Освітній портал MyReferatik

Уривки

3.1. Проблеми розвитку валютного ринку України в контексті світової фінансової кризи

Важливо зрозуміти, що валютний ринок тісно пов’язаний з торгівлею, та власне всією економікою країни. Тому проблеми валютного ринку мають загальноекономічний характер.
Фахівці, що вивчають функціонування валютного ринку України виділяють як досить значну проблему – доларизацію економіки України, як одна з форм незаконного паралельного обігу іноземної валюти.
Доларизація – економічне явище, суть якого полягає у витісненні національної грошової одиниці стабільнішою іноземною валютою, в даному випадку – доларом США.
Доларизація буває офіційною (повною), напівофіційною та неофіційною. Саме неофіційна доларизація характерна для України. Тому гривня частково витісняється з внутрішнього ринку, а у виконанні функції грошей (засіб обігу, платежу, заощадження, нагромадження) поряд із національною валютою бере участь іноземна – долар США і рідше, проте з тенденцією до зростання – євро [52].
Дослідження динаміки розвитку процесів доларизації вітчизняної економіки засвідчило, що основними сучасними формами її прояву в Україні є:
- доларизація пасивів і активів фінансово-кредитних установ (фінансова доларизація);
- збереження іноземної готівки поза межами банківської системи;
- відкриття валютних депозитів, а також придбання іноземних цінних паперів та інших видів не грошових активів за кордоном [44].
Кількісно визначити рівень доларизації в країні за двома останніми формами прояву важко через її тіньовий характер. Фінансова доларизація спостерігається тоді, коли значна частина фінансових активів і пасивів деномінована в іноземній валюті. В Україні вона виявляється головним чином у доларизації депозитів та кредитів. Для кількісного визначення фінансової доларизації використовують відповідні показники. Зокрема, за методикою Міжнародного валютного фонду рівень доларизації визначають на основі відношення величини депозитів в іноземній валюті до грошової маси. Високодоларизованою вважають економіку країни, якщо значення цього показника перевищує 30%. В Україні на кінець 2006 р. рівень доларизації сягнув 27%, що дає підстави звернути увагу на цю проблему.
Фінансову доларизацію можна аналізувати також за показниками питомої ваги депозитів у іноземній валюті в загальному обсязі депозитів (депозитна доларизація) та питомої ваги кредитів у іноземній валюті в загальному обсязі банківських кредитів, наданих суб’єктам економіки (кредитна доларизація). Рівень доларизації за цими показниками є високим: доларизація депозитів на кінець 2006 р. становила 38,1%, а кредитів – 49,5%.
Проте депозити суб’єктів господарювання та надані їм кредити банків характеризуютья меншим рівнем доларизації порівняно з депозитними та кредитними операціями банків з фізичними особами. На кінець 2006 р. питома вага депозитів суб’єктів господарювання в іноземній валюті у загальному обсязі депозитів становила 27,4%, а питома вага кредитів суб’єктам господарювання в іноземній валюті у загальному обсязі наданих їм кредитів – 42,7%, то доларизація депозитів фізичних осіб і наданих їм кредитів становила відповідно 45,8% і 63,9%. Це свідчить про те, що населення – найчутливіший суб’єкт економіки до чинників та процесу доларизації в Україні [33].
Поряд з цим стрімко зростають обсяги кредитів у іноземній валюті, наданих фізичним особам (на кінець 2006 р. вони становили 63,9%). Така тенденція пов’язана, по-перше, з розвитком довгострокового кредитування населення і намаганнями банків уникнути валютних ризиків, пов’язаних із довгостроковими кредитними операціями, шляхом надання кредитів в іноземній валюті. По-друге, привабливість іноземних кредитів для позичальників зумовлена відсотковими ставками, рівень яких нижчий, порівняно з відсотковими ставками за кредитами в національній валюті.
Про доларизацію в країні можна також говорити, виходячи з динаміки обсягів та сальдо операцій з купівлі-продажу валюти на безготівковому та готівковому ринках. Наприклад, про зростаючу доларизацію економіки свідчать обсяги операцій на готівковому ринку між банками та населенням, які з січня 2005 р. до листопада 2007 р. зросли в 5,16 разів.
