Технологія роботи операційної системи WINDOWS XP

ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1

1.1 Історія розвитку та особливості операційної системи WINDOWS XP

1.1.1 Історія розвитку WINDOWS XP

1.1.2 Особливості операційної системи WINDOWS XP

1.2 Файлова система операційної системи WINDOWS XP

1.3 Основні принципи роботи операційної системи WINDOWS XP

1.3.1 Елементи екранного інтерфейсу операційної системи WINDOWS XP

1.3.2 Початок і завершення роботи, головне меню операційної системи WINDOWS XP

1.3.3 Діалоги, Діалогові вікна, та панель задач операційної системи WINDOWS XP

Розділ 2

2.1 Настройка панелі завдань операційної системи WINDOWS XP

2.2 Настройка параметрів екрана операційної системи WINDOWS XP

2.3 Установка дати, часу, мови і регіональних стандартів операційної системи WINDOWS XP

Розділ 3

3.1 Вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів

3.2 Інструкція з охорони праці для оператора комп’ютерного набору ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 3

ВСТУП операційна система windows

Операційна система — це програма, яка завантажується при включенні комп’ютера. Вона веде діалог з користувачем, здійснює управління комп’ютером, його ресурсами (оперативною пам’яттю, місцем на дисках і т. д.), запускає інші (прикладні) програми на виконання, Операційна система забезпечує користувачеві і прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) з пристроями комп’ютера.

Основна причина необхідності операційної системи полягає в тому, що елементарні операції для роботи з пристроями комп’ютера і управління ресурсами комп’ютера — це операції дуже низького рівня, тому дії, які необхідні користувачеві і прикладним програмам, складаються з декількох сотень або тисяч таких елементарних операцій. Завдання ускладнюється наступним:

ь є близько десятка форматів дискет, і операційна система повинна уміти працювати зі всіма цими форматами. Для користувача робота з дискетами різного. формату повинна здійснюватися абсолютно. однаково.

ь файл на дискетах займає певні ділянки, причому користувач не повинен нічого знати про те, які саме. Всі функції по обслуговуванню таблиць розміщення файлів, пошуку інформації в них, виділенню місця для файлів на дискетах виконуються операційною системою, і користувач може нічого не знати про них;

ь під час роботи програми копіювання може виникати декілька десятків різних особливих ситуацій, наприклад, збій при читанні або записі інформації, неготовність дисководів до читання або запису, відсутність місця на дискеті для копійованого файлу і так далі Для всіх цих ситуацій необхідно передбачити відповідні повідомлення і дії, що коректують. .

Операційна система приховує від користувача ці складні і непотрібні подробиці і надає йому зручний інтерфейс для роботи. Вона виконує також різні допоміжні дії, наприклад копіювання або друк файлів. Операційна система здійснює завантаження в оперативну пам’ять всіх програм, передає їм управління на початку їх роботи, виконує різні дії по запиту виконуваних програм і звільняє займану програмами оперативну пам’ять при їх завершенні.

Операційна система виконує такі функції:

ь забезпечує взаємодію користувача з апаратними і програмними засобами комп’ютера (інтерфейс користувача);

ь здійснює керування та координацію дій пристроїв апаратної частини та взаємодію цих пристроїв з прикладними програмами;

ь забезпечує запуск і виконання прикладних програм;

ь розподіляє й перерозподіляє ресурси між задачами.

Операційна система складається з таких частин:

ь командного процесора, тобто програми або комплексу програм, який сприймає керівну інформацію оператора і, перетворивши її у послідовність внутрішніх команд, керує роботою пристроїв апаратної частини й виконанням прикладних програм;

ь файлової системи;

ь драйверів пристроїв апаратної частини.

Операційні системи поділяються на такі види:

ь за кількістю користувачів, що одночасно працюють за комп’ютером, на одноосібні (персональні) та багатоосібні (колективні);

ь за кількістю задач, які одночасно виконуються під керівництвом системи, на однозадачні та багатозадачні;

ь за кількістю процесорів, що задіяні для виконання задачі, на однопроцесорні та багатопроцесорні;

ь за типом взаємодії з користувачем на об'єктно-орієнтовані (здебільшого з графічним інтерфейсом) і командні (з текстовим інтерфейсом);

ь за типом доступу користувача до комп’ютера на системи пакетної обробки, розподілу часу і реального часу;

Розділ 1

1.1 Історія розвитку, та особливості операційної системи WINDOWS XP

1.1.1 Історія розвитку операційної системи WINDOWS XP

Історія Windows бере свій початок в 1986 році, коли з’явилася перша версія системи. Вона була набором програм, що розширюють можливості існуючих операційних систем для більшої зручності в роботі. Через декілька років вийшла друга версія, але особливої популярності система Windows не завоювала. Проте в 1990 році вийшла нова версія — Windows 3.0, яка почала використовуватися на багатьох персональних комп’ютерах. Популярність нової версії Windows пояснювалася декількома причинами. Графічний інтерфейс дозволяє працювати з об'єктами вашого комп’ютера не за допомогою команд, а за допомогою наочних і зрозумілих дій над значками, що позначають ці об'єкти. Можливість одночасної роботи з декількома програмами значно підвищила зручність і ефективність роботи. Крім того, зручність і легкість написання програм для Windows привели до появи все більше різноманітних програм, що працюють під управлінням Windows. Нарешті, краще була організована робота з різноманітним комп’ютерним устаткуванням, що також визначило популярність системи. Подальші версії Windows були направлені на підвищення надійності, а також підтримку засобів мультимедіа (версія 3.1) і роботу в комп’ютерних мережах (версія 3.11).

Паралельно з розробкою Windows компанія Microsoft в 1988 році почала роботу над новою операційною системою, названою Windows NT. Перед новою системою були поставлені завдання істотного підвищення надійності і ефективної підтримки мережевої роботи. При цьому інтерфейс системи не повинен був відрізнятися від інтерфейсу Windows 3.0. Цікаво, що найпоширенішою версією Windows NT також стала третя версія. У 1992 році з’явилася версія Windows NT 3.0, а в 1994 році - Windows NT 3.5.

