Область застосування технологічної карти
Якщо після повної розробки берм між фіксованими зонами до рівня банкетки ножа колодязь не заглиблюється, то переходять до розробки фіксованих зон. Зони розробляються одночасно від країв до середини. При цьому необхідно проводити постійний нагляд за станом колодязя. При перших же зрушеннях колодязя всі робітники відходять від стін колодязя у безпечну зону. На першому етапі заглиблення колодязя… Читати ще >
Область застосування технологічної карти (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Технологічна карта розроблена на комплексний процес влаштування монолітної залізобетонної конструкції заглиблення колодязя, опускання колодязя та влаштування монолітного залізобетонного днища.
Колодязь круглої форми в плані з внутрішнім діаметром __12__м зі стінами завтовшки ___1,15___м, армуванням стін каркасами з діаметром арматури 16…25 мм. Висота колодязя складається з висоти ножа __3,7___м. та з висоти стін __11__м.
Бетон класу C25/30 W6.
Зовнішня температура повітря __15__ град. С.
Всі роботи виконуються в дві зміни тривалістю 8 годин комплексною бригадою робітників.
Подача і встановлення матеріалів і виробів здійснюється баштовим (стріловим) краном типу _____КБ -603___. Розробка ґрунту в колодязі здійснюється одноківшевим екскаватором __Hitachi ZX 120_____, з ковшем ___0,4 м. куб__.
Бетонну суміш доставляють на об'єкт автобетонозмішувачем МАЗ 438 043.
Технологія та організація виконання робіт
Методи та послідовність виконання робіт
Сутність технології зведення підземних споруд методом опускного колодязя полягає в наступному [1, 2]. На поверхні ґрунту влаштовують нижню ножову частину та стіни колодязя на певну висоту. Потім всередині починають розробляти ґрунт, підкопуючи його під стінками колодязя. Після цього він заглиблюється в ґрунт під впливом своєї маси. Роботи, таким чином, ведуть до тих пір, поки не буде пройдена вся товща ґрунтів і колодязь не досягне проектної позначки. В процесі заглиблення, стіни колодязя нарощують. Після заглиблення влаштовують днище опускного колодязя, виконується монтаж технологічного обладнання, влаштовують перекриття та покриття.
На початку процесу в нижній частині колодязя влаштовують ніж. Він полегшує розробку ґрунту під стінками колодязя, витискаючи його в бік шахти, а також захищає стіни від пошкоджень при подоланні різних перешкод. Стіни колодязя армують вертикальними тяжами. Вони необхідні для попередження можливості їх розриву на випадок, якщо зверху відбувається затиснення колодязя ґрунтом, а нижня його частина при підробці ґрунту під ножем опиняється в підвішеному стані.
Розробка ґрунту в колодязі здійснюється екскаваторами, бульдозерами або гідромеханічним способом. В даній курсовій роботі прийнята розробка ґрунту одноківшевими екскаваторами.
При заглибленні колодязів в сухих ґрунтах використовують метод розробки ґрунту колодязя екскаваторами з підйомом розробленого ґрунту на поверхню кранами у баддях. При наявності високого рівня ґрунтових вод метод опускання колодязів за допомогою екскаваторів та бульдозерів потребує осушення забоїв.
При внутрішньому діаметрі колодязя більше, ніж 20 м рекомендовано використовувати екскаватори з ковшем місткістю 0,65ч1,25 м³, менше 20 м — 0,4 м 3. В опускних колодязях діаметром більше 24 м ведуть роботи за допомогою двох екскаваторів або одним екскаватором та бульдозером.
Легкі ґрунти розробляють бульдозером, а екскаватором завантажують ґрунт у бадді. Бульдозер використовують і на допоміжних операціях: він збирає ґрунт у відвали в зоні дії кранів та у місця, зручні для завантаження його в бадді; виконує пошарове знімання берм і підготовлення ділянок для роботи екскаватора.
