Автоматизація бухгалтерського обліку паливних матеріалів в ПП «Герюш»

ВСТУП

У зв’язку з новими умовами в управлінні, змінюється роль бухгалтерського обліку, і суттєвому корегуванню підлягають методологічні і методичні аспекти його організації.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується набагато ширше ніж при ручній обробці даних. Також змінюється і цільове призначення бухгалтерського обліку. Зменшується його значення як найбільш організаційної частини інформаційної системи, яка функціонує на якісно новому технічному рівні.

Неможливість здійснювати управління традиційними методами в більшості сільськогосподарських об'єктів пов’язана зі значним зростанням обсягу інформації, ускладненням у ринкових умовах зв’язаною з появою нових задач, методів і засобів управління. Ріст економічної інформації, у свою чергу, пов’язаний з ускладненням економічних зв’язків, зростання обсягів виробництва (за винятком відомого спаду останні роки) і пов’язаним з ним збільшенням документації, розширенням і поглибленням аналітичних розрахунків.

Ускладнення економічних зв’язків у ринкових умовах зумовлено загальною економічною ситуацією в країні, інфляційними процесами коливаннями цін та іншими факторами у взаємовідносинах між постачальниками і покупцями.

Облік товарно-матеріальних цінностей відноситься до самих трудомістких ділянок облікової роботи. На цій ділянці більш, ніж на інших складається зведених документів, виконується таксувальних і рахункових робіт. Застосування ПЕОМ для опрацювання даних усіх стадій первинного обліку є основою всякої результативної й ефективної автоматизації в даній області. Таким чином, вибрана тема є актуальною.

На організацію обліку паливних матеріалів впливають різноманітні фактори, основними з яких є: види діяльності, характер виробництва і продукції, яка виробляється, структура управління і розміри виробництва, особливості технології і організації виробництва.

Облік паливних матеріалів потребує удосконалення не лише в досліджуваному господарстві, а й в основній масі сільськогосподарських підприємств.

Автоматизація обліку паливних матеріалів має важливе значення для забезпечення керівництва об'єктивною інформацією щодо витрат діяльності і калькуляції собівартості продукції. Таким чином, вибрана тема є актуальною.

Основна мета досліджень — визначити можливість автоматизації бухгалтерського обліку паливних матеріалів в ПП «Герюш» та розрахувати економічну ефективність від її впровадження.

При написанні даної курсової роботи перед нами стоять такі завдання:

— вивчення і надання критичної оцінки стану обліку паливних матеріалів;

— розгляд і обґрунтування природно — економічних та організаційних умов досліджуваного господарства;

— проведення аналізу ефективності виробництва в господарстві;

— експериментальні розрахунки з автоматизації обліку паливних матеріалів;

— надання рекомендацій щодо удосконалення організації та автоматизації обліку паливних матеріалів у ПП «Герюш».

Період дослідження складає з 2012 року по 2014 рік. Об'єктом дослідження виступає ПП «Герюш», яке знаходиться в Болградському районі Одеської області.

1. Сучасний стан питань автоматизації обліку, аналізу та аудиту Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління, провести реконструкцію його технічної й інформаційної бази на основі введення автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту, до складу якої увійшли б автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ). [5, с. 20]

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується значно ширше ніж при ручній обробці даних. Виділяються три основні категорії користувачів автоматизованої системи обліку:

1) Керівники, що несуть повна відповідальність за управління підприємством;

2) Користувачі з прямим фінансовим інтересом (інвестори, кредитори);

3) Користувачі з непрямим фінансовим інтересом (податкова адміністрація, фондові біржі, працівники, покупці). [7, с. 31]

Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку, контролю та аудита та роз приділених систем обробки даних дозволяє розв’язати задачі не тільки з обліку, але і з контролю, аналізу та аудиту. За допомогою таких систем здійснюють оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозують і моделюють управлінські рішення.

Сучасна автоматизована система обліку, аналізу та аудиту забезпечує:

— повне та своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

— виконання контрольних та аудиторських задач ;

— отримання конкретних управлінських рішень;

— здійснення аналізу і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік тісно пов’язаний з аудитом, основними задачами якого при застосування автоматизованої системи облікує:

— аналіз правомірності здійснення на підприємствах конкретної форми і метода обліку;

— аналіз правомірності фіксування первинних господарських операцій і перевірка відповідних документів;

— дослідження облікових даних на предмет повноти їх відображення;

— контроль правильності своєчасності здійснення розрахунків;

— контроль правильності формування бухгалтерських проводок ф інформування облікових регістрів;

— дослідження і прогнозування фінансово-господарського стану підприємства;

— формування управлінських рішень. [14, с. 53]

При автоматизації управлінських функцій комп’ютер здійснює безліч розрахунків, видає рекомендації для прийняття рішень, а людина приймає кінцеве рішення.

Важливе значення в бухгалтерському обліку має вибір форми обліку.

В умовах застосування ЕОМ найбільш розповсюдженими стали таблично-автоматизована і діалогова форми обліку. [15, с. 71]

При таблично-автоматизованій формі бухгалтерського обліку на підприємствах організовують самостійні підрозділи (ПСУП), де використовують універсальні ЕОМ загального призначення з набором периферійної техніки.

Основні риси таблично-автоматизованої форми обліку:

— широке використання технічних засобів для комплексної автоматизації системи обробки облікової інформації;

— застосування системи облікової інформації, яка дозволяє отримати на ЕОМ всі необхідні бухгалтерські регістри;

— дотримання принципу подвійного запису при застосуванні одного комплекту носіїв інформації і програмового групування дебетових і кредитових оборотів;

— автоматизація логічних операцій по веденню обліку;

— наявність системи регістрів-машинограм;

— організація системи контролю і виправлення помилок, що були виявленні при перевірці інформації;

— збереження первинної інформації, носіїв і машинограм-регістрів.

Діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації (дозволяє виконувати задачі бухгалтерського обліку як у регламентованому, так і запитовому режимах).

Дана форма обліку має такі характеристики:

— автоматизована функція всієї облікової інформації на машинних носіях;

— автоматизація документування;

— систематизація узагальнення і відображення бухгалтерського обліку;

— відображення вихідних даних у вигляді відеограм;

— автоматизований контроль вихідної інформації;

— забезпечення збереження, пошуку і недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації, що зберігається на машинних носіях;

— можливість моделювання на основі облікових даних в процесі аналізу господарських операцій;

— організація оперативного управління фінансами, матеріальними трудовими ресурсами підприємства.

В сучасних умовах діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку отримує все більше розповсюдження на підприємствах, а в майбутньому стане однією з головних форм бухгалтерського обліку.

Зараз уже не викликає сумнівів постулат про те, що всі задачі, що виникають у ході роботи бухгалтера, досить добре формалізуються і піддаються автоматизації, відмічає Скузоватова О. [20,с.29]. Аналітичні й управлінські можливості автоматизованого обліку в порівнянні з «ручним» просто непорівнянні, тобто автоматизація обліку є істотним чинником підвищення ефективності роботи будь-якої організації.

Власне процес упровадження програми можна укрупнено розбити на два етапи: основне настроювання (плану рахунків, типових проводок, форм первинних документів, форм бухгалтерської звітності й ін.) і навчання персоналу (поточній роботі з програмою, а також засобам донастройки програми) [ 20, с.29].

Незважаючи на існуючі численні практики створення автоматизованих інформаційних систем в Україні і відпрацьовані західні методики, досвід впровадження і застосування подібних систем для кожного підприємства, як правило, унікальний. Більш того, статистика свідчить, що біля третини проектів по впровадженню інформаційних технологій закінчувалися провалом, більш половини — перевитратою бюджету в середньому в 1,9 рази, і тільки 16% проектів укладалися й у терміни, і в бюджет.

