Безпека праці при ремонті телевізорів

Реферат на тему:

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ РЕМОНТІ ТЕЛЕВІЗОРІВ.

1. Загальні положення .

1.1.Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства. 1.2.По даній інструкції майстер по ремонту телевізорів (далі майстер) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та майстра.

1.3. Власник повинен застрахувати майстра від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров «я майстра по вині власника, він (майстер) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4.3а невиконання даної інструкції майстер несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5.До роботи майстром по ремонту телевізорів допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, мають групу по електробезпеці не нижче ПІ, пройшли вступний інструктаж по охороні праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.6.Робоче місце майстра може бути стаціонарним (майстерня) та пересувним (при ремонті телевізорів по виклику).

І.Т.При пересувній роботі майстер повинен виконувати «Правила дорожнього руху для пішоходів».

1.8.Майстер повинен бути ввічливим з клієнтами.

1.9.Приміщення майстерні повинно бути сухим, підлога дерев «яна або з лінолеуму.

Сантехнічні трубопроводи (холодна, гаряча вода, центральне опалення) які розташовані в приміщенні повинні бути огороджені, щоб уникнути в процесі ремонту випадкового до них доторкання.

1.10. Робоче місце, де проводяться паяльні роботи повинно бути обладнане витяжною вентиляцією та мати діелектричний гумовий килим.

1.11 .Щити живлення робочого місця повинні мати розетки з напругою «220 В» та через розподільчий трансформатор,"~36В", обладнані відповідними електрозапобіжниками, електровимикачами розрахованими на відповідну потужність, а також надійними клемами заземлення. Все електрообладнання та живлення повинно бути промаркована згідно ПУЕ, ПБЕЕС.

1.12.Проходи до робочого місця та робоче місце не повинні бути захаращеними зайвими речами.

1.13.Майстер, який працює на ремонті та налагодженні телевізорів, повинен бути забезпеченим інструкціями по безпечній експлуатації обладнання, приладів якими обладнується робоче місце та інструкціями заводу виробника телевізорів.

1.14.У неробочий час все обладнання повинно знаходитись у положенні, що виключає можливість включення його сторонніми особами.

1.15.Майстер повинен:

1.15.1.В икону вати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.15.2.Користуватися по призначенню спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.15.3.Виконувати тільки ту роботу яка доручена керівником і по якій проінструктований з безпечного її ви конання.

1.15.4.Не виконувати вказівок якщо вони суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки.

1.15.5.Не допускати присутності сторонніх осіб на своєму робочому місці.

1.15.6.Постійно пам «ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці, пожежної безпеки і безпеки товаришів по роботі.

1.15.7.Вміти надавати першу долікарняну допомогу потерпілому при нещасному випадку.

1.15.8.3нати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватись.

1.15.9.Виконувати вимоги технологічного процесу ремонту телевізорів та користуватися рекомендованим справним Інструментом.

1.16. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які.

можуть діяти на майстра під час роботи.

1.16.1 .Електрострум.

1.16.2.Електровипромінювання, дія електромагнітних, електростатичних полів іонізуючого випромінювання.

1.16.3.Непередбачені вибухи кінескопів, електролітних конденсаторів, помножувачів високої напруги, електронних ламп.

1.16.4.Теплові опіки рук при недбалому користуванні електричними паяльниками.

1.16.5.Коротке замикання при користуванні пошкодженим інструментом, або інструментом та пристосуванням які не закладені в технологічний процес ремонту.

1.16.6. Дія канцерогенних речовин які виникають в процесі проведення пальних робіт (пари сііішцю, пари окислюючих речовин флюсів).

1.16.7.Теплове випромінювання.

1.17. Майстер повинен бути забезпечений спецодягом: халат бавовняний, головний убір (берет, пілотка, ковпак тощо), нарукавники;

засобами індивідуального захисту: окуляри, прозора маска, гумові.

діелектричні рукавиці, діелектричний гумовий килим.

Забороняється застібати халат шпильками; тримати в кишенях гострі предмети.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1.Отримати від керівника робіт завдання на виконання робіт та інструктаж для безпечного його виконання,.

2.2.Одягти спецодяг, заправити волосся під головний убір.

2.3.Перевірити:

2.3.1.Чистоту на робочому місці. Вільний прохід та підхід до нього.

2.3.2.Справність обладнання, електровимірювальної апаратури, наявність їх надійного заземлення.

2.3.3.Справність живлячої електроарматури.

2.3.4.Наявність та достатність освітлення робочого місця.

2.3.5.Підготувати до роботи необхідний електроінструменті паяльник, обпальнивальницю ізоляції проводів, плоскогубці комбіновані, плоскогубці з подовженими губками, гострогубці бокові, пінцет, ніж монтажний та кілька викруток під різні гвинти з обов «язково ізольованими ручками; розташувати їх у такому порядку — гострими кінцями від себе аби уникнути травмування рук.

2.3.6.Перевірити наявність під ногами діелектричного гумового килима. Очистити його від бруду. Килим не повинен мати розривів та тріщин.

III. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1.Під час виконання роботи бути особливо пильним. Не відволікатися на сторонні справи та розмови, не заважати іншим працюючим.

3.2.Встановити ремонтуємий телевізор на робочий стіл.

3.3.Обережно зняти задню захисну кришку телевізора, уникаючи ударів останньої об горловину кінескопа. Цю операцію проводити у захисній масці.

3.4.Очистити від пилу електроелементи телевізора.

Поверхню корпуса помножувача високої напруги, високовольтних кабелів та з «єднань аноду кінескопа, а також поверхні плат з боку друкованих провідників промиваються спиртом або бензином. При цьому,.

для запобігання вибуху слід уникати доторкання до колби кінескопа гарячим паяльником, гострими кінцями інструменту.

3.5.Для підключення телевізора до електромережі слід використовувати технологічний провід який має блокуючу розетку з електрозапобіжниками. При зміні запобіжників телевізор та технологічний провід повинен бути виключеним з електромережі.

3.6.Ремонтувати та перевіряти телевізор під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли виконання робіт з відключеним від електромережі телевізором неможливе (настроювання, вибір режимів, пошук контактів тощо).

3.7.Перед включенням телевізора в електромережу обов «язково заземлити металеве шасі телевізора та металеві корпуси вимірювальних приладів.

З.З.Дня уникнення доторкання до струмоведучих частіш пристроїв живлення та розгорток необхідно користуватися інструментом із спеціальними ізольованими ручками. Всі роботи виконувати тільки одною рукою. Друга рука та відкриті частини тіла не повинні торкатись деталей шасі і металевих корпусів вимірювальних приладів.

3.9.Проводи приборів, які використовуються для вимірювання напруги на аноді кінескопа повинні бути захищені від випадкового доторкання до них.

3.10. Дня проведення будь-яких робіт всередині телевізора, після його вимкнення з електромережі, необхідно зняти залишковий заряд з анода кінескопа та конденсаторів вирівнювачів блока живлення, використовуючи для цього високовольтний провід з «єднаний з шасі телевізора.

3.11. У зв «язку з можливістю вибуху помножувача напруги кінескопа, електролітних конденсаторів, перевірку ввімкненого в електромережу телевізора проводити з обов «язковим використанням маски для захисту обличчя і очей. З. П. Майстру забороняється:

3.12.1.Перевіряти наявність електричної напруги на елементах схеми «на іскру».

3.12.2.Встановлювати деталі, вести монтаж у телевізорі який включений в електромережу.

3.12.3.Залишати на робочому місці ввімкнений в електромережу телевізор із знятим захисним заднім корпусом.

3.12.4.Користуватися інструментом з неізольованими ручками .

3.12.5.Проводити ремонт телевізора в сирих приміщеннях, приміщеннях з цементною або іншою електропровідною підлогою поблизу батарей опалення тощо, якщо вони не мають ізолюючого огородження.

Включати в електромережу 220 В при ремонті імпульсного джерела живлення телевізора без розділювального трансформатора.

