Імітаційне моделювання роботи відділення банку ПАТ комерційний «Приватбанк»

ЗМІСТ ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Вивчення об'єкту дослідження

1.1.1 Характеристика підприємства

1.2 Огляд і аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій

1.3 Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломної роботи

1.3.1 Середовище реалізації проекту і мова програмування

1.4 Змістовний опис і аналіз структурних і функціональних особливостей об'єкта проектування

1.5 Постановка задачі

2. СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Проектування підсистеми, що розробляється

2.1.1 Структурне моделювання бізнес-процесів підсистеми

2.1.2 Аналіз логічної та фізичної моделей баз даних

2.2 Інформаційне забезпечення

2.2.1 Опис GPSS WORLD PLUS

2.2.2 Опис функції підключення файлів Include

2.2.3 Приклад моделювання стандартних числових атрибутів (СЧА)

2.3 Математичне забезпечення

2.3.1 Системи з одним пристроєм обслуговування

2.3.2 Багатоканальні системи масового обслуговування

2.4 Графи станів

3. РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

3.1 Програмне забезпечення

3.2 Опис програми

3.3 Інструкція користувача

3.4 Інструкція програміста

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

4.2 Профілактичні заходи з охорони праці

4.3 Розрахунок штучного освітлення (за коефіцієнтом використання світлового потоку)

4.4 Розрахунок товщини звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням

5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

5.1 Теоретичні основи розрахунку і аналізу собівартості продукції

5.1.1 Собівартість продукції, її поняття, склад, структура і види

5.1.2 Розрахунок собівартості за статтями калькуляції

5.1.3 Розрахунок собівартості одиниці продукції

ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП Комерційні банки — основна ланка фінансової системи країни, у яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний капітал, але і залучений фінансовий капітал у виді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів та інших джерел. Причому залучені засоби, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків.

Основною метою комерційних банків, що стали створюватися в Україні у 1989 році, було оперативне одержання їхніми засновниками і клієнтами широкого спектра банківських послуг (включаючи одержання кредитів), вирішення засновниками за допомогою власного банку своїх групових чи індивідуальних проблем, одержання максимального прибутку для своїх акціонерів чи пайовиків, а також для власного розвитку.

Мета виконаної роботи полягає у тому, щоб створити інформаційну підсистему імітаційного моделювання для вивчення систем масового обслуговування, якими є окремі відділення банків, зокрема «Приватбанку».

Імітаційне моделювання — це метод дослідження, заснований на тому, що система, яка вивчається, замінюється імітатором і з ним проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з імітатором називають імітацією (імітація — це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті).

Актуальність даної роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день кількість людей, що користуються послугами комерційних банків збільшується з кожним днем.

Тому зростає потреба у відкритті нових відділень банків з метою покращення обслуговування клієнтів.

Як відомо, для визначення оптимальної структури відділення необхідно проводити моделювання, тому імітаційне моделювання якнайкраще підходить для цього.

Отже, проведення імітаційного моделювання дозволяє визначити кількість обслуговуючих пристроїв, провести аналіз ступеня кваліфікаціх робітників в залежності від інтенсивності надходження заявок у систему та ін. Як наслідок, це дає змогу уникнути утворенню черг при обслуговуванні клієнтів.

Об'єктом дослідження є імітаційне моделювання процесу функціонування окремих відділень банківської системи, як систем масового обслуговування.

Предметом дослідження в даній роботі є теорія черг для аналізу та дослідження функціонування відділень банків за допомогою мови імітаційного моделювання GPSS.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Вивчення об'єкту дослідження

1.1.1 Характеристика підприємства

Заснований в 1992 році, комерційний банк «ПриватБанк» є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом.

За станом на 1 січня 2010 дані:

- розмір чистих активів «ПриватБанку» складає - 80 165 млрд. грн.

— статутний фонд банку складає - 5684 млрд. грн.

— власний капітал — 7,67 млрд. грн.

— кредитний портфель банку 72 788 млрд. грн.

— чистий прибуток Приватбанку за підсумком 2009року склав 1292 млрд. грн.

Приватбанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисяч корпоративних клієнтів, приватних підприємців — 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 січня 2010 долі становить 20,7 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб — 12 430 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених Приватбанком на 1 січня 2010 долі, становить 32 754 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фізичних осіб — 27,1 млрд. грн.

Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, «ПриватБанк» вважає одним з пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта.

На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються в партнерстві з провідними вітчизняними торговельними, ріелтерськими компаніями й автовиробниками. Приватбанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій і соціальної допомоги громадянам, а також виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань.

Інноваційна політика «ПриватБанку» орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами.

«ПриватБанк» першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги інтернет-банкінгу «Приват24» і Gsm-Банкінгу, а також послуги з продаж через мережу своїх банкоматів і Pos-Терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв’язку та Ip-Телефонії.

Банк є юридичним від дня його державної реєстрації. Банк має цивільну правоздатність, яка може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність Банку виникає з моменту його створення і припинення з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Банк самостійно Центральним банком «ПриватБанку» по всім філіям визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, розробляє плани соціального розвитку трудового колективу.

В своїй діяльності Банк регулюється наступними нормативними документами:

— Закон України «Про банки і банківську діяльність»

— Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»

— Закон України «Про власність»

— Закон України «Про господарські товариства»

— Цивільним Кодексом України

Іншими нормативними актами Верховної Ради, Президента України.

Таким чином «ПриватБанк» відповідає всім необхідним вимогам та характеристикам, що повинні бути виконані комерційним банком обов’язково.

Далі на схемі 1.1 буде зображено структурну організацію відділення банку «Приватбанк».

