Апаратно-програмний комплекс для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку

Черкаський державний технологічний університет Факультет інформаційних технологій і систем

Кафедра комп’ютерних систем

Спеціальність

7.91 501 «Комп'ютерні системи та мережі»

Дипломний проект

Апаратно-програмний комплекс для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку

ЧДТУ.84 081.001 ПЗ

Пояснювальна записка

Виконавець		студент групи ЗКМС-205 Бережний С.М.
Керівник:		Фауре Е.В.

Консультанти:

з економіки		Пасенко В. М.
з безпеки життєдіяльності		Пшенишна Н. М.

Захист дозволяю:

Зав. кафедри

доктор технічних наук, професор

_______________Лега Ю.Г.

Черкаси 2008

Форма № У-901

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)
Факультет	Інформаційних технологій і систем	Кафедра	Комп`ютерних систем
Спеціальність	7.91 501 Комп`ютерні системи та мережі
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедрою	Лега Ю.Г.
	«_____» ___________________20___р.
ЗАВДАННЯ
на дипломний проект (роботу) студентові
Бережному Сергію Миколайовичу
(прізвище, ім`я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи)	Аппаратно-програмний комплекс для віддаленого
обслуговування клієнтів ПриватБанку
затверджена наказом по інституту від «___» ____________2008 р. № __84________
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)	__ _____________ 2008 року
3. Вихідні дані до проекту (роботи):
Базова локальна система віддаленого доступу, серверна та клієнтська частини програмного забезпечення. Технічне та програмне забезпечення, необхідне для організації доступу до банківських рахунків. Вдосконалити роботу існуючого локального комплексу віддаленого банківського обслуговування шляхом впровадження Інтернет банкінгу через альтернативні види доступу до мережі Internet. Забезпечити стабільну роботу клієнтів з системою. Захистити від несанкціонованого доступу.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ; 1. Локальна система віддаленого обслуговування; 2. Вдосконалення діючої системи «Клієнт-банк» на основі впровадження Інтернет-банкінгу. 3. Вибір оптимальних апаратних і програмних засобів для віддалених клієнтів ПриватБанку; 4. Захист та кодування інформації; 5. Охорона праці; 6. Техніко-економічні розрахунки
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):
1. Структура автоматизованої інформаційної системи Золотоніської міськрайонної служби зайнятості;
2. Локальна мережа Золотоніського МРЦЗ;
4. Автоматизоване робоче місце бухгалтера по фонду;
6. Організація робочого місця;
7. Економічна ефективність.

6. Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються
Розділ	Консультант	Підпис, дата
		завдання видав	завдання прийняв
Економічний	Пасенко В.М.
Охорона праці	Пшенишна Н.М.
7. Дата видачі завдання
Керівник __________________________________________
(підпис, ПІБ)
Завдання прийняв до виконання _____________
(підпис)
Календарний план
Пор№ етапа	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
	Збір матеріалу	01.02 — 28.02
	Аналітичний обзор	01.03 — 15.03
	Розробка структури АРМ	16.03 — 09.04
	Розробка підсистеми захисту інформації	10.04 — 15.04
	Розробка системи зв’язку	16.04 — 21.04
	Охорона праці та економічні розрахунки	22.04 — 10.05
	Оформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу	11.05 — 25.05
	Подання ДП на відгук та рецензування	1.06.07
Студент-дипломник ____________________________
(підпис)
Керівник проекту ______________________________
(підпис, ПІБ)

АНОТАЦІЯ

Дипломного проекту Бережного Сергія Миколайовича

" Апаратно-програмний комплекс для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку".

ЧДТУ, ФІТІС, Кафедра КС, група ЗКМС-205, 2008 рік.

Пояснювальна записка виконана на 111 сторінках,

із них 6 сторінок — додатки.

В даному дипломному проекті розглянуто комплекс засобів для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку.

Приведено обладнання яке використовується для зв’язку комп’ютера клієнта з серверами банку.

Також описана система криптографічного захисту, та прораховано стійкість системи до несанкціонованого доступу.

Показана економічна вигода від введення цього комплексу в роботу.

Результати даного дипломного проекту можуть бути застосовані в роботі відділень ПриватБанку по всій Україні.

ВСТУП 4

1. ЛОКАЛЬНА СИСТЕМА ВІДДАЛЕНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 7

1.1 Історія розвитку 7

1.1.1 Telephone bill paying 8

1.1.2 Home banking 8

1.1.3 Відеотекс 9

1.1.4 Змішані системи 10

1.1.5 Банківські автомати 12

1.1.6 Системи Банк-Клієнт 12

1.2 Огляд системи «Клієнт-банк» ПриватБанку 16

1.3 Огляд світової та національної законодавчих баз, що регламентують електронний документообіг 30

1.3.1 Правове регулювання електронного документообігу 30

1.3.2 Досвід країн Західу у сфері правового регулювання електронного документообігу 31

1.3.3 Визначення електронного документообігу в законодавстві Росії 33

1.3.4 Стан в Україні 35

2. Вдосконалення діючої системи «клієнт-банк» на основі впровадження інтернет-банкінгу. 38

2.1 Основні недоліки діючої системи 38

2.2 Впровадження інтернет-банкінгу 40

2.3 Позитивні зміни від впровадження системи 42

3. ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ АПАРАТНИХ І ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ВІДДАЛЕНИХ КЛІЄНТІВ ПРИВАТБАНКУ 47