Процес розвитку операційних систем не стоїть на місці, і в 1995 з’явилася система Windows 95, що стала новим етапом в історії Windows. В порівнянні з Windows 3.1 значно змінився інтерфейс, виросла швидкість роботи програм. Однією з нових можливостей Windows 95 була можливість автоматичної настройки додаткового устаткування комп’ютера для роботи без конфліктів один з одним. Іншою важливою особливістю системи стала можливість роботи з Інтернетом без використання додаткових програм.

Інтерфейс Windows 95 став основним для всього сімейства Windows, і в 1996 з’являється перероблена версія Windows NT 4.0, що має такий же інтерфейс, як і Windows 95. Продовженням розвитку Windows 95 стала операційна система, що з’явилася в 1998 році. При інтерфейсі, що зберігся, внутрішня структура була значно перероблена. Багато уваги було приділено роботі з Інтернетом, а також підтримці сучасних протоколів передачі інформації - стандартів, що забезпечують обмін інформацією між різними пристроями. Крім того, особливістю Windows 98 є можливість роботи з декількома моніторами.

Наступним етапом в розвитку Windows стала поява Windows 2000 і Windows Me (Millennium Edition — редакція тисячоліття). Система Windows 2000 розроблена на основі Windows NT і успадкувала від неї високу надійність і захищеність інформації від стороннього втручання. Операційна система Windows Me стала спадкоємицею Windows 98, але придбала багато нових можливостей. Перш за все, це покращена робота із засобами мультимедіа, можливість записувати не тільки аудіо, але і відеоінформацію, могутні засоби відновлення інформації після збоїв і багато що інше. Поступово різниця між різними системами Windows стирається, і нова операційна система Windows XP призначена для заміни як Windows 2000

1.1.2 особливості операційної системи WINDOWS XP

Операційна система Windows XP, як і будь-яка операційна система, призначена для взаємодії програмних і апаратних засобів між собою і з користувачем (оператором). Операційна система Windows XP набула широкого поширення і фактично є стандартом для операційних систем.

Операційна система Windows XP має певні особливості порівняно з іншими операційними системами, зокрема з MSDOS.

1. Windows XP є об'єктно-орієнтованою операційною системою, тобто все, з чим оперує система,. трактується як інформаційний об'єкт що має певні властивості, і тим самим адекватно відображає об'єкти реального світу. Виконання програм здійснюється звичним для людини способом як взаємодія об'єктів. Інформаційними об'єктами є прикладні програми Windows (Application), які працюють під керуванням Wіпdоws.(або, як кажуть, «під Windows»). За допомогою прикладних програм створюються документи, які теж є інформаційними об'єктами Windows. Апаратні засоби також трактуються як інформаційні об'єкти, оскільки взаємодія операційної системи з програмними і апаратними засобами здійснюється на загальних засадах, універсальним чином. Програми самої операційної системи, взаємодіючи одна з одною і з зовнішніми програмами і документами, також є інформаційними об'єктами. Таким чином, об'єктно-орієнтований підхід дає змогу зробити взаємодію різнорідних елементів системи універсальною і розглядати операційну систему як середовище, в якому взаємодіють інформаційні об'єкти.

2. Windows є графічною операційною системою, в якій всі інформаційні об'єкти зображені на екрані графічним способом (Icons) Це значно спрощує та унаочнює взаємодію (інтерфейс) користувача (GUI, Graphical User Interface) з комп’ютером, робить його набагато зручнішим. Переміщення об'єктів виконується просто й зручно за принципом Drag and Drop перетягни і покинь.

3. Програми виконані в інших операційних системах, зокрема у MS-DOS, також можуть оброблятися Windows XP. Це надзвичайно цінна властивість, тому що у MS-DOS розроблено й експлуатується велика кількість програм.

4. Windows XP має засоби для підключення до локальних і глобальних комп’ютерних мереж, зокрема до всесвітньої мережі 1nternet.

5. Передбачено режим виконання кількох задач одночасно (multitasking) і режим одночасної роботи кількох користувачів (багатокористувацька система).

6. Реалізовано принцип точного відображення, так званий WYS1WYG (скорочення від англ. — What Уоu See Іа What Уоu Get — що бачимо, те і отримуємо).

7. Використано технологію Plug and Рlау — увімкни і працюй. Ця технологія забезпечує самонастроювання апаратних засобів без відома користувача й автоматичну взаємодію апаратних і програмних засобів.

8. Одна програма може використовувати дані, створені іншою програмою за технологією DDE (скорочено від англ. Dynamic Data Exchange — динамічний обмін даними).

9. у Windows XP використовується механізм OLE (скорочено від англ. Object linking and Embedding — зв’язування і вбудовування об'єктів), який забезпечує використання об'єктів, створених однією прикладною програмою, іншими прикладними програмами, наприклад, графічних об'єктів, створених за допомогою графічних редакторів у текстових документах, створених текстовими редакторами. Вбудований у певну програму об'єкт сприймається цією програмою як свій власний, і передбачена можливість редагування об'єкта безпосередньо у даній програмі, для чого необхідно клацнути на ньому двічі мишею, що викличе програму, в якій був створений об'єкт, і дасть можливість редагувати.

«Зв'язаний. об'єкт у даній прикладній програмі змінюватиметься автоматично зі зміною оригіналу в прикладній програмі, де він був створений.

10. Різні прикладні програми можуть обмінюватися інформацією через буфер обміну (Clipboard), частину оперативної пам’яті, в яку одна прикладна програма може розмістити інформацію, а інша цю інформацію прочитати і використати.

1.2 Файлова система операційної системи WINDOWS XP

Файлова система Windows успадкувала від файлової системи MS-DOS основні властивості, але має деякі додаткові можливості. Як і в MS-DOS, вся інформація в системі Windows розміщується й обробляється у вигляді файлів. Всі інформаційні об'єкти: прикладні програми; програми самої операційної системи; документи, створені за допомогою прикладних програм; апаратні засоби комп’ютерної системи — зберігаються і обробляються як файли.

Таким чином, файл — це контейнер (оболонка), в якому розміщується інформаційний об'єкт. Оскільки Windows — графічна операційна система, то кожний файл позначається умовним графічним зображенням — значком. Це дає змогу операції з файлами замінити маніпуляціями зі значками за допомогою миші чи клавіатури.

