Інформаційні процеси в економіці

Інформаційні процеси в економіці

Зміст

Вступ

1. Особливості інформаційних процесів на підприємствах

2. Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері

3. Методика інформаційного обстеження підприємством Висновок Список літератури

Вступ

Все більш актуальним стає дослідження інформаційного суспільства, інформатизації та її наслідків, рішення методологічних проблем інформатизації.

Необхідність і важливість подібних досліджень визначається рядом факторів.

По-перше, інформація в сучасному суспільстві є визначальною категорією в економічному розвитку. Інформація, знання виходять на перше місце в системі суспільних цінностей, а їх придбання стає основним завданням суспільства. У зв’язку з цим інформатизація як основний механізм переходу до інформаційного суспільства сьогодні стає предметом досліджень самого широкого кола фахівців.

По-друге, інформатизація суспільства призводить до зміни соціальних зв’язків і відносин між людьми. Створення та розвиток комп’ютерних комунікацій викликає зміна комунікаційних процесів у суспільстві, характеру комунікаційних взаємодій.

По-третє, впровадження персональних комп’ютерів, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій надає помітний вплив на розвиток людини, на зміну його світогляду, систему цінностей особистості. Все більш занурюючись у віртуальні та реальні комп’ютерні світи, людина стикається з необхідністю зміни стилю життя, способу мислення, характеру взаємин з навколишнім світом.

Метою даної роботи є вивчення інформаційних процесів на підприємствах. Для досягнення поставленої мети в роботі будуть розглянуті:

— Особливості інформаційних процесів на підприємствах,

— Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері,

— Методика інформаційного обстеження підприємства.

1. Особливості інформаційних процесів на підприємствах

Інформація — це певним чином згруповані інформацію щодо об'єкта дослідження. Об'єктом дослідження економічної інформації є господарська діяльність підприємства.

Економічна інформація повинна відповідати наступним вимогам:

— Достовірність — правильність відображення економічної сутності,

— Своєчасність, по можливості неповільність,

— Системність, яка дозволяє отримувати інформацію, що дає можливість детально розглянути будь-яку результатну інформацію, проаналізувати її складові,

— Економічність,

— Оптимальність обсягу інформації, тобто оптимальна значимість самих даних.

Особливостями економічної інформації є:

— Дискретність — безперервність у часі,

— Вираз економічних даних через систему натурально-вартісних характеристик,

— Значна кількість постійних або рідко мінливих даних багаторазово використовуваних,

— Нескладні алгоритми обробки, велика кількість угруповань,

— Юридична довідність економічної інформації забезпечується фіксацією економічних даних на матеріальні носії,

— Захист і конфіденційність економічної інформації.

Структурою економічної інформації є її будову. Існує два підходи до визначення структури економічної інформації:

— Фізичний підхід, де ознакою структурної побудови інформації виступають різні носії інформації, які дозволяють по-різному інтерпретувати інформацію;

— Логічний підхід, де структурним елементом інформації виступає одиниця, яка має певний сенс. Такий структурною одиницею є реквізит — логічно неподільний елемент, що має певне смислове зміст (слова, числові значення). Залежно від типу характеристики об'єкта (характеристика кількісна або якісна) розрізняють реквізити-підстави і реквізити-ознаки.

Реквізити-підстави дають кількісну оцінку об'єкту (сума, кількість, ціна), використовуються при арифметичній обробці інформації.

Реквізити-ознаки дають якісну характеристику об'єкту (номер працівника, назва товару, номер товару) і використовуються при логічній обробці інформації (пошук, групування, сортування).

Сукупність реквізитів-ознак і реквізитів-основ утворює показник, структура якого може бути простою або складною. Складні показники включають реквізити-ознаки і реквізит-основу і класифікуються:

1. за станом показника на:

— Статистичні, які дають характеристику об'єкта на певний час. Наприклад, чисельність працюючих на певну дату;

— Динамічні, які дають характеристику в русі. Прикладом можуть бути динаміка чисельності працівників, динаміка основних засобів

2. по стабільності показника на:

— Постійні протягом певного проміжку часу;

— Змінні, які змінюються щодня.

Сукупність тільки реквізитів-ознак утворює повідомлення.

