Регулювання діяльності операторів ринку FOREX: запобігання шахрайству

Як альтернатива дрібній спекулятивній біржовій торгівлі нині скрізь рекламуються операції на так званому ринку Forex (Форекс). Успішні спекулянти, котрі заробляють тисячі доларів, паралельно займаючись основною діяльністю або лежачи на пляжі, вже давно дивляться на нас із плакатів у громадському транспорті та на станціях метро, з білбордів уздовж доріг і банерів у Інтернеті. Останнім часом агресивна реклама відповідних послуг поширюється деякими рейтинговими національними телеканалами. Пропозиції відвідування курсів операторів цього ринку дедалі глибше проникають у сферу короткострокової бізнес-освіти, з’являючись на сторінках авторитетних тренінгових центрів. Водночас обіцянки швидкого збагачення на операціях ринку Forex найчастіше залишаються обіцянками. Постає питання доцільності існування самого ринку в тому вигляді, в якому він існує в Україні.

Більшість наукових праць на цю тему присвячена дослідженню проблем, котрі виникають у клієнтів відповідної індустрії [1—8]. Водночас публікації стосовно будь-яких споживчих вигід від послуг посередників ринку Forex практично відсутні. До того ж функціональні параметри, вказані відповідними посередниками при специфікації власних послуг [9], значно відрізняються від параметрів послуг біржових брокерів.

Метою статті є оцінка якості та характеру надання послуг у системі глобальної позабіржової мережі компаній із організації роздрібної торгівлі іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами на глобальному ринку й на пострадянському просторі.

У контексті Forex на пострадянському просторі передусім ідеться про організацію роздрібної торгівлі валютами — невеликий сегмент позабіржового валютного ринку (Forex), де приватні особи спекулюють на обмінних курсах валют. У світі цей сегмент почав розвиватися разом із мережею Інтернет після появи спеціалізованого програмного забезпечення та посередників, котрі дають змогу роздрібним гравцям торгувати валютами з маржею (зазвичай на ринку спот). У 2013 р. середній денний оборот роздрібної торгівлі валютами становив 185, 3 млрд дол. США, або 3, 5% обсягу всього валютного ринку [10].

Власне Forex (або FX) — це світовий децентралізований ринок для торгівлі валютами. Основними учасниками цього ринку є великі банки. Відповідні фінансові центри в усьому світі функціонують як ланки торговельної мережі, чиї послуги надаються широкому спектру покупців і продавців цілодобово, за винятком вихідних. Основними електронними міжбанківськими платформами валютної торгівлі є Electronic Broking Services (EBS) та Reuters 3000 Xtra [11].

Forex функціонує на декількох рівнях. Клієнти звертаються до фінансових установ, а ті, у свою чергу, — до меншого числа фінансових компаній, відомих як дилери. А вже останні беруть активну участь у великій кількості угод із іноземною валютою. Оскільки більшість дилерів — валютні банки, іноді цей ринок називають міжбанківським, хоча в торгівлі валютами крім банків беруть участь кілька страхових компаній та інші установи (центральні банки, пенсійні фонди, транснаціональні корпорації тощо).

За даними Банку міжнародних розрахунків [10], обсяг торгівлі на Forex у квітні 2013 р. становив у середньому 5345 млрд дол. США на день. Для порівняння: в тому ж місяці 2010 р. — 4 трлн дол., 2007 р. — 3, 3 трлн дол. Найактивніше вторгованими інструментами у квітні 2013 р. були валютні свопи — обсяг торгівлі ними дорівнював 2, 2 трлн дол. на день. Далі йде спотторгівля зі щоденним обсягом у 2 трлн дол.

Обсяг одного контракту з реальним постачанням валюти на другий робочий день (ринок спот) зазвичай становить близько 5 млн дол. США. Вартість одного конвертаційного платежу — від 60 до 300 дол. Окрім цього, доведеться витрачати до 6 тис. дол. на місяць на міжбанківський інформаційно-торговий термінал [1]. Тому торгівля валютами забезпечує, в першу чергу, експортноімпортні операції клієнтів міжнародних банків, потім — інтереси їхніх власних торговельно-інвестиційних відділів і лише після цього — інтереси клієнтів цих відділів, серед яких є позабіржові фірми, що надають послуги з організації торгівлі іноземною валютою роздрібним спекулянтам (далі — роздрібні FX-фірми).

