История вивчення та збільшення використання природних вод, на Урале

Міністерство загального користування та професійного образования.

Свердловській области.

МОУ№ 218 Коледж підприємництва та високого соціального управления.

Освітня область — естествознание.

Предмет — естествознание.

Тема реферата:

Історія вивчення й порядку використання природних вод, на Урале.

Виконавець: студент II курсу (11класс).

Вершинін Артем Александрович.

Науковий руководитель:

Кислицына Віра Павловна.

Доцент, кандидат біологічних наук.

Викладач биологии.

Єкатеринбург 2000 г.

План:

I.

Введение

…3.

II. Огляд літератури стану війни і використанні вод, на Уралі. а) Історична довідка про стан вод, на Урале…4.

б) Історія природоохоронних актов…7.

в) Використання природних вод, на Урале…8.

Основна часть.

а) Сучасне стан водних артерій Урала…9.

б) Актуальні екологічні проблеми водокористування на Уралі та його последствия…16.

в) Заходи щодо забезпечення населення Свердловській області водою стандартного качества…21.

Заключение

…22.

Выводы…23.

VI. Список використовуваної литературы…24.

Метою цього дослідження стала спроба авторів простежити історію виникнення і перспективи використання природних вод, на Уралі виявити основні проблеми, які виникли у цій галузі межі веков.

З давніх часів ріка була місцем стоянок поселень. З появою суспільства, розвитком промисловості почали будуватися міста, та нещасна річка стала джерелом енергії, дешевим транспортом і набрав величезну значимість в життя людей.

Історична закономірність розвитку продуктивних сил на Уралі характеризується тим, що промисловий Урал формувався в верхів'ях річок, поблизу головного вододілу. Тому сьогодні з 18 414 річок Свердловській області, 2/3 втратили своє природне стан, а шість річок Исеть, Пышма, Тура, Тавда, Чусова, Уфа віднесено до забрудненим річках Росії. Оскільки водні ресурси Уральського регіону є частиною гідросфери планети, межі століть виникла гостра потреба вирішувати екологічні проблеми, пов’язані з водними ресурсами на Урале.

Для цього він необхідно як осмислити історію розвитку природних вод, на Уралі, а й вичленувати болючі проблеми, що виникли у процесі тривалого водокористування, а як і висвітлити програми, постанови, укази, пов’язані з невідкладними заходами для забезпечення населення Свердловській області водою стандартного якості і раціональним водокористування в регіоні. Ці завдання ставили автори реферату, обговорюючи проблему історії водокористування на Урале.

Історична довідка про стан вод, на Урале.

Перш ніж висвітлити якесь запитання чи дозволити проблему, необхідно знати історію вивчення цього питання чи проблемы.

Проблема гідросфери планети міцно пов’язана з проблемою води на Уралі. Історія вивчення вод Уралу ставитися до 1220 року, коли вперше згадуються російських літописах річки Урала.

Річка — це необхідна умова зародження заводу і міста, вона джерело енергії, дешевий, зручний транспорт. Тому на згадуваній Уралі були всі умови для організації в промисловості й заводов.

Відкриття й освоєння річок на Уралі почалося з 1617 року, коли правому березі Ками і річці Яйве (лівий приплив Ками) виявили мідну руду. Через 17 років у 1634 року побудували Пыскорский мідеплавильний завод, пропрацював з більшими на перервами 100 років. У 1920;х роках XVII століття верхів'ях Ками було знайдено також залізна руда і грунтується Красноборский железоделательный завод.

Місцева залізна руда було знайдено річці Нице неподалік впадання в неї Нейвы. На базі цього родовища побудували Ницинский железоделательный завод, що працював до 1960;х років XVIII століття. На зламі народився Невьянский завод. У 1697 року царю Петру I надійшла інформація, що знайшли залізну руду річці Нейве. Тоді було накажуть підшукати місце на будівництво заводів. Таких місць знайшли кілька, зокрема на Нейве. Невьянский завод стало головним постачальником металу для Адміралтейства, з 1812 — 1814 року в невьянском заводі організований випуск військової продукції. У 1915 року побудували артилерійський завод. (Долгушкин І.В., Остаточников В. Д., Баранов А. А. «Міста нашого Краї, Невьянск»).

