Аналіз фінансової звітності підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ Державний вищий навчальний Заклад

" ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ"

Кафедра обліку, економіки та управління персоналом підприємства Контрольна робота з дисципліни «Економічний аналіз»

Керівник роботи: доц. Пирець Наталія Михайлівна Виконала: студ. гр. V 7/1 Мироновська Світлана Сергіївна Дніпропетровськ 2011

Зміст

• Вихідні дані
• 1. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства
• Горизонтальний аналіз
• Вертикальний аналіз
• 2. Оцінка фінансового стану підприємства
• Аналіз рентабельності власного капіталу
• Аналіз оборотності активів
• Аналіз заборгованості
• Аналіз платоспроможності
• 3. CVP-аналіз
• Визначення точки беззбитковості
• Загальний висновок

Вихідні дані

Вихідними даними для аналізу є дані фінансової звітності підприємства: баланс (Форма № 1) і звіт про фінансові результати (Форма № 2).

Таблиця 1

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА. Форма № 1

Таблиця 2

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДПРИЄМСТВА. Форма № 2

¹ Ставка ПДВ приймається на заданому рівні в Україні на дату виконання контрольної роботи.

² Ставка податку на прибуток приймається на заданому рівні в Україні на дату виконання контрольної роботи.

Для визначення витрат необхідно виконати додаткові розрахунки.

Таблиця 3

РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

¹ Фінансові витрати = Ставка залучення кредиту Розмір довгострокового кредиту.

Річна ставка залучення довгострокового кредиту в даному випадку приймається на рівні 20%. Для кожного варіанта дана цифра задається окремо згідно з вихідними даними, представленими наприкінці методичних указівок.

Таблиця 4

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

При виконанні роботи для зручності у розрахунках будемо позначати базовий період — 0, звітний період — t.

фінансова звітність беззбитковість рентабельність

1. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства

Горизонтальний аналіз

Економічний аналіз являє собою порівняння даних звітного періоду з нормативними, а також з даними минулих періодів, що дозволяє виявити тенденції погіршення або поліпшення стану економіки підприємства. Ця інформація є корисною як для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців і постачальників (зовнішній аналіз), так і для управлінського персоналу підприємства (внутрішній аналіз).

Горизонтальний аналіз передбачає порівняння окремих статей звітності одного року зі статтями іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу фінансової звітності. Цінність горизонтального аналізу значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно проводити коректування показників на індекс інфляції.

На основі вихідних даних я зробила горизонтальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства в табл.1.1, 1.2.

Таблиця 1.1

Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства

На рис. 1.1 представлено результати горизонтального аналізу активу балансу за допомогою діаграми.

Рис. 1.1 Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства за базовий та звітний періоди

Висновки. У звітному періоді активи балансу зменшилися на 8,1% або 7050 грн. порівняно з базовим. Таке падіння спричинене зменшенням вартості оборотних активів на 28,4% (11 900 грн.) при цьому необоротні активи збільшилися — на 10.0% (4850 грн.). Збільшення вартості необоротних активів відбулося за рахунок значного збільшення величини довгострокових фінансових інвестицій на 35,7% (5350 грн.). Падіння вартості оборотних активів відбулося за рахунок зменшення поточних фінансових інвестицій на 77,8% (7000 грн.) та грошових коштів підприємства 30,0% (3000 грн.). У той же час величина дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотних активів зменшилася на 18,2% (2000 грн.). Обсяг поточних фінансових інвестицій аналізованого підприємства за період не змінився.

Таблиця 1.2

Горизонтальний аналіз пасиву балансу підприємства

На рис. 1.2 представлено результати горизонтального аналізу пасиву балансу за допомогою діаграми.