Є два основних типи FX-посередників, котрі забезпечують можливість спекулятивної торгівлі валютою: брокери та маркет-мейкери. Брокер є агентом замовника на іншому рівні валютного ринку, що прагне отримати кращу ціну на ринку для роздрібних замовників, діючи від імені та на користь своїх клієнтів. Брокери стягують комісію чи націнку на додаток до ціни, отриманої на ринку. Маркет-мейкери (дилери), навпаки, зазвичай виступають у ролі принципала в угоді з роздрібним клієнтом, призначаючи ціни, за якими вони готові укладати угоди купівлі-продажу валюти.

Через децентралізований характер торгівлі й легкість глобального доступу до Інтернету більшість роздрібних валютних посередників у світі працюють під юрисдикцією найліберальнішого британського Управління з фінансових послуг (FSA) або взагалі реєструються в офшорних юрисдикціях, де на їхню діяльність не накладається жодних обмежень. Тож інвестори повинні бути надзвичайно обережними при веденні бізнесу з такими компаніями [2], а це переважна більшість надавачів відповідних послуг в Україні.

Британські правила надання фінансових послуг окрім торгівлі іноземною валютою з маржею поширюються на торгівлю контрактами на різницю, відкличними контрактами бика/ведмедя, укладання угод фінансового парі Зазвичай ставки приймають компанії глобальної позабіржової мережі роздрібних фінансо-вих послуг, які працюють за принципом букмекерських контор. тощо. Саме такі послуги надає типова компанія-посередник, котра належить до глобальної позабіржової мережі послуг з організації роздрібної торгівлі фінансовими інструментами. Більшість із них просуває початкові й розширені курси навчання спекулятивної торгівлі, проводить семінари, тренінги, продає методично-пропагандистську літературу.

Контракт на різницю (CFD) — це договір між двома сторонами (роздрібним торговцем і CFD-провайдером), що передбачає сплату продавцем покупцеві різниці між поточною вартістю активу та його вартістю в майбутньому, коли одна зі сторін, котрій надається відповідне право, припиняє дію контракту (якщо різниця від'ємна, то покупець платить продавцю). По суті, CFD — це інноваційні деривативи, що їх CFD-провайдери пропонують роздрібним спекулянтам як аналог ф’ючерсів. Наприклад, CFD за акцією дає змогу торговцям спекулювати на русі цін без необхідності володіння базисними акціями. Як позабіржові контракти CFD не мають стандартних умов. Кожен CFD-провайдер встановлює їх специфікацію самостійно. Умови CFD можуть передбачати спред, комісію, нічне фінансування та збори за управління рахунком. CFD торгуються з маржею, й торговець повинен постійно підтримувати її рівень. Характерною рисою торгівлі CFD є те, що прибуток/ збиток і маржинальні вимоги розраховуються постійно та в режимі реального часу відображаються на екрані терміналу торговця. Якщо через брак коштів, депонованих у CFD на рахунку брокера, рівень маржі порушується, виникає маржін-колл. Торговець мусить швидко відновити рівень маржі, інакше CFD-провайдер може ліквідувати його позицію. Торгівля з маржею (наявність у торговця кредитного плеча) є перевагою й водночас ризиком CFD.

Відкличні контракти бика/ведмедя (CBBC) теж дають змогу використовувати фінансовий важіль у грі на різниці цін базисного активу (акції, фондового індексу чи валютної пари). Є два типи CBBC: контракт бика та контракт ведмедя. Купуючи відкличний контракт бика, спекулянт очікує зростання ціни базисного активу й має намір «захопити» відповідну різницю в цінах. Покупець контракту ведмедя очікує зниження ціни базисного активу та намагається отримати прибуток на ринку, що падає. CBBC закінчується в установлений день або виконується негайно, якщо ціна базисного активу досягає ціни виконання до закінчення його терміну [12]. Тобто CBBC — це бар'єрні опціони, розроблені для роздрібних спекулянтів у рамках глобальної позабіржової мережі послуг з організації торгівлі фінансовими інструментами.

