Неокейнсіанські макроекономічні моделі
Якщо інвестиції і чистий експорт малочутливі до підвищення процентних ставок на грошовому ринку, тобто якщо коефіцієнти чутливості b і n відносно малі. В цьому випадку навіть значне збільшення і викликає лише невелике витіснення І та NE, і тому загальний приріст Y буде суттєвим. Графічно ця ситуація ілюструється більш крутою кривою IS (див.мал.1). Нахил кривої LM має в даному випадку другорядне… Читати ще >
Неокейнсіанські макроекономічні моделі (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат з макроекономіки Неокейнсіанські макроекономічні моделі.
1.Модель IS — LM (товарний та грошовий ринки).
1.1.Крива IS.
1.2.Крива LM.
1.2.1.Теорія надання переваг ліквідності.
1.2.2.Побудова і доведення кривої LM.
1.2.3.Вплив коефіцієнтів на характеристику кривої LM.
1.3.Логічно-структурні схеми на моделі IS-LM.
1.4.Ефект витіснення.
2.Модель Манделла — Флемінга (рівновага товарного,.
грошового і зовнішнього ринків).
2.1.Доведення і відображення моделі Манделла-Флемінга в.
координатах і, Y .
2.2.Модель Манделла-Флемінга в координатах q та Y при.
плаваючому курсі.
2.3.Модель Манделла-Флемінга в координатах q та Y при.
фіксованому курсі.
3. Різноманітні пояснюючі моделі макроекономічної рівноваги.
4. Стан та чинники макрорівноваги в економіці сучасної.
України.
1. Як зауважує видатний економіст Пол Самуелсон з приводу кни;
ги Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей «,» са;
ма кейнсіанська система викладена в ній незрозуміло…Спалахи осяяння та інтуіції поєднуються з нудною алгеброю" .Саме тому у кейнсіанської теорії було багато інтерпретаторів, які пропо;
нували своє розуміння і водночас доповнювали та розвивали погляди Дж.М.Кейнса.
Чим коpисною для pозуміння загальної pівноваги є модель.
IS-LM? Перш за все вона дає можливість врахувати більше змін;
них, тобто повніше відображає реальні зв’язки між явищами.
Розглядаючи елементи сукупних витрат, ми прийняли, що рівень.
інвестицій є фіксованим. Але таке припущення надто спрощує.
дійсність. Адже інвенстиції залежать, принаймні, від ставки процента. Функцію інвестицій можна визначити так:
I=I (i), де i — ціна позички або норма процента.
Грошовий ринок впливає на ринок товарів через зміну нор;
ми процента, а сам він «відчуває» на собі впливи товарного ринку завдяки зміні обсягів доходів (витрат).
У найбільш загальний спосіб модель IS-LM можна визначити як пояснюючу модель взаємозв'язку товарного та грошового ринків./Як розуміти назву моделі IS-LM? Двома частинами мо;
делі є криві IS та LM. Назва кривої IS походить від перших літер англійських слів investment (інвестиції) та save (за;
ощадження). Відповідно LM — від перших літер слів.
liquidity (ліквідність) та money (гроші).У моделі Хікса, од;
нак, не враховано ринок праці, хоча багато дослідників вважа;
ли, що таке ігнорування ринку праці збіднює інтерпретацію кейнсіанської теорії.Пізніше Елвін Хансен розширив власне мо;
дель IS-LM, додавши до неї рівняння і графік рівноваги на рин;
ку праці.Тому часто модель IS-LM називають моделлю Хікса;
Хансена.Ми розглянемо модель IS-LM, без врахування ринку праці/.
1.1. Крива IS. Врахування впливу ставки процента i, яка фор;
мується на ринку інвестицій, на величину загальних доходів Y.
дає можливість побудувати криву IS. Вона показує всі ком;
бінації ставки процента i та випуску Y, при яких товарний ри;
нок перебуває у стані рівноваги.
Виведемо рівняння кривої:
AD = C+I+G.
C = Cr + c" (1-t)Y.
I = Ir — bi, де b — коефіцієнт еластичності інвестицій за.
процентною ставкою.
G = Gr.
AD = Y.
Із вищенаведених рівнянь випливає:
Y= Cr+Ir+Gr+c" (1-t)Y-bi.
Якщо позначити Cr+Ir+Gr як E, то матимемо:
Y= E+c" (1-t)Y-bi.
Y-c" (1-t)Y (E-bi).
————- = ————;
Y Y.
E-bi 1.
1-c" (1-t) = ——- звідси Y = ————— (E-bi).
Y 1-c" (1-t).
Якщо ————- позначити як о матимемо такий варі;
1-c" (1-t).
ант формули кривої IS:
Y= i).
Що можна сказати про криву IS, виходячи з вищенаведеної.
формули?
1.Ця лінія є спадною, оскільки коефіцієнт b має від'ємне зна;
чення.
2.Чим більшим є им більше лінія нахилена до горизонтальної.
осіпри великих значеннях незначні зміни ставки процента i.
призводять до значних змін обсягу випуску Y, і навпаки.
3.Коефіцієнт тим більший, чим більшою є гранична схильність до споживання і меншою частка податків у доходах.
4.Збільшення або зменшення E зсуває лінію IS праворуч або ліворуч.
Тепер побудуємо лінію IS, спираючись на графіки рівнова;
ги ринку товарів та інвестицій (система графіків1).
1)ринок товарів.
А Y=AD.
AD AD1.
>
B AD2.
Y2 Y1 Y.
i i.
B i2 B.
i2.
A A.
i1.
IS i1.
Y I.
Y2 Y1 I (i2) I (i1).
2)графік IS 3) ринок інвестицій.
1. Графік кривої IS побудовано в координатах Y та i шляхом поєднання інших графіків.
2. Для побудови графіка IS приймаємо, що відбулося збільшення ставки процента від i1 до i2 (графік ринку інвес;
тицій).Обернений зв’язок між ставкою процента та інвестиціями.
(функція I=I-bi)зумовлюєте, що при збільшенні ставки процента.
інвестиції зменшуються: i I (i) ;
3. Зменшення інвестицій спричиняє відповідне зменшення зап;
ланованих витрат AD. На «кейнсіанському хресті» (графік ринку товарів) це відобразиться зменшенням Y.
Крива IS є більш пологою при умові, якщо :
-.чутливість інвестицій (b) до динаміки ставки процента велика;
-.гранична схидьність до споживання (с) велика;
-.гранична ставка оподаткування (t) невелика.
4. Лінія IS представлена як обернена залежність між ставкою процента i та загальним доходом (випуском) Y: чим більше i,.
тим менше Y. Точка, А на ній є комбінацією меншої ставки про;
цента i1 та більшого випуску Y1, точка В — більшоі ставки процента i2 та меншого випуску Y2 .
1.2. Крива LM. Врахування ринку грошей та його взаємодії з ринком товарів дає змогу побудувати також криву LM. Отже кри;
ва LM — це лінія, що показує різні комбінації випуску Y та ставки процента i, коли остання зазнає впливів грошового ринку.
