Облаштування та будівництво житла

Облаштування та будівництво житла Пояснювальна записка

ВСТУП Облаштування та будівництво житла супроводжувало суспільство на всіх етапах його розвитку, вік житлової архітектури дорівнює віку свідомого існування людства. Житлові проблеми завжди були найважливішими та найближчими до людини, а будівництво житла — найбільшим за обсягом. За нинішніх глобальних процесів урбанізації проблеми організації висококомфортного, екологічно чистого, врівноваженого житлового середовища в усьому світі визначені пріоритетними. Україна, яка на сучасному етапі свого розвитку постає як суверенна держава, в своєму основному законі «Конституції України» задекларувала:

" Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону" (стаття 47).

" Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло" (стаття 48).

Україна належить до високоурбанізованих країн світу, її населення на початку XXI століття становило близько 50 млн. осіб, у тому числі міського близько 34 млн. осіб (68%) і сільського — 16 млн. осіб 52%). Територія зони високої урбанізації перевищує 35% і характеризується середньою щільністю заселення більше 150 осіб на квадратний кілометр.

Житловий фонд в Україні на початку XXI століття становив понад 1 млрд. м2, а середня житлова забезпеченість — 20,3 м² на особу, що вдвічі менше, ніж у розвинутих країнах світу. При цьому найбільша житлова забезпеченість спостерігається у:

* Київській обл. (без Києва) — 29,4м2/особу;

* Вінницькій обл. — 23,5м2/особу;

* Черкаській обл. — 22,9м2/особу;

* Житомирській обл. — 21,8м2/особу;

* Хмельницькій обл. — 21,7м2/особу.

Мінімальний рівень житлової забезпеченості — у Львівській області (18,5м2/особу) і містах Київ і Севастополь (18,8 та 18,1 відповідно).

З наведених вище даних видно, що держава відчуває «житловий голод», адже велика кількість громадян України живе у недостатньо комфортних умовах. Нині перед державою стоїть грандіозне завдання — створити умови, за яких кожен громадянин міг би, у той чи інший спосіб, отримати достатнього рівня комфортності або висококомфортне житло. Тобто повинен зростати обсяг будівництва різноманітних типів житла високої якості.

Зміна економічних умов в Україні призвела до змін у проектуванні житла, з’явилися нові тенденції, з якими, безумовно, зіткнуться у своїй практичній роботі випускники архітектурних вузів. До них належить децентралізація проектної справи — замість крупних проектних інститутів виникли численні невеликі комерційні проектні бюро та проектно-будівельні фірми. А головне, у проектувальників житла з’явився конкретний замовник, який фінансує будівництво та диктує свої умови. Домінуючим стає індивідуальне проектування. Останнім часом розгортається житлове будівництво в районах, які мають архітектурну, культурно-історичну та містобудівну цінність, віддаються в користування приватним компаніям пам’ятки архітектури. Створення естетично повноцінного житлового середовища неможливе без бережного ставлення до містобудівельної та архітектурної спадщини, без урахування своєрідності кожного регіону та природнокліматичних особливостей зон будівництва.

В цих умовах різко зростає роль архітектора, збільшується відповідальність за кожен крок, зроблений в царині проектування житла.

Сучасне житло повною мірою повинно виконувати свою соціальну та культурну місію. 90

ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Існуючий стан забудови Передпроектні дослідження виявили що основною функцією на ділянці є житлова (85%), яка представлена малоцінною ветхою забудовою і підлягає зносу та громадські будинки, які потребують капітального й косметичного ремонту.

Тому, для покращення умов проживання людей що мешкають на цій території, вдосконалення загального вигляду образу центральної частини міста виникла необхідність створення сучасного, що відповідає сучасним соціально — економічним потребам.

Житло, як найвагоміший з об'єктів архітектури, призначене для найважливішої функції життєдіяльності людини — її реабілітації у всіх її проявах. Житло супроводжує людину протягом всього періоду його існування і вдосконалюється разом з людиною відповідно до змін її функціональних потреб і понять про красу.

