Формування бази даних

Вступ

Курсовий проект має на меті оцінити рівень підготовки студентів за спеціальних дисциплін, отримані ними теоретичні знання, набуті навички самостійної роботи, вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх до вирішення практичних завдань.

Виконання КП є одним із завершальних і найбільш значущим етапом навчання студентів з дисципліни «Розробка та експлуатація автоматизованих інформаційних систем». Його кінцевим результатом є представлення та захист оформленої відповідним чином роботи, в якій відбивається зміст дисципліни, що вивчається і якість підготовки фахівців цього напрямку.

Кінцевою метою КП є виявлення рівня підготовки студента, ступеня готовності його до засвоєння професійних знань.

Основними завданнями виконання КП є:

1. виявлення розуміння студентом основних проблем і перспектив розвитку технології проектування автоматизованих інформаційних систем;

2. виявлення розуміння студентом значущості своєї майбутньої професійної діяльності, вміння здобувати нові знання, особливо в галузі сучасних інформаційних технологій;

3. виявлення вміння працювати з технічною та нормативною документацією, а також чітко викладати свої думки;

4. виявлення навичок вирішувати поставлені практичні завдання з використанням теоретичних знань;

Курсова робота присвячена аналізу проектування бази даних, а також висвітленню методів побудови форм і звітів на прикладі побудови програми ведення електронної документації кадрового відділу.

Метою курсової роботи є реалізація бази даних для забезпечення кадрового процесу в поштовому відділенні.

Завданнями, які слід вирішити для розкриття обраної теми, є:

— Збір документів для опису предметної області;

— Відбір документів — джерел для створення бази даних (етап системного аналізу предметної області);

— Виявлення сутностей инфологической моделі та моделювання зв’язків між ними (етап інфологічне моделювання);

— Побудова набору таблиць бази даних і нормалізація бази (етап даталогіческого проектування);

— Опис зовнішніх моделей в термінах обраної СУБД (етап даталогіческого проектування);

— Реалізація бази даних і організація запитів у вибраній СУБД (етап фізичного моделювання);

— Реалізація програмного інтерфейсу до бази даних (етап створення інтерфейсу додатку).

В даний час практично у всіх сферах людської діяльності використовуються бази даних. У тому числі рішення перерахованих завдань дозволить досягти мети, поставленої в курсовій роботі, а саме, реалізувати базу даних для забезпечення кадрового процесу в будівельній фірмі. Дана база даних може застосовуватися у різних будівельних організаціях. Для забезпечення надійності системи управління даними необхідно виконати наступні основні вимоги:

— Цілісність і несуперечність даних,

— Достовірність даних,

— Простота управління даними,

— Безпека доступу до даних.

Цим вимогам задовольняють реляційні бази даних, реалізовані в сучасних професійних СУБД.

Про своєчасності та актуальності даної проблеми свідчить той факт, що більшу частину свого часу начальник кадрового відділу витрачає на оформлення різної документації. Величезна кількість організації і відсутність пропозицій в даній сфері гарантують високу потребу в даному продукті.

Бази даних (БД) складають в даний час основу комп’ютерного забезпечення інформаційних процесів, що входять практично в усі сфери людської діяльності.

Практична значимість курсової роботи полягає у створенні автоматизованої системи управління документообігом у відділі кадрів.

1. Проектування бази даних відділу кадрів

1.1 Обстеження предметної області

Для управління виробництвом фірма розробляє стратегічний план, який торкається всієї діяльності організації, зокрема й управління персоналом. І тут головним елементом, який визначає напрям діяльності, є кадрова політика. Кадрова політика включає розробку загальних принципів і визначення пріоритетів цілей у галузі управління персоналом; планування потреби у трудових ресурсах і шляхів формування штатів; створення підтримки системи руху кадрової інформації; визначення засад розподілу коштів; забезпечення ефективної системи стимулювання праці; політику розвитку персоналу.

До функцій відділу кадрів належить прийняття та звільнення працівників, складання різних наказів і табеля робочого дня, оформлення та облік поточної документації руху кадрів, нормативний контроль згідно законів про працю за правильним формулюванням наказів і розпоряджень по відділу кадрів та ведення додаткової інформації про працівника (пенсіонерів, інвалідів, тощо.)