Навряд чи хтось із сучасних керівників сумнівається в необхідності автоматизації і впровадження інформаційних систем керування підприємством, відзначає Смирнов В. [21,с. 45]. Більш того, якому керівнику не хочеться значною мірою скоротити виробничі і транспортні витрати, максимально задіяти наявне устаткування, оптимізувати зв’язку між фінансово-господарськими, виробничими і технічними службами свого підприємства. Але на практиці багато спроб автоматизації оберталися якщо не невдачею, то принаймні даремною витратою часу і засобів. Причин отут може бути багато, але основну, мабуть, можна виразити так: «Що буде обмірювано, те і буде зроблене». А от з «вимірами» звичайно проблеми. Адже головне в будь-якому проекті — це бажаний результат. Необхідно чітке і погоджене розуміння цілей і задач автоматизації першими обличчями підприємства, їхнє всіляке сприяння чіткої організації цього процесу. У це-те і криються основні труднощі, оскільки загальна мета типу «підвищення ефективності діяльності підприємства», сформульована в початковій стадії процесу, тобто при виборі системи, занадто розпливчастий: кожен учасник може розуміти її по-своєму, а конкретизувати навіть методологічно не завжди можливо. Ясно, що, одержуючи своєчасні повідомлення про прострочену дебіторську заборгованість, можна знижувати її на визначений відсоток. Також не представляє великих утруднень, якщо знаєш конкретні операції, підрахувати працезатрати, а виходить, вартість робіт і шляху економії, хоча це можливо лише по деяких операціях і на окремих ділянках.

З точки зору інформаційної системи звіт — це не просто друкований документ, а механізм взаємодії користувача і системи, механізм інформаційного обміну. Спочатку користувач повідомляє, що й у якому виді він хоче одержати. Потім процедури звіту витягають потрібні зведення з бази даних і представляють їх у виді екранної чи друкованої форми облік паливний автоматизація інформаційний

2. Організаційно-економічна характеристика ПП «Герюш» та коротка характеристика організації обліку паливних матеріалів

2.1 Аналіз основних показників виробничої та фінансової діяльності ПП «Герюш»

Територія землекористування ПП «Греюш» розташована на сході Болградського району. Віддаль до найближчої залізничної станції - Болград — 15 км; до обласного центру -160 км. Землекористування господарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливим кліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літній період нерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м’яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами. Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня — 2,5. весна дружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня. Літо тривале, жарке. Осінь тривала, тепла.

Температурні умови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур. дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні, овочі, зерно, рис та ін. Нестача вологи є одним з головних лімітуючих факторів урожайності. В боротьбі з посухою велика роль належить всьому комплексу агропідприємств направлених на нагромадження та зберігання вологи в грунті.

Територія ПП «Герюш» є частиною Причорноморської низини, яка відрізняється рівним характером рельєфу і розташована на водо розділі між пересихаючими ріками Кагільнік і Аліяга. Загальний нахил більшої частини території на південний схід до Чорного моря. Менша частина території являє собою" прирічкову полосу шириною 1−1,5 км. Нахилену на північ та північний захід — до р. Кагільник. межею вказаних частин території є водо розділ шириною 200−300 м., що перетинає землеугіддя господарств на схід. На південь від цього водо розділу переважають плато і схили крутизною менше 1, а в південно-західній частині землекористування господарства значну площу складають слабо пологі схили. На північ водорозділу переважають схили крутизною від 3 до 12, зустрічаються сильно покаті і круті схили 12−20. Тому на південь від вказаного водорозділу сучасні процеси ерозії грунту (змив і розмив) слабо виражений, в той час як на північ від водорозділу значно розвинутий поверхневий сток води в період танення снігу і великих дощів обкладеного та ливневого характеру, а тому сильніше розвинена водна ерозія грунтів та іде утворення активних форм глибинної ерозії - промоїн та ярів. Грунтотвірні породи на території господарства представлені лесами, лісовидними суглинками, які підстеляються супісками, бурою легкою глиною, щільними глинами, делювіально-алювіальним та делювіальними відкладами. Грунти ТДВ «Комсомолець» представлені головним чином чорноземами звичайними перехідними до південних мало гумусними, важко суглинистими на лесах.

Господарство має сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур. Розташування господарства є добрим, що забезпечує відносно легкий збут продукції.

Одним із основних ресурсів у сільськогосподарському підприємстві являється земля, вона виступає як основний засіб виробництва. Особливістю земельних ресурсів є те що вони створені самою природою і не зношуються при раціональному використанню. Крім того земельні ресурси виступають одночасно як предмет праці, так і як засіб праці.

Розмір земельних угідь являється одним із показників розміру сільськогосподарського підприємства.

Розміри виробництва обмежуються необхідністю наблизити працівників до місць виконання робіт, скоротити час на їх переїзди, перевезення вантажів. Тому при встановлені розмірів ПП «Герюш» враховувалось розташування населених пунктів і орних земель та інших угідь навколо них, а також розміщення ферм та худоби.

Крім перерахованих факторів враховувались показники управління підприємством. Зі збільшенням розмірів підприємства та його підрозділів ускладнюється управління, що негативно позначається на виробничій діяльності.

В таблиці 2.1 приведені показники розміру господарства.

Площа сільськогосподарських угідь зменшується на протязі 2012;2014 років, а в звітному 2014 році вона скоротилася на 422 га. Із загальної площі сільськогосподарських угідь в господарстві значну частину складає рілля та в меншій мірі - багаторічні насадження. Скорочення площ сільськогосподарських угідь в основному сталося за рахунок зменшення площі ріллі, а площа багаторічних насаджень хоча і не суттєво, але все ж таки скоротилася на 52 га.

Таблиця 2.1 Динаміка показників розміру ПП «Герюш»

Середньорічна вартість основних засобів зменшилася на 30 тис. грн., що відбулося в основному за рахунок збільшення суми амортизації. Капіталозабезпеченність за 2012;2014 роки в господарстві збільшилася на 21,7%, а капіталоозброєнність зменшилася на 5%, зважаючи на незначне зростання чисельності працівників в господарстві.

Середньооблікова кількість працівників збільшилася на 1 чоловіка. В господарстві за досліджуваний період зменшилася площа сільськогосподарських угідь на 22 га, що припадає на 1 працівника, що повязано зі зростанням чисельності працівників та скороченням площі угідь.

Поголів'я сільськогосподарських тварин скорочується по стаду великої рогатої худоби, свиней та овець, а зростає по стаду корів та птиці.

Оптимальна спеціалізація сільськогосподарських підприємств і раціональне поєднання галузей в них є важливими організаційними складовими ведення господарства, які сприяють збільшенню обсягів виробництва продукції, підвищенню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції, отриманню найкращих фінансових результатів.

Розглянемо спеціалізацію досліджуваного господарства на прикладі даних таблиці 2.2. З неї ми бачимо, що в господарстві зростає чиста виручка від реалізації за досліджуваний період більш ніж в 2 рази, отримана від реалізації всієї продукції і послуг господарства.

В чистому доході від реалізації сільськогосподарської продукції в 2012;2014 рр. найбільшу питому вагу займає виробництво та реалізація технічних культур — в середньому за цей період 53,4%. Технічні культури представлені в основному соняшником та ріпаком на протязі всього періоду, окрім 2012 року в якому відсутня реалізація ріпаку. Більшу питому вагу займає реалізація насіння соняшника — в середньому за три роки — 36,5%, а ріпаку — 16,9%. Крім того розвинуто виробництво зернових культур, питома вага яких складає 36% в середньому за період 2012;2014 років.

На третьому місці по питомій вазі в структурі виручки знаходиться реалізація винограду 8% - в середньому за три останні роки дослідження.

Таблиця 2.2 Склад та структура чистого доходу від реалізації сільськогосподарської продукції в ПП «Герюш»

За досліджуваний період спостерігається скорочення питомої ваги винограду в структурі реалізації від 22% в 2014 році до 0,1% в 2014 році. Також спостерігається скорочення відсотка виручки від реалізації зерна та зростання питомої ваги технічних культур. Перші з яких в звітному році займають 29%, а другі - 66,6%. Питома вага виручки від реалізації продукції галузей тваринництва є досить незначною, збільшившись лише в звітному році.

Рівень розвитку спеціалізації сільськогосподарського виробництва в підприємстві, який визначений на основі коефіцієнту спеціалізації - Кс за формулою 2.1, що наведена нижче, середній і дорівнює 0,34.

