Висновки та рекомендації

Проаналізувавши існуючі топографо-геодезичні роботи при відведенні земельних ділянок можна зробити висновок, що цей процес складний.

Також можна виділити, що під час здійснення топографо-геодезичних робіт повинні забезпечуватися:

• 1. додержання вимог стандартів та нормативно-технічних документів;
• 2. впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
• 3. розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;
• 4. виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я людей, стану довкілля та об'єктів, що мають історико-культурну цінність;
• 5. зберігання та облік топографо-геодезичних матеріалів;
• 6. виконання топографічних кадастрових зйомок та оновлення планів, зйомок континентального шельфу та водних об'єктів в єдиній системі координат і висот.

На сьогоднішній день постає ряд питань та проблем, з якими зустрічається пересічний громадянин в процесі оформлення документації на свою земельну ділянку.

Щоб приватизувати або передати в оренду земельну ділянку необхідно здійснити комплекс робіт. Так, для визначення та відновлення меж земельних ділянок проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, і погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (ст. 198 Земельного кодексу України). На жаль, порядок погодження меж землі при проведенні кадастрових зйомок на законодавчому рівні не визначений.

На практиці дуже часто виникають проблемні ситуації, коли сусід відмовляється від підписання акту землекористування та узгодження меж земельної ділянки без будь-яких причин або взагалі місцем його перебування невідоме, що унеможливлює належним чином оформити «земельну документацію». Що ж робити в такому випадку?

!!! Відповідно до ч.1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

При здійсненні межування власник земельної ділянки реалізує своє право. Проте така участь є також обов’язком кожного із сусідніх власників та землекористувачів, адже приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) забороняється.

Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 Земельного кодексу України).

Відмова в погодженні меж земельної ділянки може перешкодити іншій особі (сусіду) в оформленні прав на неї.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, в які компетентні органи звернутись? Хто може допомогти розв’язати конфлікт із сусідом, що не хоче підписати Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки?

Відповідно до ч.3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства…

Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних спорів, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У Львові спори щодо погодження меж земельної ділянки в межах міста розглядає Комісія з питань землекористування Львівської міської ради (м.Львів, пл. Ринок, 1, каб. 221).

Особа, зацікавлена у вирішенні земельного спору, може звернутись до такої Комісії із заявою щодо неможливості узгодити межі земельної ділянки в натурі у зв’язку з відсутністю суміжних землекористувачів, ненадання ними згоди на погодження чи з інших причин. За наявністю такого прохання (заяви) та інших необхідних документів цей спір розглядається колегіально Комісією з питань землекористування, а в разі необхідності спільно з іншими комісіями, наприклад із Комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища.

На засіданні Комісії (Комісій) можуть бути присутні і сторони, власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок, між якими виник спір.

Якщо при розгляді земельного спору буде доведено, що відмова сусіда щодо узгодження меж є безпідставною або дійсно неможливе підписання Акту по причині відсутності суміжних власників чи землекористувачів, то Комісією приймається рішення про необхідність підписання Акту сусідом або відповідно про погодження меж земельної ділянки без підписів суміжних власників чи землекористувачів. Протокол Комісії додається до Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки і далі документи оформляються в загальному порядку.

Однак, наголосимо, що рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним, не має механізму його примусового виконання, тобто висновок Комісії з питань землекористування має рекомендаційний, а не імперативний характер.

Крім цього, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством !!!

Якщо розгляд земельного спору відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, то особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права на землю.

В суді можна вирішувати спори і без попереднього їх розгляду в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Суди, як правило, задовольняють позовні заяви до суміжного власника чи землекористувача, який безпідставно ухиляється від погодження меж земельної ділянки, або якщо є інші об'єктивні підстави. В таких випадках суди виходять із необхідності захисту законних прав та інтересів суб'єкта землекористування, який просить погодити межі його земельної ділянки, адже, як вище зазначалося, цьому кореспондує обов’язок власника сусідньої земельної ділянки, передбачений у ст. 106 Земельного кодексу України.

Таким чином, якщо у Вас є труднощі із погодженням меж земельної ділянки, підписанням Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, просимо звертатися до нас. Ми надамо Вам детальну юридичну консультацію з цього питання, а в разі необхідності допоможемо вирішити такий земельний спір.