Розробка бази даних розкладу занять у тренажерному залі

Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний аграрний коледж

Циклова комісія комп’ютерно-інформаційних дисциплін

Курсова робота

з дисципліни " Бази даних"

на тему: Розробка бази даних розкладу занять у тренажерному залі

Студент ІІІ курсу 32 — П групи

напряму підготовки 6.50 103 «Програмна інженерія»

спеціальності 5.5 010 301 «Розробка програмного забезпечення»

Сімончук Владислав Олегович

м. Рівне — 2015 рік

Зміст

Перелік скорочень та умовних позначень

Вступ

Розділ 1. Визначення та опис предметної області бази даних

1.1 Аналіз предметної області бази даних: планування та аналіз вимог

1.2 Основні сторони-учасники бази даних

Розділ 2. Концептуальна модель «сутність-зв'язок»

2.1 Системний аналіз бази даних за вхідною та вихідною документацією

2.2 Визначення сутностей, атрибутів, зв’язків бази даних

2.3 Побудова базової ER-моделі досліджуваної бази даних

Розділ 3. Логічна структура бази даних. Нормалізація бази даних

3.1 Створення логічної моделі бази даних із застосуванням нормалізації

3.2 Алгоритм роботи автоматизованої бази даних

3.3 Вибір та обґрунтування СУБД

Розділ 4. Реалізація бази даних через СУБД

4.1 Фізична реалізація сутностей бази даних засобами СУБД

4.2 Реалізація завдань бази даних мовами запитів

4.3 Розробка форми керуючого інтерфейсу бази даних

4.4 Опис тестування автоматизованої бази даних

4.5 Експлуатація та документування автоматизованої бази даних

Висновки

Список використаних джерел

Перелік скорочень та умовних позначень

БД — база даних

ДСТУ — державний стандарт України

ІС — інформаційна система

MS — Microsoft

ПК — персональний комп’ютер

ППЗ — прикладне програмне забезпечення

СУБД — система управління базами даних

Вступ

Заняття спортом у тренажерному залі є невід'ємною складовою системи фізичної культури і спрямовані на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових здібностей. Спорт є важливим засобом сприяння підвищенню соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування. Тренажерний зал здійснює різноманітні спортивні, оздоровчі, рекреаційні та інші функції, це є доволі актуально не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому я вибрав тему для створення своєї бази даних «Розклад занять у тренажерному залі». Моя база даних буде полегшувати роботу працівникам та вони зможуть знати повну інформацію про будь-які тренажери, зали, будь-яких тренерів, тощо, та надавати необхідні відомості відвідувачам. Можна буде редагувати, виконувати різноманітні пошуки, переглядати дані та використовувати необхідну інформацію. Курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів (Визначення та опис предметної області бази даних; Концептуальна модель " сутність-зв'язок" ; Логічна структура бази даних. Нормалізація бази даних; Реалізація бази даних через СУБД), висновків, списку використаних джерел, додатків.

Програма курсової роботи складається відповідно до освітньо-професійної програми, навчального плану підготовки зі спеціальності 5.5 010 310 «Розробка програмного забезпечення» та вимог Міністерства освіти та науки України.

База даних «Тренажерний зал ФітнессПорт» є актуальною, оскільки наше сьогодення важко уявити без спорту, зокрема без різних спортивних клубів. Спорт набирає більшу популярність і люди шукають місце, де можна займатись. Ця область досить розвинута не тільки в Україні, тому вона потребує більшої автоматизації певних процесів для пришвидшення роботи на підприємстві «ФітнессПорт» — один із найпопулярніших фітнес центрів нашого міста, там завжди багато відвідувачів, а отже це буде приносити прибуток та мати велику кількість постійних клієнтів. Завдяки базі даних «Тренажерний зал ФітнессПорт» консультанти зможуть знати повну інформацію про будь-які тренажери, зали, будь-яких тренерів, тощо, та надавати необхідні відомості відвідувачам.

Метою бази даних — дослідити структуру бази даних, принципи їх функціонування та розрахунків. Завдання — формування бази даних «ФітнессПорт», редагування, пошук, використання необхідної інформації.

В даній базі даних предмет дослідження — дослідження процесу роботи фітнес центру, визначення необхідної інформації для керування даними.

Об'єкт дослідження моєї бази даних — приватне підприємство.

В процесі дослідження бази даних використанні такі методи — вивчення електронних джерел через Інтернет, опрацювання додаткової літератури.