Роздрібна торгівля валютою й деривативами завжди приваблювала багатьох як легкий спосіб одержати прибуток і, таким чином, не раз ставала предметом валютних махінацій [3—5]. У відповідь фінансові регулятори низки країн світу наклали обмеження чи заборону на цей тип торгівлі, а також подавали судові позови проти порушників [13]. Зокрема, у США діяльність роздрібних брокерів великою мірою контролюється та регулюється Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) і Національною ф’ючерсною асоціацією (NFA). З метою подолання проблеми в жовтні 2010 р. NFA запровадила обов’язкову реєстрацію для членів, котрі укладають угоди на валютному ринку. Відтоді для тих із них, хто працює на валютному ринку, традиційно мінімальні вимоги щодо розміру чистих активів значно підвищено. Дискусії на предмет подальшого обмеження (або заборони) роздрібної торгівлі валютами у США лише набирають обертів.

З вересня 2012 р. Національний банк України постановою № 327 заборонив підприємствам і фізичним особам — підприємцям надавати послуги з безготівкової купівлі-продажу іноземної валюти, щоб заробити на курсовій різниці, а також проводити подібні операції на свою користь, встановивши, що такі дії можуть вчиняти тільки вповноважені банки [14]. У відповідь представники роздрібних FX-фірм, які працюють в Україні, заявили, що НБУ не є їхнім регулятором, тому нічого не може їм заборонити. Крім того, діяльність організацій, зареєстрованих за межами України, ця постанова не регламентує.

У загальному висновку дослідження роздрібного валютного ринку США, проведеного хедж-фондом «Philadelphia Financial Management of San Francisco» (далі — PhF) на замовлення американської Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) у 2011 р. [6], зазначається, що послуга з організації роздрібної торгівлі іноземною валютою нічим не відрізняється від азартної гри. На підтвердження фахівці компанії наводять кілька ознак, за котрими цей продукт демонструє надзвичайне віддалення від індустрії фінансових інвестицій та наближення до грального бізнесу, основні з яких узагальнено в таблиці.

Фахівці PhF зауважують, що роздрібна торгівля валютами виглядає як сучасна версія гри в числа, котра виникла у США на початку XX ст. Цільовою аудиторією цієї гри були мешканці бідних районів, яким обіцяли величезні виплати в разі вибору правильних чисел. Участь у грі коштувала клієнту лише 1 цент, окрім того, було дозволено грати в кредит. За виграшні номери виплачували 600 ставок, але реальні шанси на виграш становили 1:1000. Таким чином, «гральний будинок» мав зиск у розмірі 40%, а гравці втрачали 40% своїх коштів. Щоб гра виглядала чесною, виграшні числа визначалися як останні чотири цифри щоденного залишку Казначейства США, опубліковані в діловій частині щоденної газети. Регулятори визнали цю гру азартною, тому її проведення було заборонено.

Роздрібна торгівля валютами сьогодні має майже всі названі вище ознаки. Наївні цілі, низькі вимоги до балансу інвесторів (середньомісячний залишок на рахунку становить менш ніж 5 тис. дол. США, більшість рахунків відкриваються за допомогою кредитних карток). Для того щоб розпочати торгівлю, клієнту достатньо дуже малої суми (від 10 дол.). Через високе кредитне плече та взагалі нескінченне боргове навантаження, якщо взяти до уваги можливість фінансування рахунків кредитними картками, потенційні вигоди видаються величезними, проте фактично більшість клієнтів втрачає близько 30% витрачених коштів протягом перших трьох місяців. Аби гра виглядала чесною, перемоги й поразки обґрунтовуються онлайн-котируваннями курсів різних валют.