1.2.1. Для того, щоб зрозуміти суть лінії LM, треба розкрити фундаментальні засади так званої теорії надання переваг ліквід;
ності.Ця теорія пояснює, як попит і пропозиція на реальні за;
паси коштів формують ставку процента.
Пропозиція (M/P)S, за цією теорією, залежить від M (маса грошей) і P (загальний рівень цін), які є екзогенними величина;
ми.Величина M визначається урядом, а P є відносно незмінною у межах короткотермінового періоду, тобто.
M s Mr.
—- = —;
P Pr.
Слід дати деякі пояснення до формули пропозиції, за якою пропозиція залежить не лише від маси грошей, які перебувають в обігу, що цілком зрозуміло, а й загального рівня цін.Для по;
яснення вдамося до образної моделі.Уявімо, що за незмінної ма;
си грошей, які перебувають в обігу, з якоїсь невідомої причини власники всіх крамниць країни знизили ціни у 10 разів.Про;
позиція грошей зросла б у 10 разів.
Попит (M/P)D, згідно з теорією надання переваг ліквіднос;
ті, залежить від ставки процента i. Тут ставка процента роз;
глядається як альтернативні витрати володіння готівкою.
Зберігаючи готівку, замість того, щоб віддати гроші до банку або витратити їх на придбання облігацій, власник втрачає той доход, який він міг отримати як процент за банківськими депозитами або як власник облігацій.Ціна володіння готівкою впливає на величину попиту на запаси грошей: коли процент зростає, то по;
пит на готівку зменшується,і навпаки.
Формула попиту на гроші має такий вигляд:
M D.
—- = L (i).
P.
Коливання i спричиняє зміни структури розподілу грошей на готівку, з одного боку, облігації та банківські депозити ;
з другого. Якщо i зростає, то домогосподарства намагаються пе;
ретворити гроші на депозити та облігації, коли, — навпаки, i па;
дає, то вони збільшують попит на готівку.Формалізуючи, ці.
зв’язки можна записати таким чином:
i B, де В — облігації та депозити,.
i L, де L — ліквідність, готівкові гроші.
Нарешті, теорія надання переваг ліквідності виходить з того, що зменшення пропозиції грошей (M/P)S збільшує ставку процента i, та навпаки (графік1).
(M2/P) 1. На графіку пропозиція грошей зо;
i (M1/P) бражена як величина, незалежна від.
ставки процента, а попит — як залеж;
i2 на.
2.Рівноважна ставка процента — це.
L (i) такий її рівень, при якому попит на.
i1 реальні грошові відповідає пропози;
ції.
3.Зменшення пропозиції грошей з М1.
M/P до М2 (за незмінних цін, що відпові;
Реальні грошові запаси дає умові моделі) спричиняє підви;
щення ставки процента від i1 до i2.
1.2.2. Виведемо рівняння кривої LM. Як уже зазначалося, лінія.
LM — це сукупність різних комбінацій доходу Y і ставки процента i,.
яка задовільняє вимогу рівноваги грошового ринку.
Умова рівноваги на цьому ринку записується так:
М.
—- = L (Y, i), де М — маса грошей.
Р P — загальний рівень цін.
L = kY — hi, де k — коефіцієнт еластичності попиту на.
гроші за розміром реального продукту;
h — коефіцієнт еластичності попиту на.
гроші за величиною ставки процента.
М.
—- = kY — hi,.
Р.
звідки визначаємо i та отримуємо рівняння кривої LM:
k 1.
i =—- Y- —- (M/P).
h h.
Отже, лінія LM — це графічне зображення виведеного рівняння для різних значень Y та i при фіксованому значенні.
M/P.
Що можна сказати про лінію LM, виходячи з рівняння:
1.Крива має позитивний нахил, оскільки k/h > 0.
2.Нахил кривої визначається показником k/h: чим він бі.
льший, тим ставка прцента i більше реагує на зміни Y.
А k/h є тим більшим, чим менше значення h.
3.Оскільки коефіцієнт при показникові реальних грошових.
запасів M/P від'ємний, зменшення запасів зсуває лінію.
вліво-вгору, а збільшення — вправо-вниз.
Тепер побудуємо лінію LM, зобразивши її як таку, що де;
монструє рівновагу двох ринків — товарного та грошового.
(система графіків 2):
AD Y=AD.
B AD1.
A AD0.
Y0 Y1 Y.
1) товарний ринок.
S.
i LM i (M/P).
i1 B i1 B.
A L1(i).
i0 i1.
A L0(i).
Y0 Y1 Y M/P.
3)графік LM 2) грошовий ринок.
1) На графіку товарного ринку зображено збільшення витрат від.
ADо до AD1. Відповідно відбувається збільшення випуску від Y0.
до Y1.
2) Збільшення випуску впливає на попит на гроші.Адже чим більший випуск, тим більше зростає кількість угод, що вима;
гають грошей для їх здійснення. На графіку грошового ринку це відображається зсувом лінії попиту на гроші праворуч.
3) На графіку кривої LM, що являє собою своєрідний результат поєднання графіків товарного та грошового ринків, відображено зв’язок між змінною доходу і ставкою процента. Точка, А на ній.
є комбінацією меншого випуску Yo та меншого процента Іо, а точка В — більшого випуску Y1 і більшого процента і1.
1.2.3. «Пастка ліквідності» (h = нескінченності) — це крайній випадок, коли еластичність попиту на гроші по проценту є безкінченною. В цьому випадку крива LM стає горизонтальною, а мультиплікатор фіскальної політики повинен бути аналогічний мультиплікатору моделі Кейнса. Поскільки нахил кривої LM рівний k/h, очевидно, що якщо h невизначено великий, то нахил кривої LM повинен бути дуже пологим і майже горизонтальним. При «ліквідній пастці» грошово-кредитна політика не повинна впливати на процентну ставку чи на дохід. Економісти — прибічники Кейнса, раніше рахували, що еластичність попиту на гроші по проценту дуже висока і тому робили висновок, що грошово-кредитна політика не повинна суттєво впливати на економіку.
Класичний випадок (h =0). В класичному випадку крива LM майже вертикальна. Це крайній випадок, протилежний випадку «ліквідної пастки». Грошово-кредитна політика повинна бути ефективною, поскільки вона зможе змістити криву LM, в той час як фіскальна політика э неефективною.
Тепер ми можемо поєднати на одному графіку криві ІS та.
LM, що дасть змогу інакше, ніж це було досі (мається на увазі.
" кейнсіанський хрест"), визначити рівноважний обсяг Y (графік2).
Пояснення до графіка:
1. Лінії IS та LM на одному графіку i.
демонструють умову двох ринків.
Адже лінія IS — це комбінації Y та i, IS1 IS2 LM1 LM2.
що забезпечують рівновагу на товар;
ному ринку. Лінія LM демонструє комi21.
