УТОС.

0,25.

роботодавці, якщо підпри-ємства й організації гро-мадських організацій інва-лідів з чисельністю інвалі-дів не менше 50% загаль-ної чисельності працюючих і за умови, що ФОП таких інвалідів складає не менше 25% суми витрат на оплату праці.

0,7 наймані працівники-інваліди.

0,25.

роботодавці, що не мають пільг і перебувають на за-гальній системі оподаткува-ння.

2,9 наймані працівники.

0,5; 1,0.

добровільно застраховані особи (нараховуються на дохід).

3,4 наймані працівники.

0,5; 1,0.

Страхові внески на загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України, в розрахунку на кожну застраховану особу.

Накладені суми штрафів стягуються із заробітної плати винних службових осіб в установленому порядку або вносяться до каси страхувальника готівкою й перераховуються на рахунок органу Фонду в безготівковому порядку. Суми штрафів можуть сплачуватись готівкою, шляхом внесення коштів до банківської установи чи відділення зв «язку для перерахування на рахунок Фонду.

Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків.

Страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов’язкових платежів.

Страхові внески нараховуються на суму оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Надходження до Фонду коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками, від сплати суб «єктами малого підприємництва єдиного податку та від продажу суб «єктам підприємницької діяльності спеціальних торгових патентів, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Страхувальники, які беруть участь у загальнообов «язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах нараховують страхові внески з дня прийняття рішення про таку участь, але не пізніше дня реєстрації в органі Фонду в розмірі, встановленому чинним законодавством. При цьому перерахування страхових внесків здійснюється щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий дохід.

Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені.

Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у порядку, передбаченому чинним.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Моментом сплати вважається день виникнення недоїмки.

Вся сума заборгованості за коштами Фонду, штрафів та пеня зараховуються на рахунки Фонду, Пеня на пеню не нараховується.

Використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону);

2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону);

3) допомога при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону);

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42−44 цього Закону);

(Пункт 4 статті 34 вводиться в дію з 1 січня 2002 року згідно із Законом N 2213-III від 11.01.2001).

5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 цього Закону);

6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (статті 47, 48 цього Закону).

Розглянемо витрати грошових коштів на матеріальне забезпечення та соціальні послуги Коломийської міської виконавчої дирекції на 2004рік:

— по тимчасовій непрацездатності - 2352,0 тис. грн.

— по вагітності і пологах — 701,4 тис. грн.

— при народженні дитини — 551,4 тис.грн.

— на поховання — 54,1 тис. грн.

— по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — 1662,9 тис. грн.

— на оздоровчі заходи — 949,8 тис. грн.

— організаційно-управлінські заходи — 274,6 тис. грн.

— витрати по виконанню обов «язків страховика — 10,7 тис.грн.

Страхові випадки, умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати:

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків.

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, визначаються Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зі робітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплаті перших п «яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок кошті роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роби ти перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за ні сплачувалися страхові внески.

Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата (дохід) Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці «, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов «язкового державного соціального страхування.

Обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п «яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.

Середньоденний дохід добровільно застрахованої особи зальнообов «язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їли втрату працездатності, обчислюється за формулою Д = СВ: К: Т, де Д — середньоденний дохід; СВ — сума страхових внесків за розрахунковий період; К — кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством); Т — страховий тариф класу професійного ризику до якого належить вид діяльності застрахованої особи.

Для застрахованих осіб, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок з фізичних осіб — суб «єкт підприємницької діяльності або прибутковий податок за фіксованим розміром шляхом придбання патенту чи які придбали спеціальний торговий патент, середньоденний дохід, з якого розраховуються страхові виплати за загальнообов «язковим державним соціальним страхуванням у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і загальнообов «язковим державним соціальним страхуванням на видок безробіття, обчислюється за формулою Д = П х В: С: К, де Д — середньоденний дохід; П — розмір податку за розрахунковий період, що сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім «ї), або вартість спеціального торгового Патенту; В — відсоток суми встановленого розміру податку або вартості спеціального торгового патенту, що перераховується до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або Фонду загалі необов «язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; С — розмір страхового внеску на загальнообов «язкові державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням або на загальнообов «язкове державне соціальне страхуванні на випадок безробіття, визначений Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов «язкового державного соціального страхування »; К — кількість календарних днів (без урахуванні святкових і неробочих днів, установлених законодавством) за роя рахунковий період.

Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перші п «ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденні (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті.

Допомога по тимчасовій непрацездатності.

Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, ш припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах:

6о відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж до п «яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж від п «яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж понад вісім років;

100 відсотків середньої заробітної плати — особам, віднесені до 1−4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » ,.

Обчислення розміру заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності провадиться у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я за погодженням з Фондом.

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення.

Допомога по вагітності та пологах.

Право на допомогу по вагітності та пологах мають жінки:

— які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання;

— які звільнені з роботи у зв «язку з ліквідацією підприємства, установи, організації незалежно від форм власності;

— які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні не менш 10 місяців;

— які займаються підприємницькою діяльністю, в тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди, або працюють в особистому селянському (фермерському) господарстві, за умови сплати в установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального страхування України;

— члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, а також працюючі за авторським договором, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України;

— які навчаються з відривом від виробництва;

— військовослужбовці;

— з числа військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань у зв «язку з вагітністю та пологами;

Допомога по вагітності та пологах виплачується жінкам за весь період відпустки по вагітності та пологах тривалістю сімдесят календарних днів до пологів і п «ятдесят шість (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — сімдесят) календарних днів після пологів, а працюючим жінкам, які віднесені до 1−4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка надається тривалістю 180 календарних днів (по 90 календарних днів до і після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно і надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Особи, які усиновили в установленому порядку новонароджених дітей, мають право на допомогу по вагітності та пологах на період післяродової відпустки з дня народження дитини.

Допомога обчислюється із посадового окладу (ставки) за посадою, на яку спеціаліст був направлений.

Жінкам, які зареєстровані в державній службі зайнятості безробітні не менш 10 місяців, допомога по вагітності та пологах призначається на підставі довідки державної служби зайнятості за місцем проживання і виданого в установленому порядку лікарняного листка (листка непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для призначення допомоги.

При обчисленні допомоги враховуються ті види премій, передбачені системами оплати праці на даному підприємств установі та організації незалежно від періодичності їх виплати.

Загальна сума допомоги по вагітності та пологах визначається множенням денної допомоги на кількість робочих днів відпустки по вагітності та пологах.

Допомога по вагітності та пологах виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Одноразова допомога при народжені дитини.

Одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків.

У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога призначається сім «ї на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному із батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого законом.

Допомога при народженні дитини призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Розмір допомоги встановлюється відповідними постановами правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працесздатності.

Динаміку розміру виплат за останні роки наведено у таблиці.

Таблиця 2.2.

Динаміка виплати допомоги при народженні дитини у 2001;2005роках.

Діаграма динаміки виплати допомоги при народженні дитини у 2001 — 2005роках показує як змінюється виплата допомоги з роками. При народженні дитини розмір допомоги, яка встановлена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», буде збільшений в одинадцять разів і становитиме 8497 гривень. При народженні дитини буде одноразово виплачено сім'ї 3384 грн. — дев'ять величин прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років, який з квітня становитиме 376 грн. Решта суми (5113 грн.) буде виплачуватися щомісячно протягом наступних дванадцяти місяців.

Ці щомісячні виплати будуть проводитися таким чином: після виповнення дитини одного місяця виплачуватиметься прожитковий мінімум, встановлений на дату народження дитини. Протягом наступних одинадцяти місяців розмір попередньої виплати буде підви-щуватися на 2,4% прожиткового мінімуму, тобто щомісячне підви-щення становитиме 9 гривень. При цьому розмір частини допомоги, що виплачується дванадцяти місяців, збільшиться з 376 грн. для одномісячної дитини до 475грн. для дитини у віці одного року.

Для одержання одноразової допомоги при народженні дитини особа, яка звернулась за допомогою, подає довідку про народження дитини, видану органом запису актів громадського стану (3АГСу) для додаткової допомоги матерям, крім того, довідку і медичного закладу (додаток 8), яка видається на основі облікової форми № ІІІ/у «Індивідуальна карта вагітної та породіллі «(рядок 1 «дата взяття на облік»). Висновок про регулярність відвідування і виконання рекомендацій лікарів робить лікувально-консультативна комісія на чолі з завідуючим жіночою консультацією. В разі відсутності жіночої консультації довідка видається ЛКК поліклініки, де вагітна стояла на обліку. Довідка реєструється у «Журналі для запису висновків лікувально-консультативної комісії «(облікова форма № 035/у).