Розділ 1. Визначення та опис предметної області бази даних

1.1 Аналіз предметної області бази даних: планування та аналіз вимог

База даних буде створена для Тренажерного залу «ФітнессПорт». Вона має за мету захист даних та спрощення доступу для авторизованих користувачів.

Мета дослідження та розробки бази даних «Розклад занять у тренажерному залі» є розробка продукту з максимальним захистом даних, та простий інтерфейс. Система призначена для працівників рецепції, які вводять дані. Основні дані, які будуть внесені в БД :

— Інформація про відвідувачів залу.

— Інформація про тренерів, які працюють в залі.

— Основна інформація про вправи і види навантажень.

— Графіки занять.

База даних буде потрібна для організації заняття за графіком.

Організована структура даних призначена для використання адміністратором. Основним видом даних є дані про клієнтів. Базою даних керує адміністратор та працівники консультанти

1.2 Основні сторони-учасники бази даних

Користувачами індивідуальної бази даних є адміністратор фітнес центру та продавці-консультанти.

Вихідна документація: таблиці, запити, звіти.

Працівниками, які задіяні в базі даних є продавці-консультанти, тренери.

Матеріальними засобами є такі як: тренажери, графіки занять.

База даних «Розклад занять у тренажерному залі» має містити інформацію не тільки про самі графіки, але й про працівників і відвідувачів.

Задачі працівників, які задіяні в базі даних:

продавець-консультант — дає відповіді на запитання клієнтів, продає абонементи та різні продукти з фітнес-бару;

тренер — надає поради відвідувачам, розробляє програми тренувань, допомогає новачкам, проводить техніки безпеки відвідувачам, консультує клієнтів за вимогою, підстрахування клієнтів;

Задачі матеріальних засобів, які задіяні в базі даних:

тренажер, завдяки ньому люди можуть виконувати різноманітні вправи для поліпшення спортивної форми;

графік занять, завдяки ньому можна дізнатись час тренувань.

Основні задачі користувачів індивідуальної бази даних відносно підприємства: додавання нових клієнтів і даних про них, редагування даних про відвідувачів, вилучення клієнтів, сортування відвідувачів за певними критеріями, складання графіків роботи персоналу.

У БД буде введена вся потрібна інформація про клієнтів: ПІП, телефон, дата народження (щоб знати, які тренажери будуть підходити для відвідувача по віку). В базі даних повинно бути вказано з яким клієнтом працює даний тренер, вид навантажень, типи тренажерів, ім'я тренерів, дата та ін.

Розділ 2. Концептуальна модель " сутність-зв'язок"

2.1 Системний аналіз бази даних за вхідною та вихідною документацією

Використовується Функціональний підхід тому що мені відомі заздалегідь функції майбутніх користувачів БД.

Рисунок 2.1- Схема з об'єктами та їх властивостями досліджуваної бази даних Діаграма варіантів використання бази даних «Тренажерний зал ФітнессПорт» відображає функцію «Оформлення замовлення на проведення тренування», яка буде реалізована у файлі. Однак будь-яка функція повинна мати цінність і давати можливість отримати кінцевий результат для користувача. Наведу опис потоків задач і діаграми послідовності виконання. Тому виділяю серед усієї функціональності бази даних лише ту, яка є основною і корисною працівнику рецепції і дозволяє йому отримувати конкретні закінчені результати.

Перш ніж приступити власне до створення діаграми варіантів використання описують список акторів та функцій, які вони виконують. Актори, які задіяні в діаграмі:відвідувач та працівник рецепції. Функції, які будуть в діаграмі: вимоги до тренувань, представлення занять, вибір тренера за видом занять, узгодження умов оплати. Вибір акторів залежить від інформації моєї бази даних та функціональних обов’язків її учасників і способів використання бази даних. Наприклад, функція оформлення замовлення на проведення тренування.

Вихідні документи, які будуть формуватись у файлі бази даних: список занять, список працівників.

Рисунок 2.2 - Діаграма варіантів використання бази даних «Тренажерний зал»

2.2 Визначення сутностей, атрибутів, зв’язків бази даних

У таблиці 2.1 показано типи сутностей, які присутні у базі даних наприклад: адміністратор, тренер, тренажер та ін.

У таблиці присутні такі поля:

— ім'я сутності - назва сутності яка задіяна в базі даних.