Часто зручніше маніпулювати не зі значками файлів, а тільки з вказівниками на файл — ярликами. (див.рис.2) Ярлик — це умовне графічне позначення файла з маленькою стрілочкою у нижньому лівому куті, який містить шлях до нього і забезпечує доступ з будь-якого місця операційної системи. Одному файлу можуть відповідати кілька ярликів, тобто до одного і того самого файла можна за допомогою ярликів забезпечити доступ з різних точок. Вилучення одного чи навіть всіх ярликів не призводить до вилучення самого файла.

На відміну від MS-DOS, де назва файла не може перевищувати восьми символів, у Windows кількість символів у назві може бути до 255. Розширення може мати не більше трьох довільних символів. Незважаючи на те, що допускаються довільні символи у розширенні, доцільно використовувати на практиці загальноприйняті, уніфіковані розширення, У Windows кожному розширенню, яке позначає тип файла, відповідає особливий значок, яким позначено на екрані файли даного типу. Деякі файли у Windows, здебільшого текстові, носять назву документи.

Крім імені та розширення, кожний файл Windows характеризується розміром, часом створення або останньої зміни і ознакою, аналогічно файлу MS-DOS. Ці характеристики (атрибути) файла можна виводити на екран.

Файли можна об'єднати за певною ознакою і розмістити дані про Їх характеристики в особливий файл, який називається папкою (Folder) і позначається спеціальним значком на екрані комп’ютера. Наприклад, файли кожної прикладної програми доцільно об'єднати в одну папку. Папці присвоюється ім'я. Вимоги до імені папки такі ж, як і до імені файла, за винятком того, що розширення для імені папки не використовується. Інформаційні об'єкти — (папки) є метафорами реальних папок, у яких розкладають документи в офісному діловодстві. У МS-DQS аналогічні інформаційні об'єкти називаються каталогами.

Папки, як і файли, також можна об'єднувати за певною ознакою і розміщувати в окрему папку, наприклад, папки одного користувача. В окрему папку рекомендується розміщувати файли документів, створених за допомогою певної прикладної програми. Отже, кожна папка може містити у собі інші і входити до складу папок. Таким чином, папки і файли створюють розгалужену ієрархічну деревоподібну структуру, яка зберігається на магнітних (твердих та гнучких) і оптичних дисках. Самі диски є кореневими папками для всіх папок і файлів, які на ньому зберігаються. Такі папки позначаються спеціальним значком, відмін ним від значка звичайної папки. Весь комп’ютер у цілому, з точки зору операційної системи є також палкою, позначеною спеціальним значком з написом Мій комп’ютер (Му computer).

Для орієнтації у складній, розгалуженій деревоподібній файловій структурі призначена спеціальна програма Провідник (див рис 5) (Ехріогег), за допомогою якого можна знаходити потрібну папку чи файл, отримати Їх характеристики і властивості, перемістити з однієї папки в іншу та виконувати деякі інші операції.

1.3 Основні принципи роботи операційної системи WINDOWS XP

Оскільки всі працюючі програми відображаються на панелі завдань у вигляді кнопок, то легко побачити, скільки в даний момент працює програм. Звернете увагу, що тільки одна кнопка на панелі завдань може бути натиснутою. Решта кнопок обов’язково буде не натиснута. Натиснута кнопка відповідає тій програмі, з якою ви зараз працюєте. Її вікно розташовується поверх решти вікон, заголовок її вікна виділений яскравішим кольором. Ця Для спілкування з користувачем в Windows XP використовується графічний інтерфейс, який відображає інформацію на екрані у вигляді різних малюнків. Багато функцій системи пов’язано з невеликими малюнками, званими значками. У Windows XP широко використовується поняття об'єкту. Об'єктами називаються файли, а також деякі фізичні пристрої, наприклад, диски і принтери. На екрані монітора всі об'єкти представляються значками.

Щоб управляти системою, немає необхідності вводити з клавіатури довгі і складні команди. Управління здійснюється за допомогою різних операцій над значками за допомогою комп’ютерної миші або клавіатури. Виділяючи, переміщаючи і виконуючи інші операції із значками, ви насправді даєте команди операційній системі, яка виконує деякі дії над об'єктами, пов’язаними з даними значками.

Проте не всі операції виконуються за допомогою значків. Іноді простіше вказати необхідну дію, вибравши його в списку. При цьому вам все одно не потрібно буде вводити команди. Система запропонує декілька варіантів роботи, і ви вкажете відповідний вам варіант. Списки можливих дій називаються меню, і робота з меню також поширена в Windows, як і робота із значками.

1.3.1 Елементи екранного інтерфейсу операційної системи WINDOWS XP

Слово Windows з англійської мови переводиться як вікна. Вікно є обкресленою областю на екрані, пов’язаною з якою-небудь програмою. Після запуску операційної системи Windows XP весь екран монітора займає особливий малюнок, який називається Робочим столом (Рис.1) або, в англійській версії, Desktop. Всі вікна розташовуються поверх робочого столу, і їх можна переміщати, збільшувати, зменшувати або прибирати. Вікна можуть повністю або частково перекривати один одного. Робочий стіл дозволяє запускати програми, настроювати систему і виконувати інші дії. Розміри і кількість малюнків і написів на робочому столі можуть сильно розрізнятися залежно від особливостей настройки конкретної копії системи на вашому комп’ютері. Проте у будь-якому випадку в нижній частині робочого столу розташована смуга, звана Панель завдань (Taskbar). Основне призначення панелі завдань — відображення запущених програм у вигляді кнопок і значків, а також швидке перемикання між ними. Крім того, за допомогою панелі завдань можна запускати деякі корисні програми.

У лівій частині панелі завдань знаходиться рамка, усередині якої розташовано слово Пуск або Start для англійської версії В системі Windows такі рамки з текстом і малюнками усередині називають кнопками, тому надалі ми говоритимемо, що на панелі завдань розташована кнопка Пуск (Start). Призначення цієї кнопки — запуск програм і настройка комп’ютера. Можна сказати, що майже будь-яка робота в Windows ХР починається з натиснення даної кнопки.

Робота в системі Windows є запуском різних програм за допомогою кнопки Пуск (Start) (див.рис.3)або за допомогою значків на робочому столі. Ви можете також виконувати різні дії з вікнами вже запущених програм. Запуск програм і робота з вікнами здійснюються за допомогою комп’ютерної миші і клавіатури.

