Тенденції світового виробництва продукції харчової промисловості

Продукція харчової промисловості, як і продукція аграрного сектора, відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу, в тому числі індустріальне розвинутих. У США на продукцію цієї галузі припадає понад 10% внутрішнього валового продукту. В Угорщині харчова галузь промисловості за доходами посідає друге місце після машинобудування. На неї припадає майже 20% всього експорту країни.

Харчова промисловість світу має переваги над іншими глузями промисловості: вона працює безпосередньо на споживача, сприяє швидкому обігу капталу, формує експортні статті держави, дає значні валютні надходження.

Виробництво продукції харчової галузі промисловості в індустріальне розвинутих країнах світу є високомеханізованим та автоматизованим. Така тенденція спостерігається також у країнах, які стають на шлях виробництва продовольчих товарів за прогресивними технологіями, в тому числі в Україні.

Передові країни світу проводять велику роботу з максимального наближення показників якості харчової продукції до регіонального і світового рівнів Продуценти передових країн світу беруть участь у розробці нормативних документів. Це дає їм можливість одержувати найповнішу інформацію про вимоги до якості і пакування продукції, які встановлюються Міжнародними стандартами. Отже, продуценти продовольчих товарів — учасники розробки нормативної документації - мають певну перевагу над своїми конкурентами.

У структурі харчової галузі промисловості провідних країн світу розрізняють підприємства двох типів. До першого типу належать підприємства первинної обробки, доробки і простої переробки продукції аграрного сектора. Переважно це невеликі за обсягом виробництва підприємства (кооперативи), які розміщені у сільській місцевості, і тісно пов’язані з фермерськими господарствами. Другий тип підприємств займається глибокою переробкою сільськогосподарської сировини. Це великі підприємства з високою механізацією та автоматизацією технологічних процесів, які випускають широкий асортимент різноманітної продукції (кондитерської, молочної, м’ясної тощо).

До другого типу належать також невеликі і середні підприємства, що виробляють вузький асортимент продукції, але у значних обсягах.

У США, Німеччині, Великобританії, Франції та інших країнах є великі компанії, які контролюють в країні основні обсяги виробництва харчової продукції. У США підприємства 10-ти таких компаній виробляють 2/3 харчової продукції. В одній такій компанії працює від 10 до 100 тис. робітників і службовців, у тому числі багато з вченими званнями і ступенями.

В ЄС із 30 найбільш відомих компаній дві займаються виробництвом продовольчих товарів. За рейтингом, одна з них (швейцарська фірма «Nestle») посідає 3-тє місце. Інша (голландська компанія «Unilever») є на 9-му місці. Продукція цих компаній має великий попит, оскільки випускається у широкому асортименті та високої якості. Німецький концерн «Stollwerch», який спеціалізується з виробництва шоколаду, посідає 7-е місце у світі за обсягами виробництва цієї продукції.

Деякі з великих компаній із виробництва продовольчих товарів є транснаціональними. Вони мають свої підприємства в інших країнах даного регіону, або й в інших регіонах. Це дає можливість їм успішно долати торгівельні бар'єри, зменшувати транспортні видатки і краще вивчати попит на продукцію споживачів певного регіону.

Транснаціональні компанії є великими світовими екcпортерами харчових товарів. Наприклад, швейцарський концерн «Nestle» щорічно постачає на ринок Росії харчової продукції щ суму, яка перевищує 1 млрд. нім. марок.

Із розвитком світового ринку продовольчих товарів, розширенням експорту та посиленням конкуренції, країни Заходу стали приділяти більше уваги проблемам маркетингу продукції. У багатьох із них створено спеціальні організації, які допомагають засвоюванню міжнародного ринку. Такі організації проводять широкомасштабну рекламну діяльність, забезпечують участь зацікавлених фірм у виставках і ярмарках, вивчають можливість розширення експорту продукції своїх постачальників.