де: Уі - питома вага і-ої галузі в загальній сумі чистого доходу від реалізації сільськогосподарської продукції і продукції її переробки, %;

і - порядковий номер галузі в ранжированому ряду за зниженням показника питомої ваги;

п — кількість виділених товарних галузей.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що ПП «Герюш» спеціалізується на виробництві технічних культур з розвинутим виробництвом зерна та винограду з середнім рівнем спеціалізації, коефіцієнт якої складає 0,34.

Розглянемо основні результати діяльності господарства за допомогою показників наведених в таблиці 2.3.

З даних таблиці спостерігаємо зростання: виробництва соняшнику в 2,2 рази, зерна — в 1,8 рази та приросту живої маси овець — в 1,2 рази. Інші види продукції, що виробляються в господарстві скорочують своє виробництво.

Валова продукція в постійних цінах 2010 року в господарстві в 2014 році збільшилася на 3575 тис. грн. порівняно з 2012 роком або на 61,5%.

Таблиця 2.3 Основні результати господарської діяльності ПП «Герюш»

В 2012;2014 рр. від реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг в господарстві зростає виручка від реалізації в 2 рази. Чистий дохід відповідно також зростає, що відбувається при зростанні обсягів реалізації та значному підвищенню цін реалізації. Причому зростання доходу обумовлено збільшення реалізації винограду.

Валовий прибуток господарства коливається і в звітному році він склав до 2 млн. грн. Від господарської та фінансової діяльності господарство в досліджуваний період мало лише прибутки, але тенденція цього показника є негативною і в звітному році розмір прибутку досяг лише 265 тис. грн. при 0,5 млн. грн. в 2012 році.

В ПП «Герюш» бухгалтерський облік організовано відповідно до основних положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших методичних та інструктивних матеріалів, які відповідно до прийнятих у міжнародній практиці принципів та стандартів регулюють правові засади методології та організації бухгалтерського обліку. Згідно вказаних законодавчих і методичних положень в ПП «Герюш» будується облікова політика.

В господарстві бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою обліку. Документообіг ведеться бухгалтерією господарства в слідуючій послідовності:

1) складання і оформлення документу;

2) прийняття документу бухгалтерією;

3) рух документу по відділам і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

4) передача документу до архіву.

Документообіг в ПП «Герюш» встановлений головним бухгалтером і є обов’язковим для всіх працівників підприємства.

Для кожного виду або роду документів (накладних, вимог, рахунків-фактур тощо) розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документів. У графіку який встановлюється наказом керівника господарства, зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх обліку, передача в обробку та архіву.

Графік документообігу оформляється у вигляді переліку робіт із створення, перевірки та розробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконання робіт.

Працівники господарства створюють і подають первинні документи, які належать до сфери їх діяльності за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю надається витяг із графіку. У витягу наводиться перелік документів, що належать до функціональних обов’язків виконавця, термін їх подання та підрозділи підприємства, до яких подаються ці документи.

Контроль за дотриманням графіку документообігу на підприємстві здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії необхідних документів та відомостей є обов’язковим для усіх підрозділів і служб підприємства.

Штат бухгалтерії складається з 5 бухгалтерів, включаючи головного бухгалтера.

2.2 Особливості організації облікової роботи з обліку паливних матеріалів Від правильно організованого первинного обліку господарських засобів залежить правильність списання вартості засобів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху засобів. Проте головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначає, які документи доцільно використовувати саме на його перспективі, враховуючи розміри і специфіку підприємства.

Структура документів в господарстві повинна бути такою, щоб забезпечити власне надходження необхідної інформації, як для обліку так і для контролю й оперативного управління рухом виробничих запасів.

Для забезпечення первинного обліку виробничих запасів в дослідному господарстві використовують такі форми первинних документів:

1 .Для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантаженні товари підприємство використовує Рахунок — фактура, платіжна вимога доручення.

2 .Для реєстрації транспортних документів, пов’язаних з отриманням вантажів та оприбуткування їх на склад підприємства використовують Журнал обліку надходження вантажів. М — 1.

3 .Для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні ТМЦ використовує Довіреність М-2,М-2а.

Прибутковий ордер М-3, М-4- використовують на складі, заповнюються в день надходження ТМЦ при відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні цінностей з переробки. Товарно — транспортна накладна М-5, М-6, № 1-ТН призначена для обліку поставок ТМЦ та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного приймання ТМЦ. При прийняті виробничих запасів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли виробничі запаси надійшли без документів, Використовується для обліку надходження виробничих запасів і для надходження листа претензій постачальнику, Використовується Акт про приймання матеріалів М-7. Лімітне — забірна картка М-8, М-8а, М-9, М-9а, № 117-АПК використовується для синтетичного відпуску у виробництво матеріалів, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів їх відпуску. Накладна вимога М-10, М-10а, М-11 використовуються для разового відпуску матеріальних цінностей в середині підприємства. Картка складського обліку М-12 використовується для обліку виробничих запасів на складі. Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів М-13, ф.№ 87. Використовується для обліку руху виробничих запасів всередині підприємств. Відомість обліку залишків матеріалів на складі М-14. Використовується для взаємоповазі склала та бухгалтера. Довідка про відхилення фактичного залишку матеріальних цінностей від встановлених норм запасу М-18 складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку виробничих запасів від встановлених норм. Журнал обліку виданих довіреностей М-26,призначений для реєстрації виданих довіреностей М-23, та розписки в їх отриманні.

При відпуску запасів зі складу у виробництво МВО (завскладом, комірник) повинен дотримуватись наступних вимог:

паливо обліковувати за вагою, обсягом масою у суворій відповідальності до нормативів витратна визначений обсяг виробництва;

відпуск палива здійснювати, межах попередньо встановлених лімітів;

узгоджувати з головним бухгалтером списки осіб яким надано право вимагати зі складів матеріали і брати зразки їх підписів.

Основними документами, що відображають відпуск запасів зі складу для внутрішньогосподарських потреб є лімітне — забірні картки (ф. М-18) накладна вимоги.

Відпуск матеріалів на сторону здійснюється на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства. Відпуск матеріалів стороннім організаціям оформляють накладними на відпуск матеріалів на сторону.

Для зберігання виробничої продукції в ПП «Герюш» створенні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП, та інших запасів які є на підприємстві.

Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів застосовують окремі субрахунки. Основна маса виробничих запасів надходить від постачальників і лише матеріали сільськогосподарського призначення використовуються безпосередньо на підприємстві.

Паливо виділяється у окрему групу матеріалів у зв’язку з його значною роллю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. Тому на субрахунку 203 «Паливо» обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів — бензин за марками, гас, дизельне паливо, автол, солідол та інше.

Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами і матеріально відповідальними особами. Пальне зі складу відпускається по Лімітне — забірним карткам, а підставою для списання пального на витрати виробництва є Обліковий лист тракториста — машиніста, Дорожній лист вантажного або легкового автомобіля. На рахунку 203 відображається також наявність та рух палива. При списанні палива на автомобільному транспорті використовуються такі види норм витрат палива: лінійні норми, які регламентують витрати палива в процесі руху автомобіля, норми витрати палива на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях.

Аналітичний облік ведуть по кожному виду продукції із зазначенням кількість, ціни вартості (на складах, в коморах та інших місцях зберігання — за кількістю). При цьому облік насіння зерна ведуть за назвою кожної культури та її ботанічного сорту.

Аналітичний облік матеріалів в бухгалтерії відбувається тільки у грошовому вимірі по групам матеріалів. У бухгалтерії аналітичний облік матеріалів по найменуванням і сортам ведеться в картках кількісного сумарного обліку.

Бухгалтерія сільського господарства, одержавши первинні документи, перевіряє правильність застосування цін і визначення вартості матеріалів. При виявлені невідповідності даних вживають заходи для усунення допущених помилок. На підставі первинних документів в бухгалтерії господарства складають реєстри надходження та витрачання виробничих запасів. В реєстрах вказують найменування цінностей, їх ціна. Данні узагальнюють по видам постачальників і реєстрі надходження, та по об'єктам витрат в реєстрі витрачання запасів, при цьому також вказують кореспондуючі рахунки. Підсумки визначають по кожному виду запасів, по кожному кореспондуючому аналітичному рахунку, та складають зведені проводки.