бінації Y та i, що забезпечують рівноE.
вагу на грошовому ринку. В точці Е, що i0.
є перетином IS та LM, реальні витрати.
дорівнюють запланованим (рівновага тоi12.
варного ринку),і одночасно попит на.
реальні грошові запаси дорівнює їх.
пропозиції(рівновага грошового ринку). Y0 Y1 Y.
2.Зміна рівноваги в бік збільшення Y.
(від Y0 до Y1 може відбутися як внасліГрафік 2.
док зрушення лінії IS праворуч (у цьому разі ставка процента зростає від i0 до i2), так і внаслідок зсуву лінії LM праворуч,.
(що спричиняє зменшення ставки процента від i0 до i1).
1.3. Як відобразиться на графіку IS-LM вплив бюджетно-по;
даткової політики? Оскільки ця політика стосується загальних витрат, то її зміна повинна вплинути на розміщення лінії IS. Не;
хай відбулося зниження податків.Зрозуміло, що воно спричиняє.
збільшення запланованих витрат. Підприємства зменшують свої.
запаси і збільшують раальну пропозицію.Випуск і доходи зрос;
тають. Зростання випуску збільшує попит на гроші для здійснення угод, і це спричиняє зрушення лінії попиту на гроші на грфіку грошового ринку праворуч.
Викладене вище може бути записане в символах у такий спосіб:
Зміни на то- (Inv — запаси.
варному ринку: T AD Inv Y підприємств);
Зміни на гроD.
шовому ринку: Y (M/P) L (i) i.
На графіку IS-LM вплив зменшення податків матиме такий вигляд (графік 3).
1.На графіку відображена зміна рівн.
ваги під впливом бюджетно-податкової.
i IS1 IS2 LM політики.
2.Зменшення податків одночасно впли;
ває на товарний і грошовий ринки: на.
i2 товарному ринку відбувається зростан;
ня сукупного випуску, на грошовому.
ринку зростає попит на запаси коштів.
i1 і збільшується ставка процента.
3.Ситуація одночасного зростання Y.
та i в умовах збільшення AD передба;
Y1 Y2 Y чає зсув лінії IS праворуч.
Графік 3.
Розглянемо на графіку IS-LM вплив грошово-кредитної.
політики.Зміни в грошово-кредитній політиці стосуються лінії.
LM.Нагадаємо, що, згідно з теорією надання переваг ліквідності,.
зростання реальних грошових запасів зменшує ставку процента i.
Нехай відбулося збільшення грошової пропозиції.За цих умов процентна ставка має зменшитись.Інвестування стане більш при;
вабливим.У результаті зростання інвестиційних витрат лінія LM.
зміститься праворуч.
Зобразимо логіку змін на товарному та грошовому ринках у.
cимволах:
Зміни на гроS.
шовому ринку: (M/P) i.
Зміни на товар- (Inv — запаси під;
ному ринку: i I AD Inv Y приємств).
.На графіку IS-LM це матиме такий вигляд (графік 4).
i LM1 Модель IS-LM дає можливість по;
LM2 яснити також зв’язки, що існують.
між бюджетно-податковою та гро;
шовою політикою.
i1 Нехай уряд висунув завдання зменшити.
i2 дефіцит бюджету шляхом збільшення по;
датків, але при цьому ставиться.
завдання не допустити зменьшення.
Y1 Y2 y ставки процента, щоб запобігти" ви;
Графік 4 тісненню" (зменшенню) інвестицій.
Як можна забезпечити одночасну реалізацію цих двох зав;
дань? Звернемося до графіка IS-LM. Попередньо зауважимо, що збільшення податків Т має спричинити зменшення запланованих витрат, а це, за відомою вже нам логікою, призведе до скорочення.
випуску:
T AD Inv Y.
Зменшення випуску зумовить скорочення попиту на реальні.
грошові запаси:
Y (M/P)D.
Скорочення попиту виклече зменшення ставки процента:
(M/P)D i.
Але уряд, за нашою умовою, висуває завдання не допустити падіння ставки процента. Отже, належить здійснити певні запобі;
жні заходи, що стосується ринку грошей. Таким заходом може ста;
ти скорочення пропозиції грошей (система графіків 3).
Y=AD.
AD.
A AD1.
AD2.
B.
s s.
(M2/P) (M1/P).
Y2 Y1 Y.
i LM2 i.
B A LM1 i1 A.
i1.
IS1 B L1(i).
i2 C IS2 i2 C L2(i).
Y2 Y1 Y M/P.
1.Точка, А — рівновага до моменту підвищення податків.
2.Після підвищення податків: скорочується випуск від Y1 до Y2;
на грошовому ринку скорочуєтья попит на запаси грошових засо;
бів.Це відображається зсувом лінії попиту на гроші на грошо;
вому ринку ліворуч і зсувом лінії IS на графіку IS-LM також ліворуч.Встановлюється нова рівновага у точці С.
3.Рівновазі у точці С відповідає знижена ставка процента i2.
Але ж уряд поставив за мету не допустити її зменшення. Тому для того, щоб повернути ставку прцента від i2 до i1, здійснюється зменшення пропозиції грошей, що на грошовому ринку релізується у зсуві лінії (M/P)S ліворуч. На графіку ж IS-LM це відоб;
ражається зсувом ліворуч лінії LM. Досягається новий стан рів;
новаги у точці B.
1.4. Ріст державних витрат і зниження податків приводить до ефекту витіснення, який значно знижує результативність стимулюючої фіскальної політики.
I i MS.
LM.
i1 B i1.
A.
i0 i0 MD.
IS IS.
MD.
Y0 Y Y2 Y.
MS = const M/P.
G (чи Т) Y C Y MD i I NE Y.
Ефект витіснення.
Якщо держвитрати G збільшаться, то сукупні витрати і дохід зростає, що призводить до збільшення споживчих витрат С. Збільшення споживання, в свою чергу, збільшує сукупні витрати і дохід Y при чому з ефектом мультиплікатора. Збільшення Y сприяє росту попиту на гроші MD, так як в економіці здійснюється велика кількість угод. Підвищення попиту на гроші при їх фіксованій пропозиції викликає ріст процентної ставки і. Підвищення процентних ставок знижує рівень інвестицій і чистого експорту NE. Падіння чистого експорту зв" язано також з ростом сукупного доходу Y, який супроводжується збільшенням імпорту. В результаті ріст зайнятості і випуску, визваний стимулюючою фіскальною політикою, елімінується (виключається) за рахунок витіснення приватних інвестицій і чистого експорту.
Якщо б не було витіснення інвестицій і чистого експорту, то збільшення Y із-за збільшення держвитрат (чи зниження податків) було б рівне (Y0Y2). Проте внаслідок ефекту витіснення дійсне збільшення Y складає тільки (Y0Y).
