Внедрение системного інформаційного комплексу у офісі туристської компании

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Внедрение системного інформаційного комплексу у офісі туристської компании (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Оглавление Введение стр. 3 Впровадження системного інформаційного комплексу у офісі туристської компанії стр. 6 2.1. Етапи автоматизації роботи офісу туристської компанії стр. 6 2.2. Перспективні напрями розвитку російських інформаційних технологій у галузі туризму: системний комплекс компанії «Алеан» і Туристська операційна система стр. 15 Розрахунок ефективності впровадження автоматизованої інформаційної системи у центральному офісі туристської компанії стр. 28.

Заключение

стр. 35.

Библиографический список використаної літератури стр. 38.

Розвиток науки про управління і становлення галузей мікроелектроніки, обчислювальної техніки і зв’язку, інформаційний вибух і інтелектуалізація суспільства, масові комунікаційні процеси та інтенсифікація перетинів поміж людьми з допомогою локальних і глобальних комп’ютерних мереж; висування першому плані сфери послуг і виробництва інформації - риси нинішнього етапу цивілізаційного розвитку, що вказують на перехід більшості країн від постіндустріального, техногенного типу суспільства до якісно новому — інформаційному. На жаль, Росія не належить до цих стран.

Актуальність теми курсової праці полягає у тому, що інформатизація, тобто проникнення сучасних інформаційних комп’ютерних технологій у різні сфери людської діяльності, нині виявляється майже єдиним чинником підвищення ефективності технологічних процесів розробки й реалізації туристського продукту, важливість якого ще остаточно усвідомлено багатьма організаціями, підприємствами і установами російської індустрії туризму. Фірми, вчасно зуміли усвідомити роль інформаційних ресурсів немає і комп’ютерних технологій у організації та віданні турбізнесу, котрі оцінили надані ними можливості, та був впровадили і використовували в буденній праці, як оптимизировали виробництво і своїх продуктів, а й придбали конкурентні переваги, які дозволяли їм вижити за умов кризиса.

Досягнення технічного прогресу у сфері інформаційних технологій кінця століття міцно завоювали свої позиції туристської індустрії, від початку змінивши процедуру формування, просування та її реалізації туристських послуг. З появою національних інтересів та міжнародних систем бронювання, комп’ютерної Інтернету, мультимедійних каталогів туристських подорожей різноманітні напрямам, електронних баз даних із нормативно-правових актів, систем взаєморозрахунків та інших сучасних досягнень у царині інформаційних технологій, помітно збільшилася якість наданого продукту, знизилася його собівартість, скоротилися витрати туристів на самостійний пошук і освоєння придбання необхідного пакета услуг.

Більшість російських туристських компаній має доступ практично до всім переліченим вище можливостям, наданих як вітчизняними, і зарубіжними розробниками. Суть проблеми у тому, що у умовах розмаїття програмних продуктів та інформаційних систем, що з’явилися останнім часом російському туристському ринку, відсутності по ним повної та єдиної інформації, недостачі коштів на фінансування проектів та інших об'єктивних причин, від керівництва туристських фірм, що є на стадії ухвалення рішення з автоматизації, нерідко виникають проблеми, пов’язані з її пошуком, оцінкою і відбором необхідної інформації про впроваджуваних технологіях, плануванням майбутніх витрат і визначенням потреби у ресурсах, пошуком та проведення переговорів із майбутніми партнерами і постачальниками придбаних послуг, оцінкою результатів і узагальненням опыта.

Цілями даної курсової праці є: теоретико-прикладная: вироблення з урахуванням накопичених знань у області менеджменту, маркетингу та управління проектами методики інформатизації підприємств індустрії туризму; практически-прикладная: аналіз російського, зокрема — московського, ринку туристських інформаційних технологий.

Досягненню поставленої мети сприяє рішення наступних завдань: аналіз доступною літератури та отримання консультацій у спеціалістів збору базової інформації з досліджуваної проблемі; комплексне вивчення ринку сучасних інформаційних технологій у туризмі, визначення стану, тенденцій і перспективи його розвитку; виявлення особливостей використання інформаційних технологій при формуванні, просуванні та її реалізації туристського продукту; розробка етапів впровадження інформаційних комп’ютерних технологій на підприємствах, закладах державної і організаціях індустрії туризму; вивчення можливостей перспективних вітчизняних систем бронювання і резервування туристських послуг і виявлення їх відмінності між західних аналогів; розрахунок і порівняльна оцінка витрат туристських організацій у впровадженні різних варіантів комп’ютерних систем бронювання; аналіз правових аспектів і форм державного регулювання сфери інформації та туристських інформаційних технологий.

Об'єктом дослідження є маркетингова діяльність учасників російського ринку туристських послуг, що охоплює процеси, які відбуваються на стадіях формування, просування та її реалізації турпродукту і що з ним додаткових послуг. Предметом дослідження є процес комплексної автоматизації, основою якого є сучасних досягнень у царині інформаційних і комп’ютерних технологий.

Практична значимість даної курсової праці полягає у розробці методики впровадження комп’ютерної системи бронювання та інформаційних технологій на фірмах, здійснюють діяльність ринку туристських послуг. Ця методика, відбиває маркетингові принципи сучасного підходи до інформатизації російського турбізнесу, є універсальною, оскільки адресований будь-яких туристських організацій, незалежно від своїх розмірів, форми власності, чи способу присутності над ринком (від постачальника послуг доі туроператора). Кожне її становище спирається на матеріали, досвід минулого і конкретні результати, отримані під час експериментального запровадження нових інформаційних технологій у офісі компанії «Бразос» у лютому — березні 1999 року («Бразос» входить до структури холдингу, освіченого такими великими російськими туристськими компаніями як «Інтурист», «Роза Вєтров», «Бегемот»). Крім цього, зібрані в Прохаськовому роботі матеріали з приводу інформаційним комп’ютерних технологій, доступним російським організаціям, і приватних осіб початку 1999 року, які з оцінкою ефективності впровадження, покликані допомогти керівництву туристських компаній після ухвалення рішень із питань информатизации.

Теоретичною базою для курсової роботи послужили на наукові розробки російських і іноземних авторів, серед найбільш відомі роботи В. Г. Гуляєва, О. Н. Романова, Стэна Рэппа і Томаса Л. Коллінза. У результаті дослідження проаналізовані джерела вторинної інформації: спеціалізовані туристські, маркетингові і комп’ютерні видання — газета «Туринфо», журнали «Туризм. Проблеми, практика, перспективи», «Маркетинг у Росії там», «CompUnity», різна інформація довідкового, рекламного і статистичного характеру, і навіть відомості, отримані внаслідок відвідин Інтернет-серверів найвідоміших компаній. Величезний вплив на процес розробки методики впровадження надали досвід минулого і дані, отримані автором роботи у ході переговорів із російської компанією «Алеан» — розробником комп’ютерних систем бронювання туристських продуктів і услуг.

Під час написання даної курсової роботи використали ряд прикладних офісних програмних продуктів для ПЕОМ компанії «Microsoft» (Word, Excel), і навіть інструментарій широковідомих графічних програм сімейства Corel компанії «Corel Corporation» — CorelDRAW і Corel Photo Paint.

Впровадження системного інформаційного комплексу у офісі туристської компании.

2.1. Етапи автоматизації роботи офісу туристської компании.

Комп’ютерні системи, стрімко вытесняющие звичну нашим співвітчизників «паперову» інформаційну технологію, електронна пошта, реалізація турпродуктів у мережі Інтернет, і висновок контрактів, із допомогою електронних підписів; телесовещания, електронні виставки, і конференції, численні справочно-поисковые служби, мережні автоматизовані робочі місця — це лише невеликий список тих можливостей, котрі почали доступні російським туристським організаціям із застосуванням у тому діяльність сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій. Але як деякі з компаній зуміли вчасно усвідомити і більше, використовувати предоставившиеся їм можливості, воліючи старі, але перевірені методи принципово новому способу ведення справ. І як наслідок — втрата частки ринку, зниження прибутків і навіть банкротства.

Але як найчастіше доводиться мати справу з ситуацією, коли рядові співробітники організації у своїх робочих місць немає навіть стареньких 286- x, тоді як і офісі керівника простоює невідомо навіщо набутий (найчастіше для показних і розважальних цілей) комп’ютер останній конфігурації з купою «наворотів» щодо нього? Саме проблема автоматизації є сьогодні самим «хворим» питанням більшість російських турфірм, що особливо помітно за умов кризи: не кожної фірмі нині з засобам придбати сучасний комп’ютер із необхідним пакетом ліцензійних програм, у сфері забезпечення туристської діяльності. Тому викладена глава присвячена віднайденню раціонального підходи до інформатизації підприємств російської індустрії туризму у умовах браку матеріальних, фінансових і кваліфікованих трудових ресурсов.

На погляд, процес впровадження комп’ютерних та інформаційних технологій у практику роботи російських турфірм є ланцюжок простих взаємозалежних дій: усвідомлення потреби — вибір — купівля — установка — експлуатація. Ця модель поведінки, характерна як організацій, так приватних осіб, використовується у впровадженні щодо нескладних технологій (наприклад, за умови встановлення нового програмного забезпечення й купівлю довідкової бази даних компакт-диску). Впровадження ж технічно складних та дорогих ІТ є проектом (у якнайширшому цього слова) і від специфіки самих ИПУ[1], і навіть від досвіду проведення таких заходів співробітниками конкретної турфірми. Саме у цьому сенсі етапи автоматизації діяльності туристської компанії найбільш повно віддзеркалюється у процесі впровадження сучасної автоматизованої системи бронирования2 (див. Рис. 2.1−1 і додаток 16).