— опис — терміни які описують ім'я сутностей.

— особливості використання — деталізування функцій, які виконують сутності.

Таблиця 2.1 Сутності бази даних «Розклад занять у тренажерному залі»

Тип зв’язку який використовується у проектуванні.

У даній таблиці присутні такі поля:

— тип сутності - це унікальне ім'я у межах системи.

— тип зв’язку — встановлюються між сутностями та вказують яким чином взаємодіють між собою.

— потужність зв’язку — відображає певне число екземплярів сутностей зв’язаних з одним екземпляром зв’язаної сутності.

Таблиця 2.2 Типи зв’язків бази даних «Розклад занять у тренажерному залі»

Визначення атрибутів і зв’язування їх з типами сутностей і зв’язків:

Таблиця 2.3 Атрибути сутностей бази даних «Розклад занять у тренажерному залі»

Спеціалізація/генералізація типів сутностей:

Таблиця 2.4 Спеціалізація сутностей бази даних «Розклад занять у тренажерному залі»

2.3 Побудова базової ER-моделі досліджуваної бази даних

документація алгоритм інтерфейс Зв’язки сутностей моделі на основі бізнес-правил:

— на підприємстві, де працює працівник рецепції, існує декілька тренерів;

— кожен тренер підбирає декілька видів тренажерів;

— види тренажерів визначають тренажери;

— тренажер застосовує графік;

— до складу підприємства входять декілька клієнтів;

— клієнти використовують декілька видів вправ;

— види вправ виконуються декількома вправами;

— різноманітні вправи проводяться за графіком.

Рисунок 2.3 - ER-модель «Розклад занять у тренажерному залі»

Розділ 3. Логічна структура бази даних. Нормалізація бази даних

3.1 Створення логічної моделі бази даних із застосуванням нормалізації

Рисунок 3.1 - Логічна модель бази даних «Розклад занять у тренажерному залі»

Створення логічної моделі бази даних ТРЕНАЖЕРНОГО ЗАЛУ.

1) Вилучення рекурсивних, складних зв’язків та багатозначних атрибутів, у результаті бінарні зв’язки між сутностями мають тип «один-до-багатьох» .

2) Сутності перетворюються на відношення та визначається їх набір. Тому я об'єднав сутності «Види тренажеру» та «Види вправ» у відношення «Види навантажень» .

3) Перевіряються відношення за допомогою правил нормалізації. Всі відношення знаходяться у 3НФ. Тому первинний атрибут РК однієї сутності типу «один» є атрибутом FK в іншій сутності типу «багато» .

4) Перевіряються відповідності відношень вимогам транзакцій користувача шляхом відбору відношень та атрибутів, які є в завданнях бази даних.

3.2 Алгоритм роботи автоматизованої бази даних

Алгоритм — система точно сформульованих правил, що визначає процес перетворення допустимих вихідних даних (вхідної інформації) в бажаний результат (вихідну інформацію) за кінцеве число кроків.

Алгоритм рішення задач має ряд своїх обов’язкових властивостей:

— дискретність — розбивка процесу обробки інформації на більш прості етапи (кроки виконання), виконання яких комп’ютером або людиною не викликає ускладнень;

— визначеність алгоритму — однозначність виконання кожного окремого кроку перетворення інформації;

— здійснимість — кінцівку дій алгоритму рішення задач, що дозволяє отримати бажаний результат при допустимих вихідних даних за кінцеве число кроків;

— масовість — придатність алгоритму для вирішення певного класу задач.

В алгоритмі відображаються логіка і спосіб формування результатів рішення із зазначенням необхідності розрахункових формул, логічних умов, співвідношень для контролю достовірності вихідних результатів. В алгоритмі обов’язково повинні бути передбачені всі ситуації, які можуть виникнути в процесі вирішення комплексу задач.

Рисунок 3.2 — Блок-схема запиту на отримання даних Рисунок 3.3 — Блок-схема запиту на оцінку

3.3 Вибір та обґрунтування СУБД

На основі аналізу інших СУБД, які використовуються на підприємствах різних форм власності, я вирішив обрати розподілену, клієнт-серверну СУБД.

