Підсилення збірних залізобетонних плит перекриття

Курсова робота на тему:

«Підсилення збірних залізобетонних плит перекриття»

Зміст Вступ

1. Організація та технологія будівельного процесу

2. Техніко-економічні показники

3. Матеріально-технічні ресурси Висновок Література

Вступ Технологічна карта розроблена для організації праці робітників, які зайняті виконанням підсилення збірних залізобетонних плит незавершеного будівництва житлового будинку в м. Вінниця.

В об'ємно-планувальному рішенні будинок являє собою багатоповерховий комплекс. Загальні розміри будинку в плані 24Ч12 м. Конструктивна схема будівлі - з поздовжніми несучими стінами з керамічної цегли. Товщина зовнішньої стіни становить 510 мм. Висота поверху 2,8 м. Фундаменти стрічкові монолітні. Перекриття влаштовується на весь поверх з збірних залізобетонних ребристих плит розмірами 6Ч3 м. Ділянка підсилення має розміри 24Ч12 м.

В склад робіт, що розглядаються технологічною картою, входять:

— замонолічення знизу простору між поздовжніми ребрами з армуванням;

— встановленням додаткової робочої арматури знизу з приварюванням до основної арматури ребер з допомогою «коротишів» і наступним замонолічуванням;

— влаштуванням армованого набетонування згори при забезпеченні зчеплення поверхонь;

— влаштуванням додаткової армованої ребристої плити згори з розчищенням швів і встановленням арматурних каркасів.

В місті Вінниця транспортне сполучення, а також забезпечення будівельними матеріалами на високому рівні. Будівництво об'єкту буде здійснюватись місцевими робочими кадрами.

Температурний режим території забудови характеризують середня температура січня t = -5.8 єС, середня температура липня t = 18.3 єС, річна кількість опадів 638 мм, тривалість світового дня коливається від 8 до 16,5 год. Вітровий режим характеризується основним напрямком вітру, та максимальною швидкістю. Основний напрямок: взимку — південний, влітку — південно-західний. Максимальна швидкість вітру взимку 4.7 м/с, а влітку 3.3 м/с. Геологічний розріз ділянки будівництва представлений наступними шарами грунту:

— шар № 1. Насипний грунт — суглинок з домішками уламків дерева, цегли, каміння.

— шар № 2. Суглинок напівтвердий, жовто-бурий, гумусований (Іг=0.03), просідаючий. Е=7 МПа; г= 17_,1 кН/м³, С_ІІ=14 кПа, ц_ІІ=17°. Початковий тиск просідання P_sl=100 кПа.

— шар № 3. Суглинок тугопластичний, жовто — бурий, бурий, з карбонатами, просідаючий Е=8 МПа; г= 18_,1 кН/м³, С_ІІ=16 кПа, ц_ІІ=18°. Початковий тиск просідання P_sl=160 кПа.

1. Організація та технологія будівельного процесу

1.Перед початком виконання процесу необхідно виконати наступний перелік робіт:

1) Огородити будівельний майданчик тимчасовою дерев’яною огорожею;

2) Прокласти тимчасову під'їздну дорогу шириною 4,5 м;

3) Прокласти тимчасову електролінію та установити щит обліку електроенергії;

4) Виконати тимчасове освітлення території;

5) Встановити тимчасові побутові приміщення, контору виконроба, туалет;

6) Підвести на будівельний майданчик тимчасовий водопровід, тимчасову каналізацію;

7) Забезпечити будівельний майданчик засобами зв’язку;

2. До початку основних робіт при підсиленні збірного залізобетонного перекриття (покриття) повинні бути виконані наступні роботи:

— очищення плит перекриття;

— роблять насічку бетону;

— змонтовані на захватках всі елементи опалубки перекриття;

— перевірена правильність влаштування опалубки і надійність кріплення елементів опалубки;

— встановлена вся проектна арматура;

— перевірено наявність змазки на поверхні опалубки. З площини опалубки повинні бути всі лишні предмети: стружки, тирса та інше;

— складений акт на сховані роботи і розміщення майстра (виконроба) на виконання бетонних робіт. (Бетонування не повинно виконуватись до отримання дозволу технагляду замовника);

— при необхідності, виконано освітлення робочих місць бетонувальників черговим електриком;

— підготовлені і випробувані машини, інструмент, інвентар і пристосування.

