Країни Бенілюксу та Нідерланди

Країни Бенілюксу та Нідерланди

Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором передбачалася не тільки координація політики в економічній і соціальній сферах, але й здійснення зовнішніх економічних зв’язків країнами-учасницями як єдиного утворення.

БЕЛЬГІЯ — країна музеїв та архітектурних пам’яток

Територія та географічне положення. Бельгія — конституційна монархія, федеративна держава, що складається з трьох районів (Валлонія, Фландрія та Брюссель).

Країна має вигідне географічне положення, оскільки розташована на перехресті важливих транспортних магістралей, у найбільш густонаселеній та економічно розвиненій частині Європи. Бельгія межує з Нідерландами (2), Німеччиною (3), Люксембургом (4) і Францією (5). В окрузі радіусом у 200 км від Брюсселя розташовані такі міста цих країн, як Амстердам, Роттердам, Ейндховен, Дюссельдорф, Кельн, Лілль, Ам'єн, Реймс. На карті країна виглядає «притиснутою» до Північного моря, хоча довжина берегової лінії складає лише 66 км. Вузька смужка цього моря відокремлює Бельгію від Великої Британії (1).

Природа. Близькість Атлантики й Північно-Атлантичної течії обумовлює формування на території Бельгії помірного морського клімату з м’якою зимою й прохолодним літом. Бельгійська зима нагадує українську осінь із похмурою погодою, туманами й температурами в приморських районах —1…+3 °С. Улітку часто трапляються дощі й грози, середня температура липня +18…+19 °С. Бельгії властиві західні й північно-західні вітри, що приносять опади. На рівнинній території їх випадає 700—900 мм на рік.

Для рельєфу характерне переважання рівнинної¹ місцевості — низовина займає близько ¾ території країни. Разом із тим ландшафти тут досить різноманітні — у мініатюрних розмірах представлені всі основні різновиди рельєфу. На південному сході Бельгії розташовані низькі гори Арденни, що поросли лісами й порізані річковими руслами (на півночі їхнім своєрідним рубежем є річка Маас). Потім ідуть центральні плато й прибережні низовини, частина яких розташована на два метри нижче за рівень моря. Дюни й дамби узбережжя захищають від затоплення морськими водами зону родючих польдерів — осушених і оброблюваних низинних ділянок. їхня ширина в Бельгії досягає 15 км*

Особливості клімату й рельєфу визначають формування густої мережі повноводних річок, найбільшими з яких є Маас і Шельда.

Бельгія не дуже багата на мінеральні ресурси, у країні немає великих родовищ паливних (крім кам’яного вугілля) і рудних корисних копалин. Тут є будівельні матеріали, у тому числі граніт, каолін (біла глина), а також кварцові піски, що служать основою для виробництва всесвітньо відомого бельгійського скла.

Історичний розвиток. Як самостійна держава Бельгія порівняно молода: вона виникла в 1830 р. У давнину тут жили кельтські племена, у тому числі белги, що дали назву цій території, а згодом і державі

На початку нашої ери вони вчинили лютий опір римським легіонам, але все-таки були розбиті.

Занепад Римської імперії обумовив захоплення земель белгів германськими племенами франків. Франки заселили в основному північ країни, поклавши початок мовним і культурним відмінностям між групами населення германського й романського походження. На північ від цієї лінії формувалися фламандці — народ, за походженням пов’язаний із франками, але за мовою та культурою близький до нідерландців, а на південь — валлони, які за походженням є нащадками романізованих белгів, але за культурою та мовою близькі до французів. Протягом усієї історії країни траплялися періоди загострення протиріч між фламандськими й валлонськими провінціями.

У середні віки над бельгійськими землями спочатку панувала Іспанія, а потім у результаті війни вони перейшли: під владу австрійських Габсбурґів. Тільки на початку XIX ст. бельгійські провінції були об'єднані з Голландією в єдине Нідерландське королівство. Однак обмеження їхніх економічних і політичних інтересів у новій державі сприяло подальшому зростанню національно-визвольного руху бельгійців. 20 грудня 1830 р. Лондонська конференція п’яти великих держав того часу — Великої Британії, Франції, Росії, Австрії та Пруссії —визнала суверенітет Бельгії.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. Бельгія стає одним зі світових економічних центрів. Однак у роки, що настали після Другої світової війни, Бельгія поступово втрачає колишню роль однієї з провідних промислових держав і переходить до невеликих розвинених держав.

Населення. Більше ніж половину населення країни складають фламандці й близько третини — валлони. Крім того, у країні проживають кілька сотень тисяч італійців, іспанців, поляків, а у східній частині налічується близько 100 тис. німецькомовних жителів.

Бельгія — одна з найбільш густонаселених країн світу. За показником густоти (337 осіб/км²), у Європі вона поступається тільки сусіднім Нідерландам (не рахуючи невеликих держав). Особливо густо населена центральна частина країни — долина Самбри й Мааса — і смуга вздовж осі Антверпен—Брюссель—Шарлеруа, де зосереджене господарське життя держави.

Бельгія — «міська» країна, оскільки 98% усього населення — городяни. Вона входить до міждержавного європейського мегаполісу, що простягнувся від Парижа до Кельна. Межа між міськими й сільськими населеними пунктами тут є досить умовною, та й села за багатьма ознаками можна вважати містами, у першу чергу це стосується умов життя й благоустрою. Кілька територій, що являють собою скупчення дрібних міст, характеризуються відсутністю чітко вираженого єдиного центру: міські агломерації так близько розташовані одна від одної, що межі їхніх забудов стикаються.

Найбільше місто країни, її столиця — Брюссель, розташоване на річці Сенна. Тут проживають 1,005 млн осіб, що становить близько 10% населення країни. У місті органічно поєднуються багатовікові традиції й сучасний стиль життя. Центр бельгійської столиці зберіг середньовічне радіально-кільцеве планування, удосконалене сучасними транспортними магістралями.

Центральна площа міста — Іран-Плас — уважається однією з найкрасивіших у Європі. Тут розташована ратуша XV ст., увінчана ажурною вежею заввишки близько 100 м. Навпроти можна побачити Будинок короля, у якому якийсь час жили правителі Брабанта.

У столиці Бельгії розташовані штаб-квартири ЄС, Бенілюксу, НАТО й багатьох інших міжнародних і європейських організацій.

Культура. У культурі й побуті валлонів багато спільного з французами, що проживають на кордоні з Бельгією. У сільській місцевості переважають будинки із замкненим двором, коли житловий будинок і господарські будівлі утворюють п’ятикутник. Дахи будинків часто прикрашає металевий флюгер у формі традиційного галльського півня Фламандці складають основу населення Фландрії. Дотепер у Фландрії збереглися традиційні художні ремесла, у тому числі виробництво знаменитих фламандських мережив і тонких лляних тканин. Цікаво, що в сільській місцевості житлові й господарські будівлі не утворюють прямокутника, а витягнуті в лінію. Будинки тут прикрашають дерев’яні гребні у вигляді лебединої голови.

Особливе місце в бельгійців посідають квіти. Раз на два роки Ринкова площа Брюсселя перетворюється на унікальний килим із квітів бегонії. За право його створити змагаються численні дизайнери й художники.

Бельгія — це країна музеїв та архітектурних пам’яток, видатних письменників і художників, тут змогли зберегти народні звичаї й традиції, які своїм корінням сягають у глибину віків. Тут народилися й творили багато видатних художників епохи Відродження: Пітер Пауль Рубенс, Франс Снейдерс, Антоніс Ван-Дейк. Світового значення фламандська школа набула, у першу чергу, завдяки П. П. Рубенсу. У роки його життя такі вчені, як Ґалілео Ґалілей, Иоганн Кеплер своїми працями змінили уявлення людини про навколишній світ і Всесвіт.

Всесвітню славу своїй країні приніс Нобелівський лауреат — Моріс Метерлінк. Серед його творів найбільш відома п'єса-казка «Синій птах» (1908 р.), яка була екранізована.

Господарство. Бельгія — високорозвинена країна. її частка у світовій економіці значно перевищує частку в населенні. Характерними рисами промисловості є: високий технічний рівень, велика роль галузей важкої промисловості, наприклад металургії, у сполученні з обмеженістю сировинної бази. Підприємства чорної металургії розташовані вздовж «чорного поясу», на території Південного вугільного басейну. Бельгійські сталевари спеціалізуються на випуску сортового прокату й сталевого листа.

Кольорова металургія орієнтована на переробку імпортних напівфабрикатів — чорнового металу й концентратів, тому вона зосереджена на північному сході, біля узбережжя, у тому числі в районі Антверпена. У Бельгії розвинені майже всі галузі кольорової металургії — вона є одним із найбільших виробників й експортерів міді, цинку, свинцю, германію, кобальту й радію. Крім того, країна є одним з експортерів таких рідкісних металів, як тантал, ніобій і селен.

Важливу роль у промисловості відіграють електроенергетика, нафтопереробна промисловість, машинобудування й хімічна галузь. Зберігають своє значення легка, скляна й алмазогранувальна галузі.

Основою електроенергетики є атомні, а також теплові електростанції, що працюють на нафті й природному газі. Бельгія має розвинену нафтопереробну промисловість. Оскільки нафтопереробні заводи працюють на привізній сировині, то майже всі вони розміщені в портовому районі Антверпена й у зоні каналу Ґент-Тернезен. Щоб покращити постачання нафти на заводи Антверпена, споруджені нафтопроводи.

Бельгійські машинобудівники спеціалізуються на виробництві металомісткого обладнання, рухомого состава й устаткування для залізниць, автоскладанні, суднобудуванні, виробництві верстатів, вогнепальної зброї та електротехнічної продукції (у тому числі енергопотужного обладнання). Найважливіший ареал машинобудування на півночі країни — Антверпен і його околиці, потім іде Брюссельський промисловий центр. Автоскладальні заводи розташовані у Ґенті, Антверпені й Брюсселі. Тут збирають більше ніж 1 млн автомобілів на рік, через що країна дістала прізвисько «складальний цех Європи».

Велику популярність має продукція бельгійської скляної промисловості. Тут виробляють: віконне, вітринне, дзеркальне скло й кришталь. За експортом спеціальних видів скла Бельгія посідає провідне місце у світі.

Ще більшу славу Бельгії принесла алмазогранувальна промисловість. У країні розташована найбільша у світі кількість підприємств з обробки алмазів. Ця галузь виникла на базі конголезької сировини, і сьогодні Антверпен — «діамантова» столиця не тільки Бельгії, але й усієї Європи. Тут працюють близько половини світових різьбярів алмазів, що забезпечують більше ніж половину світового виробництва оброблених алмазів. У Бельгії виконуються всі опиранії з обробки алмазів.

Не останнє місце в економіці країни посідає переробка сільськогосподарської продукції: Особливо виділяється виробництво молочних продуктів. Так, всесвітню відомість мають бельгійське масло й шоколад.

Сільське господарство Бельгії відрізняється високою інтенсивністю, хоча його роль-в економіці країни є невеликою. Провідна галузь сільського господарства — молочно-м'ясне тваринництво, на яке припадає дві третини всієї вартості сільськогосподарської продукції. У рослинництві переважають пшениця, ячмінь, цукровий буряк, картопля, овочі.

Бельгія посідає одне з провідних місць у світі за густотою залізничної мережі й внутрішніми водними шляхами. Основна частина морських перевезень здійснюється через один із найбільших морських портів світу — Антверпен.

Транзитне положення, величезна кількість історико-архітектурних пам’яток, пляжі морських курортів приваблюють багатьох туристів. Завдяки невеликим відстаням їм не важко хоча б на кілька годин завітати до головного міста Бельгії — Брюсселя.

НІДЕРЛАНДИ — королівство «низьких земель»

Територія та географічне положення. Королівство Нідерланди — держава в Західній Європі. Часто країну йменують Голландією за назвою найвідоміших провінцій. Крім основної території у Європі, до складу держави входять частини колоніальних володінь — Нідерландські Антильські острови й острів Аруба у Вест-Індії. Із півдня й сходу Нідерланди «притиснуті» до Північного моря територіями прикордонних країн — Німеччиною (1) і Бельгією (2).

Природа. Близько 40% території розташована нижче за рівень океану, а русла річок у нижній течії нерідко піднімаються над межиріччями. На цю особливість указує й назва держави — Нідерланди, — що в перекладі означає «низькі землі». Вона прийшла ще із середніх віків, коли області, розташовані вздовж узбережжя Північного моря — у пониззях річок Рейн, Маас і Шельда, — називали «приморськими низькими землями». Згодом це «ім'я» стало назвою країни — Нідерланди.

Історія взаємин людини з морем складалася дуже непросто. Ще в середні віки голландці прагнули підкорити водну стихію за допомогою каналів і шлюзів. Ділянки боліт і мілководь відгороджувалися від моря дамбами й греблями, а вода відкачувалася за допомогою вітряків, які осушували мілководдя — вати. Пізніше їх заступили парові й електричні насоси. Але й сьогодні вітряки створюють особливий колорит сільського пейзажу країни. Поступово люди змогли вибороти в моря значні території й перетворити їх на продуктивні сільськогосподарські вгіддя — польдери.

Клімат у Нідерландах морський, помірний. Завдяки західним вітрам та Атлантичному океану зима тут м’яка, середня температура січня +1…+3 °С. Літо неспекотливе, середня температура липня +16…+17 °С. У середньому за рік випадає від 650 до 750 мм опадів, причому рідко день проходить без дощу. Часто рівнинну територію країни огортають тумани, а взимку іноді випадає сніг. Тут розташовані дельти Рейну, Маасу, Шельди.

Близько 70% території Нідерландів — культурні ландшафти, тому більшість диких тварин витиснуто з місць проживання. Багато/видів тварин перебувають під охороною в національних парках і заповідниках. Однак у країні чимало птахів, особливо водоплавних.

Країна має найбільші в Західній Європі родовища природного газу, є запаси вугілля, нафти, будівельної сировини.

Історичний розвиток. Уперше письмові відомості про територію Нідерландів з’являються в документах І ст. до н. є., коли війська Юлія Цезаря завоювали цю територію. На островах дельти Рейну й Маасу жили батави, тому за цією областю закріпилася назва Батавія.

У середні віки тут сформувалися Нідерланди історичні, що складалися із 17 провінцій. Протягом шести століть ця територія формально була частиною Священної Римської імперії.

Найтяжчим для голландців було іспанське панування. Цей час відомий як період переслідувань протестантів інквізицією. На ліквідацію іспанського панування була спрямована перша у світі буржуазна революція 1566—1609 рр. Проти іспанського режиму виступала буржуазія в союзі з опозиційним дворянством на чолі з Вільгельмом (іранським. Найважливішу роль у перемозі над іспанцями відіграли «гези», які вели збройну боротьбу партизанськими методами. У 1581 р. була проголошена Республіка Об'єднаних Провінцій.

Періодом розквіту Республіки стало XVII ст. У країні розвивалося мануфактурне виробництво, кораблебудування, рибальство, однак головні капітали були зосереджені в торгівлі. Нідерландські торговці не тільки панували на європейських ринках, але й поширили свій вплив на далекі заморські території. Завдяки надзвичайно заповзятливим Ості Вест-Індським компаніям, маючи потужний флот, країна захопила колонії в Південно-Східній Азії, Америці, Африці. У цей період завершується формування голландських націй.

Важливим періодом у розвитку країни став кінець XIX — початок XX ст. Прибутки, одержувані з колоній (у першу чергу з Індонезії), дали можливість створити в королівстві розгалужену транспортну систему, що включає залізні й шосейні дороги, канали й порти. Країна скористалася вигідним географічним положенням і стала великим центром транзитної торгівлі. При цьому Роттердам виявився третім за значенням європейським портом.

Після Другої світової війни Нідерланди втратили свої найбільші колонії, а у Європі взяли активну участь в інтеграційних процесах.

У 1960 р. почав діяти економічний союз Бенілюкс, спрямований на повну економічну інтеграцію трьох країн.

Населення. Густота населення країни складає 390 осіб/км². За цим показником вона посідає перше місце у Європі (не рахуючи невеликих держав). Населення поповнюється як за рахунок природного приросту — 2,5 особи на 1000 жителів, так і за рахунок міграції — 2,8 особи на 1000 жителів. За релігійним складом у північній частині Нідерландів переважають протестанти, тоді як на півдні більше католиків. Також у країні багато атеїстів, що досить незвично для західноєвропейської держави.

У національному відношенні населення порівняно, однорідне. На сьогодні нідерландці складають 83% населення, більшість має кельтське й германське коріння. Кожен десятий житель країни не європейського походження, серед них: турки, марокканці, а також вихідці із залежних країн і колишніх колоній королівства — Суринаму, Індонезії, Антильських островів. Цікаво, що в Нідерландах проживають більше ніж півмільйона іноземців, які не мають громадянства цієї держави, багато з них є біженцями. Голландці пишаються своїм лібералізмом і волелюбністю, тому проявляють традиційну терпимість стосовно іноземців.

До традиційних занять голландців належать рибальство й різьблення по дереву. Із деревини виготовляли меблі, хатнє начиння й національне взуття — кломпи (дерев'яні черевики). Із рибальством пов’язане традиційне свято — зустріч рибалок і найпоширеніша страва голландців — оселедець. Часто на столі бувають овочі, страви з картоплі й молочні продукти, у першу чергу знаменитий голландський сир.

Більш ніж третина населення проживає у двох прибережних провінціях — Північній і Південній Голландії, де розташована найбільша міська агломерація — Рандстад. За формою вона нагадує півколо, чим схожа зі своєю назвою, що в перекладі означає «кільцеве місто». Ця агломерація поліцентрична. Вона не має єдиного центру, І складається з багатьох міст, серед яких Гааґа, Роттердам, Утрехт, Амстердам і Харлем.