3.1 Вибір апаратних засобів. 47

3.1.1 Zuxel Mini 48

3.1.2 Модем JVC H52PT-3020 49

3.2 Підключення з використанням мережі Internet 49

3.2.1 Асинхронний супутниковий INTERNET 51

4. ЗАХИСТ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ. 55

4.1 Алгоритм захисту ключа RSA 55

4.2 Види та методи взлому. 57

4.2.2 Атака методом осліплення 58

4.3 Алгоритм Дешифрування. 59

5 ОХОРОНА ПРАЦІ 62

5.1 Організація робочого місця оператора ПК 63

5.2 Вибір освітлення робочих місць 65

5.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі 69

5.4Параметри мікроклімату на робочому місці 70

5.5 Нормування шуму 72

5.6Методи захисту від шуму 73

5.7 Електробезпека на робочому місці 74

5.8 Пожежна безпека 75

5.9 Вимоги до режимів праці та відпочинку оператора ПЕОМ 76

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ 79

6.1 Основи економічного аналізу 79

6.2 Кошторис витрат на закупівлю основного устаткування для побудови ЛОМ 79

6.3 Транспортно-монтажні витрати 80

6.4 Розрахунок заробітної плати фахівців 81

6.5 Економічна ефективність проекту 81

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 85

ВСТУП

Сучасний банківський ринок на Україні набирає все більше ознак цивілізованого ринку високорозвинутих країн Західної Європи та США. Потрібно відзначити вирішальну роль у переході до європейських стандартів ведення банківської справи Національного банку України. До керівництва банками почали приходити висококваліфіковані кадри, багато з яких пройшли стажування за кордоном. Велика кількість вищих учбових закладів України перекваліфікувались і почали надавати послуги по навчанню банківських співробітників, спеціалістів технологічної підтримки що теж дало змогу розширити набір кваліфікованих кадрів.

В операціях українських банків все частіше застосовуються новітні банківські технології. На сьогоднішній день клієнтів банків вже не дивують електронні картки, банкомати, термінали, БАСС-термінали і т.д.

Особливе місце в розвитку електронних банківських технологій посідає система «клієнт-банк». Швидко увірвавшись до світової банківської системи, дана технологія з’являється на українському ринку на початку 90-х років і по цей день залишається найпоширенішою системою віддаленого доступу клієнтів до своїх банківських рахунків.

Розрахунки через систему «клієнт-банк», а також інші апаратно-програмні системи будуть предметом дослідження даної дипломної роботи. На початку нового тисячоліття ця тема знову набирає особливої актуальності, адже на світовому ринку відбувається постійне зрушення акцентів торгівлі і все більше угод та розрахунків здійснюється через комп’ютерні мережі та всесвітню мережу Інтернет зокрема. Комп’ютерні мережі привнесли значні полегшення в розрахунках та значно їх прискорили. При використанні системи «клієнт-банк» створюється, певною мірою, своєрідна комп’ютерна мережа, що об'єднує клієнтську частину та банківську. Обмін інформацією через таку мережу дозволяє здійснювати контроль клієнта за своїми банківськими рахунками, проводити платежі з них отримувати виписки тощо. Захист інформації забезпечують сучасні методи криптографії.

Ціллю даної роботи є визначення можливих шляхів переводу якомога більшої кількості клієнтів та банківських платежів на роботу через автоматизовану систему «клієнт-банк», заради зменшення навантаження на операціоністів банку, а отже і зменшення собівартості даної послуги банку. Для цього потрібно встановити перспективи вдосконалення діючої системи «клієнт-банк» під потреби якомога більшого кола клієнтів банку.

Завданням роботи є вивчення можливості впровадження абсолютно нового програмного продукту, що дозволить не лише зменшити витрати на утримання системи, але й забезпечить клієнтів повним спектром послуг, що вони отримували від діючої системи «клієнт-банк», а можливо й розширить перелік таких послуг. Також необхідно розглянути стан законодавчої бази в Україні, що регулює питання електронного документообігу, визначити бар'єрні моменти, що гальмують розвиток системи та запропонувати вдосконалення на основі досвіду зарубіжних країн чи власних правових розробок.

Об'єктом дослідження дипломної роботи стане Золотоніське відділення Черкаського головного регіонального управління закритого комерційного банку «ПриватБанк», що має відповідний програмний комплекс «клієнт-банк» в двох основних версіях локальній та віддаленій з використанням мережі інтернет. Обсяги операцій через систему дозволяють зробити глибокий аналіз, доконало дослідити процес та запропонувати перспективні напрямки вдосконалення.

Матеріали для написання даної роботи були відібрані, виходячи із завдань та мети роботи. Це, насамперед звіт про роботу системи «клієнт-банк» у ЗАТ КБ «ПриватБанк», фінансова звітність, що відображає доходи від розрахункового обслуговування клієнтів. А також наукові статті, законодавчі акти України та інших країн.

Щодо структури дипломної роботи, то вона складається з чотирьох основних розділів. Перший розділ присвячений теоретичним засадам банківських розрахунків в локальній системі «клієнт-банк». В ньому поетапно будуть розглянуті загальні характеристики розрахункових операцій банків, адже розрахунки через систему «клієнт-банк» є їх складовою частиною. Розкриємо детально суть, види розрахункових операцій, сучасний стан банківських послуг, що стосуються розрахункових операцій. Другим розділом буде висвітлено віддалену систему «клієнт-банк» її позитивні, негативні сторони та перспективи розвитку. На завершення теоретичного огляду у третьому розділі буде освітлено вибір апаратних і програмних засобів за допомогою яких впроваджується і експлуатується система «клієнт-банк» клієнтами банку. В четвертому розділі буде наведено системи захисту інформації від несанкціонованого доступу.

1 ЛОКАЛЬНА СИСТЕМА ВІДДАЛЕНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

З розвитком сучасного ринку комп’ютерних технологій, банки не могли залишатись осторонь останніх наукових проривів цієї галузі, що відкривали величезні перспективи розширення своєї діяльності, діяльності клієнта, прискорення та спрощення розрахунків. Одним з перших видів банківських операцій, яких торкнулась банківська автоматизація — є розрахункові операції.

