Загальні вимоги до ІС

Інформаційна система повинна відповідати вимогам гнучкості, надійності, ефективності та безпеки.

Гнучкість, здатність до адаптації і подальшого розвитку має на увазі можливість пристосування інформаційної системи до нових умов, новим потребам підприємства. Виконання цих умов можливо, якщо на етапі розробки інформаційної системи використовувалися загальноприйняті засоби і методи документування, так що після певного часу збережеться можливість розібратися в структурі системи і занести в неї відповідні зміни, навіть якщо всі розробники або їх частину з яких-небудь причин не зможуть продовжити роботу.

Будь-яка інформаційна система рано чи пізно морально застаріє, і постане питання про її модернізації або повної заміни. Розробники інформаційних систем, як правило, не є фахівцями в прикладній області, для якої розробляється система. Участь в модернізації або створення нової системи тієї ж групи проектувальників істотно скоротить терміни модернізації. Разом з тим виникає ризик застосування застарілих рішень при модернізації системи. Рекомендація в такому випадку одна — уважніше ставитися до підбору розробників інформаційних систем.

Надійність інформаційної системи має на увазі її функціонування без спотворення інформації, втрати даних з технічних причин. Вимога надійності забезпечується створенням резервних копій інформації, що зберігається, виконання операцій протоколювання, підтриманням якості каналів зв’язку і фізичних носіїв інформації, використанням сучасних програмних і апаратних засобів. Сюди ж слід віднести захист від випадкових втрат інформації в силу недостатньої кваліфікації персоналу.

Система є ефективною, якщо з урахуванням виділених їй ресурсів вона дозволяє вирішувати покладені на неї завдання у мінімальні терміни. У будь-якому випадку оцінка ефективності буде проводитися замовником, виходячи з вкладених в розробку засобів і відповідності представленої інформаційної системи його очікуванням.

Негативної оцінки ефективності інформаційної системи з боку замовника можна уникнути, якщо представники замовника будуть залучатися до проектування системи на всіх його стадіях. Такий підхід дозволяє багатьом кінцевим користувачам вже на етапі проектування адаптуватися до змін умов роботи, які інакше були б прийняті вороже.

Активна співпраця з замовником з ранніх етапів проектування дозволяє уточнити потреби замовника. Часто зустрічається ситуація, коли замовник чогось хоче, але сам не знає чого саме. Чим раніше будуть враховані доповнення замовника, то з меншими витратами і в коротші терміни система буде створена.

Крім того, замовник, не будучи фахівцем в області розробки інформаційних систем, може не знати про нових інформаційних технологіях. Контакти з замовником під час розробки для нього інформаційної системи можуть підштовхнути замовника до модернізації його апаратних засобів, застосування нових методів ведення бізнесу, що відповідає потребам, як замовника, так і проектувальника. Замовник отримує зростання ефективності свого підприємства, проектувальник — розширення можливостей, що застосовуються при проектуванні інформаційної системи.

Ефективність системи забезпечується оптимізацією даних і методів їх обробки, застосуванням оригінальних розробок, ідей, методів проектування.

Не слід забувати і про те, що працювати з системою доведеться звичайним людям, що є фахівцями у своїй предметній області, але часто мають вельми середніми навичками в роботі з комп’ютерами. Інтерфейс інформаційних систем повинен бути їм інтуїтивно зрозумілий. У свою чергу, розробник-програміст повинен розуміти характер виконуваних кінцевим користувачем операцій. Рекомендаціями в цьому випадку можуть служити підвищення ефективності управління розробкою інформаційних систем, поліпшення інформованості розробників про предметної області.

Під безпекою, перш за все, мається на увазі властивість системи, в силу якого сторонні особи не мають доступу до інформаційних ресурсів організації, крім тих, які для них призначені. Захист інформації від стороннього доступу забезпечується управлінням доступу до ресурсів системи, використанням сучасних програмних засобів захисту інформації. У великих організаціях доцільно створювати підрозділи, основним напрямком діяльності яких було б забезпечення інформаційної безпеки, в менш великих організаціях призначати співробітника, відповідального за дану ділянку роботи.

Крім злого умислу, при забезпеченні безпеки інформаційних систем доводиться стикатися ще з кількома факторами. Зокрема, сучасні інформаційні системи є досить складними програмними продуктами. При їх проектуванні з високою ймовірністю можуть виникати неточності, викликані великим обсягом програмного коду, недосконалістю компіляторів, людським фактором, несумісністю з використовуваними програмами сторонніх розробників у разі модифікації цих програм і т.п. Тому за фазою розробки інформаційної системи неминуче слідує фаза її супроводу в процесі експлуатації, в якій відбувається виявлення прихованих помилок і їх виправлення.

Вимога безпеки забезпечується сучасними засобами розробки інформаційних систем, сучасною апаратурою, методами захисту інформації, застосуванням паролів і протоколюванням, постійним моніторингом стану безпеки операційних систем і засобів їх захисту.