Схема 1.1 — Структурно-організаційна схема відділення банку

1.2 Огляд і аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій

Інформаційна технологія (ІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів. Розвиток технічних засобів протягом кількох мільйонів років зумовлював постійне вдосконалення ІТ. Тому виокремлюють кілька етапів їхнього розвитку:

а) «ручна» інформаційна технологія (панувала до другої половини XІX століття) — оброблення інформації здійснювалось вручну, за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався пересиланням листів і пакетів;

б) «механічна» інформаційна технологія розпочалась із винайденням друкарської машинки та телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою формування організаційних структур в економіці;

в) «електрична» інформаційна технологія (зародилась у 1940—1950;х роках) ґрунтувалась на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін.

З появою та повсюдним упровадженням ЕОМ і периферійної техніки настала ера комп’ютерної інформаційної технології, яка дістала також назву нової, сучасної, безпаперової. Основні принципи нової інформаційної технології (НІТ) — це інтегрованість, гнучкість та інформативність. Для неї характерні такі особливості:

— робота користувача в режимі маніпулювання даними (а не програмування);

— Цілковита інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, яка передбачає одну уніфіковану форму подання, зберігання, пошуку, відображення, відновлення та захисту даних:

— безпаперовий процес опрацювання документа, коли на папері фіксується лише його остаточний варіант, а проміжні версії та необхідні дані, записані на машинні носії, доводяться до користувача через екран дисплея комп’ютера; інтерактивний (діалоговий) режим розв’язування задач, що дає змогу користувачам активно впливати на цей процес;

— уможливлення колективної (групової) співпраці для підготовки документів і виконання завдань на базі кількох персональних комп’ютерів, об'єднаних засобами комунікацій;

— можливість адаптивної перебудови форм і способів подання інформації у процесі розв’язування задачі.

Існують два способи впровадження інформаційних технологій:

— перший передбачає її пристосування до наявної організаційної структури з локальною модернізацією методів роботи.

— другий спосіб полягає в тому, що вся організаційна структура модернізується з метою максимального розвитку комунікацій і розробки нових інформаційних взаємозв'язків, які раніше були економічно недоцільними. Саме в разі застосування другого способу інформаційна технологія дає найбільший ефект, оскільки раціонально розподіляються архіви даних, знижуються обсяги інформації, що циркулює в системі, досягається збалансованість ефективності кожного управлінського рішення з обсягом розв’язуваних задач.

Сьогодні також залишаються два організаційні варіанти реалізації інформаційних технологій — централізоване та розподілене оброблення інформації.

Перший варіант притаманний великим спеціалізованим організаціям (наприклад, регіональним обчислювальним центрам), де створюються підрозділи з оброблення інформації, працівники яких не є фахівцями в певній предметній галузі (оператори та системні адміністратори на противагу юристам і бухгалтерам). В умовах розподіленого оброблення інформації відповідні операції покладаються на працівників окремих функціональних підрозділів, які діють у межах своїх професійних обов’язків. Розподілене оброблення інформації ґрунтується на застосуванні персональних ЕОМ, які можуть бути відокремленими або пов’язаними в локальну чи глобальну мережу. Зауважимо, що за наявності великих і складних мереж ЕОМ деякі функції (підтримка мережі в дієздатному стані, супроводження програмного забезпечення і т. ін.) покладаються на персонал, який має спеціальну підготовку з комп’ютерної техніки.

За будь-якого варіанта реалізація інформаційної технології має ґрунтуватися на деяких принципах, найважливішими серед яких є зручність виконання операцій для користувача, мінімальні витрати ручної праці на оброблення інформації, можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ, мінімальні витрати часу на поновлення інформації в разі її втрати, забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

1.3 Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломної роботи

Імітаційне моделювання — це метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, що з достатньою точністю описує реальну систему, з нею проводяться експерименти з метою одержання інформації про цю систему.

До імітаційного моделювання прибігають, коли:

- дорого або неможливо експериментувати на реальному об'єкті;

— неможливо побудувати аналітичну модель, тому що в системі є час, причинні зв’язки, наслідки, нелінійності, стохастичні (випадкові) змінні;

— необхідно зімітувати поведінку системи в часі.

Імітаційне моделювання може застосовуватися у різних сферах діяльності. Особливо ефективне моделювання при вирішенні наступних завдань:

— проектування та аналіз виробничих систем;

— оцінка різних систем озброєнь;

— визначення вимог до устаткування та протоколів мереж зв’язку;

— модернізація різних процесів у діловій сфері;

— аналіз фінансових і економічних систем.

Під імітаційною системою розуміють програмний або апаратно-програмний комплекс, призначений для рішення завдань із використанням методу імітаційного моделювання. При виділенні різновидів імітаційних систем виходять із того, що вони є інструментальними засобами, що забезпечують автоматизовану підтримку певних видів діяльності користувача.

Імітаційна система реалізує алгоритм рішення завдання і надає користувачеві сервісні можливості по керуванню обчислювальним процесом. Автоматизована підтримка інших етапів системного аналізу засобами імітаційної системи не є обов’язковою. Однак саме ступінь їхньої автоматизації визначає можливості імітаційної системи і є основою їхньої класифікації. З урахуванням етапності системного аналізу і технологічних завдань, що розв’язуються на них, виділимо можливий набір засобів імітаційної системи, що автоматизують виконання ряду функцій, реалізованих на цих етапах.

Створення моделі може бути підтримано наступними засобами автоматизації:

а) частково готовою моделлю або моделями;

б) компіляторами з алгоритмічної мови високого рівня, спеціалізація якого полегшує процес складання алгоритмів імітації;

в) спеціальною мовою високого рівня, що дозволяє виконати інформаційний або математичний опис моделі системи;

г) конверторами моделей, що дозволяють здійснювати перетворення моделей одного виду в моделі іншого виду (інформаційної в математичну, математичної в імітаційну, інформаційної в імітаційну);

д) засобами контролю погодженості різних видів моделей з концептуальним поданням моделі.

Перевірка адекватності та технічної реалізованості може виконуватися з використанням:

а) програм обчислення показників адекватності;

б) автоматизованої технології проведення обмеженого експерименту з імітаційною моделлю;

в) програм обчислення характеристик складності моделі;

г) програм обчислення ресурсних показників методу рішення завдання.

