Імовірнісне моделювання структури виробничої програми підприємства водопостачання

Реферат.

на тему:

ІМОВІРНІСНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ.

ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ВОДОПОСТАЧАННЯ.

Робота в сучасних умовах господарювання передбачає, серед інших умов, організацію відлагодженої системи внутрішньофірмового планування, в якій укладання плану виробництва і реалізації продукції є відправною точкою. Перспективний тактичний план повинен передбачати майбутні зміни виробництва, пов «язані передусім з можливим попитом на продукцію підприємства, а тому будується на основі всебічного обліку прогнозів збуту.

Правильно сформований план виробництва обумовлює таке поєднання потреб ринку і можливостей виробництва, реалізація якого дозволяє отримати максимально можливий прибуток.

Методологічні підходи до укладання тактичного перспективного плану виробництва передбачають як одну з його складових оцінку ємності ринку і прогноз збуту продукції. При цьому припускається всебічне вивчення потреб споживачів, внаслідок чого формується асортиментна політика підприємства. Методика планування обсягу продажів має ряд етапів [1]: дослідження кон «юнктури ринку (аналіз продажу за період, сегментація ринку, вибір цільового ринку, визначення ємності і прогноз розвитку ринку), планування асортименту, оцінка конкурентоспроможності продукції, планування ціни і, в кінцевому підсумку, планування обсягу продажів. Для виконання даного комплексу робіт треба оцінити великий обсяг внутрішньої і зовнішньої інформації, що є досить трудомісткою операцією як з точки зору витрат на аналіз і обробку наявної інформації, так і з точки зору витрат на одержання зовнішньої інформації.

Основу маркетингових моделей підприємств водопостачання складають підмоделі планування. В довгостроковій перспективі необхідний обсяг водопостачання в місті визначається при розробці генеральних планів розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, які є складовою частиною генеральних планів розвитку міст і служать, в основному, для проектування нових систем і споруд. При цьому звичайно використовується два способи визначення обсягу водопостачання: статистичний і розрахунковий [2, с. 201]. Прийнято вважати, що перший з них менш трудомісткий, а другий більш точний. Розрахунковий засіб полягає в прямому підрахунку видатку води для окремих груп споживачів за диференційованими нормами. При цьому обґрунтованість виробничих планів підприємства водопостачання залежить від якості визначення необхідного обсягу споживання води кожним окремим споживачем. З одного боку, недосконалість систем водопостачання з технічної точки зору не дозволяє оперативно реагувати на зниження обсягу споживання води, на що кожний споживач має юридично закріплене право, що, в свою чергу, призводить до непродуктивних витрат води. З іншого боку, в умовах цінової дискримінації, яку використовують сьогодні багато підприємств водопостачання, це спричиняє до порушення встановленого співвідношення рівнів цін для різноманітних категорій споживачів, а при планованій рентабельності на рівні приблизно в 10% - фактично її істотне зниження, що разом з іншими факторами призводить до нерентабельності роботи постачальника послуг.

Невирішеною проблемою є мінімізація витрат при підготовці асортиментного плану, показники якого є основою тактичного перспективного планування, а також розробка методики, яка б дозволила планувати структуру виробничої програми підприємств водопостачання точніше.

Метою статті є розробка методологічних підходів до прогнозування структури виробничої програми підприємства на певний період часу, при якому мінімізуються витрати на його розробку та поліпшується точність планування.

Структура процесу реалізації продукції підприємства за попередні періоди показує, з одного боку, можливості виробництва, а з іншого — тенденції, що склалися на ринку того чи іншого товару. Отже, використовуючи статистичні методи аналізу і прогнозування зміни структури статистичної сукупності, можна побудувати майбутню структуру за умови збереження на ринку основних факторів і тенденцій, які склалися раніше. Такий підхід не вимагає одержання й аналізу зовнішньої інформації, і завдяки цьому істотно знижується трудомісткість визначення обсягу випуску продукції на планований період.

У статистичній практиці основою прогнозування зміни структури є положення теорії ланцюгів А. А. Маркова [3]. Завдання в даному випадку полягає в тому, щоб на підставі наявних даних про структуру фактичної реалізації продукції в двох періодах визначити імовірності переходу від однієї структури до іншої. Ця матриця імовірностей може бути використана для прогнозування нової структури реалізації на майбутній період. Для розрахунку матриці імовірностей переходу використаємо метод, викладений в [3].