Виплата допомоги провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Допомога по нагляду за дитиною Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 01.01.2002р. згідно з постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001р. № 49 до 01.04.2002р. допомога по догляду за дитиною видавалась у розмірі, встановленому цією постановою, незалено від кількості дітей до трьох років, за якими доглядає жінка. Починаючи з 01.04.2002р., ця допомога виплачується на кожну дитину.

На відміну від допомоги при народженні дитини, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку змінюється залежно від установлення такого розміру постановами правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Розмір допомогипо догляду за дитиною не фіксується на рівні розміру допомоги, встановленої на день, коли застраховану особу було відравлено у відпустку по догляду за дитиною, а змінюється протягом її перебування в цій відпустці. Розглянемо динаміку розміру допомоги по догляду за дитиною за останні роки.

Таблиця 2.3.

Динаміка зміни розміру допомоги по догляду за дитиною у 2002 — 2004рр.

Період Розмір Нормативний акт.

З 01.01.2002р. до 01.04.2002р.

40 Постанова правління Фонду соціальног страхування з тимчасо-вої втрати працездатності від 24.12.2001р. № 49.

З 01.04.2002р. до 01.10.2002р. 45 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 29.03.2002р. № 3.

З 01.10.2002р. до 01.01.2003р. 58 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 26.09.2002р. № 45.

З 01.01.3003р. до 01.04.2004р. 80 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 12.03.2003р. № 6.

З 01.04.2004р. до 01.05.2004р. 85 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 04.03.2004 № 11 і 12.

З 01.05.2004р. до теперішнього часу 91 (на кожну дитин) Постанова правління Фонду від 25.06.2004р. № 51.

З 01.01.2005р. до 01.02.2005р. 102 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 11.01.2005р. № 1.

З 01.02.2005р. до теперішнього часу 104,19 (на кожну дитину) Постанова правління Фонду від 11.01.2005р. № 1.

Відповідно до ст. 30 Закону України від 28.02.91р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 19.12.91р. № 2001;ХІІ) як працюючим, так і непрацюючим жінкам допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги передбаченої за-конодавством України. При цьому одноразова допомога виплачується за рахунок коштів соціального страхування, а частина підвищеного розміру допомоги виплачується за рахунок коштів підприємства з наступним відшкодуванням територіальними органами Державного казначейства України (постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001р. № 958).

Допомога виплачується незалежно від одержання інших видів допомоги, пенсії.

Допомога на поховання.

Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків);

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім «ї на утриманні застрахованої особи.

Згідно зі ст. 46 Закону України № 2240 від 18.01.2001р. допомога на поховання застрахованої особи чи особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, встановленому правлінням ФСС ТВП, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленогозаконом.

Разом з тим відповідно до ст. 5 Закону України № 2213 від 11 січня 2001р. розмір допомоги на поховання встановлено не нижче 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Виконуючи встано-влену вимогу, правлінням ФСС ТВП було встановлено такі розміри допомоги на поховання:

Таблиця 2.4.

Динаміка зміни розмірудопомоги на поховання у 2002;2004роках.

Період Розмір, грн Нормативний акт З 01.01.2002р. до 01.04.2002р. 200 Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездат-ності від 24.12.2001р. № 49.

З 01.04.2002р. до 01.10.2002р. 300 Постанова правління Фонду від 29.03.2002р.№ 3.

З 01.10.2002р. до 01.04.2004р. 380 Постанова правління Фонду від 26.09.2002р.№ 45.

З 01.04.2004р. до 01.05.2004р. 400 Постанова правління Фонду від 04.03.2004р.№ 11 і № 12.

З 01.05.2004р. до 01.01.2005р. 700 Постанова правління Фонду від 25.06.2004р.№ 51.

З 01.01.2005р. до теперішнього часу.

1000 Постанова правління Фонду від.

11.01.2005р. № 1.

Санаторно-курортне лікування та оздоровлення За рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Путівки на санаторно-курортне лікування і відпочинок видаються працівникам за рішенням профспілкового комітету.

