Конкурентоспроможність України в галузі бухгалтерського обліку та аудиту

Реферат на тему Конкурентоспроможність України в галузі бухгалтерського обліку та аудиту Мета роботи.

На даному етапі складно говорити про глобальну конкурентоспроможність українського бухобліку та аудиту. Складність полягає в тому, що аудит в Україні існує всього вісім років. Для того, щоб конкурувати на міжнародному ринку український аудит принаймні має здобути визнання на власній території. І в аудиторах потенційний замовник повинен вбачати не тільки «борця з податковою інспекцією», а певного радника підприємця. Проте для багатьох споживачів аудит — це нав’язана необхідність. І метою роботи є дослідити на скільки гостро стоїть ця проблема зараз, оцінити економічну перспективу аудиту, розглянути найбільш перспективні шляхи та умови розвитку аудиторської діяльності в Україні. Щодо бухгалтерського обліку ситуація навіть складніша порівняно з аудитом. Минуло лише два роки з часу затвердження Урядом України програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Тому про глобальну конкурентоспроможність бухгалтерських послуг покищо мова не може йти з одної простої причини, що, перш ніж конкурувати, слід чітко з’ясувати і оцінити власний потенціал. Розроблені національні стандарти і плани рахунків бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України, не адаптовані до Четвертої Директиви Ради ЄС, що регулює методологію бухобліку і звітності в країнах-членах ЄС. Нові нормативні документи з бухгалтерського обліку потребують подальшого вдосконалення та узгодження. Реформа бухгалтерського обліку не обмежується його гармонізацією з міжнародними стандартами. Потрібна глобальна система бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів. Тому метою роботи стосовно бухобліку є виявлення недоліків реформи бухгалтерського обліку, аналіз ситуації на цьому ринку та спроба оцінити, чи має український ринок бухгалтерських послуг конкурентоспроможне майбутнє.

Постановка проблеми.

Аудит Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Відсутність дієвого контролю якості аудиторських послуг с боку держави та надлишок непрофесіоналів від аудиту, що продають свої печатки та підписи в конвейорному режимі та за демпінговими цінами, призвели до поразки українських аудиторсько-консалтингових груп (АКГ) в конкурентній боротьбі з міжнародими компаніями «Великої п’ятірки» .

бухоблік Трансформація економіко-правової системи, курс на ринкові перетворення в Україні неможливі без реформування бухгалтерського обліку. Мета реформи — створення інформаційної фінансової бази для забезпечення об'єктивною і достовірною інформацією не тільки державних органів, а й інших користувачів інформації: керівників і працівників підприємств, власників, постачальників, кредиторів, інвесторів, громадськості. Бухгалтерський облік в умовах ринку можна назвати ''мовою'' бізнесу.

Аналіз проблеми.

аудит На сьогодні в зв’язку з існуванням двох стандартів аудиту в Україні цей ринок послуг представлен двома сегментами, що практично перетинаються: міжнародного та національного аудиту. В першому безперечне лідерство належить українським представництвам світових лідерів в області аудиту та консалтингу — компаніям «Великої п’ятірки» (Andersen, Deloitte&Touche, Ernst&Young, KPMG, PriceWaterhouseCoopers).

Серед локальних компаній, як показав опит експертів, сильні позиції займають «Внешинформаудит», «Аудит 21», «Аналитик» та інші. Сфера діяльності вітчизняних аудиторів — надання послуг за національними стандартами. Та заяви українських компаній, що звучали раніше, про наміри «повоювати» за ринок міжнародного аудиту залишились лише заявами. Експерти роблять висновки: українські компанії не змогли налаштуватися на роботу в глобальних масштабах та зазнали поразки в боротьбі за цей сегмент.

