Українська скульптура XVIII ст
Українська скульптура барокове будівництво Видатною пам’яткою архітектури того часу є собор Різдва Богородиці в Козельці, теж роботи того великого мистця барокової доби Києва — І. Григоровича-Барського. В другій половині XVIII ст. за гетьм. Розумовського, провадилось велике цивільне будівництво у Глухові, тодішньому адміністраційному центрі Гетьманщини, але все це вже загинуло або його… Читати ще >
Українська скульптура XVIII ст (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Після скасування в 1721 р. указу Петра І. про заборону будувати з цегли в усіх містах (крім Петербурга і Москви), в 40−60-их pp. XVIII ст. було споруджено в Україні багато монументальних будівель. Панівним стилем є ще дальше бароко, але вже з половини XVIII ст. появляються великі монументальні будівлі в стилі рококо, з деякими переходовими формами до класицизму.
З 30-их років працюють в Україні такі визначні архітектори, як німець Йоган Шедель, який в роках 1731−1743 звів 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської Лаври, а в роках 1744−1748 керував надбудовою дзвіниці Софійського собору. Крім нього працюють такі мистці, як славний італійський архітектор В. Растреллі, росіянин І. Мічурін, а з українців відзначились особливо Ст. Ковнір, що керував будівельними роботами в Києво-Печерській Лаврі та виховав цілу школу майстрів-каменярів. Найславнішим з них був Іван Григорович Барський, що, бувши міським архітектором Києва, збудував багато будинків. Крім них відомі були ще Ф. Старченко і І. Зарудний, які довгі роки працювали в Московщині і за їхніх впливом російська архітектура перейняла українську форму.
Справжніми перлинами барокового будівництва в Україні треба вважати будинки Києво-Печерської Лаври, виконані Ст. Ковніром у першій половині XVIII ст., а дальше митрополичу палату і «Браму Заборовського» біля св. Софії, та, особливо ліплені, прикраси — оригінальні барокові мотиви, поєднані з народними, у головній церкві Києво-Печерської лаври (після її перебудови Старченком). Вони підпали знищенню підчас II світової війни.
У першій половині XVIII ст. було споруджено теж у Києві Духовну Академію, яка спершу мала строгі монументальні форми, а після її перебудови Шеделем, набула барокового характеру.
українська скульптура барокове будівництво Видатною пам’яткою архітектури того часу є собор Різдва Богородиці в Козельці, теж роботи того великого мистця барокової доби Києва — І. Григоровича-Барського.
В другій половині XVIII ст. за гетьм. Розумовського, провадилось велике цивільне будівництво у Глухові, тодішньому адміністраційному центрі Гетьманщини, але все це вже загинуло або його перебудовано.
Найвизначнішим українським архітекторм цієї доби на західноукраїнських землях був німець з походження, Бернард Меретни (Меретіні-Мердеред помер 1758 p.), а найвизначнішою пам’яткою його творчості є славетний собор св. Юра у Львові, в архітектурі якого гармонійно поєднано західноєвропейські та українські національні риси, вданому випадку — популярний тоді на Заході рококовий стиль з деякими рисами українського бароко. Розташований на горі, трохи осторонь міського центру, величавий ансамбль будинків нагадує піраміду, яка звужується вгорі. Над центральним склепінням собору піднімається чотиригранна башта з банею; він прикрашений балюстрадами, капітелями, ліхтарями, різьбами. Коло собору є цілий ряд будинків, а між ними митрополича палата. Будова цієї кафедри тривала 20 років (1744−64). Був Меретин теж творцем славетного ратуша в Бучачі.
Подібним до Святоюрського собору є знаменний Успенський собор в Почаєві на Волині, тобто комплекс будинків Почаївської Лаври, запроектований німцем Ґ. Гофманом. Собор стоїть на високому пагорбі, має дві високі вежі, бароковий фронт і художньо оформлений парапет. Все це надає усьому комплексові урочистої монументальності і Почаївську Лавру видно з віддалі 30−40 км.