Путівки, придбані за рахунок коштів соціального страхування до санаторіїв, пансіонатів з лікуванням, курортних міських водогрязелікарень, до пансіонатів і будинків відпочинку, видаються на таких умовах — безкоштовно, з оплатою 10, 30, 50 відсотків їхньої вартості та за повну вартість.

Путівки на санаторно-курортне лікування або відпочинок видаються працівникам та членам їх сімей, як правило, за 20 днів, до початку строку заїзду в оздоровниці.

Видача незаповнених путівок не дозволяється,.

2.3. Фінансова звітність та контрольно-аналітична робота Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: реалії та проблеми.

Бюджет Фонду є основним фінансовим документом, який визначає доходи та витрати страхових коштів на матеріальне забезпечення застрахованих осіб і надання їм соціальних послуг Порядок надходження, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, складання та виконання бюджету, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності щодо коштів Фонду визначається правлінням Фонду відповідно до законодавства.

Облік і звітність платників страхових внесків.

Реєстрація страхувальників провадиться за їх місцезнаходженням (юридичною адресою), а стосовно фізичних осіб — за місцем їх проживання у робочих органах відділень Фонду у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення (далі органи реєстрації Фонду).

Страхувальники — юридичні та фізичні особи — набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації в органах реєстрації Фонду.

Після реєстрації страхувальника видається повідомлення, в якому проставляється його реєстраційний номер.

Для обліку надходжень та здійснення видатків Виконавчій дирекції ФСС ТВП, виконавчим дирекціям відділень у відповідних територіальних органах Державного казначейства України відкрива-ються рахунки. Зазначені рахунки відкриваються на ім'я виконавчої дирекції за балансовим рахунком № 3717 «Рахунки державних поза-бюджетних фондів» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000р. № 119, зі змінами та доповненнями .

Між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчими дирекціями відділень та органами Державного казначейства укладаються договори про обслуговування коштів, узгоджується порядок проходження страхових коштів через казначейські рахунки.

Страхувальники зобов «язані вести облік коштів загальнообов «язкового державного соціального страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і своєчасно надавати органам реєстрації Фонду звітність щодо цих коштів.

Облік розрахунків з Фондом страхувальники відображаю на субрахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням » .

За кредитом субрахунку 652 відображаються нараховані зобов «язання по сумах страхових внесків, які кореспондуються з дебетом рахунків 91 «Загальновиробничі витрати », 92 «Адміністративні витрати », 93 «Витрати на збут «тощо.

Страхувальники, які використовують для визначення витрат рахунки класу 8 «Витрати за елементами «нарахування страхові внесків до Фонду відображають по дебету субрахунку 822 «Відрахування на соціальне страхування «та по кредиту субрахунку 65 «Розрахунки за соціальним страхуванням».

Нарахування страхових внесків у бюджетних установах відображається по дебету відповідного рахунку класу 8 «Витрати «та по кредиту субрахунку 652.

За кредитом субрахунку 652 відображаються також суми:

— пені, штрафів за несвоєчасну сплату страхових внесків кореспонденції з дебетом рахунків обліку фінансових результаті або розрахунків з винними особами;

— одержаної часткової плати за путівки — у кореспонденції дебетом рахунку «Каса » .

— одержані від органу Фонду у випадках перевищення витрат на сумою нарахованих страхових внесків — у кореспонденції з дебетом рахунку «Банк » .

При перерахуванні коштів до Фонду як підприємствами — суб «єктами підприємницької діяльності, так і бюджетними установам дебетується субрахунок 652 та кредитується відповідний рахунок класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи » .

Утримання із заробітної плати внесків до Фонду відображаються в обліку по дебету субрахунку 661 «Розрахунки за заробітної «латою «та по кредиту субрахунку 652.

Страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою № 4-ФСС ТВП (додаток 9) із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачені, на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду.

Звіт страхувальника-роботодавця подається за підписами керівника та головного бухгалтера і завіряється печаткою страхувальника, а добровільно застрахованої особи — за її особистим підписом.

Один примірник звіту за формою № 4-ФСС ТВП не пізніше 12 числа (річного — до 15 числа) наступного за звітним періодом місяця подається до органу реєстрації, другий — залишається в бухгалтерії страхувальника.

Робочі органи Фонду ведуть облік виконання бюджету Фонду відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку коштів соціального страхування.

Фінансові звіти про виконання бюджету соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності робочими органами Фонду складаються за формою № 6-ФСС. Звіти подаються щоквартально.

