Клімат Кримського півострова

Уявлення про клімат будь-якої місцевості можна отримати за період 30−40 років, о скільки за цей час тут відбуваються всі можливі комбінації погодних умов: дуже холодні або теплі зими, жаркі або прохолодні літа, дощові або посушливі сезони, засухи і роки, коли атмосферних опадів випадає в півтора-два рази більше норми.

На формування клімату впливає багато факторів.

Першим фактором є сонячна енергія. Відомо, що Сонце посилає до Землі дуже великий потік променів у формі електромагнітних хвиль — кожну хвилину до верхньої частини земної атмосфери поступає сонячна енергія, яка складаєблизько 8,36 Дж/м2.

В Криму кут падіння сонячних променів на земну поверхню опівдні літом становить 60−68*, зимою — зменшується до 22−30*. Тому літом сонячної енергії надходить приблизно в 10 разів більше, ніж зимою.

Кількість сонячної енергії, що надходить, коливається в залежності від хмарності. При суцільному хмарності до земної поверхні проходить лише розсіяна в космічному просторі сонячна радіація.

В Криму найбільша кількість енергії сонячної радіації надходить на прибережні території в рівнинній частині, що зв’язано з малою хмарністю над цими районами, а найменше — на гірські області, де кількість хмар в атмосфері збільшується.

Енергія сонячної радіації, що потрапила на земну поверхню, частково поглинається, а частково відбивається. Так, ліс поглинає 85−90% отриманої енергії, поле зрілої пшениці - 70−75%, переоране поле з чорноземом — 90%, піщаний пляж — 40−45%. Більше всього радіації (до 95%) поглинає водна поверхня, а менше всього (до 5%) — свіжий сніг. Природно, що чим більше енергії поглинається поверхнею, тим вона сильніше нагрівається.

Частина випромінювання земної поверхні виходить у космічний простір, але велика частина затримується атмосферою і повертається назад. Це відбувається через підвищений вміст в атмосфері вуглекислого газу, який діє подібно склу в парнику: він легко пропускає сонячні промені на поверхність Землі, але утримує її тепло. Це призводить до нагрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект.

Другий важливий фактор клімату — атмосферна циркуляція, тобто сукупність процесів переносу повітряних мас, які зв’язані з розподіленням атмосферного тиску. Саме атмосферна циркуляція обумовлює зміну погодних умов.

Зимою над центральними частинами України та іншими регіонами на широті 50* досить часто встановлюється гребінь високого тиску, з'єднюючи Азорський і Азіатський максимуми (область високого атмосферного тиску). При цьому Крим знаходиться в області дії північно-східних вітрів — зазвичай постійний на протязі кількох днів, що приносять холодне повітря. Він поширюється на всю територію рівнинного Криму, на передгірські райони.

Рідше зимою півострів захоплюється повітряними потоками південно-західного напрямку, що приносять тепло (зазвичай +10… +15*С) та інтенсивні опади. Це повітря приходить із Середземномор’я. Найбільша кількість опадів випадає в південно-західній частині Кримських гір. Ось чому в районі від Ласпи до Алупки на південному березі Криму і на західних яйлах зимові опади перевищують літні. Таке співвідношення літніх і зимових опадів характерне для середземноморського типу клімату.

Літом на півострів впливають в основному місцеві повітряні маси, які формуються в умовах високої інтенсивності сонячної радіації через малу хмарність. Тому переважає суха, малохмарна жарка погода. Часом в Крим прориваються атлантичні циклонні потоки, направлені із заходу і північного-заходу. В цьому випадку вітряними є північно-західні схили Кримських гір, а південний берег потрапляє у вітрову тінь, і кількість опадів тут зменшується.

І зимою, і літом у вітряній тіні опиняється південно-західна частина гірського Криму. Ось чому як зимою, так і літом випадає мала кількість опадів.

За сукупністю метеорологічних елементів в Криму можна виділити три основних типи клімату:

• — степовий помірно-континентальний із жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою;
• — гірничо-лісовий слабо-континентальний з теплим, відносно вологим літом і прохолодно вологою зимою;
• — південно бережний субсередземноморський слабо континентальний з жарким сухим літом і відносно теплою, вологою зимою.

Між цими типами клімату багато проміжних варіантів. Наприклад, в Передгір'ї клімат переходить від степового до гірничо-лісового — це можна назвати передгірним лісостепом.

В рівнинному Криму клімат степовий, помірно-континентальний, сухою прохолодною зимою (середня температура січні від -3 до 0*С) і жарке літо (середня температура липня від +21 до + 23*С). Кількість опадів — 350−450 мм/рік, при чому більша їх частина випадає літом у вигляді зливів. (Додаток 3).