Право громадян на працю реалізується шляхом укладання робочими та службовцями трудового договору про прийняття на роботу на відповідному підприємстві, в закладі або організації. Трудовий договір є угодою між працівниками та підприємством, за яким робочий або службовець зобов’язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою згідно з внутрішнім розпорядком. Підприємство за цією угодою зобов’язується платити працівнику заробітну плату та забезпечувати умови, передбачені законодавством про працю, колективним договором і згодою сторін.

Після офіційного прийняття на роботу на співробітника заводиться особиста картка. Особиста картка може містити прізвище, ім'я і по батькові співробітника, його дату народження, паспортні дані, місце прописки і місце проживання, склад сім'ї і т.д.

Протягом роботи співробітник може їздити у відрядження, проходити курси підвищення кваліфікації, йти у відпустку, хворіти, звільнятися. На все перелічене вище складаються спеціальні накази, які містять різноманітну інформацію.

Враховуючи відрядження, лікарняні і відпустки відділом кадрів складається табель робочого дня. Табель робочого дня містить список всіх співробітників; число днів, яке співробітник мав відпрацювати; число фактично відпрацьованих співробітником днів; кількість днів, у яких працівник був у відрядженнях, відпустках чи хворів. Табель робочого дня складається кожного місяця.

Звільнення працівника відбувається виходячи з особистої заяви або через порушення правил трудового договору.

1.2 Реляційна модель бази даних

Для обстеженої предметної області - відділу кадрів — підходить реляційна модель бази даних, створена в програмі Microsoft Access 2010.

База даних — це сукупність структур, виділених на зберігання великих обсягів інформації, та програмних модулів, які здійснюють управління даними, їх вибірку, сортування й інші дії.

Інформація бази даних зберігається у кількох таблицях. Будь-яка таблиця складається з набору однотипних записів, розташованих один за одним. Вони являють собою рядки таблиці, які можна додавати, видаляти чи змінювати. Кожен запис є набором поіменованих полів, які потенційно можуть зберігати найрізноманітнішу інформацію. Однотипні поля різних записів утворюють стовпець таблиці.

Одна із головних ідей реляційної бази даних у тому, що зв’язок між даними повинен встановлюватися відповідно до їх внутрішніх логічних взаємовідносин. Тобто, таблиці об'єднані визначеними зв’язками.

1.3 Фізичне проектування бази даних Відділ кадрів

Запити — це об'єкти бази даних, які призначені для вибору даних із таблиць згідно певних умов. Особливість запитів у тому, що вони відбирають дані з таблиць і створюють на їхній основі тимчасову таблицю.

У цій базі даних представлені такі параметричні запити: «Пошук працівників за табельним номером»); «Пошук працівників за прізвищем, ім'ям та по батькові»; «Табель робочого часу за певний період».

Форма в базі даних — це структуроване вікно, що повторює форму бланка. Джерелом даних для форми є записи таблиці чи запиту. Форма дає можливості для: введення і перегляду інформації бази даних; зміни даних; друку.

У цій базі даних представлені форми для всіх таблиць, серед них є підлеглі форми.

Звіт — це об'єкт бази даних, призначений для вибору інформації з бази даних та для друку. У даній базі даних представлений звіт «Табель робочого часу за певний пер

2. Практичне використання бази даних відділу кадрів

Програму Microsoft Access 2010 можна викликати кількома способами:

З меню Пуск — Microsoft Office — Microsoft Access 2010. Для відкриття даної бази даних потрібно розгорнути меню «Файл», потім «Відкрити». У діалоговому вікні знайти файл «База даних Відділ кадрів».

Двічі клацнути лівою кнопкою миші на файлі «База даних Відділ кадрів».

У представленій базі даних головною формою є форма «1 Відділ кадрів» (мал. 1). Решта форм є зв’язаними. Зв’язані форми для зручності роботи із ними викликаються відповідними кнопками, назви яких мають синій колір і знаходяться під надписом «Заповнення форм даними».

При натискуванні на кнопку «Накази особового складу» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 2). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів таблиці «Накази з особового складу». Для переміщення по записах використовуються кнопки навігації:

— на перший запис;

— на наступний запис;

— на останній запис;

— створення нового запису.

Для закривання форми використовується стандартна кнопка 5.

При натискуванні на кнопку «Працівники та сім'я» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 3). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів 2 таблиць — «Працівники», «Сім'я».