3. План та розріз частини споруди, де будуть виконуватись роботи Рис. 1.1 Розріз споруди

4. Схема організації будівельного майданчика Рис. 1.2 План-схема виконання робіт

5. Методи та послідовність виконання робіт Підсилення збірних залізобетонних плит буде виконуватися методом нарощування, а подача бетонної суміші буде здійснюватися автобетононасосом.

Рис. 2.3 Підсилення стисненої зони плит перекриття методом нарощування: 1 — підсилювальна балка; 2 — підсилювальна плита; 3 — бетон нарощування; 4 — арматура нарощування; 5 — відкриті пази; 6 — насічка поверхні.

Перед початком бетонування необхідно встановити всю проектну арматуру. Встановлюємо додаткову арматуру знизу з приваркою до основної арматури ребер (приварюють іі через коротиші до існуючої арматури ребер). Армуємо набетонку зверху з урахуванням забезпечення зчеплення поверхонь. Потім влаштовуємо опалубку на кожну плиту і проводимо бетонування. Для забезпечення кращої роботи нового і старого бетону в плитах пробивають отвори, які після бетонування працюють як шпонки.

Бетонування починають з найбільш віддаленої ділянки від бетононасоса. Робочі шви при перервах в бетонуванні повинні назначатися: при бетонуванні плоских плит — в будь-якому місці паралельно меншій стороні плити. Поверхня робочих швів в плитах перекриття повинна бути перпендикулярна поверхні плити.

Приймання і укладка бетонної суміші: Бетонувальник Б1(Б4) направляє рукав в конструкцію, дає команду машиністу автобетононасоса почати подачу бетонної суміші. Суміш, що надходить рівномірно розприділяє Б1(Б4) по об'єму, переміщуючи рукав.

При бетонуванні в «Журнал бетонних робіт» повинні заноситись наступні дані:

— дата початку і закінчення бетонування захватки, заданий клас бетону, робочий склад бетонної суміші і показники її рухливості (жорсткості);

— об'єми виконання бетонних робіт при влаштуванні перекриття (покриття), дати виготовлення контрольних зразків, їх число, маркування, результати випробувань контрольних зразків;

— температура зовнішнього повітря під час бетонування;

— тип опалубки і дата розопалубки конструкції;

В початковий період твердіння, бетон потрібно захищати від попадання атмосферних опадів і втрат вологи, в подальшому підтримувати температурно-вологісно режим з створенням умов, що забезпечують зростання міцності. Оберігати твердіючий бетон від ударів, струсів та інших механічних впливів.

При сухій та жаркій погоді поливати бетон і опалубку на протязі перших днів твердіння.

Відкриті поверхні вкладеного в плиту бетону повинні бути захищені від шкідливої дії прямих сонячних променів і вітру. Сприятливі температурно-вологісні умови для твердіння бетону забезпечуються систематичним поливанням його водою. В суху погоду поливка бетону на портландцементі проводиться не менше 7 діб. Поливка при температурі +15° С проводиться на протязі перших трьох діб, вдень не рідше, ніж через кожні 3 години і не рідше одного раза вночі, а потім — не рідше трьох разів вна добу.

При укритті бетону вологомісткими матеріалами (піском, тирсою) тривалість перерви між поливанням збільшується в 1.5 рази, порівняно з вказаною вище.

При температурі +5° С поливку не проводять.

6. Розбивка будинку на яруси та загарбки Виконуємо все на одній загарбці, а саме влаштовуються всі арматурні вироби на перекриття, про що складається відповідний акт. Після цього виконується безперервна заливка перекриття бетоном.

7. Чисельно-кваліфікаційний склад бригади та ланок робітників Бетонні роботи виконуються ланкою з шести чоловік:

— бетонувальник 4-го розряду — 2 чоловік (ланковий) Б1(Б4);

— бетонувальник 3-го розряду — 1 чоловіка Б2(Б5);

— бетонувальник 2-го розряду — 1 чоловіка Б3(Б6).