На робочому столі Windows також розташована панель мови. Вона призначена для швидкого перемикання між різними мовами. Деякі застосування, наприклад, програми, що входять до складу Microsoft Office XP, розташовують додаткові кнопки на панелі мови. Дана панель завжди розташована поверх інших вікон, що дозволяє швидко визначити використовувану в даний час мову. Якщо ви працювали з попередніми версіями Windows, то відмітили, що перемикач мови змінив своє розташування — замість панелі завдань він тепер розташовується на панелі мови.

Щоб успішно працювати з Windows XP, необхідно оволодіти основними прийомами роботи з системою. Після освоєння основних понять і принципів роботи систем, ви без зусиль зможете вивчити більшість інших програм, що працюють під управлінням Windows, оскільки в них використовуються аналогічні принципи. Операції над об'єктами в Windows можна виконати за допомогою комп’ютерної миші. Хоча кнопок у неї всього двох, за допомогою їх можна виконати, дуже багато дій. Робота з мишею надзвичайно важлива, і її освоєнню слід приділити достатньо часу.

1.3.2 Початок та завершення роботи, головне меню операційної системи WINDOWS XP

Після того, як ви включили комп’ютер, і пройшло його тестування, він автоматично почне завантаження встановленої на жорсткий диск операційної системи. При цьому на екрані з’явиться заставка, що говорить про те, що завантажується система Windows XP. Можливо, на екрані з’явиться декілька заставок, що змінюють один одного. Процес завантаження може зайняти декілька хвилин, і вам слід почекати його закінчення.

Можливо, вам потрібно буде ввести своє ім'я і пароль, якщо на комп’ютері працює декілька користувачів, і ви зареєстровані як користувач цього комп’ютера. Після закінчення завантаження системи на екрані з’явиться зображення робочого столу Windows, зовнішній вигляд якого залежить від настройок вашої системи. Можливо, на робочому вікні з’явиться вікно Ласкаво просимо в Windows (Getting started with Windows). Для продовження роботи з системою нам потрібно прибрати це вікно з екрану. Якщо вказане вікно з’явилося, натисніть на клавіатурі клавішу розташовану справа або зліва в нижній частині клавіатури, і, не відпускаючи її, натисніть клавішу. яка розташована у верхній частині клавіатури. Тепер відпустите обидві клавіші, і малюнок пропаде з екрану.

На робочому столі розташовується панель завдань і декілька значків, які дозволяють швидко запускати програми або відкривати потрібні документи. Розташування і склад значків можуть бути самими різними. Наприклад, значок Мій комп’ютер (My Computer) призначений для роботи з дисками і файлами вашого комп’ютера, а значок Корзина (Recycle Bin) дозволить вам видаляти непотрібні файли і відновлювати помилково видалені файли. Призначення цих і інших значків ви дізнаєтеся у міру вивчення системи.

У лівій частині панелі завдань розташована кнопка Пуск (рис1) (Start); призначена для відкриття однойменного меню, яке часто називають головним меню Windows. За допомогою головного меню можна запускати різні завдання, відкривати документи настроювати систему, користуватися довідковою інформацією і багато що інше.

Щоб відкрити це меню, необхідно клацнути мишею на кнопці Пуск (Start). Підведіть покажчик миші, до кнопки переміщаючи мишу в потрібну сторону. Кнопка трохи змінить свій зовнішній вигляд, зокрема зміниться відтінок фонового кольору. Натисніть ліву кнопку миші і відразу відпустіть її. Над кнопкою з’явиться рамка з командами, звана головним, меню системи. Описані дії і називаються клацанням на кнопці Пуск (Start). Часто говорять просто натисніть кнопку маючи на увазі, що необхідно клацнути на ній мишею. Якщо у вас не вийшло відкрити меню, спробуйте виконати описані вище дії ще раз. Крім того, на більшості клавіатур є спеціальна клавіша для виклику головного меню. Натиснувши цю клавішу, ви швидко і легко потрапляєте в головне меню. Повторне натиснення кнопки прибере меню з екрану Яким би способом ви не скористалися, результат буде один і той же — на екрані з’явиться головне меню операційної системи Windows XP.

Якщо ви працювали з попередніми версіями Windows, то відразу відмітите, як сильно змінилося головне меню. У верхній частині меню вказано ім'я користувача, що працює зараз на комп’ютері. У нашому малюнку ім'я користувача — Sergei. Поряд з ім'ям розташований малюнок, пов’язаний з цим користувачем. Це може бути стандартний малюнок, що поставляється разом з Windows, або будь-яке інше зображення, як в нашому випадку. Оскільки Windows XP дозволяє працювати декільком користувачам на одному комп’ютері, настроюючись під конкретного користувача, важливо знати, хто працює в даний час. Докладніше про спільну роботу декількох користувачів на комп’ютері буде розказано нижче.

У центральній частині меню справа і зліва розташовуються команди.(рис.3) Зліва команди призначені для запуску різних програм. Команди у верхній частині дозволяють запустити важливі і часто використовувані програми, такі як Internet Explorer і Outlook Express. Ці програми призначені для роботи в Інтернеті. Команди, розташовані нижче, призначені для запуску програм, з якими ви недавно працювали. Як тільки ви запустите яку-небудь програму, команда для її запуску з’явиться в лівій частині головного меню. При цьому програми, які ви давно не запускали, можуть бути прибрані з меню. Нижче за команди запуску часто використовуваних програм розташована команда Інші програми (More Programs). (див.рис.3)Вибравши її, ви можете запустити будь-яку програму, але про це буде розказано нижче.

Справа в центральній частині меню розташовані команди проглядання вмісту важливих тек вашого комп’ютера, а також команди настройки системи. З їх допомогою ви можете отримати довідкову інформацію, проглянути раніше створені документи і виконати багато інших дій.

У нижній частині меню розташовані команди для завершення роботи Windows. З їх допомогою можна припинити роботу комп’ютера, перенавантажувати комп’ютер або вимкнути його. Крім того, можна закінчити роботу на комп’ютері поточного користувача, щоб дати можливість попрацювати іншій людині.

