Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань Загальнообов’язковим є державне соціальне страхуван­ня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Під час здійснення працівником своїх трудових функцій існує ризик професійного травматизму та захворювання.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страху­ванню власником підприємства, організації та установи неза­лежно від форм власності та видів їх діяльності від нещас­них випадків і професійних захворювань. У разі ушкоджен­ня їх здоров’я власник зобов’язаний відшкодувати праців­никові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушко­дженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обо­в'язків.

Сучасна економічна криза, скорочення обсягів виробниц­тва, погіршення умов праці неодмінно призводить до збільшен­ня порушень нормативів з охорони праці та зростання кількості нещасних випадків на виробництві й професійної захворюваності. У нашій країні досі не створено системи медичної, професійної та соціальної реабілітації постражда-лих від нещасного випадку на виробництві. Нема механізму для відшкодування збитків постраждалим у разі фінансової неспроможності, банкрутства чи ліквідації їхніх підприємств. Розв’язати ці проблеми можливо лише шляхом створення системи соціального страхування від нещасних випадків, передбаченої Основами законодавства України про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування (Урядо­вий кур'єр. — 1998. — 19 лютого) та Законом України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов’язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності» (Урядовий кур'єр. — 1999. — 17 листопада). Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року. Відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація будуть провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків — некомерційною самоврядованою організацією, що діє на підставі статуту, має права юридичної особи (ст. 15).

Управління Фондів здійснюється на паритетній основі дер-. страхованих осіб і роботодавців. Надання від нещасного випадку є пра­вонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці.

Страхування від нещасного випадку є самостійним ви­дом загальнообов’язкового державного соціального страху­вання, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їхньої трудо­вої діяльності. За даним видом соціального страхування стра­хові внески до Фонду соціального страхування від нещас­них випадків сплачують тільки роботодавці.

Нещасним випадком є обмежена в часі подія або рапто­вий вплив на працівника виробничого фактора чи середови­ща, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою (ст. 14 Закону). Таким чином, об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві є життя застрахова­ної особи (працівника), його здоров’я та працездатність.

Законом визначено дві форми страхування: обов’язкова та добровільна. В обов’язковому порядку страхуванню підля­гають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) — учні, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, професійного навчання, виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємстві та особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-тру­дових закладах та залучаються до трудової діяльності.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випад­ку можуть страхуватися священнослужителі, церковнослу­жителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадахособи, що забезпечують себе роботою са­мостійно, суб'єкти підприємницької діяльності.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний (ст. 21 За­кону):

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні:

— допомогу в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до встановлення працездатності або встановлення інвалідності;

— щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

— пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професій­ного захворювання;

— грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

— допомогу дитині, що народилася інвалідом, внаслідок травмування на виробництві або професійного захворюван­ня жінки під час вагітності;

2) організувати поховання, відшкодувати вартість риту­альних послуг;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання ква­ліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому, його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворю­вання;

4) організувати лікування у власних спеціалізованих або інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнай­швидшого відновлення здоров’я застрахованого;

5) забезпечити повний обсяг постійно доступної медич­ної допомоги;

6) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим;

7) відповідно до висновку ЛКК або МСЕК проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого;

8) організувати робочі місця для інвалідів;

9) сплачувати за потерпілими внески на медичне та пен­сійне страхування.

Крім вищеперелічених соціальних послуг та виплат, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві здійснюватиме заходи, спрямовані на усунення шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів. Виконання цих функцій покладається на страхових експертів з охорони праці (ст. 23 Закону).

Серед основних принципів страхування від нещасного ви­падку необхідно виділити економічну зацікавленість суб'єк­тів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці, диферен­ціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану без­пеки праці, виробничого травматизму та професійної захво­рюваності на кожному підприємстві.