Меню Format (форматів) системи AutoCad та користування ним
Рядок стану. В рядку стану відображаються координати перехрестя. Вони змінюються по мірі переміщення перехрестя за допомогою миші. Далі у цьому рядку послідовно розміщені кнопки режимів малювання: OSNAP (Крокова прив’язка), GRID (Сітка), ORTHO, (Режим Орто), POLAR (Полярне відстеження), OSNAP (Об'єктна прив’язка), OTRACK (Відстеження при об'єктній прив’язці), DYN (Динамічне відображення). Крім… Читати ще >
Меню Format (форматів) системи AutoCad та користування ним (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Меню Format (форматів) системи AutoCad та користування ним
Вступ Комп’ютерна графіка — наука доволі молода. В нашій країні вона отримала свій розвиток лише наприкінці 80-х років із появою комп’ютерів 4-го покоління. Особливу ефективність комп’ютерна графіка набула завдяки появленню інтерактивних (діалогових) графічних систем. В теперішній час серед діалогових графічних систем ведуче положення займає система AutoCAD, що була розроблена в Англії фірмою Autodesk.
Система AutoCAD, розроблена фірмою Auto Deck, з’явилася на ринку у кінці 1982 року. Система AutoCAD завжди була орієнтована на максимальну адаптацію до потреб користувача. Сьогодні AutoCAD 2002 є потужною системою автоматизованого проектування (САПР). Вона спроможна виконувати практично всі види креслярських робіт, необхідних у різних галузях технічного проектування.
Система AutoCAD працює на різних типах персональних комп’ютерів. Сьогодні близько 75% користувачів у всьому світі в інженерній практиці використовують саме систему AutoCAD. Ця система настільки популярна, що створені об'єднання користувачів нею. Причина популярності обумовлена такими основними факторами, як:
· широкий набір команд та інтуїтивне розуміння їх призначення;
· просте поєднання простих та складних функцій;
· можливість зміни меню команд;
· поліпшений апарат побудови тривимірних зображень;
· багатовіконність, яка дозволяє працювати з кількома рисунками;
· можливість копіювання рисунків та перенесення їх із одного файлу на інший;
· кілька національних мовних варіантів системи;
· наявність вбудованої мови програмування, яка дозволяє створювати свої власні прикладні пакети програм.
РОЗДІЛ І. СИСТЕМНЕ МЕНЮ І ПАНЕЛІ ІНСТРУМЕНТІВ
1.1 Системне меню На рис. 1. показаний робочий екран AutoCad в том вигляді, яким він представляється перед користувачем. На екрані можна виділити чотири функціональні зони:
Рис. 1 Елементи призначеного для користувача інтерфейсу Робоча графічна зона — це велика область в середині екрану, саме в ній і буде виконуватися креслення. В лівому нижньому куті зони знаходиться піктограма системи координат користувача. Направлення стрілок співпадає з додатнім напрямком вісей.
Зверху находиться рядок заголовку, а зразу під нею рядок системного (падаючого) меню AutoCad. Нижче розміщуються три строки, які зайнятті панелями інструментів. Зліва від робочої зони розміщенні «плаваючі» панелі інструментів. Їх можна переміщати в будь-яке місце екрану. В AutoCad існує ще багато інших панелей інструментів, які викликаються по мірі необхідності.
Командний рядок. Розміщується в нижній частині екрану перед рядком стану і служить для вводу команд і ведення діалогу з системою, уточнюючої дії цієї команди. Задати команду системі можна, набравши її ім'я за допомогою клавіатури в командному рядку. Але навіть якщо команда запущена за допомогою піктограми панелі інструментів або пункту меню, то в командному рядку відображається реакція системи на відповідну команду. Будь-яка команда ініціюється лише після завершення попередньої. В командному рядку при цьому повинно бути запрошення на ввід команди «Command: «. Якщо Ви помилково викликали не ту команду або заплуталися в опціях текучої команди, вийти з неї, не завершуючи, можна натисненням на клавіатурі клавіші Esc.
