Завдання і організаційні основи побудови Цивільної оборони України та права і обов"язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні

Міністерство освіти та науки України

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана

Реферат на тему:

«Завдання і організаційні основи побудови Цивільної оборони України та права і обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні»

Київ, 2006 р.

ЗМІСТ ВСТУП…3

1. Основні положення нормативно — правової бази в сфері цивільної оборони, захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій…4

2. Система, задачі та керівництво Цивільної оборони…4

3. Права та обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні…5

ВИСНОВКИ…6

ЛІТЕРАТУРА…7

ВСТУП

Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має на своїй меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

Кожна людина у випадках аварій, катастроф стихійних лих повинен уміти захистити себе, свою сім'ю і надати допомогу таким, що постраждав.

Необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність. Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості виробництва, але приніс з собою техногенну і екологічну небезпеку для людини і навколишнього середовища. Більшість регіонів держави підпадають під вплив небезпечних природних явищ. От чому кожний з нас винен добре знати і уміти для збереження здоров’я і життя.

1. Основні положення нормативно — правової бази в сфері цивільної оборони, захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій.

Основу нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій складають: Закони України: «Про Цивільну оборону України», «Про війська цивільної оборони», «О аварійно-рятівних службах»; укази Президента України: «Об Концепції захисту населення і територій у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій» і про затвердження положення «Про міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи», ухвали Кабінету Міністрів України про затвердження «Положення про Цивільну оборону України», «Про єдину державну систему попередження і реагування на ЧС техногенного і природного характеру», «Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільний захист населення обласних, Київською і Севастопольською міських державних адміністрацій» і інші нормативні акти.

У Законі «Про Цивільну оборону України» визначаються загальні основи Цивільної оборони України, які складають призначення цивільної оборони, систему її побудови, розповсюдження заходів цивільної оборони на території України, завдання ГО, керівництво і органи управління цивільною обороною.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, яка створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

2. Система, задачі та керівництво Цивільної оборони України.

Систему Цивільної борони складають:

— органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;

— органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

— центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

— курси і учбові заклади підготовки і перепідготовки фахівців і населення з питань цивільної оборони;

— служби цивільної оборони;

— служби цивільної оборони;

— сили і засоби, призначені для виконання завдань ГО;

— фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадки надзвичайних ситуацій;

— системи зв’язку, сповіщення і інформаційного забезпечення.

Основними завданнями Цивільної оборони є:

— попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і проведення заходів щодо зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих;

— сповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій в мирний і військовий час і постійне інформування його про наявну обстановку;

— захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих і від застосування засобів поразки;

— організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійних лих і у військовий час;

— організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

— створення систем аналізу і прогнозування, управління, сповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх в готовності до постійного функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і військового часу;

— підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління і сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво Цивільною обороною України відповідно її побудові покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, а його заступником — керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; начальниками цивільної оборони відповідно до адміністративно-територіального ділення України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники.

3. Права і обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні.

Виходячи з вимог нормативно-правової бази у сфері цивільної оборони України, захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного, соціально-політичного і військового характеру кожен громадянин України має право на захист свого здоров’я і життя.

Громадяни України мають право на:

— достовірну інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від ЧС;

— сповіщення про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій і про порядок дій по ним;

— колективні і індивідуальні засоби захисту від наслідків надзвичайних ситуацій;

— підготовку до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

— часткову або повну компенсацію як потерпілим матеріально-технічних або інших збитків унаслідок надзвичайної ситуації;

— фінансову допомогу як потерпілим унаслідок надзвичайних ситуацій;

— відселення або евакуацію із зон надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя і здоров’я громадян;

— бере участі в ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань ГО;

— забезпечення мінімальних умов життєзабезпечення при мешканні в осередках ураження і зонах зараження;

— медичне і соціальне забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій.

Громадяни України при виконанні обов’язків у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від ЧС зобов’язані:

— бути ініціативними, самовідданими і наполегливими під час виникнення і ліквідації наслідків ЧС;

— твердо знати індивідуальні і колективні засоби захисту і уміло використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

— знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти по ним;

— знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обов’язки і дії при проведенні евакомеропріятій;

— уміло проводити рятувальні і невідкладні аварійно-відновні роботи в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, надавати самоі взаємодопомога при пораненнях і поразках, не допускати невиправданого ризику;

— уміти виготовляти прості засоби захисту органів дихання, проводити герметизацію свого житла і виконувати роботи по пристосуванню під укриття поглиблених і наземних споруд;

— удосконалювати свої знання і підготовку по цивільній обороні, професійні здібності, постійно підтримувати своє психологічне перебування на належному рівні;

— містити в справному стані довірені ним засоби індивідуального і колективного захисту і засобу для ліквідації надзвичайних ситуацій;

— виконувати вимоги відповідних органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Висновки

Для забезпечення заходів щодо цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій і проведення спеціальних робіт в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язки і сповіщення, протипожежні, торгівлі і живлення, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Література

1. Закон України «Про Цивільну оборону України», БРЕШУ № 2974-Х11, 1993 г., № 555-Х1У, 1999 г., Київ

2. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», УПУ

№ 1809 -ІІІ, 2000р.

3. Положення про Цивільну оборону України, ухвала КМУ № 299, 1994 р., Київ

4. Про єдину державну систему попередження і реагування на ЧС техногенного і природного характеру, ухвала КМУ № 1198, 1998 р., Київ

5. Періодичні видання МНС України, 1998;2002 рр., Київ