Влітку 1702 року був відомо про відкриття родовища мідних руд поблизу річки Полєвой (нинішні Гумешки), а 1727 року побудували Полевской мідеплавильний завод, де згодом виріс селище. Для переробки металу було вирішили зробити семи верст Полевского річці Северушке побудувати железоделательный завод. Серед них всі умови для розташування заводу: горбиста місцевість, рясно заросле сосновим лісом, ріка стиснута по обидва боки двома пагорбами, мала високі кам’яні берега. Перегородити її було неважко, а що виник водосховище могло мати достатню глибину у тому, щоб у зимову холоднечу не промерзало до дна, а літню спеку — не пересихати. У 1739 року Сіверський завод набрав чинності. На березі річки на той час було споруджено основні виробничі будівлі. Головною гордістю заводу стала його гребля, що була вище аналогічного споруди Полевском дві з лишком рази. Метал вивозився підводами до Макаровской пристані, а звідти по весняної воді сплавлявся на барках по Чусової і далі за Камі і Волзі в Нижній Новгород і Санкт-Петербург. У XVIII — XIX століттях заводські селища розвивалися надто повільно. Наприкінці 20- x — початку 1930;х Сіверський і Полевской вступив у період промислового підйому, а 1939 року населення Полевского досягло 16,6 тисяч чоловік, Сіверського — 8,3 тисячі. (Колюн Андрій «Полевской»).

У 1697 року згадується магніті, знайдений у двох верст річки Тагіл, 1702 року виявили поблизу річки Выя поклади мідної руди, а 1720 року будується Нижневыйская гребля. Вона стала першим заводським спорудою, котрий поклав початок Нижньотагільським демидовських заводам. З 1721 року почався розробка Высокогорского родовища залізної руди, й у 1722 року було завершено будівництво Выйского мідеплавильного заводу. Будівництво Нижнетагильской греблі належить до 1725 року. (Петров Ю.В., Бистров С. К., Ковалевич В. К. «Нижній Тагил»).

З указу Петра I на Урал прийшов капітан-поручик Василь Микитович Татищев, який заснував місто на Исети і почав будувати мідеплавильний завод на Уралі. На приборкання Исети пішло дві року. На річці утворили величезний ставок 3 км довжиною і 400 метрів шириною, назвали його Городским.

Невдовзі з’явилася Катерининський, чи Исетский, железоделательный завод. Для порятунку Исетского заводи на посушливе час побудували ще одне греблю (1726г.). Назвали ставок Верх-Исетским. Оскільки водойму вийшов величезним, вирішили біля нього побудувати березі Исети, найкращий на той час не тільки у Росії, а й у Європі металургійний і металообробний заводи, невдовзі включили у собі монетний двір і гранувальну фабрику по обробці уральських кольорових камней.

З 1725 года Єкатеринбург став відомим, як із монетних центрів імперії, де за указу Катерини карбували унікальні історія російського монетного справи квадратні мідні плати — гроші, що використовували переважно на Уралі. Потім карбували мідну монету для всієї России.

З 1817 року на Исети золотопромывательный завод, вимагає величезних обсягів води на производство.

Крім Исети у місті з 1801 року в озері Шарташ існували підприємства з выделыванию шкіри, де працювало більш як 200 робочих, тож 1866 року вода в Шарташе втратив свій первозданну чистоту. (Большаков В.М., Безель В. С., Таршис О. Г., Таршис Г.І. «Регіональна экология»).

З підручника Біології відомо, що пересічний науковець Паллас відкрив ланцетника, але цей найбільший натураліст залишив невитравний слід історії Уралу, вивчивши озера Східного схилу Південного і Середнього Уралу. Він описав майже всі найбільші озера (Чебаркуль, Увильды, Иртяш, Аргази), де дав докладну характеристику флори і фауни цих озер. Восени 1770 року Паллас провів дослідження, у околицях Челябінська. Його вразило безліч водоплавної дичини на озерах. Нагромаджений метеорологічний матеріал дозволив дійти висновків гідрологічному режимі рік і озер, про закономірності в розміщення рослинного покриву, що мало велику практичну цінність для ведення сільського господарства за це регіоні. Пізніше сучасні дослідники дали принципово нове висвітлення умов зосередження підземних вод в тектонічних і закарстованных зонах Уралу, що дозволило успішно використовувати їх задля водопостачання багатьох населених пунктів, і навіть будівництва різних объектов.

Історія природоохоронних актов.

У Єкатеринбурзі і Уралі першим захисником «зеленого друга» сміливо може бути В. Н. Татищева, який, очевидно, усвідомлював свою відповідальність збереження природи краю, не забував писати інструкції про лісові пожежі. У 1726 року виходять одне одним розпорядження де Геннина «Про предохранении від лісових пожеж», «Про углежжении».

З іншого боку, у містах намагалися ознайомитися з чистотою повітря та води. Нагляд було покладено на медичних працівників. У ст. 71 XIII Статуту лікарів і Статуту уложення про наказах заборонялося псувати воду, що йде для внутрішнього вживання, а порушив Лікарський статут карали штрафом. Ці самі закони врятували в 1866—1868 роках озеро Шарташ від загрязнения.

Багато клопоту приносили владі Міський ставок і «ріка Исеть. Тому часто обговорювалося питання забруднення міського ставка у присутності міського голови і гласних панів. Порушувалося питання прийнятті заходів проти засмічення ставка так і р. Исеть різними нечистотами. Жителі постійно звалювали до ставу й у р. Исеть гній і кожен мотлох, причому вивезення був цілеспрямованим. Тому збори дійшло до єдиного рішення, що з охорони Міського ставка необхідна охорона, які мають ознайомитися з водоймою. На річці Исеть було вирішено поставити на берегах частокіл чи тумби такій відстані, щоб міг проходити піший, отже захистити річку від загрязнения.

Ріки поступово почали терпіти свої энергообеспечивавющие, транспортні функції й більше входитимуть у систему скидання стічних вод.

Використання природних вод, на Урале.

Величезні обсяги води витрачаються промисловістю, сільське господарство, а останнім часом збільшилася потребу людини у питній воді на коммунальнопобутові потреби. Зараз із 18 414 річок області шість річок включили до списку найзабрудненіших об'єктів РФ — це басейн річок — Исеть, У. Пышма, Тура, Тавда, Чусова, Уфа.

У промисловості вода використовується:. Для охолодження і нагрівання рідин, газів і газових сумішей;. Як розчинник;. Для виготовлення і очищення розчинів;. Для транспортування матеріалів і сировини трубами;. Для теплоенергетичних цілей, як пара для перетворення тепла чи тиску;. Для видалення відходів та т. д.

Якщо виробництві необхідна чиста вода, її беруть з водогінної системи. Там, коли вода може бути особливо чистої, фабрики і заводи користуються річкову воду. Такі можливості використовуються на більшості паперових комбінатів. Споживання води промисловістю в час досягло розмірів. За оцінками спеціалістів, беззворотнє водоспоживання становила близько 150 куб. км на рік, тобто 1% стійкого стоку прісних вод. За розрахунками, потреба у воді Землі до 2000 року зростати загалом на 3,1% на рік. Нині люди щорічно витрачають 3000 км прісної воды.

Перед сільського господарства припадати більш 2/3 світового споживання води, приблизно 17% посівних площ в усьому світі є орошаемыми. Нині у світі під посівні площі працює близько 15млн. квад. км.

Сталий ведення сільського господарства на Уралі вимагає величезне споживання водних ресурсів, не дивлячись те що, що Свердловська область має низьку освоєність територій (трохи більше 13% території). (Двінський В.М., Бриль Г. Б., Видревич М. Б. «Екологічний менеджмент»).

Водні артерії Урала.

Сучасне стан водних ресурсів Уралу (рис. 1).

Через війну нераціонального водокористування вод, на Уралі до XX віці склалася складна екологічна ситуация.(В.М. Двінський, Г. Б. Бриль, М. Б. Видревич 1998 г.).

Річка Чусовая.

У верхів'ях річки розміщено Волчихинское водосховище — джерело питного водопостачання Єкатеринбурга. Водосховище забруднене важкими металами та інші речовинами. У водосховище присутній азот амонію, легко окисляемые органічні речовини, що свідчить про вкрай низькому санітарному стані водоема.

На стан води у річці Чусова значний вплив надають забруднені стічні води «Средуралмедьзавода», Первоуральского новотрубного заводу, «Хромпика». Крім того, «Хромпик» продовжує забруднювати річку шестивалентным хромом, що надходять з фильтрационными водами з шламонакопичувачів. Збитки, заподіювана басейну річки Чусова від господарську діяльність підприємства представлене малюнку 2.

Зміст основних елементів в стічних водах.

Основні міста загрязнители.

Рис 2. Забруднення річки Чусовой.

Річка Исеть.

Надзвичайно забруднена й інша велика ріка області - Исеть, особливо у районі Єкатеринбурга і Каменск-Уральского. Перевищення середньорічних концентрацій забруднюючих речовин за течією річки зазначено малюнку 3. Нижче Єкатеринбурга великий вплив не забруднення надають господарськимпобутові і промислові стічні води міста. У воді присутні миш’як і легко окисляемые органічні речовини. Основним джерелом забруднення на ділянці є Південні очисні споруди біологічного очищення Єкатеринбурга. Спільними зусиллями 443-х підприємств, розміщених у басейні річки, єдина водна артерія міста перетворилася на канаву, виконує функції транспортування промислових і каналізаційних стоков.

Зміст основних елементів в стічних водах.

Основні міста загрязнители.

Рис 3. Забруднення річки Исеть.

Річка Тура.