Сукупність реквізитів яких показників, яких ознак, що мають одну форму «назва», але різний зміст, називають масивом. Прикладом масиву може служити надходження грошей у касу за місяць. У структурі масиву є під масові, які є частиною масиву, відібраної за певним значенням (приклад, надходження грошей у касу по кореспондуючих рахунках).

Сукупність масивів утворює набір, який дозволяє описати інформаційну систему об'єкта.

Сукупність масивів щодо конкретного виду розрахунків — це інформаційний потік.

Інформаційна система — сукупність інформаційних потоків, щодо об'єкта управління або будь-якої частини (приклад, інформаційна система відділу бухгалтерії.)

Інформаційний процес можна розділити на наступні інформаційні процедури, які є сукупностями однорідних операцій, пов’язаних з впливом на інформацію:

1. збір і реєстрація інформації (кількісний вимір інформації та її реєстрація на матеріальний носій);

2. передача пов’язана з багато адресність споживачів інформації;

3. зберігання пояснюється багато кратністю і тривалістю використання інформації та розривом у часі між її отриманням і обробкою. Використовуються технічні носії інформації і організовуються спеціальні методи зберігання інформації (автоматичні банки даних, бази знань тощо);

4. обробка, яка буває арифметичної (розрахунки) і логічної (вибірка, сортування, пошук);

5. використання, тобто застосування інформації за призначенням;

6. прийняття рішень. Ця процедура пов’язана з тим, що система пропонує кілька варіантів прийняття рішень, а користувач з безлічі рішень вибирає найбільш прийнятне, що припускає мінімальні матеріальні, трудові та вартісні витрати.

2. Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері

Одним з найважливіших досягнень сучасної цивілізації на порозі третього тисячоліття було повсюдне і широке впровадження інформаційних технологій, заснованих на використанні комп’ютерної техніки і засобів зв’язку, в усі сфери життя суспільства. Найбільш вражаючі успіхи в цій області спостерігаються в галузях гуманітарних наук (історії, археології, лінгвістики та ін.), освіти та культури, де традиційно вже протягом багатьох тисяч років технічні засоби, як втілення інженерно-технічних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.

Інформаційні технології - це системним чином організована сукупність методів і засобів реалізації операція: збирання, реєстрації, накопичення, передачі, пошуку обробки та захисту інформації на базі застосування сучасних технічних засобів.

Основною метою інформаційних технологій є виробництвом інформації для її аналізу людиною і прийняттям на його основі управлінських рішень.

Інформаційна технологія як всяка система складається з ряду елементів — бази знань (база даних і прикладне програмне забезпечення), інформаційно-технологічних процесів, моделі предметної області та опорної технології (апаратні засоби та системне та інструментальне програмне забезпечення).

Як приклад сучасних інформаційних технологій можна сказати назвати інформаційно-обчислювальні мережі, які представляють собою апаратні засоби, програми, банки даних та ін., а так само люди, включені в цей комплекс технічних ресурсів. Створення цих мереж зумовлено всією логікою історичного розвитку комп’ютерів, націленої на зберігання всіх людських знань. Як нові засоби соціальної комунікації інформаційно-обчислювальні мережі отримали великий розвиток і забезпечують розвиток спілкування між вченими та науковими колективами.

Прикладом сучасних інформаційних технологій є також експертні системи. Вони з’явилися в результаті досліджень логіки людського мислення, аналізу можливостей цього мислення та інших інтелектуальних процесів, а так само програмного забезпечення комп’ютерних систем. В експертних системах функціонує база знань і вирішувачів. База знань являє собою модель експертних знань — знань фахівців у даній предметній області. У вирішувачів збираються логічні операції, за допомогою яких встановлюються зв’язки між професійними знаннями експертів і реальними ситуаціями. Подібні системи здатні приймати рішення, вступати в спілкування з користувачем, пояснювати прийняті рішення і містять в інформаційному масиві практично всю відому в заданій області інформацію, знання і досвід фахівців. Таким чином, в експертних системах зроблена спроба замінити висококваліфікованого фахівця комп’ютером. Певний інтерес представляє застосування експертних систем при створенні проблемно-орієнтованих баз даних і організації автоматизованого пошуку потрібних відомостей. Значні перспективи має застосування експертних систем для аналізу науково-технічної інформації та її аналітичної обробки, а так само пошуку технічних рішень.

