Бюджетний процес 2000

БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС-2000.

Трансформування економіки України передбачає відпрацювання цілого ряду макроекономічних показників, які дозволяють визначити не лише реальність проблем, перед якими стоїть країна, але й основні шляхи їх вирішення.

Бюджетний процес завжди відіграє особливу роль, оскільки він свідчить про ступінь демократизації суспільства.

У демократичній державі прийняття бюджету проходить через активне громадське обговорення. Виконання бюджету як основного політичного документа Уряду і парламенту залежить, значною мірою, від його достовірності. Якщо виявиться, що з року в рік проекти надходжень були завищеними чи фактичні державні витрати не відповідали запланованим видаткам, то з’явиться недовіра не стільки до основного фінансового документа, скільки до законодавчої та виконавчої гілок влади.

7 грудня 2000 року Верховна Рада України прийняла Бюджет-2001. Вперше в історії самостійної України бюджет було прийнято за три тижні до початку нового року.

Прийняття Бюджету-2001 відбулось досить неконфліктно і відносно узгоджено. На думку Міністра фінансів України Ігоря Мітюкова, бюджет вдалося швидко й спокійно прийняти завдяки конструктивній співпраці Уряду з парламентською більшістю. Хоча, перш за все, це пов’язано з тим, що бюджет набув достатньої визначеності.

Таблиця Доходи, видатки, сальдо Зведеного бюджету за методологією,.

що діяла у відповідному році,.

(у % до ВВП).

Проте, при зіставленні бюджетних надходжень та витрат по роках треба враховувати різ­ні методологічні засади побудови бюджетів у 1998;1999, 2000 та 2001 роках.

На думку експертів Інституту політики, Закон України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» засвідчує наміри Уряду вдосконалити бюджетні механізми впливу на соціально-економічний розвиток країни, а також містить низку прогресивних положень.

Треба відзначити, що хоча бюджет і сформовано на старій податковій базі, у 2001 році планується розпочати зниження податкового тиску на суб'єкти господарської діяльності. Так, скасовано збір до Державного інноваційного фонду та дорожнього збору. На нашу думку, зниження податкового навантаження впливатиме на розширення потенціалу само­фінансування капітальних вкладень підприємств. Внаслідок недорозвинутості вітчизняної банківської системи та обмеження можливостей щодо залучення зовнішніх інвестицій основним джерелом капітальних вкладень підприємств є їхні власні ресурси, тому зниження рівня податкових вилучень є одним із дієвих важелів стимулювання розширеного від­творення виробництва.

Одним із базових положень нового основного фінансового документа держави стала заборона здійснювати розрахунки з бюджетом у негрошовій формі (стаття 6). Очевидно, що функціонування системи негрошових розрахунків породжує зворотні стимули: по-перше, раціональною поведінкою для підприємств стає накопичення податкової заборгованості бюджету і дебіторської заборгованості за постачання власної продукції. Тому, при застосуванні залікових схем грошові надходження до бюджету зменшуються. По-друге, взаємозаліки та вексельні розрахунки ведуть до порушення умов конкуренції на ринках та розподілу бюджетних ресурсів на користь найменш ефективних суб'єктів господарювання. Застосування залікових схем спонукає Уряд здійснювати видатки в тих сферах, які можуть бути профінансовані в негрошовій формі. Таким чином, обмежуються напрями витрачання бюджетних коштів, видатки перерозподіляються на користь матеріально-технічного постачання, що шкодить соціальним програмам.

У 2001 році передбачається розпочати реформу міжбюджетних відносин у напрямі вирівню­вання бюджетної забезпеченості жителів різних регіонів та створення чітких і об'єк­тив­них критеріїв розподілу трансфертів із Державного бюджету до бюджетів областей. Нова ме­тодика розподілу трансфертів є більш об'єктивною та прозорою, а також вміщує чіткі критерії вирівнювання бюджетної забезпеченості областей України.

Розроблена система надання дотацій із Державного бюджету спонукатиме місцеві органи влади до раціональнішого управління видатками власних бюджетів, тому що обсяг дотацій прив’язано до кількості споживачів державних послуг, а не до мережі бюджетних установ та їхніх штатів. Поряд з цим, нові механізми перерахування дотацій бюджетам областей створюватимуть стимули для місцевих органів влади щодо збільшення обсягів надходжень до власних бюджетів. Згідно зі статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», при перевищенні планових показників надходжень загальнодержавних податків, що частково зараховуються як дотації Державного бюджету місцевим бюджетам, зростають суми дотацій із Державного бюджету.

