Основні компоненти системи підтримки прийняття рішень

Системи підтримки прийняття рішень (СІIIIP) являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабоструктурованих ситуаціях, пов’язаних із розробкою та прийняттям рішень.Особливості СППР:Інтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина маг намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема в діалоговому режимі.

Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень.

Потужність СППР означає здатність системи відповідати на найістотніші запитання.

Доступність СППР це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР означає здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданою періоду часу.

Робасність СППР це ступінь здатності системи відновлюваїнея в ран виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

Мету і призначення СППР другого покоління можна визначити так:

• * допомога в розумінні розв’язуваної проблеми. Сюди належать структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв;
• * допомога в розв’язуванні задачі: генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;
• * допомога щодо аналізу розв’язків, тобто проведення аналізу типу «Що … коли ???» та інше, пояснення ходу розв’язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.
• 2. Сучасні комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень мають такі характеристики:
• 1. СППР надає керівникові допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів сгруктурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач. Розум людини та інформація, що генерується комп’ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень.
• 2. СППР підтримує і посилює (але не іамінює і не відміняс)міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною. Користувач «почуває себе комфортно» і «як удома» у системі, а не зазнає «залякування» з боку системи.
• 3. СППРпідвищує головним чином ефективність прийнятих рішені, (а не лише продуктивність ОПР). На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень.