Технологічний регламент виробництва етилового спирту (технологія в-ва)
Меляса розчиняється у воді до концентрації 14- 210 по цукрометру, перемішується до однорідної маси і підігрівається парою до 85−90 С. Протягом 30 хв. розсиропка стерилізується, потім розхолоджується до t 22−24°С складки, антисептується 40% формаліном, із розрахунку 150−200 мл. на 1 мЗ розсиропки. Підкислювання мелясних розсиропок не проводиться. Охолоджена до t складки розсиропка насосом… Читати ще >
Технологічний регламент виробництва етилового спирту (технологія в-ва) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
" ПОГОДЖЕНО" «ЗАТВЕРДЖУЮ» .
головний інженер головний інженер
Івано-Франківського Підгайчицького спиртзаводу ОДОСП.
О.С.Тимошицький М. М. Попадюк.
" ____" ____________ р. «____» ___________ 1999 р.
Технологічний регламент виробництва спирту етилового ректифікованого із меляси в суміші з крохмалистою сировиною на Підгайчицькому спиртзаводі.
1999 р.
Зміст.
№ п/п. | Назва розділу. | Номер сторінки. |
Вступ. | ||
Характеристика сировини — меляси. | ||
Транспортування, прийом та зберігання меляси. | ||
Облік меляси. | ||
Відпуск меляси на виробництво. | ||
Переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною. | ||
6.1. | Загальні технологічні рекомендації. | |
6.2. | Приготування мелясної розсиропки (технологічна інструкція). | |
6.3. | Приготування дріжджів. | |
6.4. | Технологічні показники зрілої братки та дріжджів. | |
6.5. | Розрахунок продуктів. | |
6.6. | Схема технохімконтролю виробництва спирту при переробці меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною. |
1. Вступ.
Існують технологічні інструкції відповідно 1965 р. та 1971 р. В Н І І Пр Б по переробці цукровмісної сировини на зернових заводах в суміші з крохмалистою сировиною, які підвищують ефективність використання цієї сировини у виробництві спирту. Особливо є актуальною. переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною в період, коли немає в наявності достатньої кількості крохмалевмісної сировини.
2. Характеристика сировини.
Бурякова меляса є продуктом переробки цукрових буряків в цукровому виробництві.
Бурякова меляса виробляється відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3696−98 (ГОСТ 30 561−98) «Меляса бурякова», і «Техніині умови» та згідно з «Інструкцією по веденню технологічного процесу цукрового виробництва» .
За органолептичними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.
ДСТУ 3696−98 (ГОСТ 30 561−98).
Таблиця 1 — Органолептичні показники.
Назва. показника. | Характеристика | Метод. випробування. |
Зовнішній вигляд. | Густа в’язка непрозора рідина. | 7.2. |
Колір | Від коричневого до темно-бурого. | 7.2. |
Запах. | Властивий буряковоцукровій мелясі. без стороннього запаху. | 7.2. |
Смак. | Солодкий з гіркуватим присмаком. | 7.2. |
Розчинність у воді. | Повна, розчиняється у будь-яких співвідношеннях у гарячій і холодній воді. | 7.2. |
За фізико-хімічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники.
Назва показника. | Норма. | Метод. випробування. |
Масова частка сухих речовин, %, не менше. | 75,0. | 7.3. |
Масова частка сахарози, %, не менше. | 43,0. | 7,4. |
Масова частка суми цукрів, що зброджуються, %, не менше. | 44,0. | 7.5. |
Величина рН. | 6,5 — 8,5. | 7.6. |
Примітка. Масова частка суми цукрів, що зброджуються, регламентується для бурякової меляси, яка використовується для виробництва етилового спирту. |
За мікробіологічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.
Таблиця 3 — Мікробіологічні показники.
