Акцизний налог

1. СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ЙОГО НЕДОЛІКИ І ПЕРЕВАГИ ЗГІДНО РОЗДІЛУ VI ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ, ОБ'ЄКТ ТА БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ІМПОРТНИХ ТОВАРІВ Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є індивідуальний (потоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний.

Термін «акциз» походить від старофранцузького слова «accise», що означає «оцінка для оподаткування». Також термін акциз може мати походження від латинського «accidere», що означає «вирізати» спеціальні насічки на спеціальному вимірювальному пристрої, який показував кількість алкогольного напою у пляшці з метою його оподаткування. Акциз поряд із митом є однією із найбільш ранніх форм оподаткування.

Акцизний податок (до 2011 р. — акцизний збір) — це різновид непрямих податків, яким оподатковуються високорентабельні та монопольні товари, що включається у ціну товару та платниками якого виступають кінцеві споживачі товару, на який нараховується акциз.

Існують акцизи — специфічні та універсальні. За економічним змістом об' єкта оподаткування ці податки належать до групи податків на споживання.

Податки на споживання (непрямі податки) на відміну від податків на доходи (прямих податків) мають свої переваги і недоліки, що впливає на їх роль у формуванні доходів бюджету.

Основними перевагами податків на споживання є:

— більша ефективність з фіскальної точки зору, оскільки ними оподатковується споживання, яке є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж доходи та прибутки;

— від них важче ухилитись і досить легко контролювати їх сплату (в Україні ця теоретична перевага на практиці не реалізується);

— вони безпосередньо не впливають на процеси нагромадження;

— за допомогою специфічних акцизів можна впливати на структуру споживання.

Серед недоліків податків на товари та послуги (податків на споживання) виділяють:

— регресивність у соціальному аспекті, оскільки їх частка в доходах заможніших верств населення є більшою, ніж у доходах менш забезпечених громадян;

— досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення (особливо це стосується універсальних акцизів).

Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, за якими вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних ширшою базою оподаткування та універсальними ставками на всі групи товарів.

Перевагами універсальних акцизів порівняно зі специфічними є:

— широка база оподаткування, що забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів;

— менш складний механізм податкового контролю завдяки застосуванню універсальних ставок;

— нейтральність до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів.

Однак і такі недоліки непрямих податків, як значний вплив на інфляційні процеси і регресивність у соціальному аспекті, виражені в універсальних акцизах яскравіше, ніж в інших непрямих податках.

Платники податку Платниками податку є:

Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Особа — суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

Фізична особа — резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.

Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового Кодексу.

Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

Платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа — резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 Податкового Кодексу.

Не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, державні установи та організації - не суб'єкти підприємницької діяльності.

Не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами фізичні або юридичні особи — резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження акцій, ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами.

Особа — власник ввезених на митну територію України транспортних засобів, що переобладнуються у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація осіб як платників податку.

Реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

Особи, визначені в підпункті 212.1.9 пункту 212.1 статті 212 Податкового Кодексу, не підлягають реєстрації як платники податку.

Об'єкти оподаткування Об'єктами оподаткування є операції з:

— реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

— реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;

— ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

— реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

— реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового Кодексу;

— обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 Податкового Кодексу;

— операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Для цілей цього пункту під міжбанківським ринком деривативів розуміється сукупність відносин у сфері торгівлі деривативами між банками, між банками та їхніми клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між банками і Національним банком України, а також Національним банком України і його клієнтами.

— переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:

— вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) — у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

— ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

— операції з державними та муніципальними цінними паперами, цінними паперами, гарантованими державою, та цінними паперами, емітованими Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, Державною іпотечною установою, та звичайними іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належать державі або державним банкам, інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, фінансовими банківськими векселями, виданими як електронний документ, та фінансовими казначейськими векселями;

— операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала або урахувала ордерний або борговий цінний папір з видачі, урахування та погашення цінних паперів;

— операції емітента цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу;

— операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», та операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, які здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність, з метою забезпечення виконання зобов’язань перед учасниками клірингу;

— операції Національного банку України на позабіржовому ринку, пов’язані з виконанням ним своїх функцій.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:

— реалізації легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

— ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

— ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплати податку на додану вартість;

— безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

— реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції);

— ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції), за умови подальшого виготовлення з такої сировини готової продукції на митній території України, з якої сплачується акцизний податок, або реалізації такої продукції (підакцизних товарів) на експорт, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів);

ввезення на митну територію України тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, та реалізація ферментованої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів;

— ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

— реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

— ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» ;

— ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

— реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

акцизний податок платник нарахування

2. Аналітична частина

2.1 Розрахунок податків при нарахуванні заробітної плати Таблиця 1 — Відомість нарахування заробітної плати за січень, грн.

Ставка ЄСВ на ВОП _38___%

ВОП (виробн.) = 16 420 ЄСВ на ВОП (виробн.) = 6238,6

ВОП (заг.виробн.) = 9582 ЄСВ на ВОП (заг.виробн.) = 3641,16

ВОП (адміністрат.) = 27 603 ЄСВ на ВОП (адміністрат.) = 10 489,14

ВОП (збут) = 5581 ЄСВ на ВОП (збут.) = 2120,78

Таблиця 2 — Відомість нарахування заробітної плати за лютий, грн.