Мій вибір — Microsoft Access — це СУБД від компанії Майкрософт, програма, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Має багато різноманітних функцій, такі як: зв’язані запити, сортування по різних полях, зв’язок із зовнішніми таблицями і базами даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати підпрограми, що працюють з базами даних. Переваги розподіленої СУБД по відношенню до індивідуальної БД в тому, що СУБД може розміщуватись на двох і більше ПК. Висока доступність і безпека, більш низьке завантаження локальної мережі; зручність централізованого управління; зручність забезпечення високої надійності; вона має прості та зручні засоби обробки кількох таблиць у одній базі даних. Таблиця — це місце зберігання даних, вона є основним елементом бази даних. Access має розвинуту систему запитів, яка дозволяє отримувати на екрані різні відомості з таблиць. Є багато способів управління даними: вказівник миші, комбінації клавіш, система меню, панелі інструментів, контекстне меню. Також присутні такі спеціальні програми як: майстер таблиць, майстер кнопок, майстер форм і т.д. Майстри здійснюють діалог з користувачем.

Недолік клієнт-серверної СУБД — підвищені вимоги до сервера; відсутність тригерів і збережених процедур, хоча це вже недолік з точки зору програміста, який в Access цілком можливо відшкодувати іншими способами.

Специфіка роботи у обраному середовищі:

Спочатку потрібно відкрити MS Access (Права кнопка мишки — Создать — MS Access).Відкривши його, ми побачимо зображення, наведене на малюнку знизу. Приміром, для того щоб створити нескладну базу даних необхідно у вкладці «Создание» вибрати «Конструктор Форм» і далі створити форму в режимі конструктора. Далі ми отримаємо робочу область, де ми зможемо встановити необхідний фон, картинки, кнопки, прапорці, написи та інші елементи, будемо використовувати в якості стартової сторінки нашої бази даних.

Для більш зручного виду, приберемо сітку, за допомогою натискання правої кнопки миші у вільній частині вікна (вибрати «Сетка»). У стартовому вікні Microsoft Access створимо таблицю і внесемо туди необхідні дані. Для цього у вікні «Додаток Microsoft Office Access» виберемо меню «таблиця» і відзначимо найбільш зручний для нас спосіб внесення інформації. У нашому випадку ми будемо використовувати «Створенні таблиці в режимі конструктора». У новому вікні ми занесемо назви колонок таблиці, в які в подальшому будемо заносити інформацію.

Розділ 4. Реалізація бази даних через СУБД

4.1 Фізична реалізація сутностей бази даних засобами СУБД

Cпочатку мені потрібно зайти у Ms Access, я це зробив за допомогою ПКМ СоздатьMs Access.

Рисунок 4.1 — Відкриття MS Access

Далі я відкриваю файл і у вікні «Создание» я вибираю «Конструктор таблиц» .

Рисунок 4.2 — Створення таблиць Для створення таблиці необхідно ввести її назву та додати до неї поля. Потім вказати ключове поле. Таблиці, які я створив:

Рисунок 4.3 — Створені таблиці

Далі, щоб зв’язати таблиці потрібно зайти у вікно «Работа с базами даных» і вибрати «Схема данных» :

Рисунок 4.4 — Панель для створення Схеми даних Далі я добавив таблиці і зв’язав їх, вибравши:

Рисунок 4.5 — Звязування схеми даних Я позв’язував таблиці зв’язком один-до-багатьох:

Рисунок 4.6 — Схема даних

4.2 Реалізація завдань бази даних мовами запитів

Для створення запитів у СУБД MS Access є спеціальна мова запитів SQL. За допомогою SQL можна легко створювати запити до таблиць за допомогою програмного коду. Для того, щоб створити запит перш за все необхідно зв’язати декілька таблиць між собою. Я відкрив створену мною базу даних і у вкладці «Создание» я вибрав пункт «Конструктор запросов» .

Рисунок 4.7 — Створення запитів У вікні, яке з’явилося, я вибрав необхідні мені таблиці зі своєї бази даних.

Рисунок 4.8 — Добавлення таблиць в запит Коли таблиці зв’язано можна створити сам запит на поля таблиць мовою SQL:

Рисунок 4.9 — Створення запиту мовою SQL

В результаті маємо готовий запит:

Рисунок 4.10 — Запит мовою SQL

Таким самим чином створюємо ще декілька запитів:

Рисунок 4.11 — Новий запит

4.3 Розробка форми керуючого інтерфейсу бази даних

Для створення форми у MS Access переходимо у вкладку «Создание» і вибираємо пункт «Форма» .

Рисунок 4.12 — Створення форм Форма створюється відповідно до запиту або таблиці .