Назва показника. | Норма. | Метод випробування. |
Загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше. | 1,0×105. 1,5×104. | 7.7. 7.7. |
Вміст токсичних елементів і пестицидів у буряковій мелясі не повинен перевищувати допустимих рівнів, установлених «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» [6], СанПиН 42−123−4540 [3] і наведених у таблиці 4.
ДСТУ 3696−98 (ГОСТ 30 561−98).
Таблиця 4 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів і пестицидів.
Назва показника. | Норма. | Метод випробування. |
Вміст токсичних елементів,. | ||
мг/кг, не більше: | ||
ртуть. | 0,02. | ГОСТ 26 927. |
миш’як. | 1,0. | ГОСТ 26 930. |
мідь. | 25,0. | ГОСТ 26 931. |
свинець. | 1,0. | ГОСТ 26 932. |
кадмій. | 0,05. | ГОСТ 26 933. |
цинк. | 50,0. | ГОСТ 26 934. |
Вміст пестицидів, мг/кг,. | ||
не більше: | ||
гексахлоран ГХЦГ гама-ізомер | 0,005. | СанПиН 42−123−4540 [3]. |
фостоксин. | 0,01. | СанПиН 42−123−4540 [3]. |
ДДТ. | 0,005. | СанПиН 42−123−4540 [3]. |
3. Транспортування, прийомка та зберігання меляси.
Транспортування, прийом, облік та зберігання меляси здійснюється із згідно «Інструкції по прийомці, зберіганню і обліку меляси на підприємствах спиртової та дріжджової промисловості СРСР «. 1987 р.
Трансортування меляси на завод здійснюється автотранспортом в автоцистернах.
На мал. 1 наведена апаратурно-технологічна схема прийомки, зберігання і транспортування меляси на заводі. Мелясу в автоцистернах зважують і подають для розгрузки в прийомний збірник в присутності матеріально-відповідальних осіб. Для збереження меляси установлені резервуари № 11, 12, 13, 1,2. Для перекачки встановлена група насосів. По спеціальному трубопроводі меляса перекачується із прийомного збірника в резервуари і далі на виробництво. При необхідності насосом №_____ можна перекачувати мелясу з резервуара в резервуар.
Кожний резервуар для зберігання меляси має наружні драбини і площадки з огорожею, виконані, згідно вимог ТБ.
Резервуари мають посантиметрові калібрувальні таблиці Івано-Франківського ДЦСМСоснащені мірною лінійкою. Для відбору проб меляси з різних шарів установлені пробні крани, гнізда для термометрів, а також дистанційні термометри.
Для підігріву меляси в холодний період існує обігрів закритою парою.
4. Облік меляси.
Кожна партія меляси, шо поступає на завод, повинна супроводжуватися документами зі вказаними даними:
омер і дата документа;
азва і адреса поставника;
азва продукту;
етто, брутто;
ертифікат якості;
Результати зважування меляси реєструються в ваговій книзі, що пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і знаходиться. у зав. складом.
При зливі меляси хіміком по сировині, відбирається середня проба в відповідності до вимог ДСТУ 3696−98./П 7.1./ і проводяться випробування меляси за показниками якості, передбачені п. 3.1.3.
По результатах аналізу хімік оформляє посвідчення якості на мелясу.
З метою обліку меляси ведеться по резервуарний облік в журналі, з відображенням дати зливу відпуску маси отриманої чи відпущеної меляси, суми зброджуваних цукрів (в %) виводиться щодобові залишки меляси.
При зберіганні меляси t повинна бути якнайнижчою, але не вище 300С для запобігання цукроамінної реакції, що приводить до псування меляси. Тому необхідно щоденно перевіряти t в резурвуарах і реєструвати t в журналі.
5. Відпуск меляси на виробництво.
На виробництво меляса відпускається по попередньо виписаній і оформленій підписами (головного інженера), головного технолога, головного бухгалтера вимозі на відпуск сировини. Ф. П-6. В вимозі врахується маса меляси згідно даних вагової книги. До вимоги додається посвідчення якості.