Рекомендовано наступний порядок розробки ґрунту в опускному колодязі. Спочатку розробляють ґрунт у середній частині колодязя на глибину 1,5ч3 м.
З боку ножа колодязя залишають берму шириною 1ч3 м, яку розробляють в останню чергу. Берму розробляють шарами товщиною не більше 10ч15 см і шириною 20ч30 см (від поверхні ножа колодязя) рівномірно по всьому периметру колодязя. Для розробки берми використовують бульдозер, який рухається вздовж стіни колодязя і невеликими шарами знімає ґрунт берми.
Початок розробки берми є початком заглиблення колодязя. Перед розробкою берми позначаються фіксовані зони, які визначені проектом виконання робіт. Розробку ґрунту під ножем колодязя рекомендовано вести одночасно між усіма фіксованими зонами або одночасно на двох діаметрально протилежних ділянках починаючи з середини ділянки за напрямом до фіксованих зон.
Якщо після повної розробки берм між фіксованими зонами до рівня банкетки ножа колодязь не заглиблюється, то переходять до розробки фіксованих зон. Зони розробляються одночасно від країв до середини. При цьому необхідно проводити постійний нагляд за станом колодязя. При перших же зрушеннях колодязя всі робітники відходять від стін колодязя у безпечну зону. На першому етапі заглиблення колодязя, зазвичай, випереджає розробку ґрунту, а в подальшому колодязь заглиблюється тільки після розробки фіксованих зон і виймання ґрунту з-під банкетки ножа колодязя. По мірі заглиблення колодязя розміри фіксованих зон зменшуються, та на останніх метрах заглиблення вони виключаються повністю. Ґрунт з-під ножової частини колодязя розробляють вручну.
Розробляти ґрунт під ножем колодязя нижче позначки заглиблення банкетки ножа більше, ніж на 50ч70 см не рекомендується для запобігання великих перекосів колодязя.
Екскаватори з прямою лопатою застосовують переважно для розробки сухих або осушених ґрунтів, а із зворотною лопатою — при розробці водо насичених ґрунтів, тому що в цьому випадку екскаватором простіше улаштовувати зумпфи для відкритого водовідливу і сам екскаватор буде розташовуватися на більш високих позначках.
Ґрунт на поверхню видається кранами. При роботі з баштовими кранами необхідно у процесі заглиблення колодязів перевіряти вертикальність крана не менше двох разів за зміну, і у разі відхилень його від вертикалі, навіть самих незначних, виконувати баластування підкранових шляхів і вирівнювання крана. Ґрунт навантажують у саморозвантажні бадді місткістю, відповідно до вантажопідйомності крана. Піднятий на поверхню ґрунт відвозиться автосамоскидами у відвал або використовується для підсипання території будмайданчика.
Один екскаватор і один бульдозер, які розробляють ґрунт у колодязі, забезпечують роботу двох кранів.
На початку робіт, для запобігання обвалення ґрунту в межах верхньої частини за периметром колодязя улаштовують форшахту у вигляді монолітного залізобетонного кільця висотою Hs = 1,0 ч 1,2 м (в проекті прийняти: Hs = 1,0 м) та шириною 0,12*Rin. Приклад форшахти для тимчасової основи колодязя наведено на рис. 1.
Рис. 1. Конструкція форшахти: 1 — кільце форшахти; 2 — тимчасовий опорний залізобетонний блок; 3 — ніж колодязя; 4 — піщано-щебенева засипка (ущільнена); 5 — бетонна стяжка (опірне кільце); 6 — металевий упор; 7 — підкос.
Внутрішню поверхню форшахти змащують глиняним розчином для запобігання зчеплення з монолітним бетоном опорного кільця. Низ траншеї засипають піском. Опорне кільце при бетонуванні розрізають на окремі блоки за допомогою дерев’яних вкладишів, покладених на піщану подушку. Тимчасове опорне кільце доцільно робити зі збірних блоків. Відстань внутрішньої поверхні форшахти від поверхні ножа приймають рівною 10ч15 см.