Рис. 2.1−1 Етапи автоматизації діяльності турфірм з прикладу АСБ.

Процес впровадження автоматизованої системи бронювання починається з моменту визнання вищим менеджментом ролі інформації та інформаційних технологій у прийняття рішень реалізації туристськими організаціями своєї фінансово-господарську діяльність. Інакше кажучи, керівництво компанії має чітко усвідомлювати необхідність автоматизації технологічних процесів формування, просування та її реалізації турпродукту, ведення документації і бухгалтерського обліку, і т.д. Від, наскільки керівництво турфірми й інші співробітники розуміють важливість що стоїть їх проблеми, значною мірою залежить весь подальший успіх майбутньої кампании.

Перш ніж можливість перейти до наступного етапу, необхідно сформулювати цілі й завдання проекту у тому, щоб потім чітко визначити напрями можливого вдосконалення. І тому можливо використання широко які у маркетингу методу колективної експертної оцінки, що дозволяє оцінити відносну важливість кожного із запропонованих варіантів по стовідсоткової шкалою. Так само часто використовують і методи «Дельфі», «Мозгового штурму», «Адвоката диявола». Що ж до цілей впровадження сучасних систем бронювання, то найпоширенішими з них як на сьогодні є: заміна морально застарілих інформаційних систем; отримання конкурентних переваг (зниження турпродукту, скорочення часу на обробку замовлень тощо.); розширення асортименту запропонованих послуг і національних кордонів ринку збуту; автоматизація роботи з партнерами і філіями; автоматизація внутрішньофірмових процесів і оптимізація управління; використання порівняно недорогих рекламні можливості (реклама у мережі Internet).

Закінчується перший етап упорядкуванням плану основних за проектом робіт автоматизації: визначення послідовності дій, розподіл їх у часу й інші операції, пов’язані із застосуванням методів побудови мережевих моделей, розрахунку критичного шляху, складання календарних планів і т.п.

Другим основним етапом процесу автоматизації є пошук і освоєння аналіз всієї існуючої інформації про системи бронювання, представлених на російському ринку туристських інформаційних технологій, описаних у параграфі 1.3 «Аналіз ринку систем інформаційного забезпечення діяльності туристських компаній». Цей етап підпорядковується загальноприйнятим принципам та стандартів проведення маркетингових досліджень, і включає в себе збирання та аналіз всієї необхідної інформації про функціонуючих над ринком системах, їх розробників і учасників, умовах підключення і експлуатації. Усі провідні системи бронювання мають представництва у Росії, розвиток ж глобальної комп’ютерну мережу Internet дозволяє провести недорогі кабінетні дослідження та уникнути великих грошових витрат, вклався у пошуку необхідної інформацією досить стислі терміни. Неабияк сприяють і держава сама розробники — більшість їх надають можливість практично оцінити всі переваги й недоліки запропонованих продуктів у вигляді безплатної роботи у тренувальних системах і демонстраційних версіях, також безплатно розповсюджуваних серед потенційних пользователей.

Крім цього, поки що необхідно ухвалити вирішення питань щодо форми власності на придбану інформаційну систему. Сьогодні день розробники систем бронювання пропонують для турфірм такі варіанти: створення індивідуальної системи (володіння, користування і розпорядження); придбання прав користування і розпорядження інформаційної системою, обслуговування якої виготовляється розробником; придбання системи, розробленої для кількох туристських фірм, обслуговування якої виготовляється самим пользователем.

Поруч із очевидними плюсами створення індивідуальної системи вимагає багато часу коштує десятки разів дорожчим від, особливо, враховуючи вартість її наступної модернізації. А третій варіант передбачає його присутність серед штаті висококваліфікованих програмістів (рівень заробітної плати яких немає нижче 800 $), що собі дозволити далеко ще не кожна турфірма. Оптимальним у російських умовах є другого варіанта, по якому сьогодні працює більшість туристських організацій: крім прийнятною і щодо оплати встановлення та обслуговування, вона передбачає безплатне відновлення експлуатованої системи та використання на на пільгових умовах додаткових можливостей, запропонованих її розробниками (розміщення логотипа і реклами фірми на сервері розробника, що у електронних виставках і ярмарках, створення і власної сторінки в Інтернеті і т.д.).

Завершальній «сходинкою» другого етапу є відбір необхідної системи бронювання у складі альтернативних варіантів. Критерії вибору залежить від потреб і можливостей фірми. Найпоширенішими вимогами у доборі тій чи іншій системи бронювання є її вартість, рівень сервісу (супроводу), придатність певному ринку, оперативність виконуваних дій, функціональні можливості. Останні є визначальною критерієм під час виборів, бувши сукупність технічних вимог, яким має задовольняти система бронювання світового класса[2]. З урахуванням рішення як першочергових, і перспективних завдань, їх можна розділити п’ять основних групп:

1. Функціональні завдання, яких, крім основних виконуваних функцій (реалізація технології автоматизованого бронювання послуг, надання докладну інформацію учасників системи та їх продуктах, ведення фінансового обліку, формування звітності тощо.), ставляться облік місцевих умов, можливість підключення до неї різних абонентів, сумісність з основними системами свого класу, функціонування середовищі Windows й у мережі Интернет.

2. Вимоги режиму функціонування, який має допускати можливість введення, прийому, передачі й обробки будь-який інформації, і навіть цілодобовий режим праці та неприпустимість тривалої блокування системи внаслідок інформаційних перевантажень, можливість підключення нові й відключення старих, вже встановлених, периферійних пристроїв без порушення роботи мережі; інформування учасників системи про зміну її складу і забезпечення цілісності й надійності переданих і збережених даних. Крім цього, система має відповідати одного з наступних типів — «гнучкому», який передбачає надання користувачам можливостей самостійно, без звернення до укладачів, змінювати формати збережених даних, форми документів, «гарячі» клавіші; чи «жорсткому», у якому внесення змін зажадає обов’язкового звернення до програмістам (як показує практика, понад половина користувачів «гнучких» систем не використовує широке коло їхніх можливостей, обмежуючись лише стандартним набором функций).

3. Можливість подальшого розвитку та модернізації системи, що має передбачатися її архітектурним рішенням. Пропускна здатність системи повинна бути достатньою з погляду кількості підключених мережевих ресурсів, розмаїття використовуваних технологій і протоколів сполуки, а що використовується обладнання має забезпечувати перехід на високошвидкісні технології нового покоління ще при мінімальних витратах. Крім цього, система повинна підтримувати всі стандартні інтерфейси і інтегрувати різні види інформації (аудіо, відео, і т.д.). А метод підключення конкретного користувача має визначатися індивідуально, виходячи з її форми (туроператор, турагент, об'єкт розміщення акцій і т.д.), а також вимог продуктивності, вартості й визначити місця розташування абонента.

4. Надійність. Що Використовується у системі программно-аппаратное рішення має гарантувати схоронність даних, і програмного забезпечення при відмовах окремих технічних засобів системи чи аварійному відключенні електроживлення, і навіть швидке відновлення системи у разі відмов за рахунок автоматичних засобів контролю работоспособности.

5. Конфіденційність і його зовнішні комунікації, саме: забезпечення ідентифікації связывающихся абонентів системи та захисту переданої по різноманітних каналах зв’язку інформації, управління розмежуванням доступу; автоматичний контроль порушення правил доступу до системи (збирати інформацію про спроби несанкціонованого доступу), організація віддаленого доступу через кошти телекомунікацій, і наявність інтерфейсів виходу в основні GDS, а також взаємодію Космосу з вітчизняними і закордонними спеціалізованими базами і банками данных.

Для правильної оцінки варіантів і вибору системи, задовольняє всім пред’явленим під час відбору вимогам, поки що можливо застосування методів функціонально-вартісного аналізу, споживчої оцінки, і навіть методу визначення конкурентоспроможності ИПУ з технічних і власне економічним показателям.

Остаточне рішення про у справі автоматизації приймається після розрахунку показників ефективності впровадження інформаційної системи на об'єкті (див. Главу 3 справжньої дипломної роботи) з оцінкою ризиків, з якими турфірма може зіштовхнутися у її експлуатації. Крім типових ризиків, супроводжуючих нормальну комерційної діяльності всіх туристських компаній (політичні, країнні, комерційні, інфляційні, валютні, і т.д.), у впровадженні і експлуатації автоматизованих систем бронювання, попри запевнення їх розробників, користувачам доводиться зіштовхуватися з такими найпоширенішими у середовищі ризиками: технічні - несумісність програмного забезпечення, погане якість зв’язку з модему і його відсутність (особливо притаманно регіонів), небезпека зараження вірусами, втрата кодів доступу до системи; інформаційні - відсутність необхідної інформації, неактуальність даних, які у системі, дублювання інформації, можливість доступу до конфіденційних даних сторонніх осіб (наприклад, хакерів), втрата і псування інформації, завищені ціни; ризик неплатежу за надані послуги із боку партнерів, і ануляції заброньованих послуг за вини невчасного проходження платежів; ризик банкрутства розробника, обслуговуючого систему, невиконання ним даних користувачеві зобов’язань; ризик довгої адаптації персоналу до особливостей роботи у АСБ.