— різноробочі (арматурники) — 2 чоловіка

— машиніст бетононасосних установок 4-го розряду — 1 чоловік (М);

8. Калькуляція трудовитрат та заробітної плати Таблиця 1.1. Калькуляція трудових витрат і заробітної плати

9. Графік виконання робіт та графік виконання руху трудових ресурсів Таблиця 2.2. Графік виконання робіт

10. Новизна рішення. Використовуємо баштовий кран, і з його допомогою виконуємо подавання бетонної суміші.

11. Вказівки щодо контролю якості

1 — відхилення відміток поверхонь ±5 мм.

2 — відхилення в довжині або прольоті елементів ±20 мм.

3 — відхилення горизонтальних площин від горизонталі:

ь на 1 м площини в любому напрямку 5 мм;

ь на всю площину ділянки, що вимірюється 20 мм.

Місцеві відхилення верхньої поверхні бетону від проектної при перевірці конструкцій рейкою довжиною 2 м, крім опорних поверхонь, 8 мм.

Всі вихідні матеріали повинні відповідати вимогам.

В процесі армування конструкції контроль здійснюється при прийомці сталі (наявність заводських марок, якості арматурної сталі), при складуванні і транспортуванні (правильність складування згідно марок, сортів, розмірів, збереження при транспортуванні), при виготовленні арматурних конструкцій (правильність форми і розмірів, якість зварки, дотримання технології зварки). Після влаштування арматури проводять кінцеву повірку розмірів, положення арматури.

Контролюють правильність влаштування опалубки, кріплень, а також стиків елементів в щитах, взаємне розташування опалуб очних форм і арматури. Правильність положення опалубки в просторі провіряють прив’язкою до розбивочних осей, а розміри звичайним вимірюванням.

Перед влаштуванням бетонної суміші провіряють чистоту робочої поверхні опалубки і якість її змазки.

12. Допуски Допуски не обумовлені проектом, а також відхилення в розмірах і положені виконаного монолітного залізобетонного перекриття (покриття) не повинні перевищувати:

— довжина або проліт елемента…+20 мм;

— допустиме відхилення висоти…+5 мм.

— допустиме відхилення горизонтальних площин від горизонталі:

— на 1 м площини в любому напрямку…+5 мм;

— на всю площину ділянки, що вимірюється…+20 мм.

13. Схема операційного контролю якості

Таблиця 1.3

14. Рішення щодо охорони праці

При виконані бетонних робіт необхідно дотримуватись вимог:

— до роботи по бетонуванню допускаються робочі, які пройшли навчання, здали екзамени на певну кваліфікацію, навчені безпечним методам праці і пройшовши інструктаж по техніці безпеки, в тому числі і на робочому місці;

— розбирання опалубки забетонованих конструкцій допускається тільки з дозволом і під наглядом майстра або виконроба;

— бетонувальники повинні працювати в відповідному спецодязі і користуватися індивідуальними засобами захисту;

— до роботи з вібраторами допускаються бетонувальники, які попередньо пройшли медичний огляд, який періодично повинен повторюватись. Провода, які йдуть від розподільного щита до вібраторів, повинні бути заключені в резиновій оболонці, а корпус вібратора — заземлений;

— при експлуатації ручного електрифікованого інструмента на будівельному об'єкті повинні виконуватись всі загальні правила техніки безпеки і спеціальні вимоги, передбачені правилами безпечної роботи, вказані в паспорті і інструкції по експлуатації на кожну ручну машину;

— при подачі бункера краном до місця вкладання бетону вантаж не повинен переноситись над місцями, де ведуться будівельні роботи;

— при виконані бетоних робіт приміняється електрофікований інструмент — електровібратор;

— при ущільнені бетоної суміші глибиними вібраторами слід:

надівати на держак вібратора амортизатори, що забезпечують амплітуду коливань не вище норми для ручного електромеханічного вібратора;

— робітників, зайнятих з вібраційним інструментом, постачати серійно випускаючими віброзахисними рукавицями з бавовняної тканини з паролоновою прокладкою в області долоні і брезентовою накладкою на долоній частині;

— бетонувальники, які обслуговують електровібратори, повинні бути навчені і атестовані на І групу допуска по електробезпеці.