Рисунок 4.13 — Приклад форми «Тренер»

В даній формі я зобразив таблицю «Тренер» .

Для створення форми у MS Access за допомогою конструктора переходимо у вкладку «Создание» і вибираємо пункт «Конструктор форм». Після цього з’явиться вікно спеціальне вікно, у якому буде створюватися кнопкова форма.

Рисунок 4.14 — Сітка головної кнопкової форми На цій сітці ми будемо розміщувати кнопки та поля для нашої форми.

Рисунок 4.15 — Форма для таблиці тренер

4.4 Опис тестування автоматизованої бази даних

Щоб протестувати базу даних, я заніс дані у поля таблиці через форму.

Рисунок 4.16 — Перевірка роботи форми Щоб добавити нові дані у поля необхідно натиснути кнопку із зображенням олівця — це відповідає додавання даних. Для збереження даних потрібно нажати кнопку із зображенням «галки». Щоб видалити дані потрібно нажати кнопку із зображенням корзини. Для переходу між записами я додав дві кнопки із зображенням стрілочок (вліво — попередній запис, вправо — наступний запис). Кнопка із зображенням принтеру — означає друк даних. Також можна вийти з бази даних, для цього потрібно натиснути кнопку з хрестиком.

Принцип роботи полягає в тому, що користувач вводить дані у поля і за допомогою кнопок здійснює необхідні операції з цими введеними даними.

4.5 Експлуатація та документування автоматизованої бази даних

Для створення своєї бази даних я використовував програму MS Access 2010, яка входить в пакет прикладного програмного забезпечення MS Office 2010. Розширення файлу бази даних.accdb.

Якщо відкрити файл створеної бази даних у MS Access 2003 року, то система покаже помилку, у якій виявиться те, що формат файлу не відповідає даній версії і не підтримується. Щоб уникнути це потрібно файл зберегти у форматі .mdb.

Щоб це зробити потрібно зайти у вкладку «Файл» і вибрати пункт «Сохранить как» .

Після цих дій вибрати «База данных Access 2002;2003(*.mdb)» .

Для початку роботи з БД потрібно пройти авторизацію користувача. Потрібно вписати ім'я користувача та пароль користувача. Потім потрібно натиснути кнопку «Готово» .

Рисунок 4.17 — Вікно авторизації

Якщо введено правильно логін та пароль відкриється головна кнопкова форма. Можна відкрити форми таблиць для додавання інформації. Щоб вийти з даної БД потрібно натиснути кнопку «Вихід» .

Рисунок 4.18 — Головна кнопкова форма База даних включає в себе: 4 таблиць, 22 малюнка.

Висновки

Протягом всього року я виконував індивідуальні завдання з розробки бази даних. Спочатку я вибрав тему для своєї бази даних — «Розклад занять у тренажерному залі». Далі я визначав та описував предметну бласть бази, сторони-учасники, визначав сутності, атрибути та звязки, будував схему об'єктів і властивостей, діаграму використання, ER та логічну моделі. Пізніше створював свою базу даних у MS Access. Я працював із такими об'єктами як: таблиці, запити, форми, макроси, кнопки та ін. На всіх етапах розробки створюється документація, яка формується в електронний звіт. У всіх інструкційних картках наводяться зразки документів, які слід відтворити згідно завдань індивідуальної теми. Кожна інструкційна картка містить методичні завдання рекомендації оформлення звіту про виконану роботу. У кінці збірки є додатки та список рекомендованої літератури.

Під час курсової роботи я отримав досвід застосування теоретичних знань та понять у професійній діяльності, практичних умінь і навичок у MS Access, професійних якостей особистості фахівця

Список використаних джерел

1. Гайна Г. А. Основи проектування баз даних: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 200 с.

2. Матвєєва Л. Є., Волков В. А. Процес розробки програмного забезпечення. Від теорії до практики. К.: ТОВ «Інформаційні програмні системи», 2008. — 117 с.

3. Гецци К., Джазайери М., Мандриоли Д. Основы инженерии программного обеспечения. СПб: БХВ — Петербург, 2005. — 832 с.

4. Основы создания гибких автоматизированных производств / Л. А. Пономаренко, Л. В. Адамович, В. Т. Музычук, А. Е. Гридасов / Под ред. Б. Б. Тимофеева. — К.: Техника, 2006. — 144 с.

5. Технологія програмування: об'єктно-орієнтовний підхід: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2000. — 200 с.