Щоб ефективно перешкоджати можливого впливу описаних ситуацій чи навіть зменшити їхню негативні наслідки, турфірмі необхідно визначити, проаналізувати, оцінити й розробити заходи стосовно зниження рівня ризиків поки що не стадії затвердження рішення з автоматизації своєї діяльності. І тому можна використовувати методи експертної оцінки, теорії ймовірності, математичної статисти та др.

Четвертий етап — планування — починається з визначення потреб компанії, у ресурсах, необхідних на впровадження системи. І тому необхідно зробити ряд наступних дій: а) Пошук й визначення джерела фінансування програми. Ними можуть бути власні грошові ресурси компанії (прибуток, фондові відрахування), резерви інвесторів, позикові кошти, бюджетні асигнування, лізинг тощо. б) Аналіз забезпеченості технічним устаткуванням. Будь-яка сучасна система бронювання передбачає наявність, принаймні, 486 процесора і 8Mb оперативної пам’яті (мінімальні вимоги до функціонування Windows) для клієнтського програмного забезпечення і Pentium 200, 64Mb і 2Gb пам’яті на жорсткому диску для серверного забезпечення, і навіть модему і в периферійних пристроїв — принтера, сканера. Оптимальним ж квітень 1999 року вважається такий варіант: для клієнтського забезпечення — AMD K6 II 333МГц, 32Mb оперативної пам’яті і 3,2Gb пам’яті на жорсткому диску; для серверного забезпечення — AMD K6 II 333МГц, 128Mb, щонайменше 6,4Gb пам’яті на жорсткому диску, зовнішній модем U.S. Robotics Courier 33,6. в) Визначення потреби у трудових ресурсах, включно з розробкою посадових інструкцій, виділення наявних чи оренду додаткових співробітників, розподіл повноважень та виховання відповідальності. р) Виділення місця до роботи (кабінету, робочого столу" й т.д.).

Закінчується етап планування оцінкою витрат, виборах у ході проекту, їх розподілом за статтями (упорядкуванням бюджету) й часі. Основними витратами туристкою організації у впровадженні автоматизованої системи бронювання є такі: видатки технічне забезпечення проекту (виділення чи придбання спеціального устаткування, комп’ютерів, оргтехніки); витрати за навчання персоналу, пошук і освоєння оренду додаткових працівників; видатки підключення до системи, обслуговування, модернізацію; витрати, пов’язані з висновком договорів із постачальниками турпослуг, агентами, фінансовими організаціями; витрати, пов’язані із отриманням інформації (особливо це стосується даним, наданих різними фірмами на комерційній основі); інші витрати, пов’язані із застосуванням і експлуатацією АСБ.

Тільки після визначення необхідних ресурсів немає і затвердження бюджету реалізованого проекту можна переходити ось до чого, п’ятому, етапу. Цей етап представляє найбільшу труднощі для туристської компанії та включає в себе кілька моментів: Пошук організації, що надає послуги з підключенню до системи і його сервісного обслуговування (установка необхідного устаткування й ПО, навчання персоналу, наступна модернізація тощо.). Як показав проведене дослідження, кількість таких організацій (операторів) невелика, оскільки практично обслуговування системи виробляється чи самим розробником, чи його представником. Встановлення контакту і проведення переговорів. На цьому етапі вирішуються як основні (перелік і вартість послуг, порядок бронювання та її реалізації послуг, строки й порядок розрахунків, обов’язки, і відповідальність сторін), так і висуваються додаткові питання, потребують прийняття якихось окремих рішень (наприклад, наскільки можна реалізації для корпоративних клієнтів турфірми спеціального набору пропонованих послуг). Підписання договору з оператором на підключення і обслуговування АСБ[3] (після внесення всіх поправок), і, якщо потрібно, додаткових угод. Укладання договору з провайдером на підключення і абонентське обслуговування у глобальній Інтернету. При виборі провайдера необхідно керуватися такими основними критеріями: репутація провайдера над ринком послуг Інтернет; швидкість в зв’язку зі сервером (ping) — визначає, як швидко приходить від серверу у відповідь будь-який запит з комп’ютера. Чим менший затримка, тим краще: зв’язок вважається хорошою, якщо затримка не перевищує 200 мілісекунд; довжина шляху — кількість проміжних комп’ютерів (роутеров), якими проходять будь-які дані, перш ніж потрапити з комп’ютера на сервер (і назад). Бажано, щоб і це параметр був мінімальним, оскільки що довші шлях, тим більша вірогідність те, що одне із роутеров шляхом буде перевантажений і швидкість зв’язку знизиться; швидкість обміну даними — кількість кілобіт, що передаються за секунду з серверу на комп’ютер. Мінімальним вважається параметр 4,4, максимальне ж значення залежить від типу модему і південь від рівня завантаження мережі; коефіцієнт втрати пакетів — показує, скільки відсотків даних, посылаемых комп’ютером на сервер, втрачається у Інтернет. Оскільки дані не доходять, вони автоматично пересилаються повторно — хоча втрат перезимувало і немає, цього витрачається час. Тому, що менше коефіцієнт, тим краще; вартість послуг — кошти, витрачені підключення і користування послугами провайдера. Розраховуються, з потреби користувача в Інтернеті (кількості годин на місяць): мінімальна потреба — 5−7 годин, помірна — 25−30 годин, у тому числі 5часов — у нічний чи інше пільгове час, і навіть потреба у необмеженому доступі. Виходячи з цього, визначаються і тарифні плани — фіксована чи погодинна оплата, необмежений доступ; якість модемної зв’язку — більшою мірою залежить від конкретної АТС, з якої телефонує пользователь.

Найпопулярнішими московськими провайдерами нині є Cityline, MTU Inform, Demos, Zenon NSP. Результати тестування якості наданих послуг і пояснюються деякі технічні характеристики наведені у додатку 18. Укладання договору з банком оператора для відкриття і обслуговування транзитного рахунки — до швидшого отримання й автоматичного відстежування платежів, і навіть, за бажання, на оплату послуг, не залишаючи офиса.

Процедура переговорів тривала за часом — залежно від обсягу і забезпечення якості согласуемых питань, і навіть від рівня зайнятості відповідальних за переговори осіб, вона часом займає цілий месяц.

Після підписання усіх угод процес впровадження системи бронювання, а із нею — і нових інформаційних технологій, починає рухатися до свого завершення: протягом днів провайдер зробить підключення до Інтернету, а оператор послуг встановить у центральному офісі компанії, налагодить і зробить тестування який буде необхідний роботи у системі обладнання та програмного забезпечення, паралельно провівши навчання співробітників й за бажання, допомоги у внесенні до системи перших даних (притаманно туроператоров).

Після цього, як й належить у будь-якій компанії, використовує у своїй буденній праці прийоми маркетингу, необхідний аналіз отриманого під час реалізації проекту досвіду, і навіть контроль і управління що відбуваються в результаті автоматизації изменениями.

При правильному здійсненні всіх згаданих етапів впровадження інформаційних технологій, і навіть за вдалого збігу обставин, економічний ефект від участі автоматизації одразу ж позначиться вже протягом двох-трьох наступних після проекту месяцев.

2.2. Перспективні напрями розвитку російських інформаційних технологій у галузі туризму: системний комплекс компанії «Алеан» и.

Туристська операційна система.

Як раніше згадувалося, найперспективнішим напрямом розвитку інформаційних технологій російському ринку туризму у найближчі роки є створення і впровадження систем, використовують необмежені можливості всесвітньої комп’ютерну мережу Інтернет. Перевагу над ринком віддається туристським інформаційних систем, поєднує можливості автоматизованого створення та її реалізації туристського продукту поруч із комп’ютерним бронуванням і резервуванням туристських послуг. Зазвичай, подібні системи побудовано з урахуванням сучасних комп’ютерних технологій, функціонують у мережі Internet, використовуючи схему «клієнт — сервер», підтримують роботу у середовищі Windows і враховують особливості національного туристичного ринку. Чимало з подібних систем доступні як простих приватних користувачів, так юридичних (туристських компаній та їхнього корпоративних клиентов).

З вітчизняних АИС, які у останнім часом над ринком туристських інформаційних технологій, включаючи функціонуючі з Інтернету туристські серверу (див. п. 1.3), привертають увагу дві системи, мова про які піде нижче — системний комплекс компанії «Алеан» (СКА) і спільний проект «Туристська операційна система» (ТОС) компанії «Співтовариство Фінансових Телекомунікацій» і журналу «Туризм. Проблеми. Практика. Перспективи» з допомогою Московської Асоціації туристських агентств (МАТА).

ТОС — сукупність технічних рішень, які базуються на сучасних комп’ютерних технологіях і галузевих угодах, дозволяють використовувати ці технології у реальному бізнесі всіх етапах виробничого процесу, починаючи з маркетингу і завершуючи навчанням персоналу. Основний її метою є створення Росії цивілізованого, технологічн, ефективного ринку туристських послуг. Повну реалізацію елементів ТОС планують закінчити до 2003 року, хоча окремі компоненти вже втілені у життя й успішно работают.

Головна ідея системи залежить від перенесення всіх ділових процедур професійних учасників туристського ринку на єдину технологічну і організаційну платформу, ядром якої є інформаційний центр, виконує такі функції: забезпечення документарного взаємодії між учасниками угоди, зберігання документообігу учасників (у разі виникнення спірних ситуацій збережена у центрі інформація історію угоди апріорі вважається еталонною) і стандартизація їх взаимодействия.