Фонд щорічно подає Кабінету Міністрів України звіт про виконання бюджету Фонду за минулий рік і оприлюднює його в засобах масової інформації.

Контроль за сплатою платежів до Фонду і витрачанням його коштів. Відповідальність платників і службових осіб.

Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду.

Вказані органи при здійсненні перевірок керуються Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління ФСС ТВП № 38 від 19.09.2001р.

Таблиця3.1.

Порівняння фактичного надходження та витрачання.

коштів з плановим.

№ п/п Показники План тис. грн Факт тис. грн.

1. Надходження:

1.1. Страхові внески 4273,8 4380,1.

1.2. Від часткової плати за путівки 104,2 105,0.

1.3. Інші надходження 85,2 85,2.

2. Витрати:

2.1. По тимчасовій непрацездатності 2352,0 2353,0.

2.2. По вагітності і пологах 701,4 780,1.

2.3. При народженні дитини 551,4 560,0.

2.4. На поховання 54,1 53,0.

2.5. По догляду за дитиною 1662,9 1650,0.

2.6. На оздоровчі заходи 949,8 950,1.

Висновок.

Контрольно-ревізійними управліннями виконавчої дирекції прово-дяться ревізії внутрішньої фінансово-господарської діяльності органів ФСС ТВП. В ході ревізії стану роботи по формуванню та виконанню бюджету перевіряється організація роботи по підготовці бюджету, дотримання встановленого порядку його складання та затвердження, аналізуються показники щодо виконання бюджету.

Контрольно-ревізійне управління виконавчої дирекції ФСС ТВП здійснює перевірку бухгалтерського обліку, стану контрольно-ревізійної роботи, стану виконавської дисципліни, форм і методів організаційної роботи, правової роботи, діловодства, роботи з кадрами, виконання кошторису видатків на утримання апарату робочих органів.

Результати комплексної ревізії оформляються актом, який підпи-сується керівником ревізійної групи, керівником, завідуючим бюджет-ним відділом і головним бухгалтером робочого органу ФСС ТВП. По результатах проведеної ревізії робочі органи повинні інформувати контролюючий орган про усунення встановлених ревізією недоліків.

Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка діє на громадських засадах. Члени наглядової ради не можуть бути одночасно членами правління Фонду та його відділень, а також працівниками виконавчої дирекції Фонду або його відділень.

Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів Фондом.

Строк повноважень членів наглядової ради становить 6 років.

У нашій державі в основному завершено формуваннязакрнодавчої та нормативна-правової бази державного соціального страхування. Нова система дає можливість акумулювати кошти на окремих рахунках та забезпечувати їх цільове використання.

Існують певні проблеми в управлінні державним соціальним стра-хуванням. Недосконалим залишається механізмреєстрації платників страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Не всі приватні підприємства та підприємці - фізичні особи реєструються у виконавчих дирекціях відділень за міс-цем державної реєстрації чи проживання, тим самим уникаюи сплати обов «язкових внесків та ігноруючи відшкодування соціальних виплат. Вирішення цього питання полягає у прискоренні впровадження типо-вої автоматизації інформаційної системи для реєстраторів первинного рівня.

Необхідно внести зміни у методику планування та прогнозування доходів і видатків бюджету ФСС ТВП. Згідно з діючою практикою планові показники розраховуються на основі середньорічних велечин за попередні два рики. Відсутня динаміка зміни показників, які впли-вають на соціальні виплати, і стосується народжуваності, захворюва-ності, смертності.

Бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності формується в основному за рахунок обов «язкових стра-хових внесків юридичних осіб. Його наповнення залежить від рівня заробітньої плати, розміру страхових несків, своєчасності виплати заробітньої плати тощо. Поки що досить незначна питома вага внесків працівників у доходах бюджету ФСС ТВП. Підвищення їх частки повинно стимулювати зацікавленість у зниженні страхових ризиків, турботі про своє здоров «я, що дозволить підвищити рівень матеріаль-ного забезпечення та охопити соціальними послугами членів сімей застрахованих осіб. Зростання обсягу надходжень страхових внесків фізичних осіб можливе через збільшення розміру їх заробітньої плати та легалізаціютіньових доходів.