З усього перебігу річки йде забруднення азотосодержащими речовинами, важкими металами і нафтопродуктами. Сильне забруднення річки спостерігається у районі р. Туринска, особливо миш’яком. Нерідкими є разі дефіциту розчиненої у річці кисню. Низька якість води в р. Туре пояснюється надзвичайно забрудненими притоками.

Основне впливом геть якість води в р. Салда надає підприємство «Святогор». У р. Тагіл з усього перебігу присутні важкі метали, нафтопродукти, азотовмісні речовини, концентрації яких — понад ГДК. Серед підприємств забруднюючих р. Тагил, основними є НТМК і Уралхимпласт. На гидрохимическое стан Нейвы впливають стічні води Нейво-Рудянского лесохимического заводу, Невьянского механічного заводу. Малюнок 4.

Зміст основних елементів в стічних водах.

Основні міста загрязнители.

Рис 4. Забруднення річки Тура.

Річка Пышма.

Верхів'ях річки на районі г. Березовский перебуває під впливом підприємств г. Верхняя Пышма (Уральський завод хімічних реактивів, Уралэлектромедь, Досвідчений завод «Гиредмет», Північні очисні споруди г. Екатеринбурга і шахтно-рудничные води Березовського рудника).

У районі Березовска слід зазначити притаманне даного ділянки річки присутність миш’яку та постійний дефіцит розчиненої у питній воді кисню. Так було в січні 1994 року зміст кисню вище г. Березовский знижувалося до 1,12 мг/л (за норми 4 мг/л).

Природно, як і Белоярское водосховище, те що басейну р. Пышма і що на перебігу річки, також має важкі метали і нафтопродукти. Велике вміст у водосховище легко окисляемых органічних речовин. Нижче за течією річки рівень забруднення кілька знижується, однак досить високою. На ділянці річки вище п. Белоярский — 0,6 км. нижче г. Талица переважно проб не відповідали нормам, де відзначено велика концентрації азоту амонію, азоту нітритів, легко окисляемых органічних речовин, нікелю, заліза общего.

Необхідно відповісти, що високі концентрації марганцю і заліза обумовлені впливом місцевого гідрохімічного фону. З іншого боку, додатковим джерелом металів є стічні води промислових підприємств. Малюнок 5.

Зміст основних елементів в стічних водах.

Основні міста загрязнители.

Рис 5. Забруднення річки Пышма.

Річка Уфа.

Найбільше забруднення води відбувається у районі місто Михайловск, Красноуфимск і п.Бисерть.

Річка Серга, приплив р. Уфа під впливом стічні води підприємства «Михалюм» у районі г. Михайлвск хронічно забруднена важкими металами. Основними забруднюючими речовинами є: органічні речовини (по БПК), зважені речовини, нафтопродукти, хлориди, азот амонійний, залізо, мідь, цинк. У районі р. Михайловска основними джерелами забруднення є Михайлівська паперова фабрика і «Михалюм»; в п. Бисерть — завод «Уралсельмаш». Малюнок 6.

Зміст основних елементів (в%) в стічних водах.

Основні міста загрязнители.

Рис 6. Забруднення річки Уфа.

Річка Тавда.

У басейн річки Тавда скинуто 72,8 млн. м. куб. забруднених вод. Основними джерелами забруднення є у районі Тавди — Тавдинский гидролизный завод, г. Новая Ляля — целюлозно-паперовий комбінат. Значний вплив на засмічення р. Тавда надають відходи лісосплаву. Малюнок 7.

Зміст основних елементів (в%) в стічних водах.

Рис 7. Забруднення річки Тавда.

Актуальні екологічні проблеми водокористування на Уралі та його последствия.

У нашій області нараховується 18 414 річок загальною протяжністю 68 тис. км, 135 водоймищ, більш 1200 ставків, 2500 озер (Большаков У. М., Безель В. С., Тавршис Г.І., Таршис Л. Г., 1998). 2/3 річок втратили природне стан, абсолютна більшість озер відповідає вимогам, що ставляться до джерелам господарського й питного водопостачання. Малюнок 8.

Рис 8. Водні артерії Свердловській области.

О 20-й міста й райони області склався неблагополучна обстановка з питної води нормативного якості. У Єкатеринбурзі, Нижньому Тагілі, Кировграде, Невьянске, Березовського, Байкалово, Асбесте, Ирбите, Талице і інших містах дефіцит водних ресурсів сягає 25%.

Підприємства, що перебувають у вододілі Свердловській області, є джерелами забруднення рік як Обского, і Волжского басейнів. Найбільші обсяги забруднених стічні води скидаються з очисних споруд житлово-комунального хозяйства.

Ріки у сфері через високе антропогенного навантаження і низької самоочищающей здібності мають у своєму середньому найвищий рівень забруднення в Уральському районі. Відсутня водогосподарське облаштування річок басейну Обі у межах Свердловській області усунення негативним наслідкам повеней, маловодья і господарського освоєння территории.

