Організація телеграфного зв «язку за допомогою обладнання ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням» Глобус

ЗМІСТ

• ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
• РЕФЕРАТ
• OBJECT
• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ТЕЛЕГРАФНІ МЕРЕЖІ ЗАГАЛЬНОГО ТА АБОНЕНТСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
• 1.1 Способи комутації КК, КП, КПов
• 1.2 Системи комутації ЕТК — КП
• 1.3 Технічна характеристика адаптера телеграфних каналів АТК16 USB
• 1.4 Опис принципових схем адаптера телеграфних каналів
• 1.5 Розділення функціональності станції ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням «Глобус»
• 1.6 Підключення ЕТК-КП2 «Глобус» до віртуальної мережі МПД через медіаконвертер
• 1.7 Електроживлення ЕТК-КП2 «Глобус»
• 1.8 Організація служби функціонального контролю та управління
• 1.9 Протоколи взаємодії ЕТК-КП2 «Глобус»
• 1.10 Взаємодія ЕТК-КП2 «Глобус» та ОП
• 1.11 Взаємодія ЕТК-КП2 «Глобус» з іншими ЦКП
• 1.12 Опис взаємодії ЕТК-КП2 «Глобус» з АТ/ТЕЛЕКС
• 1.13 Можливість передавання ЕТК-КП «Глобус» електронної пошти
• 1.14 Коротка порівняльна характеристика ЕТК-КП «Електроніка» НМС 5 401.1 ЩИТ700.019 та ЕТК-КП2 «Глобус»
• 1.15 Організація системи управління мережі передавання даних
• РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕЛЕГРАФНОЇ МЕРЕЖІ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ
• 2.1 Розрахунок навантаження на мережі загального користування
• 2.2 Розрахунок каналів на ділянці ЕТК — КП — ЦКП
• 2.2 Вибір обладнання ЕТК — КП2
• РОЗДІЛ 3. ТЕХНОГОЛІЧНИЙ РОЗДІЛ
• 3.1 Технічна експлуатація ЕМК
• РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОБЛАСНОГО ЕТК-КП НА БАЗІ ОБЛАДНАННЯ ЕКТ-КП2 «ГЛОБУС»
• 4.1 Капітальні витрати
• 4.2 Розрахунок майбутніх доходів та терміну окупності нового обладнання ЕТК-КП2 «Глобус»
• РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
• 5.1 Техніка безпеки при технічному обслуговуванні
• 5.2 Техніка безпеки при обслуговуванні станції ЕТК-КП2 «Глобус»
• 5.3 Стійкість апаратури до зовнішніх та електромагнітних впливів
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ
• телеграфний адаптер віртуальний мережа
• ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
• ВАТ «Укртелеком» — Відкрите Акціонерне Товариство «Укртелеком»
• MPLS (Multiprotocol Label Switching) — технологія швидкісної комутації пакетів у багато протокольних мережах комутації з використанням міток, за якою побудоване транспортне середовище для комутації IP-пакетів мережі передавання даних ВАТ «Укртелеком»
• VPN (ВПМ) — віртуальна приватна мережа
• МПД — мережа передавання даних
• КК — Комутація каналів
• КП — Комутація пакетів
• КПов. — Комутація повідомлень
• ЕТК — КП2 — Електронний телеграфний концентратор комутації повідомлень
• ЦКК — Центр комутації каналів
• ЦКП — Центр комутації повідомлень
• ЄАМЗ — Єдині аналогові мережі зв’язку
• ЕЗ — Електрозв’язок
• ЗК — Загального користування
• ВМ — Відомчих мереж
• ВМЗУ — Взаємопов'язана мережа зв’язку України
• СТГЗ — Система телеграфного зв’язку
• СПД — Система передачи даних
• АТ — Абонентська телеграфія
• ГВ — Головні вузли
• ОВ — Обласні вузли
• РВ — Районні вузли
• МЗК — Мережа загального користування
• СМЗ — Система автоматичного забезпечення
• СД — Секція диспетчера
• КДД — Контрольно-довідкова секція
• СОВТ — Секція особливо важливих телеграм
• СІТ — Секція індексації телеграм
• ЕОМ — Електронно-обчислювальна машина
• ОП — Кінцевий пункт
• РВЕМ — Районні вузлові електричні мережі
• ОВЕМ — Обласні вузлові електричні мережі
• НГМД — Накопичувач на гнучкому магнітному диску
• ЕМК — Електронні мережі комутації
• РМОУ — Робоче місце оперативного управління
• ТАР — Телеграфний апарат роздруків
• КУА — Каналоутворююча апаратура
• ВК — Вузли комутації
• ІС — Інформаційні мережі
• ІОС — Інформаційно обчислювані системи
• АСУ — Автоматизовані системи управління
• МІО — Мережі інтегрального обслуговування
• АВС — Архітектура відкритих систем
• БА — Стан абонентської блокіровки
• БВ — Стан блокіровки за часом
• БР — Стан блокіровки за обробкою телеграми категорії терміновості Р (Ракета)
• БД — Стан диспетчерської блокіровки
• ДНС — донесення (формалізоване системне повідомлення)
• КГ — кодограма, формалізоване повідомлення, яке використовується для робочих місць ЕТК-КП2 «Глобус»
• МИ — маршрутний індекс телеграфного пункту мережі (шестизначний)
• ММИ — Магістральний маршрутний індекс, мережевий номер телеграфного вузла (трьохзначний)
• НМИ — Низовий маршрутний індекс, номер кінцевого пункту або абонента телеграфної мережі (трьохзначний)
• ОДП — Режим одночасної двосторонньої передачі
• ПДП — режим почергової двосторонньої передачі
• ПНС — признак початку повідомлення
• ПРЗ — передзаголовок
• ПКП — признак кінця повідомлення
• ПБ — стан передблокировки
• РБ — робочий стан канала зв’язку
• РМ — робоче місце
• РМД — робоче місце диспетчера
• СКК — станція комутації каналів
• СКП — станція комутації повідомлень

ССС — службове повідомлення СФКУ — служба функціонального контролю та управління

РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломного проекту: 81с., 11 рис., 3 таблиць, 22 джерел.

Об'єкт дослідження — телеграфна мережа з використанням пристрою «Глобус» .

Мета проекту — обґрунтування шляхів інженерно — технічних рішень щодо організації телеграфного зв’язку.

Метод дослідження — аналітично — технічний з використанням обладнання ЕТК — КП2 з програмним забезпеченням «Глобус» .

В рамках дипломного проекту проведено аналіз використання обладнання ЕТК — КП2 з програмним забезпеченням «Глобус». Обґрунтовано вибір нового обладнання на основі комп’ютерних технологій. Проведено порівняльний аналіз обладнання ЕТК — КП «Електроніка» НМС 5 401.1 ЩИТ 700.019 та ЕТК — КП2 з програмним забезпеченням «Глобус». Розраховано кількість адаптерів телеграфних каналів, комп’ютерів та робочих місць. Зроблено техніко — економічне обґрунтування проекту.

ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕЛЕГРАФНИЙ КОНЦЕНТРАТОР КОМУТАЦІЇ ПОВІДОМЛЕНЬ, МЕРЕЖА ПЕРЕДАВАННЯ ДАНИХ, РЕГЕНЕРАЦІЙНА ДІЛЯНКА, АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРВЛІНЬ, КОДУВАННЯ.

OBJECT

Text of the diploma: 81p., 11 fig., 3 tables, 22 sources.

The research — telegraph network using the device «Globus» .

Aim — justify the ways of engineering — technical decisions of wire communications.

The method of research — analytically — using technical equipment ETK — KP2 software «Globus» .

As part of the diploma analyzed using equipment ETK — KP2 software «Globus». The choice of new equipment based on computer technology. A comparative analysis of equipment ETK — KP «Electronics» NMSs 5 401.1 Shield 700.019 and ETK — KP2 software «Globus». Calculated the number of telegraph channels adapters, computers and workstations. Made technical — economic assessment project.

ELECTRONIC TELEGRAPH MESSAGE SWITCHING HUB, NETWORK DATA TRANSMISSION, CLOSED RESPIRATORY GAS LAND, AUTOMATED SYSTEMS UPRVLIN, CODING.

ВСТУП

В епоху інформаційного вибуху, засоби зв’язку набувають все більшого значення в нашому житті.

Причому засоби зв’язку, які використовують аналогову обробку сигналів, не конкуренція цифровим мережам електрозв’язку, або, як їх ще називають, інформаційним мережам (ІС). Головними проблемами аналогових пристроїв є неминучі тимчасові затримки, складність побудови і зростаюча вартість доставки інформації.

Самі ІС зазнають істотних змін внаслідок використання нової, більш досконалої техніки, при цьому основною тенденцією їх розвитку є інтеграція обслуговування користувачів і сумісне використання комунікаційних ресурсів.

До недавнього часу ІС були представлені в основному телеграфними мережами, що давали можливість обміну документальними повідомленнями між абонентами.

Розробка і розвиток систем факсимільного і відео-конференц зв’язку додають до цього ще й можливість передачі документів, схем, відео і графічних зображень. Поява мереж передачі даних (МПД) дозволила вирішити задачу обміну інформацією між людиною і ЕОМ, а також між ЕОМ.

Передача даних доповнюється такою формою обслуговування користувачів, як обробка інформації і доступ до банків даних, наприклад, в інформаційно-обчислювальних системах (ІОС), автоматизованих системах управління (АСУ) різних типів і т.д.

Поєднання всіх цих видів обслуговування в одній мережі, що одержала назву мережі інтегрального обслуговування (МІО), за оцінками фахівців стає генеральною лінією розвитку інформаційних мереж в майбутньому, в період розвитку телекомунікацій. Все це свідчить про важливість інтенсивного розвитку нових засобів зв’язку для реалізації курсу на інтенсифікацію суспільного виробництва.

В першу чергу, якщо за основу узяти доставку даних як найбільш споживаного зараз і в найближчому майбутньому продукту інформаційної індустрії, що базується на ЕОМ, а потім телефонію і інші види інформаційного

РОЗДІЛ 1. ТЕЛЕГРАФНІ МЕРЕЖІ ЗАГАЛЬНОГО ТА АБОНЕНТСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ

1.1 Способи комутації

В телеграфному зв’язку і при передачі даних перетворення повідомлення в сигнал і сигналу в повідомлення здійснюється за допомогою кінцевої апаратури.

Електричні сигнали передаються кінцевою апаратурою від одного абонента — відправника повідомлень — до іншого абонента — одержувачу повідомлень — по каналах зв’язку. Самою оптимальною є система зв’язку, при якому кожний абонент має безпосередній зв’язок зі всіма іншими. На рис. 1.1-а показаний варіант з'єднання кінцевої апаратури восьми абонентів за принципом «кожний з кожним». Навіть в цьому простому випадку потрібно 28 каналів. При великому числі абонентів система зв’язку, побудована за принципом, що розглядається, була б надмірно дорогою і громіздкою. Тому такий принцип застосовується тільки в окремих випадках: при обмеженому числі абонентів, за наявності великого потоку повідомлень між деякими абонентами, при обмеженому часі доставки повідомлень і т.п.

З метою зменшення числа каналів і підвищення оперативності управління каналами зв’язку і кінцевою апаратурою для передачі дискретних повідомлень організовується зв’язок, що складається з кінцевої апаратури, каналів зв’язку і проміжних пунктів (вузлів, центрів комутації). На рис. 1.1 для випадку, що розглядається, восьми абонентів показані варіанти з одним (рис. 1.1-б), трьома (рис. 1.1-в) і чотирма (рис. 1.1-г). В цьому випадку кінцева апаратура безпосередньо з'єднується тільки з центрами комутації, і абоненти взаємодіють один з одним через центри комутації. Принцип з'єднання центрів комутації

" всі центри з'єднуються «кожний з кожним» (рис. 1.1-в) або тільки основні

(рис. 1.1-г), їх число, а так само кількість до кожного центру абонентів, що підключаються, визначаються конкретними умовами організації телеграфного зв’язку або передачі даних.

Рис. 1.1. Топологія з'єднань.

При організації мережі число каналів зменшується, є можливість передавати повідомлення через обхідні напрями, якщо канали прямого зв’язку зайняті або вийшли з ладу (рис. 1.1-г), але час проходження повідомлення і економічні показники системи зв’язку в значній мірі залежать від методу організації транзиту повідомлень в центрах комутації і рівня автоматизації їх роботи.

В даний час використовуються два способи передачі транзитних повідомлень в центрах комутації. Перший спосіб полягає в організації крізного каналу від абонента до абонента шляхом електричного транзиту через один або декілька центрів комутації. Цей спосіб називають комутацією каналів, а центр, організуючий складання і комутацію каналів — центром комутації каналів (ЦКК). На рис. 1.2-а як приклад показано складання крізного комутованого каналу між кінцевою апаратурою двох абонентів через два центри комутації каналів. Комутація каналів здійснюється за допомогою комутаційно-розподільної апаратури вручну або автоматично.

При другому способі організовується переприймання повідомлень в центрі комутації. Від абонента повідомлення повністю приймається найближчим центром комутації, а потім, відповідно до адреси одержувача, що є в повідомленні, передається в пункт, що вимагається, якщо з ним є зв’язок в даний час, або передається на наступний центр комутації, найближчий до місця призначення.

Рис. 1.2. Способи комутації.