Передбачається, така централізована схема побудови Туристської ОС дозволить успіш-но розв’язувати такі організаційнотехнічні питання: забезпечення достовірності маркетингової інформації; підтримка еквівалентності електронних документів і майже паперових аналогів, в сенсі наслідування юридичної сили. Розроблено договору між учасниками системи, що декларують визнання правової сили електронного документообігу. організаційна і технічна підтримка процедур передачі відповідальності всіх етапах взаємодії; організація розрахунків між учасниками системи та процедур електронної комерції «агент — клиент».

Основним елементом ТОС є система бронювання турів чи ТІС (Туристська інформаційна система коштує), що є інтернет-сервер, першою і основним завданням яких є надання як професіоналам турбізнесу, і туристам максимуму корисною інформації. Другий завданням ТІС є просування технологій електронну комерцію, тобто. надання учасникам туристичного ринку змоги здійснювати бізнес максимально оперативно і коректно, спираючись на новітні комп’ютерні технології. Зокрема, система резервування ТІС, яка перебуває в сервері, використовується як на допомогу пошуку путівок, але й взаємодії туроператорів і турагентів, дозволяючи агентам проводити online бронювання і надаючи операторам всі можливості оперативної обробки цих бронирований (див. Додаток 19).

Учасником ТІС може бути будь-яка компанія, яка виставляє свої турпродукти продаж, а як і користується системою ТІС для оформлення замовлення і резервування туристських послуг в інших компаній-учасниць системи (див. Табл. 2.2−1).

А, щоб стати учасником ТІС, необхідно відправити заявку по адресою [email protected]. Умови роботи залежить від гаданої форми участі й обсягів інформації, представленої турфірмою, і ще, як ця інформація вводять у систему й обновляється. Базова ціна контракту — 200 $, після підключення даються 2 місяці безплатного режиму, а в залежності від кількості бронирований турпакетів включається Плата трафік (приблизно 1−2 долара за оформлений турпакет). Для клієнтів типу «Інформаційний провайдер» що у системі безплатно, а послуги залежить від кількості туристів «наведених» через ТИС.

Іншою істотною частиною проекту ТОС є єдина маркетингова система, що називається «Технологією ініціативної реклами». Суть цій технології проста: спочатку ефект від участі реклами — потім оплата цього ефекту. Це зсвоєму революційний підхід, оскільки класичний варіант реклами передбачає, що оплачує рекламу і чекає адекватного економічного ефекту, якого найчастіше буває. Сьогодні в базі даних системи зареєстровано понад 300 пропозиції від 40 фірм, і щотижня кількість учасників цього проекту поповнюється 2−3 компании.

«ТІС Навігатор» — складова частина ТОС, встановлювана у центральному офісі туристської компанії та що дозволяє самостійно збирати турпакеты в підшивки і каталоги, проводити попередню калькуляцію вартості, реєструвати замовлення, друкувати прайс-листи, путівки і заявки, виставляти свої пропозиції на сервері ТІС. Вартість «ТІС Навігатора» — 70 $. Що стосується відходу від системи протягом всього два тижні з її придбання клієнту повертаються деньги.

Важливий напрямок Туристської ОС є віртуальний дискусійне клуб — «майданчик» для спілкування, і обміну новинами, що дозволяє розробникам ТОС бути постійно курсі подій й рухати туристський ринок до інформаційної открытости.

Один із нагальних потреб туристських компаній — розрахунки з контрагентами і гарантії угод. У напрямі у межах ТОС розвивається проект «Туристський кліринговий центр», який виступатиме фінансовим гарантом за угодами професійних учасників турринку. Сьогодні розроблена фінансова технологія, що дозволяє виконувати миттєве підтвердження угоди разі платоспроможності учасника, причому обом сторонам угоди буде гарантовано виконання всіх штрафних зобов’язань у разі, якщо угоду з тій чи іншій причини зірветься. До сформування центру необхідно щільне взаємодію Космосу з банківськими і страховими організаціями, у час ведуть переговори з представниками обох сторін. Передбачається, що кліринговий центр не братиме він підтримку прямих розрахунків своїх учасників, цим, з одного боку, залишаючись у межах легітимності, з другого боку, гарантуючи учасникам повну конфіденційність їх фінансових потоков.

Однією з найбільш вузьких місць вітчизняного туристського бізнесу є організація чартерних перевезень, оскільки на цьому етапі виникають найдраматичніші ризики, і часом, укладаючи чартерний контракт, фірма, сама того і не знаючи, підписує собі «уже смертний вирок». Тому МАТА створення так званої «Чартерной біржі», основним завданням якої є створення торгової системи, що дозволяє власникам чартерів чи блоков-мест координувати свої пропозиції із реальним покупательным спросом.

В в цій системі все заявники чартерних програм виставлятимуть продаж лоти — борту літаків. За результатами попередніх заявок від покупців лоти, які привернуть клієнтуру і буде визнані забезпеченими попитом, залишаться у системі на продаж, а решта будуть автоматично зніматися. Природно, що чартерна біржа повинна мати механізмом, які забезпечують надійність клієнтських заявок, тому, як і як та інших біржах, покупець буде до загальної системи відповідальності за виконання угоди. Введення цією системою в експлуатацію намічено на осінь 1999 года.

Інший інформаційний проект у межах ТОС стосується безпосереднього навчання працівників туристської індустрії нормам та стандартів, що у міжнародній практиці. І тому що з фондом «Travel and Tourism Programme Russia» розробляється проект «Центру дистанційного навчання», суті якого ось у чому: будь-який пересічний працівник туристської компанії іншу організацію, яка причетна до індустрії туризму, може протягом цілого певного терміну (від 3 до 6 місяців) заочно закінчити курси підвищення кваліфікації. Як навчальних посібників виступатимуть відеокасети з курсами, мультимедійні компакт-диски та семінари у мережі Інтернет. Після завершення першим етапом навчання «студенти» складають іспити й отримують сертифікат про закінчення курсів. Планується видача трьох типів сертифікатів: бронзового, срібного і золотого. Ті студенти, які здадуть іспити на золотий сертифікат, отримають декларація про місяць безплатної стажування в провідних європейських турфірмах, інших ж студентів така стажування буде платной.

Також у зараз у проекту ТОС діють такі служби: «Бюлетень мандрівника» (12 канальний факс-сервер, виконує оперативну розсилку інформаційних і рекламні матеріали по 5000 підприємствам, і 2500 турфірмам), «Розсилка» (экспресс-рассылка факс-сервером рекламних сторінок туристських компаній), «Бюлетень мандрівника Pro» (інформацію про продуктах учасників бюлетеня), «Бюлетень мандрівника — туристам» (інформація за розділами: тури, квитки, різне), «Бюлетень мандрівника — напрямі» (тематичний бюлетень, котрий розсилається по підприємствам, і турфирмам).

Чим більше просувається проект ТОС, тим сильніше її учасники усвідомлюють, як багато ще має зробити: потрібні спільні зусилля всіх передових представників турбізнесу, професіоналів банківської справи, страхування, комп’ютерних технологій та інших галузей, щоб у результаті створити систему технологій і ринкових угод, яка стане каталізатором розвитку вітчизняного турбізнесу. З іншого боку, результат такий діяльності дозволить створювати аналогічні системи інших і напрямах, що, безумовно, сприятиме процесам економічного підйому России.

СКА (Системний Комплекс Алеан) — орієнтована на внутрішній туризм система, функціонуюча у мережі Internet і дозволяє російським учасники ринку туристських послуг одержати доступ великим інформаційним баз даних, скоротити час до пошуку потрібної інформації та бронювання необхідних послуг, розширити власну клієнтську сеть.

На початок весняно-літнього сезону 1999 року СКА, розроблений російської компанією «Алеан», пропонує своїх клієнтів — переважно це юридичних осіб — вже готову агентську (збутову) мережу 26 містах Росії, серед яких — Ялта, Сочі, Анапа. Користувачами системи є такі туроператори, як «РВБ тур», «Роза Вєтров», «Солвекс», «Кенеш», Асоціація мандрівників. Розробники системи не зупиняються на досягнутому, активно працюючи над впровадженням своїх продуктів у офісах учасників туристського рынка.

СКА і двох основних систем: інформаційно-пошукової системи ISS (ИПС) і системи бронювання і продажів AIT (СБП).

ИПС — система, забезпечує доступ через мережу Інтернет до інформацію про послугах, наданих учасниками російського туристичного ринку. Будь-який користувач, відвідавши сервер компанії «Алеан» (адресу: internet може докладно ознайомитися з ілюстрованих описом країн, регіонів та розміщення, здійснивши пошук по визначальним критеріям: регіон (країна, місто) і тип об'єкта розміщення (санаторій, готель, пансіонат тощо.). Інформації про цінах, умови і додаткових послугах, одержуваних на придбання путівки, надається продавцем (туроператором чи самим об'єктом розміщення), самостійний ж пошук і освоєння бронювання необхідного пакета послуг рядовим користувачем у системі не предусмотрены.

Недоліки ИПС, помітні з першого відвіданні серверу у березні 1999 року, переважно пов’язані з оформленням: пошук об'єктів розміщення по назв здійснювався лише з початковій букві, далі ж доводилося користуватися лінійкою прокручування; який завжди було можливе роздрукувати інформацію з декому з об'єктів (хоча дані на екран виводилися), до до того ж, багато дані розташовувалися у правій частині екрану й який завжди поміщалися через монітор (навіть за великому вирішенні) — їхнього перегляду знову доводилося користуватися лінійкою прокручування. Але вже у квітні ряд цих недоліків виправили: компанія «Алеан» пропонуе відвідувачам свого серверу та користувачам системи скористатися як старої, і оновленої версією, котра враховує недоліки попередньої. Крім цього, на сервері компанії є спеціальний розділ для користувачів, де їх можуть висловити свою думку з внесення до системи необхідних, з їхньої погляд, усовершенствований.