Ринок міжнародного аудиту вже поділен компаніями «Великої п’ятірки». «Зараз можна говорити про структуризацію ринку, — вважає менеджер по аудиту компанії Andersen Дмитро Литвак. — Українські компанії зайняли свою нішу, компанії „п'ятірки“ — свою. Вони не перетинаються. Тому міжнародні компанії не розглядають локальні як конкурентів. Хоча не виключають можливості появи конкуренції в майбутньому — коли українські стандарти будуть масимально наближені до міжнародних.» .

Тим не менш більшість експертів притримуються точки зору, що реабілітуватися вітчизняним компаніям буде надзвичайно складно. Спостерігачі відмічають, що компанії «Великої п’ятірки» повністю поділили український ринок аудиту, і зараз навіть між ними конкуренція менш гостра, ніж була раніше. Незважаючи на деклароване уявлення всього спектру аудиторських послуг, компанії набули достатньо чітко вираженої спеціалізації. Так спеціалісти стверджують, що компанія Andersen орієнтується на залучення клієнтів з числа товаровиробників, телекомунікайних та енергетичних компній, а також є активним учасником приватизаційних процесів енергогенеруючих компній. Deloitte&Touche курирує процеси банкрутства підприємств. Ernst&Young спеціалізується на веденні бухобліку для підприємств. А KPMG, завдяки агресивній стратегії, зайняла ведучі позиції на українському ринку банківського аудиту, напрацювала довгий список клієнтів з числа енергетичних компаній, цементних заводів, пивних компаній тощо. PriceWaterhouseCoopers більш орієнтована на державні проекти та консалтинг держструктур.

На думку експертів, поява нових сильних гравців в найближчому майбутньому малоймовірно. І перш за все — через низьку привабливість бізнесу. «Західні компанії розуміють, що в Україні мало платоспроможних клієнтів, для яких прийнятні їх тарифи на аудит» , — говорить керівний партнер компанії «BDO Баланс-Аудит» Сергій Балченко. Непрямим підтвердженням цього може бути той факт, що численні в минулому випадки залишення посад спеціалістами в міжнародних компаніях та організація ними власного бізнесу зараз трапляються рідко.

бухоблік Реформування бухгалтерського обліку й упорядкування фінансових звітів відповідно до міжнародних норм сприятиме розвиткові ринку капіталу, залученню інвестицій, інтеграці економіки України у світовеспівтовариство. Гармонізувати національну систему бухгалтерського обліку доцільно на основі міжнародних стандартів, які вироблені виходячи з потреб ринкової економіки, визнані у світі, дають змогу забезпечити порівнянність обліково-звітних показників українських і зарубіжних господарюючих суб'єктів і структур. Головним завданням трансформування обліку згідно з Програмою реформування системи бухгалтерського обліку з використанням міжнародних стандартів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів. Суть реалізації програми полягає в адаптації українського економіко-правового середовища у галузі бухгалтерського обліку до міжнародних норм з урахуванням облікових традицій нашої країни, а також в усуненні загальних принципових розбіжностей між ними.

Пропозиції щодо розв’язання проблеми.

аудит Найкращим способом реабілітації для українських компаній стане укладення ал’янсів з міжнародними мережами.

Якщо в минулому році основним методом конкурентної боротьби на ринку аудиту був демпінг, то зараз аудитори «переозброїлись» та найбільш суттєвою конкурентною перевагою стає персонал. «Наявність в компанії високоякісних спеціалістів з західною освітою і досвідом роботи сьогодні є крупним козирем при залученні клієнтів» , — говорить Сергій Балченко. — На освіту та отримання необхідного та достатнього досвіду роботи аудитору необхідно близько 9 років. Зрозуміло. Що в Україні таких спеціалістів недостатньо, та зосереджені вони в міжнародних компаніях." .

Проте більш значущим аргументом для міжнародних гравців при залученні крупних клієнтів залишається бренд компанії, що викликає довіру в усьому світі. Експерти вважають, що «при вході на український ринок транснаціональні компанії розраховували саме на свої всесвітньо відомі бренди, та українські аудитори мали мало шансів на завоювання ведучих позицій на своєму ринку.» .