Корекція моделі може забезпечуватися:

а) автоматизованими технологіями редагування текстів моделей;

б) програмами еквівалентних перетворень математичних і алгоритмічних моделей заданого класу.

Створення алгоритму рішення завдання може підтримуватися:

а) методоорієнтованими бібліотеками та пакетами програм;

б) конструкторами алгоритмів рішення завдань;

в) інформаційними системами підтримки прийняття рішень тощо.

Складання і уточнення схеми рішення завдання може виконуватися з використанням:

а) програмних засобів контролю інформаційної сумісності сімейства завдань;

б) редакторів текстів обчислювальних схем тощо.

При виборі засобів імітаційного моделювання варто враховувати всі можливості, що вони надають, які можна об'єднати в наступні групи:

— основні характеристики;

— сумісне програмне забезпечення;

— анімація;

— статистичні можливості;

— звіти з вихідними даними і графіками;

— послуги, що надаються замовникам і документація.

Найбільш популярними пакетами імітаційного моделювання є:

1. Arena компанії Rockwell Automatіon;

2. AnyLogіc компанії XJ Technologіes;

3. GPSS World фірми Minuteman Software;

4. Process Charter 1.0.2 компанії Scіtor;

5. Powersіm 2.01 фірми Modell Data AS;

6. Іthіnk 3.0.61 виробництва Hіgh Performance Systems;

7. Extend+BPR 3.1 компанії Іmagіne That!;

8. Vensіm фірми Ventana Systems.

Ці пакети найбільше відрізняються стилем моделювання, тобто середовищем, за допомогою якого створюються моделі. У пакеті Process Charter модель будується за допомогою блок-схеми. Powersіm і Іthіnk використовують систему позначень Systems Dynamіcs, запропоновану в 1961 р. Джеем Форрестером Массачусетсского технологічного інституту. Extend застосовує компоновочні блоки.

Всі продукти, крім Process Charter, дозволяють проводити аналіз чутливості, тобто багаторазово виконувати модель із різними вхідними параметрами, щоб зрівняти результати декількох прогонів.

Для рішення питань, що постали в дипломній роботі, була використана мова програмування GPSS.

1.3.1 Середовище реалізації проекту і мова програмування

Більш детально розглянемо найбільш поширені пакети для імітаційного моделювання.

GPSS World (GPSSW, General Purpose System Simulation World — Світова загальноцільова система моделювання), розроблена для ОС Wіndows. Цей програмний продукт увібрав в себе весь арсенал новітніх інформаційних технологій. Він включає розвинені графічні оболонки для створення моделей і інтерпретації вихідних результатів моделювання, засоби мультимедіа та відео, объектно-орієнтоване програмування та ін. В основу системи GPSS World покладена мова імітаційного моделювання GPSS (General Purpose System Sіmulatіon — Загальноцільова система моделювання).

Система GPSS World — потужне універсальне середовище моделювання як дискретних, так і безперервних процесів, призначене для професійного моделювання найрізноманітніших процесів і систем. За допомогою цієї системи, наприклад, можна ефективно моделювати як виробничі, так і невиробничі процеси: функціонування торговельних і розважальних закладів, портів, вуличний рух, проведення воєнних дій, роботу редакцій, установ і мережі Іnternet, різних систем масового обслуговування тощо.

Система має великий набір команд для керування процесом моделювання, які можна як використовувати в інтерактивному режимі, так і включати в модель. Забезпечено можливість проведення експериментів, згенерованих системою, користувацьких і оптимізаційних. У системі GPSSW реалізована процедура візуалізації процесу функціонування моделі з використанням методів мультиплікації. Також система GPSSW має новий високошвидкісний транслятор, що працює в сотні раз швидше його попередників. Для швидкого виправлення помилок використовується повноекранний текстовий редактор.

Система GPSSW досить проста у вивченні і універсальна в застосуванні. Ефективне використання системи передбачає виконання ряду етапів:

1. Постановка задачі.

2. Виявлення основних особливостей.

3. Створення імітаційної моделі процесу.

4. Подання імітаційної моделі в системі GPSSW.

5. Моделювання системи.

В якості прикладу представимо модель одноканальної розімкнутої системи масового обслуговування (СМО). На рисунку 1.1 представлена модель найпростішої системи масового обслуговування, у якій виділені основні події.

Рисунок 1.1 — Найпростіша система масового обслуговування Охарактеризуємо кожну подію, що виникла в СМО:

1. Поява вимоги в системі (GENERATE — Генерувати).

2. Вхід вимоги в чергу (QUEUE — Черга).

3. Визначення зайнятості каналу обслуговування (SEІZE — Зайняти). Якщо канал зайнятий, то вимога залишається в черзі, якщо вільний — то входить у канал обслуговування.

4. Вихід вимоги із черги (DEPART — Вийти).

5. Обслуговування вимоги в каналі обслуговування (ADVANCE — Задержати).

6. Звільнення каналу обслуговування (RELEASE — Звільнити).

7. Вихід вимоги із системи (TERMІNATE — Завершити).

Ця програма в системі GPSSW буде виглядати так, як показано на рисунку 1.2. Використані в програмі оператори повністю відповідають змісту і логіці системи що моделюється. Праворуч від операторів пишуться параметри (ознаки, змінні), які характеризують дану подію. Так, в операторі GENERATE перша цифра — 7, визначає середній інтервал часу між надходженнями вимог у систему на обслуговування, а друга — 2, максимально припустиме відхилення від середнього часу. В операторах QUEUE і DEPART цифра 1 визначає номер черги, у яку ввійшла і з якої має вийти вимога. В операторах SEІZE і RELEASE символи KAN визначають символічне ім'я каналу обслуговування, у який збирається ввійти вимога, якщо він звільнився, і вийти — якщо вимога вже в ньому закінчила обслуговування.

В операторі ADVANCE перша цифра — 6, визначає середній час обслуговування вимоги, а друга — 3, максимально припустиме відхилення від цього часу.

