Проектування електротехнічної служби з обслуговування і ремонту електрообладнання на птахофермі по вирощуванню бройлерів

ЗМІСТ Вступ

1. Виробничо-господарська характеристика сільськогосподарського підприємства

2. Характеристика джерел живлення та електрообладнання об'єкта

3. Розрахунок обсягу робіт з обслуговування електрообладнання в умовних одиницях

4. Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енерготехнічного обладнання

5. Розрахунок річної потреби в електроенергії господарства

6. Розрахунок і вибір штатної кількості працівників енергетичної служби господарства

7. Обґрунтування та вибір форми організації обслуговування і ремонту електрообладнання

8. Планування технічного обслуговування і ремонту електроустаткування

9. Вибір ремонтно-обслуговуючої бази ЕТС

10. Розрахунок матеріального забезпечення та створення резервного фонду електрообладнання в господарстві

11. Розробка технології ремонту, технічного обслуговування, приймально-здавальних, післяремонтних випробувань електрообладнання

12. Технічна документація енергетичної служби сільськогосподарського підприємства

13. Заходи техніки безпеки і охорони праці при експлуатації і ремонті електрообладнання Висновок Список використаної літератури

Вступ На даному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва, в зв’язку з переходом підприємств на повний господарський розрахунок та самофінансування, вся система праці також перебудувалась.

В цих умовах зусилля трудових колективів направлено на всебічне збільшення прибутку підприємства, прискорення темпів росту продуктивності праці, введення нових та ефективне використання наявних потужностей, на збільшення випуску та покращення якості продукції при одночасному зниженні матеріальних та трудових витрат.

До найбільш важливих відноситься показник раціонального використання робочої сили. Сьогодні є дуже великі резерви зниження трудомісткості завдяки досягнення науки та техніки, покращенню використання робочого часу в результаті поліпшення організації праці та виробництва.

Сучасна електрифікація сільського господарства характеризується наявністю в експлуатації нових електроустановок та застарілого устаткування. Прийнято вважати, що близько 70% електрообладнання мають наднормативний термін служби або морально застарілі. У цих умовах для підтримки високих показників надійності значно зростають вимоги до його експлуатації. У сучасних умовах електротехнічні служби (ЕТС) не справляються з поставленими завданнями, тому що не використовують прогресивні способи експлуатації. Перш за все, це відноситься до збору, переробки та зберігання інформації. Це знижує ефективність роботи ЕТС, призводить до втрати цінної інформації, порушує виконання технічних обслуговувань і поточних ремонтів. Для основних видів електрообладнання застосовують застарілий після відмовний спосіб експлуатації.

Перехід до прогресивної експлуатації за станом електрообладнання стримується відсутністю ресурсів на діагностичне обладнання. Одним з напрямків розвитку експлуатації енергоустаткування служить широке застосування інформаційних технологій. На цьому шляху вдається не тільки комплексно і повністю вирішити експлуатаційні завдання, але й знизити витрати ресурсів на електротехнічну службу. Виконання рішень щодо подальшого розвитку сільського господарства передбачає технічне переозброєння сільськогосподарського виробництва на базі нової техніки, впровадження поточно-індустріальних методів виробництва і прогресивної технології, значне підвищення рівня механізації сільськогосподарських робіт на базі комплексної електрифікації і автоматизації технологічних процесів.

1. Виробничо-господарська характеристика сільськогосподарського підприємства, об'єкта Навчально-дослідницьке господарство «Інститут зернових культур УААН» розміщене в Дніпропетровській області, південно-східній частині Дніпропетровського району в селищі міського типу Опитне, на відстані 25 кілометрів від обласного центру м. Дніпропетровська.

На 1 січня 2011 року кількість робітників складає 286 чоловік.

«Інститут зернових культур УААН» знаходиться в природно-кліматичній зоні, ґрунт — чорнозем звичайний, клімат помірно-континентальний, середньорічна температура +6оС, максимальна температура +39оС, мінімальна температура складає -35оС, тривалість без морозного періоду складає 170 днів, а середньорічна сума опадів 530 міліметрів. Середня швидкість вітру 4,2 м/с, а максимальна 24 м/с.