3.12.7.3ахаращувати підходи до засобів первинного пожежогасіння.

3.12.8.Вмикати та вимикати обладнання робота на якому не доручалась; за винятком аварійної ситуації.

3.12.9.Торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі та монтажної схеми телевізора ввімкненого в електромережу.

3.12.10.Працювати неізольованимта несправним інструментом.

3.12.11.Вмикати в електромережу телевізори, вимірювальні прилади, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію та електропилки.

3.12.12. Використовувати саморобні подовжувачі.

3.12.13.Вмикати електровимірювальні прилади, телевізори в розетки, які не мають захисних направляючих контактів вилок.

3.12.14.Працювати електровимірювальними приладами, корпуси яких надійно не заземлені.

3.12.15.Користуватися пошкодженими розетками, відгалужувачами, з «єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має затемнення.

3.12.16. Застосовувати для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади та лампи розжарювання.

3.12.17.Користуватись саморобними некаліброваними електрозапобіжниками.

3.12.18.Класти на щити електрообладнання, інструменти, одяг, пакунки. Розвішувати одяг на ізоляторах внутрішньої електромережі, арматури.

3.12.19.Залишати в проходах, на робочих столах зняті з телевізора кінескопи.

Вони повинні бути обов «язково упаковані в картонну тару або замотані в ковдру, тканину.

3.12.20.3берігати на робочому місці зверх денної потреби легкозаймисті речовини (спирт, бензин) у скляній тарі. Тара повинна бути металевою і щільно закритою.

3.12.21.Використовувати для миття паяльних з «єднань та друкованих плат етилований бензин.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1 .Вимкнути телевізор з електромережі.

4.2.3няти залишковий заряд з анода кінескопа та вирівнюючих електролітних конденсаторів.

4.3.Обережно, без ударів об горловину кінескопа, надіти та закрити задню кришку телевізора.

4.4.Вставити на місце провід живлення та закріпити його.

4.5.Вмкнути використовувані під час роботи електровимірювальні прилади, та електрозбірку.

4.6 Якщо проводилася заміна кінескопу, несправний укласти в коробку або у щільну тканину та винести у місце схову.

4.7.ГТрибрати робоче місце, звільнити підходи та проходи до робочих місць та виходу.

4.8.3няти та очистити спецодяг та засоби індивідуального захисту і покласти на місце схову.

4.9.Вимкнути освітлення робочого місця.

4.10.Вимити руки та обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.11.Доповісти керівникові робіт про виконану роботу та про всі недоліки які були виявлені під час роботи.

V. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.

5.1.Аварійна та небезпечна ситуація при ремонті телевізора може виникнути при пожежі електромережі, електроприладів, телевізора, опіках об паяльні прилади, падіння на підлогу, ураження електрострумом та інше.

5.2.В разі аварії (при доторканні до металевих частин обладнання відчувається наявність електричного струму, поява специфічного запаху горілої гуми фарбового покриття чи диму) негайно вимкнути всі електроспоживачі від електромережі не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону; повідомити керівника робіт про те, що сталося.

5.3 .Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення — відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання ї непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При.

такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев «язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав «язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев «язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев «язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернуті потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перепікався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнуті їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15−20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15−20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу — розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5-Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев «язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов «язкою та викликають лікаря.

5.5.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

— підняти поранену кінцівку вверх;

— кровоточиву рану закрити перев «язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4−5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати пора нене місце (з деяким натиском);

— при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов «язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або за круткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6.Якщо сталася пожежа викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.7.Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

(посада керівника підрозділу (організації) — розробника) (особистий більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев «язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернуті потерпілого на живіт обличчям.

униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перепікався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнуті їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15−20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15−20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу — розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5-Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев «язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов «язкою та викликають лікаря.

5.5.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

— підняти поранену кінцівку вверх;

— кровоточиву рану закрити перев «язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4−5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

— при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов «язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.8.Якщо сталася пожежа викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.9 Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.