Рис. 1.2 Горизонтальний аналіз пасиву балансу підприємства за базовий та звітний періоди

Висновки. У звітному періоді пасиви балансу зменшилися на 8,1% або 7050 грн. порівняно з базовим. Таке падіння спричинене зменшенням власного капіталу на 4,0% (3000 грн.), за рахунок зменшення статутного капіталу на 2,8% (3000 грн.). При цьому довгострокові зобов’язання зменшилися на 4,4% (1850 грн.), а поточні зобов’язання зменшились на 1,2% (2200 грн.) за рахунок зменшення кредитної заборгованості на 3,1% (3200 грн.), у той час як короткострокові кредити збільшилися на 6,7% (1000 грн.).

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДПРИЄМСТВА. Форма № 2

Висновки. У звітному періоді звіту про фінансові результати чистий прибуток зменшився на 29,4% або 3280 грн. порівняно з базовим. Таке падіння спричинене зменшенням доходу (виручки) на 11,1% (15 000 грн.), за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції на 1,7% (1200 грн.), зменшення фінансового результату від оперативної діяльності на 27,1% (4704 грн.). При цьому фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування зменшився на 29,4% (4260 грн.), а податок на прибуток зменшився на 29,4% (980 грн.).

Вертикальний аналіз

Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до виручки від реалізації продукції.

На основі вихідних даних я зробила вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства в табл.1.3−1.6.

Таблиця 1.3

Вертикальний аналіз активу балансу підприємства

На рис. 1.3 та 1.4 за допомогою діаграм представлено структуру активу балансу.

Висновки. У структурі активу балансу переважають необоротні активи, які складають у базовому періоді 51,8%, у звітному — 62,4%. У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів в обох періодах переважали основні засоби (34,5% і 36,9% загальної вартості активів відповідно), питома вага довгострокових фінансових інвестицій складала 17,2% у базовому та 25,5% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 8,3%. Частка оборотних активів зменшилася на 10,6% з 48,2% до 37,6%. Оборотні активи в обох періодах були сформовані переважно за рахунок запасів (13,7% і 15,0% загальної вартості активів відповідно) та дебіторської заборгованості (12,7% і 11,3% загальної вартості активів відповідно), при чому частка запасів у звітному періоді збільшилась на 1.3%, а дебіторської заборгованості зменшилась на 1,4% порівняно з базовим. Поточні фінансові інвестиції у звітному періоді зменшились на 7,9% загальної вартості активів підприємства, (10,4% і 2,5% загальної вартості активів відповідно). Частка грошових коштів зменшилася на 2,7% (11,5% і 8,8% загальної вартості активів відповідно).

Вертикальний аналіз пасиву балансу підприємства

На рис. 1.5 та 1.6 за допомогою діаграм представлено структуру пасиву балансу.

Висновки. У структурі пасиву балансу переважає власний капітал, який складає у базовому періоді 57,5%, у звітному — 58,9%. У цілому за період структура пасиву балансу суттєво не змінилася. У структурі власного капіталу в обох періодах переважав статутний капітал (48,3% і 48,8% загальної вартості пасивів відповідно), питома вага нерозподіленого прибутку складала 9,2% у базовому та 10,0% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 0,8%. Частка довгострокових зобов’язань зменшилася на 1,1% з 13,7% до 12,6%. Поточні зобов’язання в обох періодах були сформовані переважно за рахунок кредиторської заборгованості (21,9% і 19,7% загальної вартості пасивів відповідно), при чому частка короткострокових кредитів у звітному періоді збільшилась на 1.9%, а кредиторська заборгованість зменшилась на 2,2% порівняно з базовим. Поточні зобов’язання у звітному періоді зменшились на 0,3% загальної вартості пасивів підприємства, (28,8% і 28,5% загальної вартості пасивів відповідно).

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДПРИЄМСТВА. Форма № 2

Висновки за розділом. Необхідно дати загальну оцінку динаміки та структури майна та його джерел утворення, а також фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Оцінка фінансового стану підприємства

Аналіз рентабельності власного капіталу

Оцінка фінансового стану підприємства заснована на аналізі відносних показників, що логічно зв’язують між собою вихідні дані фінансової звітності: балансу підприємства і звіту про фінансові результати та ін. Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме прибутковість власного капіталу, вкладеного в підприємство, є рентабельність власного капіталу:

де ЧП — чистий прибуток (після сплати податку); ВК — власний капітал.