Дослідження видаткової частини бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності показали, що біля 50% коштів направлється на покриття витрат у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності, а 30% - оздоровлення. Темпи росту першої групи зростають, тоді як витрати на оздоровлення скорочуються. Це означає такий перерозподіл коштів між окремими видами матеріально-го забезпечення, при якому видатки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення здійснюється за залишковим принципом.

В процесі реформування державного соціального страхування буде запроваджене медичне страхування, а це дозволить об «єднати надання соціальних послуг зі санаторно-курортного лікування та оздо-ровлення з даним видом страхування. Таке положення вимагає прий-няття нормативних документів щодо визначення гарантованого держа-вою рівня безоплатної медичної допомоги, створення системи забезпе-чення якості медичних послуг на рівні світових стандарті, атестації медичних працівників, ліцензування та акредитаціїустанов охорони здоров «я.

Незначні обсяги коштів направляються на виплату допомоги при народженні дитини та на поховання. Окремі економісти пропонують передати ці виплати до компитенції управлінь соціального захисту населення. На їхню думку, це дозволить наблизити виплату соціальної допомоги до одержувача, зменшити витрати, а також посилити контроль за рахунок коштів.

Аналіз фінансового стану Фонду соціального страхування з тимча-сової втрати працездатності свідчить, що на розмір бюджету впливають такі негативні чинники, як: зменшення абсолютної чисель-ності зайнятого населення в економіці, збільшення кількості робочої сили, яка перейшла з державного сектору в приватний де права на соціальний захист працюючих за наймом осіб часто не забезпечують-ся, неповна зайнятість, затримка заробітньої плати та її низкий рівень для багатьох категорій працівників. Певний вплив має втручання орга-нів державної влади у сферу соціального страхування через надто часті зміни розмірів страхових внесків та об «єкту оподаткування.

Окремі економісти пропонують законодавчо встановити єдиний тариф (4,5% нарахувань на фонд оплати праці) внесківдля підприємств установ, організаційта інших суб «єктів господарювання і скасувати утримання обов «язкових внесків з працівників.

Така пропозиція не є в достатній мірі аргументованою. Принципи страхування передбачають участь у формуванні соціального страхово-го фонду всіх учасників: роботодавців, застрахованих осіб та держави. Вносячи обов «язкові внески, застраховані особи набувають страховий стаж, від розміру якого залежать окремі соціальні виплати. В них виникає зацікавленість в легалізації своїх доходів, використанні ін-ших форм страхування. Запроваджувати єдиний тариф обов «язкових внесків до всіх соціальних фондів передчасно, тому що можливий вплив суб «єктивного чинника, що приведе до нераціонального фактич-ного перерозподілу коштів між окремими видами страхування.

Висновки.

Потребує теоретичного узагальнення велика кількість фактичного матеріалу з цієї проблеми. Система соціального забезпечення має велике значення, адже Україна знаходиться на шляху реформування ринкової структури, тому важливим для нас є теоретичне обґрунтування досвіду розвинутих країн у застосуванні виправданих часом методів соціального забезпечення, а також з’ясування проблем, які виникають або можуть виникнути на цьому шляху.

Державні цільові фонди є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. В умовах трансформа-ційних перетворень через державні фінанси здійснюється вплив на економічний та соціальний розвиток. Виконуючи властиві для даного періоду функції, держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки державного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загально державних програм. Основну роль у перерозподілі фінансових ресурсів між територіями, галузями, сферами діяльності, фізичними, юридичними особами відіграють державний та місцеві бюджети. На видаткову частину бюджетів в Україні в сучасних умовах впливають: економічна ситуація, зростання державного боргу, дефіцит бюджетів усіх рівнів, зовнішні позики. Ці негативні чинники викликають скорочення видатків з метою максимального їх наближення до обсягу доходів бюджетів. Для вирішення соціальних та економічних загально-державних програм залучаються нові форми перерозподілу централі-зованих фінансових ресурсів. Однією з таких форм виступають державні цільові фонди.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. Він розглядається як фонд грошових коштів, а також як орган державної виконавчої влади. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сформований і функціонує як некомерційна самоврядна організація.

Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності плануються за рахунок надходжень від сплати страхових внесків, коштів за путівки, інших надходжень. Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України.

При народженні дитини розмір допомоги, яка встановлена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», буде збільшений в одинадцять разів і становитиме 8497 гривень.