Ефект витіснення буває відноснонезначним в двох випадках:
1) якщо інвестиції і чистий експорт малочутливі до підвищення процентних ставок на грошовому ринку, тобто якщо коефіцієнти чутливості b і n відносно малі. В цьому випадку навіть значне збільшення і викликає лише невелике витіснення І та NE, і тому загальний приріст Y буде суттєвим. Графічно ця ситуація ілюструється більш крутою кривою IS (див.мал.1). Нахил кривої LM має в даному випадку другорядне значення.
2) якщо попит на гроші високочутливий до підвищення процентних ставок і достатньо незначного збільшення і, щоб урівноважити грошовий ринок. Поскільки підвищення і несуттєво, то і ефект витіснення буде відносно малий (навіть при відносно високих коефіцієнтів чутливості І та NE до динаміки і). Графічно ця ситуація ілюструється більш похилою кривою LM (див.мал.2). Нахил кривої IS має в даному випадку другорядне значення.
і і.
LM LM (похила).
IS IS.
IS (крута) IS.
сильна Y сильна Y.
(ефективна) (ефективна).
Інвестиції і чистий експорт Попит на гроші високо;
малочуттєві до динаміки чуттєві до динаміки.
процентних ставок процентних ставок.
Мал.1 Мал.2.
Стимулююча фіскальна політика виявляється найбільш ефективною при сполученні відносно похилої LM (див.мал.3). В цьому випадку ефект витіснення дуже малий, так як і підвищення ставок процента дуже незначні, та коефіцієнти d i n дуже малі. Загальний приріст Y складає величину (Y0Y1).
Стимулююча фіскальна політика відносно неефективна, якщо ефект витіснення перевищує ефект приросту випуска.
I IS IS (крута).
LM (похила).
Y0 Y1 Y.
Мал.3.
Ефект витіснення значний, якщо:
1)інвестиції і чистий експорт високочуттєві до динаміки процентних ставок, тобто коефіцієнти d i n дуже великі. В цьому випадку навіть незначне збільшення і викликає велике зниження І та NE і тому загальний приріст Y буде малий. Графічно ця ситуація ілюструється відносно похилою кривою IS (див.мал.4). Нахил кривої LM в даному випадку має другорядне значення.
і LM.
Інвестиції і чистий.
експорт високочуттєві.
до динаміки процент;
них ставок.
IS.
IS (похила).
слабка Y.
(неефективна).
Мал.4.
2)попит на гроші малочуттєвий до динаміки і. В цьому випадку для того, щоб урівноважити грошовий ринок, потрібно дуже значне підвищення і. Це викликає дуже сильний ефект витіснення навіть при відносно невеликих коефіцієнтах d i n. Графічно ця ситуація ілюструється більш кривою LM (див.мал.5). Нахил кривої IS в даному випадку має другорядне значення.
і LM (крута).
Попит на гроші мало;
чуттєвий до динаміки.
процентних ставок.
IS.
IS.
слабка Y.
(неефективна).
Мал.5.
Стимулююча фіскальна політика виявляється найменш ефективною в випадку сполучення відносно похилої IS і крутої LM. В цьому випадку приріст Y, рівний (Y0Y1), дуже малий, так як і підвищення ставок процента дуже велике, і коефіцієнти d i n значні.
і LM (крута).
IS.
IS (похила).
Y0 Y1 Y.
Мал.6.
Відносна ефективність стимулюючої монетарної політики визначається величиною стимулюючого ефекта від збільшення грошової маси і зниження процентних ставох на динаміку інвестицій і чистого експорта. Цей стимулюючий ефект протилежний ефекту витіснення.
Стимулюючий ефект на І та NE відносно великий в 2-х випадках:
1)якщо І та NE високочуттєві до динаміки процентних ставок. Графічно це відповідає відносно похилою IS (див.мал.7). В цьому випадку навіть незначне зниження і у відповідь на ріст грошової маси приводить до значного росту І та NE, що суттєво збільшує Y. Кут нахилу кривої LM в даному випадку має другорядне значення.
i LM LM.
Інвестиції і чистий експорт.
високочуттєві до динаміки.
процентних ставок.
IS (похила).
сильна.
(ефективна).
Мал.7.
2)якщо попит на гроші малочуттєвий до динаміки і. Графічно це відповідає відносно крутій LM (див.мал.8). В цьому випадку приріст грошової маси супроводжується дуже великим зниженням процентних ставок, що сильно збільшує І та NE навіть при відносно незначних коефіцієнтах d i n. Кут нахилу IS в даному випадку має другорядне значення.
Стимулююча грошово-кредитна політика найбільш ефективна при поєднанні відносно крутої LM і похилої IS (див.мал.9). В даному випадку і пониження процентних ставок є суттєвими і коефіцієнти d i n значні. Тому приріст Y, рівний (Y0Y1), відносно великий.
i LM LM.
i LM (крута).
LM.
IS (похила).
IS (похила).
Сильна Y0 Y1 Y.
(ефективна) Попит на гроші малочуттєвий до динаміки процентних ставок Мал.8,9.
Стимулююча грошово-кредитна політика відносно неефективна при високій чутливості попиту на гроші до динаміки і, а також низької чутливості інвестицій і чистого експорту до динаміки ставки процента.
i LM LM (похила).
i LM.
LM.
IS.
IS (крута).
слабка Y слабка Y.
(неефективна) (неефективна).
Мал.10 Мал.11.
Похила LM означає, що грошовий ринок проходить до рівноваги при дуже невеликому зниженні і у відповідь на ріст грошової маси. Навіть якщо І та NE деже чутливі до динаміки і, такого невеликого пониження процентних ставок виявляється недостатньо, щоб суттєво збільшити інвестиції і чистий експорт. Тому загальний приріст випуску дуже малий (див.мал.10).
Крута IS означає, що навіть при значному зниженні і інвестиції та чистий експорт зростуть дуже слабо, так як коефіцієнти d та n дуже малі. Тому загальний приріст випуску буде незначний на віть при невеликому збільшенні грошової пропозиції і суттєвому зниженні ставок процента (див.мал.11).
Монетарна політика найменш ефективна при одночасному сполученні крутої IS і похилої LM. В цьому випадку і знижується не суттєво, і реакція на це зі сторони І та дуже слабка. Тому загальний приріст невеликий і дорівнює (Y0Y1).
і.
IS (крута).
LM (похила).
LM.
Y Мал.12.
2. В сучасних умовах економіка кожної окремої країни (за незначними винятками) є частиною єдиної світової економіки.
Модель Манделла-Флемінга дає можливість пояснити поняття еко;
номічної рівноваги саме у такій відкритій економіці.
Модель Манделла-Флемінга була розроблена на початк3у.
60-х років. Вона використовує і розвиває відому вже нам мо;
дель IS-LM. Цей розвиток полягає в тому, що до моделі включе;
но нові змінні: чистий експорт, світову ставку процента та курс національної валюти. Модель розрахована на малу відкриту економіку. Під цим визначенням розуміють не стільки розміри економіки|, скільки її здатність визначати світову процентну ставку. «Мала» економіка, на відміну від «великої», відчува;
ючи на собі вплив світової процентної ставки, не здатна суттєво впливати на неї, тобто її визначати. Саме цим модель Манделла-Флемінга цікава для українського читача, адже ми жи;
вемо саме в такій «малій» економіці.
2.1. У результаті розширення кола змінних, введених до моделі IS-LM, остання набуває вигляду:
AD = C + I + G + NX, де NX — чистий експорт- (1).
C = Cr + c" (1-t)Y (2).
I = Ir — bi (3).
NX = NXr — nq — m" Y (4).
де q — курс національної валюти,.
n — еластичність реального обмінного курсу,.
m" - гранична схильність до імпорту.
AD = Y (5).
Власне модель Манделла-Флемінга складається з трьох рівнянь. Два з них є рівняннями кривих IS i LM з тими допов;
неннями, що пов" язані з уведенням нових змінних NX та q.
Третє рівняння відображає зв" язок між ставкою процента всере;
дині країни та на світовому ринку.
Запишемо і пояснимо ці рівняння:
Y = Cr + Ir + Gr + c" (1-t)Y — bi — mY — nq (1).
Y = —————— (Cr + Ir + Gr — bi — nq).
1-(c" (1-t)-m).
Y = i-nq).
Рівняння Y = i-nq) описує ринок товарів, що, крім звичних вже для нас C, I, G залежить від NXчистого експорту.
З рівняння випливає, що величина сукупних витрат, а отже, і.
сукупного попиту та споживання обернено залежна від величини реального курсу q: чим він вищий, тим Y менший. Фактично ми отримали видозмінене рівняння IS.
Що таке реальний валютний курс? Найлегше це пояснити за допомогою формули:
Р.
q = e ——, де е — номінальний валютний курс;
Р* Р — рівень цін вітчизняного ринку;
Р* - рівень цін світового ринку.
Застосуємо до цієї формули пояснюючий числовий приклад.
Нехай номінальний курс карбованця становить 0,007 долара.
і нам відомо, що приблизно тотожна за якістю плитка молочного шоколаду коштує на світовому ринку 0,5 долара, а в Україні 60.
тис. крб. Реальний курс можна розрахувати так:
60 тис.крб.
q = 0,007 дол./тис.крб —————- = 0,85.
0,5 дол.
Реальний курс q в даному разі означає, що одна плитка шоколаду в Україні коштує 0,85 плитки на світовому ринку.
Отже, реальний курс — це пропорція обміну з урахуванням фак;
тичного рівня цін.
Крім того, що в першому рівнянні моделі Ман;
делла-Флемінга відображений зв" язок між Y та q, воно ще містить залежність між Y та граничною схильністю до імпорту.
m: чим вона вища, тим Y більший.
Друге рівняння моделі має такий вигляд:
M.
—— = L (Y, i).
P.
L=kY-hi, де k — коефіцієнт еластичності попиту на гроші.
від розміру реального випуску;
h — коефіцієнт еластичності попиту на гроші.
від норми процента.
Рівняння описує рівновагу грошового ринку, причому цей стан формується під впливом реального випуску Y і так само, як і в моделі IS-LM, без участі зміни рівня цін. Фактично ми маємо тут справу з рівнянням лінії LM.
Третє рівняння має такий вигляд:
i = i*, де і* - світова процентна ставка, яка для.
цієї моделі є екзогенною, тобто за;
даною величиною.
Рівняння (3) передбачає, що вітчизняна ставка процента тяжіє до світової, коливається навколо неї, але, оскільки йдеться про малу відкриту економіку, не впливає на рівень світової ставки.
Щоб пояснити економічну рівновагу з урахуванням трьох розглянутих рівнянь моделі Манделла-Флемінга, зобразимо їх на двох графіках з різними координатними осями (графік 1).
Пояснення до графіка:
1. Графік є зображенням трьох рівнянь.
з трьома невідомими (Y, i, q) у коордиi IS1.
натах Y та і. IS.
IS2 LM.
2. Новим для графіка в порівнянні з i1*.
уже відомим нам графіком IS-LM є до;
даткове розміщення на ньому лінії вітA i=i*.
чизняної ставки процента, що збігаєть;
ся зі світовою: і=і*.
i2*.
3. Три лінії перетинаються в точці А,.
яка демонструє стан рівноваги товарноY.
го і зовнішнього ринку. Графік 1.
4. Лінії і1* та і2* показують можливі ситуації, коли світова ставка процента виявляється вищою чи нижчою, ніж вітчизняна.
Відновлення рівноваги відбувається за рахунок зсувів лінії IS.
ліворуч або праворуч.
Який економічний зміст зсуву лінії IS на графіку з ко;
ординатними осями Y та і?
Коли світова ставка процента нижча, ніж вітчизняна, то.
іноземні інвестори виявляють зацікавленість у вкладенні.
інвестицій в економіку країни, попит на вітчизняну валюту зростає, а курс її підвищується. З двох кривих IS та LM лише крива IS залежить від ставки процента і курсу валюти одночас;
но (див. рівняння IS). Тому саме вона зсувається на графіку.
Коли курс національної валюти зростає, лінія IS зсу;
вається ліворуч. Якщо ж світова ставка процента, навпаки, виявляється вищою, ніж національна, то інвестори намагаються вивезти капітали з країни, курс валюти зменшується, а лінія.
IS зсувається праворуч.
2.2. Модель Манделла-Флемінга може бути зображена і в.
координатах Y та q. Тоді приймається, що постійною і рівною світовій є ставка процента (графік 2).
Пояснення до графіка:
q 1. Графік показує рівновагу товарно;
LM го і грошового ринків за умови, що.
ставка процента незмінна і дорівнює.
світовій.
2. Лінія LM побудована як вертикаль;
на, оскільки, за формулою кривої LM,.
IS M/P=kY-hi, то курс валюти її не виз;
начає.
Y.
Графік 2. 3. Крива IS нахилена вниз зліва нап;
раво, оскільки при збільшенні курсу валюти чистий експорт, а з ним і всі сукупні витрати змен;
шуються, а при зменшенні, навпаки, збільшуються. Тобто між Y.
та q існує обернена залежність.
Модель Манделла-Флемінга в координатах Y та q викорис;
товується для пояснення впливу бюджетно-податкової, грошової.
та зовнішньоторгової політики на рівновагу малої відкритої.
економіки через дію на курс валюти. Курс національної валюти.
q своєрідно реагує на заходи в межах кожної з цих політик.
Характер реакції залежить від того, який обмінний курс зас;
тосовується, — «плаваючий» чи фіксований. Нагадаємо, що при.
" плаваючому" (гнучкому) валютному курсі пропорції обміну ва;
лют визначаються взаємодією попиту та пропозиції. При фіксо;
ваному курсі національні банки країн беруть зобов" язання про;
тидіяти змінам у пропорціях обміну валют.