Оператор TERMІNATE виконує видалення однієї вимоги із системи. Цифра 200 в операторі START означає число вимог, які необхідно пропустити через систему.

Рисунок 1.2 — Вікно з введеною в нього моделлю одноканальної розімкнутої СМО В цьому прикладі вимоги надходять на обслуговування в систему випадково в інтервалі [5−9] одиниць часу з рівномірним розподілом. А час обслуговування коливається в інтервалі [3−9] одиниць часу, також з рівномірним розподілом. При цьому моделюється проходження через систему 200 вимог.

1.4 Змістовний опис і аналіз структурних і функціональних особливостей об'єкта проектування

Загальне завдання функціональних підрозділів — макси-мальна реалізація конкретних банківських продуктів різним групам клієнтів.

До основних функціональних підрозділів банку, як прави-ло, відносяться управління (відділ) позикових операцій, уп-равління операцій з цінними паперами, управління розрахун-ково-касового обслуговування, управління депозитних операцій, управління міжбанківських операцій, управління валютних операцій, управління трастових операцій і деякі інші.

Залежно від участі в реалізації перерозподільчої функції банку функціональні підрозділи класифікуються таким чином:

1. Ті, що здійснюють тільки залучення ресурсів — управління депозитних операцій, управління розрахунково-касового обслуговування.

Вони мають тільки процентні і непроцентні витрати, які повинні компенсуватися за рахунок доходів підрозділів, що здійснюють активні операції.

2. Ті, що займаються тільки розміщенням ресурсів — управління позикових операцій. Вони мають процентні доходи, що підлягають частковому перерозподілу на користь першої категорії підрозділів, і невідсоткові доходи, покликані компенсувати їх власні не процентні витрати.

3. Ті, що працюють і на залучення, і на розміщення ресурсів — управління операцій з цінними паперами, управління міжбанківських кредитів. Мають процентні доходи, що частко-во перерозподіляються на користь першої категорії підрозділів і невідсоткові доходи, мета яких компенсувати власні невідсоткові витрати.

4. Ті, що надають інші види банківських послуг — управління трастових операцій, сховище, служба інкасації тощо. Мають тільки невідсоткові доходи, які повинні покривати власні не-відсоткові витрати.

Ґрунтуючись на даній класифікації, визначимо завдання функціональних підрозділів.

Управління (відділ) позикових операцій забезпечує розміщення банківських ресурсів, проводить аналіз кредитного ризику, включаючи оцінку кредитоспроможності позичальника, ділового ризику проектів, що кредитуються, здійснює моніто-ринг кредитного портфеля.

Управління (відділ) операцій з цінними паперами забезпечує процес формування власного капіталу, організовує емісію і розповсюдження боргових зобов’язань банку, забезпечує купівлю — продаж на ринку державних і комерційних цінних паперів, веде депозитарну і реєстраторську діяльність, проводить аналіз стану фондового ринку і власного фондового портфеля.

1.5 Постановка задачі

В даному дослідженні необхідно провести імітаційне моделювання роботи відділення банку, з метою отримання результатів, які дадуть змогу знайти необхідну кількість пристроїв для обслуговування клієнтів, та мінімізують час обробки одного замовлення. В сукупності результати моделювання, які необхідно отримати дадуть змогу зменшити черги клієнтів у відділеннях комерційного банку.

В даній роботі необхідно дослідити наступні пункти:

а) кредитний фахівець;

б) фахівці роздрібного обслуговування клієнтів;

в) клієнт-менеджер;

г) касир;

д)начальник.

а) Кредитний фахівець. Обов’язки кредитного спеціаліста:

— оформлення кредитної картки;

— оформлення розстрочки;

— продаж банківських продуктів (скарбничка, квитки на автобус і поїзд, продаж скретч карт на бензин, страховка, модем від PeopleNet, прийняття платежів).

б) Фахівці роздрібного обслуговування:

— залучення клієнтів на оформлення депозитів;

— видача та заміна зарплатних, пенсійних, соціальних карт;

— виплата / відправлення переказів;

— поповнення карт і прийняття платежів;

— оформлення регулярних платежів;

— підключення клієнтів в приват 24;

— продаж банківських продуктів (скретч карти на бензин, страховки від нещасного випадку та страхування нерухомості, автострахування, скарбнички).

в) Клієнт — менеджер:

— навчання клієнтів оплачувати платежі в терміналі, продаж модемів від PeopleNet, залучення клієнтів на скарбничку, страховку.

г) Касир:

— прийняття платежів крім комунальних, обмін валюти, відправка / виплата переказів, поповнення карт, видача готівки, оформлення скарбничок, страховок, регулярних платежів, реєстрація в приват 24 клієнтів. Здача готівки в інкасацію.

2. СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Проектування підсистеми, що розробляється

Проектування ІС «Роботі відділення комерційного банку» в програмному середовищі «BPWin» — даний розділ являє собою розробку ІУС в програмному середовищі «BPWin» та складається з 8-ми підрозділів.

2.1.1 Інструментальне середовище ВРWin

BPwin — це незамінний інструмент менеджерів та бізнес-аналітиків, а починаючи з версії 1.8, в яку включена підтримка діаграм потоків даних і методики IDEF3 (BPwin Professional), стає в руках системних аналітиків і розробників і потужним засобом моделювання процесів при створенні корпоративних інформаційних систем.

BPwin має інтуїтивно-зрозумілий графічний інтерфейс, допомагає швидко створювати і аналізувати моделі з метою оптимізації ділових і виробничих процесів.

За допомогою набору графічних інструментів BPwin дозволяє легко побудувати схему процесу, на якій показані вихідні дані, результати операцій, ресурси, необхідні для їх виконання, управляючі дії, взаємні зв’язки між окремими роботами.

2.1.2 Структурне моделювання бізнес-процесів підсистеми

Побудова контекстної діаграми

Контекстна діаграма є найзагальнішим описом системи і її взаємодії із зовнішнім середовищем.

