Функціональна різноманітність реновації верхніх поверхів

Однією із головних тенденцій в багатьох сучасних містах є не розширення територій міста, а раціональне використання вже існуючих ресурсів. При цьому на перший план виходить екологічність та гуманність рішень. Таким чином, основними перевагами реновації верхніх поверхів є економія земельних ресурсів, експлуатація незадіяних площ, можливість влаштування функціонально різноманітних просторів в т. ч. у щільній забудові центральної частини міста. Під поняттям «реновація верхніх поверхів» розуміється переобладнання, реконструкція, надбудова поверху, зміна функції горищних, технічних поверхів, плоских дахів. Особливістю реновації горищних поверхів існуючих будинків в історичному середовищі, яка відрізняє цей процес від проектування верхніх поверхів на нових спорудах, є потреба аналізу існуючих конструкцій та їх несучої здатності. Важливим фактором є «вписання» в структуру вулиці так, щоб доповнити чи урізноманітнити панораму вулиці/міста, а також обрати таке образне вирішення, яке гармоніювало б із будинком та сусідньою забудовою.

Аналіз світового досвіду реновації верхніх поверхів засвідчує наявність вдалих вирішень не тільки мансардного житла, а й інших типів просторів, наприклад, у житлових будинках — приміщень для спільного проведення часу мешканців будинку, садів на дахах, рекреаційних зон, у громадських спорудах — оглядових майданчиків, терас, міських садів, спортивних майданчиків, закладів харчування та ін. Така функціональна різноманітність збагачує ландшафт дахів, підвищує комфортність проживання в будинку чи праці/відпочинку в громадській споруді, створює туристично привабливі об'єкти, збільшує кількість озеленення тощо.

Варто зазначити, що в багатьох містах існують певні концепції та правила реновації верхніх поверхів. По-перше, використання традиційних, однотипних, в єдиній кольоровій гамі матеріалів покриття даху (Прага, Нюрнберг, Генуя, Ніцца, Марсель, Люксембург та ін), що стосується як реконструкції реставрації існуючої забудови, так і нових будівель. По-друге, масове пристосування горищних поверхів (Стокгольм, Відень, Париж, Амстердам, Гамбург). По-третє, озеленення дахів, влаштування садів на дахах, рекреаційних зон (Відень, Мілан, Генуя, Чикаго, Нью-Йорк). Ці концепції можуть та повинні бути застосовані в тій чи іншій мірі в українських містах, зокрема, у Львові.

Облаштування мансарди на горищі багатоквартирного житлового будинку є поширеним явищем, яке, попри всі свої переваги, має ряд особливостей. Якщо не вдаватися у юридичні та економічні аспекти реконструкції горища під житло, то перш за все потрібно звернути увагу на стан конструктивних елементів даху та несучу здатність фундаменту, щоб уникнути можливих руйнувань будинку. Також варто провести аналіз оточуючої забудови, щоб визначити її характерні особливості, висоту, наявність поблизу домінант чи/та пам’яток архітектури тощо. Тільки після цього обирається архітектурнопланувальне вирішення: реконструкція в об'ємі горища, з підняттям даху, зі зміною форми чи ухилу даху, з включенням додаткових об'ємів, надбудова поверху. Мансарда може бути виконана в одному, двох, рідко в трьох рівнях. В залежності від власників може бути реконструйована частина горищного поверху або цілий поверх, який в свою чергу може належати одному чи кільком власникам та мати різну кількість квартир. Часткова реконструкція є небажаною, якщо при цьому не заміняється хоча б покриття даху тої частини горища, яка не буде переобладнуватися. Важливим є збереження цілісності образу будинку. Значною перевагою верхніх поверхів над типовими є можливість влаштування терас, оранжерей, садів на дахах. Такі рекреаційні зони є особливо доцільними, якщо врахувати те, що саме з верхніх поверхів відкривається вид на панораму міста.

В результаті соцопитування мешканців будинків центральної частини Львова, яке проводилося із 2009 по 2016 рік, серед факторів, які негативно впливають на комфорт проживання в центральній частині міста було названо брак місць загального перебування. Цю проблему частково можна вирішити в процесі реконструкції горищних поверхів, плоских дахів. Горище являється приміщенням спільної власності усіх мешканців будинку. Програма створення ОСББ формує сприятливі умови для того, щоб мешканці могли пристосувати горище під приміщення спільного користування. Це актуально також, коли нема згоди усіх сусідів на влаштування мансардного житла окремим мешканцем, проте є гостра необхідність ремонту даху чи заміни конструкцій. Утеплене та освітлене горище може виконувати функції приміщення для зборів мешканців, ігрової, відпочинкової кімнати, тренажерного залу, бібліотеки, кінозалу, в ньому можуть знаходитись комори для зберігання речей чи сушіння білизни. Такі спільні закриті простори можуть комбінуватися із відкритими терасами, зеленими дахами, садами чи городами на дахах, значною перевагою та завданням яких є забезпечення комунікації мешканців будинку.

Окремим напрямком можна виділити озеленення дахів, яке користується особливою популярністю за кордоном та починає завойовувати ринок в Україні. Австрійський архітектор Фрідріх Гундервассер вважав, що потрібно компенсовувати знищену під нове будівництво рослинність, озеленюючи дахи та інші, придатні для цього частини будівлі. В умовах щільної міської забудови, зокрема в уже сформованому середовищі, постає проблема влаштування нових форм озеленення міста, рекреаційних зон. Зелені дахи — крок до відновлення екологічної рівноваги між площею забудови та площею зелених насаджень в місті. Озеленення дахів сприяє зменшенню пилюки та бруду, затримує вологу, служить домівкою для комах, птахів. В північних країнах похилі дахи традиційно покривали дерном для забезпечення термоізоляції та здорового мікроклімату, в південних країнах до сьогодні влаштовують сади і тераси на дахах для охолодження, затінення та додаткового озеленення. Цікавим є приклад Генуї в Італії, де історично склалось, що дахи будинків з'єднані між собою переходами, в т. ч. до терас і зелених дахів. З економічної точки зору створення найпростішого седумного покриття сприяє покращенню терморегуляції, що забезпечує зменшення витрат на обігрів (на 40%) та кондиціонування на 60%, захищає та тим самим збільшує термін служби гідроізоляції в 4 рази, створює шумоізоляціюі. Протягом останніх десятиліть озеленення стін та покрівель з модної тенденції перетворюється у вимогу часу.

і з доповіді арх. К. Феофілактової «Пласкі дахи як платформа для створення агросистем в урбаністичному середовищі».