Рвк показує, скільки чистого прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів — рівень зворотності капіталу.

Так за даними фінансової звітності підприємства за два періоди цей показник дорівнює:

Рвк⁰ = 50 000/11165 = 4,478; Рвк^t = 47 000/7885 = 5,961.

Віддача на акціонерний капітал зросла на:

5,961 — 4,478 = 1,483;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I ^t = 5,961/4,478 = 1,331.

Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на власний капітал говорить про те, що показник збільшився на 33.1%.

Висновок. Рентабельність власного капіталу зросла на 33.1% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу.

Для того, щоб визначити, що впливає на рентабельність власного капіталу, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити Рвк як добуток трьох співмножників:

де В — виручка від реалізації продукції (доход від продажів);

А — активи підприємства.

Таке розкладання називається дюпонівською системою фінансового контролю або дюпонівським розкладанням (уперше застосовано менеджерами французької фірми Дю Пон). Такий підхід до аналізу дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:

1 — прибутковість (рентабельність) продукції;

2 — оборотність активів підприємства;

3 — заборгованість підприємства.

Аналіз прибутковості продукції

Рівень і динаміка показника прибутковості (рентабельності) продукції (Рп) залежить від рівня цін на продукцію, кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукції (у тому числі відсотки за кредити), системи оподаткування, тобто усіх факторів, що впливають на прибуток.

Прибутковість продукції аналізованого підприємства за відповідні періоди визначилася у розмірі:

Рп⁰ = 50 000/135000 = 0,370; Рп^t = 7885/120 000 = 0,066

Прибутковість продукції зросла на:

0,066 — 0,37 = - 0,304;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I^t = 0,066/0,37 = 0,178.

Висновок. Прибутковість продукції зросла на 17,8% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу.

Зростаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що:

підприємство підтримує відповідний рівень цін на продукцію, яка є конкурентоспроможною в даних умовах;

підприємство контролює рівень витрат, тому що зниження витрат на виробництво одиниці продукції підвищує прибутковість.

Управління витратами з метою контролю їхнього рівня забезпечується за допомогою Системи управління ефективністю виробництва (СУЕВ), головним елементом якої є поточний економічний аналіз. Методика проведення та результати такого аналізу представлені в розділі 3 «Аналіз ефективності виробництва» .

Аналіз оборотності активів

Оборотність активів (В / А) характеризує ефективність їхнього використання і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить прибуток. Величина коефіцієнта залежить від особливостей технологічного процесу.

Чим більший показник, тим більше продукції приносить кожна одиниця вкладених коштів, ефективніше використовуються активи, застосовується більш ефективне обладнання, раціональніша структура активів.

В⁰ /А⁰ = 135 000/86900 = 0,574; В^t / А^t = 120 000/79850 = 1,503.

Оборотність активів зросла на:

1,503 — 0,574 = 0,929;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I^t = 1,503/0,574 = 2,618.

Висновок. Коефіцієнт оборотності активів підвищився на 1,8% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу, що свідчить про збільшення ефективності їхнього використання.

Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні і необоротні. Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник.

Розрахуємо окремі показники оборотності активів.

Період оборотності запасів:

ПОЗ⁰ = 11 900 360/135 000 = 32 дн.;

ПОЗ^t = 12 000 360/120 000 = 36 дн.

У добре працюючого підприємства період оборотності запасів не повинен зростати. Однак, різке зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може призвести до зупинки виробництва.

Висновок. Період оборотності запасів збільшився на 4 дн. та досяг рівня 36дн. за рахунок того, що доход від реалізації продукції зменшився на 12,5%, а запаси збільшилися на 0,84%.