(ф. П2).
Якщо меляса поступає на виробництво не безпосередньо з цистерни автотранспорту, а з ємкостей для збереження — масу меляси визначаємо замірно — калібровочним методом.
При цьому в розсиропник набирається певний об'єм меляси, який заміряється комісійно. Хімік по сировині у якісному посвідченні вказує необхідні показники меляси і маса меляси визначається згідно формули:
m = p. v де m — маса меляси, в кг.
p — густина меляси кг/дм3.
v — взятий на виробництво об'єм меляси в м3.
Об'єм визначається по калібрувальних таблицях згідно заміру, висоти наповнення резервуару (розсиропника) лінійкою.
Цукровмісні змивки, отримані після очистки резервуарів або після подачі меляси на виробництво ідуть негайно в переробку, але не можна їх змішувати з густою мелясою, чи випускати в каналізацію.
6. Переробка меляси з крохмалевмісною сировиною.
6.1. Для забезпечення кращого виходу спирту з тони умовного крохмалу цукру, необхідно: — переробляти мелясу з крохмалевмісною сировиною в кількості не більше 20% по загальній вазі умовного крохмалу в суміші.
уміш з меляси і крохмалистої сировини зброджувати ступінчатим способом.
елясні розсиропки задавати після зброджування крохмалистої маси до видимого відброду 2,5 — 3,00 таким чином, щоб концентрація маси в бродильному апараті не піднімалась більше ніж на 1−1,5'0, кількість дріжджових клітин підтримувалась на постійному рівні 110−120 млн/м.
а початку заливу бродильного апарату розсиропкою меляси (після.
32-З6 год. бродіння (проводити перемішування через кожні 2−3 год. протягом 3−5 хв.
аміс із крохмалистої сировини готується звичним способом згідно регламенту по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.
6.2. Технологічна інструкція приготування.
мелясної розсиропки Меляса, к-сть якої визначається комісійно (зав.складом, зав. виробництвом, зм. технологом) замірно-калібровочним способом насосом подається в попередньо вимитий і пропарений 30 хв. з антисептиком розсиропник.
К-сть меляси береться з розрахунку приготування розсиропки, яка буде використана у виробництві протягом однієї доби. Після подачі меляси комунікацію перекачують гарячою водою. Для приготування розсиропок апарат-розсиропник обладнано мішалкою, підводом пари та води.
Меляса розчиняється у воді до концентрації 14- 210 по цукрометру, перемішується до однорідної маси і підігрівається парою до 85−90 С. Протягом 30 хв. розсиропка стерилізується, потім розхолоджується до t 22−24°С складки, антисептується 40% формаліном, із розрахунку 150−200 мл. на 1 мЗ розсиропки. Підкислювання мелясних розсиропок не проводиться. Охолоджена до t складки розсиропка насосом подається в бродильний апарат при видимому відброді 2,5−30 по цукрометру (за 30−36 год. від початку бродіння крохмалистого сусла.).
Подачу розсиропки проводять 3−5 підмолодками з інтервалом між ними в 2−3 години.
З розрахунку на бродильний апарат у 100 мЗ.
Об'єм зернового сусла — 75 мЗ Об’ем розсиропки — 2−3 мЗ К-сть розсиропок — 6 — 8.
3 х 6 =18 м3 15 = 20%.
Температурний режим доброджування підтримується в рамках 26−29,50С (згідно регламенту зброджування, сусла крохмалевмісної сировини.).
6.3. Приготування дріжджів.
Для зброджування мелясних розсиропок разом з суслом з крохмалевмісної сировини використовують дріжджі раси ХП. Сусло для дріжджів готують з крохмалевмісної сировини. Приготування дріжджів ведеться методом, прийнятим в технологічному регламенті по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.
Кількість дріжджів береться з розрахунку 8% об'єму сусла з крохмалистої сировини в суміші з мелясою.