Столиця Нідерландів — Амстердам. Це найбільше місто країни з населенням понад 1,1млн осіб, що складає 7,1% усіх жителів держави. Первісна назва міста — Амстелредам, що означає «дамба на річці Амстел». Сьогодні це один із найбільших фінансових, торговельних і культурних центрів не тільки Європи, але й усього світу. Місто часто називають «Північною Венецією». У ньому налічується близько 50 каналів і 500 мостів. На каналах «припарковані» баржі, що служать своєрідними плавучими будинками. Кожна з них має адресу, де зазначені канал і номер будинку, поблизу якого пришвартована баржа.

Багато передмість столиці ізольовані від моря. Про морську стихію нагадує скляна колона, установлена в міській ратуші Амстердама, де вода піднімається й опускається в такт припливам і відпливам. Під час припливу вода піднімається вище від голови відвідувача, показуючи, що місто існує завдяки дамбам. Цікаво, що ратуша, як і весь старий центр, побудована на палях — це теж нагадування про владу водної стихії.

Культура. Ця невелика країна зробила значний внесок в образотворче мистецтво, літературу, науку. Нідерланди подарували світу чудових мислителів (Еразм Роттердамський, Уріель Акоста) і відважних мореплавців (Абель Тасман, Віллєм Баренц), що відкрили Нову Зеландію, Австралію й заснували Нью-Йорк.

Всесвітню славу країні принесли живописці. Розквіт голландського образотворчого мистецтва припадає на період 1640−1660 рр. Пануючою релігією був кальвінізм, що заохочував особисту ініціативу й прагнення до успіху. Винятковою майстерністю відзначені твори Рембран-дта Харменса ван Рейна й Вінсента Ван-Гога.

Господарство. Нідерланди — невелика держава з високим рівнем життя. Завдяки вигідному географічному положенню, працьовитості й невичерпному оптимізму своїх жителів королівство «низьких земель» відоме як розвинена держава із сучасною промисловістю, великими економічними зв’язками, передовим сільським господарством.

Провідні галузі промисловості — машинобудування (електротехніка й радіоелектроніка, транспортне машинобудування), хімічна й нафтопереробна. У країні перебувають головні підрозділи багатьох всесвітньо відомих компаній, наприклад «Філіпе», «Юнілевер» і «Роял датч шелл».

Найважливіший енергоносій, сировина для хімічної промисловості й головне багатство королівства — природний газ.

Найбільша кількість підприємств різних галузей зосереджена в межах агломерації Рандстад. Так, основні потужності нафтопереробних заводів розташовані в районі Роттердама. Більш рівномірно розміщена харчова промисловість (м'ясо-молочна, переробка імпортних какао-бобів, цукрова). Нідерланди входять до провідних експортерів молочних продуктів (сиру, масла, згущеного молока й молочного порошку).

Більше ніж половину вартості сільськогосподарської продукції дає тваринництво, особливо численним є поголів'я свиней і великої рогатої худоби. Увага приділяється не тільки племінному тваринництву, але й плодівництву, овочівництву. Країна посідає провідне місце у світі за експортом парникових овочів. Особливе місце належить квітництву — під квітами зайнято більше ніж 20 тис. га. Один із головних центрів квітництва — місто Харлем, звідки в різні кутки Європи й за її межі вивозять квіти й цибулини тюльпанів, нарцисів, гіацинтів. Вирощуванням квітів у країні займаються 400 років. Найголовніша квітка — тюльпан. Щовесни в Нідерланди прибувають сотні тисяч туристів, щоб помилуватися розкішшю вирощених тут квітів.

Завдяки розвиненій транспортній системі й вигідному географічному положенню Нідерланди є найважливішим торговим центром. Європи. Особливе місце в транспортному комплексі не тільки Голландії, але й прикордонних країн посідає внутрішній водний транспорт. Країна використовує розвинену систему природних і штучних водних шляхів, у тому числі Рейну й Маасу, що протікають по території розвинених районів Європи. Маючи найбільший річковий флот, голландські моряки перевозять вантажі багатьох європейських країн.

Нідерланди мають великий торговельний флот, що налічує 616 суден. Велику роль відіграють порти Роттердам і Амстердам, обладнані для швидкої обробки великих партій різноманітних вантажів. Світовим чемпіоном є порт Роттердам, створений для обслуговування найбільших океанських суден, включаючи гігантські танкери. Через нього щорічно проходить приблизно 200—300 млн тонн вантажів. Порт-гігант обслуговує близько третини всього морського фрахту країн ЄС і протягом 40 років є найбільшим світовим портом. Він також лідирує за загальною площею й довжиною причалів.