Рядок стану. В рядку стану відображаються координати перехрестя. Вони змінюються по мірі переміщення перехрестя за допомогою миші. Далі у цьому рядку послідовно розміщені кнопки режимів малювання: OSNAP (Крокова прив’язка), GRID (Сітка), ORTHO, (Режим Орто), POLAR (Полярне відстеження), OSNAP (Об'єктна прив’язка), OTRACK (Відстеження при об'єктній прив’язці), DYN (Динамічне відображення). Крім цього, рядок стану містить кнопки (МОДЕЛЬ/АРКУШ) для переключення із простору моделі в простір аркуша та LWT (ВАГА), яка дає можливість відображення ліній із вагами.
1.2 Меню AutoCAD
Команда може бути введена із системного меню, зміст якого наведений на рис. 2.
Рис. 2 Системне меню AutoCAD 2002
На стандартній панелі послідовно розміщені:
File — меню, призначене для відкриття, закриття та збереження нових та існуючих креслень, виводу креслення на друк, експорт файлів, вихід із системи.
Edit — меню редагування робочої зони.
View — меню, яке містить команди управління екраном, панорамування, переключення режимів простору та аркуша, установлення точки зору, фарбування, тонування, управління параметрами дисплея.
Insert — меню, яке містить команди вставлення блоків, зовнішніх посилань та об'єктів інших додатків.
Format — меню, яке забезпечує роботу із шарами, кольором, типом та товщиною ліній креслення, управлінням стилем тексту, розмірами, установленням межі креслення та одиниць вимірювання.
Tools — меню, яке містить засоби управління системою, містить установку параметрів креслення та прив’язок, забезпечує роботу у користувальницкою системою координат.
Draw — меню містить команди креслення на екрані графічних примітивів.
Dimension — містить команди нанесення розмірів та управління параметрами розмірів на поточному кресленні.
Modify — містить команди внесення змін у об'єкти поточного креслення.
Window — стандартне Windows-меню, яке містить функції управління та сортування відкритими кресленнями.
Help — містить потужну систему гіпертекстової допомоги.
1.3 Командним рядком
Command: (Команда:) — це область, через яку в основному відбувається діалог користувача з системою, тут відображуються команди, що вводяться вами, і відповіді (або питання) AUTOCAD. Ця частина називається зоною командних рядків (Рис. 4). Останній рядок, що містить запрошення Command: (Команда:) — називається командним рядком.
Рис. 4 Зоною командних рядків Команда може бути введена із контекстного меню, яке виводиться на екран натисканням правої клавіші миші. Це меню значно скорочує роботу користувача, позбавляючи його від необхідності шукати необхідну команду на різних панелях інструментів.
Зміст контекстного меню залежить від стану системи та від того, у якому місці екрана клацнути правою клавішею миші.
1.4 Контекстне меню за замовчуванням Це меню з’являється при клацанні правою клавішею миші у графічній зоні екрана, якщо не почато виконання будь-якої команди та не виділений жодний об'єкт на кресленні (рис. 5). Склад цього меню: Cut (Вирізати), — Copy (Копіювати), — Paste (Вставити), — Undo (команда відмови), — Pan (Панорамування), — Zoom (Зумування).
Рис. 5 Контекстне меню
Контекстне меню редагування. Якщо на кресленні вибрати будь-який об'єкт, то контекстне меню містить найбільш поширені команди редагування.
Контекстне меню командного режиму. Якщо почато виконання будь-якої команди AutoCAD, контекстне меню містить опції поточної команди.
Контекстне меню діалогового режиму. Якщо відкрито діалогове вікно, склад команд контекстного меню визначається функціями конкретного вікна.
Контекстне меню панелей інструментів. При клацанні правою клавішею миші на будь-якій панелі інструментів контекстне меню містить список панелей інструментів. Наявні на екрані панелі інструментів позначені.
РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА МЕНЮ FORMAT (ФОРМАТІВ)
2.1 Підменю Format
AutoCAD У цьому підменю зібрані команди, які дозволяють встановити межі креслення, шари креслення, одиниці вимірювання, текстові та розмірні стилі. Також є можливість завантажити необхідні типи ліній, кольори.