Останні організаційні заходи Фонду соціального страхування України покликанізміцнювати діючу ситему соціального страхування як важливий фактор соціального захисту людей і вироьити єдині підходи до велення бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів Фонду. У підвищенні цієї роботи неабияку роль відіграють знання механізму соціального страхування, його законодавчої та нормативної бази.

Важливість державного цільвого фонду полягає в тому, що він може він може виступати інвестором та учасником фінансового ринку. Фонд містить резерви, а тому вільні кошти може вкладати в цінні папері. Доходи від інвестицій є додатковим джерелом надходжень до фонду. Органи управління фондом обмежують вкладення коштів тільки у певні види цінних паперів, які мають державнігарантії.

Список використаної літератури.

1. Конституція України: Прийнята на п «ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.// Голос України. — 1996 — 13 липня.

2. Основи законодавства України про загальнообов «язкове державне соціальне страхування. № 16/98-ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. — 2001. — № 21.

3. Закон України «Про погашення зобов «язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.// Все про бухгалтерський облік. — 2001. — № 16.

4. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов «яз-кового державного соціального страхування», № 2213-ІІІ від 11.01.2001р.//Все про бухгалтерський облік. — 2001. — № 21.

5. Закон України «Про загальнообов «язкове державне соціальне страхування у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», № 2240-ІІІ від 18.01.2001р.// Все про бухгалтерський облік. — 2001. — № 21.

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов «язкового державного соціального страхування», № 2980-ІІІ від 17.01.2002р. // Все про бухгалтерський облік. — 2002. — № 14.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про виплату надбавок за стаж наукової роботи», № 609 від 26.04.2003р. //Соціальний захист. — 2003р. — № 6.

8. Про розміри допомоги за загальнообов «язковим державним соціальним страхуванням у зв «язку з тимчасовою втратою працез-датності та витратами зумовленими народженням та похованням. Затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001р.// Баланс. — 2002р.

9. Про витрати на похованна в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Затвердже-но Постановою правління Фонду від нещасних випадків № 22 від 15.08.2001р.// Все про бухгалтерський облік. — 2003. — № 40.

10. Положення про комісію підприємства, установи, організації із загальнообов «язкового державного соціального страхуванням у зв «язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовле-ними народженням та похованням. Затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 21 від 09.07.2001р. // Все про бухгалтерський облік. — 2003р. — № 35.

11. Порядок оплати перших п «яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов «язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства. Постанова Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2001р. // Все про бухгалтерський облік. — 2003р. — № 35.

12. Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим. Постанова правління Фонду від нещасних випадків № 7 від 31.01.2002р. // Все про бухгалтерський облік. — 2003р. — № 40.

13. Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001р. — К., 2001.

14. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми // Соціальний захист. — 1999. — № 2. с.43−51.

15. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Знання, 1998.

16. Бандур С.І., Кучинська О. О. Система соціального страхування в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку. В кн. Стоян О. М. Україна: утвердження незалежної держави: 1991 — 2001.-К., 2001.

17. Василенко Л.І., Масленникова Т. О. Державні цільові фонди: Навч. Посібник. — К.: КНТ — ЕУ, 2002.

18. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. Посібник. — К.: Вища шк., 1997. — 386с.

19. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту //Фінанси України. — 2002. — № 8. — с. 163−137.

20. Губар О.Є. Організаційні та правові засади соціального страху-вання в Україні. — 2003. -№ 7−8. -с.155−162.

21. Державні цільові фонди. Короткий конспект лекцій. — Тернопіль — 2004р. с.104−153.

22. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті істірії // Соціальний захист. — 2003. -№ 2. -с.20−24.

23. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті істірії // Соціальний захист. — 2003. -№ 3. -с.29−33.

24. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? // рядовий кур «єр. — 2003. -№ 34. -с.5.

25. Олефір О. Плюралізм соціального страхування як фактор розвитку економіки // Україна: аспекти праці. — 2002. -№ 4. -с.44−49.

26. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. Посібник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2001. -с.240.

27. Павленко Ю. Світовий досвід функціонування систем соціального страхування. Уроки для України //Україна: аспекти праці. — 2002.-№ 6. -с.30−36.

28. Романенко О. Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр Навчальної Літе-ратури, 2003. -с.312.

29. Юрій С.І., Бескид Й. М. Бюджетна система України. — К.: НІОС, — 2000. — с.400.

PAGE 30.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою