Аналіз стану іноземного інвестування в Україну

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Реферат

з дисципліни: «Основи зовнішньоекономічної діяльності»

на тему: «Аналіз стану іноземного інвестування в Україну»

Київ-2013

Зміст

1. Поняття та сутність інвестиційної діяльності

2. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні

3. Регіональні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій Список використаної літератури

1. Поняття та сутність інвестиційної діяльності

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Як вже зазначалося вище інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Виходячи із характеру інвестицій, суб'єктного складу інвесторів та джерел інвестування в законодавстві України, визначаються різні види інвестицій.

За характером цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, інвестиції поділяються на:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знаць, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також іншими майновими правами;

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у вигляді капітальних вкладень.

За суб'єктним складом інвесторів інвестиції поділяються на:

інвестиції, здійснювані громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

державні інвестиції, здійснювані органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

іноземні інвестиції, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

спільні інвестиції, здійснювані громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

За джерелами фінансування інвестиційної діяльності інвестиції поділяються на такі, що здійснюються за рахунок:

власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

бюджетних інвестиційних асигнувань;

безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Виходячи з того, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності, можна виділити наступні форми інвестиційної діяльності:

створення юридичних осіб для ведення інвестиційної діяльності;

ведення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність;

придбання, не заборонене законами України, нерухомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

придбання майнових прав;

інші форми, не заборонені законами України. Однією із форм інвестиційної діяльності. Інноваційна діяльність здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:

випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

2. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні

В умовах сучасної фінансово-економічної кризи та посткризового відновлення економіки Україні не вистачає коштів Державного бюджету, внутрішніх інвестиційних ресурсів, тому є необхідним залучення іноземних інвестицій. Основною метою цього процесу є насичення інвестиційними потоками пріоритетних напрямів розвитку економіки держави для повного її функціонування.

Іноземні інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який найбільше сприяє підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак і розвитку відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту громадян.

Забезпечення зростання обсягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-перше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Зокрема це: розвиток фінансового становища держави, включаючи скорочення дефіциту бюджету, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової системи, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростанням темпів ВВП. По-друге, зростання обсягів іноземних інвестицій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залучення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умови для інвесторів.

Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземного інвестування в економіку України, вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини та ін.). Загальні обсяги ПІІ в економіку України на 2010 рік показані на рис. 2.1.

Рис. 2.1 — Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України за станом на 01.04.2010

Отже, можна помітити, що найбільша частка іноземних інвестицій в економіку України припадає на Кіпр (22,8% загального обсягу інвестицій.

Що стосується галузевого розподілу інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13 135,3 млн. дол. США (32,8%загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної - 11 745,9 млн. дол. США та добувної - 1089,6 млн. дол. США.

Серед галузей переробної промисловості у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено 5612,3 млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 1788,7 млн. дол., машинобудування — 1118,2 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість — 1116,9 млн. дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - 777,8 млн. дол.

У фінансових установах акумульовано 12 637,5 млн. дол. (31,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку — 4323,3 млн. дол. (10,8%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, — 4221,1 млн. дол. (10,6%).

Якщо ж порівнювати наведені показники з показниками попередніх років, можна прослідкувати позитивну динаміку збільшення ПІІ, які залучаються в економіку України (рис. 2.2).

Рис. 2.2 — Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну за 1996;2010 роки (за станом на початок року) З рис. 2.2 чітко видно, що протягом останніх років обсяг ПІІ в Україну збільшився. До того ж залучилися нові інвестори, такі як Італія та Швеція, розміри вкладених інвестицій яких з кожним роком зростають.

Таблиця 2.1 — Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України 2008 р.- І квартал 2010 р.

Сьогодні з’явилися загальні тенденції до поліпшення економічної ситуації. Окрім того, інвестиційний потенціал України зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. Не слід забувати, що в країні вже затверджено нову програму підготовки до чемпіонату, в якій збільшено загальну суму фінансування з 15 млрд. 790,67 млн. грн. до 142 млрд. 448,4 млн. грн. При цьому, якщо раніше на 2010 рік передбачалося виділити Кабміном 32 млрд. грн. на підготовку до Євро-2012, то згідно нової програми ця сума становить 49 млрд. 45,91 млн. грн. Тобто урядом створюються всі умови, які необхідні для проведення чемпіонату на високому європейському рівні.

Проте прогнози щодо майбутнього дуже обережні, бо економічна невизначеність зберігається. Існує значна розбіжність у думках експертів щодо змін інвестиційного клімату України.

Деякі вчені вважають, що у 2010 році власники ресурсів залишать обсяги вкладень на рівні 2009;го року. Попит припинився з боку інвесторів майже в усіх країнах — і в розвинутих, і в країнах з перехідною економікою. Ті країни, що в минулому були найпривабливішими зараз теж потерпають від зменшення інвестиційного попиту. Це пов’язано із тим, що ринок в цілому і світ інвесторів зокрема взяли перерву, щоб переоцінити і ще раз визначити свої пріоритети.

Але загалом прогнозуючі організації припускають вирішення у 2010 році проблем банківської сфери як в середині країни, так і на зовнішніх ринках. Покращиться доступ до кредитних ресурсів та посилиться довіра до банківської системи з боку населення і бізнесу, що позитивно відобразиться на відновленні виробничої діяльності корпоративного сектору. В той же час, зростанню обсягів залучених кредитних ресурсів сприятиме їх помірне здешевлення — прогнозується зниження ставок банків за кредитними операціями. Поряд з цим, поступово зростатиме притік іноземного капіталу як у вигляді прямих іноземних інвестицій, так і портфельних інвестицій.

Щодо 2011 року, За І півріччя 2011 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2788,2 млн. дол. США прямих інвестицій. З країн ЄС надійшло 82,0% загального обсягу, з країн СНД — 3,0%, з інших країн світу — 15,0%. В той же час нерезидентами вилучено капіталу на 447,0 млн. дол. США.

Чистий приріст іноземного капіталу за І півріччя 2011 р. склав 2452,4 млн. дол. США., що у 4,9 рази більше, порівняно з відповідним періодом 2010 р.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну станом на 1 липня 2011 року склав 47 205,7 млн. дол. США і зріс до початку 2011 року на 5,5%, та в розрахунку на одну особу становив 1033,2 дол. США.

За І півріччя 2011 р. інвестиції надійшли зі 127 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, які формують майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (24,6% від загального обсягу інвестування), Німеччина (15,6%), Нідерланди (10,1%), Російська Федерація (7,2%), Австрія (6,0%), Франція (5,1%), Велика Британія (5,0%), Швеція (3,7%), Віргінські Британські острови (3,2%), США (2,3%).

Значний інтерес інвесторів викликають підприємства, що здійснюють фінансову діяльність, в них акумульовано 32,5% від загального обсягу інвестиції. Інвестиційно-привабливими залишаються організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,9% загального обсягу інвестування), підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (10,5%); будівництва (6,3%), транспорту та зв’язку (3,8%).

На підприємствах промисловості зосереджено 31,4% загального обсягу інвестицій (у т. ч. на підприємствах переробної промисловості - 27,6%, добувної - 2,7%). Серед галузей переробної промисловості найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (12,8% від загального обсягу інвестицій), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,3%), хімічної та нафтохімічної промисловості (3,1%), машинобудування (2,6%), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (1,9%).

Визначивши, якими є обсяги і динаміка залучення інвестицій на даний момент, можна зробити певний прогноз щодо майбутнього. Можна прогнозувати, що при збереженні інвестиційного клімату в такому ж стані, іноземні інвестиції будуть надходити в Україну в таких же обсягах, як і в останні до кризові роки, можлива незнана тенденція до спадання. Це не є оптимістичним з огляду на те, що насправді для оновлення та здійснення реформ Україна потребує набагато більше капіталу. Якщо будуть подолані основні перешкоди інвестуванню, наведені раніше, такі як складність податкової системи (а позитивні зрушення в цьому напрямку вже відбулися), корумпованість, жорстка фіскальна політика, то можна очікувати на суттєве збільшення інвестицій. Іншою стороною цього питання, є політичні відносини, так як покращення відносин з Росією в багатьох експертів асоціюється з вірогідним припливом капіталу з Росії.

Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція Державної програми розвитку інвестиційної діяльності, підготовлена Державним агентством з інвестицій та інновацій. Дана Концепція передбачає ряд заходів щодо збільшення обсягів іноземного інвестування в Україну, серед них наступні:

вдосконалення законодавства України, спрямованого на активізацію інвестиційної діяльності;

створення та забезпечення ефективного функціонування інститутів розвитку (державна інвестиційна компанія, фонд стратегічних інвестицій, фонд кредитних гарантій тощо);

становлення та розвиток індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу;

створення умов для залучення інвестицій на ринках капіталу через первинне публічне розміщення акцій в Україні;

реалізація принципів державно-приватного партнерства при реалізації інфраструктурних проектів;

врегулювання відносин в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності, посилення державних гарантій прав концесіонерів;

державна підтримка реалізації інвестиційних програм і проектів за пріоритетними напрямами економічного розвитку України;

державна підтримка інвестиційних програм і проектів, направлених на розвиток експортоорієнтованих та імпортозаміщуваних виробництв;

державна підтримка реалізації середньота довгострокових інвестиційних проектів, спрямованих на створення високотехнологічної конкурентоспроможної продукції.

Як наслідок, у 2015 році очікується обсяг інвестицій в основний капітал на рівні 500 млрд. грн. Покращення інвестиційного клімату України дозволить змінити відношення до неї стратегічних партнерів на позитивне та забезпечити її місце у міжнародних рейтингах ведення бізнесу не нижче 70.

За час виконання програми прогнозованим також є збільшення обсягів накопичень прямих іноземних інвестицій до 77 млрд. дол. США.

Це є досить амбіційним проектом, зважаючи на сучасні обсяги залучених інвестицій:

Рис. 2.3

3. Регіональні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій

В умовах ринкової трансформації економіки України загальний обсяг залучених інвестицій не завжди характеризується рівномірним розподілом, спостерігається диференційоване накопичення іноземних активів в окремих регіонах.

У зв’язку з цим виникає необхідність аналізу сучасного стану залучення іноземних інвестицій в регіони України, причини диференціації та розробки шляхів вирішення даної проблеми.

З чого складається інвестиційна привабливість регіону? Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів застосовуються такі узагальнюючі показники: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічна характеристика регіону; рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури; рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.

Значні прямі іноземні інвестиції у конкретну галузь у регіоні найчастіше пов`язані з упровадженням довгострокового інвестиційного проекту. Також на надходження прямих іноземних інвестицій у конкретний регіон впливає його географічне розташування. Обсяг притоку прямих іноземних інвестицій до регіонів України (2006;2010 рр.) відображено у табл. 3.1.

Розподіл прямих іноземних інвестицій за регіонами України є нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю. Аналізуючи наведені дані, можна зробити висновок, що іноземні інвестори охоче вкладають кошти у промислові регіони, оскільки більшість їх «цікавить» металообробка, харчова і хімічна промисловість, будівництво, транспорт. Однак з табл. 3.1 видно, що саме у 2008 р. приток іноземних інвестицій зменшився в усі регіони країни, а з таких областей, як Дніпропетровська, Сумська, АР Крим та м. Севастополь відбувся відтік капіталу, що становив майже 500 млн. дол. США

іноземний капітал економіка україна Таблиця 3.1 — Обсяг притоку прямих іноземних інвестицій до регіонів України за 2006;початок 2010 рр.(млн. дол. США)

В 2010 році чільні місця за обсягом прямих іноземних інвестицій посіли підприємства Києва — 39,4% до загального обсягу, Дніпропетровської - 7,0%, Київської - 3,8%, Запорізької - 2,2%, Донецької - 4,1%, Одеської - 2,6%, Харківської області - 5,1%, а також Автономної Республіки Крим — 1,8%. Слід відмітити значну нерівномірність економічного розвитку регіонів України. Відповідно пріоритетний розвиток одних областей веде до відсталості інших. Це безпосередньо відбивається на обсягах інвестицій, що надходять до різних регіонів.

