Рівень 1: початковий (initial). Чітка організація процесів відсутня, процеси непередбачені, немає визначених правил і процедур розробки, успіх програмних проектів звичайно є заслугою окремих осіб.
Рівень 2: керований (managed). Процеси визначаються й документуються, але вони сфокусовані на організації конкретного проекту, тобто не стандартизовані й можуть різнитися в різних проектах.
Рівень 3: визначений (defined). У всіх проектах процеси відповідають заданому корпоративному стандарту, так званому стандартному процесу організації.
Рівень 4: керований на базі кількісних показників (quantitatively managed). Процеси стають передбачуваними й з'являється можливість управляти такими параметрами проекту, як кількість помилок, трудомісткість, обсяг переробок і т.д.
Рівень 5: оптимізований (optimizing). Процеси перебувають у стані постійного вдосконалювання, компанія може впроваджувати істотні інновації в процеси на основі аналізу кількісних показників, ідентифікувати кореневі причини проблем проектів і запобігати їхню появу.
Модель СММ Capability Maturity Model була розроблена в 1991 році Інститутом програмної інженерії Університету Карнегі-Меллона (Software Engineering Institute, SEI) для розробки програмних продуктів. Із часом було випущено ціле сімейство моделей: SW-CMM - для програмних продуктів, SE-CMM - для системної інженерії, Acquisition CMM - для закупівель, People CMM - для управління людськими ресурсами, ICMM - для інтеграції продуктів.
Різноманітні моделі виявилися досить складними для розуміння й упровадження. Оскільки вони були створені різними групами фахівців, зміст цих моделей не завжди був узгодженим один з одним, а також з вимогами міжнародних стандартів. Тому в 2002 році SEI опублікував нову модель CMMI (Capability Maturity Model Integration), що поєднує раніше випущені моделі й ураховує вимоги міжнародних стандартів.