Усе зазначене вище стосується й торгівлі CFD Цілком імовірно, що СВВС теж. Але порівняно із CFD це новіший і набагато менш поши-рений інструмент, тому дискусії та застереження щодо торгівлі СВВС ще не набрали обертів. Якщо рахунок фінансується боргами за допомогою кредитної картки, а потім використовується ще кредитне плече, спекулянт реалізує нескінченний важіль. З цієї причини Австралійська комісія з цінних паперів та інвестицій (ASIC) (у Австралії легалізовані азартні ігри) змушена була попередити роздрібних інвесторів про небезпеки, пов’язані з торгівлею CFD. У червні 2011 р. ASIC опублікувала звіт, що містив зображення біржової діаграми з чотирма кістками та наступний текст попередження: «Ви програєте набагато більші суми грошей, ніж втратили б у казино або на іподромі. Перед вами постають потенційно необмежені збитки» [15]. Статистично підтвердити (або скасувати) інформацію про негативну середню норму прибутку від торгівлі CFD неможливо, оскільки CFD-провайдери її не розкривають. ASIC рекомендує вдаватися до торгівлі CFD лише особам, котрі мають великий досвід торгівлі, зокрема під час нестійкого ринку, та можуть дозволити собі втрати, яких вони все одно не зможуть уникнути [15]. У згаданому звіті також наголошується, що торгівлі CFD через її позабіржову природу бракує прозорості й деякі CFD-провайдери можуть користуватися цим, уводячи своїх клієнтів у оману.

Деякі фінансові коментатори та регулятори висловлюють занепокоєність тим, що пропозиції CFD-провайдерів розраховані переважно на нових і недосвідчених спекулянтів. Зокрема, рекламуються потенційні вигоди, проте не до кінця пояснюються ризики [7]. Тому більшість фінансових регуляторів, котрі опікуються торгівлею CFD, потребують розміщення застережень про ризик на видних місцях на всіх рекламних матеріалах, веб-сайтах та при відкритті нових рахунків. Наприклад, правила FSA Великобританії включають положення, що CFD-провайдери повинні оцінювати придатність цього інструменту для кожного нового клієнта на основі власного досвіду та надавати всім їм документи о попередженням про ризик, складені за загальним шаблоном, розробленим FSA. Оскільки більшість CFD-провайдерів хеджують власну експозицію біржовими деривативами, визначення знов-таки ними умов торгівлі CFD може призвести до конфлікту інтересів. Так, у одній із статей висловлюється припущення, що деякі CFD-провайдери відкривають позиції проти своїх клієнтів, здійснюючи їх профілювання [8].

Зауважимо, що наведені дослідження стосувалися насамперед розвинених ринків фінансових послуг, котрі відрізняються високою врегульованістю та відповідальним ставленням професійних учасників до інтересів клієнта. Користувачі фінансових послуг в Україні менш захищені через недосконалість відповідної законодавчої бази, а також брак досвіду й повноважень у інституцій, які контролюють їх виконання. Дотримання законів і етичних стандартів поки що не стало нормою для професійного співтовариства. Тож ідентифікуємо головні особливості відповідного продукту в Україні.

У своїх промо-акціях деякі компанії, що надають послуги з організації роздрібної торгівлі валютою й деривативами в Україні, серед іншого пропонують потенційним клієнтам премію в розмірі 10% за відкриття рахунку на суму від 5 тис. дол. США без обмеження терміну дії депозиту, але при цьому вимагають певного обсягу торгівлі для виведення коштів На сайті компанії ми з’ясували, що для виведення 500 дол. США бонусу, отриманого з депозиту в 5000 дол., мінімальний обсяг торгівлі має в 7000 разів перевищувати розмір депозиту, тобто 3,5 млн дол.!. Лист із такою пропозицією надійшов на e-mail одного з авторів від київського офісу російської фірми «Інвестиційний холдинг «Альфа Бізнес Консалтинг» у листопаді 2013 р. Ми скористалися нагодою та розпочали дослідження.