При натискуванні на кнопку «Посада працівників» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 4). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів 2 таблиць — «Працівники» (частково), «Посада». В даній формі створена підлегла форма «Посада».

При натискуванні на кнопку «Трудові договори» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 5). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів таблиць — «Працівники» (частково), «Посада» (частково), «Трудові договори».

При натискуванні на кнопку «Відпустка» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 6). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів таблиці «Відпустка».

При натискуванні на кнопку «Відрядження» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 10). Вона призначена для введення, редагування та перегляду записів таблиці «Відрядження».

При натискуванні на кнопку «Підвищення кваліфікації» відкривається форма з аналогічною назвою (мал. 11). Вона призначена для введення, При натискуванні на кнопку «Пошук даних працівника за табельним номером» відкривається діалогове вікно для введення параметра (мал. 13), згідно якого буде сформований параметричний запит (мал. 14). Цей параметр — табельний номер працівника, в даній базі даних є номер 1 — 13.

При натискуванні на кнопку «Пошук даних про працівника за ПІБ» відкриваються послідовно діалогові вікна для введення параметрів (мал. 15), згідно яких буде сформований параметричний запит (мал. 16). Ці параметри — прізвище, ім'я, по батькові.

При натискуванні на кнопку «Табель робочого часу за період» відкривається діалогове вікно для введення параметра (мал. 17), згідно якого буде сформований параметричний запит (мал. 18). Цей параметр — період, в даній базі даних є період від «квітень 2011» до «жовтень 2011».

При натискуванні на кнопку «Звіт по табелю за період» відкривається діалогове вікно для введення параметра (мал. 19), згідно якого буде сформований параметричний звіт (мал. 20). Цей параметр — період, в даній базі даних є період від «квітень 2011» до «жовтень 2011».

3. Охорона праці при роботі на ПК

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних, і лікувально-профілактичних заходів та засобів, які гарантують безпеку, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

3.1 Вимоги до робочого місця при роботі за ПК

Столи повинні бути достатньо великі - від 1200×800 мм до 1600×800 мм. Добре мати під столом підставку з нахилом від 5 до 15 градусів для ніг, яка забезпечує комфорт для ніг під час тривалого сидіння за комп’ютером. Крісло при цьому необхідно мати на коліщатах, висота сидіння від підлоги 42−53 см, висота стола — 72 см.

Сідати за комп’ютер потрібно так, щоб кут між тулубом та бедрами, тулубом та передпліччям був рівним 90 градусів. Монітор повинен стояти від очей на відстані не менше 45 см, причому бажано нахилити його так, щоб ви дивились на монітор дещо зверху під кутом від 5 до 35 градусів відносно поверхні екрана. Кут нахилу клавіатури до столу рекомендується встановлювати в межах 5−10 градусів.

3.2 Техніка безпеки при роботі на ПК

Під час роботи на ПК необхідно підтримувати наступні оптимальні параметри мікроклімату: температура повітря від 18 до 21° C; відносна вологість повітря 55−62%. Також повинно здійснюватися провітрювання приміщення, в залежності від погодних умов, тривалість повинна бути не менше 10 хв. Найкращий обмін повітря здійснюється при наскрізному провітрюванні. Інший шлях забезпечення повітрообміну може бути досягнутий встановленням автономних кондиціонерів.

Для пониження рівня шуму стеля або стіни вище 1.5 — 1.7 метри від підлоги повинні облицьовуватися звукопоглинаючим матеріалом з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63−8000 Гц.

Для зменшеного поглинання світла стеля та стіни вище панелей (1,5 — 1,7 м), якщо вони не облицьовані звукопоглинаючим матеріалом, фарбуються білою водоемульсійною фарбою (коефіцієнт відбиття повинен бути не меншим 0,7). Для фарбування стіни панелей рекомендуються світлі фарби.

В освітлювальних установках слід використовувати систему загального освітлення, виконану настельним чи підвісним люмінесцентними світильниками, рівномірно розташованими по стелі рядами паралельно світлопройомам так, щоб екран монітора знаходився в зоні захисного кута світильника, та його проекції не приходились на екран. Працюючі на ПК не повинні бачити відображення світильників на екрані. Застосовувати місцеве освітлення не рекомендується.