Подальший аналіз моделі Маделла-Флемінга ми розділимо на дві частини: спочатку будуть розглянуті впливи бюд;
жетно-податкової, грошової та зовнішньоторговельної політики на рівновагу у відкритій економіці при «плаваючому» валютному курсі, далі при фіксованому.
Стимулююча бюджетно-податкова політика при «плаваючому» .
курсі. Нехай держава стимулює економіку шляхом збільшення державних витрат та зменшення податків. Як це відобразиться на кривих у координатах Y та q див. графік 3.
Пояснення до графіка:
1. Виходячи із змісту кривої IS.
та її формули q LM.
1.
Y = ——————(Cr+Ir+Gr-bi-nq),.
1-(c (1-t)-m).
можна зрозуміти, що при зменшені q2 IS2.
податків (t) та при збільшенні.
державних закупівель (G) IS.
зсуватиметься праворуч. q1 IS1.
2. Лінія LM, у рівнянні якої від;
сутні згадані змінні (M/P=kY-hi), Y Y.
залишатиметься на незмінному рівні.
Графік 3.
3. Як наслідок, стимулююча бюд;
жетно-податкова політика залишає на незмінному рівні величину випуску, але підвищує обмінний курс валюти.
Особливого пояснення потребує те, чому на незмінному рівні залишається випуск Y. Адже для закритої економіки ми робили висновок, що стимулююча бюджетно-податкова політика збільшуватиме випуск.
В умовах відкритої економіки стимулююча бюд;
жетно-податкова політика збільшує ставку процента. Це приваб;
лює іноземні інвестиції. Курс валюти зростає. Чистий експорт падає. Отже, те, що отримано в результаті збільшення сукуп;
ного попиту як наслідок бюджетно-податкового стимулювання,.
" втрачається" в результаті скорочення чистого експорту.
Стимулююча грошова політика при плаваючому курсі.
Нехай центральний банк збільшує пропозицію грошей, здійснюючи політику «дешевих грошей». Як це відобразиться на графіку кривих IS та LM:
Пояснення до графіка:
1. Збільшення пропозиції грошей.
q LM1 LM2 не впливає на лінію IS.
2. У разі збільшення пропозиції.
q1 грошей зростають реальні запаси.
грошових засобів, і лінія LM.
зсувається праворуч.
q2 IS.
3. Стимулююча грошова політика.
спричиняє зменшення обмінного.
курсу і збільшення випуску.
Y1 Y2 Y.
Потребує тлумачення відмінність між механізмом, який призводив до зростання випуску у закритій економіці, і тим, який діє у відкритій. Хоч наслідок, як бачимо, один і той же:
зростання випуску Y, але причини різні. У закритій економіці.
збільшення пропозиції грошей спричиняло зменшення ставки про;
цента, збільшення капіталовкладень і зростання випуску:
S.
(M/P) i I AD Y.
У відкритій економіці більша пропозиція грошей, що зни;
жує ставку процента, спричиняє відплив капіталовкладень, зменшення курсу валют і збільшення експорту:
s.
(M/P) i Iіноз. q NX Y.
Стимулююча зовнішньоторгівельна політика при «плава;
ючому" курсі. Нехай держава намагається збільшити чистий експорт за рахунок обмеження імпорту. Це досягається встанов;
ленням імпортних квот і тарифів. Як це відобразиться на графіку IS-LM у координатах Y та q:
Пояснення до графіка:
1. Щоб пояснити у даному разі зсув q.
кривої IS праворуч, треба дещо LM.
інакше, ніж це ми робили досі,.
записати вираз:
q2.
Y = C + I + G + NX. Врахуємо те,.
що: Сa = Сd + Сa, q1 IS2.
де Сd — споживання вітчизняних тоIS1.
варів;
Сa — споживання закордонних то;
варівY Y.
І = Іd + Іa,.
де Іd — інвестиційні витрати на вітчизняні товари;
Іa — інвестиційні витрати на закордонні товари;
G = Gd + Ga,.
де Gd — державні закупівлі вітчизняних товарів;
Ga — державні закупівлі закордонних товарів.
З урахуванням зазначеного, формула набуває нового вигляду:
Y = Cd + Ca + Id + Ia + Gd + Ga = (Cd + Id + Gd) + (Ca + Ia + Ga).
Внутрішні витрати на придВнутрішні витрати на прид;
бання вітчизняних товарівбання закордонних товарів.
Ca + Ia + Ga = EX, де EX — обсяг експорту;
Y = Cd + Gd + Id + EX.
Y = (C — Ca) + (I — Ia) + (G — Ga) + EX.
Якщо держава створює перешкоди для імпорту, то елементи формули Сa, Іa, Ga зменшуються. Отже, лінія ІS має зсуватися праворуч.
2. У результаті зсуву IS праворуч збільшується курс ва;
люти, але випуск залишається незмінним.
З" ясування вимагає те, чому введення обмежень на імпорт при «плаваючому» валютному курсі не забезпечує збільшення ви;
пуску.
Пояснення тут може бути таке: зростання NX, яке дося;
гається за рахунок обмеження імпорту (NX= EX-IM), ком;
пенсується зменшенням NX за рахунок зростання курсу нац;
іональної валюти.
2.3. Стимулюча бюджетно-податкова політика при фіксованому валютному курсі. Нагадаємо, що при фіксованому валютному курсі центральний банк здійснює заходи, спрямовані на його стабілізацію. Нехай держава з метою стимулювання витрат змен;
шує податки і збільшує державні закупки. Як це відобразиться на графіку IS-LM у координатах Y та q.
Пояснення до графіка:
q LM1 LM2 1. pезультаті стимулюючої бюджетно;
податкової політики (T, G) лінія.
q2 A IS зсувається праворуч. Це спричи;
няється до зростання курсу валют.
q1 B C q=q* при незмінному випуску (перехід від.
точки, А до В).
IS2.
IS1 2. Оскільки при фіксованому валют;
ному курсі центральний банк бере.
Y1 Y2 Y на себе зобов" язання зберігати йо;
го на незмінному рівні, то як про;
тидіючий засіб застосовується збільшення пропозиції грошей.
Лінія LM зсувається праворуч. Курс відновлюється на попе;
редньому рівні.
На відміну від тих наслідків, що їх стимулююча бюджетно;
податкова політика дає при «плаваючому» валютному курсі, при фіксованому вона спричиняє зростання випуску. Це можна по;
яснити тим, що збільшення рівня ставки процента під впливом стимулюючої податкової політики протидіє зменшенню ставки процента під впливом грошової експансії (збільшення грошової.
пропозиції).
Стимулююча грошова політика при фіксованому валютному курсі. Зазначимо, що в умовах фіксованого валютного курсу са;
мостійна грошова політика є фактично неможливою. Але якби уряд усе ж захотів застосувати стимулюючу грошову пропозицію, то це на графіку IS-LM у координатах Y-q мало б такий вигляд:
Пояснення до графіка:
1. Пунктирна лінія на графіку ві;
дображає ймовірну спробу застосуq LM.