Такий спосіб отримав назву комутації повідомлень, а центр, що здійснює переприймання, називають центром комутації повідомлень (ЦКПов.). На (рис. 1.2-б) показаний варіант передачі повідомлень з двома переприйманнями в ЦКПов. Комутація повідомлень може здійснюватися різним шляхом — вручну, напівавтомат і автоматично. Для порівняння на рис. 1.2-б приведений варіант організації безпосереднього зв’язку між двома абонентами по некомутованому каналу. В області телеграфного зв’язку отримали розповсюдження обидва види комутації. Наприклад, в мережі загального користування знайшла застосування система автоматизованого переприймання транзитних телеграм, реалізованих за допомогою приладів автоматики (трансмітерів і реперфораторів) і що отримала назву системи з кодовою комутацією. В цій системі автоматизовані операції прийому і передачі телеграми, визначення шляху її проходження, передачі різних службових ознак, перевірок правильності їх прийому, визначень пріоритету телеграми і т.п. Перспективним напрямом подальшого розвитку системи комутації повідомлень в мережі загального користування є застосування ЕОМ для переприймання транзитних повідомлень. З другого боку, останнім часом стала знаходити велике застосування автоматична комутація каналів в системах прямих з'єднань і абонентському телеграфуванні.

В області передачі даних знаходять застосування обидва види комутації. При будь-якому виді комутації обмін повідомленнями між абонентами

(рис. 1.2-а, в) або між абонентами і ЦКПов., а також між ЦКПов. (рис. 1.2-б) може здійснюватися:

— дуплексом, якщо передача повідомлень проводиться одночасно в обох напрямах (рис. 1.3-а);

— напівдуплексом (симплекс з перебоєм), коли передача повідомлень здійснюється по черзі то в одному, то в іншому напрямі (рис. 1.3-б);

— симплексом, якщо передача ведеться тільки в одному напрямі (рис. 1.3-в).

Рис. 1.3. Види комутації.

У всіх розглянутих випадках сукупність кінцевої апаратури передачі дискретних повідомлень і каналів зв’язку називають системою передачі дискретних повідомлень. Для з’ясування основних принципів і особливостей передачі дискретних повідомлень достатньо розглянути передачу повідомлень в одному напрямі.

Телеграфна мережа України будується по комбінованому принципу, що сполучає з'єднання вузлів вищого рівня за принципом «кожний з кожним», а вузлів більш низьких рівнів — радіально-вузловим способом. Така структура мережі відбиває структуру потоків телеграфних повідомлень і є найбільш економічною. На території країни організовані зони телеграфного зв’язку, у кожну з якої входять головний вузол (ГВ), обласні вузли (ОВ), і районні вузли (РВ), що тягнуться до головного (рис. 1.4)

Рис. 1.4. Трьохрівнева структура телеграфної мережі.

Головні вузли — це найбільш великі телеграфи, розташовані у великих обласних центрах, де схрещуються потоки телеграфних повідомлень. Практично всі ГВ з'єднані між собою за принципом «кожний з кожним». Телеграфний вузол — центральний вузол, що виконує керівні функції по оперативному керуванню телеграфними мережами країни.

Обласні вузли розташовуються в обласному і великому промисловому центрах і з'єднуються каналами з ГВ своєї зони, а при наявності великих тяжінь — і з іншими ГВ і ОВ.

Районні вузли розташовуються в районних центрах і з'єднуються каналами зі своїм ОВ. Кінцеві пункти (міські і сільські відділення зв’язку, абоненти) включаються у вузол будь-якого рівня, поблизу якого вони знаходяться. Таким чином, телеграфна мережа України являє приклад ієрархічної мережі з вузлами трьох рівнів. телеграфна мережа в перспективі збереже трьохрівневу структуру (рис. 1.5), що включає ВК наступних видів:

ВК-1-територіальні вузли, що будуть виконувати в основному функції транзитних вузлів. Між собою ВК-1 зв’язуються за принципом «кожний з кожним». До введення на мережі ВК-1 їхньої функції забезпечують існуючи ГВ;

Рис. 1.5. Структура перспективної телеграфної мережі.

ВК-2 — зонові вузли комутації, що є кінцевими вузлами зв’язку з можливістю обробки невеликої частки транзитного обміну. Вузлами комутації другого класу ВК-2 стануть існуючи ГВ й ОВ. Для підвищення надійності мережі кожен ВК-2 буде зв’язаний каналами щонайменше з двома ВК-1. Можливо територіальне сполучення ВК-1 і ВК-2;

ВК-3 — місцеві вузли комутації, що організовуються замість РВ, а також у деяких міських вузлах зв’язку. Ці вузли виконують функції чи підстанцій концентраторів навантаження і з'єднуються каналами зі своєю основною станцією ВК-2. Кінцеві пункти повинні включатися переважно у вузли комутації двох нижчих рівнів: ВК-2 і ВК-3.

Усі повідомлення (з'єднання), що проходять через вузли комутації, можна поділити на місцеві і міжміські. Міжміські повідомлення (з'єднання) у залежності від етапу проходження можуть бути вихідними, вхідними, транзитними. Телеграфна мережа загального користування є однією з найбільш розгалужених вторинних мереж ЄАМЗ. Практично телеграма може бути відправлена і доставлена в будь-який населений пункт країни. Щорічно в нашій країні відправляється більш 500 млн. телеграм. У середньому кожна з них проходить через три вузли комутації. Тому від того, наскільки швидко телеграма пройде через вузол і які будуть витрати на її обробку, залежать якість роботи мережі загального користування і її економічність. Мережа загального користування призначена для передачі телеграм, що поступають в підприємства зв’язку від населення, установ, підприємств, організацій і є самою розгалуженою мережею електрозв’язку.

На початковому етапі використовується ручне переприймання телеграм у вузлах. З впровадженням перфолентної автоматики став застосовуватися метод комутації повідомлення, який отримав назву реперфораторного переприймання телеграм з відривом і транспортуванням стрічок. Пізніше була створена система прямих з'єднань з можливістю переприймання у разі зайнятості вільних каналів. В даний час на мережі загального користування застосовуються комутація повідомлень і комутація каналів. Мережа загального користування побудована на базі центрів комутації повідомлень (ЦКПов.). Центр комутації повідомлень має велику пропускну спроможність, дозволяє виключити перевантаження на мережі, значно зменшує витрати ручної праці у вузлах комутації. Будучи концентратором навантаження, центр комутації повідомлень дозволяє більш ефективно використовувати канали зв’язку, здійснювати передачу транзитних потоків телеграм на високих швидкостях з підвищеною вірогідністю. Окрім центрів комутації повідомлень на мережі загального користування застосовуються електронні телеграфні концентратори комутації повідомлень ЕТК-КПов. Обладнання ЕТК-КПов. (по суті центр комутації повідомлень малої місткості) виготовлявся на базі мікро ЕОМ типу «Електроніка — НМС — 5 401.1 ЩИТ 700.019» і підключався до регіональних центрів комутації повідомлень телеграфу. На даний час, з розвитком високотехнологічного прогресу, вже використовуються нові

ЕТК-КПов. З програмним забезпеченням «Глобус» виготовлені на базі комп’ютерних технологій з використанням операційних систем «WINDOWS 2000 server» та «WINDOWS 2000 prof «, та телеграфні адаптери АТК16 ТРАК 465 449.001ТУ. АТК16 підключаються до комп’ютера через USB-порти, до телеграфних каналів зв’язку — по чотирьохпроводній схемі підключення.