Для аналізу ефективності політики товарного кредиту підприємства необхідно розрахувати і порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, отриманого від постачальників. Якщо період погашення кредиторської заборгованості (отриманого кредиту) буде перевищувати термін наданого кредиту, то підприємство має додаткові джерела фінансування.

Термін наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):

ТНК⁰ = 11 000 360/135 000 = 29 дн.;

ТНК^t = 9000 360/120 000 = 27 дн.

Термін отриманого кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):

Припустимо, що у даного підприємства приблизно 70% повної собівартості продукції сформовано за рахунок покупок у кредит.

ТОК⁰ = 19 000 360/68 600 = 100 дн.;

ТОК^t = 15 800 360/62 832 = 90 дн.

Результат політики товарного кредиту:

РПТК = ТОК — ТНК.

РПТК⁰ = 100 — 29 = 71 дн.; РПТК^t = 90 — 27 = 63 дн.

Висновок. Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками через 71 день після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже, підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їхнім вибуттям знизилася на 8 днів і складає 63 дні - додаткове джерело фінансування зменшилося.

Якщо ТОК < ТНК, то це означає, що підприємство віддає гроші постачальникам за кілька днів до одержання їх від споживача, тобто надає іншим підприємствам товарний кредит.

Аналіз заборгованості

Відношення величини активів до власного капіталу (А / ВК) характеризує структуру капіталу — співвідношення власних і позикових коштів, що є показником залежності підприємства від зовнішніх позик. Граничним рівнем вважається значення коефіцієнта 2, тобто власні кошти повинні складати не менше половини всього майна. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання, навіть якщо друга половина, у яку вкладені позикові кошти, з якоїсь причини знецінена.

Перевищення суми заборгованості над величиною власних коштів (коефіцієнт > 2) говорить про слабку фінансову стійкість підприємства.

Розрахуємо коефіцієнт заборгованості для підприємства:

А^0/ВК⁰ = 86 900/50000 = 1,738; А^t / ВК^t = 79 850/47000 = 1,699.

Висновок. Коефіцієнт заборгованості знаходиться у межах нормативного значення і має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів.

Аналіз платоспроможності

У доповнення до основних показників аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники ліквідності (платоспроможності), які відображають здатність підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми коштами, які швидко реалізуються.

Коефіцієнт поточної ліквідності:

КПЛ⁰ = 41 900/25000 = 1,676; КПЛ^t =30 000/22800 = 1,316.

Коефіцієнт швидкої ліквідності:

КШЛ⁰ = (41 900 — 11 900) / 25 000 = 1,2;

КШЛ^t = (30 000 — 12 000) / 22 800 = 0,789.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

КАЛ⁰ = (10 000 + 9000) / 25 000 = 0,76;

КАЛ^t = (7000 + 2000) / 22 800 = 0,395.

Висновок. Коефіцієнти поточної та швидкої ліквідності знижуються, що говорить про зниження платоспроможності підприємства, однак усі вони змінюються у межах нормативних значень (див. «Зведена таблиця фінансових показників»). Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився і досяг нижньої значення — 0.39.

Коефіцієнт покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів, що важко реалізуються (основних засобів) та розраховується за формулою:

КПОЗ⁰ = 30 000/50000 = 0.6; КПОЗ^t =29 500/47000 = 0,628.

Висновок. Збільшення коефіцієнта покриття основних засобів з 0.6 до 0.628 говорить про те, що відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу не відбулось.

Величина власного оборотного (робочого) капіталу:

ВОБК = Оборотні активи — Поточні зобов’язання

ВОБК⁰ = 41 900 — 25 000 = 16 900 грн.;

ВОБК^t = 30 000 — 22 800 = 7200 грн.

Основна вимога до показника ВОБК — його позитивне значення, а також зростання відповідно до збільшення обсягів виробництва.

Висновок. Величина власного оборотного капіталу значно зменшилася на 9700 грн. Це пояснюється зменшенням оборотних активів.

Висновки за розділом. Необхідно дати оцінку рентабельності та платоспроможності підприємства. Для цього коротко описати основні показники, тенденції їхньої зміни, фактори, що вплинули на динаміку.