вати грошову пропозицію для сти;
мулювання. Наприклад, уряд викуq2 q=q.
пив у населення облігації держав;
ного боргу. Це могло б породити.
тенденцію до зменшення обмінного q1.
курсу.
2. Оскільки центральний банк вис;
тупає гарантом незмінності курсу, Y Y.
то він був би змушений вжити заходів для скорочення грошо;
вої пропозиції.
Стимулююча зовнішньоторговельна політика при фіксованому валютному курсі. Нехай держава вживає заходів щодо обмеження.
імпорту. Який це матиме вигляд на графіку IS-LM у координатах.
Y та q:
LM1 LM2 Пояснення до графіка:
q 1. У разі обмеження імпорту графік.
IS зсувається праворуч. Це, за.
незмінної грошової пропозиції, мог;
q=q* ло б спричинити підвищення курсу.
2. Для протидії тенденції до збіль;
IS2 шення курсу здійснюється збільшення.
пропозиції грошей. Лінія LM зсу;
IS1 вається праворуч.
Y1 Y2 Y.
Як бачимо, наслідки впливу зовнішньоторговельної пол;
ітики при фіксованому курсі є іншими, ніж при плаваючому: тут відбувається зростання доходу. Те зростання NX, яке дося;
гається за рахунок обмеження імпорту, не зводиться нанівець за рахунок зростання курсу валюти і, відповідно, обмеження експорту.
Отже, модель Манделла-Флемінга дала можливість пояснити наслідки різної політики, до якої може вдатися уряд при «пла;
ваючому" та фіксованому курсах.
" Плаваючий" валютний курс обмежує можливості бюд;
жетно-податкової та зовнішньоторговельної політики впливати на випуск. У той же час він забезпечує стимулюючий вплив гро;
шової політики.
Фіксований обмінний курс виключає стимулюючий вплив гро;
шової політики і водночас забезпечує такий вплив на випуск з боку бюджетно-податкової та зовнішньоторговельної політики.
Ця відносна перевага фіксованого валютного курсу виправдовує.
і пояснює погляди його прихильників.
3. Різноманітні пояснюючі моделі макроекономічної рівноваги цікаві для нас тим, що вони дають можливість пояснити супереч;
ливий стан перехідної економіки нашої держави. В сучасній українській економіці спостерігається безліч відхилень від норми. Під нормою в даному випадку розуміють такий стан еко;
номіки, який «вписується» у межі розглянутих раніше моделей.
4. Твердження про надзвичайні особливості української еко;
номіки перебільшені.Справді,її сучасний стан можна роз;
глянути, як прояв певної «хвороби», а будь-яка хвороба означає.
відхилення від норми. Однак, щоб зрозуміти суть хвороби, а отже,.
і знайти спосіб її лікування, треба знати, що собою являє нор;
мальний стан.
Спершу розглянемо особливості сучасного стану нац;
іональної економіки, використовуючи модель AD — AS у її тра;
диційному вигляді, а пізніше — трохи змінивши її.Далі об'єктом розгляду стане українська економіка в рамках моделі IS — LM,.
що також буде подана у дещо незвичному вигляді.
Тлумачення ситуації в межах моделі AD — AS вимагає нага;
дати її вихідні положення:
а) сукупна пропозиція AS у довготерміновому періоді є.
функцією наявних ресурсів та застосованих технологій:
YS = F (K, L, T) — у короткотерміновому періоді пропозиція є.
функцією цін;
б) сукупний попит AD єфункцією цін;
в) коливання цін у кінцевому підсумку гарантує досяг;
нення такого рівноважного стану, за якогосукупний попит.
відповідатиме обсягам виробництва.
Зазначені положення мають таке графічне втілення:
P YS YS — пропозиція у довготерміновому.
AD AS періоді;
AS — пропозиція у короткотерміново;
P2 му періоді;
Ye — рівноважний обсяг продукту, що.
Pe забезпечує відповідність су;
P1 купного попиту та сукупної про;
позиції;
Ye y Pe — рівноважний стан цін.
Макроекономічна рівновага на Україні.
Спробуємо зобразити макроекономічну рівновагу в Україні.
на графіку з координатами Y та Р. Однак попередньо треба дати певні пояснення.
Перше: ми вважаємо, що головна ідея стосовно лінії AS ;
намагання відобразити ту обставину, що за сучасних умов вироб;
ництво (пропозиція) не може досягти потенційного рівня Y=F (K, L).
Що заважає цьому? На наш погляд, тут діють принаймні три причи;
ни: монополізованість виробництва, нераціональна структура економіки, низька зацікавленність у вкладанні інвес;
тицій.
Тепер пояснимо розміщення лінії сукупного попиту (AD).
Сукупний попит в умовах кризової інфляційної економіки є.
передусім функцією зростаючої кількості грошей, що перебувають в обігу.У врівноваженій економіці, як відомо, витримується рівність: MV=PY, а AD=AS=Y.
Виходячи з наведеної формули,.
M=PY/V.
Цей вираз можна прочитати так: в обігу має перебувати стільки грошей, скільки їх потрібно для реалізації створеного продукту PY з урахуванням швидкості обертання грошей V.
Порушення рівноваги виявляється в тому, що у населення на;
прикінці кожного попереднього періоду є більше грошей, ніж потрібно для реалізації продукту, тобто для здійснення витрат.
M>PY/V.Причин тут може бути декілька:грошова емісія,;
пришведшення обертання грошей внаслідок бажання позбутися їх якомога швидше (з огляду на інфляцію), тощо. При збільшенні гро;
шової пропозиції попит має збільшуватись.Якщо М, то і YD .
У зв’язку з останнім висновком виникає запитання: чому збільшення грошової пропозиції не може збалансувати АD та АS? Принаймі тому, що інфляційне зростання цін обмежує наг;
ромадження та інвестиції, стримуючи пропозицію.
Ми брали до уваги явище інфляції.Дуже вдала ідея по;
яснення динаміки попиту і пропозиції в умовах інфляційної.
економіки належить англійському економісту Річарду Лейярду.
Перша особливість моделі полягає в тому, що в ній зміни попиту і пропозиції розглядаються не у звичайних для нас координатах Y та Р, а у координатах Y та грец. пі), де — інфляція.
По-друге, при створенні моделі виходять з положення, що обсяги виробництва у короткотерміновому періоді визначаються цінами.Тому рівняння ціноутворення стає рівнянням пропозиції.
По-третє, версія динамічної кривої попиту враховує існу;
вання залежності P=MV/Y.
Модель показує, що емісія грошей породжує інфляцію,і в момент, коли інфляція починає перевищувати емісію, відбувається скорочення обсягів виробництва.
Зрозуміло, що при застосуванні моделі IS — LM для оцінки сучасного стану української економіки у самій моделі має бути здійснено певні зміни.Нагадаємо, що лінія IS трактує рівновагу товарного ринку як певний набір комбінацій у поєднанні Y та i.