Робота на ПК може здійснюватися при наступних видах освітлення:

Загальному люмінесцентному освітленні, коли монітори розташовані по периметру приміщення або при центральному розташуванні робочих місць в два ряди по довжині приміщення з екранами, розвернутими в протилежні сторони;

Змішаному освітленні (природне + штучне) лише при одноі трьохрядному розташуванні робочих місць, коли екран і поверхня робочого столу знаходяться перпендикулярно світлонесучій стіні.

Природному освітленні, коли робочі місця з ПК розташовуються в один ряд по довжині приміщення на відстані 0,8 — 1,0 м від стіни з вікнами, та екрани знаходяться перпендикулярно цій стіні. Основний потік природного світла при цьому повинен бути зліва.

3.3 Рекомендації по використанню ПК

Перед початком роботи переконайтесь у відсутності видимих пошкоджень робочого місця, сядьте так, щоб лінія зору приходилась в центр екрану.

Слід використовувати дисплеї з високою роздільною здатністю і розміром екрану не менше 14″.

Краще вибирати відеоадаптери з високою роздільною здатністю та частотою покадрової розгортки не менше 70−72 Гц.

Бажано, щоб освітленість робочого місця оператора не перевищувала 2/3 нормальної освітленості приміщення. Стіна позаду дисплея повинна бути освітлена приблизно так само, як його екран.

При розміщенні в одній кімнаті декількох персональних комп’ютерів відстань від робочого місця кожного оператора до задніх та бокових стінок сусідніх персональних комп’ютерів повинна складати не менше 1,2 м.

Загальний час роботи з дисплеєм не повинен перевищувати 50% всього робочого часу оператора. Не слід перевищувати темп роботи — порядку 10 тисяч натискань клавіш на годину (приблизно 1500 слів).

При звичайній роботі з комп’ютером необхідно робити 15-хвилинні перерви через кожні 2 години, а при інтенсивній роботі - через кожну годину.

Крім безпеки користувача, необхідно сказати і про безпеку комп’ютера і, що особливо важливо, безпеку даних, які зберігаються в ньому. ПК, що використовуються для збереження особливо важливої інформації, необхідно обладнати пристроями безперебійного живлення, які підтримують питому напругу на протязі деякого часу при аварійних ситуаціях в електричній мережі. Не можна загороджувати задню стінку системного блоку чи ставити персональний комп’ютер впритул до стіни — це веде до «важкого» режиму охолодження системного блоку і його перегріву. Те ж саме відноситься до дисплея — не можна класти на нього папери, книги і взагалі все, що може закрити його вентиляційні отвори. Порох та електроніка погано сумісні один з одним, тому необхідно робити щоденне вологе прибирання в приміщенні.

При появі запаху горілого слід негайно припинити роботу та виключити ПК.

3.4 Пожежна безпека при роботі на ПК

Пожежі в приміщеннях з ПК являють особливу небезпеку, так як зв’язані з великими матеріальними втратами. Характерна особливість — невеликі площі приміщень. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії речовин, окиснювача та джерел загорання. Горючими компонентами являються: будівельні матеріали, перегородки, підлоги, двері, ізоляція силових, сигнальних кабелів і т.д.

Особливістю комп’ютерів являється дуже висока густота розташування мікросхем. При проходженні електричного струму по провідниках та деталях виділяється тепло, що в умовах їх високої густоти може привести до перегріву. Надійна робота окремих елементів і мікросхем в цілому забезпечується тільки в певних інтервалах температури, вологості та при заданих електричних параметрах. При відхиленні реальних умов експлуатації від розрахункових можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації.

Кабельні лінії являються найбільш пожежонебезпечним місцем. Наявність горючого ізоляційного матеріалу, ймовірних джерел загорання у вигляді електричних іскор і дуг, розгалуженість та недоступність роблять кабельні лінії місцем найбільш ймовірного виникнення і розвитку пожежі. Для пониження здатності поширювати полум’я кабелі покривають вогнезахисним покриттям.

Електричне горіння — це замикання, перевантаження електричного струму на електричному устаткуванні.

Усунення причин пожежі в електричному устаткуванні проводиться в різних напрямах: попередження замикання здійснюється правильним вибором, монтажем та експлуатацією мереж; застосування захисту схем у вигляді швидкодіючих реле, а також вимикачів, плавких запобіжників, автоматичних вимикачів.

