Підприємство як форма господарювання

Підприємство як форма господарювання

Підприємництво практично знаходиться в основі діяльності будь-якого підприємства. В ринкових умовах підприємництво розцінюється як «сучасна форма господарювання ».

Нам відома еволюція підприємництва.

Підприємництво у Франції на початку XVII сторіччя означало діяльність незалежного самостійного підприємця (ремісники, фермери, купці) як індивідуального виробника й власника, діяльність якого пов «язана з певним ризиком. Далі, наприкінці XIX сторіччя з «явився другий напрямок у розвитку. Він означав, що підприємець не обов «язково власник (після появи системи кредитування), тобто основним капіталом підприємництва стають не гроші, не засоби та предмети праці, а господарчій талант, уява про суспільні потреби споживачів, знання психології споживача. Як раз ці якості підприємця забезпечували очікуваний доход (прибуток), намітилось наближення поняття «підприємництво «до поняття «менеджмент ». Разом с цим між ними була суттєва різниця.

Підприємець — самостійний суб «єкт ринку, який діє на свій страх та ризик.

Менеджер — найманий службовець, який організує виконання завдань, поставлених підприємцем. Менеджер, як правило, не несе майнової відповідальності за свої дії.

Підприємництво — явище, яке необхідно характеризувати з економічної, психологічної, політичної точок зору.

Підприємництво — самостійна, ініціативна господарчо-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання доходів (прибутків), здійснюється від свого імені, на свій власний ризик та під особисту майнову відповідальність, або від імені та під майнову відповідальність юридичної особи — підприємства (організації).

Підприємництво — за своєю суттю — це активна творча діяльність бізнесмена, саме цим підприємницька діяльність відрізняється від звичайної трудової діяльності.

Підприємництво — як особливий вид діяльності характеризується наступними ознаками:

 свобода вибору напрямків та методів діяльності;

 наявність постійного ризику;

 орієнтація на досягнення комерційних успіхів;

 інноваційний характер діяльності;

Необхідно звернути увагу на три основні функції підприємницької діяльності:

 ресурсна (формування та ефективне використання капіталу, трудових, матеріальних, інформаційних ресурсів);

 організаційна (організація маркетингу, збуту, реклами);

 творча (новаторські ідеї, збирання та активне використання ініціативи, уміння ризикувати). Разом с цим, в економічній літературі зустрічаються інші тлумачення «підприємництва » .

Підприємництво — це стиль, тип поведінки господарника. Підприємництво — це комплекс функцій, спрямованих на розвиток, удосконалення та відновлення підприємства.

Суб «єкти підприємницької діяльності: громадяни України та інші юридичні особи, підприємства всіх форм власності. Об «єкти підприємницької діяльності:

 товар;

 продукт;

 послуга.

Види підприємництва за використанням праці:

 без наймання праці;

 із використанням праці;

 без утворювання юридичної особи;

 з утворюванням юридичної особи. Принципи підприємництва:

 вільний вибір діяльності;

 добровільність притягнення майна та коштів юридичним особам та громадянам;

 самостійність формування програм у виборі постачальників, цін, робітників;

 право використання природних, фінансових, матеріальних, трудових ресурсів з урахуванням законодавства;

 вільне використання прибутку;

 самостійна зовнішня економічна діяльність (ЗЕД). Підприємництво, як форма ініціативної діяльності, може бути представленим: різними видами виробничої діяльності; різноманітними видами торгівельної діяльності; діяльністю по наданню інших послуг; комерційним посередництвом.

Форми підприємництва: індивідуальна, колективна.

Типи підприємництва: малий бізнес, спільне підприємство, корпоративне на акціонерній формі власності.

У вітчизняній економічній теорії (С.Ф.Покропивний) пропонується наступна типологія професійного підприємництва.

Підприємництво — як форма ініціативної діяльності з ціллю отримання прибутку — здійснюється у двох основних видах або їх комбінації:

1-й вид підприємницької діяльності — здійснення виробництва товару, робіт, послуг — виробнича діяльність.

2-й вид — виконання посередницьких функцій (переміщення товару, торгівля та ін.).

3-й вид — комбінований — підприємництво у фінансовій сфері.

З точки зору загальнодержавного інтересу пріоритетне значення має 1-й вид підприємництва, оскільки багатство суспільства залежить, насамперед, від стану матеріального виробництва в державі.

Однак 2-й вид підприємництва є також важливим, оскільки рівень життя та якість життя членів суспільства визначається в більшості рівнем розвитку посередницької сфери.

Крім того, другий вид підприємництва сприяє:

а) підвищенню продуктивності праці у виробництві;

б) прискоренню обігу та кругообігу капіталу;

в) насиченню ринку товарами та ін.

Перший вид підприємництва можна розподілити на три форми:

1. Традиційна, або класична форма — підприємництво орієнтується на випуск та постачання товарів на ринок традиційних товарів.

2. Інноваційна підприємницька діяльність — випуск інноваційних товарів, тобто тих товарів, випуск яких здійснюється з використанням новітніх технологій, якісної сировини, нових виробничих процесів.

• за товарами народного споживання, які продаються роздрібній мережі.

Дилери — здійснюють продаж товарів від свого імені та за свій рахунок. Дилерський прибуток — це різниця між ціною придбання та ціною продажу.

Посередники не просто продають, а доставляють продукцію покупцю. Вони знаходять нові канали збуту.

3 форма посередницької діяльності — аукціонна форма діяльності.

Аукціон — публічний торг, форма змагання покупців за право придбати товар (Стартова ціна — початкова ціна. Лот — неподільна партія товару).

4 форма — біржове підприємництво, особливий вид професійної підприємницької діяльності, яка виконується біржею.

Біржа — особлива організаційна форма оптової торгівлі (товарні, фондові, валютні та біржі праці).

У процесі біржового підприємництва виконуються окремі специфічні операції, такі як:

Ф «ючерсний контракт — це контракт на постачання вказаної у договорі кількості товарів за фіксованою ціною на протязі указаного в договорі періоду.

Опціони — це договірне зобов «язання купити або продати за заздалегідь обговореною ціною в межах узгодженого періоду часу. В обмін на таке право покупець видає премію продавцю.

3-й вид підприємництва — комбіноване підприємництво. До нього належить підприємництво у фінансовій сфері. Підприємництво у фінансовій сфері, є, з одного боку, посередницькою діяльністю, а з іншого — підприємництвом по безпосередньому наданню послуг. Тобто фінансове підприємництво є складовою частиною кожного з перших двох типів підприємництва.

Суб «єкти підприємництва у фінансовій сфері: банки, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди. Компанії і фонди можуть створюватися двох видів: перший вид — заклади створюються с ціллю концентрації грошових коштів потенційних вкладників для подальших внесків в діючи підприємства або надання комерційних послуг, отримання за рахунок цього прибутку та виплати їх також вкладникам; другий вид — заклади с ціллю концентрації капіталу для реалізації престижних проектів на регіональному та галузевому рівнях.