Довгострокова експлуатація підприємств, переважно видобувної промисловості, чорної та кольорової металургії, призвела до поблизу таких підприємств територій з рівнем забруднення грунтів важкими металами понад 50 ГДК, а деяких до 2000 ГДК. Це міста Кировград, Нижній Тагіл, Єкатеринбург — і 44 інших містах, що позначилося на водопользовании у тих регионах.

Останні дані про забруднення водних об'єктів Свердловській області свідчать, що 6 річок області включили до списку найбільш завантажених вод як Уралу, а й Російської Федерації, їм характерно:

Басейн р. Исеть.

Річка Исеть протягом кількох років є найбільш забрудненій рікою біля Росії. Екологічна обстановка дуже напружена, якість води залишається вкрай незадовільним та приймає хронічно небезпечний характер. На формування хімічного складу води значний вплив надає зарегулирванность верхніх ділянок річки ставками і водоймищами. Річка Исеть з Исетского водосховища, вода що його 1998 року оцінювалася як «дуже грязная».

У пункті спостереження нижче р. Єкатеринбурга виявляли залишкові кількості хлорорганічних пестицидів. Зміст ДДД та її метаболіту ДДЭ коливається 0,0007 до 0,008 мкг/л у питній воді. Через війну надходження «надзвичайно брудних» вод рр. Решотка і Патрушиха, стічних вод мовби підприємств і зливового стоку із території міста нижче р. Єкатеринбурга вода по якості погіршується до «надзвичайно брудної» і зберігає цей клас якості до кордону з Курганської областю, приймаючи господарсько-побутові і промислові стічні води рр. Арамиль, Каменск-Уральский та води р. Сысерть, належить до категорії брудних. Незначні зміни змісту окремих забруднюючих інгредієнтів від створу до створу дільниці р. Єкатеринбург — кордон Курганської області пов’язані з зарегульованістю водостоку. Вочевидь, що перебувають на р. Исеть ставки виконують роль отстойников.

Якість води за українсько-словацьким кордоном з Курганської областю характеризується високим середньорічним змістом забруднених речовин: марганцю 13 ГДК, нафтопродуктів 6,4 ГДК, залізо загального — 3,6 ГДК, цинку 4,6 ГДК, легко окисляемых речовин; азоту амонійного 1,3 ГДК, азоту нітратного 2,2 ПДК.

Басейн річки Пышма.

Дуже напруженої залишається екологічна ситуація в верхів'ях річки, куди скидаються господарсько-побутові і промислові! води міст Верхня Пышма, Єкатеринбург, Березовський. Загальний рівень забруднення по протязі протягом ряду років зберігається, і вода оцінюється як «надзвичайно брудна». У створі вище Березовска був відзначений дефіцит розчиненої кисню, концентрація якої знижувалася до 1,55 мг/л.

Нижче за течією ріка піддається радіоактивному забрудненню як водоема-охладителя Белоярской АЕС цьому ділянці річки створено Белоярское водосховище та здійснює скидання стічних вод мовби Белоярской АЕС у Ольховское болото, пов’язане р. Пышмой річкою Альховкой.

Нижче за течією до кордону з Тюменської областю вода переважно характеризується як «надзвичайно брудна». Річка здійснює транзит господарсько-побутових й управління промислових стічні води гг. Сухой Лот, Камышлов, Талица та приймає «надзвичайно брудні» води в р. Кунара. У граничному з Тюменському областю створі посередньо річне зміст заліза становила б ГДК, цинку 4 ГДК, нафтопродуктів 2,7 ГДК, азоту амонійного 1,0 ПДК.

Басейн річки Тура.

На всьому протязі річки вода за якістю «надзвичайно брудна» Характерними забруднюючими речовинами досі залишаються сполуки заліза, цинку, миш’яку, нефтепродукты.

Антропогенний чинник сутнісно визначає якісний склад води на всьому протязі річки й у її численних притоках. Більше 20 років на р. Салда (приплив Тури) біля села Прокопьевская, Салда характерно стійке забруднення сполуками заліза, цинку, міді миш’яку, куди транзитом надходять стічні води Красноуральского мідеплавильного комбінату. Середньо річне зміст забруднюючих речовин становило гирлі ріки: залізо 8,3 ГДК, цинк — 10 ГДК, нафтопродукти — 3 ГДК. Для р. Тагіл за низкою інгредієнтів характерний стійкий екстремально високий рівень забруднення воды.