Якісні зміни соціальної активності людини неминуче відбиваються на структурі та формі її житла.

За нинішніх глобальних процесів урбанізації проблеми організації висококомфортного, екологічно чистого, врівноваженого житлового середовища в усьому світі визначені пріоритетними.

Секційні будинки належать до найбільш розповсюджених типів багатоквартирного житла. Вони прийнятні в будь-яких кліматичних умовах, зручні для планування. Секційні будинки найбільш економічні в будівництві та ефективні при забезпеченні квартир інженерним обладнанням, тому, на даній території пропонується проектування житлового комплексу з розробкою благоустрою прибудинкового простору.

Оскільки секційні житлові будинки можуть складатися із секцій різних за конфігурацією і складом квартир, важливим є їх архітектурно — композиційна єдність і масштабність. Секції розробляються на основі однотипних планувальних і конструктивних схем, що вигідно в економічному плані.

Аналіз функціональної структури кварталу До реконструкції квартал поділявся на такі функціональні зони :

Житлова зона Торгівельна зона Громадська зона Аналіз вуличної мережі в зоні реконструкції та характеру транспортно — пішохідного руху Ділянка під будівництво знаходиться в центральній частині міста й обмежена вулицями: Остапа Вишні, Рози Люксембург, Чапаєва, Куйбишева.

Із ситуаційної схеми міста Полтава видно, що квартал має дуже вигідне положення: знаходиться в центральній частині міста біля паркової зони віддалено від головної вулиці Фрунзе, але поблизу великого торгівельного центру.

Заходи для реконструкції:

· удосконалити транспортні і пішохідні зв’язки на території кварталу ;

· запроектувати систему внутрішніх проїздів шириною 3,5 м для забезпечення можливості під'їзду до кожного входу в будинки, кожний під'їзд завершити розворотним майданчиком;

· запроектувати на основних пішохідних шляхах пішохідні доріжки з твердим покриттям шириною від 1,5 м до 3 м ;

· влаштувати як постійні так і тимчасові стоянки автомобілів;

· влаштувати підземну автостоянку;

· удосконалити функціональне використання кварталу ;

· удосконалити інженерне обладнання території ;

· удосконалити озеленення та благоустрій даної території;

· нове будівництво.

МІСТОБУДІВНЕ ВИРІШЕННЯ Загальні положення

Ділянка під будівництво житлового комплексу знаходиться в м. Полтава.

Квартал знаходиться в центральній частині міста, примикає до паркової зони, має зручний зв’язок з торгівельним центром.

Аналіз візуального сприйняття території показав, що в кварталі знаходиться одноповерхова малоцінна житлова забудова і громадські будинки.

Функціональне зонування території

Відповідно до призначення ділянка житлового комплексу розділена на декілька функціональних зон :

· торгівельна зона;

· житлова зона;

· громадська зона;

· зона озеленених територій;

· зона руху автомобілів;

· зона зберігання автотранспорту;

· зона майданчиків тихого відпочинку;

· зона ігрових майданчиків для дітей;

· зона господарських майданчиків;

· зона спортивних майданчиків;

· зона ігрового комплексу;

· зона майданчиків для любительських занять;

· зона пішохідного руху.

Організація транспортно-пішохідної мережі

До кожного будинку забезпечений проїзд, який завершується розворотною площадкою 12×12 м. Дороги запроектовані таким чином, що немає наскрізних проїздів через житловий квартал. Запроектовані тимчасові автостоянки та підземна автостоянка в два рівні на 138 машиномісць, яка має два в'їзди, що розміщені по різні боки й поєднані з основними проїздами не заважаючи рухатись іншому транспорту. Забезпечена зручність пішохідних зв’язків з усіма функціональними зонами. Запропонована композиція діагональних стежок, що поділяються на головні та другорядні тим самим формуючи весь простір двору.

Вирішення генерального плану На житловій території розташовані такі майданчики:

* автомобільна стоянка;

* розворотна площадка;

* майданчик біля входу в будинок;

* майданчик тихого відпочинку (для відпочинку дорослих);

* майданчик для ігор дітей ясельного віку;

* майданчик для ігор дітей дошкільного віку;

* майданчик для ігор дітей молодшого і середнього шкільного віку;

* спортивний майданчик для гри у настільний теніс;

* спортивний майданчик для гри у волейбол;

* фізкультурно — оздоровчий майданчик;

* майданчик для любительських занять;

* ігровий комплекс;

* господарські — для вибивання килимів, чищення меблів тощо;

* майданчик для тимчасового паркування легкових автомашин.

Вирішення прибудинкового простору При вирішенні прибудинкового простору було враховано потреби всіх верств населення. Зроблено поділ на три основні вікові категорії: майданчики для дітей ясельного віку ;майданчики для тихого відпочинку дорослих; ігрові комплекси для дітей шкільного віку. планування житлових комплекс

Ігровий майданчик для дітей ясельного віку

Відомість малих архітектурних форм та переносних елементів ігрового майданчика для дітей ясельного віку

Майданчик для тихого відпочинку дорослих Відомість малих архітектурних форм та переносних елементів майданчика тихого відпочинку дорослих

Ігровий комплекс Відомість малих архітектурних форм та переносних елементів ігрового комплексу

Баланс території секційного житла

Запроектовані типи квартир

Техніко-економічні показники житлової групи

АРХІТЕКТУРНО — ПЛАНУВАЛЬНЕ ВИРІШЕННЯ СЕКЦІЙНОГО ЖИТЛА Функціонально — планувальне вирішення Розроблено чотири види секцій: рядова 2−1-1−2, рядова 3−2, торцева3−1-1−2, поворотна 4−2-1−3.

Рядова секція 2−1-1−2

Рядова секція 3−2

Торцева секція 3−1-1−2

Поворотна секція 4−2-1−3

По мірі зміни поверховості змінюється розташування балконів та їх форма (прямокутна, трикутна).

Сукупність функціонально-планувальних зон. пов’язаних між собою раціональними функціональними зв’язками, утворює помешкання — житлову чарунку для окремо взятої сім'ї.

Помешканням є простір, в якому повністю реалізується життєдіяльність людини як біологічного і, частково, соціального виду. Житлове помешкання є основною структурною одиницею житла.

Чітке виявлення в плануванні помешкання загальносімейної (денної) та інтимної (нічної) функціонально-планувальних зон є основним принципом його організації. За цим принципом, що називається функціональним зонуванням помешкання, формується житло будь-якого типу.

Групу приміщень індивідуального використання умовно називають нічною (або інтимною) функціонально-планувальною зоною (хоча особисті кімнати використовуються не тільки для сну), а групу приміщень загальносімейного використання — денною (хоча вони теж найбільш інтенсивно використовуються у вечірній час).

В загальносімейну денну функціонально-планувальну зону входять: загальна кімната, столова (якщо вона є) та обслуговуючі приміщення: кухня, туалет, комора. В нічну (інтимну) зону входять особисті житлові приміщення, спальня для подружжя та супутні приміщення — ванна, гардеробна, коридори. Об'єднання приміщень у зони сприяє утворенню найбільш коротких зв’язків між тими житловими та підсобними приміщеннями, що забезпечує зручність при експлуатації. Кожна із зон має безпосередній зв’язок з передпокоєм, який служить ланкою між ними та зовнішнім світом. Незалежність функціонування даних зон є обов’язковою умовою.

Перші поверхи віддаються під торгівлю та обслуговування. Вони розраховані на гнучке функціональне призначення.

Композиційно — стилістичне вирішення житлового комплексу Комплекс сформований будівлями різної поверховості: 7 та 10 поверхів.

Перші поверхи зайняти під обслуговування та торгівлю, що являють собою скляні смуги, створюють відчуття легкості всього об'єму що знаходиться вище.

По вулиці О. Вишні сформована динамічна структура за рахунок змінення поверховості та переміни розташування балконів та їхньої конфігурації.

Завершення об'ємів зроблено досить локально, враховуючи оточуючою забудовою.

Кольорове вирішення:стіни в теплих спокійних відтінках, створена додаткова вертикальність за рахунок зелено-жовтих смуг, яскравий жовтий колір козирка та рамок навколо вікон додає живу нотку в образі житла, білі рами освіжають й мають досить легкий вигляд.

Конструктивне вирішення Конструктивна схема житлового комплексу:

* стінова система з поперечно — повздовжніми несучими стінами.

За матеріалом і технологією зведення основних несучих конструкцій:

* цегляна;

Головною вимогою до конструктивного рішення є застосування уніфіковані конструкції. Запроектована комбінована конструктивна система: несучі стіни 640 мм, 380 мм. Висота житлових поверхів- 2,8 м, підвальних- 2,4 м.

Перегородки 120 мм, 250 мм виконані з повнотілої цегли, несучіз ефективним мінераловатним утеплювачем; перекриттяіз круглопустотних залізобетонних плит із ділянками монолітного залізобетону.

Фундаменти під несучі стіни стрічковий монолітний фундамент.

Між окремими секціями, різною поверховістю, влаштовані деформаційні шви.

Список використаної літератури

1. ГОСТ 28 681.4−95 Межгосударственный стандарт туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц. Введено в Украине 1977;01−01.

2. ДБН Б.2.4−1-94 «Планування і забудова сільських поселень» .

3. ДБНВ.2.2−15−2005. Житлові будинки. Основні положення.

4. ДБНВ. 1.1−7-2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва» .

5. ДБН 79−92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» .

6. ДБН 360−92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» .

7. ДК 018−2000. Державний класифікатор будівель та споруд. К. Держстандарт України. 2000.

8. Нормали планировочных элементов. Жилые дома. —М.: Стройиздат, 1975.

9. Нормали планировочных элементов жилых и общественных зданий. Вып. НП 1.6.-81. Дома-интераты для инвалидов (18 — 45 лет). Гос. ком. по гранд, стр-ву и архитектуре при Госстр СССР. ЦНИЭП — М.: Стройиздат, 1985. — 80 с., ил.

10. Архітектура: короткий словник / А. П. Мардер, Ю. М. Євреїнов, О. А. Пламеницька та ін.; За заг. ред. А. П. Мардера. — К.: Будівельник, 1995. — 335 с.

11. Архитектура комплексов отдыха / Н. И. Александрова, Е. Л. Беляева, Р. М. Бородина и др; Под. общ. ред. А. Т. Полянского; ЦНИИЭП курортно-туристических зданий и комплексов. — М.: Стройиздат, 1988. — 240 с., ил.

12. Архитектурное проектирование жилых зданий /Под ред. М. В. Лисициана и Е. С. Пронина. — М.: Стройиздат, 1990. — 185с.

13. Бархин Б. Г. Методика архитектурного проектирования. — М.: Стройиздат, 1993 — 224 с. ил.

14. БачинськаЛ. Г. Архітектура житла. Проблеми теорії та практики структуроутворення. — К.: Грамота, 2004. — 408 с.

15. Беляев В. С., Хохлова Л. П. Проектирование энергоэкономичных и энергоактивных гражданскихзданий. Учеб. Пособие для студ. вузов по спец. «Промышленное и гражданское строительство» .— М.: Стройиздат, 1991 — 255 с. ил.

16. Всеобщая история архитектуры в 12 т. —М.: Стройиздат, 1970. — 304 с.

17. Жилая ячейка в будущем / ЦНИИЭП жилища. —М.: Стройиздат, 1982 — 198 с. ил.

22. Коссаковский В. А., Чистова В. А. Архитектурная композиция жилого дома/ Центр. Н. И. Проект, ин-т типового и эксперим. проектирования жилища. —М.: Стройиздат, 1990. — 237 с.

23. Краткий справочник архитектора (гражданские здания и сооружения). Коваленко Ю. Н., Шевченко В. П., Михайленко И. Д. Киев. «Будівельник», 1975. стр. 704.

24. Нейферт Э. Строительное проектирование: В 2 т. —М.: Стройиздат, 1990.

25. Общие положения к техническим требованиям по проектированию жилых зданий высотой более 75 м. ГУП города Москвы. М. 2002.

Післяслово Будуючи та облаштовуючи житло, людина завжди формувала його відповідно до своїх утилітарних і духовних потреб. Форми житла, як свідчить історія, з’являються і розвиваються у прямому зв’язку з укладом життя окремих людей і цілих народів.

Саме в архітектурі житла більше ніж в інших ознаках відбиваються естетичні ідеали, смаки, традиції та переваги свого часу, закладені у свідомості людини.

Основні вимоги до житла продиктовані особливостями: логічного функціонування організму людини та її соціальних потреб. Вони визначають:

* параметри мікроклімату житла;

* антропометричність житла (відповідність усіх його елементів розмірам людського тіла);

* необхідні функціональні зони житла, їх параметри та взаємозв'язок.

Житло людина створила для себе особисто, для задоволення власних потреб, пов’язаних з конкретними фазами її життєдіяльності. В житловому середовищі вона проводить більшу частину свого життя. Насамперед фізіологічні потреби людини, а також її потреби як соціального виду визначають необхідні функціональні зони. Фізіологічні потреби вимагають створення необхідних умов для підтримування в організмі людини процесів метаболізму, який поєднує в собі процеси енергетичного нагромадження, відновлення сил і звільнення від продуктів розпаду (анаболізм). Для забезпечення цих процесів житло повинно мати відповідні функціональні зони:

* зони приготування та споживання їжі — відповідаютьфункції енергетичного нагромадження;

* зони сну та відпочинку — відповідають функції відновлення сил;

* зона особистої гігієни — відповідає функції виведення продуктів розпаду.

Потреби людини як соціального виду вимагають умов для спілкування, навчання, професійної чи аматорської діяльності, створення відповідних функціональних зон — зон сімейного відпочинку та спілкування, зон професійної та аматорської діяльності.

Для забезпечення повноцінного перебігу функціональних процесів, що відбуваються у житлі, потрібні: комунікаційні зони; зони короткострокового та довгострокового зберігання продуктів, сезонних речей, предметів побуту та речей, необхідних для навчання, аматорської та професійної діяльності, активного відпочинку тощо.

Крім того, житло може мати ряд функціональних зон господарської діяльності.

Отже, необхідна функціональна зона, яка являє собою простір, де здійснюються ті чи інші процеси життєдіяльності людини, має умовні межі. Параметри простору встановлюються на основі антропометричних та ергономічних вимог. Наявність усіх необхідних функціональних зон, їх параметри, оснащення їх відповідними меблями та обладнанням реалізує частину основних вимог до житла.

На формування образу житлової будівлі впливає значна кількість різноманітних факторів. За допомогою різних композиційних прийомів, сучасних конструкцій та матеріалів, що широко застосовуються в сучасній архітектурі, можна досягти виразного об'ємно — просторового вирішення.

При вирішенні генеральних планів житлових груп у сучасній практиці застосовуються різноманітні композиційні прийоми, велику роль відіграє місце розташування ділянки, оточення, врахування нормативних документів.

Автостоянки, що використовуються при проектуванні житлового будинку, бувають різних видів: розташовані у цокольному поверсі будинку, підземні, окремо стоячі.

При розробці придомового простору необхідно враховувати всі норми, витримувати необхідні розміри.

У сучасному високоорганізованому середовищі діти виростають у неприродних умовах, і їм потрібно створювати простір для активних різноманітних ігор. При цьому відправною базою вибору є психологія поведінки.