Життя і творчість Григорія Чупринка

Коломийське медичне училище Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Чупринка студент групи 1П Заставний Андрій Коломия — 2001.

Чупринка Григорій Оврамович народився 15 листопада 1879 р. в містечку Гоголеві на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенські гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. Застрелений чекістами, які провадили облаву в Броварському лісі, коли вертався в Гоголева до Києва. Це сталося 28 серпня 1921 р. Відтоді виникла фальшива версія про участь Г. Чупринки у Всеукраїнському повстанському комітеті, чого насправді не було.

О ні, Поет — не гладіатор, Що бавить натовп цирковий!

Поет — пророк, Поет — новатор

І вільний мучень життьовий.

В людських ганебних наріканнях Огнистим цвітом він цвіте.

І в світових сліпих блуканнях До правди впевнений іде.

Г.Чупринка — автор поетичних збірок «Огнецвіт» (1909), «Метеор» (1910), «Ураган» (1910), «Сон-трава» (1911), «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), «Поезії: В 3 т.» (1918), поеми «Лицар-Сам» з додатком дев’яти поезій (1913). Його лірика засвідчила підпорядкованість українського слова музичному ритму, силу звукового образу, естетизацію мови, імпресіоністичну настроєність «сяйва мрій». Вона, як і лірика інших модерністів — М. Вороного, О. Олеся, мала великий вплив на сучасників, розкривала нові можливості української поезії.

Останній звук моєї ліри…

Останній звук моєї ліри Не буде криком безпорадним, Не буде стогоном зневіри, А гімном радісно-принадним Того співця, що лине і ирій Перед морозом повновладним.

Той звук лишить благословіння Співцям весни, співцям прийдешнім, Пророкам вільного творіння, Серцям палким, умам безмежним, Що власним полум’ям горіння Освітять путь мерцям тутешнім.