Крім того, такий феномен як заробітна плата «у конвертах», зумовлений великим податковим навантаженням на фонд оплати праці, а також значні надходження грошових трансфертів від трудових мігрантів стали причиною того, що до серпня 2004 р. обсяги купівлі банками валюти у населення були більшими за обсяги купівлі банками валюти у населення були більшими за обсяги продаж. Проте з вересня 2004 р. різниця між купівлею та продажем банками валюти населенню стала від’ємною. Ця ситуація мала підґрунтям політичну нестабільність. Нині вона частково зумовлена необхідністю виконання зобов’язань фізичних осіб за валютними кредитами за рахунок купівлі валюти, оскільки основною валютою їх доходів є гривня. Загалом те, що населення надає перевагу операціям з купівлі валюти, свідчить про поглиблення процесу доларизації в країні внаслідок недовіри до національної валюти та негативних очікувань.
Найбільш негативним наслідком такої поведінки фізичних осіб, на нашу думку, є вилучення іноземної валюти з обігу і збереження її на руках у населення. Негативний вплив цієї форми прояву доларизації проявляється у пасивності заощаджень, які не можуть бути інвестовані через фінансову систему на розвиток економіки країни.
Практика свідчить, що, крім валютних дисбалансів та вилучення іноземної готівки з обігу для збереження на руках у населення, негативними наслідками доларизації вітчизняної економіки є послаблення впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу, що знижує ефективність монетарної політики. Це зумовлено тим, що внаслідок доларизації важливою складовою пропозиції грошей стає іноземна валюта, для контролю за якою Національний банк має обмежені монетарні важелі управління.
У доларизованій економіці іноземна валюта бере участь у грошовому обігу і тим самим впливає на формування попиту на гроші. Причому попит на іноземну валюти мають як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, так і населення та суб’єкти господарювання, діяльність яких не пов'язана iз зовнішніми зв'язками. Наслідком цього є підвищена чутливість суб'єктів економіки до динаміки валютного курсу та висока залежність внутрішнього грошового o6iгy від шоків зовнішнього ринку. Із високим рівнем доларизації економіки пов'язані великі валютні ризики девальвації чи ревальвації. Через волатильність курсу напрям руху капіталу, номінованого в іноземній валюті, може змінитися, що загрожуватиме стійкості фінансової системи. Аби уникнути подібної ситуації, необхідно підтримувати стабільність курсу за допомогою іструментів грошово-кредитної політики. Наслідком такої політики в Україні стала деформація каналів грошової пропозиції. Про це свідчить те, що основним каналом безготівкової eмiciї гривні є купівля іноземної валюти для формування золотовалютного резерву. Негативний вплив доларизації полягає також у стимулюванні інфляційних процесів в Україні через розширення грошової пропозициї i тим самим пом'якшення монетарної політики. Kpiм того, результатом доларизації економіки є недоодержання сеньйоражу, тобто емісійного доходу, важливого фінансового ресурсу кожної країни. Недоодержання емісійного доходу прямо пропорційне рівню заміщення гривні іноземною валютою. Таким чином, за умов що склалися в Україні, назріла потреба в проведенні активнішої політики, спрямованoї на подолання несприятливих тенденцій у грошово-кредитній системі країни. В її основі, на нашу думку, має бути комплекс заходів, спрямованих на нівелювання впливу чинників, що породжують доларизацію економіки України.