3. CVP-аналіз

Визначення точки беззбитковості

Аналіз беззбитковості (CVP-аналіз, Cost-Volume-Profit) — метод системного дослідження співвідношення витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства.

Точка беззбитковості - це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку.

Постійні витрати підприємства представлені в середньомісячній собівартості продукції базового періоду цеховими та загально-заводськими витратами.

Також до постійних витрат можна віднести 50% витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією обладнання. Розрахунки здійснюються на базі вихідних даних (табл.4 «Калькуляція собівартості продукції підприємства»).

Постійні витрати = 15 680 + 14 700 * 0.5 = 23 030 грн. у рік.

Ці витрати залишаються незмінними також протягом звітного року t.

Відносний маржинальний доход (ВМД) — відношення маржинального доходу та виручки без ПДВ.

Відображає, скільки грошових одиниць маржинального доходу приносить кожна грошова одиниця виручки.

Для базового року:

ВМД⁰ = (112 500 — (98 000 — 23 030)) / 112 500 = 0,334.

Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році складала:

Х⁰_кл = 23 030/0,334 = 31 453 грн.,

Для поточного року показники рівняються таким значенням:

ВМД^t = (100 000 — (89 760 — 23 030)) / 100 000 = 0,333.

Х ^t_кл= 23 030/0,333= 69 159 грн.

Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом продаж і точкою беззбитковості:

Z ⁰_кл = 112 500 — 68 952 = 43 548 грн., що складає:

(43 548/112500) 100% = 38,7%.

Z ^t_кл = 100 000 — 66 730 = 33 270 грн., що складає:

(33 270/100000) 100%= 33,3%.

Висновок. Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році дорівнює 68 952 грн. У цьому ж періоді запас безпеки складав 38,7%, тобто підприємство здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 38,7% та не понести при цьому збитків. У поточному році точка беззбитковості зменшилась, зменшився і запас безпеки до 33,3%.

Розрахунок ступеня операційного важеля

Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.

Ступінь операційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.

Розраховується ступінь операційного важеля за формулою:

Маржинальний доход (МД) дорівнює:

МД = Виручка — Змінні витрати.

OLR⁰ = (112 500 — (98 000 — 23 030)) / 17 356 = 2,16;

OLR^t = (100 000 — (89 760 — 23 030)) / 12 652 = 2,63.

Якщо OLR > 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.

Якщо OLR < 2, то підприємство використовує ефект у незначній мірі.

Висновок. Протягом поточного року спостерігалося зростання ступеня операційного важеля в порівнянні з базовим періодом. Так, у базовому році ОLR склав 2,16, а в звітному — 2,63. Це значить, тому що підприємство не віддаляється від точки беззбитковості, а навпаки, зменшуючи запас безпеки. Підвищений ступінь операційного важеля відповідає періоду, коли підприємство працює ближче до точки беззбитковості з меншим запасом безпеки.

Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому дає перевага в погані дні - не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.

Зведена таблиця фінансових показників

Загальний висновок

Наступний етап оцінки фінансового стану і рівня ефективності виробництва — віднесення підприємства до визначеного класу. Критерії оцінки відповідають класам:

вищий;

перший;

другий;

третій.

До вищого класу відносяться підприємства з абсолютно стійким фінансовим становищем і позитивною динамікою фінансових показників. Підприємства першого класу мають незначні відхилення від норми за окремими показниками. Другий клас утворюють підприємства, що мають ознаки фінансової напруженості, але мають потенційні можливості їхнього подолання. До третього класу відносяться підприємства з незадовільним фінансовим станом і відсутністю перспектив його стабілізації.

Вибір класу варто обґрунтувати за допомогою загальної оцінки фінансового стану аналізованого підприємства, отриманої на підставі розрахованих раніше всіх показників.

Заключний етап — необхідно запропонувати рекомендації з фінансової стратегії підприємства.