Розробка схеми мережі

1. Розробка структурної схеми МТМ

Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням цифрових систем комутації ЦСК методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні.

Відстані між РАТС визначаються методом трикутника в масштабі 1 см=1 км.

Рис. 1. Визначення відстаней між РАТС методом трикутника Табл. 1. Відстані між РАТС

Тип з'єднувальних ліній визначається економічними розуміннями і технічними можливостями. Лінії між РАТС-2 і РАТС-3, та РАТС-2 і РАТС-4 фізичні двопровідні лінії однобічної дії. Оскільки відстань між РАТС-3 і РАТС-4 понад 8 км, то між ними використовується ущільнена лінія за допомогою системи передачі СП типу ІКМ. З'єднувальні лінії між ЦСК та існуючими РАТС — цифрові.

Нумерація на МТМ залежить від ємності мережі. Кількість абонентів на проектованій мережі не перевищує 80 000 номерів, тому нумерація п’ятизначна.

2. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

ОПС: Категорії джерел навантаження

Ємність проектованої ОПС N=12 000 абонентів, з них таксофонів N_Т=200. Кількість індивідуальних телефонів З них кількість абонентів ділового сектора, а квартирного сектора Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

де К_СП=0,04 — частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

де t_В — середня тривалість зайняття АЛ,

t_СО — середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

t_У — час установлення з'єднання, 0с,

t_НАБ — час набору номера. Для імпульсного способу набору номера t_НАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже t_НАБ=7,5 с.

Звідси q_В= 0,869. Коефіцієнт q_МВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, t_Н.СП=t_СО+1,5*n=6 с. Величина q_СП дорівнює:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ОПС, тому можна стверджувати РАТС-2: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-2 N=6000 абонентів, з них таксофонів N_Т=300. Кількість індивідуальних телефонів З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

де К_СП=0,04 — частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

де t_В — середня тривалість зайняття АЛ,

t_СО — середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

t_У — час установлення з'єднання, 0с,

t_НАБ — час набору номера. Для імпульсного способу набору номера t_НАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже t_НАБ=7,5 с.

Звідси q_В= 0,869. Коефіцієнт q_МВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, t_Н.СП=t_СО+1,5*n=6 с. Величина q_СП дорівнює:

При вхідному зв’язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для декадно-крокової РАТС-2:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

РАТС-3: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-3 N=8000 абонентів, з них таксофонів N_Т=180. Кількість індивідуальних телефонів З них кількість абонентів ділового сектора, а квартирного сектора Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

де К_СП=0,04 — частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

де t_В — середня тривалість зайняття АЛ,

t_СО — середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

t_У — час установлення з'єднання, 0с,

t_НАБ — час набору номера. Для імпульсного способу набору номера t_НАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже t_НАБ=7,5 с.

Звідси q_В= 0,869. Коефіцієнт q_МВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, t_Н.СП=t_СО+1,5*n=6 с. Величина q_СП дорівнює:

При вхідному зв’язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для координатної РАТС-3:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

РАТС-4: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-4 N=9000 абонентів, з них таксофонів N_Т=160. Кількість індивідуальних телефонів З них кількість абонентів ділового сектора, а квартирного сектора Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

де К_СП=0,04 — частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

де t_В — середня тривалість зайняття АЛ,

t_СО — середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

t_У — час установлення з'єднання, 0с,

t_НАБ — час набору номера. Для імпульсного способу набору номера t_НАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже t_НАБ=7,5 с.

Звідси q_В= 0,869. Коефіцієнт q_МВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, t_Н.СП=t_СО+1,5*n=6 с. Величина q_СП дорівнює:

При вхідному зв’язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для координатної РАТС-4:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

ПС: Категорії джерел навантаження

Ємність ПС N=2000 абонентів, з них таксофонів N_Т=150. Кількість індивідуальних телефонів З них кількість абонентів ділового сектора, а квартирного сектора Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

де К_СП=0,04 — частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

де t_В — середня тривалість зайняття АЛ,

t_СО — середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

t_У — час установлення з'єднання, 0с,

t_НАБ — час набору номера. Для імпульсного способу набору номера t_НАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже t_НАБ=7,5 с.

Звідси q_В= 0,869. Коефіцієнт q_МВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, t_Н.СП=t_СО+1,5*n=6 с. Величина q_СП дорівнює:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ПС, тому можна стверджувати Міжстанційне навантаження Табл. 2. Інтенсивність вхідного і вихідного навантаження мережі

Навантаження на вузол спецслужб:

Міжстанційне навантаження визначають з врахуванням нормованих коефіцієнтів тяжіння.