На заохочення експорту продукції харчової галузі промисловості найбільше коштів у ЄС виділяють Німеччина і Франція.

У передових країнах світу з року в рік розширюється та оновлюється асортимент продовольчих товарів. Особливо велика робота в цьому напрямку ведеться в країнах Європейського Союзу (табл. 2)

яловичина.

35,2%.

свинина 17,0%.

За прогнозом ФАО ООН, у майбутньому очікується сповільнення темпів зростання світового виробництва м’яса. Таке явище можна пояснити відносно невисоким зростанням споживання м’яса з розрахунку на людину в розвинутих країнах; зниженням темпів зростання споживання м’яса людиною в КНР і Бразилії; низьким рівнем споживання м’яса населенням Індії; зменшенням споживання м’яса в деяких країнах Далекого і Близького Сходу внаслідок економічної кризи; збереженням дуже низького рівня доходів населення у багатьох країнах, що розвиваються.

Важливим показником у продукуванні м’яса країнами світу є його виробництво з розрахунку на людину. Щодо цього передовими у світі є Данія (понад 300 кг у рік), Голландія (175−180 кг), Бельгія (140−145 кг), Франція (100−105 кг). В Іспанії і Німеччині виробляється 85−90 кг м’яса на людину в рік, у Фінляндії - 70, Швеції і Великобританії - 60−65. В Україні на одну людину виробляється в рік 30−32 кг м’яса.

Споживання м’яса з розрахунку на людину в рік в окремих країнах світу є в межах від 5 до 100 кг і більше. Багато цієї продукції споживається у Німеччині (90−95 кг), Канаді (70−75 кг). Експерти ФАО прогнозують, що в розвинутих країнах споживання населенням м’яса у найближчі роки буде зростати. Це стосується навіть тих країн, де людиною уже споживається багато цієї продукції (90−100 кг і більше в рік). У цілому, в розвинутих країнах, за підрахунком експертів ФАО ООН, середнє споживання м’яса з розрахунку на людину до 2030 р. зросте на 10 кг, тобто становитиме 97 кг.

М"ясо є одним з найважливіших продуктів світової торгівлі (табл. 3)

У 2009 р. світове виробництво свинини становило 82,1 млн. т. Воно було на 16,6 млн. т більшим, ніж у 2008 р. У 2009;2010 рр. обсяги виробництва свинини в світі значно зросли. В 2009 р. вони становили 87,7 млн. т, а в 2010. — 89,6 млн. т. За прогнозом голландських експертів, виробництво свинини в світі в 2015 р. становитиме 98−99 млн. т країнах світу виробляється така кількість свинини в рік, тис т. (табл. 4)

Найбільшим світовим виробником свинини є КНР. Темпи виробництва цього м’яса в КНР надзвичайно високі: в 2008 р. було продуковано 26,4 млн. т, в 2009 р. -36,5 млн. т, 2010 р. — 40 млн. .т. Друге місце у світі за виробництвом свинини посідає Європейський Союз, який в 2010 р. виробив 16,3 млн. т цього м’яса (майже 20% світової кількості). В ЄС спостерігається перевиробництво свинини, що пояснюється зменшенням експорту в Росію і країни Південне-Східної Азії. Найбільшим виробником цієї продукції в ЄС е Німеччина, яка 2010 р. виробила її понад 3 млн. т. Друге і третє місця в Європейському Союзі за обсягом виробництва свинини посідали Іспанія і Франція (по 2,2 млн. т). Інші країни ЄС виробили у згаданому році таку кількість свинини, млн. т: Голландія — 1,6; Данія — 1,5; Великобританія і Бельгія/ Люксембурґ - по 1. За виробництвом свинини, США в 1997 р. були на третьому місці в світі (8,4 млн. т; 10% від світової кількості).

Свинина є важливим продуктом світової торгівлі. За останні роки до експортно-імпортних операцій було залучено від 2 до 2,5 млн. т цієї продукції.(табл.5)