Виробничий напрямок у рослинництві: вирощування зернових культур, вирощування технічних культур, збір, вивчення й збереження генетичних ресурсів.

Виробничий напрямок у тваринництві: вирощування свиней, курейбройлерів.

Таблиця 1 — Виробничі приміщення «Інституту зернових культур УААН»

Землекористування господарства на 01.01.2012 приведено в таблиці 2.

Таблиця 2 — Землекористування «Інституту зернових культур УААН»

2. Характеристика джерел живлення та електрообладнання об'єкта Електропостачання господарства здійснюється від Дніпропетровського РЕМ.

Споживачі першої категорії забезпечені надійним електропостачанням. Повітряні лінії електропередач 0,4 кВ на території господарства розташовані на проміжних і анкерних залізобетонних опорах і виконані проводами А-50. Всі лінії 0,38 кВ знаходяться на балансі Дніпропетровського РЕМ. Основна підстанція знаходиться на території господарства. Господарство має власну резервну електростанцію.

На території господарства також розташовані приміщення для виконання технічного обслуговування та поточного ремонту електрообладнання (пункт технічного обслуговування).

На підставі даних обліку визначаємо середню відстань L розміщення електродвигунів і електрообладнання у господарстві за формулою

(1)

Таблиця 3 — Карта обліку електрообладнання у виробничих приміщеннях

3. Розрахунок обсягу робіт з обслуговування електрообладнання в умовних одиницях За одну умовну одиницю прийнято усереднені річні затрати на технічну експлуатацію комплекту електрообладнання електроприводу з двигуном потужністю 10 кВт, який має прилади автоматичного керування. Всі інші види устаткувань за складністю та трудомісткістю обслуговування прирівнюють до цього двигуна через перевідний коефіцієнт. За умовну одиницю обслуговування обладнання прийнято затрати праці, які дорівнюють 18,6 людино-годин.

Розрахунок ведуть в спеціальній таблиці з розрахунку умовних одиниць електрообладнання.

Таблиця 4 — Розрахунок умовних одиниць електрообладнання

4. Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енерготехнічного обладнання Затрати праці на обслуговування і ремонт енерготехнічного обладнання визначають за річним числом умовних технічних обслуговувань, поточних ремонтів, затрат на монтаж і налагодження електрообладнання, що виконується енерготехнічною службою. Системою ППРЕс.-г. установлено періодичність технічного обслуговування і ремонту усіх видів устаткування, застосовуваних у сільському господарстві. Для кожного типу обладнання визначають ремонтний період залежно від місця встановлення, тривалості роботи на добу та умов експлуатації. Умови експлуатації усередині помешкання характеризуються категорією помешкання: сухі, вологі, сирі, особливо сирі з хімічно активним середовищем, пожежоі вибухонебезпечні. Розрахунки річних затрат праці зручно вести у таблиці. Кількість профілактичних заходів на одиницю електрообладнання за рік визначають поділом 12 (місяців) на відповідний норматив ремонтного періоду Т із врахуванням коефіцієнта сезонності і змінності. Кількість річних профілактичних заходів N визначають за формулою

12 Кс

N=———————-, (2)

Тi Кзм Кзм — коефіцієнт, який враховує час використання електродвигунів;

при використанні електродвигунів до 8 годин на добу Кзм = 1,7;

понад 16 годин на добу — Кзм = 0,75.

Коефіцієнт сезонності Кс визначають за формулою

М Кс = ————. (3)

Для електродвигунів маємо М Кс

N = —————, (4)

Т Кзм для решти обладнання М

N = ———-. (5)

Т Результати розрахунків заносимо в таблицю 5, 6, 7, 8.

5. Розрахунок річної потреби в електроенергії господарства (об'єкта) У сільськогосподарських підприємствах визначають потребу всього господарства в електроенергії з розподілом за галузями виробництва. Для деяких виробничих процесів і об'єктів норми витрат електроенергії невідомі, тому споживання електроенергії визначають за потужністю та часом його роботи на рік Ад =, (6)

де Ад — споживання електроенергії двигуном, кВт•год;

Р — потужність електродвигунів, кВт;

Кз — коефіцієнт завантаження, (0,6…0,8);

Т — час роботи на рік, годин;

з — коефіцієнт корисної дії (0,85…0,9).