Позначимо вектори структури реалізації за два попередні періоди, як S0 і S1 відповідно. При цьому справедливе таке співвідношення:

Матрицю імовірностей позначимо як P. Розрахуємо елементи допоміжної матриці P ", розміром m*m, де m — укрупнена номенклатура готової продукції. Елементи головної діагоналі цієї матриці заповнюються за такою умовою:

Позначимо як a і b допоміжні вектори, елементи яких розраховуються за формулами:

Після обчислення значень елементів векторів x03B1 і x03B2 розрахуємо решту значень матриці P " :

Після цього вираховуємо значення матриці імовірностей переходу:

Елементи нової структури S2 визначаються за формулою:

Наведений підхід використано при прогнозуванні структури виробничої програми підприємства водопостачання. Для цього було взято планові та фактичні результати реалізації послуг водопостачання за категоріями споживачів, наведені у табл. 1.

Таблиця 1. — Обсяги послуг водопостачання по ВАТ «Хвиля» (м. Горлівка) Найменування Обсяг реалізації води, тис. куб. м.

1999 2000 2001.

план факт. план факт. план факт.

Населення 32 585,0 29 128,1 25 695,0 26 152,6 19 842,0 20 261,9.

Комунально-побутові підприємства 1156,0 1025,6 997,0 1891,0 691,0 662,0.

Бюджетні організації 1254,0 1184,7 1262,0 973,7 628,0 496,5.

Виробниче споживання 5849,0 7211,5 6692,0 3610,4 3370,0 2087,1.

Організації теплопостачання 1186,0 845,2 974,0 795,4 340,0 376,5.

Інші споживачі 442,0 408,7 335,0 305,5 188,0 175,0.

Усього 42 472,0 39 803,8 35 955,0 33 728,6 25 059,0 24 059,0.

При розрахунку імовірностей переходу як вихідні застосовують фактичні структури виробничих програм, в даному випадку фактичні структури реалізації води різноманітним категоріям споживачів. Саме фактичні структури сформувалися під впливом тих або інших факторів, що склалися на ринку, а тому самі по собі є носіями інформації про наявні тенденції.

Відповідні фактичні структури реалізації води наведені в табл. 2.

Таблиця 2. — Структура водопостачання (проц.).

Найменування 1999 2000 2001.

Населення 73,18 77,54 84,22.

Комунально-побутові підприємства 2,58 5,61 2,75.

Бюджетні організації 2,98 2,89 2,06.

Виробниче споживання 18,12 10,70 8,67.

Організації теплопостачання 2,12 2,36 1,56.

Інші споживачі 1,03 0,91 0,73.

Усього 100,0 100,0 100,0.

Відповідні ймовірності переходу щодо прогнозу структури на 2001 рік наведені в табл. 3, на 2002 рік — в табл. 4. У рядках і колонках табл. 3 і табл. 4 цифри означають відповідні категорії споживачів в тому порядку, в якому вони наведені в табл. 1.

Таблиця 3. — Імовірності переходу для прогнозу структури 2001 р.

№ п/п 1 2 3 4 5 6.

1 1,0000

2 1,0000

3 0,0172 0,0119 0,9699 0,0009

4 0,2340 0,1626 0,5908 0,0126

5 1,0000

6 0,0674 0,0468 0,0036 0,8821.

Таблиця 4. — Імовірності переходу для прогнозу структури 2002 р.

№ п/п 1 2 3 4 5 6.

1 1,0000

2 0,5092 0,4908

3 0,2852 0,7148

4 0,1896 0,8104

5 0,3364 0,6636

6 0,1969 0,8031.

Матриця імовірностей переходу, наведена в табл. 3, інтерпретується таким чином. Підприємству повністю в прогнозованому періоді вдасться зберегти частку обсягів послуг за першою, другою і п «ятою позиціями у загальному обсязі виробництва. Частка продукції, наведена на третій, четвертій і п «ятій позиції, збережеться на 96,99%, 59,08% і 88,21% відповідно.

Прогноз на 2002 р. показує подальше скорочення частки послуг, що надаються позиціям з другої по шосту на користь першої позиції.

Прогноз структури виробничої програми, розрахований на підставі відповідних матриць імовірностей переходу, наведено в табл. 5.

Таблиця 5. — Прогнозна структура виробничої програми Найменування на 2001 р. на 2002 р.

Населення 80,15 88,52.

Комунально-побутові підприємства 7,42 1,35.

Бюджетні організації 2,80 1,48.

Виробниче споживання 6,32 7,03.

Організації теплопостачання 2,50 1,04.

Інші споживачі 0,80 0,58.

Усього 100,00 100,00.

Економічний ефект від застосування запропонованого способу моделювання структури виробничої програми підприємства водопостачання полягає у вагомому підвищенні якості планових розрахунків і, відповідно, підвищенні вірогідності фінансового планування на підприємстві. Це, в свою чергу, дозволяє не тільки заздалегідь визначити можливі фінансові ресурси підприємства на майбутній період, але і визначити обсяг компенсації втрат по державному регулюванню цін на житлово-комунальні послуги. Останнє надто важливо при проведенні розрахунку по складанню бюджетів як окремих муніципальних одиниць, так і на загальнодержавному рівні.

Для розрахунку економічного ефекту необхідно порівняти планову, прогнозну і фактичну структури виробничої програми. Відповідні дані наведено в табл. 6.

Таблиця 6. — Дані для розрахунку економічного ефекту Категорія споживачів Тариф за куб. м, грн Обсяг реалізації води, проц.

план прогноз факт Населення 0,40 79,181 80,153 84,218.

Комунально-побутові підприємства 0,92 2,757 7,424 2,752.

Бюджетні організації 0,92 2,506 2,800 2,064.

Виробниче споживання 3,37 13,448 6,324 8,675.

Організації теплопостачання 0,92 1,357 2,499 1,565.

Інші споживачі 0,92 0,750 0,799 0,727.

Усього.

100,000 100,000 100,000.

За наведеними в табл. 6 даними розрахуємо середній плановий, прогнозний и фактичний тариф. Для цього використаємо таку формулу:

Рплан = x2211Ріdі.

Розрахований середній плановий тариф — 0,84 грн; фактичний — 0,66 грн, прогнозний — 0,69 грн. Зменшення фактичних обсягів реалізації відносно плану розраховується за формулою:

(Рфакт — Рплан) · Vфакт = (0,69 — 0,84) · 24 059 = 3443,7 тис. грн.

де: Рфакт — середній фактичний тариф;

Рплан — середній плановий тариф;

Vфакт — фактичний обсяг реалізації.

Такім чином, відносно плану зменшено реалізацію на 3443,7 тис. грн. Однак це зменшення зумовлено умовами планування, в яких не були враховані наявні тенденції щодо зміни структури водоспоживання.

Зміна фактичних обсягів реалізації відносно прогнозу розраховується за формулою:

(Рфакт — Рпрогн) · Vфакт = (0,69 — 0,66) · 24 059 = 877,1 тис. грн.

де: Рфакт — середній фактичний тариф;

Рпрогн — середній прогнозний тариф;

Vфакт — фактичний обсяг реалізації.

Відносно прогнозу збільшено реалізацію на 877,1 тис. грн. Це збільшення скоріше пояснюється посиленими спробами підприємства наблизитися до виконання планових завдань, що, в кінцевому підсумку виявилися марними (як встановлено вище — через неякісне планування).

Висновки.

Застосування запропонованого методу забезпечує прогнозування обсягу виробництва продукції, для чого також можуть бути використані статистичні методи, наприклад, прогнозування щодо тренду і коливань. На підставі прогнозного обсягу виробництва і побудованої структури виробничої програми здійснюється розрахунок майбутнього обсягу виробництва по кожній товарній групі.

Запропонований метод прогнозування структури виробничої програми підприємства може бути використано для прогнозування обсягу надання послуг комунальними підприємствами різноманітним категоріям споживачів, а також на підприємствах інших галузей національного господарства.

Література:

1. Ильин А. И., Синица Л. М. Планирование на предприятии: Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 2. Тактическое планирование / Под общей ред. А. И. Ильина. — Мн.: ООО «Новое знание », 2000. — 416 с.

2. Экономика водопроводно-канализационного строительства и хозяйства: Учебник для вузов / С. М. Шифрин, Ю. П. Панибратов, Ю. Н. Казанский, Л. М. Чеснова, Г. С. Чистова; Под ред. С. М. Шифрина. — 2-е изд., доп. и перераб. — Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1982. — 319 с.

3. Глинский В. В., Ионин В. Г. Статистический анализ. Учебное пособие. — М.: Филинъ, 1998. — 264 с.