Як з’ясувалося, «Альфа Бізнес Консалтинг» (далі — АБК) є, по суті, фронт-офісом компанії «NAS Broker», зареєстрованої в офшорній юрисдикції (на Британських Віргінських островах) у 2013 р., де, власне, й відкриваються клієнтські рахунки. Вона, у свою чергу, входить до складу холдингу «NAS Technologies Ltd», що згідно з інформацією на офіційному веб-сайті компанії [9] має британську юрисдикцію. За телефоном від головного менеджера по роботі з клієнтами ми як потенційні клієнти отримали пояснення щодо послуг, пропонованих компанією: по суті, це забезпечення можливості спекулятивної торгівлі валютою та CFD За словами штатного аналітика компанії, з яким менеджер з'єднав для отримання деталь-нішої інформації, «інноваційного продукту з числа біржових деривативів, що розроблений фахів-цями чиказьких бірж». Після відкриття рахунку в «NAS Broker» дрібний інвестор (мінімальний розмір депозиту для початку торгівлі становить від 1 дол. США) має зробити вибір: персонально управляти власним рахунком чи скористатися послугами фінансового консультанта або керуючого трейдера.

Звернувшись до офісу компанії (м. Київ, вул. Солом’янська, 15а, оф. 198), одержали стандартний пакет документів для клієнтів: договір про інформаційно-торговельне обслуговування з компанією «NAS Technologies Ltd» (із додатком у вигляді пам’ятки про технічні аспекти персонального управління рахунком); типові договори клієнта з аналітиком та з керуючим трейдером; календар новин валютного трейдингу на два наступних тижні, розроблений фахівцями АБК.

Відповідно до договору з «NAS Technologies» До речі, з тексту випливає, що компанія має не британську юрисдикцію, як зазначено на її веб-сайті, а офшорну. вона забезпечує клієнта котируваннями, котрі можуть відрізнятися від котирувань eSignal не більш ніж на 0, 25% eSignal — відома серед фахівців фірма, що спеціалізується на інтерактивних даних, пропо-нуючи потокову ринкову інформацію в режимі реального часу, новини та аналітику. Продукти під брендом eSignal (Premier, Premier Plus, OnDemand, Advanced GET, LiveCharts) є визнаними лідерами на ринку. Передплата на eSignal Premier, найдешевший продукт, придатний для пере-вірки котирувань валютного ринку в режимі реального часу (до речі, це котирування валютних пар від понад двохсот банків та інших фінансових установ), коштує 145 дол. США на місяць. Отже, переважній більшості роздрібних спекулянтів це джерело даних для перевірки отриманих котирувань не доступне через його вартість. А «NAS Technologies», навіть дотримуючись договору принаймні в цій частині, має чималий простір для зміни власних котирувань (±0,25% до набору, та попереджає про те, що не відповідає за затримки, збої в торгівлі та інші негаразди, пов’язані з ризиком, зумовленим високотехнологічним характером послуг. Вартість послуг компанії в договорі не зазначена.

Договори про надання консультаційних послуг та про управління гарантійно-заставним рахунком клієнта, які укладаються за його бажанням, цікаві тим, що другою стороною в них виступає аналітик або керуючий трейдер — фізичні особи, чиї кандидатури пропонують менеджери АБК. За словами головного менеджера офісу компанії всі аналітики є фахівцями відомої кіпрської компанії «Nutty Consulting» (жодних згадувань про котру в Інтернеті ми не знайшли), а більшість керуючих трейдерів працюють у інших, крупніших регіональних офісах самої АБК, розташованих у Казані, Єкатеринбурзі та Уфі майже 200 котирувань eSignal Premier) залежно від рівня підготовки та ступеня обережності клієнта.

Тобто в разі, якщо клієнт захоче оскаржити будь-які дії керуючого рахунком, судовий роз-гляд відбуватиметься в Татарстані або на Уралі та за законодавством РФ.

Економічний календар, отриманий у офісі АБК, містив перелік значущих новин, які стосувалися переважно публікації статистичної інформації у США та країнах ЄС. До кожної події наводилися відомості про відповідний економічний індикатор і прогноз щодо впливу цієї «новини» на певну валютну пару в зазначені дату й час (відсоткова зміна без довірчого інтервалу). На запитання про джерело цих прогнозів менеджер відповів, що їх за великі кошти купують у партнерської компанії «Nutty Consulting». Перевірка дат новин, вміщених у календарі, показала, що вони відтерміновані від моменту реальної публікації відповідних індикаторів у середньому на тиждень.