Ад =

Час роботи машини на рік Т визначається за формулою Т = Дк* t, (7)

де Дк — кількість календарних днів;

t — час роботи на добу, год.

Т = 366*8=2920 год.

Витрати електроенергії для світильників Асв. визначаються за формулою Асв = (Рлр* n + Рлл * n) * Т, (8)

де Рлр — потужність лампи розжарювання (Рлр = 0,1 кВт);

Рлл — потужність люмінесцентної лампи (Рлл = 0,08 кВт),

n — кількість ламп, шт.

Асв = (0,1* 460 + 0,08 * 1104) * 2920=392 214,4 кВт*год Річні витрати електроенергії Ар визначають за формулою Ар = Ад + Асв, (9)

Ар = 2 032 281,067+392 214,4=2 424 495,467 кВт*год

6. Розрахунок і вибір штатної кількості працівників енергетичної служби господарства Електротехнічна служба господарств покликана вирішувати питання експлуатації електрообладнання і впровадження електроенергії в сільського-господарське виробництво. Завдання служби експлуатації - впровадження в господарство і чітке виконання системи ППР, тобто своєчасне виконання планових технічних доглядів і поточних ремонтів, ведення відповідної технічної документації. А також усунення несправностей. Які виникають в процесі експлуатації електрообладнання. Загальна кількість електромонтерів N у господарстві визначається за обсягом умовних одиниць електрообладнання за формулою

(10)

Н — навантаження одного електромонтера, 100 у.о. ,

Q — обсяг робіт в умовних одиницях ,

Приймаємо7 електромонтерів Дійсний фонд робочого часу визначають за кількістю календарних, вихідних, святкових, відпускних та передсвяткових днів за рік визначається за формулою Фд = (Дк — Двх — Дс — Дв) * Т * К1 — Дпс * Тпс, (11)

де Фд — дійсний фонд робочого часу, год.;

Дк — календарні дні (Дк = 366);

Двх — вихідні дні (Двх = 105);

Дс — святкові дні (Дс = 10);

Дв — відпускні дні (Дв = 24);

Т — тривалість робочого дня (Т = 8 год.);

К1 — коефіцієнт витрати робочого часу (К1 = 0,96);

Дпс — передсвяткові дні (Дпс = 5)

Тпс — скорочення передсвяткових днів (Тпс = 1 год.)

На чергове обслуговування виділено часу Зч Зч = t * nдв, (12)

де t — затрати часу на чергове обслуговування, год.;

nдв — кількість електродвигунів, шт.

t = 0,258 * L + 1,8, (13)

де L — середня відстань до ПТОРЕ, км (L=5км)

t = 0,258 * 5 + 1,8=3,09 год.

Зч = 3,09 *5=1421,4 год.

У вільний від оперативного обслуговування час, монтери виконують ремонтні роботи, що визначають за формулою

(14)

де ЗІІ ч — річний фонд робочого часу (ЗІІч = 2086 год.);

ЗІ ч — час на ремонтні роботи, год.

Якщо З1 ч < 0,5 * ЗІІ ч, то черговий персонал не потрібний, а його роботу виконують працівники ремонтних майстерень.

З1 ч < 0,5 * ЗІІ ч,

664 год. < 1043 год.

Умова виконується, отже черговий персонал не потрібний.

Визначаємо коефіцієнт К, що враховує відстань від виробничих приміщень до ПТОРЕ К = (0,017 * L + 1) * 1,05 (15)

К = (0,017 * 5 + 1) * 1,05=1,14

Кількість електромонтерів, що виконують поточні та капітальні ремонти Nпр

Nпр =, (16)

де Тпр — затрати праці на виконання планових поточних ремонтів е електрообладнання, люд.-год Ткр — затрати праці на виконання планових капітальних ремонтів електрообладнання, люд.-год.

Nпр = .

Приймаємо 3 електромонтера Кількість монтерів, що виконують технічне обслуговування на закріплених дільницях Nто

Nто =, (17)

Тто — затрати праці на планові технічні обслуговування, люд.-год.

Nто = .

Приймаємо 3 електромонтера Кількість монтерів, що виконують монтажні роботи Nмр

Nмр =, (18)

Зм — кошторисна вартість монтажних робіт, що планується на рік, тис. грн;

22 — норматив на одного електромонтера, тис. грн.

Nмр = .

Приймаємо 1-го електромонтера Додатково вводять посади техніків-електриків Nтр у кількості, що визначається за формулою

Nтр = -5, (19)

де Q — обсяг робіт в умовних одиницях

xповний вихід електрообладнання з ладу ,% (х = 3…5%);

Ар — витрати електроенергії на виробничі потреби, тис. кВт· год Приймаємо 1-го техніка-електрика Число інженерно-технічних працівників визначаємо за типовими штатними нормативами відповідно до розміру електрогосподарства в умовних одиницях та річних витрат електроенергії на виробничі потреби.

Вибираємо за обсягом робіт в УОЕ 718,26 на посаду керівника електротехнічної служби старшого інженера-електрика, до керівного складувходять: інженер-електрик, старший технік-електрик, старший електромонтер, технік електрик.

7. Обгрунтування та вибір форми організації обслуговування і ремонту електрообладнання Форми організації електротехнічної служби в господарствах у теперішній час різноманітні. Це пояснюється різним ступенем електрифікації і відсутністю єдиної організації електротехнічної служби в обласних та районних управліннях сільсько-го господарства. На підприємствах застосовують три форми обслуговування: господарську, спеціалізовану, та комплексну. Якщо обсяг робіт перевищує 800 умовних одиниць, то рекомендується господарська форма обслуговування. При цьому весь комплекс робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту виконується електротехнічною службою господарства.

Спеціалізована форма доцільна у господарствах, що мають обсяг робіт 300…800 умовних одиниць. Всю роботу з технічного обслуговування і ремонту окремого об'єкту, видів устаткування чи робіт виконують підприємства «Агропроменерго» чи інші організації за договором, а інше електротехнічне устаткування обслуговується електротехнічною службою.

Комплексна форма обслуговування застосовується в господарствах обсягом ро-біт до 300 умовних одиниць. При цьому всі роботи з технічного обслуговування окремих об'єктів або видів робіт в господарстві виконує стороння організація «Агропроменерго».

В даній курсовій роботі вибираємо і обґрунтовуємо форму обслуговування залежно від відстані до райцентру та обсягу робіт в умовних одиницях.

Обсяг робіт складає 718,26 умовних одиниць, відстань до ПТОРЕ 5 км, отже можна застосовувати спеціалізовану форму обслуговування господарства.

8. Планування технічного обслуговування і ремонту електроустаткування (складання графіку ППР) Річний графік технічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання складають на об'єкт. Для кожного об'єкта підраховують загальні затрати праці на підставі таблиці розрахунку річного обсягу робіт.

Складаючи графік, треба враховувати такі вимоги: кількість обслуговувань і ремонтів на рік повинна відповідати нормам ППРЕс.-г., трудомісткість запланованих робіт на місяць повинна бути такою, щоб можна було її виконати наявним складом електромонтерів.

Таблиця 9 — Розрахунок витрат часу на ТО і ПР

Таблиця10- Річний графік планово-запобіжних ремонтів електрообладнання

П — технічне обслуговування? — поточний ремонт

9. Вибір ремонтно-обслуговуючої бази ЕТС Ремонтно-обслуговуюча база ЕТС — це комплекс стаціонарних і пересувних технічних засобів, які дозволяють спеціалістам-енергетикам підтримувати потрібну експлуатаційну надійність електрообладнання. Для підвищення якості обслуговування обладнання і електроустановок господарства електромонтери-експлуатаційники повинні мати обладнане робоче місце або майстерню.

Основними стаціонарними засобами для виконання ТО і ПР електричного, теплотехнічного і холодильного обладнання безпосередньо в господарствах та підприємствах АПК вважається пункт технічного обслуговування і ремонту енергообладнання (ПТОРЕ). Пункт технічного обслуговування забезпечує виконання дрібних слюсарних робіт, зберігання інструменту, запасних деталей і технічної документації електрообладнання. Він призначений для проведення робіт з профілактики, технічного обслуговування і дрібного ремонту електрообладнання, яке знаходиться на ділянці господарства.

Приміщення також необхідне для зберігання монтажного інструменту, захисних засобів, електровимірювальних приладів, технічної документації по експлуатації і виробництву необхідних робіт. План пункту технічного обслуговування або ПТОРЕ з нанесенням основного обладнання знаходиться на графічній частині № 1. Масштаб вибираємо М 1:1000. Кожна ділянка повинна бути укомплектована технологічним обладнанням, пристосуваннями, приладами та інструментами у відповідності з табелем оснащення технічними засобами.

Таблиця 11- Основне обладнання пункту технічного обслуговування

10. Розрахунок матеріального забезпечення та створення резервного фонду електрообладнання в господарстві

Матеріально-технічне забезпечення базується на науково обґрунтованих потребах у матеріалах і запасних частинах. Потрібну кількість апаратів, пристроїв і запасних частин визначають за нормами, що встановлені системою ПЗРЕ с.-г. Для електродвигунів, генераторів, трансформаторів, автоматичних вимикачів і магнітних пускачів норми витрат матеріалів розроблені на один поточний ремонт. На міжремонтне обслуговування наведені норми на рік експлуатації. Для світильників складені норми витрат матеріалів на ремонтно-експлуатаційні потреби на рік експлуатації. Для визначення потреби у запасних частинах та матеріалах слід норму витрат помножити на кількість устаткування за видами ремонтів і технічного обслуговування. Це стосується всіх видів обладнання, крім електродвигунів. Норми витрат матеріалів складені на електродвигун потужністю 5 кВт. Для розрахунку необхідної кількості матеріалів на рік експлуатації необхідно знайти середню встановлену потужність групи електродвигунів. Середню потужність електродвигунів Рср у господарстві визначають за формулою Рср =, (20)

де ?Рі - встановлена потужність групи двигунів, кВт;

nі - кількість двигунів в групі;

nдв — загальна кількість двигунів;

Таблиця 12 — Розрахунок річної потреби в матеріалах на ТО і ПР

Рср =

Наведена кількість електричних двигунів визначається за формулою

N* = R * Nдв (21)

де R — поправочний коефіцієнт (R = 0,5кВт);

Nдв — кількість електродвигунів, яким необхідний ремонт.

N* = 0,5 * 460 = 230 двигунів Приймаємо 230 електродвигунів.

Розрахунок річної потреби в матеріалах на технічне обслуговування і ремонт виконують в таблиці 12 розрахунку витрат матеріалів на технічне обслуговування та поточні ремонти згідно нормативів ППРЕс.-г.

Розрахунок річної потреби в запасних частинах приводять в таблиці 13 розрахунку необхідної кількості запасних частин згідно ППРЕс.-г.

Таблиця 13 — Розрахунок річної потреби в запасних частинах

Системою планово запобіжних ремонтів сільського господарства встановлені норми резервного запасу електрообладнання у господарстві залежно від категорії надійності електропостачання, однакового типорозміру та кількості обладнання, яке знаходиться в експлуатації.

Розрахунки проводяться в таблиці 14

Таблиця 14 — Розрахунок річної потреби в резервному запасі електрообладнання

11. Розробка технології технічного обслуговування і поточного ремонту освітлювальних і опромінюючих установок Технічне обслуговування освітлювальних і опромінювальних установок Рівень освітленості на робочих поверхнях в процесі експлуатації освітлювальних установок значно знижується. Основними причинами зниження освітленості є: старіння джерел освітлення і вихід Їх з ладу; запиленість і забрудненість світильників; старіння світильників, тобто погіршення Їх світлотехнічних властивостей, які не можна усунути шляхом очищення; погіршення відбивних властивостей поверхонь (стін і стелі) приміщень. Правильне обслуговування освітлювальних установок забезпечує їх безперебійну роботу і підтримує не обхідну освітленість у приміщеннях. Згідно з системою ПЗРЕсг при технічному обслуговуванні освітлювальних установок з лампами розжарювання спочатку вимірюють освітленість в контрольних точках. Світильник очищають від пилу і бруду, перевіряють його роботоздатність, замінюють перегорілі лампи. Перевіряють відповідність ламп типу світильника. Замінюють захисне скло, яке має тріщини або зломи. Знімають корпус патрона іперевіряють стан його частин. Зачищають окислені або підгорілі контакту і складають патрон. Підтягують ослаблені затискачі. Перевіряють стан ізоляції проводів на вводі в світильник, а також надійність приєднання нульового проводу до затискача на корпусі світильника.

Світильники з газорозрядними лампами також очищають від пилу і бруду. Потім перевіряють його роботоздатність, замінюють перегорілі лампи, перевіряють стан розсіювачів. Знімають і розбирають патрони ламп і стартерів, зачищають окислені і підгорілі контакти, а потім складають патрони. Перевіряють надійність кріплення до корпуса світильника пускорегулювального апарата (ПРА), конденсаторів, патронів, клемних колодок. Перевіряють стан ізоляції проводів на вводі в світильник, а також надійність приєднання нульового проводу до затискача на корпусі світильника. Підтягують ослаблені затискачі. Технічне обслуговування опромінювальних установок здійснюють аналогічно. Пил та бруд в установках видаляють щіткою і вологою ганчіркою. Сильно забруднені місця витирають ганчіркою, змоченою у 5%-ному розчині каустичної соди. Перевіряють наявність і стан ущільнювальних прокладок світильників. Прокладки, що втратили еластичність, замінюють. Замірюють перехідний опір між будь-якою металевою частиною установки і магістральною шиною заземлення. Він не повинен перевищувати 0,1 Ом.

Поточний ремонт освітлювальних і опромінювальних установок Поточний ремонт освітлювального обладнання виконують на місці їх встановлення без демонтажу, але з частковим розбиранням. Пил і бруд з арматури видаляють вологою ганчіркою. Сильно забруднені місця очищають обтиральним матеріалом, змоченим у 5%-ному розчині каустичної соди. Користуючись необхідним інструментом, знімають лампи та скло світильників і миють їх. Якщо скло має тріщини і сколи, його замінюють. Розбирають патрони світильників і перевіряють стан їх окремих частин. Якщо контактні з'єднання світильника окислились або підгоріли, їх розбирають і зачищають. Ослаблені контактні затискачі підтягують.

Покриті корозією різьбові частини патрона зачищають наждачною шкуркою і покривають тонким шаром технічного вазеліну. Якщо патрони мають обгорілі контакта або пошкоджені ізоляційні деталі, їх замінюють. Перевіряють стан освітлювальної апаратури і при необхідності замінюють несправні деталі, а також контролюють надійність кріплення світильників. Поточний ремонт опромінювальних установок також виконують на місці їх встановлення без демонтажу, але з частковим розбиранням. Щіткою і вологою ганчіркою видаляють пил та бруд. Потім з неї знімають електричні лампи, скло світильників, корпуси патронів; розбирають клемні колодки, штепсельні розняття, вимикачі та інші деталі. Очищають деталі і перевіряють придатність їх до експлуатації. Деталі, які мають тріщини, сколи, замінюють.

Окислені контакти зачищають, обгорілі — замінюють. Контролюють справність ламп, пускорегулювальних апаратів, конденсаторів. Несправні електротехнічні вироби замінюють. Мегомметром вимірюють опір ізоляції проводів, який повинен бути не менше 0,5 МОм. Проводи з меншим опором замінюють. Ущільнювальні елементи, які втратили еластичність, замінюють. Поверхні, покриті корозією, після зачищення і протирання обтиральним матеріалом, змоченим у розчиннику, фарбують. При цьому використовують шпаклівку, грунтовки, фарби, емалі, розчинники. Відбивачі опромінювальних установок фарбують світлою фарбою, інші поверхні — фарбою або емаллю того ж кольору, який був раніше. Після усунення дефектів і пошкоджень деталей опромінювальні установки складають і перевіряють їх працездатність.

Для цього з комутаційного апарата знімають плакат «Не вмикати. Працюють люди» і вмикають опромінювальну установку. Переконавшись в нормальній роботі установки, її передають обслуговуючому персоналу. 12 Технічна документація енергетичної служби сільськогосподарського підприємства З метою поліпшення організації проведення і обліку робіт з обслуговування енергетичного обладнання, широкого впровадження системи ППРЭсх, удосконалення планування і обліку витрат паливно-енергетичних ресурсів у господарствах повинна вестись потрібна технічна документація. Єдині вимоги, які регламентують обсяг і вміст технічної документації енергетичної служби господарства, остаточно не вироблені, до того ж форми документації з часом зазнають змін, які викликані, зокрема, розширенням номенклатури енергетичного обладнання.

Якщо виходити з особливостей конкретного господарства, зокрема з кількості і номенклатури енергетичного обладнання, що є, слід визначити склад технічної документації. Для зберігання технічної документації, інструкцій нормативних матеріалів, а також поточної переписки рекомендують мати папки (діла) з такими найменуваннями:

— паспорт енергетичного господарства;

— протоколи випробувань ізоляції електрообладнання і перевірок заземлювальних пристроїв;

— акти введення енергообладнання в експлуатацію і акти розслідування причин виходу з ладу електрообладнання;

— місцеві інструкції з обслуговування електрообладнання і внутрішніх електропроводок, посадові інструкції електромонтерів; плани електрифікації господарства, плани проектно-розвідувальних робіт; заявки на придбання енергоматеріалів, кабельної продукції і енергообладнання для об'єктів капітального будівництва.

ПРОТОКОЛ № 08

вимірювання опору ізоляції електрообладнання і електропроводок Замовник Інститут зернових культур УААН Об'єкт_____________________

Місто — Дніпропетровьск

1.Вимірювання виконані мегомметром типу ЦС0202

2.Ф.І.П. і посада особи, яка виконувала вимірювання Шевченко М.С.

3. Дані вимірювань____________________________________________

13. Заходи техніки безпеки по обслуговуванню електрообладнання Організація служби техніки безпеки в господарствах проводиться відповідно до спеціальних положень, які обумовлюють обов’язки i відповідальність керівників та обслуговуючого персоналу. Загальне керівництво i відповідальність за роботи в електроустановках покладені на головних енергетиків, старшого інженера-електрика або ociб, які виконують їх обов’язки. Bci роботи в діючих електроустановках ділять на роботи без вимикання напруги, з частковнм i повним її вимиканням.

Перед роботою в електроустановках необхідно призначити ociб, відповідальних за безпеку poбiт; видати наряд або розпорядження; підготовити робоче місце i провести допуск; організувати нагляд за виконанням робіт; при необхідності перейти на інше робоче місце; оформити перерви в роботі та її закінчення. Відповідальними за безпечне проведения poбiт є особи, яким видають наряд або розпорядження, керівник poбiт, особи які дають дозвіл та готують робоче мicцe, допускаючий, виконавець poбiт, члени бригади та спостерігаючий. Керівниками poбiт повинні призначатися інженерно-технічні робітники з кваліфікаційною групою не нижче V. Наряд оформляють в двох, а при передачі його по радіо чи телефону в трьох примірниках за встановленою формою.

Для підготовки робочого місця при poбoті з частковим або повним вимиканням напруги в електроустановках необхідно: виконати необхідні відключення i вжити заходів, які запобігають помилковому або самовільному вмиканню комутаційної апаратури; вивісити забороняючі плакати на приводах ручного i на ключах дистанційного управління комутаційною апаратурою; перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, які повинні бути заземленими; встановити заземлення (включити заземлюючі ножі, встановити переносні заземлення); встановити тимчасову огорожу на робочих місцях або навколо струмоведучих частин, які залишилися під напругою, i вивісити на ній плакати.

При роботі з повним вимиканням напруги повинні бути відключені струмоведучі частини, на яких буде проводитися робота, та необгороджені струмоведучі, частини, до яких може наблизитися на небезпечну відстань людина, механізми чи машини.

Відключаючи апарати дистанційного керування, треба створити видимий розрив (від'єднати проводи або зняти зaпo6iжники). Якщо переносні заземлення не встановлюють, необхідно вжити додаткових заходів для запобігання помилковому вмиканню напруги: механічне запирання приводів, виймання запобіжників, застосування ізолюючих накладок на ножі рубильників та ін.

На приводи комутаційних aпapaтів після їх відключення вивішують забороняючі плакати: «Не вмикати—працюють люди», «Не вмикати — робота на лінії». Адмінстрація підприємства зобов’язана своєчасно забезпечити працівників спецодягом згідно з встановленими нормами. При виконанні робіт, під час яких виділяються шкідливі гази, пил, іскри чи відлітають частинки металу i стружки, потрібно користуватися індивідуальними захисними засобами (окулярами, масками тощо). В електровідділенні повинна бути аптечка, укомплектована медикаментами.

Висновок В ході виконання курсового проекту ми закріпили та систематизували знання, набуті під час вивчення загально-технічних та спеціальних предметів.

Навчилися використовувати теоретичні знання при розв’язанні конкретних технічних виробничих завдань, пов’язаних з електрифікацією технологічних процесів у сільському господарстві.

В цьому курсовому проекті я навчився: робити вибір матеріально-технічної бази для обслуговування і поточного ремонту електрообладнання; розрахунок річної потреби об'єкта у матеріалах, запасних частинах та резервному запасі електрообладнання, розрахунок обсягу робіт з обслуговування електрообладнання в умовних одиницях, розрахунок річних затрат праці на виконання ТО в ПР обладнання, розрахунок і вибір штатної кількості працівників енергетичної служби, розробляти графіки технічного обслуговування і ремонту електроустаткування.

Рівень електромеханізації виробничих процесів достатній, щоб раціонально і ефективно використовувати електроенергію, та використання електрообладнанняв рік недостатнє і тому низькій коефіцієнт його використання. Для покращення роботи електротехнічної служби необхідно:

— впровадити повну або часткову автоматизацію у виробничі процеси;

— укомплектувати штат кваліфікованими електромонтерами і інженерно технічними працівниками;

— переглянути застаріле електрообладнання та апаратуру і при можливості замінити новим, яке б відповідало умовам роботи в сільськогосподарському виробництві.

Список використаної літератури обслуговування ремонт електрообладнання

1. Ерошенко Г. П. Курсовое и дипломное проектирование по эксплуатации электрооборудования./ Г. П. Ерошенко, А. А. Пястолов. — М.: Агропромиздат, 1988. — 160с.

2. Система планово-предупредительного ремонта и технического обслуживания электрооборудования сельскохозяйственных предприятий. — М.: ВО Агропромиздат, 1987. — 191 с.

3. Єрмолаєв С.О. Експлуатація енергообладнання та засобів автоматизації в системі АПК: Підручник./ С.О.Єрмолаєв, В. О. Мунтян, В.Ф.Яковлєв. — К.: Мета, 2009. — 543 с.

4. Нугер Б. К. Технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарських електроустановок/ Б. К. Нугер. — К.: Урожай, 1991

5. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів: Затв.

25.07.2010, № 258/М-во палива та енергетики України. — Х.: Видавництво «Індустрія», 2007. — 272 с.

6. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів/ Державний нормативний акт про охорону праці 0.00 — 1.21 — 98. — Київ 2004

7. Варварин В. К. Справочник по наладке электрооборудования / В. К. Варварин, В. Я. Якойпер, П. А. Панов. — М.: Россельхозиздат, 1979. — 304 с.

8. Таран В. П. Техническое обслуживание электрооборудования в сельском хозяйстве / В. П. Таран. — М.: Колос, 1975. — 304 с.

9. Пястолов А. А. Организация эксплуатации электрооборудования/ А. А Пястолов, А. А. Большаков. — М.: Колос, 1974. — 93 с.