Оскільки традицій аудиту та консалтингу в Україні немає (як і брендів в цій області), зайняти достатньо стійке становище на ринку національного аудиту локальним компаніям дозволяє гнучка цінова політика, наявність зв’язків в органах влади та комплексність послуг, аж до надання гарантій виконання робіт (наприклад, деякі компанії зобов’язуються виплатити клієнту суму збитків в разі виникнення претензій з боку податкової інспекції).

Тим не менш багато з вітчизняних аудиторів, що вже заявили про себе на ринку, змушені йти на значні поступки, аби отримати платоспроможних клієнтів. Так, середня погодинна ставка аудиторів компаній «Великої п’ятірки» складає $ 300−400, а вартість залучення аудитора з локальної компанії - $ 100 -150 в день.

бухоблік Програма реформування обліку передбачає і вироблення на державному рівні процедур опрацювання інформації та упорядкування фінансової звітності для зовнішніх користувачів. У програмі передбачені такі напрями реформування бухобліку:

· Законодавче закріплення основних принципів бухгалтерського обліку і параметрів фінансової звітності. З цією метою 1 червня 1999 р. Верховна Рада України ухвалила у першому читанні Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Він визначає права усіх груп користувачів на одержання достовірної інформації про діяльність суб'єкта господарювання шляхом ведення бухгалтерського обліку й упорядкування звітності відповідно до національних стандартів системи обліку.

· Визначення основних напрямів облікової політики у країні, тобто методологічне керівництво організацією єдиної системи обліку з боку Міністерства фінансів.

· Формування вітчизняної нормативної бази шляхом розробки і затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та звітності. У рамках Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України у секції з питань гармонізації бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів вже визначено 24 першочергових стандарти, з них 5 затверджено Міністерством фінансів.

· Розроблення Плану рахунків бухгалтерського обліку й Інструкції щодо його застосування, орієнтованих на підготовку інформації для потреб фінансової й внутрішньовиробничої звітності із забезпеченням прозорості фінансової звітності, цілісності та комерційної таємниці підприємства. Відповідно до Плану рахунків розробляються форми бухгалтерського обліку та їх елементи — облікові регістри, що передбачають застосування комп’ютерних технологій та їх використання суб'єктами малого підприємництва:

· Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку потребує належного кадрового забезпечення, підготовки фахівців, здатних осмислити ідеї реформування.

Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив.

аудит Суттєвим недоліком національного аудиту є відсутність жорсткої системи контролю якості послуг, прийнятої в усьому світі. Все ще поширена на ринку дешевих та неякісних послуг (особливо в регіонах, де висновок аудитора можна купити за 100 $), на думку експертів, є наслідком періоду обов’язкового аудиту, коли існував попит на дешеві висновки аудиторів незалежно від якості. «При цьому боротьба з неякісним аудитом в Україні практично не ведеться — для неї просто немає ефективних механізмів» , — говорить Сергій Балченко.

Зрозуміло, що пропозиція подібних послуг суттево шкодить репутації всіх локальних аудиторських компаній. На даний момент довіри к висновкам українських аудиторів за кордоном не існує. Як вважає пан Балченко, з наближенням національних стандартів аудиту до міжнародних найбільш ефективним способом реабілітації для українських компаній стане укладення ал’янсів з міжнародними аудиторськими мережами та робота над їх брендами. «З міжнародними мережними АКГ зможуть конкурувати лише ті українські компанії, які виростуть з локальних масштабів в глобальні» , — говорить Сергій Балченко.

Тепер досить часто висловлюються думки про неякісність аудиту. Чи є слушність в цих висловлюваннях? Певною мірою можна визнати справедливість претензій до діючої системи сертифікації аудиторів. Дійсно, система сертифікації аудиторів дещо застаріла і повинна модернізуватися.