Рис. 5 Підменю Format
2.2 Встановлення шарів При виконанні креслення послідовно викреслюються контури деталі, виконується штрихування та наносяться розміри. У середовищі графічного редактора AutoCAD 2002 рекомендовано всі ці етапи виконувати на різних шарах. Тому при створенні шаблона необхідно створити необхідні шари. Кількість шарів призначається користувачем індивідуально. Кожному шару надається ім'я, яке дає уявлення про дії, які будуть виконуватися на даному шарі. Крім цього, кожний шар має окремий колір, тип та товщину лінії. Усі ці параметри встановлюють у діалоговому вікні, яке відкривається клацанням миші на піктограмі Layers (Шар) панелі інструментів Object Properties (Властивості об'єктів). Це діалогове вікно можна відкрити, вибравши у системному меню Format Layer (Формат Шар).
Для створення нового шару необхідно у діалоговому вікні Layer Properties Manager (рис. 6) натиснути клавішу New та послідовно надати шару ім'я, тип лінії та її товщину. Після натискання клавіші Current (Поточний), а потім ОК здійснюється повертання до графічного екрана, на якому виконуються певні дії на створеному шарі.
Рис. 6 Вікно Layer Properties Manager
У вікнах панелі інструментів Object Properties (Властивості об'єктів) можна переходити на інший шар, вимикати його та блокувати (рис. 3.3), змінювати тип та товщину ліній (рис. 6 та 7).
Рис. 7 Перелік створених шарів Робочі креслення у середовищі AutoCAD зручно створювати по шарах. За кожним шаром встановлюються певне ім'я, колір, тип та товщина лінії. Створення шару — один із важливіших етапів настроювання параметрів креслення. Шари створюють заздалегідь та зберігають у шаблонах, тому вони будуть доступні після завантаження необхідного шаблона.
Рис. 8 Вибір типів ліній
2.3 Створення креслення по шарах Для створення шару клацнути на піктограмі Layers (Шари) панелі інструментів Object Properties (Властивості об'єктів). AutoCAD відкриває діалогове вікно Layer Properties Manager (Властивості шару). Це вікно можна відкрити, якщо вибрати із системного меню Format Layer (Формат Шари). Вікно Layer Properties Manager (Властивості шару) дозволяє створювати нові шари, встановивши за кожним необхідний колір, тип та товщину лінії. Можна змінювати властивості вже створених шарів. Крім цього, можна змінювати атрибути стану шару:
On/Off (Вкл/Викл. Шар можна виключити, якщо розміщені на ньому об'єкти заважають виконувати редагування.
Thawed/Frozet (Розморожений/Заморожений). Ця опція має таке саме призначення, як і опція On/Off. Заморожування рекомендовано виконувати у тому випадку, коли планується його відключення на доволі довгий час.
Unlocked/Locked (Розблокування/Блокування.) Блокувати шар рекомендовано у тому випадку, коли існує небезпека не потрібної зміни його. Об'єкти на заблокованому шарі будуть видимі, до них можна прив’язатися, але зміни на них неможливі.
Plottable/Not Plottable (Виводиться на плотер/Не виводиться на плотер). Встановити статус «Not Plottable «для шару, на яких є інформація, що не повинна фіксуватися на папері.
Для створення нового шару необхідно клацнути на кнопці New (Новий). З’являється новий шар, якому AutoCAD за замовчуванням надає ім'я. Це ім'я буде виділено, тому можна надрукувати нове ім'я.
Щоб за один раз створити кілька нових шарів, необхідно клацнути на кнопці New необхідну кількість разів (рис. 9) — з’являється необхідна кількість шарів. Потім послідовно надається ім'я кожному шару та встановлюються необхідний тип лінії та її товщина.
Для зміни кольору необхідно підвести курсор до кольорового квадрата відповідного шару та клацнути мишею. У діалоговому вікні Select Color (Вибір кольору), яке відкривається, вибрати потрібний колір та натиснути ОК. AutoCAD повертається до діалогового вікна Layer Properties Manager.
