Порівняльна оцінка ефективності інвестиційних проектів

Інвестиційний аналіз

Зміст Завдання 1.

Завдання 2.

Список використаних джерел Додатки

інвестиційний проект фінансування

Завдання 1

Припустимо, що підприємство розглядає можливість реалізації альтернативного проекту (додаток А), очікувані чисті грошові потоки за яким мають динаміку, що наведена в табл. 1

Таблиця 1

На основі наведеної інформації за інвестиційними проектами необхідно провести порівняльну оцінку ефективності проектів:

— на основі >ІРУ методом нескінченого ланцюгового повторення та еквівалентного ануїтету;

— на основі критерію МІRR;

— показників дюрації інвестицій;

— визначити точку перетину Фішера та зробити висновки за розрахунками.

Рішення За умовами завдання чистий грошовий потік для інвестиційного проекту 2 складає показники, що наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахуємо NPV для інвестиційного проекту 2 (табл. 3)

Таблиця 3

Для інвестиційного проекту 2 NPV = 3292,4 тис. грн. > 0.

1. Оцінка ефективності проектів на основі NPV методом нескінченого ланцюгового повторення та еквівалентного ануїтету.

1.1. Алгоритм методу ланцюгового повтору:

а) знаходиться загальний період як найменше спільне кратне горизонтів планування проектів.

Для проектів завдань 1 і 2 з горизонтами планування 6 років і 4 роки загальний період дорівнює 12 рокам);

б) протягом цього періоду кожен з проектів розглядається як повторюваний. Розраховується сумарний NPV для кожного з проектів, реалізованих необхідну кількість разів протягом загального періоду;

Розрахунки сумарних NPV для кожного з проектів, реалізованих необхідну кількість разів протягом загального періоду. наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

в) вибирається проект з найбільшим сумарним NPV.

Для інвестиційного проекту 1 отримали від`ємну NPV = - 456,6 тис. грн. < 0, для інвестиційного проекту 2 — додатну NPV = 6449,1 тис. грн. > 0. Отже, при використанні методу ланцюгового повтору за критерієм NPV вибирається проект з найбільшим сумарним NPV. тобто інвестиційний проект 2.

1.2 Алгоритм методу еквівалентного ануїтету Еквівалентний річний ануїтет, або NPV в річному вирахуванні (annualized net divsent value, ANPV) розраховується за формулою:

де: — поточна вартість ануїтету однієї грошової одиниці;

r — ставка дисконтування;

n — горизонт планування.

Еквівалентний річний ануїтет — це стандартний ануїтет, який має таку ж тривалість, як і оцінюваний інвестиційний проект, а також ту саму величину поточної вартості.

Проект, у якого величина ANPV більше, забезпечує найбільшу величину NPV при нескінченному реінвестування або до тих пір, поки не завершиться загальний період для горизонтів планування всіх проектів.

Величина PVA_{n, r}; встановлюється за таблицею або за формулою Для інвестиційного проекту 1 при NPV = -238 224 грн. і n = 6 років Для інвестиційного проекту 2 при NPV = 3 292 374 грн. і n = 4 роки Тоді NPV в річному обчисленні (або еквівалентний ануїтет) складе:

Для інвестиційного проекту 1

грн.

Для інвестиційного проекту 2

грн.

Таким чином, інвестиційний проект 2 є кращим, що і в випадку при використанні методу повторення проектів. Однак застосування методу еквівалентного ануїтету є правильним при дотриманні ряду умов. Одним з таких умов є можливість відтворення інвестицій за рахунок реінвестування грошових надходжень до досягнення однакового для всіх проектів терміну вибуття основних засобів.

2. Порівняльна оцінка ефективності проектів на основі критерію МІRR.

Формула для розрахунку модифікованої внутрішньої норми прибутковості (MIRR):

де CF_t — приплив грошових коштів в періоді t = 1, 2, … n;

I_t — відтік грошових коштів в періоді t = 0, 1, 2, … n (за абсолютною величиною);

r — бар'єрна ставка (ставка дисконтування), частки одиниці;

d — рівень реінвестицій, частки одиниці (процентна ставка, заснована на можливих доходах від реінвестиції отриманих позитивних грошових потоків або норма рентабельності реінвестицій);

n — число періодів.