Є підстави вважати, що «прогнози» в зазначений час підтверджуються реальними котируваннями від «NAS Technologies». Відтак АБК і залежні від неї консультанти розкривають кінцевого споживача маркет-мейкеру «NAS.

Technologies ' ' та здійснюють профілювання клієнтської бази за «рівнем складності» і «ступенем обережності» (готовність клієнта до додаткового поповнення депозиту, з одного боку, та ймовірність вилучення решти коштів, — з другого), а котирування «NAS Technologies» змінюються відповідно до одержаної інформації про клієнта.

Підсумовуючи викладене, доходимо таких висновків:

• 1. Термін «Форекс» на пострадянському просторі вживається неправильно. Ідеться про послуги глобальної позабіржової мережі компаній із організації роздрібної торгівлі іноземною валютою, а також іншими фінансовими інструментами (угоди фінансового парі, контракти на різницю, відкличні контракти бика/ведмедя тощо). Насправді Forex — це світовий децентралізований ринок для торгівлі валютами, інфраструктуру якого утворюють великі міжнародні банки, а оборот сягає кількох мільярдів доларів США на день. Середній оборот роздрібної торгівлі іноземною валютою становить лише 3, 5% обороту всього Forex.
• 2. Розвиток інформаційних технологій та мережі Інтернет додав послугам позабіржових посередників із організації роздрібної торгівлі фінансовими інструментами глобального характеру. Більшість операторів відповідної мережі працює під юрисдикцією найліберальнішого британського Управління з фінансових послуг (FSA) або взагалі реєструється в офшорних юрисдикціях, де на їхню діяльність не накладається жодних обмежень. У високорозвинутих країнах подібна діяльність неодноразово ставала предметом фінансових махінацій. У відповідь фінансові регулятори низки країн світу запровадили обмеження або заборону на цей тип торгівлі, а також подали судові позови проти порушників. Стосовно українських регуляторів слід зазначити, що вони взагалі не мають реальних важелів впливу на роздрібні FX-фірми, які діють у країні.
• 3. Є всі підстави вважати, що послуга з організації роздрібної торгівлі валютою є швидше азартною грою, ніж продуктом індустрії фінансових інвестицій. По-перше, спостерігається конфлікт інтересів роздрібних FX-фірм та їхніх клієнтів. По-друге, провідні брокерські фірми біржових продуктів стягують із клієнтів у сотні разів менше коштів, ніж роздрібні FX-брокери. По-третє, високе кредитне плече робить збитковість спекулятивної гри за правилами роздрібних FX-фірм математично обумовленою. Збитки клієнтів додатково збільшуються через фінансування рахунків кредитними картками та пенсійними коштами. По-четверте, роздрібні FX-брокери орієнтуються передусім на нових і недосвідчених клієнтів. По-п'яте, вони здебільшого приховують від клієнтів статистичну інформацію щодо прибутковості рахунків.
• 4. Причини дистанціювання операторів позабіржової мережі з організації торгівлі валютою й деривативами від притаманної їм індустрії азартних ігор на глобальному ринку та на пострадянському просторі дещо різняться. І там, і там серед цілей — легалізація діяльності у випадках, коли азартні ігри заборонені, а також залучення нових клієнтів, для котрих азартні ігри апріорі є табу. Але якщо на розвинутих ринках додатковим мотивом слугує пом’якшення регулювання та уникнення великих податків, то в Україні — цілковита відсутність регулювання та пов’язані з цим можливості для фінансового шахрайства.
• 5. Державна регуляторна політика в цій галузі повинна бути спрямована на дотримання принципів ефективності й чесності. Забезпечення ефективності передбачає реалізацію державою комплексу заходів, що сприятимуть зниженню витрат професійних учасників ринку та їхніх клієнтів (але не на шкоду стабільності системи), заохоченню конкуренції. Чесність означає забезпечення прозорості самого ринку та запобігання можливим порушенням прав та інтересів споживачів послуг, конфліктів інтересів при наданні послуг, а також здійсненню регресивних заходів щодо порушників встановлених правил роботи на ринку. Саме оцінка можливості дотримання відповідних принципів за допомогою наявних у регуляторів важелів впливу є критерієм подальшого перебування «ринку Форекс» у правовому полі країни або його заборони. А перспективи розвитку системи послуг із роздрібної торгівлі фінансовими інструментами, на наше глибоке переконання, перебувають у площині біржового фінансового ринку.