6.4. Технологічні показники зрілих дріжджів.
1. Концентрація, в % сухих речовин. | — 4.5 — 5,5. |
2. Кислотність, 0 к-ті. | 0,55 — 0,65. |
3. Температура, 0С. | 20 — 22 0С. |
4. Вміст спирту % об по спиртоміру. | 4,0 — 4,5. |
5. Кількість дріжджових клітин. | 160 — 180 млн/мл. |
Технологічні показники зрілої братки Допустиме наростання кислотності на третю добу бродіння — 0,20 к-ті.
Видимий відброд визначається як середньозважувана величина нормативних відбродів сировини, що взята на переробку, а саме:
№ п/п. | Назва сировини. | Нормативний відброд по цукрометру. |
Жито. | + 0,7. | |
Кукуруза. | — 0,4. | |
Пшениця. | + 0,0. | |
Зерносуміш (ячмінь, пшениця 150/150). | + 0,4. | |
Ячмінь. | +0,7. | |
Меляса. | +4,5. |
При переробці меляси в кількості 20% по сумі умовного крохмалу розрахунок видимого відброду:
в бродильному апараті зброджували сусло жито 14.000 кг — 78% умовний 7700 кг при умовній 55%.
кукурудза 4000 кг — 22% крохмал 2440 кг крохмал 61%.
18 000 кг — 100% 10 140 кг середній норм. відброд +0,7×0,78 + (- 0,4) *0,22 =0,546 — 0,088 = +0,46.
Задано меляси.
5000 кг при суміші зброджених цукрів 50% - 2500 кг збродж. цукри.
10 140 кг + 2500 кг = 12 640.
крохмал цукри ум. Крохмал В % відношенню цукор меляси до загального умовного крохмалу.
2500 кг. 100% = 19,78%.
12 640 кг Середньозважувальна величина видимого відброду:
19,78 * 4,5 + 0,46 *80,22 = 0,89 + 0,369 = 1,259.
100 100.
6.5. Розрахунок продуктів.
На один бродильний апарат V = 100 м³ при переробці сировини жито.
кукурудза.
меляса.
Використано. | кг. | % крохм. | кг ум. крохм. | % по ум. крохм. |
Жито. | 55,0. | 61,53. | ||
кукурудза. | 61,0. | 19,50. | ||
разом. | ; | 81,03. | ||
меляса. | 50,0. | 2500*0,95 = 2375. | 18,98. | |
всього. | ; | 100,00. |
Розрахунок виходу спирту Жито 14. 000×55,0% = 7,700×64,8 = 498,96 дал.
100%.
Кукурудза 4.000×61,0% = 2,440×65,9 = 160,80 дал.
100%.
Меляса 5.000×50,0% х 0,95 = 2, 375×65,9 = 156,51 дал.
100%.
Солоду: крохмал зерна 10 140 кг х 14,9% = 1511 кг де 14,9% - нормативний розхід солоду.
отр. спитру.
в т.ч. Ячменю солод. 511 кг х 53% х 0,84×64,3 = 14,63 дал.
100%.
Овес солод. 500 кг х 39% х 0,84×63,7 = 10,43 дал.
100%.
Просо солод. 500 кг х 53% х 0,84×64,5 = 14,56 дал.
100%.
Всього умовного спирту — сирцю.
498,96 + 160,80 + 156,51 + 14,63 + 10,43 + 14,56 = 855,89 дал Середній показник міцності зрілої бражки.
8,0 — 9,5% в залежності від початкової концентрації сусла, що зброджувалось Розрахунок приготування мелясної розсиропки.
Для приготування 25 м³ мелясної розсиропки при нормативній концентрації сухих речовин 18% по цукрометру взято мелясу з вмістом сухих речовин 80,0% (по рефрактометру) По таблиці 316 (стор. 392 ТХК спиртового виробництва).
d. | = 1.0741 при конц. Розсиропки 18%. |
необхідно взяти меляси:
m = 25 000 дм3×18% х 1.0741 кг/дм3 = 6041 кг меляси.