В даний час багато вчених і педагоги-практики зосередилися на вирішенні проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій у сферу гуманітарних досліджень та освіти. Процес цей необхідно починати якомога раніше — зі студентської лави, а, можливо, і в старших класах середніх навчальних закладів гуманітарної орієнтації. Для формується покоління фахівців використання електронних документів, телекомунікаційних систем і т.п. технологій має бути таким же природним, як для їхніх попередників робота з інформацією, записаною на традиційних носіях. Домогтися цієї природності допоможе їх занурення на етапі навчання у особливе середовище, засновану на активному використанні нових інформаційних технологій. Подібні середовища створюються в результаті активної взаємодії, співтворчості навчає і тих, яких навчають, з урахуванням їх особистісних якостей, інтересів, професійної готовності та ряд інших параметрів. Дані середовища прийнято називати дидактичними комп’ютерними середовищами (ДКС). Їх особливості, склад, принципи побудови детально розроблені А. В. Петровим, А. М. Коротковим, Е.А. Локтюшіной і рядом інших дослідників.

Виділяють особливу групу ДКС, спеціально призначену для підготовки фахівця-гуманітарія. Основне їх призначення — забезпечення вільного доступу до інформації, надання інструментів для її отримання, обробки, зберігання та використання, а також створення умов для самореалізації, творчої діяльності в обраній галузі та презентації результатів інтелектуальної праці. Відповідаючи в цілому загальним параметрами ДКС, вони мають і ряд характерних особливостей.

У той же час, в системі освіти склалася ситуація, коли в області гуманітарної інформатики немає фахівців. У Росії лише починаються фундаментальні дослідження в області інформатизації соціальної сфери, практично не вивчаються закономірності розвитку інформаційного суспільства, не досліджується в історичному розвитку та філософському осмисленні поняття інформаційна культура. І ця обставина, насамперед, позначається на освіті. Технічне досконалість в області інформаційних технологій зводиться практично на «ні» за відсутності відповідних педагогічних засобів. А створити такі кошти можна тільки на основі нових методологічних принципів з області гуманітарних наук.

Для вирішення цих проблем необхідні фахівці-гуманітарії, які допоможуть розвивати інформатику як науку, що визначає у всіх відносинах розвиток сучасного суспільства. Необхідно створити систему підготовки кадрів — фахівців у галузі гуманітарної інформатики, як науки, що вивчає закономірності виникнення і розвитку інформації в суспільстві, закономірності і наслідки інформаційних процесів у суспільстві, філософію і методологію інформаційного суспільства, і самої інформатизації як соціального явища. Необхідна організація і постановка наукових досліджень в галузі інформатизації шляхом об'єднання зусиль фахівців у різних гуманітарних галузях і в галузі інформатики.

Вирішення проблем сучасної гуманітарної освіти пов’язано з побудовою концепції гуманітарної освіти в інформаційному суспільстві, обґрунтуванням інформатизації як нової якості системи освіти в інформаційному суспільстві, а також з розробкою концепції гуманітарної інформатики як міждисциплінарної науки, спрямованої на розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Конкретний механізм вирішення цих проблем полягає у створенні в університетах кафедр гуманітарних проблем інформатики, що дозволить розвивати новий напрям в освіті, створювати сучасне наукове, навчально-методичне та кадрове забезпечення освітніх програм. Це буде однією з форм реалізації науково-освітньої моделі гуманітарної освіти в умовах інформаційного суспільства.

3. Методика інформаційного обстеження підприємством

Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистем незалежно від сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурний ознаці класифікації, а підсистеми називають забезпечують. Таким чином, структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена?? сукупністю забезпечують підсистем.

Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні та видачу достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення — сукупність проектних рішень за обсягами, розміщенню, формам організації інформації (єдиної системи класифікації і кодування інформації уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків), що циркулює в організації, а також методологія побудови баз даних.

Інформаційне забезпечення включає в себе показники, довідкові дані, класифікатори та кодифікатори інформації, уніфіковані системи документації, інформацію на носіях і т.д.