Система прямих з'єднань почала застосовуватись в нашій країні із середини 60-х років, а в середині 80-х по цій системі працювало близько 170 телеграфних вузлів і більш 70% каналів мережі загального користування.

Структурна схема системи ПЗ приведена на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Структурна схема системи прямих з'єднань При системі ПЗ для передачі телеграм може встановлюватися безпосереднє (пряме) з'єднання між КП. Очевидно, що для такого з'єднання необхідна наявність вільних каналів на всіх етапах, у тому числі і на ділянці між вузлом і викликуваним КП. Між вузлами комутації (станціями ПЗ) організовуються великі пучки каналів, що дозволяє одержати порівняно малу імовірність їхнього заняття (1…2%). Число ж каналів між КП і станцією ПЗ, у яку він включений, звичайно мало (два-три), і імовірність їхньої зайнятості може досягати 20…30%. Відмовлення в з'єднанні при зайнятості викликуваного КП приводило б до великого числа повторних викликів і непродуктивних занять дорогих каналів магістральних зв’язків. Збільшення ж числа каналів на місцевих ділянках мережі з метою зниження імовірності їхньої зайнятості до 1…2% вимагає величезних витрат. Для скорочення числа повторних викликів при встановленні з'єднання на вхідній станції ПЗ виробляється пере прийом надлишкових вхідних телеграм, тобто телеграм, що зустріли в момент встановлення з'єднання зайнятість викликуваного КП. На вхідній станції ПЗ організовується також переприйом не індексованих телеграм, в адресі яких не зазначений номер міського відділення, що доставляє телеграму одержувачу. Надлишкові вхідні і не індексовані телеграми автоматично направляються на апарати прийому комутаторів низового зв’язку (КНЗ). Після визначення номера звільнення потрібно КП, телеграма передається по призначенню з апарата передачі за допомогою ручної комутації на КНЗ.

Таким чином, система ПЗ за принципом комутації є комбінованої: основна маса телеграм передається способом КК, а частина — з переприйомом, тобто способом КПов. За рахунок зменшення числа переприйомів при системі ПЗ істотно зменшується час проходження телеграм між КП і витрати на обробку телеграм у вузлах. Кінцевими пунктами системи ПЗ є міські відділення зв’язку (МВЗ) і районні вузли зв’язку (РВЗ). Оскільки при системі ПЗ використовується переважно спосіб КК, як і в мережі АТ, обладнання мережі ПЗ має багато спільного з обладнанням мережі АТ.

1.2 Системи комутації ЕТК-КП2

Електронний телеграфний концентратор комутації повідомлень ЕТК-КП, що будується на базі мікро ЕОМ призначений для подальшого вдосконалення телеграфної мережі загального користування і поліпшення її якісних показників. Це досягається шляхом: автоматизації процесу прийому, обробки, комутації і передачі повідомлень в обласних і районних вузлах зв’язку; підвищення продуктивності праці операторів телеграфних кінцевих пунктів; скорочення часу проходження повідомлень і підвищення вірності їх передачі; усунення перевантажень і підвищення якості роботи телеграфної мережі. Концентратор забезпечує обмін повідомленнями по некомутованих каналах між міськими відділеннями зв’язку і районними вузлами зв’язку з трьома мережними центрами комутації повідомлень ЦКП, а також усередині області.

ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням «Глобус» принципово новий концентратор, який працює на мережі передавання даних, задовольняє всі потреби в наданні як традиційних телеграфних послуг, так і може забезпечити передавання електронної пошти. Підключення до мережі Internet, з допомогою протоколів TCP/IP, забезпечує безвідмовну, швидкісну передачу інформації на VPN MPLS.

У склад ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням «Глобус» входять модуль керування (сервер) та канальні модулі, об'єднані в локальну мережу та під'єднані до мережі - 60 В через перетворювач напруги. У склад модуля керування входить комп’ютер, в якому встановлена операційна система Windows 2000 server. У склад канального модуля входить комп’ютер, в якому встановлена операційна система Windows 2000 prof.

Нижче приведені схеми розміщення і підключення обладнання. Всі комп’ютери служб і управління (Диспетчерські робочі місця) розміщуються на робочих місцях операторів і підключаються до локальної мережі, за допомогою комутатора локальної мережі АТ-FS708. У верху шафи розміщуються адаптери телеграфних каналів АТК16 USB до яких підключені телеграфні канали зв’язку по чотирьох провідній схемі підключення.

Кількість телеграфних адаптерів визначається кількістю підключених до нього телеграфних каналів зв’язку та кількістю телеграм, прийом та обробку яких необхідно забезпечити.

Рис. 1.7. Загальна схема підключення ЕТК-КП2 «Глобус» .

1.3 Технічна характеристика адаптера телеграфних каналів ATK16 USB

Рис. 1.8. 16-ти канальний телеграфний адаптер з USB-інтерфейсом.

Адаптери телеграфних каналів АТК16 USB підключаються до канального модуля через USB-порти. При передачі інформації з комп’ютера у телеграфний канал розширювачі портів АТК16 забезпечує побайтне перетворення інформації у стартстопну послідовність кода МТК-2, при прийомі з телеграфного канала у комп’ютер-претворення інформації з стартостопної послідовності у байт, формування сигналу переривання у комп’ютер для читання цієї інформації. Телеграфні модулі, які входять у склад адаптерів телеграфних каналів, забезпечують согласовування рівнів сигналів телеграфного каналу (± 24 В) і комп’ютера (0,5 В). Також у склад апаратури входять плата індикації, блок живлення, корпус.

Технічні характеристики адаптерів відповідають вимогам ГОСТ 22 937:

— вихідний опір на передачі не більше 500 Ом;

— вхідний опір на прийомі 1000 Ом ± 10%, 3000 Ом ± 10%;

— напруга на передачі при активному опорі нагрузки 1000 Ом від 17 до 25В;

— різниця між абсолютними значеннями напруги додатної та від'ємної полярностей (в процентах від їх середнього значення) не більше 7%;

— напруга спрацювання вхідного пристрою не більше 3 В;

— абсолютне значення алгебраїчної суми напруг спрацювання вхідного пристрою не більше 3 В;

— ток виходу на передачі при короткому замиканні та зустрічному включенні не більше 100 мА;

— коефіцієнт пульсації змінного струму на передачі не більше 3%;

— довжина фронтів сигналів на передачі при переході з однієї полярності на протилежну при активному опорі 1000 Ом не більше 0,3 мс;

— код обміну МТК-2;

— номінальна швидкість передачі 50, 100, 200 Бод;

— відхилення швидкості передачі від номінального значення не більше

— 0,1%;

— тривалість стартстопного цикла 7,5 імпульсів на знак;

— мережевий інтерфейс двухполюсний ± 20 В;

— спотворення на передачі не більше 2%;

— виправна спроможність на прийомі не менше 45%.