позабіржовий торгівля валюта дериватив.

Список використаних джерел

• 1. Твардовский В. Как устроен Forex и нужен ли он? / В. Твардовский // Блог компании ITinvest. — М., 2013. — 18 нояб. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://habrahabr.ru/company/itinvest/blog/202 526/.
• 2. Between a Rock and a Hard Place: The Dilemma of Fixed Versus Floating Exchange Rates // Earnforex. — 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.earnforex. com/articles/between-rock-hard-place-dilemma-of-fixed-versus-floating-exchange-rates.
• 3. Egan J. Check the Currency Risk. Then Multiply by 100 / J. Egan // The New York Times. — 2005. — June 19 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://online.wsj. com/news/articles/SB120010072930285383.
• 4. McKay P. A. Scammers Operating on Periphery Of CFTC’s Domain Lure Little Guy With Fantastic Promises of Profits / P. A. McKay // The Wall Street Journal (Dow Jones and Company). — 2005. — July 26 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://online.wsj. com/news/articles/SB112233850336095645.
• 5. Karmin C. How a Money Trader went Bad; Bets on Currency Prices Become `Fraud du Jour' Amid Regulatory Holes / C. Karmin // The Wall Street Journal (Dow Jones and Company). — 2008. — January 12. — P. B1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nytimes.com/2005/06/19/business/yourmoney/19fore.html?_r=3&adxnnl=1&oref= slogin&adxnnlx= 1 191 337 503-g1yHfewhqPWye0XtI+Eq0A&oref=slogin&.
• 6. Hughes J. Comments on Interim Final Temporary Rule: Retail Foreign Exchange Transactions (Release No. 34−64 874, File No. S7−30−11) / J. Hughes // U. S. Securities and Exchange Commission. — Washington, 2013. — August 2 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.sec.gov/comments/s7−30−11/s73011−10.pdf.
• 7. Battersby L. ASIC raises alarm over new CFD trade risks / L. Battersby // Business Day. — 2009. — August 24 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.smh. com. au/business/asic-raises-alarm-over-new-cfd-trade-risks-20 090 823-ev1u.html.
• 8. Washington S. When brokers are the enemy / S. Washington, A. Ferguson // Business Day. — 2010. — August 28 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.smh. com. au/business/when-brokers-are-the-enemy-20 100 827−13w40.html.
• 9. О компании // Офіційний веб-сайт компанії «NAS Broker». — 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nas-broker.com/ru/company.
• 10. Global foreign exchange market turnover in 2013 / Bank of International Settlements. — Basel, 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bis.org/publ/ rpfxf13fxt.pdf.
• 11. Levinson M. Guide to Financial Markets / M. Levinson // The Economist Newspaper Ltd. — 4th ed. — London: Profile Books Ltd, 2005 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://docs.google.com/fileview?id=0B_Qxj5U7eaJTZTJkODYzN2ItZjE3Yy00Y2M0LTk2Zm UtZGU0NzA3NGI4Y2Y5&hl=en&pli=1.
• 12. Understanding Callable bull/bear contract / Hong Kong Exchanges and Clearing Limited. — Hohg Kong, 2006 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.hkex. com. hk/eng/prod/secprod/cbbc/Documents/cbbc%20leaflet%20eng.pdf.
• 13. Commodity Software Vendor Charged with Violating CFTC Order / Commodity Futures Trading Commission. — Washington, 2003. — Release 4789−03 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cftc.gov/opa/enf03/opa4789−03.htm.
• 14. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України: постанова Правління Національного банку України від 03.08.2012 № 327 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z1434−12.
• 15. Thinking oftrading contracts for difference (CFDs)? / Australian Securities & Investment Commission. — 2012. — March 30 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www. moneysmart.gov.au/media/173 820/thinking-of-trading-in-contracts-for-difference-cfds.pdf.