Загальна характеристика Центральноукраїнського економічного району
Як бачимо, Центральноукраїнський економічний район займає провідне місце у загальному обсязі ВНП країни. Максимального значення його питома вага у структурі ВНП досягла у 2011 р., тобто спостерігається тенденція до її зростання. Це може бути зумовлене зміною у структурі ВНП країни та питомої ваги інших районів, зокрема зменшення питомої ваги у структурі ВНП тих районів, які за радянських часів… Читати ще >
Загальна характеристика Центральноукраїнського економічного району (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Центральноукраїнський економічний район розміщений в центрі України. Площа — 45,5 тис. км2, населення — 2647,5 тис. осіб. До його складу входять Черкаська та Кіровоградська області. Район межує з більшістю економічних районів України: з Столичним — на півночі, Північно-Східним — на північному сході, Придніпровським — на південному сході, Причорноморським — на півдні та з Подільським — на заході. Територією району протікає головна водна артерія України — р. Дніпро. Район має вигідне географічне положення відносно транспортних артерій, основних видів енергії, а також прилеглих районів індустріального розвитку. Регіон має густу мережу водних і сухопутних шляхів сполучення, що створює сприятливі умови для різноманітних та раціональних зв’язків із сусідніми регіонами України.
У Кіровоградській області 21 адміністративний район, 12 міст (у тому числі 4 державного і обласного підпорядкування), 26 містечок, 1024 сільських населених пункти; в Черкаській — відповідно 20, 16 (6), 15 і 826.
Частка площі району становить 7,4%, чисельність населення — 5,3% від загальних відповідних показників по Україні. Спеціалізація району в господарському комплексі держави — машинобудування сільськогосподарське, електротехнічне, енергетичне, приладобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, харчова промисловість, виробництво чистих металів і твердих сплавів, видобуток графіту, уранових руд, будівельна індустрія (видобуток гранітів і лабрадоритів), хімічна промисловість (хімічні волокна, азотні добрива, лаки, фарби) і деревообробка (меблева промисловість), бурякоцукровий, олійно-жировий, зерновий, плодоовочеконсервний, м’ясо-молочний комплекси.
Роль і місце продуктивних сил в розвитку економічного району визначається насамперед участю району у внутрішньодержавному поділі праці.
У економічному районі повна вартість основних фондів у 2010 р. складала 32,4 млрд. грн. В цілому сучасний стан структури основних фондів економічного району у 2011 році представлено в таблиці 1:
Таблиця 1. Сучасний стан структури основних фондів економічного району у 2011 р.
Галузі. | Питома вага району за концентрацією основних фондів в Україні, %. | Структура основних фондів по провідних галузях економіки, %. |
промисловість. | 29,9. | |
сільське господарство. | 3,3. | 18,6. |
мисливство та лісове господарство. | 3.3. | 18.6. |
рибне господарство. | 0.1. | |
будівництво. | 1,9. | 1.7. |
оптова й роздрібна торгівля. | 2.7. | 3.0. |
готелі та ресторани. | 1,6. | 2,7. |
транспорт (у т.ч. зв’язок). | 2.3. | |
фінансова діяльність. | 0,8. | 5,8. |
операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам. | 2,1. | 13.1. |
державне управління. | 1.3. | 2.7. |
освіта. | 2.2. | 5.8. |
охорона здоров’я і соціальна допомога. | 2.1. | 2.6. |
інші. | 2.5. | 2.2. |
Всього. | ; |
Питома вага району за концентрацією основних фондів в Україні становила 3,2%, у тому числі промисловість — 1, сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 3,3; рибне господарство — 1,0; будівництво — 1,9; оптова й роздрібна торгівля — 2,7; готелі та ресторани — 1,6; транспорт (у т.ч. зв’язок) — 2,3; фінансова діяльність — 0,8; операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам — 2,1; державне управління — 1,3; освіта — 2,2; охорона здоров’я і соціальна допомога — 2,1; колективні, громадські та особисті послуги — 2,5%.
Структура основних фондів по провідних галузях економіки характеризується наступними пропорціями: промисловість — 29,9; сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 18,6; рибне господарство — 0,1; будівництво — 1,7; транспорт (включаючи зв’язок) — 15,1; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам — 13,1; державне управління — 2,7; оптова й роздрібна торгівля — 3,0; освіта — 5,8; охорона здоров’я та соціальна допомога — 2,6; колективні, громадські та особисті послуги — 2,2%.
З 2004 року відбувається значне зниження темпів введення в дію основних фондів у господарський комплекс області, що негативно вплинуло на їх відтворення. Спостерігається негативна тенденція зменшення активної частини основних фондів. В той же час внаслідок фізичного і морального зносу виробничих фондів значно зменшились можливості їх використання. Рівень зносу основних засобів підприємств і організацій в області досить високий — понад 45%. Особливо високий рівень незавершеного будівництва — більше як 20%.
Продуктивні сили економічного району є складовою продуктивних сил України і невід'ємною часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт).
Як бачимо, Центральноукраїнський економічний район займає провідне місце у загальному обсязі ВНП країни. Максимального значення його питома вага у структурі ВНП досягла у 2011 р., тобто спостерігається тенденція до її зростання. Це може бути зумовлене зміною у структурі ВНП країни та питомої ваги інших районів, зокрема зменшення питомої ваги у структурі ВНП тих районів, які за радянських часів були осередками розвитку галузей важкої промисловості. Умови економічної кризи значно деформували як структуру ВНП, так і структуру промисловості України.
В цілому роль та місце продуктивних сил Центральноукраїнського економічного району може бути відображена за допомогою схеми взаємозв'язку окремих елементів суспільного відтворення (зображено на додатку 2).
Як бачимо, Центральноукраїнський економічний район є однією зі складових економічної системи України на рівні регіонального розвитку. Поєднання виробничих факторів, що становлять продуктивні сили суспільства, разом з існуючими в Україні виробничими відносинами трансформаційного типу створюють господарську інфраструктуру — спочатку на рівні окремих суб'єктів господарювання, потім — на рівні окремих районів, регіонів, потім — на державному рівні, і на кінець — відбувається інтеграція міні-економічних систем у світовий економічний простір.
Роль і місце продуктивних сил економічного району визначається також його входженням до складової транспортної системи України. Транспортний простір має таку особливість, що визначальним фактором, який впливає на його формування, є географічний фактор розміщення та фактор природних умов. Тому розміщення Центральноукраїнського району в центрі України робить його стратегічно важливим у плані його інтеграції до транспортної системи України.
Отже, Центральноукраїнський економічний район займає провідне місце серед інших економічних районів України. В останній час спостерігається тенденція до зростання рівня його участі у створенні ВНП України, що зумовлено дією ряду макроструктурних чинників, що спричинили до зміни господарської кон’юнктури України на регіональному рівні Роль та місце продуктивних сил економічного району визначається рівнем його включення у економічну систему України та світовий економічний простір.