СБП — база даних, заповнювана продавцем послуг і що містить даних про наданих послугах: розміщення (категорія номери, кількість місць, графік заїздів, вартість будівництва і знижки), харчування, трансфер, додаткові послуги тощо. Вона відповідає всім технологіям бронювання, прийнятим на сьогодні у туризмі, саме: квотування (надання продавцем послуг їх оператору певної квоти) і реалізація за заявкою після його подтверждения.

Сьогодні СБП доступна лише продавцям послуг, уклали договір з компанією «Алеан»: покупець, підібравши варіант обслуговування, змушений звернутися для її продавцю, щоб подивитися наявність вибраних їм послуг у необхідний період, забронювати їх і, отримавши миттєве підтвердження, оплатити відповідно до виставленому рахунку. У цьому факт бронювання послуг у системи є гарантією її отримання покупцем (ясна річ, за дотримання умов бронювання і оплаты).

Сьогодні системний комплекс компанії «Алеан» об'єднує в єдине ціле клиентов[4], турагентства, туроператорів, об'єкти розміщення й постачальників послуг (див. Додаток 20), надаючи їм різні спроби з вдосконалення і автоматизації своєї діяльності на ринку туристських послуг России.

Постачальниками послуг (виробниками) є транспортні компанії по перевезенні пасажирів, екскурсійні бюро, підприємства харчування і дозвілля (див. Додаток 3), і навіть об'єкти розміщення, складові окрему групу з причини те, що можуть самостійно формувати свій турпродукт. Робота у системі гарантує їм розширення ринків збуту, надання клієнтам достовірну інформацію про надаваних ними послугах, автоматизацію роботи з збутової мережею, відсутність перепродажів та уникнення необхідності квотування послуг між партнерами, можливість оперативного зміни надаваних послуг та формування різної статистичної звітності, оптимізацію управління і автоматичне відстеження які поступили платежей.

Об'єктах розміщення співробітництво з СКА, крім вже вищезгаданих можливостей, забезпечує зниження витрат за міжміські переговори, проведення широкої рекламної кампанії у мережі Інтернет та безплатну у різних виставках. Додатково пропонується комплекс програм «Alean Tour System», готовий до автоматизації діяльності санаторіїв, пансіонатів і гостиниц.

Клієнтами СКА є споживачі туристських послуг — приватні обличчя і корпоративні клієнти. Їх забезпечується сервіс найвищого ґатунку — надання актуальною завжди і досить великій інформації з цікавлячим напрямам, дозволяючи клієнту ще до його придбання путівки бути впевненим в якість послуг; можливість вибрати з широкого асортименту послуг, бронювання, підтвердження й за 5−10 хвилин, а також за договорі з банком «Паладій» — оплата заброньованих послуг, не виходячи з дому або офиса.

Для туроператорів СКА надає всього спектра послуг, що тільки можна було одержати при користуванні автоматизованої системою бронювання міжнародного класу, саме: доступом до велика інформація, запропонованої учасниками турринку; автоматизація технологічних процесів (роботу з мережею агентств, управління продажами і реалізація турпродуктів 24 години на добу, самостійне письмо речей та введення які й турів, регулювання цін, квот, комісій тощо.); доступ співробітників до інформації лише у відповідність до посадовими інструкціями (наприклад, співробітники, відповідальні за формування та реалізацію турпродукту, можуть самостійно вносити зміни у описи турів, у те час як доступом до фінансової документації їм заборонено); система безпеки, має кілька ступенів захисту від несанкціонованого доступу комплексно із можливістю регулювання її повноти у системі (наприклад, окремий корпоративний клієнт, має доступ в СКА, має тільки інформацію, заздалегідь визначену туроператором); зниження витрат як мінімум 20 раз проти використанням аналогічної системи під час власної технологічної базі; додаткова реклама, зниження витрат за пряму поштову розсилку; адаптація співробітників для використання сучасних інформаційних технологій з допомогою простого і зручного у спілкуванні меню (підготовка недосвідчених користувачів до роботи у системі всього кілька годин); можливість роботи коїться з іншими туроператорами, контролю над їх цінової та продуктової стратегіями; автоматизація документообігу, здобуття влади та аналіз статистичної інформації (списки заезжающих, обсяг продажу за критеріями, списки найпопулярніших об'єктів розміщення, активних клієнтів — і т.д.), контролю над надходженням платежів і розрахунок із постачальниками, виходячи з офісу (при договорі з банком «Платина»).

Турагентства також отримують свої переваги під час роботи з СКА: співробітництво з туроператорами, об'єктами розміщення акцій і клієнтами як on-line, доступом до інформації про вступі оплати з цього приводу продавця турпродукту; бронювання послуг і негайне оформлення необхідні документи у разі підтвердження, оплата заброньованих послуг, виходячи з офісу; розширення власного асортименту запропонованих продуктів з допомогою пропозиції послуг туроператорів і середніх виробників, і навіть отримання комісії в 10% вартості їх реалізованих послуг; цілодобова робота у системі, вирішальна проблему різниці годинних поясів між агентством і туроператором, і відсутність складного телефонного додзвону до туроператора, особливо у розпал сезона.

Як згадувалося, комплекс і двох систем — ИПС і СБП, з яких остання представляє найбільше зацікавлення для користувачів послуг компанії «Алеан». Її структура відображена на нижченаведеним рисунке.

Рис. 2.2−1 Структурне побудова СКА і системних блоків СБП.

Системний блок № 1, готовий до виробника послуг, відповідає за формування умов туру і передачу квоти послуг оператору для забезпечення контролю над реалізацією, і навіть щоб одержати отчетов.

Системний блок № 2 створено для оператора послуг (суб'єкта турринку, отримує чи володіє квотою) і адміністратора продажів (учасника СБП, наділеного додатковими повноваженнями з регулювання продажу СКА) і призначений прийому квоти послуг, підготовлених з допомогою першого блоку, формування цін, і пропозицій покупцям послуг, складання списків заезжающих клієнтів із автоматичної передачею їх виробнику, звірок за розрахунками за реалізовані послуги, формування нової пакета послуг та її корректировки.

Системний блок № 3, призначений для покупця послуг. З його допомогою ми здійснюється бронювання квоти послуг, виставленої продаж оператором, контроль процесу проходження в нього заявки, перегляд і поставив печатку заявок, і навіть виписка счетов.

Усі системні блоки мають набір функцій, використання є залежить від рівня доступу конкретного користувача СКА. Наприклад, кожного працівника турфірми присвоюється персональний пароль, який би йому доступом до інформації того відділу, співробітником якого якого є (адміністрації, бухгалтерії, відділу з роботи з клієнтами, і т.д.). Приблизно також виглядає справу з корпоративними клиентами.

Оскільки туристському ринку майже всі учасники сьогоднішній день виконують кілька функцій (це й виробника, і оператора, і покупця), то кожного учасника системи бронювання в залежність від розв’язуваних завдань має можливість вільно використовувати як і будь-який з блоків окремо, продовжує їх сукупність. Наприклад, об'єкт розміщення формує тур і дає квоту послуг туроператору (блок № 1) чи безпосередньо приватним клієнтам і турагентам (блок № 2). А ж, щоб відправити своїм персоналом у відрядження, керівництво об'єкта використовує блок № 3 (варіанти використання блоків представлені у додатку 21).

Сьогодні, у вигляді сформовану економічну ситуацію, однієї з основних проблем, що з діяльністю автоматизованих систем бронювання російському ринку туристських послуг, є здійснення взаєморозрахунків між учасниками системи. У СКА засоби здійснення платежів між виробником послуг, оператором і покупцем визначаються договорами (див. Рис. 2.2−2). Так, розрахунки оператора з виробником послуг ведуться відповідно до укладеної з-поміж них прямим договором, система ж лише формує акт звіряння, показуючи суми задолженностей.

Рис. 2.2−2 Схема здійснення платежів між учасниками системы.

Заявка на заброньовані послуги зберігається у системі протягом трьох днів, після чого вони або перетворюється на розряд реалізованих (при оплаті), або анулюється з попереднім повідомленням продавця, який, при наявність прямого договору з СКА, вправі подовжити його. Крім цього, система передбачає ануляцію в такий спосіб, щоб уникнути видалення тієї броні, через яку оплата зроблена, але інформація це у систему ще внесено. А за відсутності прямого договору між оператором і покупцем система автоматично анулює заявки після закінчення терміну бронирования.

У разі нестабільної російської економіки, і навіть за низкою деяких об'єктивних причин (наприклад, затримки платежу банком терміном більш 3-х днів), небезпеки автоматичного анулювання заявки однаковою мері піддаються організацію, які уклали прямі договори з СКА, і компанії, які мають вони відсутні. Щоб уникнути такої ситуації «Алеан» пропонуе своїх клієнтів використовувати власний розрахунково-касовий центр. І тут, на час вступу коштів покупця з цього приводу РКЦ «Алеан» сам вносить до системи інформацію оплату і переводить в розрахунковий рахунок оператора (див. Рис. 2.2−2 і додаток 22).

