Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ.3
I Теоретична частина6
1.1. Історія розвитку та обгрунтування проективного методу6
1.2. Загальна характеристика та класифікація проективних методик......9
1.3. Тематично апперцептивний тест….15
1.4. Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн…...23
1.5. Висновок…...35
II Емпіричне дослідження..37
2.1. Методики та процедура дослідження……..37
2.2. Результати дослідження……42
Висновок….48
Список використаних джерел…..51
Додатки……53

Вступ (уривки)

Патопсихологія, як і будь-яка інша галузь психології, спирається на систему методів, що склалася в сучасній психологічній науці. Проте характер завдань, що стоять перед нею, і особливості предмету дослідження визначають специфіку вибору використовуваних методів і методик, технології їх вживання.
Актуальність дослідження. Питання про вживання проективних методик у психології залишається досить дискусійним.
Дослідження в цьому напрямку представляються перспективними з наступних міркувань. Річ у тому, що зв'язок проективних методик з тією або іншою теорією не є абсолютно жорстким і незмінним, і проективні методики, породжені психоаналізом, згодом починають “відв'язуватися” від нього, набувати відносну автономію і включаються в інші концептуальні системи. Це дає нам право ставити питання про можливість співвідношення проективного методу з певними концепціями в психології.
Проективний метод формувався на всьому протязі розвитку проективної техніки, що стало причиною його обгрунтувань в різних психологічних системах. Можна говорити про три джерела проективного методу: холістичної психології, психоаналізі та експериментальних досліджень.
Об’ктом дослідження є застосування проективних методик і самооцінки в процесі психологічного дослідження.
Предметом дослідження є відповідність даних застосування проективних методик і досліджень самооцінки за мметодикою Дембо-Рубінштейна.
Метою роботи є теоретично та емпірично дослідити зіставлення показників проективної методики ТАТ з самооцінкою досліджуваних.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання низки конкретних завдань:
1.дослідити самооцінку як психологічне явище
2.висвітлити історію та шляхи використання проективних методик;
3.провести експериментальне дослідження на зіставлення даних проективної методики з самооцінкою досліджуваних;
4.проаналізувати результати експериментального дослідження.
Гіпотеза : показники методики ТАТ повинні корелювати з показниками самооцінки за методом Дембо-Рубінштейна.
Методи дослідження. Дане дослідження буде проходити за допомогою таких методів:
1. Теоретичний аналіз проблеми
2. Експериментальне дослідження за допомогою методик: тест люшера, методика самооцінки Дембо-Рубінштейн, тематично апперцептивний тест
3. Математичний аналіз результатів експериментального дослідження
Структура роботи: вступ, два розділа, загальний висновок, література, додатки
Хотите сделать действительно памятный подарок любимому человеку? Подарите цветы в стекле. Живые цветы в стекле обычно поставляются в стеклянной емкости, которая герметично закрывается и предоставляет вам возможность получать эстетическое удовольствие без специального ухода за этими особенными цветами. Делая такой долговечный сувенир, вы увековечиваете свои истинные чувства.

Висновок (уривки)

В даній бакалаврській роботі було висвітлено тему порівняльного аналізу самооцінки суб’кта та даних деяких проективних методик.
Мною було окреслено історичний підхід та проблеми вивчення проективних методик.
А саме що проективні методики знаходять застосування зараз у багатьох областях загальної та прикладної психології. Разом з тим питання про їх теоретичну обгрунтованість до цих пір залишається дискусійним .
Проективний метод формувався на всьому протязі розвитку проективної техніки, що стало причиною його обгрунтувань в різних психологічних системах.
Історія проективних методик - це хронологія, яка відмічає особливо важливі віхи розвитку проективної техніки, та історія розвитку проективного методу як цілісного підходу до розуміння природи особистості і способів її експериментального вивчення.
Варіанти проективних методик, як правило, створюються для вирішення якихось дослідницьких завдань, відповідно з чим розробляється і адекватний даній задачі спосіб аналізу та інтерпритаціі результатів. Так, наприклад, в дослідженнях Віткіна з метою виявити індикаторів полезалежності (поленезалежності) матеріали ТАТ, теста Роршаха, тесту малювання людини піддавлись спеціальній обробці, в результаті чого були отримані операціональні показники особистісного стилю. Конконкретними дослідницькими завданнями обумовлено і впровадження деяких варіантів проективних методик у загальну, соціальну психологію, їх використання в педагогічній, спортивної психології.
Проективні методики застосовуються і в цілях диференціальної діагностики (Рапапорт, Шафер, Оберхольцер, Бом), хоча питання про патогномонічності показників проективних методик недосить ясний.
Основні принципи проективного дослідження склалися в боротьбі, з одного боку, з традиційною експериментальною психологією, «стерелізовавши» умови експерименту з метою досягнення максимальної об'єктивності, з іншого боку - з тестовими психометричними досліджуваннями, які ігнорували індивідуальні особливості особистості і способи досягнення тих чи інших результатів. У певному сенсі принцип побудови проективного експерименту близький принципу «функціональної проби», що розвиваються у вітчизняній психології, згідно з яким експеримент моделює «не тільки розумові операції хворого, але і його особистісне ставлення».
Що до дослідження самооцінки за методикою Дембо Рубінштейна, тот ест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки за наступними параметрами: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності та / або адекватності самооцінки (у разі її підвищення), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (за прямими та непрямими індикаторами), рівень оптимізму (за прямими та непрямими індикаторами), інтегрованість свідомого і несвідомого рівнів самооцінки, суперечливість / несуперечність показників самооцінки, зрілість / незрілість відношення до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Я-концепції», характер і зміст проблем і їх компенсацій.
Головною задачею було визначення наявності кореляційного зв’язку між двома методиками.
У відповідності із поставленою задачею та гіпотезою мною була розроблена оцінкова шкала по тематично апперцептивному тесту. В основі було взято десятибальну шкалу вимірювання.
В порівнянні з двома методиками ТАТ та Дембо-Рубінштейн мною було визначено 13 шкал в яких можна було дослідити самооцінку.
Нововведенням даної бакалаврської роботи було визначення балів при аналізі картинок по ТАТ та доповнення методики за Дембо-Рубінштейном.
Даний аналіз відбувався за рахунок вираження піддослідного певних рис критеріїв які були мною досліджені.
Поставлена задача була реалізована за допомогою рангової кореляції Спірмена,яка не виявила кореляційний зв'язок. Тобто між Тематично апперцептивним тестом та методикою Дембо – Рубінштейна не існує взаємного зв'язку. Отже ці результати не підтверджують гіпотезу, що показники методики ТАТ повинні корелювати з показниками самооцінки за методом Дембо-Рубінштейна.