Для створення інформаційного забезпечення необхідно:

* чітке розуміння цілей, завдань, функцій всієї системи управління організацією;

* виявлення руху інформації (представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків) від моменту виникнення і до її використання на різних рівнях управління;

* вдосконалення системи документообігу;

* наявність і використання системи класифікації і кодування;

* володіння методологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, що відбивають взаємозв'язок інформації;

* створення масивів інформації на машинних носіях, що вимагає наявності сучасного технічного забезпечення.

У рамках інформаційного забезпечення розрізняють поза машинне всередині машинне інформаційне забезпечення. Поза машинна інформаційна база сприймається людиною без технічних засобів-наряди, акти, накладні тощо Усередині машинна інформаційна база міститься на носіях і складається з файлів. Вона може бути створена як сукупність окремих файлів, кожен з яких відбиває деяке безліч однорідних управлінських документів (нарядів, накладних тощо), або як база даних (БД). В останньому випадку файли будуть залежними і структура одних файлів залежатиме від структури інших, а структури файлів бази даних не будуть відповідати структурі управлінських документів.

Під базою даних розуміється спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів (сукупність файлів) у вигляді інтегрованої системи, що забезпечує зручну взаємодію між ними і швидкий доступ до даних. Інтелектуальної оболонкою їх корисного прочитання (сукупність моделей, правил і чинників, які породжують аналіз та висновки для знаходження рішень складних завдань) є бази знань. Програмні засоби, що обробляють бази даних, — системи управління базами даних (СКБД), утворюють інструмент автоматизованого виконання завдань управління для інформаційного обслуговування господарської діяльності.

Методологія побудови баз даних базується на теоретичних засадах їх проектування. Для розуміння концепції методології приведемо основні її ідеї у вигляді двох послідовно реалізованих на практиці етапів:

1-й етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми з метою:

* зрозуміти специфіку та структуру її діяльності;

* побудувати схему інформаційних потоків;

* проаналізувати існуючу систему документообігу;

* визначити інформаційні об'єкти й відповідний склад реквізитів (параметрів, характеристик), що описують їх властивості і призначення.

2-й етап — побудова концептуальної інформаційно-логічної моделі даних для обстеженої на 1-му етапі сфери діяльності. У цій моделі повинні бути встановлені й оптимізовані всі зв’язки між об'єктами і їхніми реквізитами. Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.

Організація даних в базі має складну структуру, при якій в першу чергу враховуються зв’язку між різними видами даних і швидкість доступу до них. Організація даних в базі вимагає попереднього вибору і побудови моделі даних.

Один з основних принципів створення баз даних полягає в тому, що на основі інформаційної системи повинна будуватися конкретизована модель для інформаційного обслуговування фахівців.

В даний час розроблено значну кількість різноманітних моделей баз даних. У більшості випадків використовується реляційна модель, коли дані представляються у вигляді сукупності таблиць, над якими можуть виконуватися операції.

Проектування бази даних — одна з найбільш відповідальних і важких завдань, пов’язаних зі створенням інформаційної системи. У результаті її рішення повинні бути визначені і зміст бази даних, і ефективний спосіб її організації, та інструментальні засоби управління даними, які будуть застосовуватися в створюваній системі.

Процес проектування бази даних повинен включати наступні етапи:

1. Інфологічне проектування, тобто визначення предметної області системи, що дозволяє вивчити інформаційні потреби майбутніх користувачів.

2. Визначення вимог до операційної обстановці, в якій буде функціонувати інформаційна система.

3. Вибір СУБД та інших інструментальних програмних засобів її реалізації.

4. Логічне проектування бази даних.

5. Фізичне проектування бази даних.

Завдання етапу логічного проектування бази даних полягає у розробці її «логічної» структури відповідно до інфологічної моделлю предметної області. На цьому етапі створюються схеми бази даних на мовах визначення даних.

Етап фізичного проектування бази даних вимагає пошуку проектних рішень, що забезпечують ефективну підтримку побудови «логічної» структури бази даних у середовищі її зберігання. На цьому етапі вирішуються питання побудови структури даних, що зберігаються, розміщення даних, що зберігаються в пам’яті, вибору ефективних методів доступу до різних компонентах «фізичної» бази даних. Описується також відображення «логічної» структури бази даних у структурі зберігання. Прийняті на цьому етапі проектні рішення роблять визначальний вплив на продуктивність інформаційної системи. Вони документуються у формі схеми зберігання на мові визначення даних, що зберігаються. Набагато більш складний характер має проектування розподілених баз даних.