Увагу слід звернути на пожежну безпеку приміщень. В приміщеннях не повинно згромаджуватися сміття, папери та ін. непотрібні речі. Необхідно передбачити аварійний вихід з приміщення у випадку пожежі. В приміщенні повинні бути передбачені вогнегасники та пожежна сигналізація. У випадку виникнення пожежі необхідно повідомити в найближчу пожежну частину й по можливості здійснити деякі кроки для його усунення.

Працюючим на ПК необхідно вміти правильно користуватися електроустаткуванням та дотримуватись норм безпеки від ураження електричним струмом. Одна з них — захисне заземлення. Призначення захисного заземлення — усунення небезпеки ураження струмом у випадку дотику до корпуса та інших струмопровідних частин електроустановки, які знаходяться під напругою.

Також існує такий засіб захисту як захисне відключення. Захисне відключення — швидкодіючий захист, який забезпечує відключення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження людини струмом. Основними елементами пристрою захисного відключення являється пристрій захисного відключення і автоматичний вимикач.

3.5 Обгрунтування проектних рішень по автоматизованому рішенню економіко-інформаційних завдань

Програмне забезпечення для роботи з базами даних використовується на персональних комп’ютерах вже досить давно. На жаль, ці програми або були елементарними диспетчерами зберігання даних і не мали засобів розробки додатків, або були настільки складні і важкі, що навіть добре розбираються в комп’ютерах люди уникали працювати з ними до тих пір, поки не отримували повних, орієнтованих на користувача додатків.

Microsoft Access — це функціонально повна реляційна СУБД. У ній передбачені всі необхідні вам засоби для визначення і обробки даних, а також для керування ними при роботі з великими обсягами інформації. Що стосується легкості використання, то Microsoft Access зробив тут справжній переворот, і багато для створення своїх власних баз даних і додатків звертаються саме до нього.

Система управління базами даних надає вам можливість контролювати завдання структури і опис своїх даних, роботу з ними і організацію колективного користування цією інформацією. СУБД також істотно збільшує можливості і полегшує каталогізацію і ведення великих обсягів зберігається в численних таблицях інформації. СУБД включає в себе три основних типи функцій: визначення (завдання структури і опис) даних, обробка даних і керування даними. Всі ці функціональні можливості в повній мірі реалізовані в Microsoft Access. У практиці, як правило, необхідно вирішувати і завдання з використанням електронних таблиць та текстових процесорів. Наприклад, після підрахунку або аналізу даних необхідно їх представити у вигляді певної форми або шаблони. У результаті користувачеві доводиться комбінувати програмні продукти для отримання необхідного результату. У цьому сенсі все істотно спростять можливості, що надаються Microsoft Access.

Бази даних (БД) складають в даний час основу комп’ютерного забезпечення інформаційних процесів, що входять практично в усі сфери людської діяльності.

Дійсно, процеси обробки інформації мають спільну природу і спираються на опис фрагментів реальності, виражене у вигляді сукупності взаємопов'язаних даних. Бази даних є ефективним засобом представлення структур даних та маніпулювання ними. Концепція баз даних припускає використання інтегрованих засобів зберігання інформації, що дозволяють забезпечити централізоване керування даними та обслуговування ними багатьох користувачів. При цьому БД повинна підтримуватися в середовищі ЕОМ єдиним програмним забезпеченням, званим системою управління базами даних (СКБД). СУБД разом з прикладними програмами називають банком даних.

3.6 Відокремлення проектних рішень з програмного забезпечення комплексу задач

Одне з основних призначень СУБД — підтримка програмними засобами подання, відповідного реальності.

У світі існує безліч систем керування базами даних. Незважаючи на те, що вони можуть по-різному працювати з різними об'єктами і надають користувачу різні функції й засоби, більшість СУБД спираються на єдиний устояний комплекс основних понять. В якості такого об'єкта ми виберемо СУБД Microsoft Access, що входить в пакет Microsoft Office.

Розробку інформаційного забезпечення АРМ проведемо на базі системи управління базами даних (СКБД) Access XP зі складу обраного інтегрованого пакету Microsoft Office XP.

СУБД Access призначена для розробки баз даних реляційного типу для локального їх використання на персональних комп’ютерах і для роботи з цими базами.

При проектуванні бази даних, в першу чергу, необхідно визначити, що саме потрібно зберігати.

Ця СУБД була обрана з наступних причин:

§ простота засобів реалізації,

§ легкість освоєння інструментарієм розробника (VBA),

§ наочність візуалізації інформації.