Річка Ка здійснює транзит забруднених вод рр. Нейва, Реж, Синячиха, Ирбит, приймає господарсько-побутові і промислові стічні води гг. Невьянск, Олопаевск, Реж, Артемівський. Так було в межах Краснослободское середнє протягом року зміст забруднюючих речовин становило: марганець — 25 ГДК, залізо — 5,1 ГДК, цинк — 3 ГДК, нафтопродукти — 3,9 ПДК.

У верхів'ях річки негативний вплив на якість води надають промислові підприємства рр. Качканара, Нижньої Тури, Лесного.

У прикордонному з Тюменської області створі вода оцінюється як «надзвичайно брудна» і має такі посередньо річні характеристики: вміст заліза — 3,4 ГДК, марганцю — 52 ГДК, цинку — 10 ГДК, нафтопродуктів — 3,9 ГДК, азоту амонійного — 1,0 ПДК.

Басейн річки Тавда.

Річка Тавда єдина судноплавної рікою біля Свердловській області. Через війну тривалого сплаву деревини русло р. Тавда та її береги значно забруднені затонулої деревиною. Притоки р. Тавди рр. Лозьва, Турья, Каква, Ляля, Лобва, Великий Пелым. характеризуються як «надзвичайно брудні». На якість цих вод значний вплив надають стічні води промислових підприємств міст Сєров, Краснотурьинск, Карпинск, Североуральск, Ивдель, Нова Ляля, і селища Лобва.

У прикордонному з Тюменської областю створі вода оцінюється як «надзвичайно брудна» і має такі середньорічні характеристики: вміст заліза — 15,8 ГДК, нафтопродуктів — 33,4 ГДК, азоту амонійного — 1,1 ПДК.

Річка Чусовая.

Ступінь забруднення води самого брудного в Уральському регіоні припливу Ками — р. Чусової комплексом основних компонентів хімічного складу залишається високої; не змінилася з переліку забруднюючих речовин і з зоні поширення у перебігу. У верхів'ях ріка переносить «надзвичайно брудні» води свого припливу — р. Северушки, підданого впливу стічних вод р. Полевского.

Середнє протягом року зміст забруднюючих речовин, у створі нижче р. Полевского становило: марганець — 11 ГДК, залізо — 6,1 ГДК, цинк — 4,2 ГДК, азот нитритный — 0,6 ГДК. Вода Волчихинского водосховища (зарегульована верхня частину річки — джерело водопостачання р. Єкатеринбурга) за якістю належить до класу «дуже брудна». Середньорічне зміст забруднюючих речовин, у створі з. Новоалексеевское: становило: залізо загальне — 2,9 ГДК, мідь — 16 ГДК, цинк — 5,2 ГДК, нафтопродукти — 5,8.

Річка Уфа.

Річка Уфа у невеликому ділянці від кордону з Челябінської областю до кордону з Башкаркорстаном змінює клас якості з «дуже брудної до «надзвичайно брудної», приймаючи забруднені промисловими стоками р. Михайловска води р. Серга, якість якої у середньорічному розділі характеризується такими показниками (створ нижче р. Михайловска): марганець — 10 ГДК, залізо загальне — 4,6 ГДК, цинк — 3,7 ГДК. На територію Свердловській області ріка переносить води, містять вище допустиму норму загалом протягом року: залізо — 6,3 ГДК, марганець — 13,0 ГДК. На кордону з Башкортостаном якість води річки визначається високим середньорічним рівнем вмісту заліза — 7,6 ГДК, марганцю — 7,5 ГДК, цинку — 3,5 ПДК.

У таблиці 1 представлено зміст важких металів в основних річках Уральського региона.

Зміст важких металів у річках Свердловській области.

|РЕКА |Концентрація металів, |Среднегодово| Річний винесення | | |ГДК |і |металів, т | | | |витрата річок, | | | | |млрд. м куб.| | | | | | | | Cu Zn | | Cu Zn | | |Mn Fe | |Mn Fe | | | | | | |Чусова| 120 3,3 |2,06 | 145 68 | | |13,2 6,2 |3,66 |2719 3823 | |Уфа |60 4,3 |0,48 |220 190 | |Исеть |7,8 5,2 |0,93 |2855 4721 | |Пышма |36 5,3 |5,49 |18 25 | |Тура |13,6 3,4 |13,3 |653 490 | |Тавда |42 4,0 | |39 37 | | |13,6 6,9 | |1245 1925 | | |40 17,8 | |212 977 | | |24,0 14,1 | |16 470 14 823 | | |30 4,1 | |417 570 | | |9,2 12,1 | |12 788 50 477 | |РАЗОМ | | | 1151 1867 | | | | |36 750 76 309 |.

Таблиця 1.

Якщо казати про чистоті річок, то населення знає, що всі вони перетворилися на стічні водойми. Отож Європа їх загрязняет?