Риc. 9 Вікно Layer Properties Manager
Для зміни типу лінії, який встановлений за замовчуванням, необхідно підвести курсор у рядку необхідного шару в колонку Linetype (тип лінії) та клацнути мишею. Далі відкривається діалогове вікно Select Linetype (Вибір типу лінії), у якому вибирається необхідний тип лінії. За відсутності необхідного типу лінії натисніть кнопку Load (Завантажити) та у діалоговому вікні, яке відкривається, виберіть необхідний тип лінії (рис. 1.24). Після натискання на кнопку ОК AutoCAD повертається до діалогового вікна Layer Properties Manager.
Рис. 10 Завантаження необхідних типів ліній Рекомендовано для проведення осьових ліній та ліній невидимого контура завантажити відповідно лінію CENTER2 та HIDDEN2.
Для встановлення необхідної товщини лінії клацніть мишею у колонці Line weight (Товщина лінії) вибраного шару — відкривається діалогове вікно Lintwhite. Виберіть необхідну товщину лінії та натисніть кнопку ОК. Рекомендована товщина суцільної товстої основної лінії -0.6, а суцільної тонкої - 0.25 — 0.3.
Для використання створеного шару клацніть на кнопці Current (Поточний) та натисніть ОК.
У діалоговому вікні Layer Properties Manager (Властивості шару) шар можна вимкнути (лампочка вимкнена), заморозити (сніжинка вимкнена), заблокувати (замок зачинений).
Для переключення поточного шару клацніть на піктограмі Layer Control (Управління шарами) панелі інструментів Object Properties (Властивості об'єктів) та виберіть ім'я шару, який хочете зробити поточним (рис. 11). Будьте уважні - клацайте саме на назві шару. Після вибору шару список автоматично згортається.
Рис. 11 Вікно Layer Control
У відкритому вікні (рис. 11), крім встановлення шару поточним, можна вимикати шари, блокувати їх тощо.
На рис. 12. на панелі інструментів Object Properties (Властивості об'єктів) за списком Layer Control (Управління шарами) послідовно розміщені списки:
Color Control (Зміна кольору);
Linetype Control (Зміна типу лінії);
Line weight Control (Зміна товщини лінії);
Рис. 12 Вікна панелі інструментів Object Properties
2.4 Настроювання параметрів текстових стилів Усі написи на кресленнях повинні відповідати вимогам ГОСТу 2.304−81. Для встановлення певних параметрів тексту необхідно у системному меню вибрати Format (Формат) Text Style (Текстові стилі). Відкривається діалогове вікно Text Style (рис. 13), у якому користувач має можливість вибрати стиль написання шрифту та інші його параметри. У полі Font Name вибрати необхідний тип шрифту (бажано GOST), а у полі Oblique Angle встановити кут нахилу шрифту — 15 градусів. Натиснути кнопку Apply, а потім на кнопку Cancel. Такі настроювання дозволяють виконувати написи на кресленнях відповідно до вимог ГОСТу 2.304−81.
Рис. 13 Діалогове вікно Text Style
2.5 Відображення на екрані маркера точки За замовчуванням у AutoCAD 2002 точка безрозмірна. Достатньо часто виникає необхідність візуалізації точки на екрані. Графічний редактор пропонує користувачу великий набір відображення на екрані точок. Для встановлення зручного для користувача маркера точки необхідно вибрати у системному меню Format Point Style. Відкривається діалогове вікно Point Style із зображенням різних варіантів маркерів точки на екрані. Після вибору маркера відображення точки натиснути на кнопку ОК.
2.6 Настроювання параметрів розмірного стилю Для створення більшості технічних креслень необхідно виконати настроювання параметрів розмірного стилю відповідно до вимог стандартів, які діють у нашій країні, та зберегти їх у шаблоні креслення. Зміна настроювання параметрів розмірного стилю виконується у разі крайньої потреби. autocad меню панель креслення Для встановлення параметрів розмірного стилю клацніть на піктограмі Dimension Style (Розмірний стиль) панелі інструментів Dimension (Розміри). На екрані з’явиться діалогове вікно Dimension Style Manager (Менеджер розмірного стилю). Якщо на екрані відсутня панель інструментів Dimension, то це ж вікно можна відкрити, якщо вибрати у системному меню Format Dimension Style. Діалогове вікно Dimension Style Manager (рис. 14) є основним інструментом створення та зміни розмірних стилів. У ньому можна встановити нові стилі та модернізувати існуючі. У правій частині вікна можна простежити, який вигляд будуть мати розміри після введення певних настроювань.