Після цього на підставі реєстрів в бухгалтерії роблять записи, а Книгу обліку продуктів і матеріалів по рахунку 20.3 і журналі-ордері № 6 с-г.

Книга обліку продуктів і матеріалів слугує в ТОВ «Правда» регістром аналітичного обліку. В ній на кожний вид цінностей відкривають кілька сторінок. На відміну від книги складського обліку і цьому регістрі ведуть кількісний та вартісний облік руху матеріалів.

У кінці місяця при журнально-ордерній формі обліку підсумкові дані про витрату цінностей безпосередньо зі звітів про рух матеріальних цінностей записують у виробничі звіти та журнал-ордер № 10/1 с-г (в нагромаджу вальну відомість Обліку руху матеріалів у грошовому виразі). В центральній бухгалтерії підприємства матеріали облічують по середньозваженим цінам, а при використанні планово облікових або розрахункових цін на окремих аналітичних рахунках ведуть облік відхилень вартості з обліковими цінами.

З метою перевірки підсумкові данні журналу-ордеру № 10/1 с-г (Накопичувальної відомості та вибуття матеріалів), за обліковими цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат чи відхилень фактичної собівартості від планових цін слід порівнювати з відповідними даними журналів-ордерів № 5с-г, № 6 с-г, № 11 с-г, № 8с-г та ін. Після здійснення цієї перевірки данні по рахункам запасів з журналів-ордерів переносять в Головну книгу.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 «Запаси». Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

По дебету даного рахунку відображається надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, по кредиту — витрачання запасів на виробництво, переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка.

Паливо виділяється в окрему групу матеріалів у зв’язку з його значною роллю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. На субрахунку 203 «Паливо» обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів — бензин за марками, гас, дизельне паливо, автол, солідол та ін.

Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами і матеріально відповідальними особами. Пальне зі складу відпускається по Лімітно-забірним карткам, а підставою для списання пального на витрати виробництва є Обліковий лист тракториста-машиніста, Дорожній лист вантажного або легкового автомобіля. На даному субрахунку також відображується наявність та рух твердого палива (дров, вугілля, торфу), газу в балонах та інше паливо.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

2.3 Постановка задачі автоматизації обліку паливних матеріалів Одною із проблем при веденні обліку паливних матеріалів є своєчасне та достовірне визначення і обчислення витрат палива на виробництво продукції, що є необхідною інформацією для керівництва підприємства. Своєчасне отримання інформації про витрати палива та його собівартість шляхом автоматизації рішення розглядаємої задачі дозволяє оперативно реагувати на зміни на ринку продукції і приймати необхідні рішення.

Для ефективного контолю за обліком паливних матеріалів необхідно ввести автоматизований облік списання матеріальних цінностей на виробництво та розрахунків з контрагентами і допоміжними виробництвами, що надавали нам послуги при транспортуванні палива з метою з’ясування на якій ділянці відбуваються зайві витрати.

До функцій, що належить реалізувати в розглядаємій задачі, належать:

облік паливних матеріалів;

обчислення фактичних та нормативних витрат паливних матеріалів.

Автоматизований облік паливних матеріалів повинен здійснюватися на основі даних лімітно-забірних карток та накладних внутрішньогосподарського призначення.

Вихідною інформацією будуть оборотно-сальдові відомості по рахункам, картки рахунків, журнали-ордери по рахункам, головна книга по рахункам. Вхідними документами для розв’язку задачі виступатимуть лімітно-забірні картки, накладні внутрішньогосподарського призначення, акти на списання насіння і садивного матеріалу, накопичувальні відомості, журнал обліку робіт і витрат. Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами відносять на відповідні об'єкти обліку на підставі нагромаджу вальних відомостей.

3 Організація розрахунків на ЕОМ

3.1 Обгрунтування вибору програмного забезпечення Автоматизація бухгалтерського обліку останнім часом міцно входить у життя не тільки великих і середніх підприємств, але і дрібних фірм і фермерських господарств. На ринку комп’ютерних програм надано широкий спектр варіантів бухгалтерських програм від самих найпростіших, спроможних виконувати мінімальний набір операцій, необхідних для дрібних фірм, до дуже розгалужених, здійснюючий розширений комплекс операцій із глибокою аналітикою. У основу класифікації програм бухгалтерського обліку може бути покладено склад виконуваних ними функцій, що залежить у головному від розміру підприємства або організації. Накопичений досвід застосування програм комп’ютеризації бухгалтерського обліку дозволяє класифікувати їх на три групи .

Першу групу складають великі програмні комплекси, які дозволяють автоматизувати роботу великих бухгалтерій. Подібні комплекси складаються із взаємопов'язаних модулів, кожний з яких призначений для обліку операцій по визначеній групі засобів та їх джерел, наприклад, облік основних засобів, облік матеріалів, облік витрат, облік заробітної плати тощо. Усі ці модулі звичайно об'єднує центральний модуль — Головна книга і баланс. Як вже зазначалося, такі програми розраховані на великі підприємства, які випускають продукцію, що потребує складного внутрішнього обліку, з великим зворотом, на яких працює не менш 1500 чоловік, бухгалтерії яких складаються з декількох відділів. Такі програми, як правило, розробляються безпосередньо по замовленню підприємства і настроюються на умови конкретної бухгалтерії вже у процесі розробки. Якщо велике підприємство вирішує придбати вже готову програму, то вона потребує значних додаткових засобів і зусиль для адаптації її до конкретних умов. Із подібних програм можна назвати програми: «Scala» (Швеція), «Platinum» (США), «Sun» (Англія), «Моноліт» (Росія), «Дебет +» (Україна).

До наступної групи відносяться програми, основою яких є журнал господарських операцій. Виконуючи обробку журналу, програма робить рознесення операцій по рахунках, визначає звороти і сальдо, складає зворотньо-сальдову відомість, готує підсумковий баланс та інші звіти. Такі програми будуть корисні для бухгалтерій малих і середніх фірм, які мають достатньо однорідну структуру і які ведуть відносно нескладний облік. Найбільш розповсюдженими з подібних програм є: «Турбо Бухгалтер» («Диц», м. Москва), «Міні-бухгалтерія» («1С», м. Москва), «Фінанси без проблем» («Хакерс Дизайн», м. Маріуполь), «Товстий Ганс» (м. Запоріжжя), «Office 2000» (м. Донецьк), «Соло для бухгалтера з комп’ютером» («Бізнес-центр», м. Дніпропетровськ). Програми такого класу користуються в теперішній час найбільшим попитом на сучасному ринку бухгалтерських програм і задовольняють потреби більшості комерційних фірм. Вони порівняно дешеві і легко адаптуються до умов користувача.

Третю групу бухгалтерських програм складають програми, які автоматизують окремі ділянки бухгалтерського обліку. Це, наприклад, програми типу «Облік касових операцій», «Розрахунок заробітної плати», «Облік матеріалів», «Облік реалізації готової продукції», «Облік основних засобів» тощо. Ці програми призначені для середнього підприємства з великим зворотом господарських засобів. Для автоматизації такої бухгалтерії необхідно придбати декілька окремих програм з виходом на вільну програму, яка здійснює рознесення по рахунках, складання оборотньо-сальдового балансу і підведення підсумків. Наприклад, «Розрахунок зарплати» + «Облік матеріалів і МШП» + «Облік основних засобів» + «Облік реалізації продукції» + «Банк» + «Каса» = «Проводки по рахунках, баланс». Однак, незважаючи на те, що завдяки такому комплексу програм в якійсь мірі вдається автоматизувати облік, створена таким чином єдина система громіздка, не дуже зручна у роботі і малоперспективна для подальшого розвитку.

Розробки по аналізу господарської діяльності та спеціальні програми автоматизації аудиторської діяльності відносяться до четвертого класу. Слід відмітити, що останнім часом цей клас програм розвивається повільно.