Також «Microsoft Access» надає велику кількість національних засобів щодо оптимізації роботи проектованого додатки. До них відносяться:

§ завантаження модулів на вимогу;

§ оптимізація дерева викликів;

§ використання файлів MDE;

§ автоматична підтримка скомпільовані стану;

§ використання бібліотек Windows API;

§ індивідуальна налаштування системи;

§ ефективне використання індексів;

§ вбудований оптимізатор запитів.

3.7 Економічна сутність комплексу економічних інформаційних завдань

Практично всі процеси управління підприємством впритул пов’язані з тими чи іншими документами. Для ефективного розвитку бізнесу компанії необхідно управління документами протягом всього їх життєвого циклу — від створення до списання в архів.

У процесі управління документами виникають різні проблеми. Серед загальних проблем управління документованої інформацією в організаціях можна виділити:

? велика кількість документів;

? велика кількість співробітників, що працюють з документами (паперовими і електронними);

? складні схеми узгодження документів;

? територіальна розподіленість підрозділів;

? відсутність інформації про виконання в реальному часі;

? пошук документів в рамках організації утруднений через децентралізованої реєстрації та зберігання.

Використання в організаціях технології «паперового» діловодства має ряд недоліків.

Так, наприклад, пересилка документів займає багато часу, зберігання паперових документів досить дорого. Пошук паперових документів утруднений (особливо при децентралізованому зберіганні), відсутні механізми управління рухом паперових документів, ускладнений контроль за виконанням документів, важко відстежити і проконтролювати всі зміни. У цілому, при «паперовому» діловодстві великі втрати від неефективної організації ділових процесів, пов’язаних з документами.

Серед типових проблем частково автоматизованого діловодства («файлового» діловодства) необхідно зазначити складність пошуку електронних документів, наявність безлічі копій і версій документа, складність впровадження регламентних процедур роботи з електронними документами. Крім того, існує ризик втрати файлів документів, і виникають складнощі у розмежуванні доступу до документів.

Всі раніше викладене дозволяє зробити висновок про те, що «паперове» діловодство неефективно і не відповідає сучасним вимогам управління підприємством, а «файлове» діловодство породжує додаткові проблеми. Отже, потрібна цілісна автоматизована технологія діловодства, яка б забезпечувала ведення централізованої бази документів, підтримувала автоматизовані процедури документування, організації роботи з документами та ведення корпоративного архіву електронних документів.

Компонентами безпаперового діловодства є система автоматизації діловодства і ведення архіву електронних документів, що дозволяє створити єдину уніфіковану середу роботи різних категорій персоналу з документами; засоби електронного цифрового підпису та шифрування для підтвердження авторства, захисту цілісності електронних документів і надання юридичної сили електронним документам, а також нормативно — методичні документи, які регламентують використання системи, забезпечують правомірність операцій з електронними документами і сприяють запровадженню обов’язковості використання персоналом нової технології.

Сучасні спеціалізовані засоби автоматизації діловодства дозволяють побудувати систему автоматизації, вирішальну завдання в широкому діапазоні, — від автоматизації обліку паперових документів до систем безпаперового діловодства.

Так як автоматизована система зачіпає організацію процесів діловодства, необхідна тісна співпраця представників служб діловодства та інформаційних технологій при впровадженні систем. І що важливо — необхідна підтримка проекту вищим керівництвом організації чи підприємства.

Наявність добре налагодженого механізму електронного документообігу на підприємстві підвищує ефективність його роботи та зміцнює конкурентоспроможність на ринку.

Одна з основних цілей автоматизації - забезпечити кожного співробітника, що відноситься до будь-якого підрозділу підприємства, інформацією в той час і в тій формі та обсязі, які йому необхідні (природно, в межах його рівня доступу до секретної частини бази даних). Для цього необхідна єдина інтегрована база даних підприємства, локальна обчислювальна мережа і відповідним чином обладнані автоматизовані робочі місця (АРМ) для кожного зі співробітників. Такий підхід має на увазі комплексну автоматизацію підприємства, тобто створення комп’ютеризованої системи управління підприємством у цілому, в якій підсистеми повинні взаємодіяти, надавати оперативний доступ до інформації, підтримувати прийняття рішення і т. п.