Для інвестиційного проекту 1

Обрахував це рівняння відносно MIRR отримаємо

MIRR = -27,7%

Для інвестиційного проекту 2

Обрахував це рівняння відносно MIRR отримаємо

MIRR = 172,7%

Отже, прийнятним є інвестиційний проект 2, так як модифікована внутрішня норма доходності для цього проекту вище за норми реінвестування. яку ми прийняли на рівні вартості загального капіталу 13,0%. Тоді як у інвестиційного проекта 1 IRR від`ємна. тобто нижче ніж ставка реінвестування.

3. Порівняльна оцінка ефективності проектів на основі показників дюрації інвестицій.

Якщо показник дисконтованого строку окупності інвестиції ДСО (DPP) перевищує номінальний строк проекту, а показник СО — прямого строку окупності інвестиції є меншим за номінальний строк проекту, інвестор вирішує допустимість перевищення строку і виносить рішення про прийняття чи неприйняття проекту.

Якщо є кілька альтернативних проектів з однаковими (близькими) значеннями NPV, IRR, то при виборі остаточного варіанта інвестування враховується ще один часовий параметр — тривалість інвестицій (duration). Дюрація (D) — це середньозважений строк життєвого циклу інвестиційного проекту, де як ваги виступають поточні вартості грошових потоків, одержуваних у період t, або інакше кажучи, як точка рівноваги строків дисконтованих платежів. Вона дозволяє привести до єдиного стандарту найрізноманітніші по своїх характеристиках проекти (по строках, кількості платежів у періоді, методам розрахунку належного відсотка).

Ключовим моментом цієї методики є не те, як довго кожний інвестиційний проект буде приносити дохід, а його інтенсивність, тобто середня характеристика швидкості накопичення доходів за час проекту, яка є результатом насамперед того, коли він буде приносити дохід і скільки надходжень доходу буде щомісяця, квартал або рік протягом усього строку його дії.

Дюрація (середньозважений строк погашення або середньозважена тривалість платежів) вимірює середній час життя інвестиційного проекту або його ефективний час дії. У результаті менеджери одержують відомості про те, як довго окупаються для компанії інвестиції доходами, приведеними до поточної дати.

Для розрахунку дюрації (D) використовується формула:

де ?CF_t — приплив коштів у період ?t;

(r + j) — бар'єрна ставка (коефіцієнт дисконтування) з врахуванням економічної (товарної ставки) r та ставки інфляції j;

t — періоди надходження доходів 1, 2, …, m;

m — кількість періодів.

Розрахунки зваженої теперішньої вартості (без врахування інфляції, яка не задана умовами завдання) інвестиційних проектів наведені в таблиці 5.

Для інвестиційного проекту 1 дюрація дорівнюватиме

року Для інвестиційного проекту 2 дюрація дорівнюватиме

року По інвестиційному проекту 1 інвестор не зможе амортизувати собівартість інвестицій, адже дюрація має від`ємне значення.

По інвестиційному проекту 2 інвестор зможе амортизувати собівартість інвестицій на протязі 2,4 року, тоді як тривалість проекту 4 року. Тому за показником дюрації має бути реалізований інвестиційний проект 2.

Таблиця 5

4. Визначити точку перетину Фішера та зробити висновки за розрахунками Перетин графіків чистої теперішньої вартості NPV проектів при ставці дисконту r = i*, коли NPV обох проектів рівні, називається перетином Фішера, на честь американського економіста Ірвінга Фішера, який обґрунтував даний випадок перетину графіків NPV проектів у своїх роботах «Процентна ставка» і «Теорія процента», опублікованих відповідно в 1907 і 1930 рр.

Визначимо ставку дисконту i*, при якій виникає перетин Фішера на графіках NPV інвестиційних проектів 1 (А) і 2 (В). Тоді NPV₁ = NPV₂, або NPV_А = NPV_В.