Нині зовнішнім чинником доларизації слугують значні обсяги надходження іноземного капіталу та експортної виручки. Інвестиційна привабливість нашої країни зумовлена, по-перше, тим, що українська економіка знаходиться на етапі розвитку, а тому має великий попит на капітал. По-друге, приплив іноземного капіталу стимулюється вищою його дохідністю пopiвняно з вартістю фінансових pecypciв за кордоном. По-третє, політикою держави, спрямованою на лібералізацію руху капіталу та поліпшення бізнес-клімату в Україні. Особливе місце у створенні сприятливих передумов для надходження іноземного капіталу належить грошово-кредитній політиці Національного банку України, яка базується на підтримці стабільності курсу гривні щодо долара США у вузькому діапазоні. Така політика сприймається іноземними інвесторами як неформальні гарантії стабільності курсу, вона стимулює зростання обсягів інвестиційних та інших операцій в іноземній валюті без відповідного хеджування валютних ризиків. До зовнішніх чинників доларизації вітчизняної економіки слід віднести її зростаючу відкритість. Розширення та розвиток міжнародної торгівлі зумовлюють участь суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в пpoцeci ціноутворення та розрахунках на світових ринках сировинної та стандартизованої продукції, які традиційно проводяться в доларах та євро. Kpiм того, швидшою та ефективнішою є система міжнародних банківських розрахунків у цих валютах. Зазначене спонукає суб'єктів економіки використовувати доларові активи як засоби платежу та нагромадження. Щодо внутрішніх чинників доларизації української економіки, то, на нашу думку, основними з них є:
- значні інфляційні очікування суб’єктів економіки та високий рівень фактичної інфляції, спричинений політичною та макроекономічною нестабільністю, які залишаються традиційними факторами доларизації економіки України протягом усього періоду розвитку цього процесу. Якщо порівняти piвнi внутрішньої інфляції та інфляції в країні, валюта якої є експансивною відносно національної, а також piвнi номінальних i реальних процентних ставок за депозитними та кредитними операціями в національній та іноземній валютах, то легко зрозуміти, чому виникає по-пит на іноземну валюту та прагнення суб'єктів економіки нарощувати акти-ви та пасиви в доларах США i євро;
- державна політика щодо запозичень, орієнтована головним чином на іноземний корпоративний сектор та розміщення облігацій зовнішшьої дер-жавної позики. Вона хоч i дає змогу залучити дешеві фінансові ресурси, проте в підсумку є вагомим чинником зростання доларизації в країні та позбавляє стимулів розвитку внутрішнього фінансового ринку. Нерозвинутість фінансового ринку, передусім ринку державних цінних пaпepiв, a також його інструментів звужує можливостї iнвecтopiв щодо вкладення вільних коштів у національній валюті [44].
Через недосконалість законодавчо-нормативної бази та методичної бази, а також за діючого режиму грошово-кредитної політики створюються умови для нарощування резидентами активних i пасивних операцій саме в іноземній валюті.
Сукупна дія зазначених зовнішніх i внутрішніх чинників є, на нашу думку, причиною наявної доларизації економіки України. Її високий рівень став гальмуючим фактором економічного розвитку країни, тому нині нагально постала необхідність зниження рівня доларизації вітчизняної економіки та підвищення контрольованості. процесу валютного заміщення. Водночас слід усвідомлювати, що повна дедоларизація в країні з відкритою економікою, якою є Україна, неможлива [43].
Щодо сучасного стану валютного ринку України, то можна сказати, що значна доларизація української економіки призвела до того, що зараз країна знаходиться не в найліпшому стані. Оскільки обсяги імпорту іноземної валюти за останнє півріччя 2008 року значно скоротилися (зменшилися на 21%), а попит на іноземну валюту прийняв ажіотажний характер, то це призвело до серйозної диспропорції між об’єктивно потребуємою кількістю іноземної валюти в країні і її наявною кількістю. Звідси випливає ажіотажний приріст курсу долара США за останні 2 місяці на 241 пункт з 4,9638 у жовтні до 7,3819 у грудні. Саме значна доларизація української економіки, прив’язання вітчизняної економіки до іноземної валюти, а саме американського долара стала одним з тих чинників, що зараз не дає змогу українському валютному ринку стабілізуватися і вийти зі стану світової фінансової кризи.
Враховуючи національні особливocтi розвитку вітчизняної економіки, важливими напрямами розв'язання проблеми доларизації в Україні, на нашу думку, можуть бути:
1. У бюджетній системі:
- ліквідація дефіциту державного бюджету шляхом збалансування доходів і витрат при його прийнятті та виконанні;
- посилення контролю за надходженням податків до державного бюджету;
- зменшення розміру зовнішніх запозичень державою на міжнародних ринках позичкових капіталів.