У сучасних системах управління використовуються інформаційні технології, що виключають паперовий носій і здійснюють обмін даними по мережі між АРМ співробітників. Інформаційні технології передбачають також об'єднання спільних зусиль групи працівників над вирішенням якої-небудь задачі (тобто організацію в мережі робочої групи), обмін думками у ході обговорення в мережі будь-якого питання в режимі реального часу (телеконференція), оперативний обмін матеріалами через електронну пошту, електронні дошки оголошень і т. п.

Обсяги інформації, високі вимоги до точності та достовірності, необхідність ефективного аналізу плинності кадрів — ось основні причини, які спричиняють автоматизацію діяльності аналізованого підрозділу — відділу кадрів.

3.8 Характеристика предметної області

Відділ кадрів є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується директору.

Структуру і штати відділу затверджує директор підприємства відповідно до типових структурами апарату управління та нормативами чисельності фахівців і службовців з урахуванням обсягів роботи та особливостей виробництва.

Завдання відділу кадрів — організація роботи по забезпеченню підприємства кадрами робітників, фахівців і службовців необхідних спеціальностей і кваліфікацій відповідно до планів з праці і заробітної плати, їх розстановка, вивчення, підготовка і виховання.

Висновок

Результатом виконання даної роботи стала розроблена база даних, що дозволяє автоматизувати операції обліку і процеси складання звітних документів, які мають створюватись у відділі кадрів. Розроблена база даних відповідає всім вимоги предметної області, таблиці створеної бази даних відповідають вимогам нормалізації, що дозволяє забезпечити цілісність і несуперечність інформації.

Засобами СУБД Microsoft Access 2010 створено зручний користувальницький інтерфейс. Додаток дозволяє розв’язувати всі завдання, сформульовані у відділі кадрів. Це дозволяє зробити висновок, що завдання виконано повністю.

У зв’язку з тим, що база навчальна, а не професійна, деякі дані про співробітників не були включені у базу. До них належать такі дані, як військовий обов’язок, заохочення тощо. Але розроблена в даній роботі база даних легко доповнюється за необхідності розробки професійної бази даних Відділ кадрів.

Список використаної літератури

1. Microsoft Access 2010 / Російська версія. Крок по кроку: практичний посібник / перекл. з анг. Л.В. Сазонової. — М.: Вид. ЭКОМ, 2011. — 367 с.

Вендров А. М. Практикум з проектування програмного забезпечення економічних інформаційних систем: Учб. посібник / А. М. Вендров. — М.: Фінанси і статистика, 2004. — 192 с.

Інформаційні системи та технології економіки: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. / Т. П. Барановська, В.І. Лойко, М.І. Семенов, А.І. Трубілін; Під ред. В.І. Лойко. — М.: Фінанси і статистика, 2005. — 416 с.

Карпова Т. С. Бази даних: моделі, розробка, реалізація / Т. С. Карпова. — СПб.: Пітер, 2001. — 304 с.

Конгаловский М.Р. Енциклопедія технологій баз даних. — М.: Фінанси і статистика, 2002. — 800 с.

Корнєєв В. В. Бази даних. Інтелектуальна обробка інформації / В.В. Корнєєв, А.Ф. Гарєєв, С. В. Васютин, В. В. Райх. — М.: Видавець Молгачева С. В., Видавництво Нолидж, 2001, — 496 с.

Марков О. С. Бази даних. Введення у теорію і методологію: підручник / О. С. Марков, К. Ю. Лисовкий. — М.: Фінанси і статистика, 2004. — 512 с.

Петров В.М. Інформаційні системи / В. М. Петров. — СПб.: Пітер, 2002. — 688 с.

Романенко И. В. Экономика предприятия. Москва: Эксмо, 2002, 183 с.

Саак А.Е. Інформаційні технології управління: підручник для вузів / А. Е. Саак, Є.В. Пахомов, В. М. Тюшняков. — СПб.: Пітер, 2005. — 320 с.

Скала В. И. Охрана труда и техника безопасности, — СПб: Алматы: «LEM», 2002. — 276 с.

Хомоненко А. Д. Бази даних: підручник для ВНЗ / А. Д. Хомоненко, В.М.

кадри запит комп’ютер

Додаток

Рис. 1. Відпустка Форма Рис. 2. ВідрядженняФорма Рис. 3. Посади Форма Рис. 4. Працівники Форма Рис. 5. Трудові договори Форми