Трудові ресурси, їх структура.
Огляд безробіття і його аналіз в Україні та в Дніпропетровській області
Слід зазначити, що впродовж І півріччя 2010р. в Україні показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття у порівнянні з І півріччям 2009р. не змінився та становив 7 місяців, аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) знизився з 7 місяців до 6 місяців у І півріччі 2010 року. При цьому кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби… Читати ще >
Трудові ресурси, їх структура. Огляд безробіття і його аналіз в Україні та в Дніпропетровській області (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Трудові ресурси — це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоров’я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільне корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.
Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Види безробіття Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон’юнктурне безробіття зникає через 2−3 роки.
Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.
Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон’юнктури.
Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв’язку з кваліфікацією, віком, станом здоров’я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.
Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці України в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. — це збільшення рівня економічної активності з 71,6% до 72,4% населення працездатного віку; незначне збільшення рівня зайнятості з 66,5% до 67,5% населення відповідного віку; зниження рівня безробіття економічно активного населення відповідного віку: визначеного за методологією МОП з 7,1% до 6,8%; зареєстрованого з 3,7% до 3,0%; зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 36,8% до 41,0%.
Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15−70 років у цілому по країні у І півріччі 2010р., порівняно з відповідним періодом 2009р., скоротилася на 66,6 тис. осіб, або на 4,5% та становила 1,4 млн. осіб [7]. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту — сільські жителі (384,8 тис. осіб). Загальне скорочення безробіття населення віком 15−70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 67,3 тис. осіб, або на 4,6%).
Рівень безробіття населення віком 15−70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні знизився на 0,4 в.п. та становив 6,2% економічно активного населення зазначеного віку і був нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (6,9%).
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2010р. знизився на 0,3 в.п. та становив 6,8%. Більш суттєве зниження цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед сільського населення ніж серед міського населення (діаграма 4).
Діаграма 4. Рівень безробіття населення (за методологією МОП).
Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15−24 роки. У порівнянні з відповідним періодом 2010р. спостерігалось зниження цього показника майже по всім віковим групам (таблиця 3).
Таблиця 3. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання та віковими групами (% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,3 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок — у 1,7 раза, чоловіків — у 3 рази, міського населення — у 3,5 раза, сільського населення — у 1,2 раза більше) (діаграма 5).
Діаграма 5. Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку за статтю та місцем проживання у І півріччі 2009;2009рр.у % до економічно активного населення працездатного віку Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15−70 років знизився в усіх регіонах. Найбільше зниження цього показника відбулося у Черкаській, Чернівецькій (на 0,9 в.п. у кожній), Миколаївській (на 0,8 в.п.), Волинській, Житомирській, Херсонській областях (на 0,6 в.п. у кожній).
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Тернопільській області (8,9%), а мінімальне — у м. Києві (2,9%) (таблиця 4).
Таблиця 4. Безробітне населення (за методологією МОП) в Україні та Дніпропетровській області, (в середньому за період).
Основними причинами незайнятості безробітних в Дніпропетровській області віком 15−70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2009р. виступали: звільнення за власним бажанням (37,3%), вивільнення з причин економічного характеру (29,3%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,1%), звільнення у зв’язку з закінченням терміну дії трудового договору (11,1%) (діаграма 6).
Діаграма 6. Причини незайнятості безробітних віком 15−70 років (за методологією МОП), у % до загальної кількості безробітних.
Серед населення у віці 15−70 років 12,9 млн. осіб складала категорія економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий — учнем або студентом, кожен сьомий — зайнятий в домогосподарстві. Зазначена група населення також включає незайнятих осіб, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за аналогічний період 2009р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 8,6% та у І півріччі 2010р. становила 160,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у І півріччі 2010р. складала 110,1 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (І півріччі 2009р. відповідно — 125,1 тис. осіб, або 1,5%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон’юнктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,8%, розрахованого за методологією МОП (у І півріччі 2007р. — 8,5% та 7,1% відповідно).
При цьому більше зневірених у пошуках роботи, з урахуванням тих, які не знають де і як шукати роботу, серед чоловіків та сільського населення.
За адміністративними даними державної служби зайнятості в Дніпропетровській області послугами цієї установи у І півріччі 2010р. скористалися на 10,8% менше не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що, ніж у І півріччі 2009р. Серед таких осіб кожен другий (49,9%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (25,2%) — посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж І півріччя 2010р. набули 415,1 тис. незайнятих осіб, що на 12,6% менше, ніж у І півріччі 2009р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з І півріччям 2009р., зменшилась на 16,8%, що складає близько половини (44,6%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.
Рівень зареєстрованого безробіття в Україні в середньому за І півріччя 2008р. склав 3,0% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (3,9%), порівняно з чоловіками (2,3%) та у населення сільської місцевості (5,4%), порівняно з міськими жителями (2,0%).
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття у І півріччі 2010р. спостерігався у Тернопільській області, а найнижчий — у м. Києві.
Таблиця 5. Зареєстроване безробіття в Україні та у Дніпропетровській області в 2009;2010 рр
Слід зазначити, що впродовж І півріччя 2010р. в Україні показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття у порівнянні з І півріччям 2009р. не змінився та становив 7 місяців, аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) знизився з 7 місяців до 6 місяців у І півріччі 2010 року. При цьому кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, за цей період зменшилась на 17,1% та на кінець І півріччя 2010р. становила 60,9 тис. осіб, або 11,3% від загальної кількості зареєстрованих безробітних.
За адміністративними даними державної служби зайнятості в Україні кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець І півріччя 2010р. становила 207,2 тис., що на 3,6% менше, ніж на кінець І півріччя 2009р. Динаміку попиту та пропозиції характеризують дані, наведені в таблиці 10.
За сприяння державної служби зайнятості у І півріччі 2010р. було працевлаштовано 578,1 тис. осіб, або близько половини (41,0%) незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у І півріччі 2009р. — 582,3 тис. та 36,8% відповідно). Із зазначеної кількості громадян 21,6 тис. отримали роботу шляхом надання дотацій роботодавцям, а 15,3 тис. осіб організували власну справу за рахунок виплат одноразової допомоги по безробіттю.
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, жінки складали 47,8%, а молодь у віці до 35 років — 48,0%.
У січні-червні 2010р. кожен четвертий незайнятий громадянин отримав роботу у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, кожен п’ятий — у переробній промисловості або у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Незначне зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення порівняно з січнем-червнем 2009р. спостерігалося у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (на 1,1 тис. осіб), фінансовій діяльності (на 0,7 тис. осіб), добувній промисловості (на 0,6 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб більше половини зайняли місця робітників, 22,3% - посади службовців, 19,6% - місця, які не потребують спеціальної підготовки.
Зростання рівня працевлаштування населення спостерігалось в усіх регіонах країни (таблиця 6).
Таблиця 6. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян в Україні та у Дніпропетровській області у І півріччі 2008 р.
Слід відмітити, що кількість незайнятих громадян, які були зняті з обліку без вирішення питання працевлаштування у І півріччі 2010р., порівняно з відповідним періодом 2009р., скоротилася на 66,3 тис. осіб, або на 19,2% та становила 278,1 тис. осіб.