Якщо встановити покажчик миші в область головного меню, в меню з’являється горизонтальна смуга, що позначає вибрану команду меню. При русі покажчика миші уздовж меню, виділення елементу переміщається услід за покажчиком. Деякі елементи меню мають в правій частині зображення стрілки. Це означає, що дана команда меню призначена для відкриття ще одного, вкладеного меню. Відзначимо, що при установці нових програм в меню Інші програми (More Programs) зазвичай автоматично додаються нові команди для запуску цих програм. Щоб перейти до вкладеного меню, потрібно підвести покажчик миші до зображення стрілки. При цьому вкладене меню відкриється, і ви можете переміщатися по ньому точно так, як і по головному, тобто, переміщаючи покажчик миші. Для вибору команди меню досить клацнути на ній мишею.

Окрім миші, з головним меню можна працювати за допомогою клавіатури, використовуючи клавіші, і для переміщення по командах меню. Для відкриття допоміжного меню слід натиснути клавішу. Вибір команди здійснюється натисненням клавіші. Як вже наголошувалося, для виклику меню використовується клавіша. Слід зазначити, що при багатократному натисненні клавіші, ви послідовно виділятимете всі команди головного меню. Спочатку будуть виділені команди в лівій частині меню, потім команди в правій частині меню, а після цього команди завершення сеансу роботи даного користувача і завершення роботи Windows, розташовані в нижній частині меню.

Якщо в одному з вкладених меню ви побачите команду, то дане меню показане не повністю. Якщо ви довго не користувалися однією з команд меню, то можете не знайти її при черговому відкритті головного меню. Операційна система Windows XP приховує рідко використовувані команди меню, щоб вони не відволікали вас. Ця можливість настроюється, і може бути відключена. Щоб побачити все без виключення команди, слід клацнути мишею на команді, і на екрані з’являться приховані раніше команди допоміжного меню.

Рано чи пізно ви закінчите роботу з комп’ютером, і його необхідно буде вимкнути. Це не така проста процедура, як могло б показатися. Дуже важливо правильно завершити роботу комп’ютера, коли ви використовуєте Windows.

Відключення живлення комп’ютера під час роботи Windows може зіпсувати важливу системну інформацію і привести до непрацездатності системи. Тому просто вимкнути комп’ютер при роботі з Windows не можна. Для правильного закінчення роботи з системою Windows XP необхідно скористатися командою головного меню Завершення роботи (Shut Down), розташованої поряд з кнопкою в нижній частині головного меню. На екрані з’явиться діалог Завершення роботи Windows (Shut Down Windows). Цей діалог пропонує вам зробити вибір способу завершення роботи, натиснувши одну з великих кнопок в центрі діалогу. Якщо ви натиснете кнопку Відміна (Cancel), то діалог буде прибраний з екрану, і ви повернетеся до звичайної роботи з Windows XP. Нагадуємо, що для натиснення кнопки слід просто клацнути на ній лівою кнопкою миші.

Для звичайного завершення роботи системи слід натиснути кнопку. Почнеться процес завершення роботи з Windows, який може зайняти декілька хвилин. Після його закінчення ваш комп’ютер вимкнеться автоматично, або на екрані з’явиться напис про те, що живлення комп’ютера можна відключити. У другому випадку вам слід самостійно відключити живлення комп’ютера. Якщо ви хочете запустити Windows XP знову, не вимикаючи комп’ютер, слід натиснути кнопку. Перезавантаження може знадобитися, якщо деякі програми почали працювати ненадійно або перестали відповідати. Проте в Windows XP в більшості випадків не потрібне перезавантаження при ненадійно працюючих програмах. Іноді перезавантаження системи може потрібно при установці нових програм або нового устаткування.

Режим виключення комп’ютера вибирається при натисненні кнопки. Вся поточна інформація з пам’яті комп’ютера записується на жорсткий диск, і комп’ютер вимикається. При наступному включенні комп’ютера стан пам’яті відновлюється з диска, і ви можете продовжити роботу з того місця, на якому вибрали команду переходу в сплячий режим. При такому способі старту системи завантаження відбувається значно швидше, ніж при звичайному способі. Крім того, при відновленні роботи залишаються такими, що працюють всі програми, з якими ви працювали до виключення комп’ютера. Проте у даного режиму є і свої недоліки. Далеко не все устаткування і програми правильно відновлюються після переходу в сплячий режим. Є вірогідність, що деякі пристрої перестануть працювати після розсипу. Для відновлення працездатності вам доведеться виконати перезавантаження системи.

1.3.3 вікна і діалоги, панель завдань Всі програми в Windows видають результати роботи в пов’язані з ними вікна. Зовнішній вигляд вікон може бути самим різним, але є декілька елементів, які присутні в більшості вікон. Яку б програму ви не запустили, зовнішній вигляд її вікна нагадуватиме вікна інших програм. Звичайно, є і виключення. Деякі програми не схожі на інших, але такі програм достатні мало.

Як приклад типового вікна розглянемо вікно програми WordPad, призначеної для створення і редагування текстових документів. Для запуску програми слід вибрати команду головного меню Інші програми — Стандартні - WordPad (More Programs * Accessories * WordPad). Програма буде запущена, і на робочому столі з’явиться її вікно. Розглянемо основні елементи вікна програми.

Кожне вікно програми має заголовок, в якому зазвичай відображаються назва програми і назва редагованого документа, наприклад, Документ WordPad. У лівій частині заголовка розташований значок програми, а в правоїуправляющие кнопки. Відзначимо, що програма, з якою ви працюєте в даний час, має яскравіший заголовок вікна, чим решта програм.

Під заголовком розташовується так зване меню. (див.рис.4) Як ви вже знаєте, меню дає вам можливість вибору різних дій за допомогою команд. Та або інша команда меню може бути вибрана за допомогою миші або клавіатури. Оскільки зазвичай команд в програмі буває багато, вони не поміщаються в одному рядку, і їх розташовують в безлічі вкладених меню. Наприклад, при роботі в графічному редакторові Paint, команда меню Вигляд приховує цілу групу команд, які також можуть викликати ще одну групу команд. Робота з меню будь-яких програм не відрізняється від роботи з головним меню Windows. За допомогою миші або клавіатури ви послідовно вибираєте потрібні команди меню, відкриваючи при необхідності допоміжні меню. Надалі, при описі яких-небудь дій запис Вигляд — Масштаб — Інший означатиме необхідність послідовного вибору трьох команд меню. Деякі команди в меню можуть бути блідішими, ніж інші. Такі команди в даний момент недоступні. Наприклад, ви не можете вибрати звичайний масштаб перегляду, якщо вже знаходитеся в цьому режимі. За допомогою меню можна виконати будь-які дії, проте є і інші способи роботи з програмами.