Рис. 14 Вікно Dimension Style Manager
2.7 Відображення на екрані маркера точки За замовчуванням у AutoCAD 2002 точка безрозмірна. Достатньо часто виникає необхідність візуалізації точки на екрані. Графічний редактор пропонує користувачу великий набір відображення на екрані точок. Для встановлення зручного для користувача маркера точки необхідно вибрати у системному меню Format Point Style. Відкривається діалогове вікно Point Style (рис. 15) із зображенням різних варіантів маркерів точки на екрані. Після вибору маркера відображення точки натиснути на кнопку ОК.
Рис. 15 Вибір маркера точки
2.8 Встановлення параметрів одиниць вимірювання Встановлення параметрів одиниць вимірювання важливе при нанесенні розмірів. Для встановлення необхідних одиниць вимірювання вибрати у системному меню Format Units (Формат Одиниці вимірювання). Відкривається діалогове вікно Drawing Units, у якому можна встановити одиниці виміру та точність їх введення як для лінійних, так і для кутових розмірів.
Рис. 16 Вікно Drawing Units
У полі Type для лінійних одиниць вставити Decimal та точність відображення — до цілих, для кутових відповідно — Decimal Degrees та точність відображення — до цілих.и точность измерения — до целых. Далі необхідно встановити одиниці вимірювання — міліметри та натисніть на кнопку ОК.
Вкладка User Preferences (мал. 17) дозволяє настроїти систему відповідно до індивідуальних вимог користувача. Вкладка містить шість панелей і кнопку Lineweight Settings.
Панель Windows Standard Behavior дозволяє визначити тип клавіш прискореного доступу (Windows або AutoCAD) і режим роботи правої кнопки миші. Панель містить два прапорці і кнопку Right Click Customization.
Рис. 17 Користувальницькі настроювання Прапорець Windows Standard Accelerator Keys дозволяє використання клавіш прискореного доступу відповідному стандарту Windows (якщо цей перемикач виключити, то будуть використовуватися комбінації клавіш, що відповідають колишнім версіям AutoCAD).
Прапорець Shortcut Menus in Drawing Area включає режим роботи системи, при якому натискання правої кнопки миші викликає контекстне меню. У противному випадку таке натискання відповідає натисканню клавіші ENTER. Якщо ви звикли використовувати останній метод, цей прапорець рекомендується відключити.
Кнопка Right-Click Customization відкриває однойменне діалогове вікно, у якому можна детально настроїти режим обробки «кліка» правої кнопки миші (puc. 18). Поточне значення параметра зберігається в системній змінній SHORTCUTMENU.
Рис. 18 Настроювання режиму обробки «кліка» правої кнопки миші
Діалогове вікно Right-Click Customization містить три панелі
Панель Default Mode дозволяє, призначити, як буде оброблятися «клік» правої кнопки миші, якщо в поточному сеансі роботи із програмою AutoCAD не обрані жоден об'єкт і не активний жодна команда. Панель містить дві кнопки вибору.
Кнопка вибору Repeat Last Command встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, прийнятий в AutoCAD 14.
Кнопка вибору Shortcut Menu встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, при якому по «кліку» викликається контекстне меню за замовчуванням.
Панель Edit Mode дозволяє призначити, як буде оброблятися «кліка» правої кнопки миші, якщо в поточному сеансі роботи із програмою AutoCAD обрані один або кілька об'єктів і не активна жодна команда. Панель містить дві кнопки вибору.
Кнопка вибору Repeat Last Command встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, прийнятий в AutoCAD 14.
Кнопка вибору Shortcut Menu встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, при якому по «кліку» викликається контекстне меню редагування.
Панель Command Mode дозволяє призначити, як буде оброблятися «клік» правої кнопки миші, якщо в поточному сеансі роботи із програмою AutoCAD виконується команда. Панель містить три кнопки вибору.
Кнопка вибору ENTER встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, прийнятий в AutoCAD 14.
Кнопка вибору Shortcut Menu: Always Enabled встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, при якому по «кліку» завжди викликається контекстне меню.
Кнопка вибору Shortcut Menu: Enabled When Command Options Are Present встановлює режим обробки «кліка» правої кнопки миші, при якому по «кліку» контекстне меню викликається тільки в тому випадку, якщо команда, що виконується, має список параметрів.
Панель AutoCAD DesignCenter вкладки User Preferences містить два списки, що розкриваються, які дозволяють регламентувати процес масштабування об'єктів, що не мають одиниць вимірювання, при перетягуванні об'єктів у поточне креслення з AutoCAD DesignCenter.
Список, що розкривається, Source Content Units встановлює, які одиниці вимірювання використовувати для об'єкта, що вставляється в поточне креслення, якщо вони не визначені системною змінною INSUNITS. Якщо обрано пункт Unitless, то вставляє об'єкт, що не масштабується.
Список, що розкривається, Target Drawing Units встановлює, які одиниці вимірювання використовувати в поточному кресленні, якщо вони не визначені системною змінною INSUNITS.
Панель Hyperlink вкладки User Preferences визначає настроювання гіперпосилань. Панель містить два прапорці. Рекомендується зберігати для цих прапорців установки за замовчуванням.
Прапорець Display Hyperlink Cursor and Shortcut Menu дозволяє вивід на екран монітора курсору гіперзв'язку (маленький глобус) при проходженні вказівника миші поблизу об'єкта гіперпосилання.
Прапорець Display Hyperlink Tooltip дозволяє вивід на екран монітора контекстного меню гіперпосилання.
Панель Priority for Coordinate Data Entry вкладки User Preferences дозволяє призначити пріоритет об'єктної прив’язки або введення координат за допомогою клавіатури.
Панель містить три кнопки вибору.
Кнопка вибору Running Object Snap установлює пріоритет поточної об'єктної прив’язки при введенні координат точки. У цьому випадку значення системної змінної OSNAPCOORD = 0.
Кнопка вибору Keyboard Entry встановлює пріоритет введення координат точки із клавіатури. У цьому випадку поточне значення системної змінної OSNAPCOORD = 1.
Кнопка вибору Keyboard Entry Except Scripts встановлює режим, при якому під час роботи з мишею для введення координат точки використовується поточна об'єктна прив’язка, але вона придушується координатами точки, введеними із клавіатури (за винятком сценаріїв). Цей режим включений за замовчуванням. У цьому випадку поточне значення системної змінної OSNAPCOORD = 2.
Панель Object Sorting Methods вкладки User Preferences дозволяє визначити порядок сортування об'єктів (порядок можна також змінити, використовуючи системну змінну SORTENTS). Панель містить шість кнопок перемикачів.
Прапорець Object Selection дозволяє сортування об'єктів під час вибору. Якщо прапорець установлений, то система AutoCAD сортує об'єкти в порядку їхнього створення. При накладенні двох об'єктів вибирається той об'єкт, що був створений пізніше (верхній). Якщо прапорець скинутий, то порядок сортування об'єктів довільний. Рекомендується включати цей прапорець.
Прапорець Object Snap дозволяє сортування об'єктів при використанні об'єктної прив’язки. Якщо прапорець установлений, то при накладенні двох об'єктів розпізнається верхній. Якщо прапорець скинутий, то порядок сортування об'єктів довільний. Режим за замовчуванням виключений.
Прапорець Redraws управляє сортуванням об'єктів при використанні команд REDRAW і REDRAWALL. Його включення забезпечує перемальовування спочатку нових об'єктів, а потім старих. Якщо прапорець скинутий, то порядок перемальовування об'єктів довільний. Режим за замовчуванням виключений.
Прапорець Regens управляє сортуванням об'єктів при використанні команд REGEN і REGENALL. Його включення забезпечує регенерацію спочатку нових об'єктів, а потім старих. Якщо прапорець скинутий, то порядок регенерації об'єктів довільний. Режим за замовчуванням виключений.
Прапорець Plotting дозволяє сортування об'єктів при одержанні твердої копії креслення. Його включення забезпечує креслення спочатку нових об'єктів, а потім старих. Режим за замовчуванням включений. Якщо прапорець скинутий, то порядок креслення об'єктів довільний.
Прапорець PostScript Output дозволяє сортування об'єктів PostScript. Його включення забезпечує експорт спочатку нових об'єктів, а потім старих. Режим за замовчуванням включений. Якщо прапорець скинутий, то порядок експорту об'єктів довільний.
Панель Associative Dimensioning вкладки User Preferences дозволяє управляти асоціативними розмірами. Панель містить один кнопка-перемикач.
Прапорець Associate new dimensions with objects дозволяє автоматичне коректування значення розмірного числа і положення розмірного блоку при зміні геометрії об'єктів, з якими зв’язані розміри. Управляти асоційованим зв’язком об'єктів і розмірів можна також за допомогою системної змінної DIMASSOC.
При «кліку» на кнопці Lineweight Settings вкладки User Preferences на екрані монітора з’являється діалогове вікно Lineweight Settings (мал. 1.10), де можна встановити параметри товщини ліній.
Рис. 19 — Настроювання параметрів товщини лінії
Діалогове вікно Lineweight Settings містить інформаційне поле, дві панелі, список, прапорець і поле введення.
Панель Units for Listing містить кнопки вибору одиниць виміру товщини лінії: Millimeters (mm) і Inches (in.) Необхідні одиниці виміру можна також установити, використовуючи системну змінну LWUNITS.
Панель Adjust Display Scale дозволяє управляти відповідністю товщини лінії її відображенню в головному вікні AutoCAD. Якщо ви хочете оптимізувати ефективність роботи програми AutoCAD, установіть мінімальне значення шкали індикатора.
Інформаційне поле Current Lineweight відображає встановлене значення поточної товщини лінії.
Список Lineweights відображає доступні значення товщини лінії, включаючи BYLAYER, BYBLOCK й DEFAULT. Значення за замовчуванням зафіксовано в системній змінній LWDEFAULT.
Прапорець Display Lineweight дозволяє відображати товщину лінії у вікні AutoCAD при виконанні поточного креслення. Якщо прапорець включений, то товщина лінії відображається і у просторі моделі, і в просторі листа, при цьому час регенерації зображення збільшується. Управляти відображенням товщини лінії можна також за допомогою системної змінної LWDISPLAY.
Поле введення Default дозволяє призначати товщину лінії за замовчуванням для всіх знову створюваних шарів. Значення цього параметра за замовчуванням дорівнює 0,25 мм.
Збільшення значення параметра приводить до збільшення часу регенерації зображення. Задати значення за замовчуванням можна використовуючи системну змінну LWDEFAULT.
ВИСНОВКИ Тема нашої курсової роботи «Меню Format (форматів) системи AutoCAD та користування ним». Мета була ознайомити із програмою меню форматів системи AutoCAD та користування з ним.
Курсова робота складається з двох розділів. В першому розділі розглянуто системне меню і панелі інструментів. Описано з чого складається меню і його частини.
В другому розділі розглянуто меню формат. Зроблено всебічний огляд типів даній програмі та основних графічних об'єктів .
Так важаємо, щоб досягли мети, тому що всебічно розглянули меню форматів системи AutoCAD та користування ним.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ванін В.В., Перевертун В. В., Надкернича Т. М. Комп’ютерна інженерна графіка в середовищі AutoCAD: Навч. посібник. К., Каравела, 2008 p.
2. Слободян С. О. Індивідуальний комплект навчально — методичних матеріалів з дисципліни: Комп’ютерна графіка. — Миколаїв, НУК, 2004 р.