а) б) Рис. 1.9. Схема підключення:

а) живлення та локальної мережі у шафі;

б) телеграфних каналів до адаптерів.

1.4 Опис принципових схем адаптера телеграфних каналів

У склад ЕТК-КП2 входять модуль телеграфних каналів, плата індикації, блок живлення, корпус. Схему адаптерів телеграфних каналів приведено у додатку 1.

У склад телеграфного модуля входить процесор U1 (мікросхема АТ89С55). Процесор здійснює керування шістнадцаттю телеграфними прийомо-передатчиками, приймає і обробляє команди від комп’ютера через USB-порт. Керування передатчиками здійснюється через регістри U6 — U9 (74LS595). Прийом сигналів з телеграфних каналів здійснюється через мікросхеми U2 — U5 (74LS245). Для взаємодії телеграфного модуля з USB-портом комп’ютера використовується мікросхема USBN 9204.

Вихідні ключі телеграфних каналів реалізовані однотипно, у додатку 3 наведено схему одного каналу. Гальванічна розв’язка здійснюється транзисторною оптопарою DD1. На транзисторах VT2… VT5 реалізовано вихідний ключ з елементами захисту від короткого замикання і зустрічного включення. На елементах GAP1 і RV1 реалізовано захист від високовольтної і статичної напруги. На світло діодах VD3, VD4 зеленого кольору, розташованих на платі індикації, відображається стан телеграфних каналів по передачі (відносно апаратури). Вхідні ключі забезпечують гальванічну розв’язку по входу за допомогою оптопари DD1, схему вхідного ключа наведено у додатку 4. За рахунок зустрічного включення забезпечується захист від ложного спрацювання при зникненні однієї з полярностей вхідного сигналу. На елементах GAP1 і RV1 реалізовано захист від високовольтної і статичної напруги. На світло діодах VD1, VD2 червоного кольору, розташованих на платі індикації, відображається стан телеграфних каналів по прийому (відносно апаратури).

Блок живлення реалізовано на основі трансформаторного перетворювача. Вхідна напруга мінус 60 В блок живлення формує стабілізовану гальванично відокремлену напругу ± 24 В індивідуально на кожний передатчик телеграфних каналів, при цьому забезпечується захист від перевищення току більше 100 мА. Електроживлення телеграфних адаптерів здійснюється від комп’ютера через USB-порт і від блока живлення мінус 60 В (живлення схем керування телеграфними каналами). Максимальна потужність, що споживається апаратурою від комп’ютера, не перевищує 5,0 ВА при напрузі живлення комп’ютера 220 В. максимальна потужність, що споживається адаптером від блока живлення мінус 60 В, не перевищує 5,0 ВА. При спаді напруги до нуля на будь-яку тривалість та наступному її відновленні до нормального значення працездатність адаптерів автоматично відновлюється. Використання USB-інтерфейсу надає можливість здійснювати підключення адатперів до комп’ютерів ЕТК-КП2 без порушення працездатності інших адаптерів і комп’ютерів.

1.5 Розділення функціональності станції ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням " ГЛОБУС"

У шафі, нижче телеграфних адаптерів розміщуються комп’ютери, які будуть керувати телеграфними адаптерами, вони називаються «Канальні модулі». До канального модуля за допомогою USB-шнурів підключаються телеграфні адаптери. У системному блоці комп’ютера додатково встановлена мережева карта Ethernet NE2000 та чотири 16-канальні розширювачі портів АТК16 до яких підключаються чотири виносні адаптери телеграфних каналів. Кількість канальних модулів розраховується відносно кількості телеграфних адаптерів.

Модуль канальний забезпечує можливість підключення до 64 телеграфних каналів зв’язку по чотирьох провідній схемі підключення (двухполюсна робота). Модуль канальний забезпечує прийом та обробку до двох телеграм на секунду, їх запис до архіву та реєстрацію в журналах прийому та передачі. Передбачається можливість одночасного зберігання в канальному модулі до 1 000 000 телеграм (середній об'єм телеграми — 300 знаків).

Нижче цих комп’ютерів розміщується комп’ютер, який буде займатися комутацією телеграм. Цей комп’ютер називається «Канальний комутатор», також на цьому комп’ютері розміщується модуль керування, який називається «Сервер баз даних». У склад модуля керування входить комп’ютер, в якому встановлена операційна система Windows 2000 server. На цьому комп’ютері встановлений додатковий жорсткий диск, на який записуються копії архівів телеграм та баз конфігурації, до якого організований легкий доступ (він розташовується в кармані), для забезпечення легкого переустановлення, в разі виникнення аварійної ситуації на активному комутаторі, на резервний комп’ютер.

Всі комп’ютери станції об'єднані в локальну мережу (Ethernet). Всі комп’ютери підключені до комутатора локальної мережі AT-FS708 Fast Ethernet Switch за принципом «кожний з кожним». До комутатора локальної мережі підключені також робочі місця служби функціонального обслуговування (робоче місце диспетчера, робоче місце КСС, робоче місце СІТ). Швидкість передавання даних в локальній мережі не менш 100 Мб/с. Всі комп’ютери об'єднані в однорангову мережу, тобто входять в одну робочу групу. В якості імені робочої групи використовується ім'я типу: ЕТК-164. Кожному комп’ютеру присвоюється IP-адреса, яка має вигляд:

— комутатор — 192.168.1.1, ім'я комп’ютера — DC-1;

— канальний модуль — 192.168.1.11, ім'я комп’ютера — SM-1;

— робоче місце диспетчера — 192.168.1.21, ім'я комп’ютера — DIS-1;

— робоче місце КСС — 192.168.1.31, ім'я комп’ютера — KSS-1;

— робоче місце СІТ — 192.168.1.41, ім'я комп’ютера — SIT-1.

Короткий технічний опис комутатора локальної мережі AT-FS708 Fast Ethernet.

Рис. 1.10. Технічний опис комутатора.

