Головна » Реферати » Реферати 4 курс » Аналіз банківської діяльності

Опорний конспект лекцій з аналізу банківської діяльності



Уривки

Тема 1. ”Теоретичні основи економічного аналізу діяльності банків.”

Зміст банківського аналізу полягає у підготовці матеріалів для прий¬няття своєчасних управлінських рішень з поточної чи прогнозної діяльності ко¬мерційного банку. Такий звіт можна скласти за результатами оцінки діяльності об'єкту управління шляхом виміру впливу факторів на його відхилення від зада¬них параметрів, встановлення причин відхилень і виявлення резервів.
У традиційному розумінні економічний фінансовий аналіз є методом оцінки і прогнозу¬вання фінансового стану суб'єкта господарювання на основі його бухгалтерської звітності. Такий аналіз проводиться як управлінським персоналом так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки спирається на загальнодоступну інформацію.
Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але про¬стежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяль¬ності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами рин¬ку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юри¬дичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.
Кожна з перелічених сторін—контрагентів у процесі аналізу дбає про власні цілі.
Приміром, комерційні банки ставлять перед собою такі завдання:
• визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;
• дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;
• підтримувати капітал у стані адекватності й достатності;
Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурен¬тоспроможність банку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльність банківської системи в цілому.
Економічна робота у банку, як і визначення класу креди¬тоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладення угод, обов'язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:
• приймаються управлінські рішення;
• координується діяльність різних підрозділів і служб;
• з'ясовується об'єктивна оцінка результатів діяльності ус¬танови і перспектив її розвитку;
• визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.
Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішен¬ня щодо доцільності співробітництва з тим чи іншим банком.
Національний банк України на основі аналізу діяльності банків прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, ро¬бить висновки щодо стійкості та надійності банківської си¬стеми в цілому, контролює виконання банками встановле¬них економічних нормативів.
Основним об'єктом аналізу є комерційна діяльність кож¬ного окремого банку. А суб'єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них — цент¬ральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, ре¬альні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юри¬дичні та фізичні особи.
Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оп¬тимальну структуру активних і пасивних операцій для от¬римання в кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.
Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз май¬бутніх результатів діяльності банку.
Інформаційними джерелами для аналізу діяльності банку є:
• балансовий звіт комерційного банку (форма 11 (місячна);
• звіт про кредитний портфель (форма 301 (місячна);
• звіт про залишки за депозитами (форма 341 (місячна);
• звіт про прибутки та збитки комерційного банку;
• звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611)
• звіт про дотримання нормативів відкритої валютної по¬зиції (форма 542);
• звіт про відкриті валютні позиції (форма 540, що розра¬ховується на підставі даних 01 файла).
Аналізуючи фінансову звітність, підраховують середні по¬казники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та визначають:
• стан надходжень — за прибутком на середні активи та капітал;
• коефіцієнти приросту ключових показників (позик, де¬позитів та капіталу);
• продуктивність роботи персоналу;
• отримані та сплачені середні процентні ставки:
• вартість посередництва.
За такого підходу для вироблення ключових індикаторів (показників) діяльності поєднують дані балансового звіту та звіту про фінансові результати, що не залежать від розміру банку, їх порівнюють із даними інших банків та між собою. Оскільки доходи й видатки аналізують щодо середніх активів та зобов'язань за період, охоплений звітом про фінансові ре¬зультати, то МОЖУТЬ порівнюватися різні за тривалістю періоди часу.
Аналізуючи баланс банку, застосовують:
1). Прийом порівняння, який дає змогу визначити причи¬ни й рівень динамічних змін та відхилень за статтями на ліквідність банку і прибутковість його операцій, а також ви¬значити резерви підвищення дохідності останніх.
2). Прийом групування, застосувавши який, шляхом систе¬матизації даних балансу можна розібратись у суті аналізова¬них явищ і процесів.
3). Метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу.
4). Графічний прийом, який дає змогу комплексно (візуаль-
но) оцінити динаміку окремих показників і структурні зміни.
Види банківського аналізу.
За періодичністю проведення аналіз поділяють на:
• щоденний;
• щотижневий;
• місячний;
• квартальний;
• річний.
Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз поділя¬ють на:
- повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні та внутрішні зв'язки;
- тематичний, коли з метою поліпшення окремих на¬прямів діяльності банку розглядається лише вузьке коло пи¬тань.
За метою і характером розрізняють:
- попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан рахунків, з'ясувати, чи спроможний комерційний банк здійснювати ті чи інші операції;
- оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної діяльності банку з метою перевірки дотримання нормативів та інших показників. У разі необхідності вживаються термінові заходи, щоб підтримувати на належному рівні нор¬мативи та інші показники, а також одержувати достатній прибуток;
- остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначен¬ня ефективності роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів підвищення дохідності:
- перспективний аналіз, що застосовується для прогнозу¬вання очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибо¬ру нових видів операцій та визначення внутрібанківської політики.
Залежно від об 'єкта аншіз поділяється на шість видів:
- функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, фор¬ми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами систе¬ми, а також допомагає оцінити ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів де¬позитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загаль¬ному обсязі ресурсів і вкладень.
- Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо підвищення прибутку ' від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають, відмовляючись від неефективних та обираючи прогресивні шляхи виконання потрібних операцій;
- структурний аналіз здійснюється за видами банківських і операцій. Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни питомої ваги ак¬тивів чи пасивів та прибутків або збитків віл окремих операцій банку;

- операційно-варгісний аналіз розгортає масштабну карти¬ну становища банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні напрями депозитно-позикової політики щодо конкретних контрагентів із метою максимізації доходу:
- рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки фінансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних категорій.
Експертна оцінка грунтується на досвіді і кваліфікації і фахівців, які. використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри.
Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників.
Факторний аналіз покликаний з'ясувати вплив окремих чинників на показники фінансового стану банку, виявити йо¬го сильні і слабкі сторони, зорієнтувати, як найповніше ви¬користовувати внутрішні резерви, приймати правильні управлінські рішення та розробляти ефективну стратегію розвитку. В практиці факторного аналізу застосовують ме¬тоди ланцюгових підстановок і пайової участі:
Макроекономічний аналіз дає змогу визначити масштаби активно-пасивних операцій та обсяг банківського прибутку, а також рівень участі комерційного банку чи групи банків у форсуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Як правило, його проводить центральний банк.

Порівняльний аналіз діяльності банку. Порівнюючи велику кількість показників банку за певний проміжок часу або кількох банків, можна об'єктивно оцінити фінансовий стан установи. Дані порівняльного аналізу до¬помагають простежити діяльність банку в динаміці, а також спрогнозувати його фінансовий стан на майбутнє.
При порівняльному аналізі застосовуються три види вихідних даних із числа тих, які вивчають, аналізуючи фінан¬совий стан банків, а саме:
• індивідуальні показники діяльності банку;
• середні показники по групі банків, до якої входить ус¬танова, що аналізується (або відхилення від середніх по групі);
• місце установи серед банків зазначеної групи за кожним показником.
Такий вид аналізу дає можливість банку:
• порівняти власні показники із середніми показниками своєї групи банків;
• визначити своє місце серед банків групи;
• оцінити власну діяльність у тій чи іншій галузі на рин¬ку банківських послуг;
• прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших економічних обставин.
Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується зведений звіт банку. Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз слід проводити за такими часовими вимірами:
• за 5 робочих днів — тижневий;
• за 4 (5) тижнів — місячний;
• за 3 місяці — квартальний;
• за 6 місяців — піврічний;
• за 12 місяців — річний;
• за кілька років — аналіз розвитку банку. Така система аналізу дає змогу робити прогнозні розрахун¬ки щодо діяльності банку у майбутньому.

Етапи проведення аналізу

Хоча напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, досить різноманітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі етапи:
- попередній;
- аналітичний;
- заключний (інтерпретаційний).
На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітичної роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показни¬ки. Потім на основі опрацьованої первинної інформації від¬бирають абсолютні й відносні показники, які характеризу¬ють ту чи іншу сторону діяльності банку, і визначають поря¬док їх розрахунку. Зрештою, всі показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень.
На аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.
На заключному етапі аналізу описують отримані результа¬ти розрахунків, роблять висновки, готують аналітичні запи¬ски, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що результати ви¬конаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народжен¬ням мистецького твору. "Матеріальної основи" аналізу для отримання коректних і достовірних даних часто недостатньо. "Домальовують" цілісний образ інтелект, логіка, досвід, на¬лежний рівень кваліфікації того, хто зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об'єкт дослідження.





Повна інформація про роботу

конспект "Опорний конспект лекцій з аналізу банківської діяльності" з предмету "Аналіз банківської діяльності". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 14.09.2010 в 16:55. Автором даного матеріалу є Парасій-Вергуненко І.М.. З моменту опублікування роботи її переглянуто 1521 та скачано 89 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Парасій-Вергуненко І.М....

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...