З наведених даних випливає, що найбільш привабливими є декілька регіонів України, в тому числі м. Київ. Розглядаючи інвестиційну привабливість окремих регіонів країни не завжди зрозуміло, чому іноземний капітал віддає перевагу одним, а не іншим регіонам. З економічних позицій високий рівень вкладення іноземного капіталу повинен спостерігатися в таких регіонах країни, як Автономна Республіка Крим, в областях Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській. Однак поряд з економічним потенціалом в цих регіонах і дуже багато проблем соціального та екологічного характеру. У багатьох регіонах України спочатку необхідно вкласти значні обсяги капіталу, щоб підняти на необхідний рівень потенціал більшості діючих підприємств.

Однак, привабливість регіонів країни має тенденцію змінюватися кожного року. На це впливають різні чинники, в останній час — це світова фінансова криза. Слід зазначити, що інтерес іноземних інвесторів до м. Київ незмінний, оскільки він є столицею європейської держави. Тут обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва, з кожним роком поліпшується тенденції будівництва і розвитку транспорту. У м. Київ іноземні інвестиції зосереджені у фінансовому, кредитному і страховому секторах економік. Знову ж таки, у зв’язку з проведенням Євро-2012 обсяги прямих іноземних інвестицій зростатимуть: в 2010 році до 1700 млн. дол., в 2012 році? до 2650 млн. дол. Кількість інноваційно-активних підприємств зросте з 34 у 2009 році до 77 в 2010 році та до 91 в 2012 році, що суттєво збільшить їх частку у загальній кількості промислових підприємств регіону. Треба зазначити, що подібний прогноз є надто оптимістичним. У цілому можна підсумувати, що в 2010;2012 роках збережеться позитивна динаміка інвестиційної діяльності в Київській області (табл.3.2).

Однак, інвестиції в основний капітал на придбання машин та устаткування, можна вважати негативною тенденцією, оскільки зменшення витрат на переобладнання та купівлю нових технологій гальмує процес появи нових видів продукції та зменшення витрат на відновлення народногосподарського комплексу Київської області.

Таблиця 3.2 — Результати прогнозування інвестиційної діяльності в Київській області на 2010;2012 р. р. (млн. грн.)

Отже, нерівномірний розподіл іноземного капіталу за регіонами України спричиняється низькою привабливістю регіонів, внаслідок фінансової, політичної, економічної нестабільності.

Регіональна влада в процесі залучення інвестицій повинна зводитися до виконання таких функцій:

формування привабливого для інвестора іміджу територіальної громади;

створення сприятливих умов для надходжень та ефективної реалізації інвестицій;

конденсування та створення ефективних каналів для поширення інформації про інвестиційний потенціал відповідної території;

посередництво в налагодженні контактів та співпраці між представниками місцевого бізнесу і потенційними інвесторами.

Як зазначалося на початку, залучення інвестицій на регіональний рівень є показником стабільності й успішності соціально-економічного розвитку певної територіальної громади.

В Україні ж, через переважно низький рівень розвитку місцевого бізнес-середовища та недалекоглядність і консервативність регіональної влади, обсяги залучення залишаються незначними для українських регіонів та ще й з високою диференціацією їх розподілу.

Частково виправити цю ситуацію можна завдяки реалізації таких заходів:

поширення діючих програм з бізнес — та менеджмент-освіти на рівень регіонів;

розробка локальних інформаційних стратегій щодо залучення інвестицій;

впровадження місцевими компаніями принципів прогнозування та стратегічного планування;

проведення реструктуризації та оптимізації малоефективних місцевих підприємств;

лібералізація відносин «влада — бізнес» на регіональному рівні.

Саме такі стратегічні плани поряд з розвитком регіональної інфраструктури та загальнодержавним сприянням можуть забезпечити рівномірний приплив інвестицій у регіони України.

Список використаної літератури

1. Інвестологія: наука про інвестування: навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С. К. Реверчука. — К.: Атака, 2012. — 264 с.

2. Федоренко В. Г., Проценко Т. О., Солдатенко В. В., Степанов Д. В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні: монографія. — Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2012. — 398 с.

3. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Алеута, 2011. — 338 с.

4. Музиченко А. С. Державне регулювання інвестиційної діяльності.-К.: Наук, світ, 2006.-345с.

5. Волинець В. В. Іноземні інвестування в умовах інтеграції у світову економіку// Актуальні проблеми економіки. 2010 р., № 8.

6. Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010;2012 роки. Дані Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку Київської облдержадміністрації.