Багато нарікань викликають Національні нормативи аудиту (ННА), хоча за суттю та змістом вони практично не відрізняються від відповідних Міжнародних нормативів. Проте якщо ми хочемо конкурувати з іноземними аудиторам, то одним із завдань українських аудиторів є ширше та ефективніше застосування ННА. І тут знову ж таки, з огляду на відповідність часу та місця, слід найскоріше розробити науково-практичний коментар до ННА. При цьому в вказаних розробках необхідно чітко визначитися з тлумаченням термінів, а також привести всю термінологію в обліку та в фінансовому контролі до єдиної семантичної бази. І дійсно, професіонали обліку та аудиту — як іноземні, так і вітчизняні - повинні говорити однією мовою. При цьому має бути забезпечено єдине тлумачення і розуміння професійних дефініцій. Крім того, необхідне наукове забезпечення аудиторської практики. Організацію такого забезпечення може і повинна взяти на себе Спілка аудиторів України на базі Національного центру обліку та аудиту.

Отже, розуміння проблеми є, залишається її вирішити.

Аудиторська палата україни свого часу прийняла рішення про необхідність удосконалення системи сертифікації майбутніх аудиторів. Окремі пропозиції з цього питання ввійшли в проект нової редакції Закону України «Про аудиторську діяльність». Так, пошукач сертифіката аудитора тепер повинен мати відповідну освіту не нижче бакалавра та проходити стажування в аудиторській фірмі. АПУ розробляє концепцію підготовки до сертифікації, яка передбачає тестування на ПЕОМ, вирішення ситуаційного завдання та написання стислого аудиторського висновку, а також співбесіду з екзаменаційною комісією. Скасування ліцензування аудиту і введення в дію Положення про реєстр суб'єктів аудиторської діяльності в Україні (затверджене рішенням Аудиторської палати України від 31.10.2000р. протокол № 95) передбачатиме обов’язкове підвищення кваліфікації практикуючих аудиторів як однієї з умов наявності їх в реєстрі (подовження дії сертифіката), для чого АПУ розробляється спеціальне Положення.

Як говорить Марко Хрун, партнер компанії Andersen, найскладніший період аудит вже пережив. Більше споживачів позбавляються стереотипу, що аудит — це нав’язана державою перевірка. Ринок «подорослішав» і став більш цивілізованим. Аудит поступово переміщується в область добровільної процедури, зароджується інтерес до консалтингових послуг. Вже формується категорія клієнтів, котрі не дивляться на аудит як на необхідність, а зацікавлені, в першу чергу, в наступному консалтингу, що дає відповіді на питання: як ефективно розвивати бізнес, які кроки робити в даному напрямку. І недивлячись на те, що мова не йде про масовий попит, для аудиторсько-консалтингових груп це надзвичайно важлива тенденція. Проте більшість українських компаній ще недостатньо обізнані про можливості оптимізації ведення бізнесу. На його погляд, якість послуги загалом не має значення для клієнтів українських аудиторських компаній. Але ж ні для кого не секрет, що поки що для більшості споживачів аудит — нав’язана необхідність. І головне для даної категорії клієнтів — менше заплатити. Ті, хто зацікавлені отримати ефективний бізнес-інструментарій, представляють собою менш чисельну групу. Тому навряд слід шукати причини конкурентоспроможності українських компаній саме в цій площині. І компанії «Великої п’ятірки» не розглядають українські аудиторсько-консалтингові компанії як конкурентів. Як зазначає Марко Хрун, ці компанії навіть теоретично не можуть конкурувати з ними, бо вони знаходяться в різних цінових нішах та перетинаються рідко. Звичайно, інколи трапляються спільні проекти, проте це скоріше виняток ніж закономірность. Вони усвідомлюють, що їх ставки для українського ринку високі, проте скоротити їх за рахунок якості послуг вони не можуть: витрати глобальної компанії на тренінги для персоналу, залучення ІТ-технологій набагато вищі, ніж у локальних.

Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями.

аудит На жаль, АПУ дуже повільно розглядає проект Методичних рекомендацій з перевірки практикуючих аудиторів і перелік основних помилок. При цьому як аргумент висуваються вимоги внесення відповідних змін у закон про аудиторську діяльність. Вважаємо, що це помилка, оскільки АПУ і так вже втратила два роки з часу запровадження в дію ННА. А очікувати помилок аудиторів і скарг на них від замовника — це шлях в нікуди. З приводу контролю з боку Аудиторської палати України — він введений із січня 2001 року. Контрольно-реєстраційну комісію рішенням АПУ наділили відповідними правами й обов’язками. Однак навіть план роботи комісії на сьогоднішній день тимчасово припинений, тому що АПУ не прийняла запропонований проект Методичних указівок по перевірці практикуючих аудиторів (в основному заперечення від представників Мін'юсту і Мінфіну). Хочемо відзначити, що АПУ тільки наполовину представляє Союз аудиторів України (тобто професійне співтовариство), а інші члени палати представляють у ній інтереси органів державної виконавчої влади, і це треба враховувати. Хоча в нас і говорить корпоративна солідарність, проблема тут існує. Ті, хто працює в аудиті на українському ринку з 1994;95 р. і не пішов з його, — власне кажучи можуть прирівнюватися до професіоналів. У той же час у сучасного аудитора повинна бути висока база знань. Закордонний досвід свідчить, що аудитором може стати власник будь-якої професії у випадку здачі іспиту на СРА. Тобто необхідно підтвердити наявність професійної освіти (насамперед облікової). У «нас» — приблизно так само, але вимоги до базового професійної освіти значно демократичніші. Крім того, у «них» існує реальна можливість після одержання фахової освіти стажуватися в практикуючих аудиторських фірмах, у «нас» реально такої можливості немає. Звідси і ростуть «ноги» у проблеми. Прихід на фірму «молодого» сертифікованого аудитора найчастіше приводить до того, що він починає вчитися на прикладі об'єкту перевірки. Це, природно, дратує всіх (крім аудитора). Рішення проблеми в наступному: аудитором може стати тільки той, хто має диплом установи утворення, що свідчить про присвоєння майбутньому аудитору кваліфікації бакалавра за фахом «Бухгалтерський облік і аудит». Це може бути диплом вузу, коледжу тощо. Потім такий претендент на кваліфікацію аудитора повинний обов’язково мати або 3-річний досвід роботи в аудиторській фірмі, або пройти спеціальну практику (чи тренінг, як зараз модно говорити) по ситуаціях, що найчастіше зустрічаються в підприємницькій і обліковій роботі. В Україні навіть є таке місце, де можна пройти такий тренінг, — це Національний центр обліку й аудита при Інституті статистики, обліку й аудита. Існує база, є фахівці-викладачі, є методичні наробітки. Єдине, чого немає, — знов-таки обов’язкових вимог до претендентів на спеціальну кваліфікацію аудитора. При цьому необхідно, щоб умовою продовження сертифіката аудитора було підвищення кваліфікації шляхом прослуховування короткого лекційного курсу з проблем обліку, аудита, оподатковування і права з проходженням практичного ситуаційного тренінгу — хоча б один раз у два роки. А що ж з тими, хто вже чи не хоче не може вчитися на бухгалтера, але успішно практикує в аудиті? А їм ніщо не заважає працювати в аудиторській фірмі як консультантів, фінансових аналітиків, юристів і просто адміністраторів. Незрозуміло, чому, юрист неодмінно повинен бути сертифікованим аудитором? Адже немає на сьогоднішній день яких-небудь обмежень у професійній діяльності в області аудиту. Оскільки аудит, умовно говорячи, — це «зворотна сторона обліку» плюс фінанси, право, аналіз і керування, то аудитором повинний бути фахівець насамперед з обліку. Але треба встановити чіткі правила «гри» на полі аудиту, причому не тільки для аудиторів, але і для їх замовників і для всіх інших суб'єктів контролю в Україні. При цьому потрібна незалежна від держави організація, що контролює дотримання цих правил аудиторами — з однієї сторони, і яка б захищала їх професійні інтереси — з іншої. На сьогоднішній день в Україні таких організацій дві - Аудиторські палати України і Союз аудиторів України. Причому перша із січня 2001 року починає виконувати контрольні функції по дотриманню практикуючими аудиторами вимог Закону «Про аудиторську діяльність», Національних нормативів аудита і Кодексу професійної етики аудитора України. Однак необхідно більш чітко законодавчо закріпити широкі права і відповідальність цих організацій (і аудиторів перед ними) у контексті вищесказаного. Крім того, зазначені організації повинні активно представляти інтереси професії серед представників усіх галузей влади, підприємців і суспільства в цілому.