Оптимальне рішення для невеликих мереж. Не управляємі Fast Ethernet-комутатори серії AT-FS708 являються вдалим рішенням проблем комутації 10 Мбіт/с і 100 Мбіт/с обладнання у невеликих мережах. Комутатори працюють в режимі автопогоджування швидкості 10/100 Мбіт/с (auto-negjtiating), що дозволяє автоматично розпізнавати швидкість та дуплексні режими під'єднаних пристроїв та сконфігурувати комутатор на оптимальний режим роботи. Гнучкість комутатору AT-FS708, обладнаний 8 UTP-портами та вмонтованим блоком електроживлення, підходе для монтажу у 19″ стойку. Комутатори серії AT-FS708 повністю автоконфігуруються, потребують мінімальних витрат при їх установлюванні користувачем. Порти працюють в режимі авто погодження, забезпечуючи стійкий зв’язок між існуючими 10 Мбіт/с Ethernet та 100 Мбіт/с Fast Ethernet UTP-обладнанням та швидку установку всіх пристроїв. Комутатор оснащений портом MDI/MDIX для простого підключення до других концентраторів та комутаторів. Діагностичні світлодіоди (LED), розташовані на передній панелі пристрою, дозволяє контролювати режим комутації, тим самим забезпечуючи оперативне управління. Операційні характеристики: кількість МАС-адрес до 8,000; швидкість обробки-фільтрації пакетів 14,880 пакетів за секунду на порт 10 Мбіт/с, 148,800 пакетів за секунду напорт 100 Мбіт/с; режими комутації Fragment Free Cut Through (комутація з прийомом кадру колізії та без проміжної буферизації), Store-and-Forward (комутація з проміжною буферизацією). Підтримує протоколи та стандарти: IEEE 802.3 10Base Ethernet, IEEE 802.3u 100Base Ethernet, IEEE 802.3x Flow Control (управління потоками даних).

1.6 Підключення ЕТК-КП2 " ГЛОБУС" до віртуальної мережі МПД через медіаконвертер

До мережі передавання даних ЕТК-КП2 підключений через медіаконвертер D-Link DMC-515SC по волоконно-оптичному кабелю і далі до маршрутизатора Cisco 3750, а далі на VPN MPLS. DMC-515SC медіаконвертер перетворює сигнал зі стандарту 100BASE-TX Fast Ethernet на витій парі у сигнал стандарту 100BASE-FX Fast Ethernet по одномодовому оптичному кабелю до 15 км (у нашому випадку використання 70 м кабелю).

Технічні характеристики:

— один канал преобразовування середи передачі між 100BASE-TX і 100BASE-FX;

— оптичний порт для SC-конектора;

— автовизначення швидкості та автосоглосовування режиму повногоабо полудуплексу на порту для витої пари;

— авто MDI-II та MDI-X;

— перемикач для фіксованого налагодження режиму повногоабо полу дуплексу;

— режим передачі Store-and-forward;

— режим «зворотнього тиску» та Управління потоком IEEE802.3х;

— передача на повній швидкості каналу;

— індикатори стану на передній панелі: живлення 100Mbps (для порту на витій парі), Full Duplex/Collision (для оптичного порту та порту на витій парі), LINK/ACT (для порту на витій парі).

Швидкість передавання інформації на мережу передавання даних, а також віртуальну мережу VPN MPLS по волоконо-оптичному кабелю дорівнює 10 Гб/с. В майбутньому планується переведення всіх каналів, які працюють через тональну частоту перевести на ІР-канали, які забезпечують більш швидку передачу інформації.

Медіаконвертором називається пристрій для сполучення комп’ютера з телефонно-телеграфною мережею. Медіаконвертор служить для прийому і передачі інформації, він повинен «уміти» аналізувати службові сигнали телефонно-телеграфної лінії і по своїх вхідних і вихідних характеристиках відповідати вимогам, що пред’являються до обладнання, що підключається до телефонно-телеграфної мережі. Коли комп’ютер використовується для обміну інформацією по телефонно-телеграфній мережі, необхідний пристрій, який може прийняти сигнал з телефонно-телеграфної мережі і перетворити його в цифрову інформацію. На виході цього пристрою інформація піддається Модуляції, а на вході Демодуляції, звідси і назва МЕДІАКОНВЕРТЕР.

Призначення медіаконвертера полягає в заміні сигналу, що поступає з комп’ютера (поєднання нулів і одиниць), електричним сигналом з частотою, відповідною робочому діапазону телефонно-телеграфної лінії. Акустичний канал цієї лінії медіаконвертер розділяє на смуги низької і високої частоти. Смуга низької частоти застосовується для передачі даних, а смуга високої частоти-для прийому.

1.7 Електроживлення ЕТК-КП2 " ГЛОБУС"

Для живлення апаратури ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням «Глобус» використовується мережа змінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц. Для запобігання виникнення аварійної ситуації, внаслідок нестабільної роботи мережі змінного струму, апаратуру ЕТК-КП2 було під'єднано до мережі постійного струму напругою — 60 В за допомогою перетворювача напруги ПН48/60−220−1 кВт (1U), схема підключення до перетворювача напруги та джерела безперебійного живлення наведено в додатку 5.

ПН48/60−220−1 кВт являю собою компактний «On-line» перетворювач напруги з універсальною вхідною мережею постійного струму 42−72 В та мережею змінного струму напруги 220 В. Призначений для живлення електронної апаратури змінною синусоїдальною напругою 220 В, частотою 50 Гц.

Технічні характеристики перетворювача напруги:

— номінальна вхідна напруга по мережі змінного струму 220 В;

— відхилення вхідної напруги мережі змінного струму від номінального значення не більше ± 15%;

— частота вхідної напруги мережі змінного струму 50 ±5 Гц;

— вхідна напруга на мережі постійного струму 42−72 В;

— максимальна потужність споживання ПН від мережі змінного струму становить 1100 Вт (при напрузі вхідної мережі 180 В). Максимальна потужність споживання ПН від мережі 42 В? 72 В постійного струму становить 1200 Вт (при напрузі 42 В);

— номінальне значення вихідної напруги 225 В. остаточне відхилення напруги від номінального значення в межах від 205 В до 235 В при зміні вихідної потужності від 0 до Рн, де Рн рівне 1 кВт;

— максимальна вихідна потужність ПН становить 1000 Вт. Максимальна вихідна потужність 1100 Вт на протязі 4 год. Максимальна вихідна потужність 1200 Вт на протязі 20 хв;

— частота вихідної напруги 50 Гц, остаточне відхилення частоти від номінального значення не більше ± 2% при вхідній потужності від 0 до Рн;

— коефіцієнт нелінійних спотворень вихідної напруги не більше 5% при роботі на активне навантаження і вихідній потужності від 0 до Рн. Рівень обмеження вихідної потужності при перевантаженні не більше 1,2 Рн;

Засоби контролю (індикації).

В ПН передбачена місцева сигналізація одиночними індикаторами:

— про справну роботу;

— лінійний світлодіодний індикатор рівня навантаження.

В ПН передбачена дистанційна сигналізація з допомогою без потенціальних перемикаючих контактів реле:

— про наявність напруги у вхідній мережі змінного струму ~ 220 В;

— про наявність напруги у вихідній мережі змінного струму ~ 220 В;

— наявність вхідної мережі 42 В? 72 В;

— спрвності перетворювача напруги;

— перегріву перетворювача напруги.

Навантажувальна здатність контактів сигнальних реле не більше 10 мА при напрузі до 15 В постійного струму.