(ставки процента), а лінія LM — рівновагу грошового ринку як набір таких же комбінацій Y та i. Перетин ліній IS та LM дає.
ту комбінацію Y та i, яка забезпечує рівновагу товарного і.
грошового ринків.
Пояснюючи ситуацію в Україні у межах моделі IS — LM, не;
можливо керуватися номінальною ставкою процента, тобто такою, яка не враховує змінюваний рівень цін,і абстрагуватись від.
інфляції.Адже не потребує особливих доказів той факт, що в умовах постійного зростання цін інвестори, які позичають гроші,.
і ті, що гроші прпонують, керуються не стільки власне величиною ставки процента, скільки показниками інфляції.
Розмістимо лінії IS та LM в координатах Y та (i — де.
i — реальна ставка процента, тобто номінальна ставка з урахуванням існуючої інфляції.
Нагадаємо формулу IS у координатах Y та i:
E-bi.
Y = ————-, де E=C+I+G.
1-c (1-t).
E-b (i;
Y = —————.
1-c (1-t).
Із цієї формули випливає, що коли реальна ставка процента.
(i-ростає, то реальний обсяг виробництва зменшується.
Тепер звернемося до кривої LM.ЇЇ формула досі записува;
лася так:
k 1.
i = —— Y — —— (M/P).
h h.
Розв’язавши це рівняння відносно Y, матимемо:
h 1.
Y = — i + — (M/P).
k k.
З урахаванням реальної ставки процента, від якої залежить пропозиція власників грошей, цю формулу можна записати так:
h 1.
Y = — (i — — (M/P).
k k.
Якщо iY, коли lt;
Якщо зростання грошової маси випереджає зростання цін, то інфляція зменшується, а обсяг продукту збільшується:
при tY.
В економіці з часом настає період, коли внаслідок поштов;
ху, отриманого від зростання грошової маси, ціни починають ви;
переджати останню. Рівень інфляції підвищується, обсяг продукту зменшується:
при M > P Y.
Подальше збільшення емісії в наступному періоді може тимчасово збільшити виробництво, але після цього настане його нове скорочення. Аналіз цього ефекту дає змогу зробити вис;
новок про розміщнння лінії LM паралельно до осі i;
i-div>
LM Важливою рисою економіки України.
є активна бюджетна політика, що.
виявляється у зростанні державних.
витрат.На графіку зсув лінії IS.
IS2 вправо, що є цілком зрозумілим.
IS1 Адже у формулі кривої IS державні.
витрати знаходяться у чисельнику.
Оскільки величина продукту фіксо;
Y.
вана грошовою масою (лінія LM), то збільшення державних витрат втілюється лише у зростанні реальної ставки процента i-/p>
Насправді ж в економіці спостерігається інший результат витіснення інвестицій.Пояснимо цей феномен.
Зростання державних витрат можливе за двох умов:
а)держава збирає більше податків (T);
б)держава більше витрачає коштів на придбання товарів та.
та послуг (G).При фіксованому випуску Y це мало б при;
вести до змін двох інших елементів сукупних витрат:
інвестицій I та споживання домогосподарств C.
Якщо уявити, що C незмінне (в умовах кризового стану дося;
гається критично низький рівень C), то збільшення державних витрат G повинне спричинити зменшення I. Якщо ж уявити, що під податковим тиском зменшуються доходи домогосподарств, то останні, намагаючись зберегти рівень C, будуть скорочувати за;
ощадження, що ще більше обмежить інвестиції.Якщо ж податковий тиск зменшуватиме чистий прибуток підприємців, то з’являється ще одне джерело скорочення інвестицій.Отже, матимеио три наслідки при фіксованому Y:
G I (на величину /div>
Т I (на величину скорочення заощаджень — /div>
T I (на величину скорочення прибутку — /div>
В сукупності три зазначені явища і зумовлюють процес витіснення інвестицій.
Суттєвим для нашої економіки є зв’язок:
дефіцти бюджету грошова емісія інфляція.
Основні положення і висновки.
1.Модель IS-LM пояснює рівновагу товарного та грошового.
ринків. Її двома частинами є криві IS та LM.
2.Крива IS показує всі комбінації ставки процента i та випуску Y, при яких товарний випуск перебуває у стані рівноваги, а формування ставки процента відбувається на ринку інвестицій. Крива IS записується формулою: Y = i).
3.Крива LM показує комбінації ставки процента i та випуску Y, коли ставка процента зазнає впливів грошового ринку. Крива відображається формулою:
k 1.
i = Y M/P.
h h.
Зміст кривої LM розкривається через теорію надання переваг.
ліквідності.
4.Теорія надання переваг ліквідності виходить з того, що.
коливання ставки процента і призводить до зміни структури.
розподілу грошей на готівку та банківські депозити та.
облігації. Якщо ставка процента і зростає, то попит на.
готівку падає, якщо ця ставка зменшується і бажання.
перетворювати гроші на депозити і облігації.
5. Графік двох кривих IS-LM демонструє рівновагу, що одночасно.
встановлюється на двох ринках: товарному і грошовому. Ця рів;
новага означає відповідність запланованих і фактичних вит;
рат, а також попиту на реальні грошові запаси та їх пропозиції.
6. Модель IS-LM має практичне застосування. Вона викорис;
товується для прогнозування впливів бюджетно-податкової та.
грошово-кредитної політики на величину загального випуску в.
короткотерміновому періоді.
7. Модель Манделла-Флемінга грунтується на врахуванні трьох.
нових (порвняно з моделлю IS-LM) змінних:чистого експорту NX,.
світової ставки процента i* та обмінного курсу валют q.
Модель складається з трьох рівнянь:
IS: Y = bi — nq).
LM: M/P = kY — hi.
i = i*.
8. Рівновага з урахуванням трьох рівнянь моделі Манделла;
Флемінга може бути продемонстрована на двох різних графіках:
Координатами Y та i і Y та q.
9. Дослідження рівнянь моделі Манделла-Флемінга в координатах.
Y та q, тобто з урахуванням змін в обмінному курсі валюти, дає.
можливість зробити висновки про наслідки різних варіантів.
державної політики:
а)вплив бюджетно-податкової, грошової та зовнішньоторговель;
ної політики залежить від того який у країні запроваджено.
обмінний курс:" плаваючий" чи фіксований;
б) у разі «плаваючого» обмінного курсу стимулююча бюджетно;
податкова політика спричиняє підвищення курсу при незмінному.
випуску, стимулююча грошова — підвищення курсу і зростання.
випуску, стимулююча зовнішньоторговельнапідвищення курсу при.
незмінному випуску;
в) у разі фіксованого обмінного курсу стимулююча бюджетно;
податкова плітика спричиняє збільшення випуску, стимулююча.
грошова політика виявляється неможливою, стимулююча зов;
нішньоторговельна забезпечує зростання випуску.
....