Саме система «клієнт-банк», разом з міжбанківськими електронними розрахунками, швидким кроком увійшла до низки автоматизованих банківських процесів. Більше того, таких значних темпів розповсюдження не очікували навіть у самих оптимістичних прогнозах.

1.1 Історія розвитку Система «клієнт-банк» забезпечує рух лише невеликого кола розрахункових операцій — а саме рух розрахункових документів — вже сьогодні в Україні, при використовуванні системи лише третиною клієнтів, рух коштів через термінали «клієнт-банку» складає близько 70% загального обороту коштів через банківську систему.

Внаслідок цього на поточний момент особлива увага приділяється запровадженню систем «клієнт-банк» на базі сучасних технологій.

Для більш детального охоплення розглядуваної теми, пропонуємо вдатись до історії виникнення та розвитку систем віддаленого користування рахунками, що беруть свій початок з широким впровадженням в банківську діяльність персональних комп’ютерів та комп’ютерних мереж.

Як і більшість нових банківських продуктів системи «клієнт-банк» беруть свій початок із Західної Європи та Сполучених Штатів Америки — країн з найрозвинутішими економіками та технологіями. І першими кроками було запровадження даних систем серед приватних клієнтів.

1.1.1 Telephone bill paying

Однією з перших у плані платіжних систем була американська система телефон-ної оплати рахунків (Telephone bill paying), впроваджена позиково-ощадни-ми банками США.

Для телефонної оплати рахунків клієнт банку користувався спеціальним апаратом, з'єднаним з банківським комп’ютером, через який він міг оплачувати рахунки за товари, електроенергію, медичні послуги тощо. Спочатку, набравши спеціальний номер, клієнт підключався до банківського комп’ютера, а пізніше натисканням клавіш уводив номер свого рахунку, персональний ідентифікаційний номер, кодовий номер одержувача грошей і суму платежу. Якщо поточний рахунок одержувача знаходився в тому ж банку, він негайно кредитувався, якщо ні - одержу-вачу надсилався чек.

Платіж телефоном — одна з найдешевших послуг у системі автоматизованих платежів. Однак, як і в інших випадках, система скуповується ли-ше тоді, якщо в ній діє багато учасників. Ця форма не отримала широкого поширення через інертність споживачів і торговельників, які не бажають змінювати існуючі форми розрахунків.

1.1.2 Home banking

Надалі більш широкого застосування знайшло банківське обслуговування вдома, або «домашній банк» (Home banking). Йдеться про комплекс послуг щодо надання клієнтам банків фінансової інформації, а також здійснення за їх ініціативою різних банківських транзакцій з передаванням інформації телефонними каналами або через двосторонню систему кабельного телеві-зійного зв’язку.

В ідеальному варіанті ця форма послуг передбачала наявність у клієнта персонального комп’ютера, за допомогою якого він міг передавати банку розпорядження про оплату рахунків, у будь-який час викликати на екран інформацію про стан свого банківського рахунку з переліком усіх кредито-вих та дебетових проводок, здійснювати миттєве переміщення коштів на рахунки контрагентів, давати банку інструкції про автоматичне виконання майбутніх платежів тощо.

Подібна система була дуже зручна для клієнта та різко знижувала банківські витрати.

Спочатку процедура розрахунків здійснювалась за усною згодою та оформлялась письмово після отримання платежу; потім вдалося її частково автоматизувати, застосувавши клавіатуру, але до появи відеографії цей вид діяльності вимагав великої кількості персоналу.

1.1.3 Відеотекс Відеотекс - це система передачі зорової інформації телефонною мережею та її прочитання на екрані спеціального термінала або телевізора, підключеного належним чином.

В європейських країнах ця система була розроблена управліннями зв’язку, які мають монопольне право на всі види зв’язку. У США її розроби-ли і впровадили телефонні компанії - виробники обладнання і самі банки.

«Домашній банк» міг функціонувати у пасивному (консультативному) або у діалоговому режимі. У консультативному режимі ця система дозволяла тільки читати інформацію. Для цього могла використовуватись радіотрансляційна або телефонна мережа чи кабельний зв’язок. У діалоговому режимі во-на забезпечувала обмін розпорядженнями і запитами між абонентами та центром зв’язку. З цією метою можна було використовувати телефонний або кабель-ний зв’язок. «Домашній банк», що працював в діалоговому режимі, в основно-му пропонував абоненту інформаційні послуги, тобто клієнт міг отримати довідку про стан свого рахунку, про останні трансакції, про вартість портфе-ля цінних паперів. Через «домашній банк» можна було замовити чекову книжку, та виконувати всі класичні банківські операції після ідентифікації клієнта і перевірки його секретного коду за до-помогою картки з мікропроцесором, для чого потрібно було встановити вдома чи-таючий прилад для карток. Одночасно з дистанційною оплатою набувала поширення практика дистанційної купівлі, тобто купівлі за допомогою замовлення телефоном чи кабельним зв’язком.

Зрозуміло, що експлуатація «домашнього банку» в діалоговому режи-мі вимагала попереднього встановлення зв’язку з банком і, як правило, вне-сення абонентної плати.

Але для надання інших послуг можна було просто користуватися відеографічним зв’язком. «Домашні банки» зайняли важливе місце як реальний засіб зв’язку між населенням та фінансовими установами і як матеріальний засіб платежу, частково всту-пивши в конкуренцію з системою дистанційної оплати.

Найширшого розповсюдження набули «домашні банки» у Франції. Це було пов’язано з масовим розповсюдженням відеографічних терміналів міністерства зв’язку. Вони надали банкам ідеальну можливість для розвитку системи банківсь-ких послуг удома.

Більшість банків надавало такі послуги. При впровадженні системи дистанційної оплати спочатку навіть використовувались одночасно картки з магнітною доріжкою або з мікропроцесором, однак достатній рівень надійності забез-печують тільки картки з мікропроцесором.