Технологія підключення до СКА проста: маючи комп’ютером з процесором не нижче, ніж PC-386, і модемом, необхідно укласти договір обслуговування з компанією «Алеан» (приклад агентського договору приведено у додатку), провайдером послуг мережі Інтернет та банком «Платина» (на відкриття музею та обслуговування транзитного рахунку оплати рахунків, виходячи з вдома, і навіть до швидшого отримання й автоматичного відстежування платежів); виділити певну кількість працівників навчання роботі у системі і мережі Internet, розподілити їм права доступу. І після цього, погодивши все спірні питання, можна починати роботу. Вартість підключення до СКА й додаткові витрати зазначені у нижченаведеної таблице.

Табл. 2.2−2 Витрати на підключення до Ск Алеан, $ | |Клиент|Агентств|Туроператор|Объект |Постачальник | | | |про | |размещения|услуг | |Устаткування |700−1200 (залежно від конфігурації) | |Послуги провайдера (в |35 |35 |35−200 для комутованого каналу,| |місяць) | | |300−800 — для виділеного | |Підключення до СКА |- |30 |100* |100 |100 | |Бронювання сегмента|- |1 |- |- |- | |Абонентська плата |- |- |100 |100 |100 | |Навчання роботі у СКА|- |Безплатно | |Навчання роботі у |10 |Бесплатн|10 |10 |10 | |Інтернету (годину) | |про | | | |.

Перш ніж можливість перейти до розрахунку показників ефективності впровадження автоматизованої інформаційної системи у центральному офісі туристської компанії, сформулюємо висновки з проектної частини даної дипломної роботи. Завданням попереднього моделювання майбутніх етапів впровадження інформаційних технологій на підприємствах російської індустрії туризму є оптимізація зусиль, вкладених у формулювання цілей і завдань майбутньої автоматизації, проведення досліджень, аналіз ризиків й визначення способів їх лікування, вибір оптимальних варіантів впроваджуваних технологій і пошук їх постачальників, розрахунок потреб у ресурсах і калькуляцію витрат, здійснення контролю над ходом виконання робіт і аналіз отриманого досвіду. Розроблена методика автоматизації діяльності туристських фірм розглядає питання, які під час пошуку доступною інформації, розрахунку необхідних параметрів і прийняття з їхньої основі остаточного рішення щодо питанням автоматизації, плануванні потреби у ресурсах й визначенні складу витрат, і навіть у пошуку постачальників ИПУ, установці і експлуатації необхідного обладнання та програмного забезпечення. Усі отримані дані експериментально підтверджені результатами впровадження автоматизованої системи бронювання у центральному офісі туристської компанії «Бразос». Виконане дослідження московського ринку туристських технологій визначило кілька варіантів інформаційних систем, претендують впровадження в офісі компанії «Бразос» — зарубіжні системи Amadeus і Galileo, чиї можливості було розглянуто першому розділі дипломної роботи, і вітчизняна розробка компанії «Алеан» — системний комплекс Алеан (СКА). Дані системи, побудовані з урахуванням сучасних комп’ютерних і мережевих технологій, використовують схему «клієнт — сервер» і підтримують роботу у середовищі Windows. Базуючись на відмітних рисах вітчизняної системи — обліку особливостей національного туристичного ринку, невисокою вартості і абонентської платі (близько 200 $), і навіть високому показнику відносної ефективності впровадження з погляду витрат (12,09 проти 1,45 і 14,41), розрахунок якого приведено у экономико-математической главі, — СКА рекомендували у найбільш оптимального варіанти запровадження у офісі компанії «Бразос». Через війну впровадження системного комплексу Алеан тимчасові витрати співробітників «Бразос» обслуговування окремого клієнта скоротилися до 5 хвилин, затрати ж коштом зв’язку знизилися приблизно 20 раз. Крім цього, ще до його наступу весняно-літнього сезону фірма змогла істотно розширити мережу постачальників послуг і клієнтів, і навіть, використовуючи можливості системи, організувати реалізацію турпродукту протягом 24-х годин на добу без збільшення робочого дні й додаткового найму співробітників. Об'єднання можливостей вітчизняних систем, розглянутих даної главе.

Диплому (СКА і ТОС), з можливостями систем, описаними першому розділі (Amadeus, Sabre, Galileo, Ключ, Туринтел, Тур Резерв) дозволить створити їхній базі Національну систему резервування туристського продукту, що забезпечує взаємодія учасників туристського ринку України і комплексну автоматизацію процесів створення та її реалізації турпродуктів, бронювання туристських послуг, поширення інформації та здійснення розрахунків між учасниками системы.

Розрахунок ефективності впровадження автоматизованої інформаційної системи у центральному офісі туристської компании.

Попередній розрахунок ефективності впровадження відібраних на етапі дослідження ринку варіантів інформаційних і комп’ютерних технологій є необхідною передумовою забезпечення керівництва туристської компанії та інвесторів інформацією прийняття рішень і обгрунтування прийнятності (неприйнятність) тієї чи іншої проекта.

Традиційно основну роль під час аналізу ефективності проекту грають показники ЧДД — чистого дисконтированного доходу (NPV і індекс дохідності - PI), внутрішньої норми дохідності (IRR), норми прибутку із капіталу, річний норми прибутків і терміну окупності (PP). Крім цього, з погляду автора дипломної роботи, чимале значення при розрахунку показників ефективності грають інвестиційні, маркетингові, експлуатаційні й інші витрати, які впливають на фінансову здійсненність проекта.

Проведений у главі розрахунок показників ефективності впровадження різних варіантів систем бронювання, заснований на аналізі структури гаданих витрат, дозволить туристської організації виявити найважливіші статті витрат, збалансувати структуру, встановивши можливі невідповідності, передбачити резерви для підвищення цін чи взагалі відмовитися вибраного варіанта, вважаючи за краще його іншому, менш затратному.

Залежно від стадій автоматизації витрати підприємств туристського бізнесу діляться на: предынвестиционные: витрати, пов’язані одночасно з проведенням досліджень ринку інформаційних комп’ютерних технологій, платним консультуванням, збиранням, обробкою й аналізом даних, включаючи накладні й інші витрати; інвестиційні: витрати, пов’язані з орендою, купівлею чи виділенням необхідної площі; установкою, підключенням, наладкою і тестуванням необхідного обладнання та програмного забезпечення (ПО), висновком їх із експлуатацію у кінці термінів життя проекту, отриманням кредитів, перенавчанням чи найманням додаткових співробітників; операційні: витрати, пов’язані з експлуатацією впроваджених технологій (заміна чи модернізацію устаткування, абонентські платежі провайдерам послуг мережі Інтернет та операторам систем, оплата праці та пов’язані із нею відрахування на страхові фонди, амортизаційні відрахування, відсотки за кредитах, податки та збори, накладні і маркетингові расходы).

Необхідно обмовитися, що за даної главі не проводиться риса між поняттями «витрати» і «витрати». Тоді як витрати є відтік реальних грошей до протягом певного періоду часу, витрати, хоча й збігаються з нею, відбивають повні витрати, необхідні для реалізації проекту автоматизації. Що стосується, описуваному з прикладу проекту впровадження АСБ, термін якого обмежений, поняття «витрати, витрати і скоротити витрати» є взаимозаменяемыми.

Нині є різні методи оцінки витрат, з найбільш поширеними є такі: Експонентний — оцінка витрат, джерело якої в даних минулих проектів, аналогічних справжньому з технічних рамкам і технологіям. Наприклад, якщо відносний розмір проектів (приобретаемое обладнання та впроваджуються інформаційні технології) позначити як S1 / S2, то відносні витрати становитимуть (С1 / С2) n, де n — експонентний коефіцієнт витрат, публікується у спеціалізованій літературі. Факторний — визначення витрат за обладнання та підсумовування витрат за його встановленні, обслуговування та експлуатації, рассчитываемых з допомогою певних коефіцієнтів. Наприклад, вартість придбаних комп’ютерів, і коштів оргтехніки становить 15 тисяч доларів, затрати ж на установку і тестування, і навіть створення локальної мережі можуть становити до 20% (3 тис.$). У цьому складається карта технологічного процесу із зазначенням необхідного устаткування, переліку робіт, технічних даних, і реальних розцінок. Метод типовий структури — визначення відсоткового розподілу витрат з статтям. Як свідчить досвід, майже всі основні витрати з впровадженню інформаційних технологій розподіляються із таких статтям, як устаткування, установка і тестування, послуги постачальників інформації тощо. Попри те що, що витрати значно змінюються залежно від виду впроваджуваних технологій та його постачальників, типова структура все-таки може бути розроблена й успішно застосована як із аналізі витрат по проекту загалом, і для підготовки їх первинних оцінок. Метод оцінок «знизу вгору» — заснований на розрахунку витрат з певним роботам з подальшим підсумовуванням з метою оцінки витрат з всьому проекту. Реалізується з допомогою куба вартості, відбиває найменування робіт, статей витрат і виконавців, їм відповідних. Метод розрахунку — виходить з детальному й повному розрахунку кожного компонента проекту на відповідність до конкурентними розцінками, прийнятими на період реалізації проекту. Він є найточнішим, тому його принципи використовуються під час розрахунків у главі дипломної роботи, мету, якої - визначення економії коштів під час використання автоматизованої системи бронювання туристських послуг і розрахунок її ефективності з погляду витрат впровадження і эксплуатацию.

Оскільки поняття «ефективність» передбачає соизмерение результатів, отриманих у ході виконання проекту, і витрат з його здійсненню, формула показника ефективності впровадження інформаційних технологій у туристському офісі з погляду витрат виглядає наступним образом:

Ек (від впровадження ИТ).