На етапі інфологічне проектування необхідно, перш за все, знайти прийнятний варіант декомпозиції єдиної бази даних на «логічні» фрагменти, які розміщуватимуться в різних вузлах мережі з урахуванням вимог фахівців і менеджерів.

Наступне завдання — знаходження оптимального способу розміщення побудованих фрагментів у вузлах мережі. Враховуються також обмеження на продуктивність системи. Іноді виявляється недоцільним створення дублюючих копій деяких фрагментів бази даних в різних вузлах мережі зі збереженням логічної цілісності даних.

Таке проектування баз даних дозволяє організувати АРМ спеціаліста або менеджера з достатнім інформаційним забезпеченням для прийняття оптимального рішення з управління діяльністю підприємства.

інформаційний методичний інформатика навчальний

Висновок

Економічна інформаційна система — це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямого і зворотного інформаційного зв’язку економічного об'єкта, методів, засобів, фахівців, що беруть участь в процесі обробки інформації і виробленні управлінських рішень.

Інформаційна технологія — це спосіб перетворення інформації. В інформаційній системі можуть використовуватися багато таких технологій.

Одним з найважливіших досягнень сучасної цивілізації на початку третього тисячоліття є повсюдне і широке впровадження інформаційних технологій, заснованих на використанні комп’ютерної техніки і засобів зв’язку, в усі сфери життя суспільства. Найбільш вражаючі успіхи в цій області спостерігаються в галузях гуманітарних наук (історії, археології, лінгвістики та ін.), освіти та культури, де традиційно вже протягом багатьох тисяч років технічні засоби, як втілення інженерно-технічних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.

Однак існують проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій у сферу гуманітарних досліджень та освіти, на вирішенні яких зосередилися в цей час багато вчених і педагоги-практики. Одним із способів вирішення цієї проблеми, на думку вчених, є створення кафедри гуманітарних проблем інформатики, яка дозволить розвинути новий напрям в освіті, створити сучасне наукове, навчально-методичне та кадрове забезпечення освітніх програм. Це буде основою створення нової освітньої моделі гуманітарної освіти, заснованої на сучасних інформаційних та педагогічних технологіях, новому змісті освітніх програм різного рівня та їх кадровому забезпеченні.

Однією з підсистем інформаційної системи є інформаційне забезпечення, що дозволяє проводити інформаційне обстеження підприємством.

Список літератури

1. Автоматизовані інформаційні технології в економіці / Під ред. Г. А. Титоренко. — М.: Фінанси і статистика, 2000. — 301 с.

2. Інформаційні технології бухгалтерського обліку / За ред. О.П. Ільїна. — СПб.: Питер, 2001. — 314 с.

3. Корнєєв І.К., Машурцев В. А. Інформаційні технології в управлінні. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 285 с.

4. Моісеєнко Є.В., Лаврушина Є.Г. Інформаційні технології в економіці. — Владивосток: ВГУЕС, 2005. — 231 с.

5. Німців О.В. Інформаційні технології в економіці. — Владивосток: Дальрибвтуз, 2001. — 154 с.

6. Петров А. В. Методологічні та методичні засади особистісно-розвивального комп’ютерної освіти. — Волгоград: «Зміна», 2001. — 267 с.

7. Юзвішина І.І. Основи інформаціологіі. М.: ИНФРА-М, 2001. — 214 с.

8. Василевський І.П. Інформаційні технологією: масштаби і ефективність використання / / Світова економіка і міжнародні відносини, 2004. — № 5. — С. 3−9.

9. Дьомкін В.П., Можаєва Г. В. Гуманітарна інформатика як модель гуманітарної освіти в інформаційному суспільстві / / Вища освіта в Росії, 2003. — № 2. — С. 17−20.

10. Медушевського О. М. Професіоналізм гуманітарної освіти в умовах між дисциплінарної. — М.: Фінанси і статистика, 2000. — 454 с.

11. Пермінов С.Б. Інформаційні технології як фактор економічного зростання / / Економічна наука сучасної Росії, 2005. — № 2. — С. 102−115.