ВОП (виробн.) = 12 713,5 ЄСВ на ВОП (виробн.) = 4831,13

ВОП (заг.виробн.) = 10 540 ЄСВ на ВОП (заг.виробн.) = 4005,2

ВОП (адміністрат.) = 30 363 ЄСВ на ВОП (адміністрат.) = 11 537,94

ВОП (збут) = 6139 ЄСВ на ВОП (збут.) = 2332,82

Таблиця 3 — Відомість нарахування заробітної плати за березень, грн.

ВОП (виробн.) = 19 240,2 ЄСВ на ВОП (виробн.) = 7311,3

ВОП (заг.виробн.) = 11 067 ЄСВ на ВОП (заг.виробн.) = 4205,5

ВОП (адміністрат.) = 31 881,2 ЄСВ на ВОП (адміністрат.) = 12 114,9

ВОП (збут) = 6446 ЄСВ на ВОП (збут.) = 2449,5

Усього за квартал:

ВОП (виробн.) = 48 373,7 ЄСВ на ВОП (виробн.) = 18 381

ВОП (заг.виробн.) = 31 189 ЄСВ на ВОП (заг.виробн.) = 11 851,9

ВОП (адміністрат.) = 89 847,2 ЄСВ на ВОП (адміністрат.) = 34 142

ВОП (збут) = 18 166 ЄСВ на ВОП (збут.) = 6903,1

За квартал:

1. Усього ВОП = 187 575,9

2. Усього заробітна плата до виплати = 154 172,27

3. Усього ЄСВ на ВОП = 71 277,97

4. Усього загальні кошти на виплату заробітної плати і податків (ВОП + ЄСВ на ВОП) = 258 853,87

5. Усього податки (УУ + ЄСВ на ВОП) = 104 681,62

2.2 Розрахунок податків за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за квартал за загальною системою оподаткування За приведеними результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний квартал розрахувати податок на прибуток і чистий прибуток підприємства, усього податки до сплати. Розрахунок здійснити у таблиці 4. Заповнити декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками, декларацію з ПДВ з додатком 5.

Таблиця 4 — Результати фінансово-господарської діяльності, грн.

Податок на додану вартість, належаний до сплати до бюджету згідно розділу 5 Податкового Кодексу України за формулою:

ПДВ = ПЗ — ПК, де ПДВ — податок на додану вартість, належаний до сплати до бюджету, грн.;

ПЗ — податкові зобов’язання з ПДВ, це ПДВ у реалізованих товарах, роботах, послугах, або ПДВ у доходах, грн. (п. 12, графа ПДВ);

ПК — податковий кредит з ПДВ, це ПДВ у придбаних товарах, роботах, послугах, або ПДВ у валових витратах, грн. (п. 55 графа ПДВ) За приведеними у таблиці 4результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний квартал розрахувати податок на додану вартість, належаний до сплати до бюджету.

ПЗ = 125 400

ПК = 34 800

ПДВ до сплати = 125 400 — 34 800 = 90 600

2.3 Розрахунок податків за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за умов оподаткування єдиним податком 3%

Підприємство є платником єдиного 3 відсоткового податку. На підставі приведених даних таблиці 4 розрахувати єдиний податок і чистий прибуток підприємства, скласти звіт про сплату єдиного податку.

Доход з ПДВ (Д = п.12): 764 990 грн.

Єдиний податок (ЄП = 3% від доходу): 764 990 Ч 0,03 = 22 949,7 грн.

ПЗ з ПДВ (п. 12, графа ПДВ): 125 400 грн.

Витрати без ПДВ (п.55): 495 493,9 грн.

ПК з ПДВ (п. 55 графа ПДВ): 34 800 грн.

Чистий прибуток (Д — ЄП — ПЗ — В + ПК): 764 990 — 22 949,7 — 125 400 — 495 493,9 + 34 800 = 155 946,4 грн.

2.4 Розрахунок податків за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за умов оподаткування єдиним податком 5%

Підприємство є платником єдиного 5 відсоткового податку. На підставі приведених даних таблиці 4 розрахувати єдиний податок і чистий прибуток підприємства, скласти звіт про сплату єдиного податку.

Доход з ПДВ (Д = п.12): 764 990 грн.

Єдиний податок (ЄП = 5% від доходу): 764 990 Ч 0,05 = 38 249,5 грн.

Витрати з ПДВ (п.55): 530 293,9 грн.

Чистий прибуток (Д — ЄП — В): 764 990 — 38 249,5 — 530 293,9 = 196 446,6 грн.

ВИСНОВКИ Запропоновано три системи оподаткування:

— загальна система оподаткування — за цією системою чистий прибуток підприємства складає 116 717,8 грн.;

— оподаткування єдиним податком 3% - за цією системою чистий прибуток підприємства складає 155 946,4 грн.;

— оподаткування єдиним податком 5% - за цією системою чистий прибуток підприємства складає 196 446,6 грн.

На підставі цих даних можна зробити висновок, що серед запропонованих систем оподаткування найвигіднішою для підприємства є система єдиного 5 відсоткового податку. При застосуванні цієї системи оподаткування підприємство отримує найбільший чистий прибуток.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Бюджетна система: підруч. / за наук. ред. В. М. Федосова, С. І. Юрія. — К.: Центр учбов. літератури; Тернопіль: Екон. думка, 2012. — 871 с.

2. Податковий кодекс. РОЗДІЛ VI. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК. http://minrd.gov.ua/nk/rozdil-vi—aktsizniy-podatok-/

3. Сідельникова Л.П., Костіна Н. М. Податкова система: Навчальний посібник. — 2-ге видання, перероблене і доповнене. — Київ: Ліра-К, 2013. — 604 с.