бухоблік Минуло два роки з часу затвердження Урядом України Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Згідно з цією програмою метою реформи є:

1. 1)доведення системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог ринкової економіки та МСБО;

2. 2)надання суб'єктам господарювання можливостей визначити межі та форми внутрішньовиробничого (управлінського) обліку.

Протягом кількох місяців 1999 р. Міністерство фінансів України затвердило нормативну документацію з бухгалтерського обліку і фінансової звітності і своїм наказом запропонувало впродовж 2000р. підприємствам і організаціям усіх форм власності і форм господарювання провести апробацію, а з 2001 р. повсюдно запровадити її. Для проведення такої наукомісткої роботи потрібно було залучити науково-дослідну установу з провідними науковцями за профілем бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту, затвердити програму робіт на строк не менше від двох років. Після розробки стандартів, планів рахунків бухгалтерського обліку, а також інструкцій, положень до їх застосування, з урахуванням галузевих особливостей діяльності (з обліку необоротних активів, запасів, розрахунків, зобов’язань, витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг та ін.) здійснити експериментальне впровадження, виявити недоліки виконаної роботи, провести наукове рецензування у науково-дослідних установах Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, з фахівцями з комп’ютерних технологій. За результатами експериментального впровадження і наукового рецензування розробник (науково-дослідна установа) мав би допрацювати всі нормативно-методичні документи і подати їх на затвердження керівництву Міністерства фінансів України. На жаль, цього не сталося, тому затверджена Міністерством фінансів України нормативно-методична документація з реформування бухгалтерського обліку виявилася, м’яко кажучи, не дуже високої якості, а до складання інструкцій і положень з обліку у галузях економіки практично ще ніхто не приступав. А чи потрібно взагалі повне впровадження МСБО в Україні? Так, Європейська Комісія оголосила стратегію ЄС щодо фінансової звітності - не пізніше 2005р. ввести в дію вимогу до всіх компаній, акції яких знаходяться в лістингу ЄС, готувати фінансові звіти винятково відповідно до МСБО. Країнам-учасницям ЄС рекомендується поширити використання МСБО також на емітентів, акції яких не котируються на організованих ринках Європейського Союзу. Європейська Комісія має за мету втановити механізм підтримки МСБО в Європі та постійно здійснювати конструктивний діалог з Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) рекомендувала своїм членам дати можливість міжнародним емітентам застосувати МСБО станом на 1 січня 2000р. для підготовки фінансової звітності при міжнародній пропозиції цінних паперів і допуску їх до котирування. Базельський Комітет банківського нагліду, який на прохання Міністрів фінансів Великої Сімки і Керуючих Центральними банками, переглянув Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, повідомив про свою підтримку стандартів та гармонізації системи бухгалтерського обліку у світовому масштабі.