З (видатки внедрение).

Економія коштів розраховується як відмінність між фактичними витратами фірми під час здійснення діяльності без використання практиці інформаційних технологій (ЗФ) й видатками, пов’язаними з їхніми впровадженням і експлуатацією (ЗАСБ). І тут економія є результатом автоматизації, оскільки є ті частини прибутку, яку туристська організація втрачає, не застосовуючи сучасні кошти зв’язку (втрачений выгода):

ЕК = ЗФ — ЗАСБ.

Подальший розрахунок ефективності впровадження інформаційних технологій здійснюватиметься з прикладу систем бронювання з урахуванням умов й цін, діючих на квітень 1999 року. Для розрахунку знадобляться такі вихідні дані: об'єкт впровадження: офіс московської туркомпанії, як засіб зв’язку має факс і телефон, щодня який одержує 20 заявок (що він відповідає відправлення партнерам 20 підтверджень бронювання їхніх послуг); місце розташування об'єктів розміщення, які надають свої послуги, в відсотках: Росія та країн СНД — 5, навіть Європа — по 25, Близькій Схід, Азія й Японія — по 15 (ціни на всі послуги зв’язку наведені у таблиці 3- 1);

Табл. 3−1 Максимальні тарифи московських підприємств, що надають послуги по телефонним переговорам, $хв (без НДС).

|Регион |Тарифи |Середній | | | |тариф | | |Инкомсвязь |Corbina|Unicom |Ростелеком | | |Росія та країн СНД |0.85 |0.80 |1.24 |0.44 |0.83 | |Європа |0.95 |0.98 |0.70 |0.58 |0.80 | |Близькій Схід і Азия|1.65 |- |1.50 |1.22 |1.46 | |США |0.99 |0.98 |0.65 |0.52 |0.79 | |Японія |1.45 |1.39 |- |1.02 |1.29 |.

варіанти впроваджуваних АСБ: Amadeus, Galileo, системний комплекс компанії «Алеан», вартість підключення, встановлення і обслуговування яких зазначено в таблицях 1.3−4, 1.3−5, 2.2−1 і додатку 13 справжньої роботи; тип підключення до Інтернету: виділений канал; термін проекту: 1 рік; валюта розрахунків: долар США; необхідне устаткування: один системний блок, монітор, модем, принтер, стандартне програмне забезпечення, включене до вартості устаткування (DOS, Windows «95, Internet Explorer, Ms Office). Для Amadeus і Galileo в витрати також включений принтер OKI з билетопечатью необхідним ПО, вартістю близько 500 $ (відбитій в максимальних витратах); проведення різних досліджень, помешкання і обслуговування факсів, виготовлення і тиражування рекламні матеріали, амортизаційні і податки, оплата праці, оренда приміщення, різноманітні накладні витрати не враховуються, оскільки передбачається, що вони однакові всім трьох типів впроваджуваних систем.

З вищеозначених умов (обмежень), розрахунок ефективності впровадження інформаційних систем проводиться на кілька етапів: розрахунок витрат за використання зв’язку, оцінка витрат на підключення і обслуговування АСБ, розрахунок показників ефективності різних варіантів комп’ютерних систем. Отримані результати цих і Порядок розрахунків наведені у нижченаведених таблицах.

Табл. 3−2 Розрахунок видатків використання коштів связи.

|Описание операцій |Розрахунок |Результат | |Щоденна відправка 20 підтверджень |20 + 20×0.5 |30 факсів | |брониро-вания факсом. З огляду на те, що | | | |50% факсів не відбувається з першого разу, щодня| | | |це становить | | | |Середнє час проходження факсу — 2 хвилини, |30×2 |60 хв. | |що заключного дня становить | | | |5% часу про відправлення факсів Росією і |60×0.05 x |2.50 $ | |країн СНД, що заключного дня становить |0.83 | | |25% часу про відправлення факсів до Європи |60×0.25 x |12.04 $ | | |0.80 | | |По 15% часу про відправлення факсів у країни |60×0.3×1.46|26.22 $ | |Азії, і Близького Сходу | | | |25% часу про відправлення факсів США |60×0.25 x |11.78 $ | | |0.79 | | |15% часу про відправлення факсів до Японії |60×0.15 x |11.58 $ | | |1.29 | | |Разом, на щоденну відправку факсів |1.05+11.52+7.92|64.11 $ | |партнерам з урахуванням їхньої поганого проходження, |+28.26+7.83+12.| | |турфірмі тре-буется |78 | |.

При семиденному робочому графіці використання факсимільного апарату обходиться туристської компанії, у 1925 USD. Витрати ж розсилку прайс-листов, рекламні матеріали, копій договорів та інших змін до ним, і навіть інші витрати, пов’язані з засобів зв’язку, враховуються у вигляді, перевищують отриману суму мінімум десь у 2, що у результаті становить близько 5770 USD чи 69 240 на рік. З огляду на сезонний характер попиту туристські послуги, отримана сума то, можливо кілька ниже.

З використанням АСБ представлені статті витрат використання зв’язку перестають бути актуальними, бо всі операції ведуться системою, основу технології якої складають можливості мережі Internet: e-mail (електронна пошта) і режим on-line (реального часу). Порівняйте: відправка 20 підтверджень про бронювання (саме 20, оскільки відсоток втрати даних під час використання e-mail принизливий) займе всього одну хвилину, що з погодинної оплаті становить приблизно від 0.015 до 0.027 $. Необмежене водночас доступу до ресурсів Інтернету обійдеться від 10 до 150 $ на місяць залежність від типу підключення і провайдера (120−1500 $ в год).

Табл. 3−3 Розрахунок витрат за підключення і обслуговування АСБ, $ (без НДС).

|Стаття витрат |Amadeus |Galileo |Ск Алеан | | |min |max |min |max |min |max | |Вартість устаткування |350 |1650 |350 |1700 |300 |1200 | |Оплата послуг провайдера, в |50 |300 |50 |300 |50 |100 | |місяць | | | | | | | |Підключення до АСБ |375 |565 |400 |600 |30 |100 | |Установка |300 |4500 |900 |900 |- |- | |Обслуговування та модернізацію |- |1750 |- |- |- |- | |Абонентська плата[5] |1800 |1800 |0 |0 |600 |600 | |Разом, на рік: |23 225 |33 665 |2250 |6800 |1530 |3100 |.

Як очевидно з таблиці, найменш витратною є вітчизняна система, що має, при цьому, ще однією перевагою: Витрати підключення до її західних аналогів зростають зі збільшенням числа використовуваних терміналів, тоді як на підключення до Ск Алеан залишаються незмінними (ростуть лише витрати, пов’язані після придбання устаткування). Розмір річний економії коштів при цьому становило порядку 67 000 доларів, що за курсом Центрального Банку Російської Федерації на 24 квітня 1999 року приблизно дорівнює 1650 тисячам рублів. Показники ж економії використання зарубіжних комп’ютерних систем бронювання трохи нижче і коливаються не більше 40−65 тисяч доларів (див. Табл. 3−4). Розрахунок показників ефективності також приведено у нижченаведеної таблиці, де загальна сума економії збільшена на розмір коштів, що надійшли до результаті ліквідації обладнання кінці термінів проекту. Оцінка здійснювалася у вигляді 50% від обсягу початкових інвестицій, що, відповідно, загалом становило 500, 510 і 375 долларов.

Табл. 3−4 Розрахунок середні показники річний экономии.

та ефективності впровадження комп’ютерних систем бронирования.

|Наименование |Розрахунок | |АСБ | | | |Річна економія, $ (3−2) |Ефективність впровадження | | | |(3−1) | |Amadeus |69 240-(23 225+33665)/2|40 795 | 40 795/(23 225+33665)/2|1.45 | |Galileo |69 240 — (2250 + 6800)|64 715 | 64 715/(2250 + 6800) /|14.41| | |/ 2 | |2 | | |Ск Алеан |69 240 — (1530 + 3100)|66 925 | 66 925/(1530 + 3100) /|29.07| | |/ 2 | |2 | |.

Базуючись на розрахунках і передачею даних экономико-математической глави дипломної роботи, можна робити висновків, що: Попередній аналіз витрат туристської фірми, здатних надати значний вплив на фінансову здійсненність проекту впровадження інформаційних і комп’ютерних технологій, є невід'ємною умовою прийняття рішень керівництвом організації щодо планів і термінів автоматизації процесів створення та її реалізації туристських послуг. Особливості аналізу показників ефективності у главі перебувають у їх розрахунок із погляду витрат: ефективність є ставлення реальної економії коштів, отриманого результаті запровадження АСБ, і витрат за її досягненню. Найменш витратним проектом виявилося впровадження вітчизняної системи бронювання — системного комплексу «Алеан». Ефективність впровадження при цьому перевищила показники аналогічних західних систем Amadeus і Galileo в 20 і 2 рази, й у відсотках становила 2907 (145 і 1441% відповідно). Економія коштів під час використання СКА, показана з прикладу 20 заявок на бронювання щодня, становила рік близько 67 тисяч доларів. При збільшення обсягів бронювання на 10 заявок розмір економії збільшується приблизно за 50%.