В передгірській частині кількість опадів зростає до 500−600 мм/рік, літні температури знижуються.

В горах відбувається зниження літніх і зимовий температур, збільшується кількість атмосферних опадів. На кожні 100 м висоти температура знижується в середньому на 0,5−0,6*С, кількість опадів зростає на 50−70 мм/рік. Тому на яйлах середньомісячні зимові температури становлять до −4… −5*С, а кількість опадів — 1000−1500 мм/рік.

Правда, кількість опадів залежить від багатьох інших факторів: орієнтації хребтів, експозиції схилів, впливу сусідніх хребтів. Ось чому розподіл опадів дуже строкатий.

Найбільший інтерес в кліматичному відношенні представляє Південний берег. Це єдине в Україні місце з субсередземноморським, іншими словами — майже з середземноморським кліматом. Зима тут м’яка, з позитивними температурами.

Клімат можна характеризувати як окремими метеопоказниками, так і збігами погоди. В кожному місяці формується свій набір погод: жаркий суховійний, теплий, похмурий, дощовий, морозний і т.д. Найбільшою кількістю морозних погод відрізняється Караби-яйла, яка знаходиться на висоті біля одного км. над рівнем моря.

В Криму нараховується декілька сотень різновидів місцевих кліматів.

Клімат в долині Салгиру, скажемо, відрізняється від клімату на кувестових грядах більш високою денною температурою і більш низькою нічною. Тут часто дмуть долинні вітри, які приносять прохолодне повітря з гір.

Специфічний клімат формується в Байдарській долині. Ця частина долини річки Чорної є котловиноподібною, тому при безвітряній погоді в ній накопичується холодне повітря, яке стікає зі схилів навколишніх гір. В результаті в долині абсолютний мінімум температури повітря нижче в порівнянні з навколишніми районами.

Своєрідний місцевий клімат сформувався в Баракольській котловині, яка розміщена у східній частині Кримських гір біля села Наніково і за 4 км. на північ від Коктебелю.

Місцеві клімати формуються також завдяки фенам, бризам, гірсько-долинними вітрам.

Особливо яскраво в Криму проявляється вплив бризів. Вони бувають в літній час і пов’язані з нерівномірним нагріванням суходолу і моря: вдень вітер дме з моря на суходіл, а вночі - навпаки. Бризи можна розглядати як мікроаналоги азіатських мусонів, але там взаємодіють материк і океан, а зміна напрямку вітру відбувається літом і зимою.

Завдяки бризам на узбережжі пом’якшується літня *полуденна* і після полуденна спека.

Ще більш детальні кліматичні розбіжності обумовлені рослинним покривом, наявністю невеликих форм рельєфу, будівель, доріг, інших природніх і штучних об'єктів. Мікрокліматичні розбіжності залежать і від характеру ґрунту: на піщаних ґрунтах прогрів більш значний через низьку теплопровідність.

Клімат оцінюють для різних цілей: для курортної діяльності, для організації сільського господарства, для комунальних потреб, для будівництва і т.д.

Найбільш придатними умовами літнього відпочинку — це температура +20… + 24*С, відносно вологості повітря 40−60% і слабкий вітер. Такі погодні умови називають комфортними. Вказана схожість метеорологічних елементів складає в червні - серпні в 25 — 35% випадків. При температурах +16… +20*С і +24… +30*С говорять про субкомфортні умови. При температурі вище +30*С настає жорсткий дискомфорт.

Сільськогосподарською діяльністю в Криму займаються в рівнинній степовій частині, в передгір'ї і на південнобережжі. Кліматичні розбіжності зумовлюють спеціалізацію сільського господарства. В степовій частині клімат дозволяє вирощувати зернові, ефіромасляні, плодові культури. Через сухість клімату потребується виведення засухостійких сортів.

Використання вод для зрошування підземних вод і вод Північно-Кримського каналу в рівнинному Криму вирощувались засухостійкі сорти пшениці і ячменю. Ширше ніж зараз було поширене пасовищне тваринництво.

Великий вплив на життєдіяльність людини проявляють екстремальні погодно-кліматичні явища: засухи, сильні втри, які приводять при сухому оголеному ґрунті до пилових бур, заморозки.

Для квітня-травня характерні заморозки, тобто такі ситуації, коли середньодобова температура вище 0*С, але вночі або зранку вона досягає від'ємних значень. Особливо часто заморозки бувають в знижених елементах рельєфу: замкнутих долинах, котловинах. Для їх зупинення можна використовувати димлення — дим діє подібно покривалу, затримуючи тепло земної поверхні.

Погода і клімат завжди цікавили людей, але регулярні спостереження стали вестись з початку ХІХ ст. Перша Кримська метеорологічна станція була заснована у 1821 р. в Сімферополі Ф. К. Мільгаузеном.