Приклад такої діаграми зображений на рисунку 2.1.

На даній діаграмі зображено блок з назвою «Відділення банку», на ході в діаграму зображена стрілка «надходження заявки».

В якості елемента управління зображені дві стрілки, а саме: «порядок обслуговування замовлення» та «правила обслуговування клієнтів». В якості механізму зображені стрілки: «обладнання», «комп'ютер», «співробітники».

На виході зображені наступні стрілки: «статистичні дані про прийняте замовлення», «виписка», «обслуговані клієнти"[18].

Рисунок 2.1 — Контекстна діаграма Розробка DFD моделі

Діаграми потоків даних (Data flow diagramm, DFD) є засобом моделювання функціональних вимог до проектованої системи і використовуються для опису документообігу і обробки інформації. З їх допомогою ці вимоги представляються у вигляді ієрархії функціональних компонентів (процесів), зв’язаних потоками даних.

Головна мета такого уявлення продемонструвати, як кожен процес перетворить свої вхідні дані у вихідні, а також виявити відносини між цими процесами.

DFD описує:

— функції обробки інформації (роботи, процеси);

— документи (стрілки, arrow), об'єкти, співробітників або відділи, які беруть участь в обробці інформації;

— таблиці для зберігання документів (сховище даних, data store).

У BPwin для побудови діаграм потоків даних використовується нотація Гейна-Сарсона [18,19].

Приклад діаграми DFD зображено на рисунку 2.2.

На даній діаграмі присутні наступні блоки: сховище даних — «база даних», блок — «запит статистики», блок — «аналіз статистичних даних», блок — «генерація звіту» та зовнішня сутність — «система звітів».

Дані блоки з'єднані потоками даних. Їхні назви проілюстровано на діаграмі.

Рисунок 2.2 — Діаграма потоків даних DFD

Розробка IDEF3 моделі

IDEF3 — використовується для опису логіки взаємодії інформаційних потоків.

Ця методологія моделювання використовує графічний опис інформаційних потоків, взаємин між процесами обробки інформації і об'єктами, що є частиною цих процесів.

Діаграми Workflow можуть бути використані в моделюванні бізнес-процесів для аналізу закінченості процедур обробки інформації. З їх допомогою можна описувати сценарії дій співробітників організації, наприклад, послідовність обробки замовлення або події, які необхідно обробити за кінцевий час.

Діаграма «оплата кредита» ілюструє логічну взаємодію процесів, які здійснюються при оплаті кредита (рисунок 2.3).

На даному рисунку зображені зовнішні сутності - «договір», «касир», «комп'ютер», також зображено наступні блоки: «подання клієнтом номеру рахунку», «передача коштів до каси», «пошук договору касиром в БД», «ознайомлення з договором», «внесення коштів на рахунок».

Рисунок 2.3 — Діаграма IDEF3 оплата кредита Діаграма «внесення вкладу» ілюструє логічну взаємодію процесів, які здійснюються при внесенні вкладу (рисунок 2.4).

На даному рисунку зображені зовнішні сутності - «договір», «касир», «комп'ютер», також зображено наступні блоки: «внесення коштів до каси», «пошук номера рахунку», «внесення грошей на кошти».

Рисунок 2.4 — Діаграма IDEF3 оплата кредита Діаграма «переведення коштів» ілюструє логічну взаємодію процесів, які здійснюються при внесенні вкладу (рисунок 2.5).

На даному рисунку зображені зовнішні сутності - «договір», «касир», «комп'ютер», також зображено наступні блоки: «вказання клієнтом номеру рахунку», «внесення коштів до каси», «внесення коштів на рахунок».

Рисунок 2.5 — Діаграма IDEF3 переведення коштів Діаграма «оплати комунальних послуг» ілюструє логічну взаємодію процесів, які здійснюються при оплаті комунальних послуг (рисунок 2.6).

На даному рисунку зображені зовнішні сутності - «договір», «касир», «комп'ютер», також зображено наступні блоки: «подача клієнтом комунальних книг», «внесення коштів по комунальним розрахункам».

Рисунок 2.6 — Діаграма IDEF3 оплата комунальних послуг.

2.1.3 Аналіз логічної та фізичної моделей баз даних В відділенні банку мається сховище даних, в якому зберігається інформація що до проведених банківських угод, та обслугованих клієнтів.

Сховища даних — предметно-орієнтована, інтегрована, варіантна у часі сукупність даних, що не змінюється і призначена для під­тримки прийняття управлінських рішень. Джерелами для схо­вищ даних є дані OLTP — систем, зовнішні дані та дані ODS оперативних сховищ даних.

Основне призначення сховища даних — це вирішення аналітичних задач для забезпечення підтримки прийняття управлінських рішень.

Особливу увагу слід звернути на ознаки відмінності сховищ даних від баз даних (БД) OLTP-систем: час збереження даних (історичних — у сховищах і поточних у БД), користувач — керівництво і аналітики у сховищах та працівники «переднього краю» у БД, призначення — інтерактивний аналіз у сховищах, обробка трансакцій у БД, ціль — стратегічна і тактична, запити — непе­редбачувані та передбачувані.

У повсякденній діяльності банки накопичують величезні обсяги інформації, які повинні стати джерелами додаткових прибутків, якщо їх використовувати як вхідну інформацію для прийняття рішень. Практика свідчить, що обсяг даних у банку що­річно зростає удвічі. Банк страждає від зайвої кількості суперечливих даних, які досить складно упорядкувати, до яких складно отримати доступ і які важко використовувати для прийняття рі­шень. Традиційні інформаційні системи автоматизації банківської діяльності не можуть забезпечити достатній рівень реалізації потреб прийняття рішень та стратегічного керування банками.

Можливими (найперспективнішими) напрямами аналізу банківської діяльності, для яких побудовано сховище даних, можуть бути:

— аналіз клієнтської бази банку, дистанційний аналіз банків, аналіз фінансової діяльності банку, аналіз бюджетування банку, аналіз ризиків, аналіз різноманітної управлінської та фінансової звітності, аналіз загроз економічній безпеці банку.