Усе це свідчить про наявність тенденції, яка полягає в тому, що МСБО стають обов’язковою умовою обігу цінних паперів на світових фондових ринках. Отже, необхідність введення МСБО в повному обсязі для акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій та професійних учасників фондового ринку не викликає сумніву. Проте наскільки виправдано застосовувати таку вимогу до підприємств, що не залучають кредитів і не випускають цінні папери? На думку експертів, всі суб'єкти господарської діяльності повинні застосовувати єдині принципи оцінки та розкриття інформації, але обсяг інформації, яка підлягає розкриттю, визначається винятково потребам користувачів. Тому на законодавчому рівні слід встановити мінімальні вимоги до складу фінансової звітності відповідних суб'єктів господарювання, а додаткову інформацію кожний суб'єкт надаватиме залежно від конкретної ситуації. Повного застосування МСБО доцільно вимагати від акціонерних товариств, акції яких допущені до лістингу на українських та зарубіжних фондових біржах. Такі товариства крім фінансової звітності повинні надавати додаткову інформацію про емітента, що вимагається відповідним регуляторним органом. Іншим суб'єктам господарювання, що оприлюднюють фінансову звітність згідно зі ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», слід крім фінансових звітів надавати примітки до них відповідно до вимог Усіх П (С)БО.

Необхідні ресурси та умови.

бухоблік Не дивно, що Міністерство фінансів України впродовж 2000р. до затвердженої ним нормативно-методологічної документації з реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності систематично вносило зміни і доповнення. Ця документація не має єдиної наукової концепції про інтеграцію методології бухгалтерського (фінансового), внутрішньогосподарського (управлінського), статистичного та податкового обліку і звітності. В результаті припускаються дублювання інформації в різних видах обліку і звітності, неадекватність економічних показників, що призводить до їх викривлення, а також до великої перевантаженості бухгалтерів та інших працівників, зайнятих обліком. Нормативно-методологічні документи, затверджені Міністерством фінансів України, не вирізняються науковою економічною однозначністю та лінгвістичною досконалістю.

аудит Не дивно, чому український аудит на сьогодні на жаль не може конкурувати з іноземними компаніями. Так наприклад, якщо взяти PricewaterhouseCoopers Україна, то у Відділі аудиту та консультаційної підтримки бізнесу працюють українські фахівці з міжнародною кваліфікацією та іноземні бухгалтери, які добре обізнані з українською практикою бухгалтерського обліку. Однією із складових довготермінової стратегії свого розвитку PricewaterhouseCoopers Україна вважає отримання українськими співробітниками визнаної у світовому масштабі професійної кваліфікації з бухгалтерського обліку (Асоціація сертифікованих та присяжних бухгалтерів Великої Британії (UK ACCA)), тому вона має найбільшу кількість фахівців, що одержали дипломи ACCA, у порівнянні з іншими професійними фірмами такого профілю в Україні. Крім того, в цій компанії працює велика кількість українських аудиторів, які мають сертифікати на проведення аудиту банків та сертифікати на проведення аудиту підприємств і господарських товариств. Їх знання та досвід, набуті протягом останніх восьми років роботи в Україні, дозволяють їм не лише консультувати відносно нагальних питань аудиту та підтримки бізнесу, але й вирішувати їх з точки зору конкретної ситуації та надавати консультації щодо ймовірного впливу, який можуть чинити швидкість та напрямок економічних і фінансових змін на комерційну діяльність компанії в Україні. Більше того, фірма PricewaterhouseCoopers Україна встановила міцні відносини з ключовими державними установами України, включаючи різноманітні місцеві організації та міністерства. Ці відносини дозволяють їй вирішити будь-які професійні питання та визначити надійні джерела інформації. Відділ аудиту та консультаційної підтримки бізнесу побудовано за галузевим принципомзокрема, групи фахівців відділу надають послуги підприємствам таких галузей: споживчі та промислові товари, енергетика, фінансові послуги та телекомунікації.