На території аналізованих округів експлуатуються 24 очисних споруди проектної потужністю більш 400 тис. м куб./год, їх 20 очисних споруд (83,3%) не забезпечують нормативну очищення стічних вод. Обсяг скидання забруднених недостатньо очищених стічних вод мовби після очищення на даних ОС становить 309 479, 85 тис. м куб/ рік чи 45% від загального скидання стічних вод мовби з госппобутових очисних споруд із проектної потужністю більш 400 тис. м куб/ областю:. 29% очисних споруд не забезпечують повному обсязі біологічну отчистку стічні води. («Ключ землі», (газета № 11−12) ноябрь-декабрь.

1999 г.).

Заходи щодо забезпечення населення Свердловській області водою стандартного качества.

Оскільки вода є частиною гідросфери планети, то запровадили дату — 22 березня Міжнародний день води, який зазначає увесь світ. У зв’язку з нераціональним природокористуванням в Уральському регіоні виникли гострі екологічні проблеми: 1. проблема якості питної води 2. проблема раціонального водопользования.

Аби вирішити них в Уральському регіоні з 1995 року велика робота: розроблено спеціальну програму «По невідкладним заходам забезпечення населення Свердловській області питної води стандартного якості». 1995 року було організовано Міжнародна виставка «Чиста вода Уралу». У 1996 року було прийнято рішення Уряди Свердловській області № 54 від 12.08.96года на роботу очисних споруд біля области.

Про те, що проблему «Чистій води Уралу» є спільною проблемою гідросфери планети, свідчить те, що у 1997 року у Єкатеринбурзі відбувся міжнародний симпозіум і «Чиста вода России-97», де був представлений водокористування Урала.

Зараз із 4 — 7 квітня 2000 року проведена десята ювілейна міжнародна выставка-конференция «Урал екологія — 2000», «Техноген — 2000», де стоїть питання питної води, її контролю за якістю, технології, і навіть очищення водоподготовки.

Нині біля Південних очисних споруд розпочато будівництво другої черги цеху оксихлорида алюмінію (речовина необхідне якісної очищення води). Цей цех буде найбільшим світі з виробництва оксихлорида алюмінію. Виробництво цієї речовини дає можливість очистити води як Південних територій, а й Єкатеринбурга. Програма «Чиста вода» передбачає виробництво 7 тисяч тонн оксихлорида алюмінію рік, що буде чистьте очисні фільтри станцій міста Київ і навіть продавати надлишки цього вещества.

Заключение

.

Аналізуючи історію вивчення і видів використання вод Уралу можна сказати, що, не дивлячись на недостатню оводненность регіону, він потребує величезних обсягів води (промисловість — 150 км куб в год).

Через війну нераціонального водокористування (за даними СЭН) 3 млн. з 4,5 млн. людина області п’ють воду яка відповідає Держстандарту «вода питна». Тому Уряд Свердловській області, Госкомэкология проводять семінари, виставки, укази, формуються програми довгострокові і кратковременные.

Короткий дослідження проблеми історії вивчення та збільшення використання природних вод, на Уралі показало, що проблему водокористування Уралу є глобальної, оскільки водні артерії Уралу є частиною гідросфери планети, що займає 70% суші Земли.

Ріки Уралу віддавна були джерелом існування людей. На межі століть водні проблеми, у водопользовании в Уральському регіоні. Ці дві проблеми придбали глобального характеру і вони вирішуватися навіть у міжнародному уровне.

Выводы:

1. Найбільш забруднені водні об'єкти Російської Федерації річки Урала:

Исеть, Пышма, Тура, Чусова, Тавда, Уфа.

2. Найпоширеніші забруднюючі речовини у водних объектах.

Свердловській області: залізо, марганець, цинк, нафтопродукти, азот амонійний і нитритный і другие.

3. Усі рибогосподарські водойми Свердловській галузі мають ГДК за багатьма речовин вище нормы.

4. Розподіл водних ресурсів областю неравномерное.

5. Уряд області приймає постанову й законодавчі акти, довгострокові програми з «Нагальним заходам забезпечення населения.

Свердловській області питної води стандартного качества".

Список використовуваної литературы:

1. Архипова Н. П., Ястребов Є.В. «Які відкриті Уральські гори». -.

Свердловськ: уральське книжкове видавництво, 1990 р. 2. Аулова Є.В., Щербакова В.І. «Атлас Росії». 3. Большаков В. М., Безель В. С., Таршис О. Г., Таршис Г.І. «Регіональна екологія». — Єкатеринбург: видавництво «Сократ», 1998 р. 4. Вахрушева Е. С., «Екологія Єкатеринбурга» Єкатеринбург: Издательство.