2. У монетарній системі:
- зниження і збереження низьких темпів інфляції в країні шляхом зменшення участі Національного банку на валютному ринку;
- стабільність валютного курсу гривні та уникнення різких його коливань;
- збереження політики режиму регульованого валютного курсу;
- часткова лібералізація руху капіталу шляхом надання дозволу банкам розміщувати кошти на міжнародних грошових ринках. Така лібералізація також дасть Національному банку України змогу зменшити обсяги своєї участі на міжбанківському валютному ринку;
- сприяння розвитку альтернативних банківським депозитам фінансових інструментів.
3. У банківській системі:
- заборона на здійснення розрахунків у валюті між резидентами і нерезидентами на внутрішньому ринку держави;
- розробка Національним банком відповідних заходів, які для банків матимуть рекомендаційний характер щодо зниження відсоткових ставок за валютними депозитами, оскільки заборона на відкриття депозитів у іноземній валюті призведе до розповсюдження найменш бажаної форми доларизації – обігу готівкової іноземної валюти;
- заборона на надання банками споживчих кредитів в іноземній валюті [35].
Проте треба мати на увазі, що незаконний паралельний обіг має не тільки мінуси, але й свої плюси. До його позитивних наслідків можна віднести полегшення соціально-економічних умов кризи, коли крім іноземної валюти практично відсутні можливості вкладень тимчасово вільних коштів, бо вони інакше деномінуються у національній валюті, яка швидко знецінюється (внаслідок високого рівня інфляції); залучення іноземних інвесторів у зв’язку з лібералізацією валютних відносин, що дає їм деномінувати свої вкладення у вільно конвертованих валютах з меншими курсовими ризиками.

3.2. Шляхи вдосконалення здійснення операційної діяльності банків на валютному ринку України

Сучасна світова банківська система знаходиться в тісній взаємодії з інформаційними технологіями, та програмним забезпеченням, які значно полегшують операційну діяльність банків.
З розвитком інформаційних технологій та тотальною глобалізацією світових економік усіх країн світу набуває актуальності проблема здійснення швидких та ефективних розрахунків та платежів, за допомогою так званих електронних грошей - грошей, які існують у пам'яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків [12].
Використання цих технологій в вітчизняній економіці значно спрощує операційну банківську діяльність та виводить її на якісно новий рівень інтеграції у світовий економічний простір.
Проте на жаль українськими банками не завжди повноцінно і в повній мірі використовуються сучасні інформаційні технології з метою покращення своєї діяльності. Про це свідчить те, що на українському валютному ринку банки майже не виконують операції з похідними фінансовими інструментами, спекулятивна діяльність з якими є одним з стабільних, нерезикових і прибуткових шляхів збільшення капіталізації банку. Доказом цьому може стати те, що лише декілька українських банків, переважно з іноземним капіталом, включають до своїх річних звітів інформацію про діяльність з похідними фінансовими інструментами. В загальному обсязі виконання банківських операцій з деривативами займають менше 1%. Інші ж вітчизняні банки навіть не відображують інформацію про операційну діяльність з похідними фінансовими інструментами, оскільки вона фактично не здійснюється.
Крім того існує проблема з розкриттям інформації, в Україні її фактично немає в фінансовій періодиці і це стає серйозною перепоною на шляху аналізу та здійснення дільності з похідними фінансовими інструментами.
Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження в діяльність банківську інформаційних технологій, співробітництво з провідними світовими фінансовими агенціями які б дали змогу належно функціонувати і розвиватися діяльності з деривативами.
Однією з таких агенцій, з якою можна було б налагодити плідне співробітництво є інформаційна агенція Reuters, яка активно функціонує на багатьох світових фінансових ринках. Наприклад, можна було б придбати певний пакет послуг, який би надавав останні відомості про стан ринку ринку похідних фінансових інструментів в роежимі on-line, що значно б посприяло розвитку операційної діяльності банків з данними фінансовими інструментами. Одним з таких пакетів, який пропонує агенція Reuters є Markets 3000, який включає в себе цілий комплекс інформаційних продуктів, додатків, пакета новин з можливістю перегляду стрічки новин до минулого року, а також додатків, що відображають аналіз історичної та аналітичної інформації.