До п’ятого класу відносяться інформаційно-довідкові системи з оподаткування, бухгалтерського обліку та аудиту. До програм цього класу ставляться вимоги інформаційного забезпечення. Наприклад, програми: «Гросбух», «Оживший расчет» .

Далі розглянемо тільки чотири найбільш популярні програми автоматизації бухобліку: «Турбо-Бухгалтер», «Інфо-Бухгалтер», «Інфін-Бухгалтерія», «1С:Бухгалтерія». Ці програми надають можливість автоматизації бухобліку будь-якого виду і складності (універсальні). В їх створенні приймали участь професійні бухгалтери і аудитори. Вони достатньо прості у засвоєнні.

Хоч ці програми є достатньо універсальними і можуть бути застосовані для автоматизації бухгалтерського обліку на будь-яких підприємствах, існує типова, найбільш універсальна конфігурація. У всіх цих програмах, крім особливостей, які існують у кожній з них, стандартна настройка включає у себе план рахунків, набір довідників аналітичного обліку, первинних бухгалтерських документів, стандартні звітні форми типа журнала-ордера, зворотної відомості тощо.

В практиці найбільш розповсюджені програми «1С:Бухгалтерія» (версія 7.7) та «Парус-Предприятие» (версія 7.11).

«1С:Бухгалтерия 7.7» — це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Дана програма є універсальною, призначена для ведення бухгалтерського обліку. Споживачами являються невелика чисельність працівників бухгалтерії. Об'єктами обліку є малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності. Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів.

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма має користувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від розміру програми.

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування бухгалтерського обліку. Елементами технічного забезпечення обліку є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документації, персонал.

Комплекс технічних засобів включає найрізноманітнішу за своїми характеристиками техніку, набір якої визначають за типовою номенклатурою технічних засобів. Під час проектування комплексу технічних засобів завдання полягає в тому, щоб виражати оптимальний їх варіант, тобто вони мають забезпечувати найбільш ефективну технологію обробки облікової й аналітичної інформації. У разі вибору структури комплексу технічних засобів враховують такі фактори:

склад облікових, контрольних і аналітичних завдань;

інформаційну специфіку облікових, контрольних і аналітичних завдань;

характеристику об'єкта управління;

техніко-експлуатаційні дані обчислювальних машин та інших технічних засобів.

Вимоги, що ставляться до набору складу технічного забезпечення системи підготовки інформації, найбільш повно визначені в методичних матеріалах з організації збирання і реєстрації первинних облікових даних в умовах автоматизованого бухгалтерського обліку. Це виконання одночасно ряду функцій на одному технічному засобі: рівномірне завантаження технічних засобів, зниження затрат на переобладнання; використання технічних засобів у режимі, близькому до нормального їх стану. При виборі технічних засобів використовують типові проекти рішення з урахуванням специфіки і особливостей організації обліку.

Організація автоматизації обліку, контролю та аналізу починається з вибору обладнання — ПК. При цьому беруть машини певного класу, щоб вони були сумісні. Наступний етап — це вибір перефірійної техніки для певного класу ПК. В Україні концентрація децентралізованої обробки облікової інформації знайшла своє відображення в широкому і масовому створенні автоматизоване робоче місце бухгалтера.

3.2 Підготовчі заходи впровадження управлінських інформаційних систем Процес впровадження комп’ютерної системи бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно провести реінжирінг бізнес-процесів, тобто переосмислення та перепроектування діяльності підприємства для досягнення суттєвих покращень в таких ключових показниках, як прибуток, якість, рівень обслуговування та оперативність.

Після прийняття рішень про реорганізацію підприємства проводиться комплексне обстеження схеми його фінансово-господарської діяльності та складається проект реорганізаційних заходів.

Створення та використання комп’ютеризованої системи бухгалтерського обліку здатне не тільки прискорити процес обробки інформації на підприємствах, де облік організований добре, але й суттєво покращити ного організацію на підприємствах, де у веденні бухгалтерського обліку панує безлад. Така можливість зумовлена тим. що комп’ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов’язків працівниками обліку.

При комп’ютеризації бухгалтерською обліку підприємств можна виділити дві передумови, характерні для організації комп’ютерного обліку: 1) наявність грошових коштів для інвестицій в створення та експлуатацію інформаційної системи; 2) зацікавленість керівника та головного бухгалтера підприємства.

Сьогодні проблема адаптації програм до умов сільського господарства і подальшої роботи по їх впровадженню дуже актуальна. На нашу думку найкращим варіантом є впровадження програми «ІСіПідприємство 7.7»

Процес впровадження можна розбити на два етапи: налаштування та навчання.

Процес налаштування комплексу програм мало чим підрізняється від налаштування інших програм і виконується за наступним планом:

* налаштування (доопрацювання стандартного, що поставляється з програмою) плану рахунків у відповідності із особливостями господарства, проведеною оптимізацією бухгалтерського обліку та поставленою задачею;

* налаштування типових проводок. У випадку впровадження великих комплексних програм налаштування кожного розділу бухгалтерського обліку в окремому модулі необхідно проводити окремо з урахуванням специфічних особливостей. Наприклад, у блоці по обліку заробітної плати необхідно настроїти алгоритми розрахунку різних утримань та нарахувань;

* налаштування первинних документів;

* налаштування форм бухгалтерської звітності у відповідності із особливостями господарства. В результаті проведення якісної автоматизації вся щоквартальна звітність повинна обов’язково складатися автоматично.

Налаштування звітності і податкових розрахунків на план рахунків та типові господарські операції, які реально використовуються у господарстві процес досить складний. Під час його проведення потрібно ввести, а програму декілька стандартних господарських операцій, щоб потім перевірити правильність налаштування, звіряючи складені автоматизовані розрахунки з ручними на умовному прикладі.

Важливим для впровадження програмною забезпечення є навчання персоналу. Необхідною умовою є отримання бухгалтером хоча б початкових навичок роботи з комп’ютером, тобто вміння виконувати елементарні операції запуску програми, копіювання файлів і інші, потрібно подолати психологічним бар'єр.

Більшість франчайзерів та дилерів «1С: підприємство 7.7» слідкують за змінами форм звітності і своєчасно пропонують користувачам вже готові нові форми. Але робота все одно залишається, оскільки, по-перше, навіть готову нову форму на практиці доводиться доопрацьовувати відповідно до специфіки плану рахунків та типових проводок у господарстві; по-друге можуть змінитися форми за розрахунками місцевих податків, які київські виробники програмних продуктів звичайно не розповсюджують.

В такій ситуації потрібні глибокі знаним програми, які дозволяють, не лише виконувати на ній поточну роботу, але і проводити доопрацювання програми на зміни, навчання цьому і є навчанням другого рівня. Звичайно, доопрацювання можна замовити і сторонній організації, але це супрводжується зниженням оперативності змін, витратою коштів. З урахуванням того, що з асоби доопрацювання в бухгалтерських програмах досить прості, розраховані на бухгалтера, а не на програміста, до них існують інструкції, майже у всіх випадках доцільно пройти навчання другого рівня і потім уже не від кого не залежати. Навчання другого рівня в господарствах, де в бухгалтерії працюють декілька чоловік необхідно проходити не всім, а, як правило, лише головному бухгалтеру, бо саме він приймає рішення про зміни в системі ведення бухгалтерського обліку і впроваджує ці зміни.

3.3 Склад та характеристика машинної інформаційної бази

Для організації обліку паливних матеріалів слід виконати настроювання плану рахунків та аналітики. Облік паливних матеріалів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси», субрахунок 3 «Паливо». Цей субрахунок можна знайти в плані рахунків, який є довідником і має назву «Счета».

Оперативні масиви включають регулярно змінювані дані, що надходять у процесі господарювання (надходження основних засобів, щомісячне нарахування заробітної плати і т. ін.).

До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються у процесі рішення задач, масиви з результатними даними для наступного друкування тощо.

Для накопичення інформації про множину однотипних об'єктів використовуються довідники.

Довідники — спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі об'єкти (елементи) довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх Ідентифікувати, незалежно від значень інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду «субконто відповідає окремий довідник.

Довідник запасів включає в себе найменування груп всіх матеріальних цінностей, що зберігаються на підприємстві.

Кожний довідник паливо має відпускну ціну, що фіксується у валюті продажу. Це означає, що при виписці документів (рахунків-фактур і накладних) ці ціни будуть перераховані у валюту документа по зазначеному курсу. Ціна покупки задається у валюті покупки. На відміну від цін покупки і продажу, що зберігаються без ПДВ, роздрібна ціна зберігається з ПДВ і завжди задається в гривнях. Типова конфігурація береже історію роздрібних цін для кожного паливо, переглянути яку можна, скориставшись кнопкою «Історія» .

Відзначимо, що ціни не є «жорсткими», у кожному конкретному документі їх можна змінювати.

Закінчивши настроювання довідників, можна приступати до ведення обліку операцій, пов’язаних з виробничим процесом.

Для відображення любих господарських операцій, а також для управління розрахунками і даними служать документи. Набір документів в програмі співпадає з набором реальних первинних документів, що використовуються на підприємстві: платіжні доручення, рахунки-фактури, прибуткові і видаткові накладні тощо. Всі документи типової конфігурації програми налаштовані для ведення обліку відповідно з прийнятими на даний час нормативними актами по бухгалтерському обліку. Кожен документ може мати декілька форм відображення. Екранна форма слугує для вводу реквізитів документа. Друкована форма представляє собою еквівалент документа, отриманий після його роздруку на принтері. Електронна форма являється представленням документа виді файла внутрішньої пам’яті. Документи формують операції введені вручну.

Документ — це комплексний засіб введення облікової інформації, що забезпечує технологічну процедуру виписки первинного документа, в електронному вигляді (діалоговій формі документу) та на паперовому бланку. Внесена в діалогову форму інформація використовується програмою для формування та друку первинної (паперової) форми документу і автоматичного формування бухгалтерських проводок.

Відображенням бази даних програми «1С: Підприємство 7.7» є журнал операцій, що має вигляд списку господарських операцій, які відбулись на підприємстві (див. рис. 4.7). Кожному рядку журналу відповідає одна операція. Структура журналу операцій задається на етапі конфігурування, але для кожної операції зазначається номер, назва виду документа, якому належить операція, дата здійснення операції (дата документу), час, сума операції, користувач, що виконав операцію та зміст операції. «Журнал операцій» безпосередньо пов’язаний з «Журналом проводок», що містить проводки, які відповідають операціям.

Основними реквізитами журналу проводок є: дата операції (документу); час операції (документу); назва виду документа, якому належить операція.

Використання номера журналу дозволяє поділити всі проводки на групи за їх належністю: проводки, що стосуються тільки розрахунку заробітної плати; проводки, що відображають облік основних засобів тощо.

Залишки по товарно-матеріальним цінностям, зокрема по паливо-мастильним матеріалам здійснюється в такій послідовності:

Відкрити документ «Введення залишків необоротних активів» (меню «Документи» — «Введення залишків» — «Залишки по запасам»)

Вказати місце зберігання запасів і відповідальну особу.

В табличній частині документа для кожного найменування запасов (вибираються з довідника) потрібно вказати:

кількість запасів цього найменування у вказаному місці зберігання, які відносяться до відповідальної особи;

ціну одиниці запасів, по якій вони рахуються у вказаному місці зберігання у вказаної відповідальної особи.

3.4 Технологічний процес обробки інформації

Технологічний процес обробки даних — це комплекс взаємопов'язаних операцій з перетворення інформації у процесі розв’язування функціональних задач на ЕОМ, починаючи з моменту виникнення інформації і до отримання на її основі вихідних даних.

Технологічна операція — дія чи комплекс взаємопов'язаних дій над інформацією в процесі її перетворення.

Роботу з програмою починають з настроювання плану рахунків. Для цього входять в режим перегляду та редагування плану рахунків: спочатку в головному меню програми вибирають пункт «Словари », а потім вибирають «План счетов «. На екрані з’явиться план рахунків, який був настроєний при поставці пакету програми.

Всі довідники мають подібну структуру: багато записів з однаковими реквізитами. Кожен запис відповідає певному субконто — елементу аналітичного обліку. Довідники потрібні для правильної організації аналітичного обліку, де це потрібно.

Розглянемо, які довідники є в конфігурації «СПС. Агрокомплекс», їхнє призначення і спосіб використання.

Співробітники — містить інформацію про співробітників, які працюють в організації. Він використовується для аналітичного обліку на субрахунках 372, 377, 661, 662.

Запаси — зберігається список ТМЦ. Дані з цього довідника використовують для заповнення різноманітних документів і для провадження аналітичного обліку на рахунках 20, 22, 26, 27, 28.

Необоротні активи — список об'єктів основних засобів, нематеріальних активів тощо. Його використовують під час уведення і редагування низкидокументів, а також для аналітичного обліку на рахунках 10, 11, 12, 13, 18, 01.

Роботи і послуги — міститься інформація про послуги, що їх надають і отримують.

Котрагенти — зберігається список всіх постачальників, покупців та інших, тобто про всіх контрагентів підприємства (юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство спілкується). У програмі цей довідник використовують для виписуваннярізноманітних документів документів та організації аналітичного обліку на рахунках 36, 37, 63 й ін.

Для початку роботи з конфігурацією «СПС.Агрокомплекс» необхідно підготувати дані про підприємство.

У конфігурації «СПС.Агрокомплекс» можливий облік чи робіт послуг, отриманих від контрагентів чи співробітників і виконаних для контрагентів чи співробітників. Разом з цим, враховуються також роботи та послуги, виконані підрозділами господарства для інших підрозділів (послуги допоміжних виробництв). У цьому випадку, зроблені роботи чи послуги вважаються продукцією тих підрозділів, що їх виконали.

1. Одержання робіт чи послуг від контрагента Операція виконується для реєстрації робіт чи послуг, отриманих нашим підприємством від сторонніх контрагентів.

Документ: «Одержання робіт чи послуг» (меню «Документи» -«Роботи і послуги» — «Одержання робіт чи послуг»).

Операція документа: «Роботи і послуги сторонніх організацій».

У шапці документа вказується контрагент, від якого були отримані чи роботи послуги. У табличній частині вказуються найменування робіт (з відповідного довідника), їхня кількість і ціна. Окремо вказуються параметри віднесення витрат (підрозділ, вид виробничого процесу, вид витрат і вид продукції). Ці параметри використовуються для аналітичного обліку при віднесенні па витрати виробництва отриманих чи робіт послуг. На основі цих даних складається Акт приема-передачи выполненых работ.

2. Роботи й послуги допоміжних виробництв Цією операцією враховуються роботи і послуги, виконані підрозділами господарства для інших підрозділів (послуги допоміжних виробництв). У цьому випадку, зроблені роботи чи послуги вважаються продукцією тих підрозділів, що їх виконали, і відносяться на витрати тих підрозділів, для яких вони були виконані.

Документ: «Роботи і послуги допоміжних виробництв» (меню «Документи» — «Роботи і послуги» — «Роботи і послуги допоміжних виробництв»).

Операція документа: «Роботи і послуги допоміжних виробництв».

У шапці документа вказується найменування зроблених робіт чи послуг (тільки одне), їхня собівартість і кількість. Сума розраховується автоматично. При необхідності собівартість може бути розрахована на підставі калькуляції по статтях витрат (закладка «Калькуляція витрат»). Наприклад, кузнею виготовлена деталь для трактора за ціною 125 грн.

У рамці «Виконавець чи робіт послуг» указується підрозділ — виконавець, відповідальне обличчя і вид виробничого процесу, у якому вони випущені. Роботи і послуги вважаються продукцією цього підрозділу.

3. Передача матеріалів у виробництво.

Операція проводиться при передачі у виробництво матеріалів раніше оприбуткованих на склад. При цьому матеріали списуються з вказаного місця зберігання і відносяться на затрати вказаного підрозділу і виробничого процесу.