80,0%.
при густині p = 1,308 необхідно взяти об'єм V= 6041 кг = 4619,1 дм³ 4,6 м³.
1308 кг/дм3.
" ПОГОДЖЕНО" «ЗАТВЕРДЖЕНО» заступник генерального гол. інженер директора ІваноПідгайчицького спиртзаводу Фраанківського ОДОСП по якості.
Х.І.Кірюк М. М. Попадюк.
" ___" ______________ «___» __________________.
6.6. Схема технохімконтролю виробництва спирту ректифікованого з меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною Підгайчики спиртзавод.
1999 р.
Схема технохімконтролю виробництва спирту з меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною.
Об'єкт контролю. | Місце контролю, хто контролює. | Періодичність. | Параметри, що контролюються. | Допустимі значення. | Метод і засіб контролю. |
1. Меляса. | Цистерни, що поступають на збереження або на виробництво контролюється хіміком по сировині. | Об'єднана проба меляси, що поступає на зберігання або на виробництво. | видима концентрація сухих речовин,%. показник рН Сума цукрів, що зброджуються,%. густина кг/дм3. розчинність у воді. зовнішній вид. | не менше 75. 6,5 — 8,5. не менше 44. не регламентується повна розчинність в будь-якому відношенні в гарячій та холодній воді. густа сиропоподібна непрозора рідина від коричневого до бурого кольору. | рефрактометричний потенціометричний хіміко-поляриметричний ваговий розчиненням у воді. органолептично. |
смак. | солодкий з гірким присмаком. | органолептично. | |||
запах. | характериий мелясі, без посторонніх запахів. | органолептично. | |||
об'єднана проба при необхідності в лабораторії ОДОСП або ДЦМС. | вміст токсинів лужність, кислотність, град. Загальний азот %. засвоююємий азот Фосфор Р2О5%. | табл. 4 регламенту не регламентується. -//; -//; -//; -//; | |||
діоксид сірки, 5. | -//; | ||||
леткі кислоти. | -//; | ||||
Кальцій %. | -//; | ||||
Інфікованість. | -//; | ||||
вихід спирту для дефектної меляси. | -//; | ||||
хімік по сировині щоденно. | tмеляси при зберіганні. | до 25 0С. | термометром. | ||
2. Мелясна розсиропка. | з розсиропника, або передаточного чана контролюється змінним хіміком. | з кожної приготовленої розсиропки. | концентрація сухих речовин,. % по цукровмісту. | 14 — 21. | ареометричний. |
-//; | -//; | температура розсиропки. | 20 — 24 0С. | термометром. | |
Бражка. | Бродильний апарат, в який задається розсиропка контролює зм. хімік. | 1 раз в годину. | конц. Сухих речовин, %. | 1,8 — 4,0. | ареометрично. |
кислотність, 0 к-ті. | 0,2 — 0,45. | титруванням. | |||
постійно. | темература. | 27 — 300. | |||
1 раз в зміні. | кількість дріжджових клітин. | 120 млн./мл. | мікроскопія. | ||
Зріла бражка. | брод. Апарат, що йде на згонку контр. хімік. | перед пуском на згонку. | видима окнц. Сухих речовин %. | 1,0 — 1,5. | ареометрично. |
кислотність, 0 к-ті. | 0,35 — 0,5. | титруванням. | |||
конц. Спирту, %об. | 8,0 — 9,0. | ареометрично. | |||
по мірі необхідності. | інфікованість. | не більше зх паличок в полі зору. | мікросокпія. | ||
незброджені вуглеводи г/100 мл. | не більше 0,2 — 0,3. | колориметрично. | |||
Спирт етиловий ректифікований. | Аналізуються всі показники згідно ГОСТ 5962– — 67. |
Зав. лабораторією Н. П. Рудик.