Поштова адміністрація Німеччини також запропонувала своїм клієн-там послуги через систему відеотекс. Однак, попри всі зу-силля банків, у Німеччині населення менш схильне до прийняття системи «домашніх банків», ніж у Франції.

1.1.4 Змішані системи У Великобританії існувало кілька мереж «домашніх банків», які використо-вували одночасно телефонний зв’язок і відеозв'язок. При використанні телефону до звичайного телефонного апарата під'єднують спеціальну клавіатуру для надання тих самих послуг, що і за допомогою дисплея.

Американські банки проводили серію експериментів з метою популяризації Home Banking. У США, з причини великої децентралізації, не існувало національної мережі відеотекса, ряд банків створили свої власні служби «домашніх банків». У всіх цих системах користувачі (приватні особи або підприємства) вносили абонентну плату, а також, крім оплати телефонних переговорів, звичайно, повинні були сплатити комісійні за трансакцію, яку виконують на їх прохання. Для банку — це джерело доходів, але це також дуже важливе джерело доходів для підприємств або відділень зв’язку, оскільки тривалість телефонного зв’язку в таких випадках, як правило, істотно збільшується за рахунок часу побудови таблиць або малюнків, безпосередня користь від яких не завжди очевидна.

Певні надії покладались на інформаційну систему відеотекс, яка повинна була надавати споживачам великий обсяг рекламної та довідкової інформації каналами телевізійного зв’язку. Ці ж канали планувалось використовувати для передачі фінансової інформації. Звідси ще одна назва домашнього фінансового обслуговування — «Bank-Video». Більшість банків прагнули підключити до фінансового обслуговування вдома дрібних підприємців, які через домашні комп’ютери могли б оформляти доручення і погашення по-зик, переказувати кошти для оплати за товари тощо.

За оцінкою «Ваnk оf Аmегіса», потенційні можливості персонально-го обслуговування вдома дуже великі. Підраховано, що середній амери-канець робить 30 безготівкових перерахувань на місяць, 20 з яких оплачуються чеком, а 10 — кредитними картками. Приблизно 10 мільяр-дів таких платежів може бути проведено системою «Ваnk-Vidео». Але ентузіазм споживачів щодо фінансового обслуговування вдома був невеликий. Причини незначного розповсюдження цієї форми розрахунків мають психологічний та економічний характер: усталені звички, віднос-но велика вартість транзакцій (12—15 доларів за місяць), побоювання нав’язування банками непотрібних послуг тощо.

1.1.5 Банківські автомати Серед роздрібних елек-тронних систем найбільш успішними були банківські автомати, які роб-или можливим цілодобове здійснення транзакцій і звільняюли клієнтів від втрат часу на поїздки до банку й очікування в черзі до касира. Інші форми не отримали масової підтримки користувачів і не змогли суттєво зруйнувати платіжні стереотипи, що склалися. Тим не менш, операційні переваги автоматизованих систем обслуговування банківських клієнтів, їх вплив на підвищення ефективності і продуктивності настільки суттєві, що майбутнє, без сумніву, — за ними.

1.1.6 Системи Банк-Клієнт В нашій країні найбільшого поширення набули системи «клієнт-банк», що використовуються корпоративними клієнтами для доступу до свого рахунку, контролю над ним. Вони широко використовуються заради можливості термінового переказу коштів зі свого рахунку, не відходячи від свого робочого місця, тим самим швидко реагуючи на ринкову ситуацію та отримуючи додатковий дохід.

Такі системи почали з’являтись на Україні ще в 90-х роках і постійно змінюються з розвитком нових технологій, широким застосуванням автоматизації в банківській діяльності та на підприємствах. З плином часу ці системи стають доступними все більшому колу клієнтів, адже широке залучення користувачів системи знижує собівартість на одного користувача, а отже й ціни на даний вид послуг. Не рідко, в основному в процесі рекламних компаній, банки пропонують даний продукт безкоштовно, наряду з іншими розрахунковими операціями, як-то відкриття рахунку, його обслуговування, безкоштовне обслуговування системи «клієнт-банк».

Що ж таке система «клієнт-банк» в розумінні вітчизняного споживача та надавачів даної послуги, виходячи зі сфери її найбільшого застосування?

Система «клієнт-банк» — це сукупність програмно-технічних комплексів, призначених для:

* оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку;

* обміну платіжними документами та відповідною технологічною інформацією між банком та його клієнтами в електронній формі.

Система «клієнт-банк» в Україні розглядається як складова програм автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до систем «клієнт — банк» висувається ряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних зі СЕП, надання мінімального на-бору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.

На теперішньому етапі розвитку технологій захисту інформації, що передається через зовнішні канали зв’язку банку (а до них відноситься і система «клієнт-банк») приділяється особлива увага, аж до залучення Служби безпеки України.

Схематично процес роботи системи «клієнт-банк» зображено на рисунку 1.1.

Як видно з рисунку, основними складовими системи «клієнт-банк» є клієнтська частина та банківська частина. Розглянемо функції кожної з них:

«Банківська частина» — комплекс, що розміщений у банку. Його основні функції:

* ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

* розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;

* обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов’язковим повідомленням причин відхилення);

Банківська частина

Клієнтська частина

Рисунок 1.1 — Принцип роботи типової системи «клієнт-банк».

* обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи «клієнт — банк» може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клі-єнта за документами, що отримані через систему «клієнт — банк», а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично вико-наних трансакцій;

* обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок «виписка з рахунку», на основі яких клієнт має змогу отримати повну інфор-мацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

* ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

«Клієнтська частина» — комплекс, що розміщений на підприємстві клієнта. Його функції:

* ведення необхідної нормативно-довідкової інформації;

* ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Мож-ливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тіль-ки фактично проведених документів — фактичного, та з урахуван-ням «коштів у розрахунках» — прогнозованого;

* підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);

* обмін з банком платіжними документами;

* отримання відповідних платіжних документів з банку;

* обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами системи (наприклад, проведення докумен-тів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

* ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

1.2 Огляд системи «Клієнт-банк» ПриватБанку Система «клієнт-банк», що надається клієнтам ЗАТ КБ «ПриватБанк» власним клієнтам є розробкою відділу автоматизації «ПриватБанк». Введена у дію у 1997 році, і з того часу постійно вдосконалюється власними силами На час створення системи банком було вивчено продукти аналогічного застосування, що існували на ринку та пропонувались розробниками програмного забезпечення. На основі зробленого аналізу дійшли до висновку про створення власного програмного продукту. Переваги такого рішення полягають у наступному:

розробка програмного продукту власними силами є більш економним способом, а отже потребує менші капіталовкладення;

розробка власного продукту була під силу висококваліфікованому персоналу автоматизаторів банку — що дозволяло збільшити завантаженість високооплачуваних працівників, тим самим зменшуючи видатки вцілому по банку;

створення продукту власними силами дозволяє і по теперішній час постійно вдосконалювати систему своїми співробітниками без виклику спеціалістів іншої фірми;

розробка продукту власними силами зменшила ймовірність виходу назовні комерційних та банківських таємниць, підвищила конфіденційність роботи банку;

система може бути продана іншій банківській установі, що значно зменшить собівартість продукту.

Таким чином програмний продукт ЗАТ КБ «ПриватБанк» слугує банку вже 11 років. За цей час особливих нарікань клієнтів програма не отримувала. У разі виникнення змін зовнішнього середовища, програмістами банку оперативно вносяться корективи до програмного коду системи, що дозволяє без втрат часу задовольнити нові сподівання клієнтів, що вони прагнуть отримувати від системи «клієнт-банк».

Функціонально система «клієнт-банк» розподіляється на банківську та клієнтську частини.

Отже функції «клієнтської частини» — комплексу, що розміщений на підприємстві:

* ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Мож-ливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тіль-ки фактично проведених документів — фактичного, та з урахуван-ням «коштів у розрахунках» — прогнозованого;

* підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);

* обмін з банком платіжними документами;

* отримання відповідних платіжних документів з банку;

* обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами системи (наприклад, проведення докумен-тів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

* ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

Іншій частині комплексу — «банківській частині» — що розміщено у банку відведено інший перелік функцій, зокрема:

* ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

* розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;

* обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов’язковим повідомленням причин відхилення);

* обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи «клієнт — банк» може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клі-єнта за документами, що отримані через систему «клієнт — банк», а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично вико-наних трансакцій;

* обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок «виписка з рахунку», на основі яких клієнт має змогу отримати повну інфор-мацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

* ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

Система «клієнт-банк» складається з двох програм: програми «клієнт-банк» ПриватБанку та поштової програми Т-Mail. Програма «клієнт-банк» призначена для вводу і відправлення платіжних документів до поштової програми. Поштова програма призначена для відправки і прийому документів із банку по каналам зв’язку.

Система працює в режимі OFF-Line, тому більшість операцій виконується після зв’язку з банком. Такий принцип побудови всіх існуючих в Україні систем віддаленого доступу до банківських рахунків «клієнт-банк». Це дозволяє уникати перевантаження систем електронного обчислення та максимально ефективно розподілити час комп’ютерного обладнання на виконання поставлених задач. Так, виписка клієнта формується кожні 40 хвилин.

Інший важливий аспект роботи системи «клієнт-банк» є безпека передачі даних. Сучасні методи криптографії - шифрування електронних документів дозволяють зменшити ризик перехоплення та зчитування інформації або її зміну до мінімуму. Найчастіше для здійснення зловмисних дій використовується перехоплення паролю. В ситуації з встановленням системи «клієнт-банк» такий хід абсолютно виключений, адже для встановлення системи до офісу клієнта виїжджає спеціаліст банку, який, після встановлення відповідного програмного забезпечення, передає дискети з електронним підписом особі, повноваження якої перевіряються за Статутом чи іншими правовстановлюючими документами.

Система «клієнт-банк» ПриватБанку дозволяє в значній мірі автоматизувати процес обробки інформації та проведення платіжних документів. Зокрема, системою формується перелік архівних документів. По запиту клієнта можна переглянути:

q повний перелік відправлених платежів за певний проміжок часу;

q повний перелік отриманих платежів за певний проміжок часу;

q перелік платежів відправлених на певного отримувача;

q перелік платежів отриманих від певного відправника;

q перелік операцій проведених за певну дату і т.д.

Також клієнт може формувати шаблони документів для автоматичного заповнення по платежам з однаковими реквізитами, як то податкові платежі, перерахування до Пенсійного фонду, постійним постачальникам та ін.

Система «клієнт-банк» автоматично перевіряє певні реквізити на відповідність, зокрема при введені МФО банку отримувача коштів автоматично видається на екран його назва за довідником, що постійно обновлюється даними НБУ. Код ЄДРПОУ перевіряється на відповідність зареєстрованому у банку, адже за вимогами НБУ така перевірка покладена на установи комерційних банків.

Система «клієнт-банк» ПриватБанку створена для організації максимально повного сервісу банківських послуг на робочому місці клієнта, включаючи в себе:

— підготовка клієнтом внутрішньодержавних і міжнародних платежів та відправка їх по системі модемного зв’язку в банк з отриманням підтвердження про прийняття чи за бракування;

— отримання виписок по своїм рахункам та остаточна виписка в кінці дня

— отримання клієнтом оперативної цікавлячої його інформації з банка (курси валют, кредитні ставки, тарифи, види послуг та інше)

— ведення архіву платіжних документів клієнта за будь-який період часу з можливістю перегляду, друку, копіювання, отримання форм звіту.

