Проектування споруди складу готових деталей

Вступ.

Об'єктами будівництва є будинки та споруди, які можна розділити на житлові, суспільні, адміністративні, промислові та сільськогосподарські. Промислові поділяють на виробничі, допоміжні лабораторні корпуси і т.д.

Промислові споруди існують для зберігання, переробки сировини та напівфабрикатів. Для кожної промислової будівлі характерні свої об'ємно плануючі та конструктивні рішення, які повинні забезпечити функціональне призначення будівлі, створити оптимальні умови для виробництв, розташованих в ній. Також залежать від багатьох різноманітних вимог, в тому числі від послідовності операцій технологічного процесу, розміщення і габаритів обладнання, необхідності забезпечення умов праці у відповідності з нормативними документами, конкретного району будівництва і т.д. Конструктивні рішення споруд залежать від вимог, які пред`являються виробництвом (ступінь агресивності внутрішнього цехового середовища, вогнестійкість), а також від району будівництва (кліматичні умови, навантаження, наявність відповідних матеріалів і конструкцій). Вони суттєво пов’язані з об'ємно плануючими рішеннями споруд.

Для конкретного виробництва можуть існувати декілька конкретних об'ємо-плануючих та конструктивних рішень, з яких шляхом порівняння вибирають найкраще.

1. Загальні відомості про будівлю.

будівля фундамент колона покриття Проектуєма будівля — це склад готових деталей розмірами в вісях 36×60 м. Місце будівництва — м.Евпатория. Крок колон по зовнішнім рядам — 12 м., по внутрішнім -12м. Будівля має 2 прогони по 18 м. Підйомно — транспортне обладнання — мостове, вантажопідйомністю 20 т. Всі конструкції збірні, покриття із з/б ребристих плит. Грунтисуглинки.

Грунтові води відсутні, тому при влаштуванні підлоги нижня гідроізоляція непотрібна.

Відмітка рівня чистої підлоги на 150 мм вища за рівень землі. Міцність, просторова жорсткість, стійкість, довговічність забезпечується міцними з'єднаннями всіх елементів будівлі.

Так як проектуєма споруда складається з з/б елементів, то вона відноситься до першого ступеню за вогнестійкістю та до першого за довговічністю.

Інсоляція будівлі здійснюється через вікна в повздовжніх стінах будівлі. Аерація здійснюється через ворота, відкриті в процесі виробництва переважно влітку, а також через ліхтарі світло-аераційних ферм.

2. Призначення підприємства і його загальна характеристика.

Склад готових деталей. Готові залізобетонні вироби з важких бетонів зберігають на відкритих майданчиках, недалеко від цеху пропарювання, що мають покриття і ухил для стоку атмосферних вод.

Виробу зберігають по типорозмірам і призначенню. Короткі вироби укладають в штабелю горизонтально, спираючи їх на прокладення і підкладки завтовшки не менше 25 мм.

В якості підйомно-транспортного устаткування використовують мостові, консольно-козлові, вежі і самохідні крани і вилкові автонавантажувачі. Вантажопідйомність кранів повинна відповідати найбільшій масі виробів, що виготовляються на заводі (з урахуванням коефіцієнта запасу).

Між штабелями влаштовують проходи шириною не менше 0,6 м і проїзди шириною, що забезпечує безперешкодний пропуск транспортних засобів. Проходи між штабелями в подовжньому напрямі влаштовують через два штабелі і не рідше чим через 25 м.

Місткість складу визначають розрахунком, але не менш 15-добового вироблення заводу.

Відпускають вироби із складу по накладних, а вантажать — за участю майстра або завідувача складом.

Прирейкові розвантажувальні склади. Високі темпи будівництва доріг вимагають по-новому організовувати складське господарство. Економічно доцільно мати прирейкові розвантажувальні склади. Вони дозволяють прискорити навантажувальні операції, поліпшити умови зберігання матеріалів, а також підвищити рівень механізації і автоматизації. При цьому найкращою формою доставки дорожньо-будівельних матеріалів з прирейкових складів є централізоване автомобільне перевезення безпосередньо на об'єкти будівництва або ЦБЗ, АБЗ, минувши проміжні склади.

Розрізняють однопродуктові (для зберігання одного виду матеріалу, наприклад, щебеня) і багатопродуктові (для зберігання декількох видів матеріалів) типи складів. Крім того, виділяють прирейкові розвантажувальні склади, об'єднані з вантажною станцією залізниці, що дозволяє понизити капітальні вкладення і експлуатаційні.

3. Теплотехнічний розрахунок.

Рис. 1.

Розрахувати товщину стіни для термічного цеху.

Розрахункова температура зовнішнього (зимового) повітря беремо в таблиці 132(2).

t1= -28°С.

t5= -23°С Температура внутрішнього повітря tв =20°С Порядок розрахунку.