При виконані бетонних робіт слід враховувати можливість виникнення наступних небезпечних виробничих факторів:

— засмічення очей цементним розчином при бетонувані;

— вражені електричним струмом;

— падіння людей з висоти.

При виконані технологічних операцій на прийомі і вкладані бетону, на очистці арматурної сталі від ржавчини, окалини робочі зобов’язані надівати захисні окуляри, які задовільняють нормам.

Щоб уникнути падіння людей з висоти при прийомі вантажу і виконані робіт, робочі кріпляться монтажним поясом. Місця кріплення вказує майстер або виконроб.

Для уникнення враження людей електричним струмом ремонтні роботи, заземлення, підключення до електромережі електрообладнання в технологічній карті передбачається тільки черговим електрослюсарем, який має групу допуска не нижче ІІ.

Перша допомога при попаданні в очі чужорідних тіл.

Чужорідні тіла, що потрапили в очі, видаляють вологим шматочком марлі, складеною вузькою пірамідкою або шматочком вати, скрученої стовпчиком. Для огляду кон’юктиви під верхнім віком потрібно його вивернути. Для цього беруть верхнє віко за вії двома пальцями, просять постраждалого дивитися вниз і зондом або скляною паличкою тиснуть на основу верхнього віка вище його хряща. Віко легко вивертається. Якщо після цього вказівним пальцем другої руки натиснути на нижню частину нижнього віка вивертається вся перехідна складка, і всю кон’юктиву ока можна оглянути повністю.

Видаливши смітинку, потрібно промити око заваркою чая. При потрапляні окалини або гострої смітинки в рогівницю ока, видаляти її не слід. Постраждалого потрібно направити до окуліста, прикриваючи око стерильною марлею, змоченою заваркою чая.

Так слід поступати при різних ушкодженнях очей.

При виконанні роботи, пов’язаної з можливістю пошкодження або забруднення очей, необхідно надягати захисні окуляри з неб’ючим склом.

Перша допомога при електротравмах.

Якщо людина, не ізольована від землі або підлоги сухою дошкою, резиновими калошами або іншим матеріалом, що не пропускає електричний струм, береться рукою або доторкається до електричного проводу, він сам становиться його провідником. М’язи людини судомо скорочуються і вона не може сама розтиснути пальці, що тримають провід або пристрій, по якому йде струм. Величина напруги не має вирішального значення: смертельні випадки спостерігаються і при невеликих напругах струму (30…50 В).

Велике значення при несприятливому перебігу має вологість шкіри, слабкість організма і, звичайно, тривалість дії струму.

Надаючи допомогу при електротравмах, слід пристосовуватись до обставин. Якщо неможливо негайно перервати струм, виключивши рубильник, потрібно віддалити постраждалого від проводва. Голими руками або без ізоляції від землі цього зробити не можна, так як рятувальник сам стане провідником струму. Необхідно надягнути або резинові рукавиці, або резинові сухі калоші, або стати на резиновий коврик, або встати на товсту суху дерев’яну дошку, або скло. Якщо немає резинових рукавиць, слід обгорнути руки товстим шаром сухої вовняної тканини. Брати постраждалого не за тіло, а за комірець, частину одягу, брюки, якщо вони сухі. Можна охопити постраждалого сухою мотузкою і з її допомогою відтянути від провода. Провід, що обірвався або впав на постраждалого, можна відкинути сухою дерев’яною палкою, пустою пляшкою. Вимкнути струм можна також, з'єднавши провід із землею з допомогою ланцюга або дроту, закріпивши один кінець на землі, а інший кінець закинути на провід.

В деяких випадках можна визволити постраждалого від проводу, крикнувши йому: «Підпригни!».