Заключение

Туризм як частину послуг є найпривабливішою з економічної думки і динамічно що розвивається галуззю світового господарства, частку якої припадає до 7% від світового експорту, що у абсолютному вираженні можна з доходами від цього нафти, нафтопродуктів і автомобілів. Цей бізнес характеризують невеликі стартові інвестиції, мінімальний термін окупності, високий рівень рентабельності і постійно підвищений попит на туристські послуги, як із боку населення, і організацій. За прогнозами російських експертів, у найближчі 10−15 років туризм, за певних супутніх умовах, вчинити значне позитивний вплив на країни і його великих городов.

У кризи, негативно отразившегося усім без винятку підприємствах російської індустрії туризму, існує одна позитивний бік: попри зниження попиту послуги загалом, скорочення штату кваліфікованих співробітників й відповідне зниження витрат на оплату праці та маркетингову діяльність, помітно підвищився інтерес росіян до внутрішнього туризму. Підтвердженням цього служить пройшла у березні 1999 року міжнародний туристичний виставка Mitt'99, де відзначалися активізація діяльності багатьох російських регіонів і стабільний інтерес до вітчизняного ринку з боку іноземних компаній. Виставка також показала готовність російського ринку до весенне-летнему сезону.

У разі триваючого кризи багато турфірми змушені шукати нетрадиційні варіанти й фізичні методи розв’язання власних проблем, однієї з них є проблема інформатизації. Результати дослідження ринку туристських інформаційних технологій і аналіз діяльності ряду туристських компаній, входять до структури холдингу ВАО Інтурист, показали, наскільки Росія відстає від країн, найбільш продвинувшихся у сфері інформатизації турбизнеса.

Попри те що, що ринок інформаційних технологій надає вплинув на вибір понад 34 варіантів спеціалізованих програмних продуктів для автоматизації роботи турфірм, рівень технічної оснащеності останніх дуже низький. Цьому супроводжує нерозуміння важливості інформації та можливостей інформаційних і комп’ютерних технологій, як інструментів створення, просування та її реалізації турпродукту, і навіть стихійний характер управління ходом інформатизації російської індустрії туризму — відсутність розумного державного регулювання сфери інформаційних технологій у туризмі (що показав аналіз існуючого російського законодавства) і нерозвиненість національних інформаційних мереж, і систем, які забезпечують взаємодія всіх учасників ринку туристських послуг. Недостатньо уваги приділяється вивченню стану інформатизації туристського бізнесу у найрозвиненіших країн і аналізу зарубіжних програм впровадження інформаційних комп’ютерних технологій, автоматизирующих діяльність туристських фирм.

Виконане дослідження також показало, що центральне місце серед сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій у туризмі займають автоматизовані системи бронювання, інтегровані з мережею Інтернет. Останнім часом змінюють до традиційних лідерів у цій галузі - західним глобальним системам резервування туристських послуг Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre — приходять вітчизняні розробки СКА, ТОС, Ключ, Тур Резерв, які від іноземних аналогів прийнятними цінами, доступними як великим компаніям, і приватних підприємців, і навіть урахуванням національних особливостей регіонального, фінансового і відсутність законодавчого характеру, що зробила їх особливо привабливими фірм, що спеціалізуються з внутрішньому, а в'їзний туризме.

У результаті розробки у другій частині дипломної роботи методики впровадження інформаційних технологій на підприємствах вітчизняної індустрії туризму було експериментально доведено, що почнеться впровадження даних систем автоматизації діяльності офісів туристських компаній дозволяє підвищити якість продукту і зменшити витрати до пошуку, збирання та обробку інформації, забезпечити взаємодія як реального часу з учасниками ринку, розширити асортимент послуг, і навіть автоматизувати процеси ведення документації, звітності, бухгалтерського обліку. У цьому ефективність впровадження російських систем у кілька разів перевищує показники західних аналогов.

У цілому нині, аналіз стану ринку інформаційних технологій з прикладу лише галузі російської економіки — туризму, і навіть спроби розробити маркетингові аспекти інформатизації підприємств вітчизняного турбізнесу надали достатніх доказів те, що зарано говорити про перехід Росії до інформаційного типу суспільства, відмітними рисами якого є становлення і розповсюдження сучасних інформаційних у всі сфери діяльності, перетворення інформацією найважливіший стратегічний й економічна ресурс, становлення ринку інформаційних продуктів та надання послуг, інтелектуалізація суспільства на цілому, розвиток глобальних й поява національних комп’ютерних інформаційних мереж, і систем, і навіть вільний доступ населення до інформаційним джерелам і ресурсам.

З огляду на падіння темпів виробництва, доларизації і криміналізації вітчизняної економіки, нерозвиненості транспортної системи та зв’язку, відсутності стабільної політична і соціальна ситуації у країні говорити перехід Росії до інформаційного типу суспільства неможливо. Існуючі нині передумови, характерні тільки до Москви й СанктПетербурга, вимагають докорінної реорганізації традиційних механізмів науки, виробництва, освіти та управління. Створення їхній базі інформаційної економіки, висування першому плані сфери телекомунікацій, і виробництва інформації стають умовою і водночас наслідком розвитку всієї індустрії інформатики. Що ж до сфери туристських продуктів та надаваних послуг, майбутнє належить системам автоматизації, орієнтованим на внутрішній туризм, які забезпечують незалежність роботі, високий рівень захисту і надійність збережених даних, обміну інформацією, бронювання турпослуг як on-line, і навіть інтеграцію з західними і вітчизняними системами на національні і глобальні мережі. Бібліографічний список використаної литературы Автоматизированная система обслуговування турбюро. — Лондон: Leasco Systems & Research, 1972. З. Ашванден, Р. Мюллер-Штевенс «Інформаційна технологія й управління підприємством». Ж. «Проблеми теорії та практики управління» № 1, 1998, стр. 102. Бази даних Росії. Каталог НТЦ «Информрегистр». — М.: 1993. У. Беренс «Посібник із оцінці інвестицій». — М.: Инфра-М, 1996. П. О. Бурцев «Глобальні системи бронювання. Технологія вибору». Рубрика «Інформаційне забезпечення». Ж. «Туризм. Практика, проблеми, перспективи» № 10, 1998, стр. 22. П. О. Бурцев «Програмні продукти систем бронювання». Рубрика «Информационное забезпечення». Ж. «Туризм. Практика, проблеми, перспективи» № 11, 1998, стр. 22. В. Г. Гуляєв «Нові інформаційні технології у туризмі». — М.: Пріор, 1999. В. Г. Гуляєв «Організація туристської діяльності». — М.: НОЛИДЖ, 1996. Ю. О. Дайновский «505 прийомів бізнесу». — Київ: вид. «А.С.К.», 1998. Н.Г. Дудників, В. В. Лупулов, А.І. Сеселкин «Інформатика й застосування їх вичислительной техніки в туристсько-екскурсійних організаціях». — М.: Централь-ное рекламно-інформаційне бюро «Турист», 1987. Н.І. Ільїн та інших. «Управління проектами». — Санкт-Петербург: ДваТрИ, 1996. Інтернет: телефонувати подано. Рубрика «Провайдери Інтернет». Ж. «Комп'ютери & Програми» № 4, 1999, стр. 63. А. М. Карминский, П. В. Нестеров «Інформатизація бізнесу». — М.: Фінанси і статистика, 1997. Т.Л. Коллінз, С. Рэпп, «Новий максі маркетинг». — Челябінськ: Урал Ltd, 1997. Комп’ютерна система бронювання. Інформаційний бюлетень ТОВ «Алеан». — М.: 1999. Ієн Линтон «Маркетинг за базами даних». — Мінськ: вид. «Амалфея», 1998. А. А. Мамедов «Технологічні системи забезпечення виробництва туристс-ких послуг». — М.: Центральне рекламно-інформаційне бюро «Турист», 1988. Маркетингові дослідження російського туристського ринку. Ж. «Маркетинг в же Росії та там» № 5, 1998, стр. 50. М. Морозов «Комп'ютерні технології: можливості у туризмі необмеженийные». Рубрика «Інформаційне забезпечення». Ж. «Туризм. Практика, проблеми, перспективи» № 3, 1998, стр. 22. Ю. С. Піменов «Використання Інтернет у системі маркетингу». Ж. «Маркетинг у Росії там» № 1, 1999, стр. 36. Проблеми створення загальноміської інформаційної системи. Рубрика «Стра-ница споживача». Ж. «CompUnity» № 0, 1995, стр. 92. Т. П. Розанова «Туристський маркетинг». Ж. «Маркетинг у Росії там» № 3, 1998, стр. 65. Маркетинг. Під ред. О. Н. Романова. — М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1996. С. С. Свириденко «Інформація і інформаційні технології в сучасному суспільстві». — М.: МНЕПУ, 1993. Р. Сестро «Стратегічне значення інформації та роль баз даних в маркетинге». Ж. Проблеми теорії та практики управління, № 1, 1997, стр. 104. ТІС — туристська інформаційна система коштує. Рекламний проспект. — М.: 1999. ———————————- [1] Інформаційні продукти і комунальні послуги 2 Подальше моделювання етапів автоматизації роботи турфірм спирається на існуючу практику впровадження АСБ (примітка автора) [2] У розрізненому вигляді все основні наведені вимоги зберігають у різних розділах даної дипломної роботи (примітка автора) [3] Типова форма договору приведено при застосуванні 17 [4] У разі маю на увазі індивідуальні туристи (приватні особи) і корпоративні клієнти — користувачі інформаційних послуг компанії «Алеан» [5] З розрахунку бронювання 20 сегментів щодня (600 — в месяц).

———————————;

(3.2).

(3.1).

Эф =.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою