Історія рідної гривні

Історія рідної гривні

Моя стаття призначена для зрозуміння моїми співгромадянами важливості та цінності національної одиниці в нашому житті. І тому я провела багато часу за різними джерелами інформації для того щоб як найкраще донести до читача вагу та цінність гривні та національної одиниці в цілому.

Назва гривні походить з назви прикраси, що виготовляли з золота або срібла і вона мала форму обруча і на кінцях прикрашалась голівками левів з кольорової емалі. Ця прикраса так як і назва грошової одиниці бере початок ще з далекого XI сторіччя за часів Київської русі.

" Гривна" прикраса з назви якої походить назва національної валюти У літописі «повісті минулих літ» було вперше згадано за гривню як певну кількість монет. Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Срібло набуло форму монет та поступово виник їх рахунок на штуки. Пізніше з’явилися гривна срібна яка використовувалась як вагова, тому що мала вагу від 160 до 205 грам залежно від типу, також з’явились гривні кун, вони використовувались як лічильні. Цікаво те, що з початку гривна срібла та гривна кун мали однакову вартість та з часом внаслідок нестабільності ваги монет вартість гривни кун впала.

В ті часи також існувало декілька видів гривні такі як: «львівська», «харківська», «луцька». Але з часом їх значення впало.

" Гривна кун"

Великого значенна гривня набула за часів УНР. У великий день в історії нашоі держави 18 липня 1917 року, силою третього універсалу наша держава оголосила себе республікою, Центральна рада запровадила нову національну валюту України.Вона отримала назву карбованець вартість я кої становив 17,424 долі щирого золота. Від 19 грудня 1917 року ухвалою Центральної ради був видрукуваний перший знак УНР — купюру вартістю 100 карбованців, автором якої був Нарбут Георгій Іванович — визначнай український художник графік.

100 карбованців за часів УНР Оформлюючи свою купюру, Георгій застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдиш).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов’язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам’ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала ½ карбованця.

Перший тризуб на гривні

Гроші номіналом 2,10,100,250,500 карбованців з’явились в обігу протягом 1918 року і друкувались у Берліні. Також були створені номінали в 1000 та 2000 карбованців але вже пізніше після оголошення гетьманату на чолі зі Скоропадським. Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «Горпинка»).

Карбованці номіналом в 10,100,250 одиниць Коли Гетьман Павло Скоропадський прийшов до влади в квітні 1918 року, він відновив карбованець як основну національну одиницю. Геогрій Нарбут який очолив при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів» став автором лише одного 100- карбованцевого знаку, де він виконав портрет Богдана Хмельницького та «Експедицію з заготовлення державних паперів» та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Також були виготовлені інші знаки номіналом у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. Ці купюри що виглядали досить еклектично та мали не таких високий художній рівень і були виконані майстрами І.Золотовим, І.Мозалевським, О. Богомазовим та іншими графіками.

50 карбованців при гетьману Скоропадському гривня купюра грошовий український У грудні 1918 року влада перейшла до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою гривню знову було проголошено основною грошовою одиницею відновленої УНР.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави:

- 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута)

- 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О. Красовського)

- 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г. Нарбута)

- жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського)

- серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського)

- жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

В радянські часи гривню спробували замінити «Більшовицькою тисячкою» яка була запроваджена Раднаркомом на території Радянської України. Але ця одиниця не мала великого успіху і її ціна була мізерною що становила 1 золотий карбованець = 5 457 000 000 радянських карбованців. Це становище спричинилося до проведення у 1922;1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. І ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти. Так гривня зникла з обігу на час життя Радянської Республіки. І тільки після більш як 60-ти річного зникнення гривні з обігу, в квітня 1991 року в зв’язку з розпадом СРСР почалась активна розробка нових українських грошей. Під керівництвом В.П.Матвієнка був розроблений дизайн гривень українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим. Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти — 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

Також в березні 1992 року почалась історія українських копійок. Монети номіналом в 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Але життя деяких монет так і не почалось з багатьох причин монети 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були в основному за незручності їх підрахунку.

14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту на Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В.П.Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

Не зважаючи на те що гривня була виготовлена вчасно, потрібно було створити перехідні гроші, що були призначені для полегшення тиску інфляції при виході України з рублевої зони. Так в обіг вийшли купоно-карбованці, і вони змогли виконати свою функцію і це дало змогу забезпечити виплатити зарплати шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків.

Перехідна грошова одиниця України в часи виходу з рублевої зони, для забезпечення стабільності гривні та виплат робітникам В той час як було впроваджено купони в обіг влада активно взялась за створення власних потужностей для виготовлення національних грошей. Вже 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів». Створено дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними виробниками устаткування для виготовлення грошей яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі. Так було закладено основу для самостійного випуску національних грошей.

Леонідом Кучмою був виданий указ про грошову реформу в Україні з 25 серпня 1996 року. Національний Банк України на чолі З Віктором Ющенко отримав безпосередній указ на виконання грошової реформи. 2−16 вересня 1996 року проводилась реформа, перераховано курс гривні, і на той час він становив 100 000 карбованців за одну гривню, але буз жодних конфіскацій та обмежень карбованці ще існували в заданому курсі деякий час. І вже 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформі всі види виплат з банків проводились новою грошовою одиницею в тому числі пенсії та зарплати. Але не все так добре як здається. Доросле покоління добре пам’ятає ті важкі часи другої половини 90-х років! Коли було так зване «грошове голодання» яке було створене штучно Нацбанком для утримання курсу в стабільності, в той час активно збільшувалась популярність долара, більшість людей вкладала в іноземну валюту свої заощадження.

15 вересня 2006 року почалась історія 500 — гривневої купюри. На ній зображений Григорій Сковорода, а на зворотній стороні Києво-Могилянська академія.

Це час коли велику частку мала тіньова політика яка і не давала змогу вийти з важкого положення національних грошей. Час невдало вибраний владою для здійснення грошових реформ та відсутність підкріплення іншими заходами у сфері податкової, бюджетної та інших політик. У 1997 дещо зріс рівень монетаризації економіки. Разом з активним зростанням дефіциту державного боргу та виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів, зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні, яка становила 84%. Водночас при запровадженні режиму конвертованості гривні не було дотримано основних вимог конвертованості.

Сто гривень Таку страшну картину знецінки вартості національної одиниці ми бачимо і до сьогоднішнього часу. Ми маємо дуже не стабільний курс який прямує у сторону своєї знецінки, дуже важкі умови на кредити та їх процентні ставки, банкротства маленьких банків та малого бізнесу в цілому, причиною яких є високі податки на цей вид діяльності та набагато легших умов для середнього и великого бізнесів.

Від себе хочу додати те, що пошук інформації та її вивчення для написання цієї статті, дав змогу мені зрозуміти те що ми мало знаємо про історію національних грошей та про їх важкий шлях до сьогодення! Дуже важкий шлях і перетворення з золотих та срібних монет до нових паперових грошей з багатьма ступенями захисту пройшла гривня. Наш сильний український народ не забув її під час репресій та заборон Радянської влади,і все ж вона знову отримала нове життя в кінці XXго на початку XXI сторіччя… І навіть за останні 20 років з моменту випуску першої сучасної гривні, вона отримала новий дизайн декілька разів! І якщо ми подивимось на купюру в одну гривню перших випусків та випуску останнього року то спільного там не так і багато. Тож будемо надіятись на кращу долю наших грошей в майбутньому!

Джерела інформації

— Історія гривні часів Київської Русі;

— Історія України;

— Історія паперових грошей України 1917—1920 РОКІВ;

— Історія гривні на сайті Нацбанку;

— В. Матвієнко «Автограф на гривні», газета «Обрій» (архів), №№ 26(57) (грудень 2001); 1 (58) (03.01.2002); 2 (59) (10.01.2002); 3 (60) (17.01.2002); 4 (61) (24.01.2002); 5 (62) (31.01.2002); 8 (65) 21.02.2002; 10 (67) (7.03.2002); 11 (68) (14.03.2002);

— Українські банкноти різних часів на сайті banknoteworld.com, www.aukro.ua, www. museum-of-money.org, bubelo.in.ua;