1. Опір теплопередачі R0тер = n (tв — tH) / (ДtH· в), п=1 коефіцієнт, що приймається в залежності від положення зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій по відношенню до зовнішнього повітря.

tH = (t1+t5) / 2 =(-28 -23)/2 = -26°С. — розрахункова зимова температура зовнішнього повітря.

Дtн — 10 °C — нормативна температура перепада між температурою внутрішнього повітря й температурою внутрішньої поверхні стіни.

бв =8,7Вт/(м2С) — коефіцієнт тепловіддачі з внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції.

1) Стінове огородження середньої інерційності, тобто :

1.5<�Д4.

2)Величина теплотехнічного опору теплопередачі:

Rо = 1 /бв+д1/1+д2/2+1/бн.

1=0,62Вт/(м2 ?С) — розрахунковий коефіцієнт теплопередачі;

2=0,70Вт/(м2 ?С) — розрахунковий коефіцієнт теплопередачі;

бн=23Вт/(м2· ?С) — розрахунковий коефіцієнт тепловіддачі з зовнішньої поверхні;

д2= 0,04 м — товщина штукатурки.

Замість R0 підставляємо R0тер і визначаємо товщину цегляної кладки.

1/23 + / 0,62 + 0,04 / 0,70 + 1 / 8,7 = 0,5287.

0,0435 + / 0,62 + 0,028 + 0,1149 = 0, 5287.

/ 0,62 = 0,3423.

= 0,212 м.

Отже, товщину стіни приймаємо 240.

Перевірка Д = R1S1 + R2S2 = / S1 + /S2 = 0.24 / 0,62 · 8.54 +.

0,04 / 0,70 · 8,69 = 3,81.

S1 =8.54 Вт / (м2 ?С);

S2 = 8.69 Вт / (м2 ?С);

Так як Д = 3.81, то умова прийнятої інерційності 1.5 < Д < 4 дотримується (1.5 < 3.81 < 4). Перевіряємо умову R0? R0тр :

R0 = 1/лн + /л1 + /л1 + 1/бв.

R0 = 0.0435 + 0.240/0.62 + 0.028 + 0.115.

R0 = 0.5736.

0.5736? 0.3305.

Висновок: товщина стіни 240.

4. Техніко-економічні показники.

При проектуванні складів готових деталей виконують техніко-економічний аналіз показників проектуємих і діючих цехів щоб дібрати найкращі рішення з урахуванням конкретних умов.

Розміри площі цеху залежать не тільки від числа одиниць виробничого обладнання, але і від його розмірів, планування, розміщення проходів і проїздів, від номенклатури і розмірів допоміжних і обслуговуючих площ.

Особливу увагу при проектуванні цехів повинно бути звернено на підвищення рівня механізації процесів.

Площа забудівлі: Аз=3240м2.

Робоча площа: Ар=2160 м2.

Корисна площа: Ак=2056 м2.

Об'єм будівлі: V=33 048м3.

Коефіцієнт ефективності об'ємно-плануючого рішення:

К1=V/АК= 16,1.

Коефіцієнт ефективності плануючого рішення:

К2= Ар/ Ак=1.05.

5. Об'ємно планувальні та конструктивні рішення.

5.1 Фундаменти і фундаментні балки.

В загальному об'ємі промислового будівництва трудоємкість влаштування фундаментів складає 6−8%, а витрати з/б можуть досягти 20%.; Для способу влаштування використано стаканні фундаменти. Стіни опираються на фундаментні балки. Фундаменти вкладаються на піщану підсипку 100 мм.

Рис. 2.

Рис. 3.

5.2 Колони.

Для влаштування каркасів одноповерхових будівель використовують монолітні колони прямокутного перерізу. Колони розраховані на навантаження від покриття, стін, вітру, снігового шару і вище розташованих з/б конструкцій.

Колони призначені для використання в умовах, коли верх фундаменту має відмітку -0,150 м.

Рис. 4.

5.3 Несучі конструкції покриття.

До несучих конструкцій покриття відносяться стропильні та підстропильні ферми для скатних покрівель. Ферми передбачають обпирання на них плит покриття, шириною 3 м та довжиною 6 або 12 м.

Ферми опираються на колони та підстропильні ферми. Підстропильні ферми використовуються в перекриттях будівель зі скатними покрівлями при кроці колон 12 м, при стропильних конструкціях у вигляді з/б ферм, установлених з кроком 6 м.

Рис. 5.

5.4 Плити покриття.

Для покриття використовують ребристі з/б плити, довжиною 6 або 12 м та шириною 3 м. Плити розраховані на навантаження від 330 до 1100 кг/м. Плити виготовлені з бетону марки 300 на мілкому щебні.

Рис. 6.

5.5 Стіни та їх кріплення.