Після того, як питання часових рамок проекту впровадження СД, його бюджету та цілей визначені, слід прийматися за побудову сховища даних, етапами якого є: моделювання даних, по­будова репозиторію метаданих, підвищення якості інформації у сховищі даних, побудова концептуальної та логічної архітектури сховища даних, визначення фізичної архітектури сховища даних, перетворення, очищення та завантаження даних у сховище даних.

Серед перерахованих етапів найбільш «предметно — залежним» є етап моделювання даних. У якості моделі у СД обирають, як правило, моделі типу «зірка», «об'єднана зірка» чи «сніжинка», перевагою яких на відміну від реляційних нормалізованих структур є швидкість отримання даних для реалізації запитів. При розробці сховищ даних у банках на роль таблиці фактів можна за­пропонувати сутність «Контракт».

Контрактом може вважатися будь-який договір, що укладається з клієнтами, ним же оформляється переважна більшість внутрішньобанківських операції.

На практиці модель типу «зірка» практично неможливо побудувати для банків (забагато сутностей у банківській діяльності), тому краще обирати модель типу «об'єднана зірка».

Побудова сховища даних потребує вирішення таких основних задач, як вибір та освоєння роботи із засобами доступу до даних, до яких можна віднести географічні інформаційні системи (ГІС), засоби добування даних (data mining), системи оперативного аналізу (OLAP-системи), засоби візуалізації даних, інформаційні системи керівників, засоби оброблення статистики, браузери Internet, браузери метаданих, мови програмування 4-го поко­ління (4GL), засоби розробки графічного інтерфейсу користувача, електронні таблиці, генератори звітів та ін.

Типи обслуговування в відділенні банку зображено на діаграмі 2.1.

Діаграма 2.1 — Види обслуговування клієнтів банку

2.1.4 Логічна модель В даний час основним засобом накопичення та використання структурованої інформації служать бази даних. Концептуальний вибір логічної моделі даних в принципі визначає рівень ефективності тієї чи іншої програмної реалізації бази даних.

Розрізняють чотири логічні моделі даних:

— ієрархічні;

— мережеві;

— реляційні;

— багатовимірні.

З точки зору структур даних, що використовуються для зв’язку між собою внутрішніх об'єктів бази, логічні моделі можна об'єднати у дві групи:

— навігаційні моделі даних з адресними покажчиками на дані;

— посилальна модель даних з іменами (ідентифікаторами) даних.

До навігаційним моделям даних відносяться ієрархічна, мережева і багатовимірна логічні моделі, до посилальної моделі даних — реляційна модель.

Основною відмінністю бази даних від файлової системи є універсальність бази — тобто незалежність від будь-якої однієї структури опису предметного світу.

Історично першою стала застосовуватися навігаційна модель даних, заснована на багаторівневої структурі об'єктів, пов’язаних адресними покажчиками за принципом «предок-нащадок» в ієрархію (у кожного нащадка один предок) або мережу (у нащадка може існувати будь-яке число предків).

Однак застосування ієрархічної і мережної різновидів навігаційної моделі даних накладало істотні обмеження на ефективність реалізації основних операцій (запис, читання, змінення або видалення) над даними в базі: у разі ієрархії читання могло бути ефективно реалізовано тільки щодо одного типу атрибута елемента даних, що лежить в основі ієрархії.

Щодо інших типів атрибутів необхідно було застосовувати неефективний метод повного перебору даних в базі.

у випадку мережі ефективність читання не залежала від вибору типу атрибута елемента даних, але при цьому істотно сповільнювалася швидкість виконання записи, зміни та видалення даних через необхідність модифікації численних адресних покажчиків, що утворюють мережеву структуру.

У 1970 році Е. Ф. Коддом теоретично обґрунтував, що більш універсальним рішенням в області баз даних є посилальна модель: «Реляційна модель надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення будь-якої додаткової структури для цілей машинного вистави «[19].

Первинною структурою зберігання інформації в реляційної моделі даних служить двомірний масив — реляційна таблиця. Порядок розташування поодиноких записів — даних в реляційної таблиці довільний, так само як і порядок розташування атрибутів в складі даних.

Дані в різних реляційних таблицях пов’язані між собою посиланнями на ідентифікатори (зовнішні ключі). Це дає можливість з найбільшою швидкістю виконувати операції запису, зміни та видалення даних.

Проте теоретична модель Е. Ф. Кодда володіє явною неповнотою — у зв’язку з відсутністю в її складі будь-якого механізму пошуку даних для цілей подальшого читання, за винятком механізму, заснованого на повному переборі даних в базі. При досить великому (чи малому, з точки зору сучасного стану) кількості даних в реляційну базу в обов’язковому порядку включається той чи інший механізм пошуку, тобто додаткова структура, відсутність потреби в якій було задекларовано Е. Ф. Коддом.

Ефективність посилальної моделі даних.

Перевага теоретичної посилальної моделі перед навігаційної моделлю даних засноване на двох постулатах:

— довільному порядку розташування даних в реляційних таблицях і атрибутів в складі даних;

— Логічних зв’язках реляційних таблиць між собою на відміну від фізичних адресних зв’язків первинних структур зберігання інформації в навігаційній моделі.

На відміну від теоретичної, повна посилальна модель даних, що претендує на статус універсальної, повинна описувати як можна більш широке коло природних структур даних. Більшість типів природних структур даних являє собою ієрархічні, деревоподібні структури, що включають в свій склад безліч груп і підгруп характеристик, логічно пов’язаних між собою.

Розрив внутрішніх зв’язків атрибутів в спробі забезпечити довільний порядок їх розташування призведе до повної неадекватності подання інформації в базі даних щодо описуваної предметної області.