Законом про бюджет ініціюються заходи, спрямовані на подолання м’яких бюджетних обмежень та встановлення чіткого розмежування між фінансами підприємств та держави. Відповідно до статті 9 Закону заборонено проводити реструктуризацію або списання заборгованості суб'єктів господарювання за податками, зборами, кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Складовою частиною Закону є програма погашення податкової заборгованості, в рамках якої розроблено конкретні заходи та призначено їх виконавців. Відомо, що накопичення податкової заборгованості веде до довільного перерозподілу податкового навантаження між платниками податків і, по суті, означає субсидіювання хронічних боржників бюджету за рахунок добросовісних платників податків.

З метою розмежування фінансових потоків підприємств та бюджету згідно зі статтею 15 Уряду заборонено надавати гарантії за кредитами суб'єктам підприємницької діяльності, за виключенням кредитів міжнародних фінансових організацій. А для досягнення прозорості системи формування зовнішнього боргу та підтримки підприємств державою запроваджено повне відображення у бюджеті операцій, пов’язаних із наданням державних гарантій за іноземними кредитами. Так, починаючи з наступного року, залучення позик під гарантії Уряду та виконання гарантійних зобов’язань буде відображатися у розділі бюджету «Фінан­су­вання» (що слугує для обліку операцій по залученню та погашенню позичкових коштів державою), а також у розділі «Кредитування» (що призначений для відображення операцій по наданню державою позик підприємствам та їх повернення).

З метою концентрації бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямах державної політики Уряд передбачає запровадити деякі механізми економії бюджетних коштів. Відповідно до статті 48 по кожній бюджетній установі мають бути встановлені ліміти споживання електрота теплової енергії, природного газу.

Згідно зі статтею 32 встановлюються максимальні обмеження на розмір пенсії: сума пенсії не повинна перевищувати 600 грн., а працюючим пенсіонерам сума пенсії виплачується у повному розмірі лише за умови, що загальна сума заробітної плати і пенсії не перевищує 600 грн. За умов, коли максимальна непривілейована пенсія за віком складає 75 грн., реалізація зазначеної норми сприятиме деякому наближенню до принципів соціальної справедливості, що діють у цивілізованому світі. Однак, з іншого боку, встановлення верхнього обмеження на сумарний розмір заробітної плати і пенсії може призвести до дії ефекту заміщення, і, таким чином, до неефективного використання трудових ресурсів.

У наступному році основними статтями витрат, за якими планується збільшити обсяги фінансування, мають стати: видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення (з 6,2 до 8,5 млрд. грн.), обслуговування внутрішнього боргу (з 1,9 до 2,5 млрд. грн.), державне управління (з 2,2 до 2,9 млрд. грн.), інноваційне інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки (з 0 до 2,2 млрд. грн.).

Скорочення видатків бюджету планується за такими основними розділами: охорона здоров’я, освіта, капітальні вкладення у будівництво.

Як завжди проблемною сферою законодавчого акту є співвідношення його доходної та видаткової частин. По-перше, існує ризик недоотримання доходів від приватизації у запланованих обсягах, оскільки інвестиційний клімат в Україні загалом залишається несприятливим і, за таких умов, мобілізація до бюджету суми, еквівалентної 4,7% ВВП країни, виглядає досить проблематичною.

По-друге, експерти Інституту політики відмічають, що доходи бюджету сформовано на базі діючого законодавства з урахуванням скасування збору до Державного інноваційного фонду, понижуючих коефіцієнтів до норм амортизації, а також збору на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства. Однак, відомо що Уряд країни налаштований на введення Податкового Кодексу вже в наступному році. За оптимістичними оцінками Міністерства фінансів України реалізація норм Податкового Кодексу України призведе до втрати майже 2,7 млрд. грн. податкових надходжень порівняно з тими, що плануються в 2001 році за дію­чої законодавчої бази. За реалізації вказаного сценарію неминучим стане масштабне зменшення державних видатків. Тоді скорочення видатків бюджету набере неврегульованого характеру, що перешкоджатиме реалізації пріоритетів державної політики. Крім того, наростатиме кредиторська заборгованість бюджетних установ та зменшиться ефективність використання бюджетних ресурсів.

Отже, можна зробити наступні висновки:

— Державний бюджет-2001 є бездефіцитним, тобто його витрати встановлено в розмірі 41,97 млрд. грн. у відповідності до його доходів;

— об'єм доходів і витрат Зведеного бюджету встановлено в розмірі 52,05 млрд. грн.;

— відповідно до прийнятого Держбюджету-2001, граничний розмір державного внутрішнього боргу на 1 січня 2002 року встановлено в сумі 14,05 млрд. грн. та 1,3 млрд. дол. США, зовнішнього боргу — 10,8 млрд. дол. США.