Дана систем представляє собою програму, яка встановлюється на комп’ютер клієнта банку, з яким було підписано договір про віддалене обслуговування. При встановленні дана програма питає шлях встановлення і копіює всі необхідні для роботи файли у вказану директорію. По завершенню встановлення програма просить вставити дискету отриману в банку з ключами і особистими даними користувача. Далі програма встановлення завершає свою роботу. Далі в ручному режимі до першого запуску програми потрібно зробити деякі налаштування. В папці BIN необхідно знайти файл Subst. lst і в ньому необхідно вписати номера телефонів на які програма буде здійснювати телефонні дзвінки, а також необхідно знайти файл t-mail.ctl і в ньому необхідно прописати порт модему та необхідну швидкість з'єднання. Далі необхідно запустити програму, при першому запуску ПК запросить ввести ім'я користувача і пароль. Після цього з’явиться основне меню програми ПК «Клієнт-банк». Для створення нового документу потрібно виконати команду Документы-Платежы формат НБУ-Подготовка платежей рисунок 1.2.

Рисунок 1.2 — Меню створення платіжних документів Для створення нового платіжного документу необхідно виконати команду операции — новый платеж (Рисунок 1.3), після цього з’явиться нове вікно в якому потрібно буде ввести номер, дату документу, суму і назву та реквізити отримувача платежу. На завершення необхідно вписати призначення платежу та натиснути кнопку «Записать».

Також можна подивитись залишок коштів на рахунку натиснувши кнопку «Остаток на счете» та вибрати рахунок з якого буде вестися проплата.

В ПК «Клієнт-банк» також є безліч довідників якими користувач також може користуватись, це дуже зручно адже тепер немає необхідності кілька разів набирати одне і те ж саме призначення платежу або реквізити одного і того ж самого отримувача платежу.

Рисунок 1.3 — Створення нового платіжного документу.

Також клієнти банку у віддаленому режимі можуть отримати банківську виписку по рахунках скориставшись формуванням реєстру платіжних документів для друку руху коштів по рахунку із меню сервіс. При виконанні даної команди з’явиться вікно в якому необхідно вибрати тип звіту звичайний чи повний, по яких операціях потрібно проводити вибір по проведених чи створених, також необхідно вказати період дат з якої по яку необхідно здійснювати формування. Звіт може бути сформований лише по отриманих коштах (Приход), по витрачених (Разход) або ж повний звіт по руху коштів і в ту і в іншу сторони. Також є два види сортування по сумі або номеру (Рисункок 1.4).

Рисунок 1.4 — Формування реєстру платежів Після того як було натиснуто кнопку «Записать» при створенні нового документу, в меню «Підготовка платежів» з’являється новий рядок з сумою та реквізитами отримувача, а також з кількома службовими полями. Для того щоб відправити новостворений платіж необхідно почергово виконувати команди із меню «Підпис і відправка» спочатку помітити до підпису поточний платіж, якщо платежів декілька то всі платежі. Далі необхідно вставити дискету з згенерованими ключами і виконати команду «Підпис бухгалтера» і ввести пароль бухгалтера (Рисунок 1.5). Потім необхідно ввести пароль керівника, рядок платежу змінить свій колір на жовтий. Після цих дій необхідно виконати осанні дві операції «Помітити до відправлення поточний платіж» та «Сформувати платіж для відправки» у вікні що з’явиться необхідно натиснути кнопку «Так»

Рисунок 1.5 — Підписання та відправлення створених документів Дані операції призвели до того що документ пройшов стадії створення, підпису бухгалтером та керівником, а також формуванням в пакет та підготовкою до відправлення до банку. Потім користувач має закрити поточне вікно і в основному меню програми виконати команду «Почта» і вибрати «Позвонить» Рисунок 1.6. При цьому сформований пакет з одним або декількома платежами відправляться на сервер банку з використанням програми дозвону. Дана програма починає працювати з завчасно встановленими параметрами, номером телефону дозвону, початковою швидкістю яка може бути або встановлена назавжди незмінною, або ж максимальною, але така швидкість може змінюватись в сторону меншої в залежності від стану лінії та кількості перешкод на ній. Перед початком зв’язку виконується пакетний файл T-mail.bat який провіряє наявність файлів на відправку та виконує інші функції розподілення пакетів Рисунок 1.7.

Рисунок 1.6 — Меню пошти.

Рисунок 1.7 — Файл T-mail.bat

Під час першого запуску програми щоб комплекс був в робочому режимі необхідно згенерувати ключі та відправити їх в банк для сертифікації. Для цього необхідно виконати команду «Робота з ключами» — «Генерація ключів» з меню «Сервіс» Рисунок 1.8. При цьму відкривається наступне вікно в якому здійснюється попередження що з моменту генерації ключів і до моменту сертифікації їх в банку програма буде заблокована на отримання чи прийом будь-якої інформації Рисунок 1.9.

Рисунок 1.8 — Робота з ключами Рисунок 1.9. Вікно попередження Далі програма почергово просить вводити паролі бухгалтера та керівника, при цьому дискета з чистими ключами повинна стояти в дисководі. При першому зверненні до даного меню поле «Старий пароль» не заповняється Рисунок 1.10. Для нового пароля допускається довжина не менше 5 символів. Після вводу паролів бухгалтера і керівника генеруються ключі і автоматично попадають на відправку до меню «Пошта». Після відправки файлів відповідальні працівники банку сертифікують ключі клієнта та відправляють йому готові ключі бухгалтера та керівника, і після наступного зв’язку з банком клієнт отримує повідомлення про успішну сертифікацію ключа керівника та ключа бухгалтера.