1.8 Організація служби функціонального контролю і управління

Служба функціонального контролю і управління призначена для забезпечення контролю і виконання вимог загальної і технічної експлуатації в ЕТК-КП2 «Глобус», управлінні його роботою як в нормальних умовах, так і в аварійних ситуаціях. До складу служби функціонального контролю і управління входять наступні секції:

— секція диспетчера СД;

— контрольний — довідкова секція КДС;

— секція особливо важливих телеграм СОВТ;

— секція індексації телеграм СІТ.

При організації РМТО СФКУ використовуються напрямки із наступними експлуатаційними номерами:

Функції диспетчерської служби.

Інформація про напрямки зв’язку і підключених до них каналів відображується на комп’ютері робочого місця диспетчера.

Для зміни параметрів каналу зв’язку необхідно провести наступні дії:

— встановити стан БД на каналі зв’язку;

— встановити питомі параметри каналу;

— зняти стан БД на каналі.

На рис. 1.11 показаний приклад вікна робочого місця диспетчера, топологія якого налаштовується при настройці ЕТК-КП2 для подальшої роботи і всі області відображають канали зв’язку, кінцеві пристрої, робочі служби, всі канальні модулі та адаптери.

Рис. 1.11. Приклад робочого вікна «Диспетчер» .

Диспетчер проводить:

— створення та видалення схем циркулярів;

— вмикання та відмикання додаткових маршрутних індексів до існуючої схеми;

— передачу схемних телеграм.

Прийом схемних телеграм від ЦКС і їх подальша передача в ОП здійснюється на РМТО ОВТ (ХХХ900).

Інформацію про сформовані у ЕТК-КП2 схемах диспетчер отримує в режимі конфігурації.

Для зв’язків, працюючих як цілодобово, так і за розкладом, обхідний напрямок диспетчер організовує, виходячи з наступних режимів роботи:

— зв'язок працює за розкладом з вихідними днями;

— зв'язок працює за розкладом всі дні тижня;

— зв'язок працює цілодобово всі дні тижня.

Диспетчер організовує обхід для зв’язків, не працюючих у нічний час або закритих на у вихідний день, на випадок пошкодження зв’язку.

Якщо в ЕТК-КП2 напрямок зв’язку знаходиться у аварійному стані і для нього організований обхід, диспетчер повинен на кожному каналі цього напрямку встановити стан БД, в цьому випадку телеграми будуть комутуватися на обхідний напрямок.

Для контролю за станом навантаження в ЕТК-КП2 використовується інформація, відображена на панелях напрямків та нагрузок на комп’ютері робочого місця диспетчера.

Інформація про кількість телеграм у черзі на напрямок за категоріями терміновості Р, А, С, П, Б вібражається на комп’ютері канального комутатора.

Інформація про стан каналів відображається на комп’ютері робочого місця диспетчера.

Диспетчер повинен слідкувати за інформацією про стан каналів. На запит диспетчера формується інформація:

— про затримані телеграми;

— дані за обмін по каналах та напрямках;

— дані за результатами автоматичної індексації.

В СД ЕТК-КП2 проводиться контроль за проходженням телеграм категорії обробки К і В на всіх видах зв’язку.

Після прийому в ЕТК-КП2 телеграм категорії обробки К або В на принтер донесень виводиться повідомлення про прийом ОВТ.

Після прийому від ЦКС ОВТ та видачі її в ОП на принтер виводиться повідомлення про передачі ОВТ, а передавший ЦКС на РМТО ОВТ передається автоматично сформоване підтвердження у вигляді службової телеграми категорії С зі довідковими даними ОВТ.

При прийомі ОВТ від ЕТК-КП2 останній на РМТО ОВТ (ХХХ900) СД ЕТК-КП2 видає підтвердження диспетчер повинен доповнити в журналі данні про прийом і передачу ОВТ даними про підтвердження-номер службової телеграми і номер сектора, по якому вона прийнята.

Телеграма К або В, не передана по міжцентровому каналу, виводиться на РМТО скиду (ХХХ912).

При прийнятті в ЕТК-КП2 по міжцентровому зв’язку телеграм категорії ПКЦ, СКЦ, СВЦ, РВЦ, РКЦ вони комутуються на РМТО ОВТ (ХХХ900).

Підтвердження про прийом ОВТ у вигляді службового повідомлення (номер телеграми, час прийому, фамілія прийнявшого телеграмму телеграфіста) від ОП поступає на РМТО (ХХХ900).

Після отримання підтвердження від ОП в апаратному журналі вказується дані про передачу: повний журнал, робоче місце прийому та прізвище телеграфіста, підтвердившого прийом.

Якщо по закінченні 30 хвилин підтвердження не отримано, диспетчер посилає запит в ОП і вияснює причину.

Довідкові запити по ОВТ прибувають на РМТО КДД.

Телеграфна документація після перевірки здається до архіву.

Служба диспетчера виконує:

— організацію зв’язків з ЦКС та ОП, службових зв’язків, контроль зв’язків та обробки навантаження, управління (при необхідності) роботами по відновленню зв’язків;

— контроль обробки позакатегорійних телеграм;

— контроль за проходженням телеграм категорії обробки «СК», «СВ» ;

— організацію (корекцію) схем та передачу схемних телеграм;

— накоплення та відображення статистичних даних про роботу ЕТК-КП2 та оброблене ним навантаження;

— в разі потреби з робочого місця диспетчера можна обробляти інформацію, яка поступає на робочі місця КДД та СІТ (через буфер обміну).

На телеграфних зв’язках канали знаходяться у стані відповідно з протоколом взаємодії.

При визначенні несправності на ділянці ЕТК-КП2-ОП, яку не можна виправити у короткій термін, диспетчер може прийняти одне з рішень:

— замінити несправний канал на резервний канал;

— переключити телеграми з аварійного напрямку на обхідний напрямок.

При пропаданні електроживлення в ОП і отриманні диспетчером відповідної інформації останній повинен установити диспетчерську блокіровку на каналі, підключеному до ОП. Телеграми, адресовані до ОП, комутуються на обхідний напрямок.

При збільшенні черги телеграм на каналі до ОП диспетчер визначає стан цих каналів та приймає одне з рішень:

— відновити працездатність каналу;

— переставити чергу з перенапруженого напрямку на обхідне.

У процесі експлуатації може виникнути необхідність внести наступні зміни:

— організувати або ліквідувати напрямок зв’язку;

— організувати додатковий сектор;

— замінити роботу за розкладом;

— внести зміни в схему циркуляра або ліквідувати її;

— замінити параметри каналу зв’язку;

— організувати обхід на випадок аварії напрямку зв’язку.

— послідовність дій при організації нового зв’язку:

— організувати напрямок;

— встановити питомі параметри резервних каналів та підключити їх до напрямку;

— встановити номера секторів на підключених каналах;

— підключити до напрямку маршрутний індекс та/або пункти доставки;

— зняти диспетчерську блокіровку з підключених каналів.

Контрольно-довідкова служба виконує:

Зберігання текстів прийнятих ЕТК-КП2 телеграм та їх журнальні записи, що включають категорію срочності, вид обробки, маршрутний індекс, експлуатаційний номер канала прийому, час і дату прийому, експлуатаційний номер канала передачі, час і дату передачі; обробку довідкових запитів і телеграм, скинутих на КДД.

Служба індексації телеграм виконує:

автоматичну індексацію телеграм, які мають маршрутний індекс ХХХ911 або які не мають маршрутного індекса;

виконує ручну індексацію телеграм у випадку неможливості виконання автоматичної індексації прийнятої телеграми.

Також до робочого місця СІТ підключені і інші зв’язки такі, як «Метео», «Авіа», «Міжнародна», «Прийом та передача АТ/ТЕЛЕКС» які можна активізувати через «Буфер обміну» .

Рисунок 1.12 -Приклад робочого вікна КДД та СІТ.

1.9 Інтерфейс ЕТК-КП2 з програмним забезпеченням " ГЛОБУС"

ЕТК — КП2 з програмним забезпеченням «Глобус» функціонує згідно технологічному алгоритму функціонування телеграфної мережі, веде обробку телеграм згідно інструкцій про порядок обробки телеграм. ЕТК-КП2 взаємодіє:

— з центрами комутації повідомлень типу ЦКС-Т, ЦКС-Т2, ЦКС-Т/РН згідно з протоколом зв’язку на мережі ЦКС-ЦКС;

— з кінцевим обладнанням (ОП), включеними в нього по не комутованих каналах зв’язку та оснащеними як телеграфними апаратами, так і кінцевим устаткуванням на базі комп’ютерів, згідно протоколу зв’язку на мережі ЦКС-ОП;

— зі станціями мережі АТ/ТЕЛЕКС типу АТ-ПС-ПД, Нікола-Тесла, ІСК 2.4 згідно протоколу зв’язку на мережі ЕТК-АТ50;

— згідно протоколу взаємодії з кінцевим обладнанням по виділеній лінії та локальній/корпоративній мережі.

— В ЕТК-КП2 можуть бути організовані наступні зв’язкі:

— по некомутованих телеграфних каналах між ЕТК-КП2 та ОП (МКВ, РВЗ);

— по комутованих телеграфних каналах зв’язку між ЕТК-КП2 та абонентами мереж АТ/ТЕЛЕКС;

— по некомутованих телеграфних каналах зв’язку між ЕТК-КП2 та ЦКП;

— по некомутованих телеграфних каналах зв’язку між різними комп’ютерами ЕТК-КП2 «Глобус» .

Контроль стану зв’язків проводиться ЕТК-КП2, а відновлення їх нормального функціонування-персоналом ЕТК-КП2 та цеху телеграфних каналів.

1.10 Взаємодія ЕТК-КП2 " ГЛОБУС" та ОП

ЕТК-КП2 на некомутоавному каналі зв’язку передаються наступні види інформації:

— телеграми всіх видів;

— службові повідомлення;

— лінійні кодограми;

— сигнал виклику;

— сигнал перебою;

— сигнал запиту автовідповіді;

— сигнал автовідповіді ОП;

— запросні службові телеграми для автоматичного архіву ЕТК-КП2 (АВТОКСС);

— відповідь на службову телеграму.

Телеграми, що обробляються в ЕТК-КП2, мають 5 категорій пріоритетів (Р, А, С, ССС, П, Б), 5 категорій обробки (В, К, М, У, П), признак циркулярної комутації (Ц). Службові оповіщення включають вимоги ЕТК-КП2 до телеграфіста ОП, являються реакцією ЕТК-КП2 на дії телеграфіста ОП, або посилаються автоматично від ЕТК-КП2 до ОП у різних ситуаціях. Прийняті телеграми ЕТК-КП2 передає згідно адресі в ЦКП або в ОП, у свою експлуатаційну службу або експлуатаційну службу ЦКП. Лінійними кодограмами ОП відкриває або закриває зв’язок з ЕТК-КП2, запитує неприйняті телеграми із ЕТК-КП2, перевіряє наявність зв’язку з ЕТК-КП2.

З ЕТК-КП2 в ОП окрім телеграм та службових повідомлень передаються службові оповіщення. Службові оповіщення, вихідні з ЕТК-КП2, характеризують той чи інший стан питомого каналу зв’язку або інформують про помилки, допущені телеграфістом ОП при передачі повідомлення.

Всі види повідомлень, вхідні до ЕТК-КП2 та вихідні з нього, мають суворо дотриманий формат.

ЕТК-КП2 обробляє телеграми згідно категорії терміновості: Р — позакатегорійна, А-позачергова, С-термінова, П — звичайна, Б-без категорії. Телеграми, потребуючі особливого контролю та обробки, мають один з чотирьох індексів категорії обробки: В-телеграма з особливим обліком та контролем, К-криптограма, П — переказна телеграма, М-міжнародна телеграма.

Телеграми, прийняті ЕТК-КП2 від ОП, можуть бути наступних типів-одноадресні мережі загального користування, схемні мережі загального користування, одно адресні для мережі АТ/ТЕЛЕКС. Кожна телеграма має порядковий номер, індекси категорії важкості, категорії обробки (при необхідності) та маршрутний індекс. Ці признаки у телеграмі розташовуються після признаку початку повідомлення «ЗЦЗЦ» і складає передзаголовок.

Передзаголовок складає інформацію, необхідну для обробки телеграм у ЕТК-КП2. Закінчується передзаголовок признаком кінця перед заголовка, складаючим їз комбінації «<» та «?». У передзагаловку після знаків «ЗЦЗЦ» проставляється тризначний порядковий номер телеграми. Порядковий номер циклічний, міняється з 001 до 000.

У передзаголовку після індексу категорії ставиться шестизначний маршрутний індекс. Перша трьохзначна група-магістральний маршрутний індекс, друга-низовий індекс. Замість маршрутного індексу для схемної телеграми ставиться дубльований номер схеми.

Передзаголовок службового повідомлення складає признак службового повідомлення ССС та шестизначний маршрутний індекс.

Канали зв’язку ЕТК-КП2-ОП можуть бути в одному із наступних станів-робочий стан РБ, стан абонентської блокіровки БА, стан диспетчерської блокіровки БД, стан резерву.

У стані РБ по каналу виробляється двосторонній обмін інформацією між ЕТК-КП2 та ОП. При відсутності інформації до каналу передаються хвилинні імпульси «v» .

ЕТК-КП2 приймає та виконує кодограми КГ0 (у відповідь видається СІ01) і КГ2 (у відповідь видається СІ02 і канал переходить до стану БА).

Кодограми КГ1 і КГ5 не виконуються. У відповідь на низ видається оповіщення СІ19, а канал залишається у стані РБ.