Уральського Університету, 1998 р. 5. Двінський В.М., Бриль Г. Б., Видревич М. Б. «Екологічний менеджмент».

Єкатеринбург: УралЭкоЦентр, 1998 р. 6. Долгушкин І.В., Остаточников В. Д., Баранов А. А. «Міста нашого Края,.

Невьянск" Свердловськ: Средне-Уральское книжкове видавництво 1982 г. 7. Запарий Володимир, «Віхи міської історії» Єкатеринбург: Издательство.

Подробиці, 1998 р. 8. Капустін В. Г., Корнєв І.Н. «Географія Свердловській области».

Єкатеринбург: Посередньо Уральське книжкове видавництво, 1996, 1997 р. 9. «Ключ землі», (газета № 11−12) листопад-грудень 1999 р. 10. «Ключ землі», (газета) № 10, жовтень 1990 р. 11. Колюн Андрій «Полевской» Свердловськ: Средне-Уральское книжкове издательство, 1989 г. 12. Кронович У., «Міжнародний симпозіум і - Чиста вода России;

97″ Єкатеринбург: Видавництво «Ключ землі», 1997 р. 13. Кронович У., «Чиста вода Урала-95» Єкатеринбург: Видавництво Двойной.

Експрес, 1995 р. 14. Петров Ю. В., Бистров С. К., Ковалевич В. К. «Нижній Тагіл» Свердловск:

Средне-Уральское книжкове видавництво, 1977 г. ———————————;

Свердловська область.

18 414 рек.

135 водохранилищ.

Більше 1200 прудов.

2500 озер

РІКА ЧУСОВАЯ.

Староуткимск.

Залізо — 6.

Мідь — 199.

Хром — 7.

Цинк -11.

Первоуральск.

Азот амонію- 2 Азот нитритов-4.

Марганець — 17.

Мідь — 177.

Хром (YI) — 32.

Цинк — 12.

Ревда.

Залізо — 6.

Марганець — 20.

Мідь — 46.

Нефтепродукты-8.

Цинк — 4.

Полевской Железо — 9 Марганець — 11 Мідь — 32 Нефтепродукты-8 Цинк — 4,2.

РІКА ИСЕТЬ.

Сысертский р-н Азот амонію — 4,4 Азот нітритів — 18,8 Марганець — 22 Мідь — 69 Цинк — 8,6.

Каменск-Уральский Азот амонію — 2,2.

Азот нітритів — 7,6 Залізо — 52 Марганець — 13.

Єкатеринбург Азот амонію — 3,4 Азот нітритів — 11 Марганець — 23.

Медь — 58.

Цинк — 5,3.

Верхня Пышма Азот амонію — 3,7 Залізо — 10,4 Марганець — 19 Мідь — 33 Цинк — 5,5.

Туринск.

Залізо — 16.

Марганець -17.

Мідь — 44.

Цинк -3,7.

Невьянск Азот амонію — 2.

Залізо 5,5.

Марганець — 33.

Мідь — 83.

Цинк — 19.

Нижній Тагил.

Азот амонію — 4,4 Азот нітритів — 16.

Медь — 121.

Цинк — 96.

Нижня Салда Железо — 14,6 Марганець — 50 Мідь — 214 Цинк — 24.

РІКА ТУРА.

Нижня Тура.

Азот амонію — 3.

Азот нітритів — 5.

Залізо — 10.

Мідь — 43.

Нафтопродукти — 7.

Цинк — 7,5.

Основні міста загрязнители.

Основні міста загрязнители.

Основні міста загрязнители.

РІКА ПЫШМА.

Талица.

Мідь — 32 нефтепродукты.

6,4.

Цинк — 3,6.

Екатеринбург.

Азот амонію — 4,4.

Азот нитритов-14,1.

Залізо — 11,2.

Мідь — 34.

Нефтепродукты-5.

Нікель — 4.

Цинк — 4.

Заречный.

Азот амонію — 2 Азот нітритів -2,7.

Залізо — 3,2.

Марганець — 17.

Мідь — 27.

Цинк — 3.

Верхня Пышма Азот амонію — 2,8 Азот нітритів 3,2.

Залізо — 10.

Мідь — 64 Нафтопродукти — 3,2.

Нікель — 20.

Цинк — 3.

Основні міста загрязнители.

РІКА УФА.

РІКА ТАВДА.

Красноуфимск.

(33,7%).

Бисерть.

(25,1%).

Михайловск.

(40%).

Марганець — 8.

Мідь — 100.

Цинк — 7,8.

Основні міста загрязнители.

Тавда.

(8,12%).

Карлинск.

(1,85%).

Ивдель.

(3,3%).

Основні міста загрязнители.

Серов.

(25,05%).

Новолялинский р-н.

(20,32%).