Якщо, не дивлячись на судоме скорочення м’язів, це можливо, постраждалий здатний в момент стрибку самостійно розтиснути пальці і визволитись від проводу.

Якщо від стоїть на підвищенні або сходах, потрібно крикнути: «Падай!», прийнявши міри, щоб він, падаючи, не травмувався. Для цього слід покласти на підлогу м’який матеріал, розтянути на руках технічну тканину, наприклад, брезент.

15. Екологія При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати матеріали та застосовувати технології, які завдають шкоди навколишньому середовищу. По закінченню будівельних робіт все будівельне сміття необхідно зібрати та утилізувати на спеціальних полігонах. Грунт навколо будівлі необхідно рекультивувати, а саме завести родючий чорнозем, засіяти газонну траву та висадити кущі та дерева згідно проекту.

2. Техніко-економічні показники Термін виконання робіт — 10 днів; Витрати праці на виконання робіт — 318,21 людино-дні; Витрати часу роботи машин, машино-зміни — 219,07 машино-зміни; Сума заробітної плати — 2748,41 грн.-коп.; Коефіцієнт нерівномірності -1,67.

3. Матеріально-технічні ресурси Потреба в машинах, механізмах та застосуваннях Таблиця 3.1

Таблиця 3.2 Потреба в матеріалах, напівфабрикатах та конструкціях

Таблиця 3.3 Потреба в експлуатаційних витратах

Висновок Виконання бетонних робіт при влаштуванні перекриття виконується з допомогою баштового крану по ходу зведення будівлі ланкою із шести чоловік в дві зміни.

Двоє різноробочих для в’язання арматурних каркасів.

Один бетонувальник 2-го розряду, який має посвідчення стропувальника, знаходиться на «місці прийому вантажів «приймає бетону суміш із автобетоновоза, розподіляє її по бункерам, слідкує за наповненням бункерів, стропує їх для подачі до місця вкладання бетону, приймає порожній бункер, очищає його по закінченню бетонних робіт.

Решта бетонувальників на чолі з ланковим виконують прийом бункеру з бетоном, розвантаження, вкладання і ущільнення бетонної суміші в опалубці перекриття. По закінченні бетонних робіт очищують нижчележачі площі від зайвого бетону з допомогою кельми і совкової лопати, вертикальні елементи від бризг цементного молока.

Бетонні роботи передбачається проводити в світлий час доби при середньодобовій температурі +5° С без додаткових заходів.

При необхідності виконання бетонних робіт при середньодобовій температурі нижче +5° С слід розробити і втілити заходи по виконанню бетонних робіт в зимових умовах.

Будівельний майданчик розташований по вулиці Грушевського в м. Вінниця. Біля майданчика знаходиться офісний центр, відстань до якого становить 17.2 м, а відстань до дороги по вулиці Грушевського становить 15.3 м. Тимчасові дороги даного об'єкту з'єднані з транспортними шляхами міста.

Енергетичне забезпечення об'єкту забезпечується від існуючих ліній електромережі міста. Забезпечення водою (технічною та питною), а також каналізацією відбувається від існуючих мереж міста Вінниця.

будівельний якість ярус заробітний

Література Перелік державних стандартів:

1. Державні будівельні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи: Збірник 6. Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні: ДБН Д. 2.2−6-99. -Вид. офіц. -К., 2000. -66с.

2. ДБН 3.1−5-96 «Організація будівельного виробництва». К., 1996.

Література:

1. А. П. Снежко. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. — Москва: Высшая школа, 2010.

2. Технология строительного производства: Учеб./ О. О. Литвинов, Ю. И. Беляков, Г. М. Батура и др. — Киев: Высшая школа, 1985.

3. Технологія зведення будинків і споруд: Учбовий посібник: / М. Т. Сипко, Г. В. Доманський, Ю.О. Піщаленко, В.В. Лащівський/ - Рівне, видавництво РДТУ, 2008 р., 219с.

4. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В. К. Черненко, М. Г. Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За ред. В. К. Черненка, М. Г. Ярмоленка. — К.: Вища шк., 2009. — 430 с.: іл.