Документ: «Передача запасів у виробництво» (меню «Документи» — «Виробництво» — «Передача запасів у виробництво»).

Операція документа: «Передача матеріалів у виробництво».

3.5 Вихідна інформація, її зміст та призначення Програма «1С:Бухгалтерія 7.7» дозволяє формувати велику кількість звітів. Частина з них — стандартні. Вони задаються при проектуванні програми і не можуть бути змінені. Для стандартних звітів у додатках передбачені спеціальні пункти головного і контекстних меню.

В програмі існує режим формування звітів вільної форми, що дозволяє на деякій бухгалтерській мові описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки і обороти по рахунках і об'єктах аналітики. За допомогою даного режиму реалізовані звіти, що подаються в податкові органи, крім того даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності підприємства в вільній формі.

Крім того програма має функції збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів. Програма може бути повністю налагоджена бухгалтером на поточне законодавство і конкретні форми обліку.Програма дозволяє виводити на екран та друкувати будь — які первинні документи та вихідні форми, оформляти їх з використанням різних шрифтів, виділяти текст жирним або курсивом.

Після ведення вхідної інформації та виконання розрахунків можна отримати пакет звітних документів:

Оборотно-сальдова відомість Оборотно-сальдова відомість по рахунку Обороти рахунку (Головна книга) Журнал-ордер по рахунку Картка рахунку Регламентовані звіти Таким чином, зважаючи на переконливі особливості і переваги програми «1С:Бухгалтерія 7.7» ПП «Герюш» потрібно придбати і встановити саме цю програму автоматизації бухгалтерського обліку, яка повністю відповідає вимогам даного підприємства.

4. Розрахунок економічної ефективності проекту автоматизованої обробки економічної інформації в ПП «Герюш»

Впровадженню обчислювальної техніки повинне передувати доцільності її використання в конкретних умовах для вирішення визначених задач. Економічну ефективність від впровадження комп’ютерної та організаційної техніки поділяють на пряму та непряму.

Ефективність впровадження систем машинної обробки інформації розраховується за допомогою системи показників. Одні з них характеризують пряму ефективність, інші - непряму (якісну).

Визначення економічної ефективності автоматизації обліку задач включає розрахунок наступних показників:

загальні капітальні витрати на її впровадження (КВа);

поточні витрати користувача, пов’язані з автоматизацією обліку задач (За);

річну економію від її використання (Ер);

термін окупності загальних капітальних витрат (Ток) (додаток Г).

Загальні капітальні витрати, пов’язані з автоматизацією досліджених облікових задач, визначаються за формулою:

КВа = КВос+КВоф+КВбкн + КВдпп + КВн + КВтех + КВрм + КВін де: КВбкн — витрати на купівлю бухгалтерської комп’ютерної програми (БКП) за ринковою ціною (мережна версія програми коштує 6960 грн.);

КВдпп — капітальні витрати на купівлю довідково-правової програми (ДПП) за ринковою ціною (на рік ці витрати складуть 2500 грн.);

КВн — капітальні витрати на настройку комп’юрних програм (прийняті в розмірі 2 МРОП, тобто 2436 грн.);

КВтех — капітальні витрати на технічне вдосконалення робочого місця користувача комп’ютерної програми (13 079,50 грн.);

КВрм — капітальні витрати на організацію робочого місця користувача комп’ютерної програми (враховуючи 4 РМ — 22 060,00 грн.);

КВін — інші капітальні витрати, пов’язані з вдосконаленням комп’ютерних програм (6090 грн).

В інші капітальні витрати, пов’язані з використанням комп’ютерних програм, включаються витрати на купівлю дискет для архівних копій баз даних, для навчання робітників користування новою програмою, придбання учбової літератури по використанню куплених програм і ін. (прийняті в розмірі 5 МРОП).

МРОП — мінімальний розмір оплати праці, який складає - 1218 грн.

Капітальні витрати на організацію робочого місця користувача комп’ютерними програмами визначаються за формулою:

де: S — розмір площі, яку займають меблі під комп’ютер і іншу оргтехніку, спеціаліст, який працює за допомогою комп’ютера (прийнятий рівним 5 кв. м);

Цпл — ринкова ціна 1 кв. м організаційної площі на момент автоматизації досліджуваних задач (умовно прийнята в розмірі 1 МРОП — 1218 грн.);

КВмеб — капітальні витрати на придбання спеціальних меблів, які підвищують рівень організації і комфортність роботи користувача комп’ютерної програми Ці витрати прийняті в розмірі 15% від ринкової ціни комп’ютера, який використовується для вирішення бухгалтерських задач (528 грн.);

Тм — термін використання комп’ютера на протязі року для вирішення бухгалтерських задач, за допомогою придбаних програмних продуктів (1512 год.);

Тз — загальний термін використання комп’ютера на протязі року.

Загальний термін використання комп’ютера на протязі року розраховується наступним чином:

Тз = ds * Зм * Др *N * Квик = 1814,4

де ds — термін зміни (8 год.);

Зм — число змін роботи комп’ютера (1 зміна);

Др — середнє число робочих днів в місяці (21 день);

N — число місяців в році використання комп’ютера (12 місяців);

Квик — середній коефіцієнт використання комп’ютера на протязі зміни (прийнятий рівним 0,9).

Величина затраченого машинного (комп'ютерного) часу (Тм) на вирішення бухгалтерських задач, за допомогою придбаних програмних продуктів визначаються за формулою:

Тм = Чз * Др = 1512

де Чз — час вирішення досліджуваних бухгалтерських задач за допомогою придбаних комп’ютерних програм на протязі одного робочого дня (6 годин);

Др — кількість робочих днів, на протязі яких рішаються досліджувані бухгалтерські і аналітичні задачі в продовж календарного року (252дні).

Капітальні витрати на технічне обладнання робочого місця користувача комп’ютерної програми розраховується за формулою:

де: Цком — ринкова ціна комп’ютера на момент придбання програмного забезпечення (3520 грн.);

Таблиця 4.1

Капітальні витрати на автоматизацію облікових задач в СВК «Поділля»

Цтех — ринкова ціна допоміжного технічного обладнання робочого місця користувача (вартість принтера, сканера, модему відповідних моделей) -1460 грн;

Кт — коефіцієнт, який враховує витрати на транспортування і встановлення комп’ютера і інших технічних засобів (прийнято рівнем 0,01);

Кзн — коефіцієнт, який враховує ступінь зносу комп’ютерної техніки (Кзн=0).

Загальні річні поточні витрати підприємства, пов’язані з автоматизацією облікових задач (Ва), розраховуються по формулі:

Ва = Вком + Вдр + Вкп + Він

де Вком — поточні витрати, пов’язані з використанням ПК (134 440грн.);

Вдр — поточні витрати, пов’язані з використанням інших об'єктів технічного оснащення робочого місця користувача (принтера сканера, модему і ін., прийняті в розмірі 40% від Вком) — 13 444 грн.;

Вкп — поточні витрати, пов’язані з використанням комп’ютерних програм для вирішення облікових задач (6665,83грн.);

Він — інші поточні витрати, пов’язані з автоматизацією облікових задач (20% від Вкп, тобто — 1333,17грн.).

Поточні витрати, пов’язані з використанням комп’ютера для вирішення облікових задач, визначаються наступним чином:

Вком = К*Тм * Вм де Вм — вартість однієї години експлуатації ПК на підприємстві (32,5 грн).

На підприємстві відсутні дані про вартість однієї години експлуатації комп’ютера, тому вона визначається за формулою:

де Ом — місячний оклад бухгалтера, зайнятого вирішенням облікових задач відповідно до штатного розкладу підприємства (1820грн.);

Кнв — коефіцієнт, який враховує накладні і інші витрати, пов’язані з роботою комп’ютера (прийнято рівним 2).

Поточні затрати, пов’язані з використанням комп’ютерних програм, розраховуються за формулою:

де Тс — плановий корисний термін використання комп’ютерних програм (прийнятий 4 роки);

Вп — витрати на поповнення довідково-правової програми за рік (450грн.).