Рисунок 1.10 — Генерація нових ключів Щодня клієнту з банку приходить різна інформація в виді закодованих файлів, серед цих файлів щоранку приходять файли з виписками. Іноді виникають ситуації коли файли виписок приходять не в повному обсязі або з невірними даними. В такому разі виникає необхідність запросити файли повторно, для цього існує спеціальне меню програми в якому вказується дата формування виписки Рисунок 1.11. Після натиснення на кнопку «Формування» необхідно закрити поточне вікно і виконати команду «Почта» — «Позвонить». При цьому відправляється запит на повторне формування файлів клієнта і через деякий час сформується і стане доступною для клієнта необхідна для нього інформація.

Рисунок 1.11 — Запит на банківську виписку Крім конфіденційної інформації клієнту може також присилатися й загальна. Наприклад щоденні курси валют, вартості цінних металів, реклама, регламенти роботи та безліч іншої інформації. Дана інформація відображається в текстовому вигляді і доступна за кожен день. По скільки інформації може бути дуже багато вона раз на місяць потрапляє в архів. Після вибору необхідного повідомлення його можна роздрукувати або ж змінити кодування для більш зручного перегляду Рисунок 1.12.

Рисунок 1.12 — Текстові файли з банку.

Отже дослідження структури операцій в системі «клієнт-банк» надасть можливість виявити прихильників системи за ознакою організаційної форми підприємства. Дозволить розкрити ефективність використання системи, через показники співвідношення кількості документів, що проходять через систему «клієнт-банк» в загальній кількості розрахункових документів банку, а отже й ступінь зменшення навантаження на операційний персонал банку завдяки впровадженню автоматизації.

1.3 Огляд світової та національної законодавчих баз, що регламентують електронний документообіг

1.3.1 Правове регулювання електронного документообігу Хоч електронний документообіг в сучасному світі став глобальним і розгалуже-ним, далеко не всі відносини між його учасниками регулюються спеціальними законами або іншими юридичними документами. Розвиток електронного документообігу, пов’язаний не лише з технологією, а й із правом, потребує професійних підходів, чіткої взаємодії традиційно далеких одна від одної галузей знань.

У розвинутих країнах електронний документообіг вже став самостійною цариною юридичних взаємовідносин у внутрішній і міжнародній торгівлі, що спричинило кілька принципових правових наслідків:

* з’явилася однойменна правова ка-тегорія і ціла сукупність пов’язаних із нею понять: електронна угода, елек-тронний підпис, електронні платежі, електронні гроші тощо;

* електронні повідомлення (або еле-ктронний обмін даними), що застосову-ються для укладення та виконання угод, замінюють паперову договірну доку-ментацію, традиційну для комерційних операцій. Виникла проблема в розробці критеріїв обов’язкової форми електронних угод та необхідних вимог до проце-дури їх укладення;

* природа угоди принципово не змінилася — іншим став тільки спосіб її укладення і здійснення;

* на рівні звичаїв ділового обороту ствердився основний правовий прин-цип електронного документообігу, який полягає в тому, що сторони не вправі ставити під сумнів законність і дійсність угоди лише на тій підставі, то вона здійсне-на електронним способом.

Однак добитися гарантованого до-тримання цього принципу не завжди вдається, що часто породжує значні юридичні труднощі. Зокрема, немає впевненості в тому, що всі положення такої угоди матимуть рівну юридичну силу в разі судового розгляду.

Глобальний і розгалужений характер економіки унеможливлює її регулювання в режимі реального часу будь-яким уря-дом або державною установою. Тому за-конодавство має бути зведене до мініму-му, стати послідовно міжнародним і про-зорим, відповідати чітко визначеним цілям, забезпечувати довіру, ефективність та уніфіковані правила поведінки. Воно повинні визначити основні процедури визнання дійсності електронних угод, дії судових органів, щодо винесення вердиктів у позовах компаній або осбистостей, предметом розгляду якого є застосування електронного цифрового підпису та інше.

1.3.2 Досвід країн Західу у сфері правового регулювання електронного документообігу Нині найбільш значущими міжнарод-но-правовими документами у сфері електронного документообігу є:

* Модельний закон ЮНСІТРАЛ «Про електронну торгівлю» .

Комісією Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) 1996 року розроблено зраз-ковий звід правил — Модельний закон «Про електронну комерцію» (Model Law On Electronic Commerce). Це модель, за допомогою якої країни у національному законодавстві можуть вирішити основні проблеми, пов’язані з юридичною зна-чимістю договорів, що укладаються за допомогою ЕОМ, з обов’язковою пись-мовою формою, підписом, оригіналом і копіями, зберіганням договірної доку-ментації в електронному вигляді, а також визнанням останньої як судового доказу. Правовий режим електронного обміну даними, передбачений у законі, грунтується на принципі так званого функціонального еквівалента.

Зміст такого підходу полягає в тому, аби проаналізувати цілі та функції тра-диційних юридичних вимог, що висува-ються до упорядкування документів на папері, з метою встановлення, як їх можна досягти за допомогою методів електронної передачі даних.

Ідеться про те, що, включивши в на-ціональне законодавство процедури, пе-редбачені Модельним законом для вре-гулювання ситуацій, коли сторони оби-рають електронні засоби передачі да-них, держава створює правове середови-ще, нейтральне (без будь-яких переваг) стосовно різних носіїв інформації.

* Директива Європейського парламен-ту та Ради Європи від 13.12.1999 року про політику ЄС щодо електронних підписів.

Цей документ створює правові пере-думови для широкого використання електронного підпису (ЕП) у країнах Європейського Союзу. Серед пріоритетних — надання електронному підпи-су юридичної та доказової сили. (Зазна-чимо, що юридичні наслідки має вик-ликати не сам факт використання ЕП, а обмін електронними документами, які містять електронний підпис, причо-му ці наслідки залежать від змісту доку-ментів. Отже, визнання юридичної си-ли необхідне щодо електронного доку-мента. Стосовно ж доказової сили еле-ктронного підпису можна погодитися з підходом, відповідно до якого саме він може слугувати підтвердженням істин-ності електронного документа). При цьому в преамбулі наголошено, що в законодавчому регулюванні немає потре-би, якщо ЕП використовується виключ-но в рамках систем, заснованих на уго-дах між обмеженою кількістю учасників (ідеться про закриті системи електрон-ного документообігу).