Для подолання цієї проблеми в посилальної моделі застосовують дезінтеграцію природної структури даних — нормалізацію інформації, тобто подання даних єдиного типу у вигляді кількох реляційних таблиць, кількість типів атрибутів у кожній з яких в межі прагне до одиниці. При збільшенні числа реляційних таблиць прямо пропорційно зростають витрати на дезінтеграцію (на етапі запису) і подальшу інтеграцію (на етапах читання, зміни і видалення) даних. На практиці рівень нормалізації обмежують 3−4 нормальною формою, що, в загальному випадку приблизно відповідає кратності зростання числа реляційних таблиць в базі.

2.1.4 Фізична модель даних Фізична модель визначає розміщення даних у зовнішній пам’яті, вона також називається внутрішньою моделлю системи і форма її представлення залежить від обраної БД.

Якщо обрана така БД, яка підтримує реляційну модель даних, то треба таблиці разом з атрибутами і зв’язки між таблицями перенести в середовище БД з врахуванням вимог до відповідних об'єктів БД. Так, ідентифікатори (імена) таблиць і полів мають задовольняти вимогам СКБД, типи даних, розміри полів, обмеження теж мають бути приведені у відповідність до прийнятих у даній БД.

Далі визначаються стратегії індексування, а також взаємозв'язки між таблицями, первинні та зовнішні ключі на основі визначених у даталогічній моделі та врахуванням способів їх завдання в обраній БД.

На етапі фізичного проектування слід приділити особливу увагу забезпеченню цілісності БД. У БД цілісність даних забезпечується обмеженнями цілісності, тобто набором правил, що встановлюють допустимість даних та зв’язків між ними. Наводиться контрольний приклад заповненої БД з урахуванням встановлених обмежень цілісності.

Таким чином, послідовність робіт при створенні фізичної моделі на основі реляційної моделі даних може бути наступною:

— аналіз та вибір БД;

— розробка структури (фізичної моделі) бази даних засобами вибраної БД з урахуванням типів даних та обмежень цілісності атрибутів;

— розробка схеми взаємозв'язків бази даних засобами вибраної БД з урахуванням обмежень посилальної цілісності;

— розробка контрольного приклада заповнення бази даних.

Кінцевим результатом роботи є представлення таблиць та зв’язків між ними, що описані в даталогічній моделі даних, у середовищі обраної СКБД. При цьому мають бути визначені (запрограмовані мовою опису даних) обмеження цілісності як для атрибутів, так и посилальна цілісність.

2.2 Інформаційне забезпечення

2.2.1 Опис GPSS WORLD PLUS

GPSS World має набір PLUS — процедур динамічного виклику, що дозволяє викликати функції в зовнішніх виконуваних файлах. Це забезпечує оперативний зв’язок з анімаційними пакетами інших розробників.

Мова моделювання:

GPSS World є реалізацією GPSS, загальноцільової системи моделювання, поліпшеною вбудованою мовою програмування PLUS — мовою програмування низького рівня моделювання.

Ця версія GPSS включає в себе 53 типу блоків і 25 команд, а також більш ніж 35 системних числових атрибутів, які забезпечують поточні змінні стану, доступні в будь — якому місці моделі .

PLUS — це невелика, але ефективна процедурна мова програмування, створена з 12 типів операторів. Його ефективність багато в чому забезпечується великою бібліотекою процедур, що містить математичні функції і функції маніпуляції з рядками, і великого набору імовірнісних розподілів.

У GPSS World модель визначається як послідовність операторів. Це оператори GPSS, оператори PLUS — процедур або оператори PLUS — експериментів. За винятком списків даних функції, всі оператори GPSS повинні складатися з одного текстового рядка довжиною до 250 символів. Будь-який оператор GPSS може входити в модель і зберігатися у файлі моделі або може бути переданий процесу моделювання в інтерактивному режимі.

Були додані наступні нові блоки:

- ADOPT — Змінює номер сімейства.

— DISPLACE — Міняє транзакт у наступний по порядку блок в послідовності блоків.

— PLUS — Обчислює значення PLUS — вирази і зберігає результат в параметрі.

— INTEGRATION — Вмикає / вимикає інтегрування змінної користувача.

— OPEN — Ініціалізує потік даних.

— CLOSE — Закриває потік даних.

— READ — Зчитує наступний рядок даних з потоку даних.

— WRITE — Передає значення величини в потік даних.

2.2.2 Опис функції підключення файлів Include

Команда INCLUDE є негайною командою. При отриманні цієї команди транслятор починає транслювати файл, що підключається в GPSS — моделі «example_l.txt» так, начебто модель що підключається замінила рядок c командою INCLUDE. Допускається підключення не більше п’яти файлів.

INCLUDE «С: priml. txt «.

У цьому прикладі зазначено повний шлях до підключеного файлу, який знаходиться на диску С.

Система GPSS World працює тільки з файлами, що мають розширення «.Txt «. У цих файлах може перебувати або невідтрансльована модель GPSS — програми, або послідовність команд. При спробі підключення c допомогою цієї команди відтрансльованої моделі з розширенням «.Gps» транслятор видає повідомлення про те, що підключаємий файл повинен бути тільки з розширенням «.Txt».

Так як новий оператор INCLUDE дозволяє об'єктам «Модель» містити в собі інші файли текстового формату, об'єкти «Моделі» представляють собою послідовність операторів, що зчитуються транслятором, яка визначає розташування блоків у процесі моделювання. Незважаючи на те, що блоки більше не можуть бути вставлені під час процесу моделювання, для більшості цілей буде простіше повторно транслювати модель, якщо необхідно змінити структуру блоків, тому що трансляція виконується дуже швидко. При використанні режиму ручного моделювання зберігається високий рівень інтерактивності. Це означає, що будь-який оператор може використовуватися протягом процесу моделювання як інтерактивного оператора.

Команда INCLUDE відкриває значні можливості при моделюванні процесів в GPSS, також завдяки цій команді програма має менший розмір, тому що більша частина коду зберігається у підключаємому файлі.