Продукт Money 3000 надає інформацію про спот-курси, крос та форвардні курси 167 різних валют в режимі реального часу. Також повідомляються світові ціни на коштовні метали, депозитні та євро-депозитні ставки за більш ніж 30-ма видами валют, міжбанківські відсоткові ставки, ф’ючерси на золото та інші коштовні метали. Крім того продукт дає реальну можливість оперативно відстежувати ситуацію на ринку та оцінювати ризики. Ключову роль відіграє доступ до найбільш повних та надійних джерел інформації в режимі on-line, до історичних даних, розрахункових величин, дозволяючи одразу оцінювати тенденції ринку за допомогою різних методів технічного аналізу та моделювати сценарій торгівлі [82].
Крім того, зручний інтерфейс цього програмного продукту дає змогу легко переміщуватися з одного робочого простору в інший.
Продукт дає змогу аналізувати широке коло фінансових інструментів грошового та валютного ринків - депозитів, ф’ючерсів, опціонів, свопів, угод за майбутньою відсотковою ставкою (FRAs). Крім того є відомості динаміки основних економічних показників більш ніж 80 країн за 28-річний період. Аналіз цих показників може бути дуже корисним в процесі оцінюванняф міжнародних ризиків.
Також має сенс зазначити, що інформація в режимі реального часу являє собою 98 000 поточних котирувань акцій, корпоративних облігацій, опціонів та ф’ючерсів, що надходять зі 120 фондових ринків 63 країн. Джерелами цієї інформації є 263 біржі та близько 4 600 фінансових інститутів.
Таким чином можна побачити, що спектр інформації, яку забезпечує цей продукт інформаційної агенції Reuters надзвичайно великий. Якщо б усі українські банки користувалися цією інформацією, то можливо обсяг здійснення операцій з опціонами, ворвардами, ф’ючерсами та свопами в нашій країні значно збільшився. Адже завжди серйозною проблемою був значний ризик в діяльності на ринку та недостатня кількість та прозорість інформації, що значно стримувала належний розвиток. Оскільки зараз шлях вирішення цієї проблеми існує, то доцільно було б запропонувати українським банківським установам співробітництво з різними інформаційними агенціями з метою покращення стану кон’юнктури валютного ринку, що стосується операцій з похідними фінансовими інструментами.

ВИСНОВКИ

Валютний ринок є надзвичайно актуальним для сучасної України, оскільки відіграє велику роль в обслуговуванні її зовнішньоекономічної діяльності.
Тому об’єктом дослідження виступає саме валютний ринок України.
Валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. Такими ж специфічними є й валютні відносини, які ло того ж пов’язані зі значними ризиками. Валютний ринок регулюється кількома законами та великою кількістю постанов Національного банку України, але ці нормативні документи потрібно постійно змінювати і вдосконалювати, пристосовуючи їх до вимог часу.
В курсовій роботі розглянуто валютний курс головний як інструмент валютного ринку, недоліки і переваги різних його видів та фактори впливу на нього.
Важливе значення має операції банків України на валютному ринку, тому в курсовій роботі розглянуто аналіз обсягу здійснення операцій з валютою.
В розділі «Аналіз стану валютного ринку» досліджено динаміку валютного курсу та основних показників валютного ринку. А також проведено аналіз банківськихз операцій з національною та іноземною валютою.
Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення досліджуваного процесу. Автором проаналізовано існуючи пропозиції щодо цього питання та систематизовано у наступних напрямках.
По-перше, основною проблемою українського валютного ринку є доларизація економічних відносин, тому треба приділити багато уваги розв’яанню цієї проблеми.
По-друге, з’ясовано основні напрямки розвитку валютного ринку та переваги та недоліки здійснення операційною діяльності вітчизняних банків на валютному ринку.
Відповідно до цього розроблено основні шляхи покращення діяльності банків на валютному ринку та запропоновано методику щодо покращення ситуації в контексті світової фінансової кризи, яка має безпосередній вплив на економіку України.