Таблиця 4.2

Поточні затрати, пов’язані з автоматизацією облікових задач

Річна економія від проведення автоматизації облікових задач (Ер) визначається за формулою:

Ер = Вд — Ва = 178 942,5 — 155 883,0 = 23 059,50 грн де Вд — поточні затрати, пов’язані з проведенням облікових задач діючих на підприємстві ручним методом (178 942,5 грн.).

При ручному методі рішення дослідження облікових задач Вд визначається:

де Р — число робітників, які беруть участь в рішенні задач ручним методом на протязі року (5 робітників);

Чуч — час участі кожного робітника в рішенні задач ручним методом на протязі року, в годинах (2016 год);

Ом — місячний оклад бухгалтера (18 200 грн.);

П — премія, передбачена для робітників, які беруть участь в рішенні задач (прийнята в розмірі 25% від Ом — 455 грн.);

Врк — відрахування до фонду на відпустки (10% від Ом — 182 грн.);

Всп — відрахування на соціальні потреби (36,2% від (Ом+П+Вв) — 889,43 грн.).

Час участі кожного робітника в рішенні задач ручним методом на протязі року визначається по формулі:

Чуч = ds * Др * Nм * Пв де Nм — число місяців в році;

Пв — коефіцієнт, який показує питому вагу зайнятості робітника рішенням дослідження облікових задач на протязі робочого дня (прийнятого рівним 1).

Термін окупності капітальних затрат на автоматизацію дослідження облікових задач розраховується по формулі:

де Ток — розрахунковий термін окупності капітальних затрат (58 529,50/23 059,5= 2,54).

Отже, автоматизація обліку в господарстві дозволить здійснювати щорічну економію в розмірі 23 060 грн, термін окупності капітальних витрат складе близько 2,5 років.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В даній курсовій роботі були розглянуті основні питання з обліку виробничих запасів (паливно-мастильних матеріалів) та шляхи його автоматизації з використанням програми «1С:Бухгалтерія» на конкретному прикладі ПП «Герюш» Болградського району Одеської області.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітність в Україні та у відповідності до всіх існуючих законодавчих актів, норм і нормативів, які регулюють роботу бухгалтерської служби аграрного формування.

В огляді літератури коротко викладені існуючі точки зору і пропозиції з обліку виробничих запасів. Особливу увагу тут було приділено питанню автоматизації обліку, створенню автоматизованих робочих місць бухгалтера та перспективному розвитку саму автоматизованої (комп'ютерної) форми обліку взагалом та зокрема виробничих запасів.

Раціональне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріалоємкості, а їх облік може бути забезпечений тільки з використанням АРМ бухгалтера, при використанні котрих можливо раціональне управління матеріальними ресурсами. При автоматизації обліку виробничих запасів з використанням конфігурації СПС. АгроКомплекс підвищується продуктивність праці. З’являється можливість використання без паперових робіт, технологій, підвищується контроль за правильністю ведення обліку.

Розрахувавши економічну ефективність автоматизованої обробки економічної інформації в ПП «Герюш» за допомогою програми 1С: Бухгалтерія 7.7 конфігурацією СПС. АгроКомплекс, видно, що автоматизація бухгалтерського обліку в господарстві є ефективною. Про це свідчить те, що при автоматизованій обробці з даною програмою господарство буде економити 23 тис. грн., а окупність капітпльних витрат складе близько 2 років та 6 місяців.

Отже, автоматизація обліку дозволить підвищити ефективність роботи бухгалтерії господарства.

Виходячи з даних досліджень можна висловити такі пропозиції щодо поліпшення діяльності підприємства в цілому і обліку зокрема:

1. Вивчати і впроваджувати досвіди передових господарств області.

2.Поглибити спеціалізацію, що дозволить підвищити рентабельність виробництва за рахунок концентрації зусиль на більш вигідних, виходячи з можливостей господарства.

3.Як найбільш скоріше упровадити проект по комплексній автоматизації бухгалтерського обліку виробничих запасів та обліку в цілому за допомогою програми 1С: Бухгалтерія 7.7 конфігурацією СПСАгрокомплекс.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 — XIV

Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 року № 132

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Перекл. з англ. за ред. С. Ф. Голова. — К.:Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 1998. — 736с.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій// Бухгалтерський облік і аудит.№ 1, 2000р., с.3−13.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12 000 р. № 27/4248.

Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. — К.: КДЕУ, 1996. — 510с.

Білуха М. Бухгалтерський облік у системі економічних наук.//Бухгалтерський облік і аудит, 1998. — № 12. — с.30−33

Богатова Т.В. Softool'2000: з урахуванням керування. //Бухгалтер і комп’ютер//, 2009, № 5,с.6.

Брага В.В. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку. — М.:Финстат информ, 1996, — 245с.

Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах / За редакцією М.Ф.Огійчука.- К.:Вища освіта, 2003. — С.553 — 633

Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах /за ред. П. Т. Саблука, В. Б. Моссаковського,-К.Урожай, 1998.-416с.

Бухгалтерський облік у сільському господарстві / За редакцією Бутинця М. Ф. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — С.476 — 483

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально — практичний посібник / За редакцією С.Ф.ГоловаДніпропетровськ: ТОВ «Баланс — Клуб», 2001. с.399−472

Бухгалтерський фінансовий облік / За ред. професора М. Ф. Бутинець.- Житомир ЖІТІ, 2001. с.302−318

Бутинець М. Ф. Бухгалтерський і управлінський облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000. с. 476−483

Вартанян А. А. Комплексна автоматизація керування: задачі, підходи, переваги. //Бухгалтер і комп’ютер //, 2008, с.22

Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерский учет. — Киев, 1998. с.16−101

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. — К.:А.С.К., 1998 — с. 86 — 87

Грабова Н.М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. — К.: А.С.К., 2001. 416с.

Греков Д.Б. Автоматизація без проблем. // Бухгалтер і комп’ютер //, 2007, с.54

Дробот І., Топкач Н. Прогнозування і планування сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК — 2009. -№ 6. — с.11−15

Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік. — М.:Аудит, ЮНИТИ, 1998. — Гл.10

Дубій О.П. 12 уроків з 1С: Бухгалтерії. — Львів: БаК, 2002. — 232с.

Євдокімов В.В. Економічна інформатика. — Санкт-Петербург: Спб. Питер, 1997.-592с.-К. Вища школа. 1999р.- с.32

Єгорова А.С. Організація машинної обробки економічної інформації. — М.: Фінанси та статистика, 1983. — 240с.

Завгородний В. П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита — К.:А.С.К., 1998. — с.217−247

Збарський В. Витрати та доходи аграрного підприємства // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 2008. — № 16. — с.10−15

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. — К.:МАУП, 2000. — с. 21−42

Каллас К.Е. Організація автоматизованої інформаційної системи бухгалтерського обліку. М.: Фінанси і статистика, 1990.-176с.

Климко Н.Т., Нестеренко В. П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. — К.:"Вища школа", 1997. — 744с.

Коновалова Н.Г., Сухарьова Е. М. Автоматизоване робоче місце бухгалтера. — Ростов н/Д: «Фенікс», 2001. — 448с.

Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник К.: КНЕУ, 2001. — с. 213 — 214

Кузьмінський А.Н. Теорія бухгалтерського обліку — К.: Вища школа, 1990; 203с.

Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.50 106 «Облік і аудит"/ Ф. Ф. Бутинець та ін. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — с.382 — 405

Руденко В.Д., Макарчик О. М. та ін. Практичний курс інформатики. — Київ, 1997, — ст.242−283

Серьогіна А. А. Удосконалення обліку та аналізу витрат на виробництво паливних матеріалів // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи. — К., 2009. — т.2. — с.295−297

Солодков Є. Витрати на виробництво: облікова політика // Бухгалтерія. — 2001. — № 24/1. — с.50−55

Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — 2-ге видання, перероблене і доповнене. — К.: КНЕУ, 1999. — с. 282 — 299

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник.-К.:КНЕУ, 2000.-260с.

Сук Л. Облік виробничих запасів, паливних матеріалів і товарів // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 2002. — № 3. — с.2−5

.ur