Табл. 3. Коефіцієнти тяжіння

Вводиться позначення для ОПС:

Тоді внутрішньостанційне навантаження:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-2:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-3:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-4:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

навантаження цифровий комутація телефонний Для ПС:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до ВСС:

Табл. 4. Інтенсивність міжстанційного навантаження

Навантаження на пучки ЗЛ Аналогічно розраховуються навантаження на всі інші пучки з'єднувальних ліній.

Табл. 5. Навантаження на пучки ЗЛ

3. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

Кількість ЗЛ від декадно-крокової РАТС-2.

Розрахунок здійснюється по формулі О’Делла:

де D_ГП — доступність одного напрямку ГП; D_ГП=10,

Y_D — інтенсивність навантаження, яке обслуговується повнодоступною системою при втратах р=0,005; Y_D=3,96 Ерл,

? — коефіцієнт, що залежить від доступності D і втрат викликів; ?=1,7.

Табл. 6. Кількість ЗЛ від РАТС-2

Кількість ЗЛ від координатних РАТС-3 і РАТС-4.

Розрахунок виконується, використовуючи метод ефективної доступності:

При відомому D_E використання даного методу зводиться до розрахунку за формулою О’Делла.

Табл. 7. Кількість ЗЛ від РАТС-3

Табл. 8. Кількість ЗЛ від РАТС-4

Кількість ЗЛ від ЦСК.

Розраховується за формулою Ерланга, враховуючи, що втрати для ЗЛ між ЦСК та аналоговими РАТС 0,005; між ЦСК і АМТС — 0,001; між ЦСК і ПС — 0,0001.

Табл. 9. Кількість ЗЛ від ЦСК

Розрахунок кількості ГТ.

Кількість ГТ залежить від типу і кількості ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів.

Для ЗЛ однобічної дії:

ОПС — РАТС-2

ОПС — РАТС-3

ОПС — РАТС-4

Для двобічних ЗЛ:

ОПС — ПС

ОПС — АМТС

4. Розрахунок кількості АМ на ОПС і ПС

На ОПС і ПС застосовують два типи модулів:

— АМ містить 8 ТЕЗ типу АК-5 по 16 АК кожен, отже ємність АМ складає N_АМ=128 індивідуальних ліній;

— АМТ містить 7 ТЕЗ типу АК-5 і один ТЕЗ типу АКТ для включення таксофонів, тобто у цей модуль можна включити 112 індивідуальних ТА і 8 таксофонів.

Кількість АМТ на ОПС:

В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, кількість яких дорівнює:

Інші індивідуальні лінії включаються в АМ:

Кількість АМТ на ПС:

В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, кількість яких дорівнює:

АМ не використовуються.

5. Розробка функціональної схеми ОПС

Групоутворення УКС на ПС і ОПС залежить від кількості групових трактів, що включаються, від АМ, АМТ і кількості ГТ ЗЛ до АМТС, РАТС, ВСС, ПС.

Загальна кількість ГТ на ПС визначається, як сума всіх трактів:

Аналогічно для ОПС:

Висновок

На розглянутій МТМ при впровадженні цифрового обладнання було використано методом накладання, який характеризується наявністю двох незалежних окремих (аналогової і цифрової) мереж, які обслуговують одну і ту ж територію. Формується цифрова накладена мережа за рахунок: встановлення нових цифрових систем комутації (ЦСК), демонтажу морально і фізично застарілого обладнання і заміни його цифровим, шляхом розширення існуючих аналогових АТС цифровим обладнанням.

Впровадження ЦСК методом «накладеної мережі» виконується єдиним територіально розподіленим комплексом апаратно-програмних засобів для одного або декількох вузлових районів МТМ.

Було розраховано навантаження в мережі, розроблена схема мережі та функціональна схема ОПС ЦСК «КВАНТ-Є».

Перелік літератури

1. Иванова О. Н. «Автоматическая коммутация», 1988 — 624 с.

2. Лутов М. Ф., Жарков М. А., Юнаков П. А. «Квазиэлектронные и электронные АТС», М. Радио и связь, 1988 — 264 с.

3. Кожанов Ю. Ф. «Расчет и проектирование электронных АТС», М. Радио и связь, 1991.

4. Технічна документація на АТСЕ «Квант-Є».