2.2.3 Приклад моделювання стандартних числових атрибутів (СЧА) У системі масового обслуговування (CMO) з одним пристроєм і чергою надходить пуассоновський потік заявок c інтенсивністю 12 парафій за 1 ч. обслуговування має експоненційний розподіл, але середній час обслуговування залежить від числа заявок, які перебувають у черзі до пристрою. Ця залежність наведена в таблиці 2.1. Промоделювати обслуговування 500 заявок.

Таблиця 2.1

Середній час обслуговування

Таблиця 2.2

Таблиця елементів GPSS

Для обліку довжини черги при визначенні інтенсивності обслуговування моделі необхідно включити дискретну функцію, в якій поточна довжина черги є аргументом. Ця функція використовується для визначення середнього значення інтенсивності обслуговування.

Необхідна програма зображена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 — Програма обліку довжини черги

2.3 Математичне забезпечення

2.3.1 Системи з одним пристроєм обслуговування

Розглянемо одноканальну CMO, показану на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 — Одноканальна СМО.

Якщо позначити середній час перебування вимог у черзі w і розглядати CMO як черга q, то, використовуючи формулу Літтла, можна знайти середню кількість вимог в черзі за формулою (2.1),

(2.1)

Якщо позначити середній час обслуговування в пристрої і розглядати CMO як пристрій S, то, використовуючи формулу Літтла можна знайти середня кількість вимог в пристрої, формула (2.2).

(2.2)

Введемо коефіцієнт варіації C як відношення стандартного відхилення до середнього, що зображений формулою (2.3):

(2.3)

де — средьоквадратичне відхилення для .

Для експоненціального закону розподілу C = 1, оскільки і для цього закону дорівнює л. Для регулярного детермінованого закону розподілу C = 0 (= 0).

Для системи G/G/1 середня кількість вимог визначається за формулою (2.4),

(2.4)

Використовуючи результат Хинчина-Полячека, можна отримати середній час перебування в одноканальній CMO за формулою (2.3):

(2.3)

Основний результат полягає в тому, що средній час пребування потреби в системі залежить тільки від математичного очікування і стандартного відхилення часу обслуговування. Таким чином, час очікування визначається за формулою (2.4),

(2.4)

Нормований час очікування розраховується за формулою (2.5),

(2.5)

Для системи M/M/1 маємо формулу (2.6),

(2.6)

для системи M/D/1 маємо формулу (2.7),

(2.7)

Таким чином, система c регулярним обслуговуванням характеризується середнім часом очікування вдвічі меншим, ніж система c показовим обслуговуванням. Це закономірно, оскільки час перебування в системі і кількість вимог в ній пропорційні дисперсії часу обслуговування.

2.2.2 Багатоканальні системи масового обслуговування

Наведемо основні формули для розрахунків CMO виду M / M / m.

1. Імовірність того, що всі пристрої обслуговування вільні можна розрахувати за формулою (2.8),

(2.8)

2. Імовірність того, що зайняте обслуговуванням k-е пристрій або в системі знаходиться k вимог знаходиться за формулою (2.9),

(2.9)

3. Імовірність того, що всі пристрої зайняті (k? m). Позначимо цю ймовірність через р знаходиться за формулою (2.10):

(2.10)

4. Ймовірність того, що всі пристрої зайняті обслуговуванням і s вимог перебувають у черзі знаходиться за формулою (2.11),

(2.11)

5. Імовірність того, що час перебування вимог у черзі перевищує деяку величину t розраховується за формулою (2.12),

(2.12)

6. Середня довжина черги розраховується за формулою (2.13),

(2.13)

7. Середня кількість вільних від обслуговування пристроїв розраховується за формулою (2.14),

(2.14)

8. Середня кількість зайнятих обслуговуванням пристроїв розраховується за формулою (2.15),

(2.15)

9. Середній час очікування за вимогою початку обслуговування в системі розраховується за формулою (2.16),

(2.16)

2.4 Графи станів Граф станів одноканальної системи масового обслуговування наведений на рисунку 2.8.

Рисунок 2.8 — Граф стану одноканальної СМО з відмовами Граф станів багатоканальної системи масового обслуговування з відмовами наведений на рисунку 2.9.

Рисунок 2.9 — Граф станів багатоканальної СМО з відмовами Граф станів багатоканальної СМО з обмеженням на довжину черги Граф станів багатоканальної СМО з необмеженим очікуванням Рисунок 2.10 — Граф станів багатоканальної СМО з обмеженням на довжину черги

імітаційний масовий обслуговування приватбанк

3. РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

3.1 Програмне забезпечення В розробці та вирішенні питань, що постали в дипломній роботі були використані такі мови програмування, як GPSS, та C++, також було використане програмне забезпечення GPSS WORLD. Також для зручності користування мовою програмування GPSS було розроблено програмне забезпечення на мові програмування C++.

Далі розглянемо програмні забезпечення докладніше.

GPSS World — найсучасніша версія GPSS для персональних ЕОМ і ОС Windows.

Система GPSS World — це потужна середа комп’ютерного моделювання загального призначення, розроблена для професіоналів в області моделювання. Це комплексний моделюючий інструмент, що охоплює області як дискретного, так і безперервного комп’ютерного моделювання, що володіє найвищим рівнем інтерактивности і візуального представлення інформації.

На рівні інтерфейсу GPSS World представляє собою реалізацію архітектури «документ — вид», загальною для всіх додатків операційної системи Windows.

Об'єкти можуть бути відкриті в декількох вікнах, змінені і збережені на постійних носіях інформації. Звичне меню головного вікна і блокування недоступних команд меню, не відволікаючи уваги, направляє користувача до кінцевої мети. GPSS World був розроблений з метою досягнення тісного інтерактивності навіть в багатозадачному середовищі з використанням віртуальної пам’яті У GPSS World існує ряд анімаційних можливостей.

Уровень їх реалізму змінюється від абстрактної візуалізації, що не вимагаючої ніяких зусиль, до високо реалістичних динамічних зображень, що включають в себе складні елементи, створені користувачем.