Згідно зі статтею 5 зазначеної дирек-тиви держави-учасниці повинні забез-печити умови, за яких електронний підпис задовольняв би юридичні вимо-ги до даних в електронній формі тією ж мірою, якою власноручний підпис задовольняє вимоги до даних на папе-ровому носії. Крім того, держави-учас-ниці повинні в законодавчій формі визнати правомірність використання ЕП як доказу при судовому розгляді.

* Директива Європейського парла-менту та Ради Європи від 08.06.2000 року про деякі правові аспекти інформаційних суспільних послуг, зокрема електронної комерції, на внутрішньо-му ринку (Директива щодо електронної комерції).

Цей документ регулює окремі види діяльності в комп’ютерних мережах на внут-рішньому ринку ЄС. Зокрема, в ньому розглядаються державне регулювання, а також питання стосовно поширення комерційної та іншої інформації з комп’ютерних ме-реж, договори, які укладають-ся в електронній формі, та відпові-дальність інформаційних посередників.

Директива забезпечує правовий (у тому числі судовий) захист угод, укла-дених в електронній формі. Так, до-говір не може бути визнаний недійсним лише на тій підставі, що його укладено в електронному вигляді.

Усі названі документи є рамковими, тобто переважно вказують напрями роз-робки правового забезпечення та об-меження щодо правового регулюван-ня, а не встановлюють конкретні нор-ми. Принципи, закладені в них доку-ментах, можуть бути використані при розробці українського законодавства з урахуванням вітчизняних реалій.

1.3.3 Визначення електронного документообігу в законодавстві Росії

Цікавим для України може виявити-ся досвід регулювання електронного документообігу в Росії, оскільки у цій країні еко-номічне і правове середовище та рівень поширення комп’ютерних мереж є вельми схожи-ми з нашими. Російське законодавство досить опера-тивно, хоча водночас лише частково і су-перечливо «сприйняло» електронний документообіг. Останній поданий в основному у вигляді чотирьох юридичних конструкцій:

" електронний документ", «електронна форма угоди», «електронний цифровий підпис» та «електронні розрахунки» .

Електронна форма угоди одержала правове визнання у сучасному цивільно-му законодавстві (стаття 434, пункт 2 Цивільного кодексу Російської Феде-рації). У цій статті зазначається: договір може бути укладений як у письмовій формі, так і шляхом обміну документами за допомогою «…телеграфного, телетайп-ного, телефонного, електронного або іншого зв’язку, який дає змогу вірогідно встановити, що документ виходить від сторони за договором». Таким чином, російським Цивільним кодексом визна-ються й інші форми договору, крім традиційних документів на паперовому носії, що містять власноручні підписи сторін.

У російській практиці електронного документообігу поширеним засобом за-хисту інформації с електронний цифро-вий підпис. Останній одночасно служить підтвердженням достовірності переданої електронним шляхом документації, а та-кож свідченням того, що її належним чином складено і підписано уповноваженою особою. Технологія цифрового підпису дає змогу захистити інформацію від несанкціонованого читання, зміни і підробки незалежно від ступеня захисту каналу зв’язку. Про електронний підпис ідеться не тільки в законі про інфор-мацію, а й у Цивільному кодексі.

Електронний цифровий підпис згідно із законом про інформацію, інформати-зацію та захист інформації і Цивільним кодексом РФ при укладенні комер-ційних договорів повинен відповідати таким вимогам:

* вказувати, ким підписано документ або повідомлення, та бути складним для відтворення будь-якою іншою, не уповноваженою на те, особою;

* ідентифікувати те, що підписано, і робити недоцільними підробку або зміну як підпису, так і підписаного;

* виконувати процедурну функцію, тобто символізувати вираз волі сторони за угодою (схвалення, дозвіл тощо, що підтверджує юридичну дійсність угоди).

Вищий арбітражний суд Російської Федерації листом від 19 серпня 1994 ро-ку роз’яснив, що у разі, коли сторони склали і підписали договір за допомогою електронно-обчислювальної техніки з використанням системи цифрового (еле-ктронного) підпису, вони можуть пода-вати до арбітражного суду докази щодо спірних питань, пов’язаних із цим дого-вором, також завірені цифровим підпи-сом. Якщо ж між сторонами виник спір щодо факту наявності договору й інших документів з електронним підписом, арбітражний суд повинен вимагати у них виписку з договору, де зазначено процедуру узгодження розбіжностей, а саме: яка сторона зобов’язана доводити ті або інші факти й достовірність підпи-су. З урахуванням цієї процедури арбітражний суд перевіряє достовірність по-даних сторонами доказів.

1.3.4 Стан в Україні

Регулююча роль держави в цьому питанні здійснюється через два державних органи: Національний банк України, який визначає вимоги технологічного характеру, включаючи безпечність розрахунків, та Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, що визначає вимоги по захисту інформації.

Одним з основних документів, що узаконив використання системи «клієнт-банк» є Постанова Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 135 від 29.03.2001, яка передбачає використання електронного платіжного доручення на рівні паперового із застосуванням електронного підпису на основі криптографії данних.

Однак, вперше цю тему було освітлено і чітко обговорено в Законі України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 16 травня 2001року. Він визначив статус електронного документу та електронного цифрового підпису. Від того часу електронний платіжний документ та електронний цифровий підпис на цьому документі мають однакову юридичну силу з паперовим документом та підписом, зробленим від руки.