Щоб полегшити виконання часто використовуваних команд, нижче за рядок меню розташовано одна або декілька панелей інструментів. Цими панелями є смуги, на яких поміщена безліч малюнків. Коли ви підводите покажчик миші до будь-якого малюнка, навколо нього малюється рамка і малюнок стає схожим на кнопку. У деяких програмах на панелях інструментів завжди намальовані кнопки, незалежно від місцезнаходження покажчика миші. Для простоти всі малюнки на панелях інструментів ми надалі називатимемо кнопками. Кнопки призначені для виконання різних дій, які пояснюються малюнками на кнопках. Наприклад, кнопка призначена для відкриття файлів, кнопка призначена для запису на диск, а — для друку документа. Якщо дія в даний момент не може бути виконане, то зображення відповідної кнопки буде блідим.

Робоча область вікна призначена для відображення інформації даної програми. У робочій області ви виконуєте ті дії, для яких і призначена програма, наприклад, малюєте або набираєте тексти. У нижній частині робочого вікна програми зазвичай розташовується рядок стану, який відображає різну службову інформацію або підказку про те, що потрібно зробити далі.

Окрім вікон програм, в Windows існують спеціальні вікна, призначені для управління і настройки. За допомогою таких вікон ви ведете діалог з системою Windows, тому їх називають діалоговими вікнами, або просто діалогами. Вид діалогів може бути самим різним, проте всі вони містять деякі типові елементи управління. Давайте розглянемо основні елементи управління, що зустрічаються в діалогах.

Будь-який діалог припускає вибір подальших дій і містить для цього ряд кнопок. Найчастіше в діалогах є кнопки підтвердження, відміни і, можливо, виклику підказки Натиснення кнопок ОК і Відміна (Cancel) має на увазі завершення діалогу і закриття відповідного вікна. У діалогах може бути достатнє багато кнопок. Найчастіше додаткові кнопки в діалозі викликають інший діалог. Після закриття нового діалогу ви повернетеся до роботи з попереднім діалогом. Якщо зараз натиснення кнопки не допускається, вона виглядатиме блідішою, ніж інші.

У діалогах окрім кнопок розташовуються і інші елементи управління. В більшості випадків вони допомагають вказати комп’ютеру необхідне значення якого-небудь параметра. При цьому найчастіше вам пропонуються правильні варіанти для вибору. Щоб вибрати один варіант з декількох, зручно використовувати перемикачі Вибраний елемент відмічений крапкою усередині кружка, і установка перемикача здійснюється шляхом клацання мишею на необхідному варіанті. При великій кількості варіантів вибору використовують списки. При клацанні мишею на назві списку відкривається його вміст. Вибір елементу списку здійснюється клацанням миші на потрібному елементі. Список не обов’язково повинен бути таким, що відкривається. Іноді всі елементи списку відображаються для вибору в полі, яке постійно знаходиться в діалозі.

Часто буває необхідно ввести яку-небудь інформацію з клавіатури. Для цих цілей використовують поля введення. Вам потрібно клацнути мишею на цьому полі і ввести з клавіатури необхідний вираз або число. Щоб включати або вимикати деякі можливості, використовуються прапорці. Галочка в прямокутнику означає, що прапорець встановлений. Порожній прямокутник говорить про те, що прапорець скинутий. Для установки або скидання прапорця необхідно клацнути мишею на відповідному прямокутнику. На відміну від перемикача, прапорці не зв’язані один з одним, і ви можете встановити або зняти будь-яку кількість прапорців. Перераховані елементи управління можуть зустрічатися в діалогах в різних поєднаннях. Достатньо часто в діалогах також зустрічаються поля попереднього перегляду, в яких видно результат перетворень, заданих вами в діалозі.

Робота з будь-якою програмою ведеться в її робочому вікні. У робочій області вікна ви виконуєте дії, для яких призначена дана програма. За допомогою команд меню і кнопок на панелі інструментів можна задавати різні команди. В результаті їх виконання на екрані можуть з’являтися діалоги, в яких ви уточнюєте деякі параметри. Інформація в рядку стану служить для полегшення роботи. Щоб управляти вікнами програм, використовуються спеціальні кнопки, розташовані в правій верхній частині вікна, на заголовку Кнопка використовується для того, щоб прибрати з робочого столу непотрібну вам в даний момент програму, але не завершувати її роботу. Якщо ви натиснете цю кнопку, вікно програми буде прибрано з робочого столу. Ця процедура називається згортанням вікна. У будь-який момент ви можете розвернути вікно і продовжити роботу. Слід пам’ятати, що програма працює навіть і при згорнутому вікні. Щоб припинити роботу програми, необхідно не скрутити, а закрити її вікно. Кнопка призначена для закриття вікна і завершення роботи програми, пов’язаної з даним вікном.

Кнопка дозволяє збільшити розмір вікна програми так, щоб воно зайняло весь робочий стіл. При цьому малюнок на кнопці міняється, і кнопка перетворюється на. Натиснення кнопки приведе до відновлення початкових розмірів вікна програми. Збільшення розмірів вікна у весь екран буває потрібно, коли інформації, що відображається, багато, а зменшення розмірів вікна — коли ви хочете побачити одночасно роботу декількох програм.

Для управління роботою декількох програм зручно використовувати панель завдань, розташовану в нижній частині робочого столу Windows XP. У англійській версії системи вона називається Taskbar. У лівій частині панелі розташована кнопка Пуск (Start), з якою ви вже знайомі. Правіше за цю кнопку зазвичай розташована панель інструментів майже з такими ж значками, як і на робочому столі Windows

Ця панель називається Швидкий запуск (Quick Launch) і призначена для запуску популярних і часто використовуваних програм. Використання даної панелі буває зручно, коли значки для запуску програм розташовані на робочому столі, який захаращений відкритими вікнами. Крім того, зручніше запускати програми натисненням однієї кнопки, чим послідовно вибирати декілька команд головного меню Windows. Ви можете додавати в цю панель будь-які значки для запуску програм.

У правій частині панелі завдань розташовується панель індикації. На ній відображається поточний час і значки різних запущених програм (зліва). У Windows XP значки, які не використовуються в даний час, можуть бути прибрані з панелі індикації. Швидше за все, в даній панелі відображатиметься тільки поточний час (справа), хоча ви можете змінити настройки і прибрати час з панелі.

Якщо ви довго не використали деякі значки на панелі індикації, вони можуть бути заховані. В цьому випадку на краю панелі з’явиться спеціальна кнопка Натиснувши цю кнопку, ви розвернете панель індикації. При цьому будуть показані всі значки, а кнопка змінить свій вигляд на (справа). Клацнувши мишею на будь-якому значку, ви запустите пов’язану з ним програму. Якщо ви не виконаєте ніяких дій, панель індикації знову буде згорнута.

Після того, як програма запущена і на робочому столі з’явилося її вікно, в центральній частині панелі завдань з’являється кнопка, відповідна запущеній програмі. Підведіть покажчик миші до такої кнопки, і вона змінить свій колір. Якщо ви в даний момент працюєте з якоюсь програмою, то заголовок її вікна на робочому столі яскравіший, ніж заголовки вікон інших програм, а кнопка з назвою програми на панелі завдань виглядає натиснутою Якщо ви запустили декілька копій однієї програми, наприклад, проглядаєте різні Webсторінки за допомогою програми Internet Explorer або редагуєте декілька малюнків в різних копіях графічного редактора Paint, то окремі копії можуть відображатися як декількома, так і однією кнопкою в панелі завдань. Це залежить від настройок системи. Якщо всі копії пов’язані з однією кнопкою, на ній буде написано число, відповідне кількості працюючих копій програми.

Якщо ж запущена безліч різних програм, і їх кнопки не поміщаються в панелі завдань, в правій частині панелі з’являться дві кнопки і Фактично кнопки запущених програм розташуються на декількох рядках, одна з яких відображатиметься в панелі завдань. Натискаючи кнопки і ви можете перемикатися між різними рядками. При цьому на панелі завдань відображатимуться кнопки тих або інших програм. Як тільки кількість запущених програм зменшиться, і їх кнопки зможуть розташовуватися на одному рядку кнопки і будуть прибрані з правої частини панелі завдань.

Якщо на кнопці в панелі завдань написано число і назву програми, наприклад Провідник (рис.5) (4 Windows Explorer), то з цією кнопкою пов’язано декілька запущених копій даної програми. Натиснувши таку кнопку, ви відкриєте список, в якому зможете вибрати потрібну копію. Клацнувши мишею на одному з елементів списку, ви закриєте список, при цьому поточною стане вибрана копія даної програми.

Розділ 2

2.1 Настройка панелі завдань операційної системи WINDOWS XP

Переміщення і зміна розмірів Коли на панелі завдань з’являється досить багато кнопок, на них не поміщаються назви додатків. Щоб змінити розмір панелі завдань, потрібно підвести курсор до її верхнього краю. При цьому вказівник миші змінить свій вигляд на двосторонньої стрілку. У цей момент можна натиснути ліву кнопку миші і перетягнути край панелі завдань, виділивши для неї стільки місця, скільки потрібно.

Якщо панель завдань розташована горизонтально, уздовж верхнього. або нижнього краю екрана, її висота змінюється відразу на висоту однієї кнопки в панелі швидкого запуску. Якщо ж панель завдань розташована вертикально, уздовж лівого або правого краю екрана, її ширина змінюється на ширину кнопки панелі Швидкий запуск.

Щоб змінити розташування панелі завдань біля одного з країв екрана, потрібно виконати такі дії.

Клацнути правою клавішею миші на панелі завдань і переконатися, що знято прапорець Закріпити панель завдань.

Установивши вказівник на вільну від кнопок ділянку панелі, натиснути ліву кнопку миші і перетягнути панель до того краю екрана, де вона повинна знаходитися. При цьому контур панелі з’явиться на краю екрана, показуючи її майбутнє розташування.

При закінченні переміщення відпустити кнопку миші.

Примітка. Для зручності далі розглядається загальноприйняте місце знаходження панелі завдань біля нижнього краю екрана. При цьому кнопка Пуск знаходиться на панелі ліворуч, годинник та індикатор клавіатури — праворуч і та ін.

Параметри панелі завдань Для настроювання параметрів панелі завдань необхідно:

1. викликати вікно властивостей панелі завдань. Це можна зробити через контекстне меню, що викликається за допомогою клацання правої кнопки миші на вільній ділянці панелі завдань.

2. Команда Властивості контекстного меню відкриває вікно параметрів, що має дві вкладки: Панель завдань і Меню «Пуск» (див. рис. 6).

3. На першій із вкладок діалогового вікна властивостей з назвою Панель завдань установлюється сім опцій (див. рис. 6. а):

ь Закріпити панель завдань — дозволяє закріпити панель завдань у певному положенні на екрані монітора. Таким чином, виявиться неможливим зміна положення панелі завдань за допомогою миші (як це було описано вище);

ь Автоматично приховувати панель завдань — задає режим, у якому панель завдань буде автоматично згортатися у вузьку сіру лінію уздовж границі екрана, звільняючи більше місця для вікон додатків. Щоб розкрити панель завдань, потрібно підвести вказівник миші до цієї лінії. Як тільки вказівник буде відведений, панель знову згорнеться в лінію;

ь Відображати панель завдань поверх інших вікон — задає режим, у якому панель завдань завжди виводиться поверх вікон запущених додатків і не перекривається ними;

ь Групувати подібні кнопки панелі завдань — дозволяє поєднувати в одній кнопці кілька завдань одного додатка. Для доступу до необхідного документа доведеться спочатку натиснути кнопку з назвою програми, що обробляє документ, і тільки потім вибрати у випадаючому списку ім'я потрібного документа ;

ь Відображати панель швидкого запуску — дозволяє сховати або показати панель швидкого запуску (звичайно розташовану праворуч від кнопки Пуск);

ь Відображати годинник — відображає/приховує показання годинника у правій частині панелі завдань;

ь Приховувати невикористовуванні значки — дозволяє ховати значки в Області повідомлень (яка розташована з правого боку на панелі завдань) у тому випадку, коли вони не використовуються.

4. Необхідно встановити, чи зняти фляжок на потрібній опції панелі завдань .