Із розрахунків здійснених раніше відомо:

Для інвестиційного проекту 1 (А) IRR < 0 має від`ємне значення, тобто не може бути розрахована.

Для інвестиційного проекту 2 (В) IRR = 1018,0%.

При нульовій ставці дисконту r = 0%, NPV_А = -232 508 грн., NPV_В = 4 500 000 грн., тобто NPV_А < NPV_В .

Тому можна дійти висновку, що графіки чистої теперішньої вартості перетинаються за межами ефективних ставок дисконту, адже IRR_А < 0 і графічно визначити точку перетину Фішера не можливо.

Завдання 2

На основі наведеної інформації за інвестиційним проектом, необхідно провести оцінку ризику проекту за сценарним методом, якщо:

— ймовірність базового сценарію — 0,5;

— за оптимістичним сценарієм чиста поточна вартість буде на 15% перевищувати інтегральний економічний ефект від реалізації базового сценарію, ймовірність даного сценарію — 0,2;

— за песимістичним сценарієм чиста поточна вартість буде на 20% нижче інтегрального економічного ефекту від реалізації базового сценарію, ймовірність сценарію — 0,3.

Рішення:

Враховуючи що за інвестиційним проектом 1 NPV від`ємна, для оцінки ризику залучимо інвестиційний проект 2 із завдання 2.

Інтегральний економічний ефект визначається за формулою:

де Е_Т — інтегральний економічний ефект;

Р_Т — вартісна оцінка результатів інвестиції за всі роки їх отримання;

В_Т — витрати на здійснення заходів щодо реалізації інвестиції.

Отже, для умов завдання таким інтегральним економічним ефектом буде чиста приведена вартість проекту.

Побудуємо таблицю 6 для здійснення ризик-аналізу інвестиційного проекту методом сценаріїв.

Таблиця 6

Для окремого сценарію Е_Т = Р (NPV) Ч NPV

Побудуємо дерево рішень за наслідками можливих сценаріїв Отже, за сценарним методом оцінки ризику інвестиційного проекту найбільший інтегральний економічний ефект забезпечує базовий сценарій.

Е_Тбаз = 1 646 187 грн.

На другому місці - песимістичний сценарій Е_Тпесим = 790 170 грн.

На третьому місці - оптимістичний сценарій Е_Топтим = 757 246 грн.

Список використаної літератури

1. Бардиш, Г. О. Проектне фінансування: підручник/ Г. О. Бардиш; Мін-во освіти і науки України, НБУ, Львівський банківський ін-т. — 3-е вид. переробл. і допов. — К.: Хай-Тек Прес, 2008. — 464 с.

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. — К.: Эльга, Ника-Центр, 2006. — 552 с.

3. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 322 с.

4. Гриньова В. М., Коюда В. О., Лепейко Т.І., Коюда О. П. Інвестування: підручник. — К.: Знання, 2008. — 452с.

5. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. — К.: «Центр навчальної літератури», 2004. — 376 с.

6. Микитюк П. П. Аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств: монографія / Тернопільський національний економічний ун-т. — Т.: ТзОВ «Терно-граф», 2009. — 304с.

7. Пересада А. А. Проектне фінансування: Підручник / А. А. Пересада, Т. В. Майорова, О. О. Ляхова. — К.: КНЕУ, 2005. — 736 с.

8. Пересада, А.А. Інвестиційний аналіз: навчально-методичний посібник для самост. вивч.дисц./ А. А. Пересада, С. В. Онікієнко, Ю. М. Коваленко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 134 с. ;

9. Телишевська, Л.І. Інвестиційний аналіз: навчальний посібник/ Л. І. Телишевська, В. І. Успаленко; Мін-во освіти і науки України, Харківський держ. технічний ун-т будівництва та архітектури. — Х.: Бурун Книга, 2011. — 280 с.

10. Черваньов Д. М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України: Монографія. — К.: Тво «Знання», КОО, 2008. — 514 с.

Додаток, А Таблиця А.1

Чисті грошові надходження по інвестиційному проекту

Продовження додатку, А Таблиця А.2

Чисті грошові надходження по інвестиційному проекту (альтернативна схема фінансування)