Стіни є важливим конструктивним елементом, складають 10% вартості одноповерхової будівлі. Стіни повинні задовольняти такі основні вимоги:

підтримання необхідного тепло-вологістного режиму в приміщенні;

бути міцними і стійкими під дією статичних і динамічних навантажень;

бути вогнестійкими та довговічними, технологічними у влаштуванні;

мати добрі експлуатаційні якості, якомога меншу масу, добрі техніко-економічні показники.

Самонесучі стінові панелі опираються на фундаментні балки, кріпляться до закладних деталей крайніх колон (при кроці 6м); при кроці колон 12 м або в торцях будівлі при величині прогону 18 м, 24 м, і т.д. для кріплення стінових панелей встановлюють фахверки.

Рис. 7.

5.6 Вікна та ворота.

Характер засклення, форму і розміри вікон приймають на основі світлотехнічного розрахунку, виходячи з умов необхідного світлозабезпечення робочої зони. Світлові отвори можуть мати вигляд окремих вікон чи стрічок. Може бути прийняте й суцільне скління. Конструкції для заповнення віконних отворів промислових будівель виготовляють з дерева, залізобетону, сталі, легких металічних сплавів, пластмас пресованих матеріалів.

Для пропуску засобів рейкового та напільного транспорту в зовнішніх стінах промислових будівель влаштовують ворота, їх розташування і кількість визначаються умовами технологічного процесу, характеру об'ємно-планіровочного рішення будинку. Розміри воріт визначають з умов пропуску транспортних засобів, їх величина повинна перевищувати габарити транспорту у навантаженому стані по ширині не менше ніж 600 мм і по висоті - на 200 мм.

Для даного будинку вибрані стрічкові вікна розміром 6×1,8 м з подвійним склінням і без фрамуг. Ворота розпашні розміром 4,2×4,2 м. Вони виготовлені з легких металічних сплавів; ворота з листової сталі.

Рис. 8.

Рис. 9.

5.7 Ліхтарі.

Ліхтарями називають засклені чи частково засклені надбудови над покриттями будівлі, призначені для верхнього освітлення виробничих площ, віддалених від віконних світових отворів, а також для забезпечення аерації в приміщенні. По призначенню ліхтарі бувають світлові, аераційні та комбіновані. По профілю перерізу бувають прямокутні, трикутні, трапецієвидні та ін. Водовідвід з ліхтаря при його ширині до 12м — зовнішній.

Для даного будинку вибираємо світло аераційний ліхтар довжиною 60 м, шириною 6 м з зовнішнім водовідводом.

Рис. 10.

6. Оздоблення будівлі.

Після заробки швів між стіновими панелями, яка проводиться тинькуванням цементно-піщаним розчином, можливе фарбування панелей фасадною фарбою. Варіанти кольорів: сірий, коричневий, бордовий.

Ворота фарбують масляною фарбою. Колір фарби коричневий, але можливі варіанти темно-зеленого, темно-синього кольорів.

Нескляні елементи стрічкових вікон фарбують фасадною фарбою, яка забезпечує привабливість споруди та збереження металевої частини скління, металеві частини ліхтаря та драбини на ліхтар також фарбують фасадною чи масляною фарбою (колір як і в попередніх випадках).

7. Інженерне обладнання та вентиляція будівлі.

Вентиляція споруди проводиться природнім чином через ворота та ліхтарі.

Опалення — центральне, від котельні даного господарства. Системадвохтрубна, теплоносій — пар з температурою 120−140°С.

Водопровід — господарсько-побутовий від зовнішніх сітей з напором води на вводі 1,5 м вод. ст.

Каналізація — господарсько-побутова у внутрішню каналізацію господарства з подальшим відводом у міську мережу. Водовідвід з даху — внутрішній з водовідводом у каналізацію.

Електропостачання 3 категорії, напруга 220−380 вольт для господарських цілей, для живлення обладнання напруга 380 вольт.

Література.

1. П. Г. Буга «Цивільні промислові та сільськогосподарські будівлі», Москва, Вища школа, 1987 р.

2. Б. В. Вудасов «Будівельна теплотехніка» .

3. Красенський та інші «Конструювання цивільних будинків і споруд», Москва, Видавництво літератури по будівництву, 1972 р.

4. В.А. Неєлов «Цивільні споруди «, Москва, Будівельне видавництво, 1980 р.

5. Р.М. Трепенєнков «Альбом креслень конструкцій і деталей промислових будівель», М., Видавництво літератури по будівництву, 1970 р.

6. Н. Л. Рускевич «Довідник по інженерно-будівельному кресленню», 1987 р.

7. Є.В. Шерешевський «Конструювання промислових будівель та споруд «, Ленінград, Будівельне видавництво, 1979 р.

8. Гетун Г. В. «Основи проектування промислових будівель», 2003 р.