5. Натиснути на кнопку «Застосувати», а потім на кнопку «ОК»

Настройка стилю меню Пуск Друга вкладка вікна властивостей панелі завдань (див. рис. 6. б) служить для настроювання меню Пуск. На даній вкладці можна вибрати стиль меню Пуск — стандартне або класичне, котрі можна налаштувати, натиснувши однойменну кнопку.

Настройка стандартного меню.

Для настройки стандартного меню необхідно:

1. викликати вікно властивостей панелі завдань. Це можна зробити через контекстне меню, що викликається за допомогою клацання правої кнопки миші на вільній ділянці панелі завдань.

2. Команда Властивості контекстного меню відкриває вікно параметрів, що має дві вкладки: Панель завдань і Меню «Пуск» (див. рис. 6.).

3. На другій із вкладок діалогового вікна властивостей з назвою Меню «Пуск» натиснути кнопку «Налаштувати» (див. рис. 6. а)

4. У діалоговому вікні «Настройка меню «Пуск» «можна налаштувати вигляд значків, що будуть відображатися в меню Пуск: великі значки і дрібні значки. Використовуючи дрібні значки, можна розмістити більшу кількість команд безпосередньо в головному меню Пуск.

Регулятор Кількість програм у меню «Пуск» у групі Програми (див. рис. 7) призначений для настройки кількості програм, що відображаються у списку програм. Кнопка Очистити список дозволяє видалити ярлики з цього списку в меню Пуск.

Примітка. Самі програми з комп’ютера не видаляються. При запуску якої-небудь програми, при очищеному списку, її ім'я буде автоматично внесено в цей список.

у групі програм Відображати в меню «Пуск» можна вказати програми, що будуть використовуватися для виходу в мережу Інтернет і читання електронної пошти. ці ж програми будуть відображатися в Списку закріплених додатків меню Пуск.

5. Після налаштування натиснути кнопку «ОК»

2.2 Настройка параметрів екрана операційної системи WINDOWS XP

Для налаштування параметрів екрана необхідно:

1. Вільному місці робочого столу, правою кнопкою миші викликати контекстне меню і вибрати меню властивості робочого столу

2. Перша вкладка діалогового вікна властивостей екрана «Теми» (див.рис.8)

Під темою робочого столу розуміють певний набір значків, кольорів, звуків, шрифтів та інших елементів інтерфейсу Windows, що надають робочому столу цілісний і оригінальний вигляд. Теми робочого столу дозволяють користувачеві настроїти інтерфейс Windows і в деяких випадках оптимізувати роботу всієї операційної системи. Також користувач має можливість змінювати теми всього робочого столу або видозмінювати існуючі теми шляхом поєднання декількох тем в одній. Можна використовувати класичну тему Windows, яка знайома користувачам ще з версії Windows 95.

У списку Тема користувач має можливість вибрати назву теми, а також зберегти або видалити обрану тему. Наприклад, щоб задати вигляд вікон як у Windows 98, треба вибрати пункт Класична.

Після того як тема була обрана, можна натиснути кнопку Застосувати, що розташована в нижньому правому куті вікна, і подивитися на оновлений інтерфейс системи — при цьому діалогове вікно не закриється.

3. для зміни фонового візерунка чи малюнка слід розкрити вкладку Робочий стіл діалогового вікна Екран — властивості (див. рис. 9).

Для вибору фону можна використовувати візерунок або малюнок. Візерунок складається з маленьких графічних елементів крапок. ромбів, квадратів, що повторюються на всьому екрані. Малюнок являє собою графічний файл, що зберігається на диску і має розширення ВМР, GIF або JPEG.

у верхній частині діалогового вікна знаходиться мініатюрний візерунок екрана, що дозволяє оцінити обраний візерунок або малюнок, На рис. 2.35 обрано малюнок «беземянный». Якщо потрібно задати як фоновий малюнок файл з іншого каталогу, необхідно натиснути кнопку Огляд і відшукати потрібний каталог і файл у діалоговому вікні.

Значки на робочому столі можна налаштувати з використанням діалогового вікна Елементи робочого стола (див. рис. 10), яке викликається кнопкою Настройка робочого стола. Це вікно дозволяє сховати або показати стандартні значки, що вказані в групі Значки робочого стола, шляхом установки або зняття прапорця, що відповідає тому чи іншому значкові,

Також у даному вікні можна налаштувати вигляд стандартних значків, для чого необхідно виділити значок і натиснути кнопку.

Змінити значок. У результаті описаних вище дій буде відкрите вікно Зміна значка (див. рис. 11). Далі необхідно вибрати потрібний значок і натиснути кнопку ОК.

Після закінчення установки фону і настроювання робочого столу можна натиснути кнопку ОК і завершити настройку або ввести зміни в силу за допомогою кнопки Застосувати, а потім продовжити настроювання.

4. Вибір і установка параметрів екранної заставки виконується на вкладці Заставка (див. рис. 12).

Екранна заставка являє собою будь-який візерунок, що рухається і відображається на екрані після того, як Windows «виявляє», що користувач не торкався клавіатури або не було руху миші протягом певного проміжку часу. Екранну заставку також часто називають «хранителем екрана» від її англійської назви «scrееn saver».

Тип заставки необхідно вибрати зі списку Заставка, а час (у хвилинах) через який заставка буде включатися, встановлюється в полі Інтервал.

у верхній частині вікна розташовується копія екрана, де відображається зразок заставки. Можна переглянути її й у повно екранному вигляді для цього служить кнопка Перегляд.

Кожна заставка має ряд можливостей для настроювання. Для цього призначена кнопка Параметри (див. рис. 13)., Після натискання відкривається вікно настройки. Перелік її параметрів та їхня кількість повністю залежать від типу заставки.

Незважаючи на те, що різні заставки мають різні параметри настроювання, усі вони можуть бути захищені паролем. Це робиться для того, щоб випадковий відвідувач не зміг скористатися комп’ютером власника, коли на екрані виведена заставка.

На вкладці Заставка у вікні установки властивостей. екрана є також можливість настроювання енергозберігаючих функцій монітора за допомогою кнопки Живлення (щоб екран переходив в «сплячий» режим через вказану кількість хвилин).

Після вибору та настройки заставки, можна натиснути кнопку ОК і завершити настройку або ввести зміни в силу за допомогою кнопки Застосувати, а потім продовжити настроювання .

5. Для настройки кольорових схем, використовується вкладка Оформлення діалогового вікна властивостей екрана (див. рис. 14).